Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України
The site “grassy or” park “oak forest of dendropark Olexandria of the NAS of Ukraine is artificially created decorative landscape. Criterion “simplification of the structure of oak plantations – the growth of its degradation” is not suitable to evaluate the status and viability of such oak. Found th...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2017
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/94 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860121098445651968 |
|---|---|
| author | Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doiko, N.M. |
| author_facet | Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doiko, N.M. |
| author_sort | Galkin, S.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:14:11Z |
| description | The site “grassy or” park “oak forest of dendropark Olexandria of the NAS of Ukraine is artificially created decorative landscape. Criterion “simplification of the structure of oak plantations – the growth of its degradation” is not suitable to evaluate the status and viability of such oak. Found that the phytosanitary condition, vitality spectrum, the magnitude of the current apostasy landscape area “oak gardening type “of arboretum Olexandria is closer to the areas of oaks “Forest” type than to anthropogenically degraded oak forests. “Oak forest park” is viable durable planting and does not require the measures to optimize its structure by introducing additional layers. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2283119 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
© С.І. ГАЛКІН, Н.В. ДРАГАН, Н.М. ДОЙКО, 2017
УДК 581.424:630*182:581.55
С.І. ГАЛКІН, Н.В. ДРАГАН, Н.М. ДОЙКО
Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України
Україна, 09100 м. Біла Церква
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ
ЛАНДШАФТНОЇ ДІЛЯНКИ «ТРАВ’ЯНИСТА ДІБРОВА»
ДЕНДРОПАРКУ «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ
Ділянка «трав’яниста, або «паркова» діброва» дендропарку «Олександрія» НАН України є штучно створеним декора-
тивним ландшафтом. Критерій «спрощення структури дубового насадження — зростання його деградації» непри-
датний для оцінювання стану і життєздатності ландшафтних ділянок «діброва паркового типу».
Установлено, що за фітосанітарним станом, віталітетним спектром, величиною поточного відпаду ландшаф-
тна ділянка «діброва паркового типу» дендропарку «Олександрія» більш близька до ділянок діброви «лісового» типу,
ніж до антропогенно деградованих дібров. «Діброва паркового типу» є життєздатним довговічним насадженням і не
потребує заходів з оптимізації її структури шляхом введення додаткових ярусів.
Ключові слова: тип ландшафту, діброва, фітоценотична будова, фітосанітарний стан, життєздатність, антропо-
генна дигресія.
За лісівничими критеріями діброви є одним з
найскладніших наземних біогеоценозів, для
якого характерні мозаїчно-ярусна структура,
велике видове багатство, що забезпечує їх ста-
більність як екосистеми [16]. Спрощення бу-
дови діброви вважається ознакою її деградації
[6, 8, 17]. Поширення принципу «спрощення
структури — зниження життєздатності» на всі
дубові насадження і зокрема на ландшафтні
композиції парків, де діброви складаються ли-
ше з деревостану та трав’янистого покриву —
так звані чисті паркові, або «трав’янисті» діб-
рови, призводить до неправильного догляду за
цими насадженнями.
Дослідження життєвого, фітосанітарного ста-
ну ландшафту діброви «паркового» типу, по-
рівняння цих показників з такими дібров «лі-
сового» типу дасть змогу визначити місце
паркової діброви в шкалі збереженості дібров
та визначитися із заходами з догляду дібров
«паркового» типу.
Такі дослідження актуальні для дендроло-
гічного парку «Олександрія» НАН України, в
якому значна частина діброви (близько 20 %)
представлена насадженнями паркового типу —
чистими одноярусними насадженнями, які
складаються лише з деревостану і тра в’я нис-
того покриву. Останні ділянки виключної де-
коративності та художньої виразності було
створено штучно, як один з головних парко-
вих ландшафтів. Виходячи з фітоценотичної
будови, «паркову» діброву відносили до силь-
но порушених насаджень [3], намагалися про-
вести заходи з оптимізації структури цієї уні-
кальної в ландшафтному відношенні ділянки
шляхом введення до її складу дерев та чагар-
ників [19].
Завданнями наших досліджень було оціни-
ти життєвий стан вікової діброви дендропарку
«Олександрія» «паркового» типу, порівняти
його з таким діброви «лісової» структури та
антропогенно деградованих дібров, визначи-
ти критерії для оцінки стану діброви парково-
го типу.
Матеріал та методи
Дослідна ділянка — ділянка діброви паркового
типу ландшафту (квартал № 12). Площа — 5 га.
Вік дерев — близько 200 років. Насадження
одноярусне. Розміщення дерев нерівномірне,
густі видовжені групи дубів чергуються з про-
галинами-вікнами (рис. 1). До складу тра в’я-
45ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки «трав’яниста діброва» дендропарку «Олександрія» НАН України
нис того покриву входять понад 100 видів (ефе-
мероїди, злаки, дібровне різнотрав’я) [4].
Первинна структура насадження значною
мірою змінена. Протягом тривалого часу вона
формувалася під ландшафт лісового типу. Під
наметом дуба місцями з’явилися клени гост-
ролистий та польовий, ясен звичайний тощо.
Походження дерев II ярусу частково природ-
не, частково штучне (групи і поодинокі дерева
дуба звичайного, які сотнями вводили в світ-
лові вікна у 1950—1960-х роках (рис. 2) [19]).
Алейна мережа відсутня.
