ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ
The influence of different biopreparations created on the basis of Bradyrhizobium japonicum M 8 strain on formation and efficiency soybean-rhizobial symbiosis in the presence or absence of «local» soil rhizobia populations was studied. It was established that a complex biopreparation Rhizogumin had...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/285 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465902924365824 |
|---|---|
| author | Комок , М.С. Волкогон , В.В. Косенко , Л.В. |
| author_facet | Комок , М.С. Волкогон , В.В. Косенко , Л.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М.С. Комок ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "В.В. Волкогон ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Л.В. Косенко ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Комок , М.С. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:46Z |
| description | The influence of different biopreparations created on the basis of Bradyrhizobium japonicum M 8 strain on formation and efficiency soybean-rhizobial symbiosis in the presence or absence of «local» soil rhizobia populations was studied. It was established that a complex biopreparation Rhizogumin had promoted the increase of symbiotic nitrogen fixing activity and the efficiency of symbiotic system. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.11.7-20 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:25:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
�
Ґрунтова мікробіологія
УДК 631. 847.21/631.461.5
ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ
БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД
ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ
Комок М.С., Волкогон В.В., Косенко Л.В.
Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН,
вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027, Україна
E-mail: rifam@ukrpost.ua
Наведено результати досліджень впливу різних біопрепа-
ратів на основі виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum М 8
на формування та продуктивність соєво-ризобіального симбіозу за
наявності та відсутності в ґрунті фонових популяцій ризобій сої.
Встановлено, що комплексний біопрепарат Ризогумін найбільшою
мірою сприяє підвищенню активності симбіотичної азотфіксації
та ефективності симбіотичної системи.
Ключові слова: бульбочкові бактерії, нітрогеназна актив-
ність, соя, хлорофіл
Однією з важливих проблем землеробства є збільшення
частки «біологічного» азоту в сучасних технологіях вирощування
сільськогосподарських культур. Розширення масштабів викорис-
тання атмосферного азоту, фіксованого мікроорганізмами, дозво-
лить знизити енергетичні затрати в землеробстві та зменшити
техногенне навантаження на навколишнє середовище [1].
Провідна роль у забезпеченні агроценозів біологічним
азотом належить симбіотичній азотфіксації. За оптимальних умов
функціонування бобово-ризобіального симбіозу потенційні розміри
азотфіксації можуть сягати 130-390 кг/га за період вегетації [2].
Проте в сучасних агроценозах частка бобових не перевищує 10 %
від загальної площі посівів сільськогосподарських культур [1]. Тому
розширення площ посівів під бобові культури дозволить збільшити
роль біологічного азоту в сільськогосподарському виробництві.
Цінною сільськогосподарською культурою, яка займає
провідне місце серед зернобобових, є соя. В останні роки спос-
терігається значне збільшення площ посівів цієї культури в
Україні. А оскільки в агроценозах та фітоценозах України відсутні
рослини дикої сої, і відповідно, в ґрунтах відсутні специфічні
�
ризобії, впровадження сої в агроценози повинно супроводжуватися
використанням біопрепаратів на основі високоефективних штамів
бульбочкових бактерій [3-5]. Проте на ефективність інокуляції
сої впливає низка часто негативних кліматичних, антропогенних,
біологічних факторів, що знижує ефективність цього агрозаходу.
За дії негативних чинників ефективним може виявитися
застосування біопрепаратів комплексної дії. Сьогодні актуальною є
розробка комплексних мікробних препаратів, що мають різнобічний
вплив на розвиток і функціонування культурних рослин. Так,
показано позитивний вплив фітогормонів на нодуляційну здатність
бобових рослин, нітрогеназну активність кореневих бульбочок
та урожайність бобових культур [6-8], а також їх стійкість до
фітопатогенів [9]. У зв’язку з цим в окремих наукових установах
розробляють препарати комплексної дії на основі активних шта-
мів бактерій та оптимального вмісту фізіологічно активних
речовин.
Метою роботи було вивчити вплив різних біопрепаратів на
ефективність симбіозу бульбочкових бактерій з рослинами сої за
наявності та відсутності в грунті популяцій бульбочкових бактерій
сої.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були рослини
сої (Glycine max (L.) Merr.) сорту Устя та бульбочкові бактерії сої
Bradyrhizobium japonicum M 8 [10]. У дослідах використовували
суспензію клітин зазначеного штаму, біопрепарат Ризобофіт, а
також препарати комплексної дії Ризогумін та Біогран [5].
