ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ
The influence of agrotechnical measures: mineral fertilization, liming, dipping of biomass ofgreen manure culture and by-products of the precursor in crop rotation on the number andphysiological-biochemical activity of microorganisms of the root zone of spring wheat was studied.It has been establish...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2018
|
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/30 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465450518347776 |
|---|---|
| author | Малиновська, І. М. |
| author_facet | Малиновська, І. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "І. М. Малиновська",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Малиновська, І. М. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | The influence of agrotechnical measures: mineral fertilization, liming, dipping of biomass ofgreen manure culture and by-products of the precursor in crop rotation on the number andphysiological-biochemical activity of microorganisms of the root zone of spring wheat was studied.It has been established that the introduction of mineral fertilizers and liming increases the numberof microorganisms of the main ecological and trophic, functional and systematic groups andimproves physiological-biochemical activity of representatives of certain groups ofmicroorganisms. The introduction of exogenous organic matter (green manure + by-products of theprecursor) allows to reduce the number of melanin-synthesizing micromycetes in gray forest soil by7.65 %, their specific content in the total number of micromycetes by 47.4 %, reduce the level ofphytotoxicity of the soil by 43.4 %. Taking into account long-term data on increasing the numberand specific content of melanin-synthesizing micromycetes in soils of contaminated ecotops, thisgroup of microorganisms can be considered as diagnostic in assessing the general level ofanthropogenic pollution of agrophytocenoses. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.27.45-51 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
45
Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27. — С. 45–51.
ISSN 1997-3004
УДК 631.46.631.445.41:631.84
ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ
ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ
МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ
І. М. Малиновська
Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН»
вул. Машинобудивників, 2Б; смт Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162, Україна;
e-mail: irina.malinovskaya.1960@mail.ru
Досліджували вплив агротехнічних заходів: мінерального удобрення, вапнування, заорю-
вання біомаси сидеральної культури і побічної продукції попередника у сівозміні на чисель-
ність та фізіолого-біохімічну активність мікроорганізмів кореневої зони рослин пшениці
ярої. Встановлено, що внесення мінеральних добрив та вапнування сприяє збільшенню чисе-
льності мікроорганізмів основних еколого-трофічних, функціональних і систематичних груп
і зростанню фізіолого-біохімічної активності представників окремих груп мікроорганізмів.
Внесення екзогенної органічної речовини (сидерат + побічна продукція попередника) дозво-
ляє знизити кількість меланінсинтезувальних мікроміцетів у сірому лісовому ґрунті на
7,65 %, їх питомий вміст у загальній кількості мікроміцетів на 47,4 %, зменшити рівень
фітотоксичності ґрунту на 43,4 %. Враховуючи багаторічні дані щодо збільшення чисель-
ності і питомого вмісту меланінсинтезувальних мікроміцетів у ґрунтах забруднених екото-
пів, можна розглядати цю групу мікроорганізмів як діагностичну при оцінюванні загального
рівня антропогенного забруднення агрофітоценозів.
Ключові слова: еколого-трофічні групи мікроорганізмів, амоніфікатори, денітрифіка-
тори, азотобактер, полісахаридсинтезувальні, кислотоутворювальні мікроорганізми, вап-
нування, мінеральне удобрення.
Значний вплив на функціонування ціліс-
ної системи «рослини – мікроорганізми –
ґрунт» в агроекосистемах відіграють агроте-
хнічні заходи, що передбачають внесення
органічних і мінеральних добрив, обробіток
ґрунту, захисту рослин, меліорацію і зро-
щення земель тощо. Вони впливають на
спрямованість потоків речовин та енергії, в
т. ч. мікробіологічні процеси трансформації
мінеральних і вуглецевмісних речовин, міне-
ралізаційні та синтетичні процеси, що часто
призводить до втрати цілісності системи та
зміни закономірностей її функціонування
[1–5]. Тому агрозаходи слід оцінювати не
лише за рівнем їх ефективності, а й за впли-
вом на ґрунтову систему і зміни біологічного
стану ґрунту [6; 7].
Метою наших досліджень було встанов-
лення закономірностей формування мікробних
угруповань сірого лісового ґрунту за впливу
різних систем удобрення та вапнування.
Матеріали й методи. Дослідження про-
водили у системі полігонного моніторингу,
який створено на базі стаціонарного дослі-
ду відділу агроґрунтознавства і грунтової
мікробіології ННЦ «Інститут землеробства
НААН». Ґрунт дослідної ділянки — сірий
лісовий крупнопилувато-легкосуглинковий.