Порівняльні дослідження проводили на ді-
лянках діброви лісового типу ландшафту
(квар тали № 6, 13, 14 — насадження лісового
типу зі всіма властивими йому компонента-
ми) та антропогенно деградованій (3-тя стадія
за Р.А. Карпісоновою [8]) ділянці вікової діб-
рови урочища «Голендерня» (площа 6,35 га,
деревостан представлений переважно дубом,
розміщеним нерівномірно. Підлісок разом з
підростом розташовані лише під наметом або
поблизу дубів, його стан змінюється від задо-
вільного до незадовільного. Трав’янистий по-
крив — з лугових трав, на значній частині ді-
лянок витоптаний до мінеральної частини,
випалений багаттями. Наявна густа алейна
мережа).
Структуру дубових насаджень вивчали за
рекомендаціями В.В. Мазинга (1973). Санітар-
ний стан та поточний відпад дубів визначали
за Санітарними правилами [21]. Ураженість
дерев хворобами встановлювали ві зуально за
наявністю плодових тіл, ракових ран, дупел
тощо [23]. Агрохімічні та агрофізичні власти-
вості ґрунтів вивчали за загальноприйнятими
методиками [10, 18].
Результати та обговорення
Одним з ключових чинників, який визначає
життєвий стан дерев дуба, є едафічні умови
[5]. Встановлено, що на ділянках діброви лі-
сового та паркового типу ландшафту дендро-
парку «Олександрія» ґрунти середньосугли-
нисті, потужні, малогумусні, бідні рухомими
елементами живлення, зокрема азотом, фос-
фором і калієм. Суттєвої відмінності між за-
безпеченням ґрунтів «паркової» діброви та
«лісової» ресурсними чинниками не виявле-
но. Вміст гумусу був нижчим (табл. 1), ніж
оптимальний для сірих і темно-сірих лісових
ґрунтів у верхньому горизонті (3—6 % [10]).
За вологозабезпеченням ґрунти на ділян-
ках діброви різного типу мало відрізнялись,
але коренеактивні горизонти (40—60 см) кра-
ще були забезпечені вологою в «парковій»
діброві зі значним накопиченням вологи в
нижньому горизонті. Щільність ґрунтів діб-
рови на ділянках лісового і паркового типу
відповідала оптимальному діапазону щільно-
сті для супіщаних ґрунтів (1,20-1,45 г/см3 [1])
(див. табл. 1).
Рис. 1. Вікова діброва паркового типу ландшафту
Fig. 1. The age-old oak park type landscape
46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко
Найбільш незадовільними едафічні умови
були на деградованій ділянці діброви урочища
«Голендерня». Ґрунти малопотужні, світло-
сірі лісові, супіщані, з часткою піщаної фрак-
ції 65—86 %, глинистої — 6—18 %. Потужність
гумусового горизонту — 2—15 см, на витопта-
них до мінеральної основи ділянках він від-
сутній. Гідрологічний режим характеризуєть-
ся промивним режимом. У засушливий період
во логість ґрунту знижувалася до критичного
рівня (4,5—2,9 %). Помірні дощі підживлюва-
ли верхні горизонти ґрунту зі значним змен-
шенням вологи по горизонтах. Лише рясні
тривалі дощі забезпечують задовільні значен-
ня вологості всіх горизонтів (до 12—18 %).
Щільність ґрунтів досягала найбільших зна-
чень на витоп таних місцях — 1,46—1,89 г/см3.
На ділянках зі збереженим трав’янистим по-
кривом цей показник становив 1,18—1,36 г/см3.
Пухкий піщаний ґрунт (менше ніж 1,20 г/см3)
не здатний утримувати вологу. Рослини прак-
тично завжди страждатимуть від браку воло-
ги, якщо щільність у піщаних ґрунтах переви-
щить 1,60 г/см3, рослини будуть нездатні роз-
вивати коріння, низькою буде повітропро-
никність [1].
Отже, едафічні умови на ділянках діброви
«паркового» і «лісового» типу були близькими
і в цілому задовільними, на антропогенно де-
градованих ділянках діброви «Голендерні» —
значно гіршими. Зміна ґрунтів під впливом
рекреаційного навантаження вважається од-
ним з критерієм антропогенної деградації діб-
ров [8, 12, 17, 25].
Рис. 2. Фрагменти паркової діброви з підсадженими молодими дубами і чагарниками
Fig. 2. Fragments of oak park with additionally planted young oaks and shrubs
Таблиця 1. Агрофізична та агрохімічна характеристика ґрунту старовікової діброви
дендрологічного парку «Олександрія»
Table 1. Agrophysical and agrochemical soil characteristics of old-oak forest of dendrological park Оlexandria
Тип ландшафту
Тип
ґрунтів
Щільність
ґрунтів
Горизонт
Гумус,
%
Вміст елементів живлення,
мг/ 100 г повітряно-сухого ґрунту
N-NO
3
N-NH
4
Р
2
О
5
К
2
О
Парковий Сірі лісові 1,36 0—20 2,62 0,94 0,61 5,69 13,53
80—100 0,90 0,64 0,47 6,60 5,94
Лісовий Сірі лісові 1,26 0—20 2,93 0,30 0,47 5,72 6,71
80—100 1,05 0,12 0,47 8,81 5,28
Деградова діброва
(Голендерня)
Світло-сірі
лісові
1,18—1,89 0—20 1,64 0,11 0,49 2,90 2,40
80—100 0,61 0,10 0,22 2,51 2,11
47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки «трав’яниста діброва» дендропарку «Олександрія» НАН України
Едафічні умови поряд з іншими чинника-
ми визначають продуктивність деревних на-
саджень [20]. Найвищими і найтовстішими
були дуби на ділянках «лісової» структури, най-
меншими — на деградованих ділянках («Го-
лендерня»), дуби на ділянці діброви «парко-
вого» типу за таксаційними показниками зай-
мали проміжне місцее. На ділянках діброви
«лісової» структури частка дубів І класу (за
Крафтом) була найбільшою, тоді як у діброві
«Голендерні» до першого класу належала най-
менша кількість дубів, а до ІІІ класу — най-
більша (табл. 2).