Культуру бульбочкових бактерій вирощували протягом 3 діб
при 28 оС на середовищі такого складу (г/л): сахароза – 2,0; маніт
– 3,0; глюкоза – 10,0; (NH4)2SО4 – 1,0; КН2РО4 – 0,5; К2НРО4 – 0,5;
МgSО4•7 Н2О – 0,2; СаСО3 (стерилізований) – 0,1; (NH4)2MoO4 –
0,05; 150 – 200 мл люпинового відвару, рН 6,8-7,0. Для виготовлен-
ня препаратів використовували бактеріальну суспензію з титром
не менше, ніж 109 клітин/мл. Інокуляційне навантаження складало
200-300 тис. клітин на одну насінину. Інокулянти готовили за
відповідними технічними умовами.
Польові досліди проводили в 2008-2009 рр. на чорноземі
вилугуваному (рНсол. – 5,2; вміст гумусу – 3,01 %; азот, що
легко гідролізується – 109 мг/кг ґрунту; вміст Р2О5 – 168 мг/кг
ґрунту; вміст К2О – 58 мг/кг ґрунту). Застосовували агротехніку,
загальноприйняту для зони Полісся.
�
Досліди проводили за наступною схемою: 1) без інокуляції
насіння (контроль); 2) інокуляція насіння суспензією клітин
B. japonicum M 8; 3) інокуляція біопрепаратом Ризобофітом;
4) інокуляція біопрепаратом комплексної дії Ризогуміном;
5) інокуляція гранульованим препаратом Біограном. Дослідження
проводили як за щільної популяції бульбочкових бактерій сої, так і за
її відсутності. Фонову популяцію бульбочкових бактерій створювали
у попередні перед дослідженнями роки шляхом вирощування
сої, бактеризованої серологічно відмінним штамом B. japonicum
634 б. Повторність дослідів – чотирикратна. Розміщення ділянок
– рендомізоване. Площа облікової ділянки складала 10 м2.
Біометричні дослідження проводили за використання від-
повідних методик [11, 12]. Серологічну ідентифікацію штамів
у бульбочках здійснювали за використання реакції крапельної
аглютинації [13, 14]. Для серологічного визначення одержували
сироватку за раніше розробленою схемою [14]. Вивчення актив-
ності симбіотичної азотфіксації проводили методом редукції
ацетилену на газовому хроматографі Chrom-4 [15]. Вміст хлорофілу
визначали спектрофотометричним методом [16]. Облік урожай-
ності насіння сої проводили за загальноприйнятими методиками
[11]. Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали
згідно існуючих методик [11].
Результати та їх обговорення. Визначення симбіотичних
властивостей за дії біопрепаратів свідчить про позитивний вплив
бактеризації на нодуляційну здатність бульбочкових бактерій сої
(табл. 1 і 2).
Штучно створена популяція бактерій на основі штаму
B. japonicum 634 б зберігалася на високому рівні, про що свідчить
утворення бульбочок у варіанті без інокуляції. Так, кількість
бульбочок у цьому варіанті коливалась у межах від 21 до 42
бульбочок на рослину (табл. 1).
У досліді за щільної популяції ризобій у грунті утворення
найбільшої кількості бульбочок забезпечував біопрепарат
комплексної дії Ризогумін. При обробці насіння цим препаратом
кількість бульбочок у середньому за вегетаційний період
збільшувалася на 32-35 % у 2008 р. і 42-55 % – у 2009 р. у порівнянні
з контролем без бактеризації.
10
Таблиця 1. Вірулентність бульбочкових бактерій сої
за дії різних біопрепаратів (польовий дослід за фонової популяції
бульбочкових ризобій сої)
Варіанти
досліду
Кількість бульбочок, од./рослину
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
Контроль 24,9 34,8 41,8 21,9 36,3 40,1
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 30,5 52,8 54,8 28,2 46,4 51,9
Ризобофіт 28,3 46,7 53,7 30,6 47,4 54,9
Ризогумін 32,8 56,2 56,7 33,9 50,7 57,1
Біогран 30,1 53,8 64,3 25,8 40,4 47,6
НІР05 3,69 9,68 9,09 6,45 8,06 9,79
У 2008 р. у пізні фази органогенезу високі показники кіль-
кості бульбочок сої забезпечував гранульований біопрепарат
Біогран. Натомість, у більш посушливому 2009 р. кількість бульбо-
чок у варіанті із застосуванням Біограну достовірно не відрізнялася
від показників контролю без інокуляції (табл. 1). У 2009 р.