До закладання досліду ґрунт характеризува-
вся такими агрохімічними показниками:
вміст гумусу — 1,44%; pHсол. — 4,6; гідролі-
тична кислотність — 3,6 мг-екв. / 100 г ґрун-
ту; обмінні основи: кальцій — 3,9; магній —
0,58 мг-екв. / 100 г ґрунту; ступінь насичення
основами — 56 %; вміст лужногідролізова-
ного азоту — 7–9 мг; рухомих фосфатів —
13–25 мг; обмінного калію — 8–17 мг / 100 г
ґрунту. Вапно (вапнякове та доломітове бо-
рошно) вносили у 1992–1994 рр. та повторно
у 2005–2007 рр. з розрахунку 1,0 і 1,5 дози
за гідролітичною кислотністю (повна доза
1,0 Нг становила 4,5–6,0 т/га СаСО3).
© І. М. Малиновська, 2018
46
Об’єктом досліджень були такі варіанти
стаціонарного досліду:
1 — контроль (без добрив);
2 — вапнування за показником гідролі-
тичної кислотності повною дозою 1,0 Нг;
3 — N60Р30К60;
4 — N60Р30К60 + CaCO3 (1,0 Hг);
варіанти удобрення по фону заорювання по-
бічної продукції рослинництва (солома сої і
зернових культур 3–6 т/га) і біомаси сидера-
льної культури (зелена маса конюшини ста-
новила 18–22 т/га):
6 — N60Р30К60;
7 — N60Р30К60 + CaCO3 (1,0 Hг);
12 — N90P45K90 + CaCO3 (1,0 Hг);
13 — N120P60K120 + CaCO3 (1,0 Hг).
Вапно (дефекат 50 % CaCO3) внесено у
2006 р. за величиною гідролітичної кислот-
ності повною дозою у кількості 4,4—5,4 т/га
CaCO3. У досліджуваних варіантах вирощу-
вали пшеницю яру сорту Артеміда, поперед-
ник — соя. Площа посівної ділянки 60 м2,
облікової — 24 м2, повторність досліду чо-
тириразова.
Чисельність і вірогідність формування
колоній (ВФК) мікроорганізмів основних
еколого-трофічних груп визначали метода-
ми, які описані раніше [8]. Статистичну об-
робку результатів проводили з використан-
ням сучасних програм Microsoft Exсel.
Результати та їх обговорення. У ре-
зультаті проведених досліджень підтвердже-
но попередньо встановлені [9] закономірнос-
ті: внесення мінеральних добрив і вапнуван-
ня спричиняє у більшості досліджених варі-
антів зростання чисельності амоніфікаторів,
іммобілізаторів мінерального азоту, олігоніт-
рофілів, нітрифікаторів, целюлозоруйнівних і
полісахаридсинтезувальних бактерій (табл. 1).
Зокрема, застосування мінеральних добрив
сприяє збільшенню чисельності амоніфіка-
торів у варіанті без вапнування у 1,98 раза,
на фоні вапнування — 3,72, з внесенням по-
бічної продукції і вапнуванням — у 4,15 ра-
за. Збільшення дози добрив у 1,5 і 2,0 рази на
фоні вапнування майже не змінює чисельно-
сті амоніфікаторів так само, як і мікрооргані-
змів інших еколого-трофічних і функціона-
льних груп, за винятком збільшення за по-
двійної дози добрив чисельності іммобіліза-
торів мінерального азоту, педотрофів, акти-
номіцетів, целюлозоруйнівних, полісахарид-
синтезувальних, автохтонних та кислотоут-
ворювальних мікроорганізмів, тобто, в осно-
вному, мікроорганізмів циклу вуглецю.
Внесення мінеральних добрив супрово-
джується істотним збільшенням чисельності
денітрифікаторів: за внесення одинарної до-
зи добрив без вапнування — у 2,47 раза, із
вапнуванням — у 3,21 раза. Внесення екзо-
генної органічної речовини не впливає на
чисельність денітрифікаторів, вапнування —
навпаки — збільшує їхню чисельність за ви-
користання вапнування як самостійного за-
ходу, так і разом із мінеральним удобренням,
що співпадає із попередньо отриманими да-
ними для таких культур як пшениця озима,
соя та ін. [8; 9]. Зростання чисельності деніт-
рифікаторів у результаті вапнування і вне-
сення мінеральних добрив супроводжується
підвищенням фізіолого-біохімічної активно-
сті цих мікроорганізмів, особливо за суміс-
ного використання агроприйомів і підвище-
них доз мінеральних добрив (табл. 2).
