ПРОЯВ ЛАБІЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ СТІЙКОСТІ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Вступ. Пластичність та різноманіття адаптивних стратегій рослин визначають можливість їхнього існування за екстремальних умов і забезпечують стійкість біогеоценозу в цілому.Проблематика. Сучасні моніторингові дослідження свідчать, що більшість вуличних насаджень потерпають від антропогенного наванта...
Saved in:
| Date: | 2026 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
PH “Akademperiodyka”
2026
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://scinn-eng.org.ua/ojs/index.php/ni/article/view/995 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Science and Innovation |
Institution
Science and Innovation| Summary: | Вступ. Пластичність та різноманіття адаптивних стратегій рослин визначають можливість їхнього існування за екстремальних умов і забезпечують стійкість біогеоценозу в цілому.Проблематика. Сучасні моніторингові дослідження свідчать, що більшість вуличних насаджень потерпають від антропогенного навантаження через інтенсивну урбанізацію, зокрема значне аерогенне та світлове забруднення.Мета. Встановити фізіолого-біохімічні особливості стійкості основних деревних порід насаджень Київського мегаполісу до світлового та аерогенного забруднення викидами автотраспорту.Матеріали й методи. Об’єктами були вуличні насадження Tilia cordata Mill., Aesculus hippocastanum L. та Platanus acerifolia (Aiton) Willd. Київського мегаполісу. Польові спостереження проводили у НБС НАНУкраїни (ділянка 1) та зеленій зоні вздовж бульвару Лесі Українки (ділянка 2). Визначали температуру ґрунту дослідних ділянок, емісію СО2 з його поверхні. Вміст хімічних елементів у ґрунтових та рослинних зразках досліджували за допомогою плазмового емісійного спектрометру iСАР 6300 DUO (Thermo Fisher Scientific, США). Аналізували вміст фотосинтетичних пігментів, танінів та брасиностероїдів у листках рослин. У вегетаційному досліді рослини обробляли 1%-м водним розчином Ti(SO4)2, мефенамінату титану та мефенамінової кислоти. Проводили мікробіологічний аналіз філоплани листків.Результати. Мультиваріантний підхід дозволив проаналізувати взаємодію у системі «рослина-ґрунтрослина» і відібрати найбільш стійкі та найчутливі параметри щодо оцінки зовнішнього впливу. За умовсвітлового і аерогенного забруднення спостерігалося підвищення вмісту титану в 1,2—4,4 рази, брасиностероїдів в 1,4—3,0 рази, танінів в 1,2—4,1 рази, кремнію в 1,1—2,3 рази в тканинах, що забезпечує ефективність функціонування лабільних механізмів стійкості рослин.Висновки. Застосування сполук титану й кремнію є перспективним для підвищення адаптаційної здатності рослин до стресових умов, а також створення ефективних препаратів на їхній основі. |
|---|