позитивно впливала на нодуляційну здатність сої обробка насіння
традиційним препаратом Ризобофітом. Так, за дії Ризобофіту
збільшувалася кількість бульбочок на 37-39 % у середньому за
вегетаційний період у порівнянні з контролем без бактеризації.
За відсутності «місцевої» популяції бульбочкових бактерій
у рослин сої в варіантах без інокуляції кореневі бульбочки були
відсутні або утворювалися в незначній кількості – в середньому
від 0,3 до 1,7 бульбочок на рослину (табл. 2).
У 2008 р. у досліді за відсутності популяції ризобій сої на
початкових фазах органогенезу інтенсивність нодуляційного
процесу була незначною. Так, кількість бульбочок у фазу цвітіння
коливалась у межах від 15,5 до 16,7 бульбочок на рослину. У фазу
утворення бобів спостерігали значне зростання нодуляційної
активності. Водночас, різниці в дії препаратів на вірулентність
бульбочкових бактерії виявити не вдалося (табл. 2). У 2009 р.
всі біопрепарати забезпечували достовірний приріст кількості
бульбочок у порівнянні з контролем без бактеризації. У фази цвітін-
ня та наливу бобів Ризогумін сприяв достовірному збільшенню
11
кількості бульбочок (на 20 і 22 % відповідно) у порівняні з варіан-
том з обробкою насіння суспензією клітин B. japonicum M 8
(табл. 2).
Таблиця 2. Вірулентність B. japonicum M 8 за дії різних
біопрепаратів (польовий дослід за відсутності
фонової популяції бульбочкових бактерій сої)
Варіанти
досліду
Кількість бульбочок, од./рослину
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
Контроль 0,0 0,0 0,3 0,3 0,6 1,7
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 8,2 15,5 131,3 26,9 36,8 48,1
Ризобофіт 8,3 16,7 148,2 21,4 40,7 52,0
Ризогумін 8,1 16,3 143,5 29,9 46,1 58,6
Біогран 8,1 16,3 151,3 21,1 36,3 48,0
НІР05 1,44 4,19 19,22 7,11 8,28 9,09
При визначенні маси бульбочок у досліді за щільної фонової
популяції ризобій встановлено, що в 2008 р. у варіантах з інокуляцією
маса кореневих бульбочок достовірно відрізнялася від показників
контролю без інокуляції. Водночас, різниці в дії інокулянтів виявити
не вдалося (табл. 3). Натомість, у 2009 р. тільки інокуляція насіння
Ризогуміном сприяла достовірному збільшенню маси кореневих
бульбочок на 28-145 % протягом всього вегетаційного періоду в
порівнянні з показниками контролю без інокуляції.
Як і за щільної фонової популяції, у досліді за відсутності
«місцевих» популяцій бульбочкових бактерій у 2008-2009 рр. спос-
терігали достовірне збільшення показників маси кореневих бу-
льбочок у порівнянні з контролем без обробки насіння сої (табл. 4).
У 2008 р. біопрепарати впливали на накопичення маси бульбочок
приблизно на одному рівні. Тільки в пізні фази органогенезу спос-
терігали достовірне перевищення показників маси кореневих бу-
льбочок у варіантах з обробкою насіння Ризобофітом, Ризогуміном
і Біограном на 18 %, 17 % і 31 %, відповідно, у порівнянні з масою
бульбочок у варіанті з обробкою насіння бактеріальною суспен-
зією. У 2009 р. лише дія Ризогуміну забезпечувала достовірне
12
збільшення маси кореневих бульбочок на 23-34 % у порівнянні з
показниками варіанту із застосуванням бактеріальної суспензії.