Чисельність азотобактера при культиву-
ванні пшениці ярої тісно корелює із внесен-
ням вапна: азотобактер виявлено тільки у
ґрунті варіантів, де була проведена нейтралі-
зація рН ґрунтового розчину (табл. 1). Навіть
полуторна доза добрив не пригнічує життє-
здатність цього мікроорганізму за умов по-
переднього вапнування, хоча факт інгібуван-
ня розвитку азотфіксувальних мікроорганіз-
мів високими дозами азотних добрив є зага-
льновідомим.
Раніше, на прикладі таких сільськогос-
подарських культур як пшениця озима, соя
та ін., нами було встановлено, що у ґрунті
абсолютного контролю, до якого протягом
20–23 років не вносили мінеральних, органі-
чних добрив і меліорантів, спостерігається
висока кількість азотобактера (88–99 % об-
ростання ґрунтових грудочок) [8; 9]. На ос-
нові цього зроблено висновок, що азотобак-
тер є індикатором не лише ефективної родю-
чості ґрунту і забезпеченості його сполуками
фосфору, але й індикатором екологічного
благополуччя, зниженого вмісту полютантів,
оскільки його максимальна чисельність спо-
стерігається у ґрунтах багаторічних контро-
лів, найменш забруднених порівняно із інте-
нсивними агрофонами. Дані, які отримані за
вирощування пшениці ярої, свідчать про те,
що у поточному році основним лімітуваль-
ним фактором розвитку азотобактера є вели-
чина показника рН, що ще раз підкреслює
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
47
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
Т
аб
ли
ця
1
. В
п
л
и
в
аг
ро
т
ех
н
іч
н
и
х
за
хо
ді
в
н
а
ч
и
се
л
ьн
іс
т
ь
м
ік
ро
ор
га
н
із
м
ів
у
с
ір
ом
у
л
іс
ов
ом
у
ґр
ун
т
і,
м
лн
. К
У
О
/
г
с
ух
ог
о
ґр
ун
т
у
В
ар
іа
н
ти
д
о
сл
ід
у
Амоніфікатори
Іммобілізатори
мінерального азоту
Олігонітрофіли
Азотобактер, % обростання
грудочок ґрунту
Денітрифікатори
Нітрифікатори
Педотрофи
Целюлозоруйнівні
бактерії
Полісахаридсинтезу-
вальні
Автохтонні
Актиноміцети
Мікроміцети
Меланінсинтезувальні
мікроміцети
Мобілізатори мінеральних
фосфатів
Кислотоутворювальні
К
r
Загальна чисельність
Б
ез
д
об
ри
в
(к
он
тр
ол
ь)
16
4,
8
54
,7
29
,1
0,
01
47
,4
0,
08
8
86
,6
18
,9
4,
26
14
,3
17
,2
0,
34
0,
10
3
9,
94
23
,1
0,
72
5
64
5,
9
C
aC
O
3
(
1,
0
H
г)
34
6,
5
67
,8
47
,2
74
,0
15
4,
8
0,
11
1
84
,1
33
,9
4,
48
8,
33
22
,5
0,
34
0,
07
0
4,
40
2,
58
1,
06
87
1,
8
N
60
Р
30
К
60
32
6,
6
93
,7
82
,0
0,
67
11
7,
2
0,
13
8
81
,7
62
,5
4,
21
9,
08
30
,2
0,
35
0,
09
2
5,
96
6,
66
1,
05
83
0,
1
N
60
Р
30
К
60
+
C
aC
O
3
(
1,
0
H
г)
61
2,
3
91
,0
55
,8
92
,0
15
2,
2
0,
17
8
79
,0
53
,3
3,
26
12
,5
26
,1
0,
40
0,
06
5
17
,4
7,
25
0,
29
1
12
09
,2
N
60
Р
30
К
60
Сидерат +
побічна продукція
64
9,
0
18
3,
4
11
9,
2
0,
07
11
7,
0
0,
16
3
10
6,
8
76
,6
11
,4
15
,5
44
,7
0,
57
0,
09
7
34
,0
17
,0
0,
75
7
13
87
,1
N
60
Р
30
К
60
+
C
aC
O
3
(
1,
0
H
г)
68
4,
5
19
5,
3
17
3,
3
88
,0
14
9,
4
0,
17
1
82
,5
87
,5
4,
98
19
,0
24
,5
0,
38
0,
06
0
8,
91
11
,0
2,
15
15
38
,0
N
90
P
45
K
90
+
C
aC
O
3
(
1,
0H
г)
60
9,
9
14
6,
4
15
2,
6
90
,0
14
4,
1
0,
08
4
85
,5
46
,2
6,
67
18
,5
25
,2
0,
42
0,
06
3
9,
52
7,
71
1,
17
13
54
,9
N
12
0
P
60
K
12
0
+
C
aC
O
3
(
1,
0
H
г)
60
8,
2
28
7,
4
12
4,
5
0,
1
11
7,
4
0,
11
7
18
9,
9
10
8,
1
20
,3
39
,7
35
,2
0,
40
0,
06
1
7,
82
13
,5
0,
98
1
15
58
,6
Н
ІР
05
15
,3
9,
85
5,
56
7,
4
5,
12
0,
00
2
5,
1
8,
1
2,
0
1,
9
0,
9
0,
01
0,
01
2,
87
0,
01
48
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
Т
аб
ли
ця
2
.