Найкращою оцінкою життєздатності де рев-
них рослин, їх сучасного стану є віталітетний
спектр насадження, який характеризує ступінь
процвітання чи пригнічення дерев і виража-
ється категоріями життєвого стану. Найкраще
стан насадження характеризує частка в ньому
здорових дерев (1-ї категорії) [9]. Найбільша
кількість здорових дерев зростала на всіх ді-
лянках діброви «лісового» типу — 36,4—48,5 %,
найменша — на деградованій ділянці урочища
«Голендерня» — 3,2 %. Значна частина дубів в
урочищі «Голендерні» належали до нижчих ка-
тегорій життєвого стану (табл. 3).
На ділянці «паркової» структури кількість
здорових дубів займала проміжне місце, про-
те була ближче до такої ділянок «лісового»
ти пу — 23,3 % (див. табл. 3).
Індекс стану дубових насаджень був най-
нижчим (найкращим) на ділянках «лісового»
типу, найгіршим — в урочищі «Голендерня»,
на ділянках «паркової» діброви — дещо гір-
шим, ніж на «лісових» ділянках.
Стан дерева найточніше відображує його
крона [7, 11]. Ажурна крона — ознака погір-
шення санітарної характеристики дерева, роз-
витку раконекрозних, судинних хвороб тощо
[7, 11, 14]. Кількість дерев зі зрідженою кро-
ною була найменшою на ділянці «паркового»
типу — 6,5 %. На ділянках «лісового» типу
цей показник на 58,4—77,4 % був вищим
(табл. 4). Очевидно, в умовах достатнього
простору дерева розвивають широку крону з
густим листяним покривом. У «лісовій» діб-
Таблиця 2. Таксономічні показники та розвиток дубів на досліджуваних ділянках
Table 2. Taxonomic indicators and oaks development in studied areas
Квартал (ділянка) Висота, м Діаметр, см
Клас розвитку за Крафтом, %
Бонітет
І ІІ ІІІ
12 («паркова») 24,8 ± 0,2 73,5 ± 2,6 41,6 43,4 15,0 ІІІ
6 («лісова») 26,2 ± 0,2 84,0 ± 2,1 76,4 17,7 5,9 ІІІ
13 («лісова») 27,2 ± 0,2 74,4 ± 1,4 54,0 41,3 4,7 ІІІ
14 («лісова») 27,5 ± 0,2 77,9 ± 2,8 66,7 31,0 3,3 ІІІ
Голендерня 18,6 ± 1,1 48,3 ± 0,61 5,4 26,9 67,7 V
Таблиця 3. Віталітетний спектр досліджуваних ділянок діброви
Table 3. Vitality range of studied areas of oak forest
№ кварталу
та площа, га
Кількість
дерев у квар-
талі, екз.
Індекс стану
насаджень
Розподіл дерев за категоріями життєвого стану, %
1 2 3 4 5
12 — 5,6 403 2,17 94/23,3 145/36,0 164/40,7 — —
6 — 6,3 90 1,89 37/41,1 27/30,0 25/27,8 1/1,1 —
13 — 5,6 55 1,98 20/36,4 17/30,9 17/30,9 1/1,8
14 — 6,3 68 1,78 33/48,5 18/26,5 16/23,5 1/1,5 1/1,5
Голендерня — 6,4 93 3,22 3/3,2 5/5,4 61/65,6 17/18,3 7/7,5
48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко
Т
а
бл
и
ц
я
4
. Ф
іт
оп
ат
ол
ог
іч
ни
й
ст
ан
д
уб
ов
их
н
ас
ад
ж
ен
ь
на
д
ос
лі
дж
ув
ан
их
д
іл
ян
ка
х
ді
бр
ов
и
T
a
b
le
4
.
