ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО
The influence of biopreparations on the activity of dark-chestnut soil microflora in rhizosphere of spring barley have been studied in field experiments. It was established that presowing inoculation seeds had increased quantity of bacteria transforming nitrogen and hard soluble phosphates compounds...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/348 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466037576204288 |
|---|---|
| author | Чайковська , Л.О. Баранська , М.І. Овсієнко , О.Л. Якубова , Е.Р. |
| author_facet | Чайковська , Л.О. Баранська , М.І. Овсієнко , О.Л. Якубова , Е.Р. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Л.О. Чайковська ",
"institution": "Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
},
{
"author": "М.І. Баранська ",
"institution": "Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
},
{
"author": "О.Л. Овсієнко ",
"institution": "Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
},
{
"author": "Е.Р. Якубова ",
"institution": "Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
}
] |
| author_sort | Чайковська , Л.О. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:48Z |
| description | The influence of biopreparations on the activity of dark-chestnut soil microflora in rhizosphere of spring barley have been studied in field experiments. It was established that presowing inoculation seeds had increased quantity of bacteria transforming nitrogen and hard soluble phosphates compounds as well as had enhanced the activity of enzyme phospatase in rhizosphere soil. Furthermore, biopreparations had promoted sufficient increase of spring barley yield.
  |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.8.40-51 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:25:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
40
УДК 633.16:631.461:631.463.1
ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ
НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНО-
КАШТАНОВОГО ������������������������ ��ґ����������������������� ��РУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕНЮ
ЯРОГО
Чайковська Л.О., Баранська М.І., Овсієнко О.Л.,
Якубова Е.Р.
Південна дослідна станція Інституту сільськогосподарської
мікробіології УААН,
вул. Карла Маркса, 107, смт. Гвардійське, АР Крим, 97513, Україна
E-mail: icxm@mail.ru
В умовах польових дослідів вивчено вплив біопрепаратів на
основі фосфатмобілізувальних бактерій на активність мікро-
флори темно-каштанового ґрунту в ризосфері ячменю ярого.
Встановлено позитивну дію передпосівної бактеризації на зрос-
тання чисельності бактерій, що трансформують сполуки азоту
та фосфору, активність фосфатази та зернову продуктивність
ячменю.
Ключові слова: біопрепарати, ризосферна мікрофлора,
фосфатазна активність, ячмінь ярий.
При вирішенні важливого завдання збереження та віднов-
лення родючості ґрунту необхідно враховувати особливості
мікробіологічних процесів, які проходять у ньому, та вміло
використовувати заходи, що регулюють їх активність. Відомо, що
насичення сівозмін окремими культурами та внесення невиправдано
високих доз мінеральних добрив сприяють підвищенню мінера-
лізуючої активності мікробних угруповань, що призводить до знач-
них втрат гумусу і зниження родючості ґрунту [1]. Альтернативні
технології вирощування сільськогосподарських культур, які
передбачають максимальне використання біологічних факторів,
формують стабільну структуру трофічних зв’язків у мікробних
ценозах, збільшують їх стійкість та інтегрованість [2]. Одним із
елементів біологізації сучасного землеробства є використання
біопрепаратів на основі ефективних штамів мікроорганізмів, які
покращують азотне та фосфорне живлення культурних рослин [3,
4]. Крім того, мікробні препарати сприяють зростанню чисельності
мікроорганізмів окремих еколого-трофічних груп у ризосферному
ґрунті, що опосередковано свідчить про метаболічні зміни
41
бактеризованих рослин, та покращують продукційний процес
сільськогосподарських культур [5, 6].
Мета наших досліджень полягала у з’ясуванні впливу
біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальних бактерій на
мікробіологічну активність (чисельність бактерій, що транс-
формують сполуки фосфору і азоту; фосфатазну активність) у
ризосфері ячменю ярого сорту Сталкер.
Матеріали і методи. Польові експерименти проводили
на дослідному полі Інституту землеробства південного регіону
УААН (Херсонська обл.) на наступних фонах: І – без удобрення,
ІІ – N60P30, ІІІ – розрахункова доза добрив N57,3K30. Площа ділян-
ки – 6 м2, облікова площа – 3 м2, повторність чотириразова.
Ґрунт поля: темно-каштановий середньосуглинковий соло-
нцюватий. Агрохімічна характеристика: вміст гумусу – 2,28 %;
нітратів – 0,89, рухомого фосфору – 3,4; обмінного калію –
25 мг/100г ґрунту; рН водної витяжки – 7,0-7,2.
Для передпосівної бактеризації насіння ячменю використано
біопрепарати на основі фосфатмобілізувальних бактерій:
Фосфоентерин та Поліміксобактерин і Альбобактерин, люб’язно
надані Л.М. Токмаковою.