Таблиця 3. Маса кореневих бульбочок сої за дії різних
біопрепаратів (польовий дослід за фонової популяції
бульбочкових бактерій сої)
Варіанти
досліду
Маса бульбочок, г/рослину
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
Контроль 0,28 0,78 1,12 0,20 1,09 1,23
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 0,29 1,64 1,84 0,44 1,29 1,46
Ризобофіт 0,31 1,34 1,63 0,41 1,33 1,42
Ризогумін 0,33 1,52 1,76 0,49 1,43 1,58
Біогран 0,39 1,79 1,89 0,38 1,25 1,35
НІР05 0,08 0,47 0,29 0,12 0,21 0,27
Таблиця 4. Маса кореневих бульбочок сої за дії різних
біопрепаратів (польовий дослід за відсутності
фонової популяції бульбочкових бактерій сої)
Варіанти
досліду
Маса бульбочок, г/рослину
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
налив
бобів
Контроль 0,00 0,00 0,00 0,00 0,03 0,11
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 0,08 1,20 2,51 0,47 1,30 1,42
Ризобофіт 0,06 1,38 2,96 0,53 1,51 1,62
Ризогумін 0,06 1,37 2,94 0,63 1,63 1,75
Біогран 0,07 1,35 3,29 0,42 1,21 1,33
НІР05 0,02 0,27 0,35 0,13 0,29 0,28
При дослідженні впливу біопрепаратів на конкуренто-
спроможність B. japonicum М 8 встановлено, що жоден препарат не
забезпечував домінування інтродукованого штаму (табл. 5).
У 2008-2009 рр. в усіх варіантах з інокуляцією насіння
13
сої різними біопрепаратами спостерігали поступове збільшення
відсотка кореневих бульбочок, утворених за участю штаму
B. japonicum М 8, від фази стеблування до фази наливу бобів.
Торф’яний біопрепарат комплексної дії Ризогумін забезпе-
чував утворення найбільшої кількості бульбочок за участю ви-
щезазначеного штаму протягом всього періоду вегетації (табл. 5).
Так, у 2008-2009 рр. найбільший відсоток бульбочок – 22 % і 55 %,
відповідно, спостерігали у фазу наливу бобів у варіанті з обробкою
насіння сої Ризогуміном.
Таблиця 5. Частка бульбочок, утворених B. japonicum M 8,
за дії різних біопрепаратів (польовий дослід за фонової
популяції бульбочкових бактерій сої)
Варіанти
досліду
Відсоток бульбочок, утворених B. japonicum М 8, %
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
Контроль 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 3,47 9,12 13,39 36,32 39,37 47,59
Ризобофіт 5,51 13,89 18,19 40,19 42,45 50,96
Ризогумін 4,70 17,49 22,37 46,07 49,65 54,63
Біогран 7,33 13,19 15,56 34,70 39,13 43,75
НІР05 2,73 4,59 4,14 5,52 7,60 7,22
Відсутність домінування інтродукованого штаму
B. japonicum М 8 можна пояснити тим, що «місцева» популя-
ція брадіризобій у досліді сформувалася за інтродукції висо-
коконкурентного штаму B. japonicum 634б, а також високою
щільністю фонової популяції. Отримані дані про недостатню
інтродукцію виробничого штаму не суперечать даним, що
зустрічаються в літературі [17, 18]. На нашу думку, у випадку
застосування комплексних препаратів навіть за умов невдалої
інтродукції виробничого штаму може спостерігатися позитив-
ний ефект від дії речовин рістстимулювальної природи.
Отже, отримані результати свідчать, що застосування
біопрепарату комплексної дії Ризогуміну забезпечує більшу ак-
тивність нодуляційного процесу у порівняні з іншими інокулянта-
14
ми. У варіанті із застосуванням Ризогуміну спостерігали най-
більшу кількість бульбочок, утворених інтродукованим штамом
B. japonicum М 8, що в свою чергу підвищує ефективність дії
біопрепарату.
При дослідженні азотфіксувальної активності симбіотичної
системи встановлено її зростання у всіх варіантах з обробкою
біопрепаратами: як за щільної популяції бульбочкових бактерій,
так і за відсутності аборигенних популяцій специфічних ризобій
(табл. 6 і 7).
У досліді за фонової популяції ризобій сої як у 2008 р., так
і в 2009 р. всі біопрепарати забезпечували достовірний приріст
нітрогеназної активності симбіотичної системи. Водночас, у
2008 р. вплив інокулянтів на азотфіксувальну активність бульбочок
сої знаходився приблизно на однаковому рівні. В 2009 р. найбільші
показники нітрогеназної активності спостерігали у варіанті з
обробкою насіння Ризогуміном (табл. 6). Так, при застосуванні
Ризогуміну азотфіксувальна активність перевищувала на 20 %
– 63 % аналогічні показники варіанту з обробкою насіння
бактеріальною суспензією B. japonicum М 8.
Таблиця 6. Нітрогеназна активність бульбочок сої
за дії різних біопрепаратів (польовий дослід за фонової
популяції бульбочкових бактерій сої)
Варіанти
досліду
Нітрогеназна активність, мкмоль С2Н4 /рослину /год.
