ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО
Potential activity of nitrogen fixation on washed roots of investigated varieties of spring triticale determined in field experiments has characterized by considerable fluctuations both during single phenophase in different years of research and throughout the vegetative period, that was caused by t...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/284 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465899943264256 |
|---|---|
| author | Шаховніна , О.О. |
| author_facet | Шаховніна , О.О. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "О.О. Шаховніна ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Шаховніна , О.О. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:46Z |
| description | Potential activity of nitrogen fixation on washed roots of investigated varieties of spring triticale determined in field experiments has characterized by considerable fluctuations both during single phenophase in different years of research and throughout the vegetative period, that was caused by the influence of environment factors as well as by the existence of variability within the cultivar. The cultivar Oberig kharkovsky possesses the considerable polymorphism by the nitrogen fixation activity index in root zone of plants. Presowing inoculation of triticale seeds with active strain Azospirillum sp. 10 results in the increase of number of plants with higher nitrogen fixation activity on the washed roots. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.12.181-192 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:25:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
181
УДК 631.461.5:633.11:57.083.12/.13:581.431
ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ
ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ
ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО
Шаховніна О.О.
Науковий керівник – доктор біологічних наук
О.В. Надкернична
Інститут сільськогосподарської мікробіології НААН України
e-mail: helenshah@ukr.net
Потенційна активність азотфіксації на відмитих коренях
рослин досліджуваних сортів тритикале ярого, визначена за умов
польових дослідів, зазнає значних коливань як під час однієї фенофази
у різні роки досліджень, так і впродовж вегетаційного періоду,
що обумовлено впливом чинників навколишнього середовища, а
також існуванням внутрішньосортової мінливості. Сорт Оберіг
харківський характеризується значним поліморфізмом за ознакою
азотфіксувальної активності у кореневій зоні рослин. Передпосівна
інокуляція насіння тритикале активним штамом Azospirillum. sp.
10 приводить до збільшення кількості рослин з підвищеною
азотфіксувальною активністю на відмитих коренях.
Ключові слова: тритикале яре, асоціаціативна азотфікса-
ція, потенційна нітрогеназна активність, ризосфера, відмиті
корені рослин.
Біологічна фіксація молекулярного азоту атмосфери є одним
з важливих біохімічних процесів, що впливають на родючість
ґрунтів. Формування азотфіксувальних рослинно-мікробних
асоціацій визначається взаємодією між рослинами і мікробними
популяціями, які знаходяться під постійним впливом чинників
навколишнього середовища [1]. Важливу роль у даній взаємодії
відіграють генетичні особливості рослин, що визначає специфічний
склад і кількість кореневих ексудатів, які є джерелом живлення для
ґрунтових діазотрофів. Показано залежність інтенсивності фіксації
атмосферного азоту у кореневій зоні злакових культур від сортових
особливостей рослин [2, 3].
Тритикале яре є відносно новою сільськогосподарською
культурою, селекція якої пройшла 40-річний період розвитку
і становлення. Завдяки успіхам у створенні сортів з цінними
182
господарськими ознаками, тритикале з кожним роком набуває все
більшого використання. Господарська цінність тритикале ярого
полягає у меншій вибагливості цієї культури до умов вирощування
і високій біологічній цінності зерна та зеленої маси. Впровадження
цієї культури дає змогу розширити асортимент продукції зернових
та знизити пестицидне навантаження на навколишнє середовище,
оскільки сучасні сорти характеризуються високою стійкістю до
хвороб та шкідників [4]. Тритикале яре перевищує за урожайністю
зерна пшеницю при розміщенні по гірших попередниках та
бідніших ґрунтах, за більш пізніх строків посіву та низьких рівнях
вологозабезпечення.
Активність азотфіксації у кореневій зоні тритикале ярого
не вивчалася. Тому метою нашої роботи була оцінка сучасних
перспективних сортів тритикале ярого за здатністю стимулювати
фіксацію азоту атмосфери.
Матеріали і методи. До роботи були залучені сорти
тритикале ярого, занесені до Державного реєстру сортів України:
Аіст харківський, Жайворонок харківський, Соловей харківський,
Коровай харківський, Оберіг харківський, Микола, Лосинівське,
люб’язно надані співробітниками Національного центру генетич-
них ресурсів рослин України.