P
hy
to
pa
th
ol
og
ic
al
s
ta
tu
s
of
o
ak
p
la
nt
in
gs
i
n
th
e
st
ud
ie
d
ar
ea
s
of
o
ak
fo
re
st
№ кварталу
К
р
о
н
а
С
у
х
і
с
к
е
л
е
т
н
і
гі
л
к
и
,
%
Дупла, %
Трутовики, %
П
о
п
е
р
е
ч
н
и
й
р
а
к
,
%
М
о
р
о
зо
б
ій
-
н
і
т
р
іщ
и
н
и
грозобоїни
Поточний відпад, %
зріджена
с
у
х
о
в
е
р
ш
и
н
н
іс
т
ь
,
%
Усього
Поодинокі
<50 % крони
>50 % крони
Усього
<1/3 крони
До ½ крони
<1/3 крони
Усього
Початкова
стадія
Пухлини,
виразки
кільцевий
Які заросли
Які не заросли
1
2
6
,5
9
,9
7
,9
2
,0
—
4
5
,0
1
7
,1
2
7
,1
0
,8
1
1
,9
3
,2
4
0
,9
1
5
,9
2
0
,8
4
,2
3
,0
1
,2
0
,2
1
,3
6
2
8
,8
8
,0
2
,6
4
,1
0
,3
9
6
,8
5
1
,2
4
2
,2
3
,4
8
,7
7
,6
3
0
,1
1
5
,0
1
0
,7
4
,4
3
,1
0
,3
0
,4
0
,5
1
3
2
4
,8
6
,2
2
,2
3
,8
0
,2
8
5
,1
4
7
,2
3
4
,5
3
,4
7
,0
5
,3
2
9
,6
1
2
,6
1
5
,9
1
,1
3
,1
0
,4
0
,3
0
,6
1
4
1
5
,6
7
,9
1
,6
6
,3
—
8
1
,1
2
5
,0
5
4
,7
1
,6
1
0
,2
1
,6
3
6
,2
1
8
,1
1
6
,1
2
,0
2
,6
0
,2
0
,3
0
,5
Г
*
4
4
,5
3
0
,0
1
2
,5
1
5
,7
1
,8
8
1
,0
3
0
,4
4
7
,7
2
,9
3
1
,6
2
0
,3
4
6
,8
1
0
,9
2
9
,3
6
,6
1
3
,0
6
,7
0
,2
7
,9
*
—
У
р
о
ч
и
щ
е
«
Го
л
е
н
д
е
р
н
я
»
.
рові в умовах конкуренції відбувається зрі-
дження крони. В урочищі «Голендерня» кіль-
кість дерев зі зрідженою кроною була най-
вищою серед усіх досліджуваних ділянок
(див. табл. 4). У цьому насадженні зрідженість
крони спричинили па тологічні причини —
ущільнення ґрунтів, дефіцит вологи, гумусу,
а також ресурсних факторів. Кількість сухо-
вершинних дерев була найнижчою на ділян-
ках «лісової» структури, дещо вищою — на
ділянці «паркової» структури» і найвищою —
в урочищі «Голендерня».
У більшості вікових дерев дубу нерідко спо-
стерігається всихання скелетних гілок. Одним
з чинників, який спричиняє всихання гілок і
відмирання бокових гілок є гриб Vuilleminia
comedens Maize, який трапляється досить час-
то [2]. За нашими спостереженнями, на стов-
бурі, в місці облому уражених грибом сухих
гілок, практично завжди розвивається процес
гниття, утворюється дупло. Тому кількість су-
хих гілок ми вважаємо потенційно небезпеч-
ним показником і внесли його в загальний пе-
релік чинників, які впливають на життє здат-
ність дубового насадження. Найбільше сухих
гілок було в дубових насадженнях «лісової»
структури діброви та в урочищі «Голендерня»,
тоді як у «парковій» діброві цей показник був
вдвічі меншим.
Ознаками ослаблення дерева є наявність на
стовбурі, в комлевій частині трутовиків ран,
глибоких тріщин, дупел. Грибкові хвороби зав-
дають великої шкоди лісовим насадженням.
Деякі дослідники вважають їх головними чин-
никами всихання дубів [2, 24]. Дупла, як остан-
ня стадія ядрових гнилей, в найменшій кіль-
кості сформувалися на дубах «лісової» діброви
(див. табл. 4), тоді як у «парковій» діброві цей
показник був на 52 % вищим. В урочищі «Го-
лендерня» кількість дубів з дуплами була в
4,5—5,0 разів більшою, ніж у діброві «лісово-
го» типу і в 2,6 разу більшою, ніж у «парковій»
діброві. Ознаки скритих гнилей (трутовики,
некрози кори тощо) в «парковій» і «лісовій»
діброві спостерігали на майже однаковій кіль-
кості дубів, в окремих випадках у «парковій»
діброві їх було менше (див. табл. 4).
49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки «трав’яниста діброва» дендропарку «Олександрія» НАН України
Кількість дерев, уражених хворобою не-
гнильного характеру — поперечним раком,
була дуже високою на всіх ділянках. Ця пато-
логія не належить до фатальних, проте на піз-
ніх стадіях розвитку на пухлинах оголюється
деревина, виникають дупла, що дає підставу
вважати поперечний рак потенційно небез-
печною патологією.
Кількість морозних тріщин, які заросли,
на більшості ділянок була майже однаковою,
в урочищі «Голендерня» цей показник був у
4 рази вищим. Кількість дубів з незарослими
морозними тріщинами була більшою в 3—6 ра-
зів у «парковій» діброві, ніж у «лісовій», а в
урочищі «Голендерня» таких дубів було ще
більше (див. табл. 4). Виникнення морозних
тріщин знижує життєздатність окремих дерев
дуба і деревостану в цілому. Морозобійні по-
шкодження можуть заростати чи бути «вхід-
ними воротами» для проникнення інфекції.
Ініціюючими чинниками можуть бути види
некротичних (Vuilleminia comedens та ін.), забо-
лонних і дереворуйнуючих грибів, на сам перед
сірчано-жовтий (Laetiporus sul phu reus Fr.) і псев-
додубовий (Phellinus robustus (Karst.) Bourd. et
Galz.) трутовики тощо. Пошкодження дерев
морозними тріщинами залежить від лісорос-
линних умов, повноти, структури насадження
та індивідуальних особливостей дерева. Кіль-
кість таких тріщин є вищою в чистих зрідже-
них деревостанах [24].