В
ір
ог
ід
н
іс
т
ь
ф
ор
м
ув
ан
н
я
к
ол
он
ій
м
ік
ро
ор
га
н
із
м
ів
(
λ,
г
од
–
1
· 10
–
2 )
у
сі
ро
м
у
л
іс
ов
ом
у
ґр
ун
т
і
за
р
із
н
и
х
аг
ро
т
ех
н
іч
н
и
х
за
хо
ді
в
В
ар
іа
н
ти
д
о
сл
ід
у
Амоніфікатори
Іммобілізатори
мінерального азоту
Олігонітрофіли
Нітрифікатори
Денітрифікатори
Педотрофи
Автохтонні
Целюлозоруйнівні
Мікроміцети
Мобілізатори мінеральних
фосфатів
Актиноміцети
Полісахарид-синтезувальні
Кислото-утворювальні
Азотобактер
Б
ез
д
об
ри
в
(к
он
тр
ол
ь)
2,
80
0,
42
2,
26
3,
81
0,
04
2
1,
72
0,
56
1,
13
0,
42
0,
00
5
2,
56
2,
52
0,
71
10
,6
C
aC
O
3
(1
,0
H
г)
1,
83
1,
04
0,
71
5,
78
1,
62
2,
49
0,
84
1,
58
0,
63
0,
29
2,
96
1,
75
0,
02
1,
74
N
60
Р
30
К
60
3,
42
1,
20
1,
13
6,
71
0,
10
3
0,
89
0,
59
4,
14
0,
49
0,
00
7
2,
19
2,
13
0,
22
13
,5
N
60
Р
30
К
60
+
C
aC
O
3
(1
,0
H
г)
2,
58
0,
87
0,
85
3,
89
6,
42
2,
92
0,
68
2,
99
0,
12
0,
65
2,
35
2,
19
2,
33
17
,6
N
60
Р
30
К
60
Сидерат +
побічна продукція
3,
96
0,
86
1,
11
2,
50
2,
19
3,
70
0,
83
3,
56
0,
00
3
0,
62
2,
95
2,
20
0,
72
13
,4
N
60
Р
30
К
60
+
C
aC
O
3
(1
,0
H
г)
3,
29
0,
66
0,
85
2,
89
6,
42
2,
20
0,
61
1,
58
0,
00
7
0,
46
2,
48
2,
13
0,
51
1,
46
N
90
P
45
K
90
+
C
aC
O
3
(1
,0
H
г)
2,
13
0,
79
0,
74
5,
78
35
,4
3,
07
0,
60
1,
86
0,
00
3
0,
36
3,
13
1,
59
0,
37
1,
29
N
12
0
P
60
K
12
0
+
C
aC
O
3
(1
,0
H
г)
2,
13
0,
20
0,
38
4,
58
36
,2
1,
09
6,
97
1,
80
0,
00
6
0,
51
2,
76
2,
08
0,
97
13
,4
49
складність біологічних систем, в яких взає-
модіють багато факторів із різною інтенсив-
ністю впливу.
Вапнування позитивно впливає на пере-
біг мікробіологічних процесів у ґрунті, про
що свідчить, зокрема, зростання чисельності
амоніфікаторів і денітрифікаторів (без міне-
рального удобрення) — у 2,10 і 3,27 раза
відповідно, іммобілізаторів мінерального
азоту — на 23,9 %, олігонітрофілів — 62,2 %,
нітрифікаторів — 26,1 %, целюлозоруйнів-
них — 79,4 %, полісахаридсинтезуваль-
них — 99,1 %, актиноміцетів — 30,8 %, зага-
льної чисельності мікроорганізмів — на
35,0 % (табл. 1). Звертає на себе увагу сту-
пінь впливу вапнування на чисельність фос-
формобілізівних бактерій: вона набагато бі-
льша за вплив цього агрозаходу на інші гру-
пи мікроорганізмів. В окремі роки і під ок-
ремими культурами такий значний вплив ва-
пнування спостерігається і щодо чисельності
кислотоутворювальних мікроорганізмів, які
також беруть участь у розчиненні важкодо-
ступних форм мінеральних елементів у ґрун-
тах.