Дослідження азотфіксувальної здатності в кореневій зоні
рослин вітчизняних перспективних сортів тритикале ярого
проводили упродовж 2006-2009 років у польових умовах. Польові
досліди проводили на чорноземі вилугуваному неглибокому
легкосуглинковому на лесовидних суглинках, який характеризувався
такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі
становив 3,6 %, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) – 210-
240 мг P2O5, обмінного калію (за Кірсановим) – 160-170 мг K2O
на 1 кг ґрунту, pHводн. – 6,5. Розмір дослідної ділянки 4 м2, розмір
облікової ділянки 1 м2, повторність чотириразова, розміщення
ділянок рендомізоване.
Потенційну азотофіксувальну активність (ПНА) ризосфер-
ного ґрунту і відмитих коренів рослин визначали ацетилен-
етиленовим методом [5] на газовому хроматографі “Chrom-4” з
полум’яноіонізаційним детектором. Колонка довжиною 370 см була
заповнена хромосорбом з β-β’-оксидіпропіонітрилом. Температура
термостату 50 оС, газ-носій – азот, витрата газів (в мл/хвилину):
водню – 30, азоту – 100, повітря – 500.
183
Для визначення потенційної нітрогеназної активності ризо-
сферний ґрунт і корені рослин поміщали у флакони ємністю 40 см3.
Додавали 10 мл напіврідкого середовища Доберейнер, як джерело
вуглецю використовували бурштинову кислоту. Інкубували упро-
довж 72 годин за температури 28 оС. Флакони герметизували,
вводили ацетилен (10 % від об’єму газової фази у флаконі) та
інкубували протягом доби за температури 26-28 oC. Після закінчен-
ня строку інкубації зразки аналізували на газовому хроматографі.
Внутрішньосортову мінливість сорту тритикале Оберіг хар-
ківський оцінювали за результатами вегетаційного досліду. Ґрунт
– чорнозем вилугуваний неглибокий легкосуглинковий на лесовид-
них суглинках. Посудини ємністю 200 мл наповнювали заздалегідь
просіяним і звільненим від рослинних решток ґрунтом. Визначали
вологість і повну вологоємність ґрунту. Надалі підтримували
вологість ґрунту на рівні 60 % від повної вологоємності. У кожну
посудину висівали по 3 насінини досліджуваного сорту. За 3-5 діб
після появи сходів на кожну посудину залишали по одній рослині.
Експонували в умовах люміностату (інтенсивність освітлення
2000-2500 люкс, фотоперіод 16 годин, температура 26±2 оС)
протягом трьох тижнів. По закінченні терміну експозиції визначали
потенційну нітрогеназну активність на коренях кожної рослини
ацетилен-етиленовим методом [5]. Досліджували щонайменше 50
рослин кожного сорту.
Результати та їх обговорення. Як відомо з літературних
джерел, азотфіксувальний потенціал рослинно-мікробної асоціації
обумовлений активністю процесу фіксації молекулярного азоту в
трьох топологічно розділених зонах, які перебувають у постійній
взаємодії: у ризосферному ґрунті, на поверхні коренів та безпо-
середньо у кореневих тканинах рослин [6].
Вивчення потенційної нітрогеназної активності у ризосфері
тритикале ярого протягом 2006-2008 років показало, що діапазон
мінливості даної ознаки під час найбільш фізіологічно активної
фази розвитку рослин – цвітіння складає від 83 до 453 нмоль
етилену/г ґрунту/годину (табл. 1). Коефіцієнт варіації азотфіксу-
вальної активності за роками досліджень (Vp) у ризосферному
ґрунті для окремих сортів становить 40-71 %.
Як свідчать результати багаторічних досліджень, середньо-
річні значення потенційної активності нітрогенази у фазу цвітіння
на відмитих коренях рослин варіюють для різних сортів у межах
184
872-1214 нмоль етилену/г коренів/годину, в той час як у ризосфері
– у межах 161-296 нмоль етилену/г ґрунту/годину (табл. 1, 2).