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
Контроль 2,08 4,37 6,59 0,94 1,60 1,54
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 2,61 7,77 7,42 2,82 3,18 1,95
Ризобофіт 2,41 6,80 6,97 2,99 4,72 2,49
Ризогумін 3,02 8,05 7,84 3,39 5,57 3,18
Біогран 2,95 8,46 7,44 2,71 4,74 1,84
НІР05 0,69 1,56 1,66 0,51 1,07 1,32
За відсутності «місцевих» популяцій бульбочкових бактерій
у грунті всі біопрепарати достовірно збільшували азотфіксуваль-
ну активність бульбочок у порівнянні з контролем без бактеризації
15
в обидва роки досліджень (табл. 7).
Таблиця 7. Нітрогеназна активність бульбочок сої
за дії різних біопрепаратів (польовий дослід за відсутності
фонової популяції бульбочкових бактерій сої)
Варіанти
досліду
Нітрогеназна активність, мкмоль С2Н4/рослину/год.
2008 р. 2009 р.
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
фаза
стеблу-
вання
фаза
цвітіння
фаза
наливу
бобів
Контроль 0,00 0,00 0,00 0,00 0,03 0,03
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 0,31 5,19 4,25 3,16 4,14 2,35
Ризобофіт 0,33 5,26 4,81 3,38 5,07 2,90
Ризогумін 0,32 5,33 4,91 4,61 5,89 2,81
Біогран 0,31 5,69 6,58 2,96 4,05 2,22
НІР05 0,06 0,80 0,93 1,22 1,16 0,88
У 2008 р. показники азотфіксувальної активності симбіозу у
варіантах з інокуляцією достовірно не відрізнялися, тільки у пізні
фази органогенезу у варіанті з Біограном зростала нітрогеназна
активність по відношенню до дії інших інокулянтів (табл. 7).
У 2009 р. на початкових фазах органогенезу рослин найвищі
показни-ки нітрогеназної активності спостерігали у варіанті з
обробкою насіння Ризогуміном (табл. 7). Так, за дії цього препарату
азотфіксувальна активність перевищувала на 29-46 % аналогічні
показники варіанту з обробкою насіння бактеріальною суспензією
B. japonicum М 8.
Підвищення в 2009 р. рівня азотфіксувальної активності
симбіотичного апарату у варіанті з обробкою насіння сої Ризо-
гуміном може бути як наслідком посилення нодуляційної здатності
рослин, так і результатом впливу речовин рістстимулювальної дії
на функціонування бобово-ризобіального симбіозу.
Окремі дослідники відмічають збільшення вмісту хлорофі-
лів у надземних органах рослини–господаря в результаті інокуляції
насіння бульбочковими бактеріями чи їх культуральними рідинами
[19]. В наших дослідженнях спостерігається подібна закономірність
(табл. 8). Як за умов щільної популяції ризобій, так і за відсутності
аборигенних бульбочкових бактерій сої, всі біопрепарати забез-
16
печували достовірний приріст вмісту хлорофілу а. Найбільші
показники спостерігали у варіантах із застосуванням Ризогуміну.
Так, цей препарат сприяв збільшенню вмісту хлорофілу а за фонової
популяції ризобій сої на 21-44 %, а за її відсутності – на 47-49 % у
порівняні з показниками контролю без інокуляції.
Таблиця 8. Вміст хлорофілів а і b у листках рослин сої
за дії різних препаратів (фаза цвітіння)
Варіанти
досліду
Вміст хлорофілів, мг/100 г листкової маси
фонова популяція ризобій за відсутності ґрунтових
ризобій
2008 р. 2009 р. 2008 р. 2009 р.
а а+b а а+b а а+b а а+b
Контроль 143,42 196,29 165,77 206,16 124,80 165,05 153,57 196,19
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 158,04 202,55 179,52 220,52 162,67 214,60 204,10 274,23
Ризоторфін 172,77 220,08 186,83 216,38 169,02 220,01 180,04 227,90
Ризогумін 207,21 255,09 200,53 238,83 185,34 233,67 225,73 285,10
Біогран 176,29 229,34 188,17 233,99 168,40 229,08 195,63 244,95
НІР05 10,64 16,38 13.28 24.35 23,08 34,61 24,20 28.17
За фонової популяції бульбочкових бактерій достовірний
приріст суми хлорофілів у 2008 р. забезпечували три препарати:
Ризобофіт, Ризогумін та Біогран, а в 2009 р. – лише біопрепарати
комплексної дії Ризогумін та Біогран. За відсутності в ґрунті
популяції ризобій сої в 2008-2009 рр. всі біопрепарати забезпечу-
вали достовірний приріст суми хлорофілів (табл. 8).