Поточний відпад стовбурів (кількість що-
річно всихаючих та зі стовбурними шкідника-
ми) — один з найважливіших показників фі-
тосанітарного стану насадження [2, 15]. На
території «паркової» діброви поточний відпад
дубів був удвічі більшим, ніж на ділянках ді-
брови «лісового» типу, проте не перевищував
природного відпаду. На деградованих ділян-
ках діброви «Голендерні» поточний відпад у
рази перевищував відпад дубів на ділянці як
«лісового» типу, так і «паркового».
Висновки
Таким чином, едафічні умови (один з голов-
них чинників, який забезпечує стійкість ду-
бових насаджень) дуже близькі на ділянках
обох типів у віковій діброві дендропарку
«Олександрії». За таксаційними показника-
ми дуби на ділянках «лісового» і паркового
типу належали до одного класу бонітету, дещо
нижчі та товстіші дуби діброви «паркового»
типу можна пояснити суто ценотичними умо-
вами — на вільному просторі формуються
низь кі ширококронні дерева [22]. Низькобо-
нітетні дерева в «Голендерні» — результат
ан т ропогенної деградації ґрунтів. Ценотичні
умо ви (розрідженість насаджень) спричини-
ли більшу кількість морозних тріщин у «пар-
ковій» діброві, збільшивши ризик розвитку
грибкових хвороб.
Едафічні умови, фітосанітарний стан, віта-
літетний спектр, величина поточного відпаду
дубів на ділянці «паркової» структури свідчать
про те, що таке насадження за життєздатністю
не поступається діброві «лісового» типу. За
низкою критеріїв діброва «паркового» типу
дендропарку «Олександрія» є цілком здоро-
вим довговічним насадженням і не потребує
жодних «покращень» його фітоценотичної
будови за рахунок введення додаткових ярусів
та наметів, а за естетичним сприйняттям не
має собі рівних.
При прогнозуванні життєздатності дубово-
го насадження в старовинних парках обо в’яз-
ковим є проведення едафічних досліджень,
визначення ролі та величини антропогенного
тиску і ступеня антропогенної деградації. Де-
тальне фітосанітарне обстеження ділянки та
порівняння даних ділянок різного типу ланд-
шафту дасть змогу спрогнозувати життєздат-
ність рослинного угруповання.
Досвід догляду за дібровою «паркового» ти-
пу в дендропарку «Олександрія» свідчить про
те, що приведення такої ділянки до «повноцін-
ного» лісового насадження не поліпшує фі то-
санітарний стан ділянки, але може призвести
до втрати унікального паркового ландшафту.
1. Бондарев A.T. Некоторые пути определения опти-
мальных параметров агрофизических свойств поч-
вы. Теоретические основы и методы определения
оптимальных параметров свойств почв / A.T. Бон-
дарев, В.В. Медведев // Науч. тр. почв. ин-та
им. В.В. Докучаева. — М., 1980. — С. 84—89.
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко
2. Воронцов А.И. Патология леса / А.И. Воронцов. —
М.: Лесн. пром-сть, 1978. — 270 с.
3. Гайдамак В.М. Травянистая дубрава дендропарка
«Александрия» — памятник природы и садово-
пар кового искусства / В.М. Гайдамак, Л.П. Мор-
датенко // Оптимизация структуры парковых на-
саждений с использованием интродуцентов. — К.:
Наук. думка, 1990. — С. 9—17.
4. Дойко Н.М. Трав’яниста рослинність діброви
дендрологічного парку «Олександрія» НАНУ /
Н.М. Дойко // Наук. вісн. Нац. лісотехн. ун-ту
України: зб. наук. пр. — Львів: РВВ НЛТУ Украї-
ни. — 2013. — Вип. 23.12. — С. 39—47.
5. Емельяненко Е.П. Деградация насаждений в запо-
ведной дубраве ГБС РАН, ее причины и перспек-
тивы сохранения / Е.П. Емельяненко // Город.
Лес. Отдых. Рекреационное использование лесов
на урбанизованных территориях. — М.: Тов. науч.
изданий КМК, 2009. — С. 24—25.
6. Жиглова С.В. Антропогенная трансформация эда-
топа под. влиянием рекреации / С.В. Жиглова,
В.Г. Щербина // Проблемы устойчивого развития
региона рекреационной специализации. — Сочи:
ГУП СПП, 2001. — С. 108—110.
7. Каплина Н.Ф. Морфология крон и состояние дуба
черешчатого в средневозрастных насаждениях
Лесостепи / Н.Ф. Каплина, Н.Н. Селочник // Ле-
соведение. — 2009. — № 3. — С. 32—42.
8. Карписонова Р.А. Дубравы лесопарковой зоны Мос-
квы / Р.А. Карписонова. — М.: Наука, 1967. — 104 с.
9. Куликов В.Ю. Виталитетная структура дубрав За-
падного Кавказа / В.Ю. Куликов // Науч. журн.
Кубан. ГАУ. — 2011. — № 68 (4). — С. 42—47.
10. Лісовал А.П. Агрохімія. Лабораторний практи-
кум / А.П. Лісовал, У.М. Давиденко, Б.Н. Мой-
сеєнко. — К.: Вища школа, 1984. — 311 с.
11. Лохматов Н.А. О перестройке крон дуба в очагах
его усыхания от неблагоприятных условий /
Н.А. Лохматов // Лесоводство и агролесомелио-
рация. — 1981. — Вып. 59. — С. 21с25.