Наведені дані свідчать про те, що активні діазотрофи колонізують
переважно корені рослин тритикале ярого.
Таблиця 1. Діапазон мінливості азотфіксувальної активності
у ризосферному ґрунті рослин вітчизняних сортів тритикале
ярого (фаза цвітіння, 2006-2008 рр.)
Сорт Х±Sx Vp, % lim
Оберіг харківський 279±161 64 99…453
Коровай харківський 296±171 59 105…443
Лосинівське 176±101 40 95…228
Жайворонок харківський 227±131 71 83…400
Соловей харківський 231±133 57 84…339
Микола 161±93 65 95…281
Аіст харківський 250±145 54 95…340
У зв’язку з цим, основну увагу було приділено дослідженню
азотфіксувального потенціалу на корінні рослин різних сортів
тритикале ярого.
Таблиця 2. Діапазон мінливості азотфіксувальної активності
на корінні рослин перспективних сортів тритикале ярого
(фаза цвітіння, 2006-2009 рр.)
Сорт Х±Sx Vp, % lim
Оберіг харківський 1046±217 41 656…1644
Коровай харківський 907±235 52 301…1337
Лосинівське 1214±336 55 423…1894
Жайворонок харківський 1156±401 69 384…2027
Соловей харківський 723±273 76 249…1501
Микола 872±333 76 404…1821
Аіст харківський 900±398 88 256…1938
Дослідження потенційної нітрогеназної активності на
відмитих коренях рослин тритикале ярого за умов польових
дослідів показали, що азотфіксувальна активність зазнає значних
коливань як під час однієї фенофази у різні роки досліджень, так
і упродовж вегетаційного періоду. Згідно одержаних результатів,
коефіцієнт варіації (Vp) азотфіксувальної активності на відмитих
коренях рослин різних сортів тритикале ярого за роками досліджень
185
складає 41-88 % (табл. 2).
На рис. 1 наведено значення потенційної азотфіксувальної
активності на корінні рослин досліджуваних сортів тритикале
ярого упродовж вегетаційного періоду 2008 року.
1 – Аіст харківський; 2 – Коровай харківський; 3 – Микола;
4 – Лосинівське; 5 – Жайворонок харківський;
6 – Соловей харківський; 7 – Оберіг харківський.
Рис. 1. Потенційна азотфіксувальна активність на відмитих
коренях рослин досліджуваних сортів тритикале ярого у різні
фази розвитку (польовий дослід, 2008 рік)
Значний діапазон коливання азотфіксувальної активності
може бути обумовлений як впливом чинників навколишнього
середовища, що спричиняють варіювання складу кореневих
виділень рослин, так і існуванням внутрішньосортової мінливості
тритикале за здатністю до асоціативної азотфіксації.
Серед абіотичних чинників найбільш істотно на величину
азотфіксувальної активності впливають температурний режим, за
якого розвиваються рослини, і вологість ґрунту, що визначається
кількістю опадів упродовж певного проміжку часу.
Як відомо, процес фіксації молекулярного азоту здійснюється
діазотрофами, які колонізують кореневу зону рослин, завдяки наяв-
ності в них ферментного комплексу нітрогенази. Азотфіксувальні
мікроорганізми ґрунту є переважно мезофілами (температурний
оптимум росту 20-42 оС), максимальна активність нітрогеназного
ферментного комплексу спостерігається за температури 28-30 оС.
Тому підвищення температури повітря позитивно відбивається на
азотфіксувальній активності у кореневій зоні тритикале ярого.
Насичення ґрунту вологою впливає на його мікробіологічну
0
200
400
600
800
1000
1200
1400
1600
1 2 3 4 5 6 7
,
/
/
186
активність, адже вода є важливим регуляторним фактором у різних
біологічних процесах, зокрема в процесах ферментативного ката-
лізу. Так, існує певний критичний рівень зволоження, який визначає
рухомість активних центрів ферментів. Імовірно, при висушуванні
ґрунту поряд з гальмуванням розвитку і розмноження бактерій
відбувається зниження активності нітрогеназного комплексу ді-
азотрофів, що в результаті викликає зниження азотфіксувальної
активності ґрунту при зниженні його вологості [7]. Експеримента-
льно було доведено, що ефективність зволоження ґрунту для про-
цесу азотфіксації стрімко зростає за високих температур і знижу-
ється за низьких [8]. Зважаючи на те, що в природних умовах
існують значно складніші поєднання багатьох чинників, відокре-
мити вплив температури або вологості на азотфіксувальну
активність зазвичай складно.