Інтегральним показником ефективності симбіозу є
формування урожайності зерна макросимбіонту. Вивчення
продуктивності сої під впливом бактеризації в умовах щільної
грунтової популяції ризобій свідчить про позитивну дію
комплексного біопрепарату Ризогуміну в 2008-2009 рр. (табл. 9).
Урожайність насіння сої у цьому варіанті збільшилася на
28-34 %. Позитивний вплив Ризогуміну на продуктивність рослин
сої можна пояснити як стимулюванням азотфіксувальної актив-
ності, так і зростанням фотосинтетичних процесів у рослинах у
порівнянні з іншими біопрепаратами. В 2009 р. за фонової популяції
ризобій сої достовірний приріст урожайності спостерігали у
варіанті із застосуванням Ризобофіту та Біограну, проте він був
17
суттєво нижчим за показники варіанту з Ризогуміном.
Таблиця 9. Урожайність зерна сої в залежності
від виду інокулянта
Варіанти
досліду
За фонової популяції
ризобій
За відсутності ґрунтової
популяції
2008 р. 2009 р. 2008 р. 2009 р.
ц/га
% до
кон-
тролю
ц/га
% до
кон-
тролю
ц/га
% до
кон-
тролю
ц/га
% до
кон-
тролю
Контроль 18,4 – 15,2 – 14,4 – 14,9 –
Суспензія клітин
B. japonicum М 8 18,6 1,1 16,9 10,9 23,8 65,5 20,5 37,8
Ризоторфін 19,9 8,2 18,5 21,3 25,1 74,7 22,1 49,8
Ризогумін 24,6 33,7 19,5 27,8 25,6 78,4 23,8 60,1
Біогран 19,8 7,6 16,9 11,1 25,9 79,7 21,7 45,9
НІР05 5,2 2,0 2,3 1,6
Вивчення продуктивності сої за відсутності ґрунтової
популяції ризобій сої свідчить про позитивну дію інокуляції
(табл. 9). Всі біопрепарати забезпечили прирости урожайності від
65 % до 79 % в 2008 р., і від 37 % до 60 % у 2009 р.
Отримані результати свідчать, що на нових місцях виро-
щування сої інокуляція є обов’язковим елементом технології
вирощування культури На полях, де раніше сою не вирощували,
можна використовувати широкий спектр мікробних препаратів.
Порівнюючи особливості формування урожайності куль-
тури за різних умов інтродукції бактерій по фону аборигенної
мікрофлори та без неї, прийдемо висновку, що передпосівна
інокуляція може бути ефективною як на нових місцях вирощування
сої, так і за попередньо сформованої популяції ґрунтових буль-
бочкових бактерій. Проте в обох випадках доцільніше вико-
ристовувати біопрепарат комплексної дії Ризогумін, який значно
підвищує нодуляційну здатність сої, нітрогеназну активність сим-
біотичного апарату, сприяє збільшенню вмісту суми хлорофілів
у листках сої та забезпечує одержання найбільшого приросту
урожайності.
1. Умаров М.М. Микробиологическая трансформация азота в почве
18
/М.М. Умаров, А.В. Кураков, А.Л. Степанов. – М.: ГЕОС, 2007. – 138 с.
2. Кожемяков А.П. Продуктивность азотфиксации в агроценозах
/Кожемяков А.П. //Мікробіол. журн. – 1997. – Т. 59, № 4. – С. 22-28.
3. Крутило Д.В. Особливості поширення бульбочкових бактерій сої
в різних регіонах України /Д.В. Крутило, Т.М. Ковалевська //Агроекол.
журн. – 2003. – № 3. – С. 59-63.
4. Толкачев Н.З. Потенциальные возможности симбиотической
азотфиксации при выращивании сои на юге Украине /Н.З. Толкачев
//Мікробіол. журн. – 1997. – Т. 59, № 4. – С. 34-41.
5. Мікробні препарати в землеробстві. Теорія і практика: моногра-
фія /[Волкогон В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. та ін.]; за ред.
В.В. Волкогона. – К.: Аграрна наука, 2006. – 312 с.