Оптимізація кислотно-лужної рівноваги
у ґрунті впливає не тільки на чисельність мі-
кроорганізмів, а й на їхню фізіолого-
біохімічну активність, особливо у варіанті
без застосування добрив (табл. 2). Зростання
вірогідності формування колоній (ВФК) спо-
стерігається у варіанті без внесення добрив
для іммобілізаторів мінерального азоту, ніт-
рифікаторів, денітрифікаторів, педотрофів,
автохтонних, целюлозоруйнівних бактерій,
актиноміцетів та мікроміцетів. За викорис-
тання вапнування одночасно із внесенням
одинарної дози мінеральних добрив підви-
щується (порівняно із вапнуванням) ВФК
амоніфікаторів, олігонітрофілів, денітрифі-
каторів, педотрофів, целюлозоруйнівних, по-
лісахаридсинтезувальних та кислотоутворю-
вальних мікроорганізмів.
Внесення екзогенної органічної речови-
ни (ЕОР) за одночасного застосування міне-
ральних добрив та вапнування сприяє зрос-
танню чисельності мікроорганізмів дослі-
джених еколого-трофічних груп: амоніфіка-
торів — на 11,8 %, іммобілізаторів мінераль-
ного азоту — на 114,6 %, олігонітрофілів —
210,6 %, целюлозоруйнівних — 10,8 %, полі-
сахаридсинтезувальних — 52,8 %, автохтон-
них — 52,0 %, кислотоутворювальних — на
51,7 % (табл. 1). Загальна чисельність мікро-
організмів при цьому збільшується порівня-
но із варіантом без внесення екзогенної ор-
ганічної речовини на 27,2 %.
Чисельність та фізіолого-біохімічна ак-
тивність полісахаридсинтезувальних мікроо-
рганізмів є важливими індикаторними озна-
ками як нестачі мінеральних елементів, так і
загальної екологічної ситуації у ґрунті дано-
го агрофітоценозу, оскільки бактеріальні по-
лісахариди не лише інтенсифікують розчи-
нення важкорозчинних форм елементів, а й
підвищують загальну конкурентоздатність
клітин, які синтезують позаклітинні поліса-
хариди, до різноманітних стресорів [10]. У
проведених дослідженнях на чисельність по-
лісахаридсинтезувальних бактерій у варіан-
тах без заорювання екзогенної органічної ре-
човини практично не впливає вапнування та
внесення мінеральних добрив (табл. 1). Од-
нак, збільшення співвідношення вуглецю до
азоту в результаті заорювання побічної про-
дукції попередника забезпечує зростання чи-
сельності клітин дослідженої групи мікро-
організмів: у варіанті з внесенням одинарної
дози мінеральних добрив — у 2,71 раза, із
комплексним застосуванням агроприйомів —
у 1,53, у варіанті з внесенням подвійної дози
мінеральних добрив — у 6,23 раза. Отже,
внесення екзогенної органічної речовини
разом із мінеральним удобренням та вапну-
ванням створює оптимальні умови для роз-
витку рослин і, як наслідок, розвитку поліса-
харидсинтезувальних мікроорганізмів.
Високий вміст кислотоутворювальних
мікроорганізмів у ґрунті варіанта без добрив
(контроль), на наш погляд, свідчить про не-
достатню забезпеченість грунту основними
макро- і мікроелементами. Органічні і міне-
ральні кислоти, як відомо, беруть активну
участь у переведенні мінеральних елементів
із важкодоступних форм у доступні (розчин-
ні) форми [10], тому збільшення чисельності
кислотоутворювальних мікроорганізмів у
ґрунтах, збіднених на вміст макро- та мікро-
елементів, є закономірним. Оптимізація рН
ґрунтового розчину приводить до зменшення
кількості цих мікроорганізмів (у 8,95 раза),
можливо, через збільшення рухомості спо-
лук багатьох елементів за нейтрального зна-
чення показника кислотності. Внесення мі-
неральних добрив у дозі N60Р30К60 також
зменшує чисельність кислотоутворювальних
мікроорганізмів у 3,47 раза, що свідчить про
справедливість припущень щодо наявності
зв’язку між чисельністю цих мікроорганізмів
і забезпеченістю ґрунту макро- і мікроелеме-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
50
нтами. Сумісне застосування вапнування і
мінеральних добрив дозволяє знизити кіль-
кість кислотоутворювальних мікроорганізмів
у 3,19 раза. Заорювання органічної речовини
супроводжується збільшенням чисельності
кислотоутворювальних мікроорганізмів че-
рез зміну співвідношення сполук вуглецю до
мінеральних елементів, які необхідні бакте-
ріям-гідролітикам для конструктивного ме-
таболізму.