Аналіз даних метеоспостережень за травень-червень 2006-
2008 років показав, що найбільш сприятливим для формування
азотфіксувального мікробного угруповання був 2007 рік (табл. 3).
Таблиця 3. Дані метеоспостережень
за травень-червень 2006-2008 рр.
М
іс
яц
ь Декада
Температура
повітря, оС
Температура
ґрунту на глибині
10 см, оС
Опади, мм
2006
рік
2007
рік
2008
рік
2006
рік
2007
рік
2008
рік
2006
рік
2007
рік
2008
рік
Тр
ав
ен
ь
І декада 12,8 8,5 10,5 12,0 10,0 12,0 18,0 30,0 10,5
ІІ декада 13,8 21,4 14,8 14,0 17,0 15,0 21,0 25,0 14,8
ІІІ декада 14,4 23,4 15,4 16,0 23,0 17,0 43,0 35,0 15,4
середні за
місяць 13,7 17,8 13,6 14,0 16,7 14,7 27,3 30,0 13,6
Че
рв
ен
ь
І декада 14,8 19,8 16,3 16,0 22,0 18,0 35,0 13,0 16,3
ІІ декада 16,9 21,4 18,5 18,0 23,0 21,0 18,0 25,0 18,5
ІІІ декада 22,3 18,0 18,5 24,0 20,0 21,0 20,0 12,0 18,5
середні за
місяць 18,0 19,7 17,8 19,3 21,7 20,0 24,3 16,7 17,8
Як свідчать дані табл. 3, ІІ-ІІІ декади травня та І-ІІ декади
червня 2007 року характеризувалися підвищеними температурами
повітря порівняно з умовами 2006 та 2008 років. Так, середньомі-
сячна температура повітря у травні на 4,1-4,2, у червні – на
187
1,7-1,9 оС переважала таку у 2006 і 2008 роках. Підвищення
температури повітря сприяло істотному підвищенню температури
ґрунту на глибині 10 см, що є зоною розвитку кореневої системи
рослин та асоційованих з нею ґрунтових діазотрофів. На кінець
травня – початок червня 2007 року випало 204-217 % від норми
опадів, і забезпечення ґрунту вологою також було оптимальним.
Сприятливий температурний режим 2007 року позначився
на азотфіксувальній активності в кореневій зоні рослин тритикале
ярого, фаза цвітіння якого припадала на кінець травня – початок
червня (рис. 2). Так, у 2007 році потенційна нітрогеназна активність
на відмитих коренях рослин у фазу цвітіння істотно переважала
активність фіксації молекулярного азоту, що спостерігали у 2006
та 2008 роках.
Звертають на себе увагу сорти тритикале ярого – Аіст
харківський і Микола, азотфіксувальна активність на корінні яких
у 2007 році була підвищеною у 3-10 разів порівняно з 2006 і 2008
роками.
1 – Аіст харківський; 2 – Коровай харківський; 3 – Микола;
4 – Лосинівське; 5 – Жайворонок харківський;
6 – Соловей харківський; 7 – Оберіг харківський.
Рис. 2. Потенційна нітрогеназна активність (ПНА) на відмитих
коренях рослин сортів тритикале ярого (фаза цвітіння, польові
досліди 2006-2008 рр.)
Обчислено коефіцієнти кореляції між середньомісячною
температурою повітря, а також середньомісячною температурою
у верхньому шарі ґрунту у травні 2006-2008 років та показником
потенційної нітрогеназної активності на відмитих коренях рослин
досліджуваних сортів тритикале ярого у фазу цвітіння (табл. 4). Як
0
500
1000
1500
2000
2500
1 2 3 4 5 6 7
,
/
/
2006 2007
2008
188
видно з таблиці 4, потенційна азотфіксувальна активність корелює
з температурою повітря на рівні 84,13-99,97 % з температурою у
верхньому шарі ґрунту – 84,70-100 % для різних сортів, що свідчить
про наявність тісного зв’язку між зазначеними показниками.