12. Лысиков А.Б. Влияние рекреации на состояние
почв в городских лиственных лесах / А.Б. Лыси-
ков // Лесоведение. — 2011. — № 4. — С. 11—20.
13. Мазинг В.В. Что такое структура биогеоценоза /
В.В. Мазинг // Проблемы биогеоценологии. —
М.: Наука, 1973. — С. 148—156.
14. Мєшкова Т.С. Прогнозування життєздатності де-
рев дуба звичайного Quercus robur L. за показни-
ками стану крон на ділянках моніторингу ІІ рів-
ня / Т.С. Мєшкова // Наук. вісн. НАУ. — К.: НАУ,
2006. — Вип. 1. — С. 64—68.
15. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического об-
следования очагов стволовых вредителей и болез-
ней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, Э.С. Со-
колов. — М., 1984. — 125 с.
16. Морозов Г.Ф. Очерки по лесокультурному делу /
Г.Ф. Морозов. — М.: Лессоюзизд, 1930. — 132 с.
17. Полякова Г.А. Рекреация и деградация лесных
биогеоценозов / Г.А. Полякова // Лесоведение. —
1979. — № 3. — С. 70—80.
18. Практикум по почвоведению /[под ред. проф.
И.С. Кауричева]. — М.: Колос, 1980. — 380 с.
19. Разработка научных основ оптимизации струк-
туры парковых композиций дендрозаповедника
«Александрия» АН УССР : Отчет. — К., 1987. —
С. 10—43.
20. Рысин Л.П. Влияние рекреационного лесопользо-
вания на растительность / Л.П. Рысин, Г.А. Поля-
кова // Природные аспекты рекреационного ис-
пользования леса. — М.: Наука, 1987. — С. 14—20.
21. Санітарні правила в лісах України. — К., 1995. —
19 с.
22. Серебряков И.Г. Экологическая морфология рас-
тений. Жизненные формы покрытосеменных и
хвойных / И.Г. Серебряков. — М.: Высш. школа,
1962. — 348 с.
23. Старк В.Н. Руководство по учету повреждений
леса (с определением) / В.Н. Старк. — М; Л.: Гос.
изд-во с.-х. и колх.-кооп. лит-ры, 1932. — 408 с.
24. Шевченко В.С. Лесная фитопатология /В.С. Шевчен-
ко, А.В. Цилюрик. — К.: Вища школа, 1986. — 384 с.
25. Шимків О.Б. Життєвість дубових деревостанів різ-
ного ступеня рекреаційної дигресії / О.Б. Шим -
ків // Наук. вісн. НТЛТУ України. — 2001. —
Вип. 20.5. — С. 62—66.
Рекомендував до друку О.М. Горєлов
Надійшла до редакції 09.11.2016
REFERENCES
1. Bondarev, A.T., Medvedev, V.V. and Dokuchaeva, V.V.
(1980), Nekotoryie puti opredeleniya optimalnyih pa-
rametrov agrofizicheskih svoystv pochvyi. Teoreti ches-
kie osnovyi i metodyi opredeleniya optimalnyih para-
metrov svoystv pochv [Some ways of determination of
optimal parameters ofagroph ysics properties of soil.
Theoretical bases andmethods of determination of opt
imal parameters ofproperties of soils]. Nauchn. tr.
pochv. in-ta im. Docuchaeva. M., pp. 84—89.
2. Vorontsov, A.I. (1978), Patologiya lesa [Pathology of
the forest]. M.: Lesn. prom-st, 270 p.
3. Gaydamak, V.M. and Mordatenko, L.P. (1990), Travya-
nistaya dubrava dendroparka «Aleksandriya» — pamyat-
nik prirodyi i sadovo-parkovogo iskusstva Optimizat-
siya strukturyi parkovyih nasazhdeniy s ispolzovaniem
introdutsentov. K.: Nauk. dumka, pp. 9—17.
4. Doiko, N.M. (2013), Travianysta roslynnist dibrovy
dendrolohichnoho parku Oleksandriia NANU [Grassy
oakery dendropark Alexandria is a monument of na-
ture and park and garden art]. Naukovyi visnyk Na-
51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки «трав’яниста діброва» дендропарку «Олександрія» НАН України
tsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy:
zbirnyk naukovykh prats [Optimization of structure
of parklands with the use of introducent]. Lviv: RVV
NLTU Ukrainy, vyp. 23.12, pp. 39—47.
5. Emelyanenko, E.P. (2009), Degradatsiya nasazhdeniy
zapovednoy dubrave GBS RAN, eyo prichinyi i per-
spektivyi sohraneniya [Degradation of planting to the
protected oakery of GBS , her reason and pro spect
of maintenance]. Gorod. Les. Otdyih. Rekreatsion-
noe ispolzovanie lesov na urbanizovannyih territoriyah
[City. Forest. Rest. Recreational use of the forests on
urbanized territories]. M.: Tov. nauch. izdaniy KMK,
pp. 24—25.
6. Zhiglova, S.V. and Scherbina, V.G. (2001), Antropo-
gennaya transformatsiya edatopa pod vliyaniem re-
kreatsii [Anthropogenic transformation of edatope u
nder influence of recreation]. Problemyi ustoychivogo
razvitiya regionarekreatsionnoy spetsializatsii [Prob-
lems of steady development of region of recreational-
specialization.]. Sochi: GUP SPP, pp. 108—110.