6. Кириченко О.В. Симбіотичні властивості Bradyrhizobium
japonicum 634б за дії фіторегулятора Reglalg /О.В. Кириченко,
Л.В. Титова, А.В. Жеймода [та ін.] //Мікробіол. журн. – 2008. – Т. 70, № 1.
– С. 17-25.
7. Леонова Н.О. Ефективність застосування Нітрагіну і регуляторів
росту рослин при вирощуванні сої /Н.О. Леонова, Л.В. Титова,
А.Ф. Антипчук //С.-г. мікробіол: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів: ЦНТЕІ,
2007. – Вип. 5. – С. 74-85.
8. Волкогон В.В. Ефективність нового біологічного препарату
ризогуміну для сої /В.В. Волкогон, Н.П. Штанько, В.П. Сальник [та ін.]
//Селекція і насінництво: міжвід. темат. зб. – 2005. – № 90. – С. 254-259.
9. Корнійчук М.С. Вплив регуляторів росту на розвиток бак-
теріальних хвороб сої /М.С. Корнійчук, С.В. Поліщук, Л.Г. Жмурко [та
ін.] //С.-г. мікробіол: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2008. –
Вип. 7. – С. 138-147.
10. Пат. 39545 A, Україна. 7C12N1/20, C05F11/08. Штам буль-
бочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum M 8, який використовують
для виготовлення бактеріального препарату, що підвищує урожайність
сої /Толкачов М.З., Патика В.П., Каменєва І.О., Грітчіна Л.Ю.; заявник
і патентовласник: Південний філіал Інституту сільськогосподарської
мікробіології УААН.– № 200105680; заявл. 06.10.00; опубл. 15.06.01,
Бюл. № 5.
11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статис-
тической обработки результатов исследований /Б.А. Доспехов.– [5-е изд.
доп. и перер.]. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
12. Посыпанов Г.С. Методы изучения биологической фиксации
азота воздуха: справочное пособие /Г.С. Посыпанов.– М.: Агропром-
издат, 1991. – 300 с.
13. Mrkovacki N. Serological identification of Bradyrhizobium japo-
nicum strains /N. Mrkovacki //Soil biol. – 1993. – Vol. 29, № 2. – Р. 121-128.
19
14. Комок М.С. Застосування реакції аглютинації для ідентифі-
кації Bradyrhizobium japonicum М 8 /М.С. Комок, І.В. Волкова,
В.В. Волкогон //С.-г. мікробіол: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів: ЦНТЕІ,
2009. – Вип. 9. – С. 115-125.
15. Hardy R.W.F. The acetylene-ethylene assay for N2 fixation:
laboratory and field evaluation /R.W.F. Hardy, R.D. Holsten, E.K. Jackson [et
al.] //Plant Physiol. – 1968. – Vol. 43, № 8. – P. 1185-1207.
16. Гродзинский А.М. Краткий справочник по физиологии расте-
ний /А.М. Гродзинский, Д.М. Гродзинский. – К.: Наук. думка. – 1973.
– 592 с.
17. Brockwell J. Recent advances in inoculants technology and prospects
for the future /J. Brockwell, P.J. Bottomley //Soil biol. and biochem. – 1995.
– Vol. 27, № 4-5. – P. 683-697.
18. Obaton M. Are Bradyrhizobium japonicum stable during a long stay
in soil /M. Obaton, A. Bouniols, G. Piva, V. Vincent //Plant and Soil. – 2002.
– Vol. 245, № 2. – P. 315-326.
19. Антипчук А.Ф. Связь между показателями фотоассимими-
ляционной активности бобовых растений и их симбиотической
азотфиксацией /А.Ф. Антипчук, А.М. Канцелярук, Р.Ф. Рангелова [и др.]
//Микробиол. журн. – 1990. – T. 52, № 6. – С. 49-53.
20
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОЗА КЛУБЕНЬКОВЫХ
БАКТЕРИЙ С РАСТЕНИЯМИ СОИ В ЗАВИСИМОСТИ
ОТ ВИДА БИОПрЕПАРАТА
Комок М.С., Волкогон В.В., Косенко Л.В.
Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН,
г. Чернигов
Представлены результаты исследования влияния раз-
ных биопрепаратов на основе производственного штамма
Bradyrhizobium japonicum М 8 на формирование и продуктивность
соево-ризобиального симбиоза при отсутствии, а также при
наличии в почве фоновой популяций ризобий сои. Показано, что
комплексный биопрепарат Р изогумин в наибольшей степени
способствует увеличению активности симбиотической азот-
фиксации и еффективности симбиотической системы.