Синтез меланоїдних пігментів вважаєть-
ся захисною реакцією мікроорганізмів на ан-
тропогенне забруднення екотопів, зокрема,
радіонуклідами [11]. Наведені результати
підтверджують цю тезу: у варіантах досліду,
де екзогенну органічну речовину вносили бі-
льше 20 років, кількість меланінсинтезува-
льних мікроміцетів у середньому є меншою
на 7,65 %, ніж у варіантах досліду, де органі-
чну речовину не вносили. Органічна речови-
на рослинного походження, як відомо, воло-
діє високою сорбувальною здатністю щодо
різноманітних полютантів і захищає біоту
ґрунту і рослини від негативної дії забруд-
нювачів. Оскільки загальна чисельність мік-
роміцетів залежить не лише від рівня забру-
днення ґрунту, а й від вологості ґрунту, рівня
забезпеченості поживними речовинами і мі-
неральними біофільними елементами, то ва-
жливо розглянути не тільки абсолютну кіль-
кість меланінсинтезувальних мікроміцетів у
ґрунті даного варіанту досліду, а й їх пито-
мий вміст у загальній чисельності мікромі-
цетів. Питомий вміст меланінсинтезувальних
мікроміцетів зменшується в результаті зао-
рювання ЕОР у середньому на 47,4 %. У ва-
ріанті з мінеральним удобренням (N60Р30К60)
питомий вміст меланінсинтезувальних мік-
роміцетів зменшується на 53,2 %, за мінера-
льного удобрення і вапнування — на 3,12 %.
Збільшення дози мінеральних добрив у 1,5 і
2,0 рази також дозволяє дещо зменшити пи-
томий вміст меланінсинтезувальних мікро-
міцетів. Отже, синтез меланоїдних пігментів
є захисною реакцією не тільки на забруднен-
ня ґрунтів радіонуклідами, а й загального за-
бруднення агрофітоценозів антропогенними
полютантами (пестициди, домішки у складі
мінеральних добрив, залишки меліорантів,
важкі метали та ін.). Заорювання побічної
продукції рослинництва дозволяє зменшити
вміст забруднювачів у ґрунті, що відобража-
ється на загальній чисельності та питомому
вмісті меланінсинтезувальних мікроміцетів.
Тезу про зменшення вмісту токсичних речо-
вин у ґрунті в результаті заорювання екзо-
генної органічної речовини підтверджують
результати дослідження фітотоксичності
ґрунту: вона зменшується у варіантах із вне-
сенням ЕОР на 43,4 %. Враховуючи багато-
річні дані, що свідчать про збільшення чисе-
льності і питомого вмісту меланінсинтезува-
льних мікроміцетів у ґрунтах забруднених
екотопів, можна розглядати цю групу мікро-
скопічних грибів як діагностичну щодо зага-
льного рівня антропогенного забруднення
агрофітоценозів.
1. Функціонування мікробних ценозів ґрунту
в умовах антропогенного навантаження /
[К. І. Андреюк, Г. О. Іутинська, А. Ф. Антипчук
та ін.]. — К. : Обереги, 2001. — 240 с.
2. Dar D. H. Soil Microbiology and Bioche-
mistry / D. Н. Dar. — New India Publiching,
2009. — 513 p.
3. Биорегуляция микробно-растительных си-
стем : монография / [Иутинская Г. А., Пономаре-
нко С. П., Андреюк Е. И. и др.] ; под общей ред.
Иутинской Г. А., Пономаренко С. П. — К. : Ни-
члава, 2010. — 464с.
4. Звягинцев Д. Г. Изменения в комплексе
почвенных микроорганизмов при антропогенных
воздействиях / Д. Г. Звягинцев, B. C. Гузев,
C. B. Левин // Успехи почвоведения : сов. почво-
веды к XIII Междунар. конгр. почвоведов (Гам-
бург, 1986). — М., 1986. — С. 64–68.
5. Гузев B. C. Перспективы эколого-микро-
биологической экспертизы состояния почв при
антропогенных воздействиях / B. C. Гузев,
C. B. Левин // Почвоведение. — 1991. — № 9. —
С. 50–61.