Таблиця 4. Кореляційний зв’язок між середньомісячними
температурами травня і потенційною нітрогеназною
активністю (ПНА) на відмитих коренях рослин
тритикале ярого
Сорт
Коефіцієнт кореляції, %
температури повітря
і ПНА
температури ґрунту на
глибині 10 см і ПНА
Аіст харківський 99,91 99,39
Коровай харківський 84,13 91,40
Микола 99,97 99,18
Лосинівське 92,46 85,56
Жайворонок харківський 98,72 100,00
Соловей харківський 95,32 89,59
Оберіг харківський 91,82 84,70
Отже, вплив чинників навколишнього середовища на
потенційну нітрогеназну активність є значним, що не дає змогу
оцінити сорти тритикале ярого за азотфіксувальним потенціалом
у кореневій зоні рослин за умов польових дослідів. Поряд
з цим, з літературних джерел відомо про існування значної
внутрішньосортової мінливості, що була показана у роботах з
ячменем ярим та житом озимим [2, 3].
Для того щоб уникнути впливу чинників навколишнього
середовища і оцінити як міжсортову, так і внутрішньосортову
мінливість за здатністю до асоціативної азотфіксації, досліджували
сорти тритикале ярого за контрольованих умов лабораторних
дослідів. На рис. 3 показано внутрішньосортовий поліморфізм
тритикале ярого за здатністю до стимулювання асоціативної
азотфіксації на прикладі сорту Оберіг харківський. Діапазон
коливання азотфіксувальної активності на відмитих коренях
рослин зазначеного сорту становить 0,2-130 нмоль етилену/
рослину/год: виділяється два модальні класи: від 0,2 до 0,9 нмоль
етилену/рослина/годину (з максимумом 0,3-0,6) та від 10 до 130 (з
максимумом 30-50 нмоль етилену/рослину/год). Кількість рослин
189
з азотфіксувальною активністю на відмитих коренях, вищою від
середньої за вибіркою, становить не більше 28 %.
Рис. 3. Внутрішньосортова мінливість тритикале ярого за
здатністю до стимулювання асоціативної азотфіксації (сорт
Оберіг харківський, вегетаційний дослід)
З відмитих коренів рослин тритикале перспективного
відчизняного сорту Оберіг харківський був виділений штам азот-
фіксувальних бактерій Azospirillum sp. 10, який характеризується
високою активністю нітрогенази в чистій культурі (8,62-10,92 мкг
азоту/1 мл середовища за 1 добу). Досліджували вплив даного штаму
на внутрішньосортовий поліморфізм сорту Оберіг харківський за
азотфіксувальною здатністю (рис. 4).
Рис. 4. Внутрішньосортовий поліморфізм тритикале ярого за
здатністю до стимулювання асоціативної азотфіксації під
впливом інокуляції штамом Azospirillum sp. 10 (сорт Оберіг
харківський, вегетаційний дослід)
Передпосівна інокуляція насіння зазначеного сорту
азотфіксувальними бактеріями Azospirillum sp. 10 практично
0
2
4
6
8
10
12
0,2 0,3 0,6 0,9 10 30 50 70 90
110 130
, / /
0
2
4
6
8
10
12
14
16
2 30 60 90 12
0
14
0
, / /
190
не вплинула на діапазон мінливості, але привела до зникнення
розщеплення за ознакою азотфіксувальної активності. У даному
випадку ми спостерігали один модальний клас у діапазоні
2-140 нмоль етилену/рослину/год. Кількість рослин з підвищеною
азотфіксувальною активністю на відмитих коренях зросла і
становила понад 50 % від об’єму вибірки.
Отже, засобом підвищення азотфіксувальної активності у
кореневій зоні зернових злаків і, зокрема, тритикале ярого, може
бути як добір сортів з високою здатністю до стимулювання процесу
азотфіксації, так і використання ефективних штамів асоціативних
діазотрофів. Найбільш вагомий результат можна одержати, якщо
об’єктом селекційної роботи виступатиме асоціативна система
діазотрофи – рослина як єдине ціле.