Ключевые слова: клубеньковые бактерии, нитрогеназная
активность, соя, хлорофилл.
EFFICIENCY OF SYMBIOSIS BETWEEN NODULE
BACTERIA AND SOYBEAN PLANTS DEPENDING ON
THE KIND OF BIOPREPARATIONS
Komok M.S., Volkogon V.V., Kosenko L.V.
Institute of Agricultural Microbiology UAAS, Chernihiv
The influence of different biopreparations created on the basis
of Bradyrhizobium japonicum M 8 strain on formation and efficiency
soybean-rhizobial symbiosis in the presence or absence of «local» soil
rhizobia populations was studied. It was established that a complex
biopreparation Rhizogumin had promoted the increase of symbiotic
nitrogen fixing activity and the efficiency of symbiotic system.
Key words: nodule bacteria, nitrogenase activity, soybean,
chlorophyll.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-285 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:09:25Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/39/df646a6d5342e5e15b6c742fff129639.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-2852026-07-22T10:10:46Z EFFICIENCY OF SYMBIOSIS BETWEEN NODULE BACTERIA AND SOYBEAN PLANTS DEPENDING ON THE KIND OF BIOPREPARATIONS ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ Комок , М.С. Волкогон , В.В. Косенко , Л.В. nodule bacteria, nitrogenase activity, soybean, chlorophyll бульбочкові бактерії, нітрогеназна активність, соя, хлорофіл The influence of different biopreparations created on the basis of Bradyrhizobium japonicum M 8 strain on formation and efficiency soybean-rhizobial symbiosis in the presence or absence of «local» soil rhizobia populations was studied. It was established that a complex biopreparation Rhizogumin had promoted the increase of symbiotic nitrogen fixing activity and the efficiency of symbiotic system. Наведено результати досліджень впливу різних біопрепаратів на основі виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum М 8 на формування та продуктивність соєво-ризобіального симбіозу за наявності та відсутності в ґрунті фонових популяцій ризобій сої. Встановлено, що комплексний біопрепарат ризогумін найбільшою мірою сприяє підвищенню активності симбіотичної азотфіксації та ефективності симбіотичної системи. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2010-07-05 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/285 10.35868/1997-3004.11.7-20 Agricultural microbiology; Vol. 11 (2010): Agriciltural microbiology; 7-20 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 11 (2010): Сільськогосподарська мікробіологія; 7-20 1997-3004 10.35868/1997-3004.11 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/285/377 Авторське право (c) 2010 M.S. Komok , V.V. Volkogon , L.V. Kosenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | бульбочкові бактерії нітрогеназна активність соя хлорофіл Комок , М.С. Волкогон , В.В. Косенко , Л.В. ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ |
| title | ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ |
| title_alt | EFFICIENCY OF SYMBIOSIS BETWEEN NODULE BACTERIA AND SOYBEAN PLANTS DEPENDING ON THE KIND OF BIOPREPARATIONS |
| title_full | ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ |
| title_fullStr | ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ |
| title_full_unstemmed | ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ |
| title_short | ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ БУЛЬБОЧКОВИХ БАКТЕРІЙ З РОСЛИНАМИ СОЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВИДУ БІОПРЕПАРАТУ |
| title_sort | ефективність симбіозу бульбочкових бактерій з рослинами сої в залежності від виду біопрепарату |
| topic | бульбочкові бактерії нітрогеназна активність соя хлорофіл |
| topic_facet | nodule bacteria nitrogenase activity soybean chlorophyll бульбочкові бактерії нітрогеназна активність соя хлорофіл |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/285 |
| work_keys_str_mv | AT komokms efficiencyofsymbiosisbetweennodulebacteriaandsoybeanplantsdependingonthekindofbiopreparations AT volkogonvv efficiencyofsymbiosisbetweennodulebacteriaandsoybeanplantsdependingonthekindofbiopreparations AT kosenkolv efficiencyofsymbiosisbetweennodulebacteriaandsoybeanplantsdependingonthekindofbiopreparations AT komokms efektivnístʹsimbíozubulʹbočkovihbakteríjzroslinamisoívzaležnostívídvidubíopreparatu AT volkogonvv efektivnístʹsimbíozubulʹbočkovihbakteríjzroslinamisoívzaležnostívídvidubíopreparatu AT kosenkolv efektivnístʹsimbíozubulʹbočkovihbakteríjzroslinamisoívzaležnostívídvidubíopreparatu |