6. Назарько М. Д. Теоретическое и экспери-
ментальное обоснование использования микро-
биологических показателей почв для оценки сос-
тояния экосистем Краснодарского края : авто-
реф. дис. … д-ра биол. наук : 03.00.07 / Назарь-
ко М. Д., Кубанский государственный техноло-
гический университет, Ставропольский госу-
дарственный университет. — Краснодар, 2008. —
33 с.
7. Цвей Я. П. Формування мікробного цено-
зу залежно від сівозміни і систем удобрення /
Я. П. Цвей, В. О. Гоголь // Цукрові буряки. —
2010. — № 5. — С. 7–9.
8. Малиновська І. М. Спрямованість мікро-
біологічних процесів у темно-сірому опідзоле-
ному ґрунті за різних технологій вирощування
сої / І. М. Малиновська // Проблеми екологічної
біотехнології [електронне наукове видання]. —
2012. — №1. — Режим доступу: http://ecobio.nau
.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/767/744.
9. Вплив агротехнічних заходів на мікробні
угруповання сірого лісового ґрунту / І. М. Мали-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
51
новська, М. А. Ткаченко, В. Г. Сачок, М. О. Ску-
міна // Проблеми екологічної біотехнології [еле-
ктронне наукове видання]. — 2014. — № 1. —
Режим доступу: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/
ecobiotech/article/view/6741/7552.
10. Малиновська І. М. Агроекологічні осно-
ви мікробіологічної трансформації біогенних еле-
ментів ґрунту : автореф. дис. … д-ра с.-г. наук :
03.00.16 / І. М. Малиновська ; Інститут агроеко-
логії та біотехнології УААН. — К., 2003. — 34 с.
11. Жданова Н. Н. Меланинсодержащие
грибы в экстремальных условиях / Н. Н. Ждано-
ва, А. Н. Василевская. — К. : Наук. думка
1988. — 196 с.
ВЛИЯНИЕ АГРОТЕХНИЧЕСКИХ ПРИ-
ЕМОВ НА ЧИСЛЕННОСТЬ И
ФИЗИОЛОГО-БИОХИМИЧЕСКУЮ
АКТИВНОСТЬ МИКРООРГАНИЗМОВ
СЕРОЙ ЛЕСНОЙ ПОЧВЫ
И. М. Малиновская
ННЦ «Институт земледелия НААН»,
пгт Чабаны, Киевская обл.
Исследовали влияние агротехнических
приемов: оптимизации минерального пита-
ния растений, известкования почвы, запахи-
вания биомассы сидеральной культуры и по-
бочной продукции предшественника в сево-
обороте на численность и физиолого-биохи-
мическую активность микроорганизмов ко-
рневой зоны яровой пшеницы. Установлено,
что внесение минеральных удобрений и изве-
сткование увеличивают численность мик-
роорганизмов основных эколого-трофичных,
систематичных и функциональных групп и
физиолого-биохимическую активность не-
которых групп микроорганизмов. Внесение
экзогенного органического вещества (сиде-
рат + побочная продукция предшественни-
ка) позволяет уменьшить количество мела-
нинсинтезирующих микромицетов на 7,65 %,
их удельную составляющую в общем количе-
стве микромицетов на 47,4 %, приводит к
снижению фитотоксичности почвы на 43,4 %.
Учитывая многолетние данные про увеличе-
ние численности и доли меланинсинтезиру-
ющих микромицетов в общем количестве
грибов в почвах загрязненных экотопов,
предлагается рассматривать группу меланин-
синтезирующих микромицетов как диагнос-
тическую при оценивании общего уровня ан-
тропогенного загрязнения агрофитоценозов.
Ключевые слова: эколого-трофичные
группы микроорганизмов, аммонификаторы,
денитрификаторы, азотобактер, полисаха-
ридсинтезирующие, кислотообразующие
микроорганизмы, известкование, минераль-
ные удобрения.
INFLUENCE OF AGROTECHNICAL
MEASURES ON THE NUMBER AND
PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL AC-
TIVITY OF MICROORGANISMS
IN GRAY FOREST SOIL
I. M. Malynovska
NSC «Institute of agricultural NAAS»,
Chabany urban-type settlement, Kyiv district
The influence of agrotechnical measures:
mineral fertilization, liming, dipping of biomass
of green manure culture and by-products of the
precursor in crop rotation on the number and
physiological-biochemical activity of microor-
ganisms of the root zone of spring wheat was
studied. It has been established that the intro-
duction of mineral fertilizers and liming incre-
ases the number of microorganisms of the main
ecological and trophic, functional and systemat-
ic groups and improves physiological-bioche-
mical activity of representatives of certain
groups of microorganisms. The introduction of
exogenous organic matter (green manure + by-
products of the precursor) allows to reduce the
number of melanin-synthesizing micromycetes
in gray forest soil by 7.65 %, their specific con-
tent in the total number of micromycetes by
47.4 %, reduce the level of phytotoxicity of the
soil by 43.4 %. Taking into account long-term
data on increasing the number and specific con-
tent of melanin-synthesizing micromycetes in
soils of contaminated ecotops, this group of mi-
croorganisms can be considered as diagnostic
in assessing the general level of anthropogenic
pollution of agrophytocenoses.