Потенційна активність азотфіксації на відмитих коренях
рослин досліджуваних сортів зазнає значних коливань як під
час однієї фенофази у різні роки досліджень, так і упродовж
вегетаційного періоду, що обумовлено впливом чинників
навколишнього середовища, а також існуванням значної
внутрішньосортової мінливості тритикале ярого. Дослідження
сорту Оберіг харківський за умов вегетаційного досліду показало,
що зазначений сорт характеризується значним поліморфізмом за
ознакою азотфіксувальної активності на відмитих коренях рослин.
Передпосівна інокуляція насіння тритикале активним штамом
Azospirillum sp. 10 приводить до збільшення кількості рослин з
підвищеною азотфіксувальною активністю у кореневій зоні.
1. Родынюк И.С. Ассоциативная азотфиксация в ризоценозе
иммунных и короткостебельных линий яровой мягкой пшеницы
/И.С. Родынюк, И.Л. Степаненко, С.Ф. Коваль //С.-х. биология. – 1991.
– № 5. – С. 88-93.
2. Надкернична О.В. Функціонування асоціативної системи
діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин
/О.В. Надкернична //С.-г. мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів:
ЦНТЕІ, 2007. – Вип. 6. – С. 7-17.
3. Шумный В.К. Полиморфизм по ассоциативной азотфиксации у
ячменя /В.К. Шумний, И.Ю. Степаненко //Биологическая фиксация азота.
– Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. – С. 163-185.
4. Вирощування ярого тритикале для стабілізації виробництва зерна
/[В.К. Рябчун, В.І. Шатохін, В.С. Мельник та ін.] //Посібник українського
хлібороба. Науково-виробничий щорічник. – К., 2010. – С. 199-203.
191
5. Умаров М.М. Ацетиленовый метод изучения азотфиксации
в почвенно-микробиологических исследованиях /М.М. Умаров
//Почвоведение. – 1976. – № 11. – С. 119-123.
6. Родынюк И.С. Генетические и экологические факторы ассо-
циативной азотфиксации /И.С. Родынюк //Биологическая фиксация азота.
– Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. – С. 142-162.
7. Умаров М.М. Ассоциативная азот фиксация /М.М. Умаров. – М.:
Изд-во МГУ, 1986. – 136 с.
8. Клевенская И.Л. Влияние экологических факторов на активность
азотфиксации /И.Л. Клевенская //Биологическая фиксация азота –
Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. – С. 213-240.
ФИКСАЦИЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТА
В КОРНЕВОЙ ЗОНЕ ПЕРСПЕКТИВНЫХ
ОТЕЧЕСТВЕННЫХ СОРТОВ ТРИТИКАЛЕ
ЯРОВОГО
Шаховнина Е.А.
Институт сельскохозяйственной микробиологии НААН Украины,
г. Чернигов
Потенциальная активность азотфиксации на отмытых
корнях растений исследуемых сортов тритикале ярового,
определяемая в условиях полевых опытов, характеризовалась
значительными колебаниями как во время одной фенофазы в разные
года исследований, так и на протяжении вегетационного периода,
что обусловлено влиянием факторов окружающей среды, а также
существованием внутрисортовой изменчивости. Сорт Обериг
харьковский характеризуется значительным полиморфизмом по
признаку азотфиксирующей активности в корневой зоне растений.
Предпосевная инокуляция семян тритикале активным штаммом
Azospirillum. sp. 10 приводит к увеличению количества растений
с повышенной азотфиксирующей активностью на отмытых
корнях.
Ключевые слова: тритикале яровое, ассоциативная
азотфиксация, потенциальная нитрогеназная активность,
ризосфера, отмытые корни растений.
192
NITROGEN FIXATION ABILITY IN ROOT ZONE
OF PERSPECTIVE NATIONAL VARIETIES
OF SPRING TRITICALE
Shahovnina O.O.