7. Kaplina, N.F. and Selochnik, N.N. (2009), Morfo-
logiya kron i sostoyanie duba chereshchatogo v sredne-
vozrastnyih nasazhdeniyah Lesostepi [Morphology of
crowns and state of oak robur in the middle age plant-
ing of forest-steppe]. Lesovedenie [Silvics], N 3, pp.
32—42.
8. Karpisonova, R.A. (1967), Dubravyi lesoparkovoy zo-
nyi Moskvyi [Oakeries of forest-park zone of Mos-
cow]. M.: Nauka, 104 p.
9. Kulikov, V.Yu. (2011), Vitalitetnaya struktura dubrav
Zapadnogo Kavkaza [Vitality structure of oakeries
ofWestern Caucasus]. Nauchnyiy zhurnal Kuban GAU
[A scientific journal of Kuban GAU], N 68 (4), pp.
42—47.
10. Lisoval, A.P., Davydenko, U.M. and Moiseienko, B.N.
(1984), Ahrokhimiia. Laboratornyi praktykum [Agro-
chemestry laboratory practical work]. K.: Vyshcha
shkola, 311 p.
11. Lohmatov, N.A. (1981), O perestroyke kron duba v
ochagah ego usyihaniya ot neblagopriyatnyih usloviy
[About alteration of crowns of oak in the hearths of his
withering from unfavorable terms]. Lesovodstvo i ag-
rolesomelioratsiya [Forestry and Forest Melioration],
vyp. 59, pp. 21—25.
12. Lyisikov, A.B. (2011), Vliyanie rekreatsii na sostoyanie
pochv v gorodskih listvennyih lesah [Influence of rec-
reation on the state of soils in the municipal leafy fo-
rests]. Lesovedenie [Silvics], N 4, pp. 11—20.
13. Mazing, V.V. (1973), Chto takoe struktura biogeotse-
noza [What structure of geobiocenosis ]. Problemyi
biogeotsenologii [Problems of biogeocenology]. M.:
Nauka, pp. 148—156.
14. Mieshkova, T.S. (2006), Prohnozuvannia zhyttie zdat-
nosti derev duba zvychainoho Quercus robur L. za po-
kaznykamy stanu kron na diliankakh monitorynhu
II rivnia [Prognostication of viability of trees of oak of
ordinary Quercus robur L. on the indexes of the state
of crowns on the areas of monitoring of ІІ of level ].
Naukovyi visnyk NAU [Scientific announcer NAU].
K.: NAU, vyp. 1, pp. 64—68.
15. Mozolevskaya, E.G., Kataev, O.A. and Sokolov, E.S.
(1984), Metodyi lesopatologicheskogo obsledova niya
ochagov stvolovyih vrediteley i bolezney lesa [Methods
of лесопатологического inspection of hearths of bar-
rel wreckers and illnesses of the forest]. M., 125 p.
16. Morozov, G.F. (1930), Ocherki po lesokulturnomu delu
[Essays in forest cultural business]. M.: Lessoyuzizd,
132 p.
17. Polyakova, G.A. (1979), Rekreatsiya i degradatsiya
lesnyih biogeotsenozov [Recreation and degradation
of forest ecosystems]. Lesovedenie [Silvics], N 3,
pp. 70—80.
18. Praktikum po pochvovedeniyu [Practical work on soil
science] (1980), [pod red. prof. I.S. Kauricheva]. M.:
Kolos, 279 p.
19. Razrabotka nauchnyih osnov optimizatsii strukturyi
parkovyih kompozitsiy dendrozapovednika Aleksand-
riya AN USSR. Otchet. [Development of scientific
bases of optimization of structure of park compositions
dendroreserve Alexandria АS Ukraine. Report.] (1987),
K., pp. 10—43.
20. Ryisin, L.P. and Polyakova, L.P. (1987), Vliyanie re-
kreatsionnogo lesopolzovaniya na rastitelnost [Influ-
ence of recreational forest usage on a vegetation]. Pri-
rodnyie aspekty rekreatsionnogo ispolzovaniya lesa
[Natural aspects of the recreational use of the forest].
M.: Nauka, pp. 14—20.
21. Sanitarni pravyla v lisakh Ukrainy [Sanitary rules are
in the forests of Ukraine]. (1995), K., 19 p.
22. Serebryakov, I.G. (1962), Ekologicheskaya morfologiya
rasteniy. Zhiznennyie formyi pokryitosemennyih i hvoy-
nyih [Ecological morphology of plants. Life-form of an-
giosperms and coniferous]. M.: Vyisshaya shkola, 48 p.
23. Stark, V.N. (1932), Rukovodstvo po uchotu povrezh-
deniy lesa (s opredeleniem) [Guidance on the account
of damages of the forest (with determination)]. M.; L.:
Gos. izd-vo s.-h. i kolh.-koop. literaturyi, 408 p.
24. Shevchenko, V.S. and Tsilyurik, A.V. (1986), Lesnaya
fitopatologiya [Forest plant pathology]. K.: Vyscha
shkola, 384 p.
25. Shymkiv, O.B. (2010), Zhyttievist dubovykh derevo-
staniv riznoho stupenia rekreatsiinoi dyhresii [Vi tality
of oak states of trees of different degree of recreation-
al digression]. Naukovyi visnyk NTLTU Ukrainy
[Scientific announcer NТLТU Ukraine], vyp. 20.5,
pp. 62—66.