Key words: ecological and trophic groups
of microorganisms, ammonifiers, denitrifiers,
Azotobacter, polysaccharide-synthesizing, acid-
forming microorganisms, liming mineral fertili-
zation.
Отримано 23.04.2018
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2018. — Вип. 27.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-30 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:02:14Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/f3/4da9befeb7d06220cea98abf5c49a0f3.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-302026-07-22T10:10:40Z INFLUENCE OF AGROTECHNICAL MEASURES ON THE NUMBER AND PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL ACTIVITY OF MICROORGANISMS IN GRAY FOREST SOIL ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ Малиновська, І. М. The influence of agrotechnical measures: mineral fertilization, liming, dipping of biomass ofgreen manure culture and by-products of the precursor in crop rotation on the number andphysiological-biochemical activity of microorganisms of the root zone of spring wheat was studied.It has been established that the introduction of mineral fertilizers and liming increases the numberof microorganisms of the main ecological and trophic, functional and systematic groups andimproves physiological-biochemical activity of representatives of certain groups ofmicroorganisms. The introduction of exogenous organic matter (green manure + by-products of theprecursor) allows to reduce the number of melanin-synthesizing micromycetes in gray forest soil by7.65 %, their specific content in the total number of micromycetes by 47.4 %, reduce the level ofphytotoxicity of the soil by 43.4 %. Taking into account long-term data on increasing the numberand specific content of melanin-synthesizing micromycetes in soils of contaminated ecotops, thisgroup of microorganisms can be considered as diagnostic in assessing the general level ofanthropogenic pollution of agrophytocenoses. Досліджували вплив агротехнічних заходів: мінерального удобрення, вапнування, заорювання біомаси сидеральної культури і побічної продукції попередника у сівозміні на чисельність та фізіолого-біохімічну активність мікроорганізмів кореневої зони рослин пшениціярої. Встановлено, що внесення мінеральних добрив та вапнування сприяє збільшенню чисельності мікроорганізмів основних еколого-трофічних, функціональних і систематичних групі зростанню фізіолого-біохімічної активності представників окремих груп мікроорганізмів.Внесення екзогенної органічної речовини (сидерат + побічна продукція попередника) дозволяє знизити кількість меланінсинтезувальних мікроміцетів у сірому лісовому ґрунті на7,65 %, їх питомий вміст у загальній кількості мікроміцетів на 47,4 %, зменшити рівеньфітотоксичності ґрунту на 43,4 %. Враховуючи багаторічні дані щодо збільшення чисельності і питомого вмісту меланінсинтезувальних мікроміцетів у ґрунтах забруднених екотопів, можна розглядати цю групу мікроорганізмів як діагностичну при оцінюванні загальногорівня антропогенного забруднення агрофітоценозів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2018-07-06 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/30 10.35868/1997-3004.27.45-51 Agricultural microbiology; Vol. 27 (2018): Agriciltural microbiology; 45-51 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 27 (2018): Сільськогосподарська мікробіологія; 45-51 1997-3004 10.35868/1997-3004.27 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/30/27 Авторське право (c) 2018 I. M. Malynovska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Малиновська, І. М. ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ |
| title | ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ |
| title_alt | INFLUENCE OF AGROTECHNICAL MEASURES ON THE NUMBER AND PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL ACTIVITY OF MICROORGANISMS IN GRAY FOREST SOIL |
| title_full | ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ |
| title_fullStr | ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ |
| title_short | ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЧИСЕЛЬНІСТЬ ТА ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНУ АКТИВНІСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ |
| title_sort | вплив агротехнічних заходів на чисельність та фізіолого-біохімічну активність мікроорганізмів сірого лісового ґрунту |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/30 |
| work_keys_str_mv | AT malinovsʹkaím influenceofagrotechnicalmeasuresonthenumberandphysiologicalbiochemicalactivityofmicroorganismsingrayforestsoil AT malinovsʹkaím vplivagrotehníčnihzahodívnačiselʹnístʹtafízíologobíohímíčnuaktivnístʹmíkroorganízmívsírogolísovogogruntu |