Institute of Agricultural Microbiology NAAS of Ukraine, Chernihiv
Potential activity of nitrogen fixation on washed roots of
investigated varieties of spring triticale determined in field experiments
has characterized by considerable fluctuations both during single
phenophase in different years of research and throughout the vegetative
period, that was caused by the influence of environment factors as well
as by the existence of variability within the cultivar. The cultivar Oberig
kharkovsky possesses the considerable polymorphism by the nitrogen
fixation activity index in root zone of plants. Presowing inoculation
of triticale seeds with active strain Azospirillum sp. 10 results in the
increase of number of plants with higher nitrogen fixation activity on the
washed roots.
Key words: spring triticale, associative nitrogen fixation, potential
nitrogenase activity, rhizosphere, washed roots of plants.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-284 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:09:22Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/c2/de195e4fb30890dfc8f38d9baf1935c2.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2842026-07-22T10:10:46Z NITROGEN FIXATION ABILITY IN ROOT ZONE OF PERSPECTIVE NATIONAL VARIETIES OF SPRING TRITICALE ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО Шаховніна , О.О. spring triticale, associative nitrogen fixation, potential nitrogenase activity, rhizosphere, washed roots of plants тритикале яре, асоціаціативна азотфіксація, потенційна нітрогеназна активність, ризосфера, відмиті корені рослин Potential activity of nitrogen fixation on washed roots of investigated varieties of spring triticale determined in field experiments has characterized by considerable fluctuations both during single phenophase in different years of research and throughout the vegetative period, that was caused by the influence of environment factors as well as by the existence of variability within the cultivar. The cultivar Oberig kharkovsky possesses the considerable polymorphism by the nitrogen fixation activity index in root zone of plants. Presowing inoculation of triticale seeds with active strain Azospirillum sp. 10 results in the increase of number of plants with higher nitrogen fixation activity on the washed roots. Потенційна активність азотфіксації на відмитих коренях рослин досліджуваних сортів тритикале ярого, визначена за умов польовихдослідів,зазнаєзначнихколиваньякпідчасоднієїфенофази у різні роки досліджень, так і впродовж вегетаційного періоду, що обумовлено впливом чинників навколишнього середовища, а також існуванням внутрішньосортової мінливості. Сорт Оберіг харківський характеризується значним поліморфізмом за ознакою азотфіксувальної активності у кореневій зоні рослин. Передпосівна інокуляція насіння тритикале активним штамом Azospirillum. sp. 10 приводить до збільшення кількості рослин з підвищеною азотфіксувальною активністю на відмитих коренях. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2011-03-22 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/284 10.35868/1997-3004.12.181-192 Agricultural microbiology; Vol. 12 (2011): Agriciltural microbiology; 181-192 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 12 (2011): Сільськогосподарська мікробіологія; 181-192 1997-3004 10.35868/1997-3004.12 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/284/376 Авторське право (c) 2011 O.O. Shahovnina https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | тритикале яре асоціаціативна азотфіксація потенційна нітрогеназна активність ризосфера відмиті корені рослин Шаховніна , О.О. ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО |
| title | ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО |
| title_alt | NITROGEN FIXATION ABILITY IN ROOT ZONE OF PERSPECTIVE NATIONAL VARIETIES OF SPRING TRITICALE |
| title_full | ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО |
| title_fullStr | ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО |
| title_full_unstemmed | ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО |
| title_short | ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ПЕРСПЕКТИВНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ СОРТІВ ТРИТИКАЛЕ ЯРОГО |
| title_sort | фіксація молекулярного азоту у кореневій зоні перспективних вітчизняних сортів тритикале ярого |
| topic | тритикале яре асоціаціативна азотфіксація потенційна нітрогеназна активність ризосфера відмиті корені рослин |
| topic_facet | spring triticale associative nitrogen fixation potential nitrogenase activity rhizosphere washed roots of plants тритикале яре асоціаціативна азотфіксація потенційна нітрогеназна активність ризосфера відмиті корені рослин |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/284 |
| work_keys_str_mv | AT šahovnínaoo nitrogenfixationabilityinrootzoneofperspectivenationalvarietiesofspringtriticale AT šahovnínaoo fíksacíâmolekulârnogoazotuukorenevíjzoníperspektivnihvítčiznânihsortívtritikaleârogo |