Recommended by O.M. Gorelov
Received 09.11.2016
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 1
С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко
С.И. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко
Государственный дендрологический
парк «Александрия» НАН Украины,
Украина, г. Белая Церковь
КРИТЕРИИ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ
ЛАНДШАФТНОГО УЧАСТКА «ТРАВЯНИСТАЯ
ДУБРАВА» ДЕНДРОПАРКА «АЛЕКСАНДРИЯ»
НАН УКРАИНЫ
Участок «травянистая, или «парковая» дубрава» ден-
дропарка «Александрия» НАН Украины является ис-
кусственно созданным декоративным ландшафтом.
Критерий «упрощение структуры дубового насажде-
ния — нарастание его деградации» неприемлем для
оценки состояния и жизнеспособности ландшафт-
ных участков «дубрава паркового типа».
Установлено, что по фитосанитарному состоянию,
виталитетному спектру, величине текущего отпада
ландшафтный участок «дубрава паркового типа» ден-
дропарка «Александрия» более близок к участкам
дуб равы «лесного» типа, чем к антропогенно дегради-
рованным дубравам. «Дубрава паркового типа» явля-
ется жизнеспособным долголетним насаждением и не
требует мероприятий по оптимизации его структуры
путем введения дополнительных ярусов.
Ключевые слова: тип ландшафта, дубрава, фитоце-
нотическое строение, фитоценотическое состояние,
жизненность, антропогенная дигрессия.
S.I. Galkin, N.V. Dragan, N.M. Doiko
Dendrological Park Olexandria
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Bila Therkva
CRITERIA FOR EVALUATING THE STATE
OF LANDSCAPE AREA “GRASSY OAK “
OF DENDROPARK OLEXANDRIA
OF THE NAS OF UKRAINE
The site “grassy or” park “oak forest of dendropark Olex-
andria of the NAS of Ukraine is artificially created deco-
rative landscape. Criterion “simplification of the structure
of oak plantations — the growth of its degradation” is not
suitable to evaluate the status and viability of such oak.
Found that the phytosanitary condition, vitality spec-
trum, the magnitude of the current apostasy landscape
area “oak gardening type “of arboretum Olexandria is
closer to the areas of oaks “Forest” type than to anthropo-
genically degraded oak forests. “Oak forest park” is viable
durable planting and does not require the measures to op-
timize its structure by introducing additional layers.
Key words: landscape type, oak forest, phytocenotic struc-
ture, the phytosanitary condition, vitality, anthropogenic
digression.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-94 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:35Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/63/9b0eabe6eb310828468b7045a3d6f963.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-942019-11-11T08:14:11Z Criteria for evaluating the state of landscape area "Grassy oak " of Dendropark Olexandria of the NAS of Ukraine Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doiko, N.M. The site “grassy or” park “oak forest of dendropark Olexandria of the NAS of Ukraine is artificially created decorative landscape. Criterion “simplification of the structure of oak plantations – the growth of its degradation” is not suitable to evaluate the status and viability of such oak. Found that the phytosanitary condition, vitality spectrum, the magnitude of the current apostasy landscape area “oak gardening type “of arboretum Olexandria is closer to the areas of oaks “Forest” type than to anthropogenically degraded oak forests. “Oak forest park” is viable durable planting and does not require the measures to optimize its structure by introducing additional layers. Ділянка “трав’яниста, або “паркова” діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України є штучно створеним декоративним ландшафтом. Критерій “спрощення структури дубового насадження – зростання його деградації” непридатний для оцінювання стану і життєздатності ландшафтних ділянок “діброва паркового типу”. Установлено, що за фітосанітарним станом, віталітетним спектром, величиною поточного відпаду ландшафтна ділянка “діброва паркового типу” дендропарку “Олександрія” більш близька до ділянок діброви “лісового” типу, ніж до антропогенно деградованих дібров. “Діброва паркового типу” є життєздатним довговічним насадженням і не потребує заходів з оптимізації її структури шляхом введення додаткових ярусів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/94 10.5281/zenodo.2283119 Plant Introduction; Vol 73 (2017); 44-52 Інтродукція Рослин; Том 73 (2017); 44-52 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3378873 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/94/86 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doiko, N.M. Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title | Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_alt | Criteria for evaluating the state of landscape area "Grassy oak " of Dendropark Olexandria of the NAS of Ukraine |
| title_full | Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_fullStr | Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_full_unstemmed | Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_short | Критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “Олександрія” НАН України |
| title_sort | критерії оцінки стану ландшафтної ділянки “трав’яниста діброва” дендропарку “олександрія” нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/94 |
| work_keys_str_mv | AT galkinsi criteriaforevaluatingthestateoflandscapeareaquotgrassyoakquotofdendroparkolexandriaofthenasofukraine AT dragannv criteriaforevaluatingthestateoflandscapeareaquotgrassyoakquotofdendroparkolexandriaofthenasofukraine AT doikonm criteriaforevaluatingthestateoflandscapeareaquotgrassyoakquotofdendroparkolexandriaofthenasofukraine AT galkinsi kriterííocínkistanulandšaftnoídílânkitravânistadíbrovadendroparkuoleksandríânanukraíni AT dragannv kriterííocínkistanulandšaftnoídílânkitravânistadíbrovadendroparkuoleksandríânanukraíni AT doikonm kriterííocínkistanulandšaftnoídílânkitravânistadíbrovadendroparkuoleksandríânanukraíni |