Зразки��������������������������������������������������� ризосферного ґрунту для проведення аналізів відби-
рали з шару 0-30 см за фазами розвитку рослин: кущіння, трубкуван-
ня, молочно-воскової стиглості. Визначення чисельності бактерій
проводили за загальноприйнятими методиками [7,8]. Враховували
чисельність бактерій, що споживають переважно мінеральні
(КАА) та органічні (МПА) сполуки азоту, фосфатмобілізувальних
бактерій на глюкозо-аспарагіновому середовищі з додаванням
Са3(РО4)2 або фітину. Визначення фосфатазної активності прово-
дили колориметричним методом за використання гліцерофосфату
кальцію [9].
Польові досліди та математичну обробку результатів
проводили згідно загальноприйнятих методик [10].
Результати та їх обговорення. Як свідчать одержані
результати, у фазу кущіння відмічається позитивна дія бактеризації
на чисельність фосфатмобілізувальних бактерій, особливо
угруповання, яке трансформує важкорозчинні органічні фосфати
(табл. 1). Застосування Фосфоентерину та Поліміксобактерину
сприяло зростанню кількості цих мікроорганізмів на всіх фонах,
проте вона не перевищувала контрольні показники більше, ніж
42
в 1,5 раза. Найбільший ефект від бактеризації відмічено на фоні
розрахункової дози добрив: число бактерій цього угруповання
зросло у порівнянні з контролем в 1,6 раза під дією Фосфоентерину,
в 1,7 раза – Альбобактерину та 1,8 раза – Поліміксобактерину.
Кількість бактерій, що трансформують важкорозчинні мінеральні
фосфати, дещо зросла лише при застосуванні Фосфоентерину.
Коливання чисельності бактерій, які використовують азотні
сполуки, було незначним. Слід відмітити позитивну дію бактериза-
ції лише на розвиток амоніфікаторів на неудобрених ділянках,
особливо при застосуванні Фосфоентерину та Альбобактерину:
кількість їх збільшилась у 2,4 раза в порівнянні з контролем.
Тенденцію до зростання чисельності бактерій, які використовують
переважно мінеральні сполуки азоту, відмічено на фоні
розрахункової дози добрив.
Таблиця 1. Вплив бактеризації на чисельність
мікроорганізмів, що трансформують сполуки азоту
та фосфору в ризосфері ячменю ярого,
фаза кущіння, млн КУО/г сухого ґрунту
Варіанти досліду
Бактерії,
що використовують
сполуки азоту: переважно
Бактерії,
що трансформують
фосфати: переважно
мінеральні органічні мінеральні органічні
Фон І: без добрив
Без інокуляції 12,1 ± 0,68 2,3 ± 0,53 5,0±0,45 8,9±0,39
Фосфоентерин 14,2 ± 0,27 5,5 ± 1,77 9,3±1,01 11,2±1,70
Альбобактерин 12,1 ± 0,36 5,5 ± 0,35 5,5±0,90 7,0±0,46
Поліміксобактерин 12,2 ± 0,43 3,8 ± 0,57 5,3±0,54 12,7±1,31
Фон ІІ: N60P30
Без інокуляції 13,6 ± 0,64 4,5 ± 2,10 6,8±0,19 9,4±1,10
Фосфоентерин 11,5 ± 0,74 4,8 ± 1,62 9,0±0,48 14,2±0,78
Альбобактерин 14,2 ± 0,43 5,9 ± 1,04 4,6±0,50 10,2±1,21
Поліміксобактерин 11,4 ± 0,20 4,3 ± 0,64 4,8±1,10 11,7±0,49
Фон ІІІ: N57,3 K30 (розрахункова доза добрив)
Без інокуляції 12,3 ± 0,47 7,0 ± 1,08 7,2±1,10 5,6±0,72
Фосфоентерин 14,7 ± 0,47 6,9 ± 0,83 9,9±1,10 8,7±0,91
Альбобактерин 14,3 ± 0,49 4,4 ± 1,77 6,0±0,49 9,7±0,29
Поліміксобактерин 14,1 ± 0,47 7,9 ± 0,66 6,2±0,81 10,1±0,48
43
Внесення мінеральних добрив також сприяло зростанню
кількості амоніфікувальних бактерій: їх чисельність збільшилась
при внесенні N60P30 та розрахункової дози добрив у 2 і 3 рази від-
повідно.
Аналіз одержаних результатів показав, що у фазу трубкуван-
ня найбільш стабільна дія бактеризації на мікробні угруповання
відмічена в ризосферному ґрунті з ділянок без внесення
мінеральних добрив. Так, чисельність бактерій, що розчиняють
важкорозчинні мінеральні фосфати, перевищувала контрольні
показники при застосуванні Фосфоентерину, Альбобактерину і
Поліміксобактерину в 1,6, в 1,9 та 1,5 раза, відповідно. Кількість
бактерій, що трансформують органічні фосфати, зросла в 1,3
раза за використання Поліміксобактерину та Фосфоентерину. На
неудобреному фоні бактеризація сприяла також зростанню кількості
амоніфікаторів і бактерій, що засвоюють мінеральні сполуки азоту,
– в 1,5-2 та в 1,3-1,5 раза проти контролю, відповідно (табл. 2).
Внесення мінеральних добрив дещо нівелювало вплив
бактеризації на мікробні угруповання ризосфери ячменю. Так,
при застосуванні N60P30 позитивну дію біопрепаратів на розвиток
мікроорганізмів відмічено лише стосовно фосфатмобілізувальних
бактерій, причому більшою мірою тих, що мають здатність
до трансформації органічних фосфатів: чисельність бактерій
збільшилась у 1,3-1,4 раза проти контролю. Проте, застосування
Фосфоентерину та Поліміксобактерину сприяло зростанню
кількості бактерій, що розчиняють мінеральні фосфати.
Слід відмітити особливості дії бактеризації на розвиток
ризосферних мікроорганізмів на фоні розрахункової дози
добрив: чисельність амоніфікаторів зросла в 1,5; 1,4 та 1,7
раза при використанні Фосфоентерину, Альбобактерину та
Поліміксобактерину, відповідно. Біопрепарати також позитивно
вплинули на кількість бактерій, що засвоюють мінеральні сполуки
азоту. Особливо активно підвищив цей показник Поліміксобактерин
– чисельність бактерій зросла в 1,7 раза проти контролю.
Тенденцію до зростання чисельності бактерій обох угруповань,
що трансформують фосфати, відмічено за використання
Фосфоентерину; Поліміксобактерин сприяв збільшенню числа
мікроорганізмів, що розкладають органічні сполуки фосфору.
44
Таблиця 2. Вплив бактеризації на чисельність
мікроорганізмів, що трансформують сполуки азоту
та фосфору в ризосфері ячменю ярого,
фаза трубкування, млн КУО/г сухого ґрунту
Варіанти досліду
Бактерії,
що використовують
сполуки азоту: переважно
Бактерії,
що трансформують
фосфати: переважно
мінеральні органічні мінеральні органічні
Фон І: без добрив
Без інокуляції 5,0 ± 0,26 4,0 ± 0,50 3,7±0,90 6,8±0,49
Фосфоентерин 7,1 ± 0,70 5,9 ± 0,39 5,8±0,91 8,8±0,61
Альбобактерин 6,4 ± 0,38 7,5 ± 0,05 6,9±0,75 6,4±0,90
Поліміксобактерин 7,7 ± 0,44 6,0 ± 0,20 5,6±0,38 8,7±0,38
Фон ІІ: N60P30
Без інокуляції 8,9 ± 0,40 8,4 ± 0,20 7,7±0,39 7,4±0,58
Фосфоентерин 8,9 ± 0,21 4,5 ± 1,36 8,3±1,30 10,3±0,87
Альбобактерин 8,5 ± 0,35 6,4 ± 0,84 5,7±0,62 9,8±0,66
Поліміксобактерин 11,1 ± 0,20 6,3 ± 1,92 9,0±1,21 10,2±1,05
Фон ІІІ: N57,3 K30 (розрахункова доза добрив)
Без інокуляції 8,1 ± 0,57 6,0 ± 0,63 6,7±0,48 8,1±0,53
Фосфоентерин 9,0 ± 0,46 8,9 ± 0,46 7,9±0,51 8,8±0,67
Альбобактерин 9,7 ± 0,90 8,6 ± 1,04 6,9±0,90 7,5±0,72
Поліміксобактерин 13,5 ± 0,94 10,0 ± 0,81 6,0±0,92 10,6±1,10
Незважаючи на достатньо довгий проміжок часу, який
пройшов після інокуляції насіння ячменю, позитивна дія
біопрепаратів на чисельність мікроорганізмів ризосферного ґрунту
відмічається і у фазу молочно-воскової стиглості зерна. Вірогідно,
це можна пояснити тим, що інтродуковані з препаратами бактерії
активно розвиваються в ризосфері ячменю ярого сорту Сталкер. Так,
чисельність бактерій, що розчиняють важкорозчинні мінеральні
фосфати, перевищувала контрольні показники на неудобреному
фоні в 1,4; 2 та 1,6 раза при застосуванні Фосфоентерину,
Альбобактерину та Поліміксобактерину і становила 5,2; 7,3 та
5,9 млн КУО/г сухого ґрунту, відповідно (табл. 3). При внесенні
N60P30 відмічено тенденцію до зростання кількості цих бактерій
за використання Фосфоентерину, а також Поліміксобактерину – в
1,4 раза проти контролю. Інокуляція насіння Фосфоентерином та
Альбобактерином сприяла збільшенню чисельності мікроорганіз-
45
мів цього угруповання також і на фоні розрахункової дози добрив:
у 1,5 та 1,3 раза, відповідно.
Слід відмітити позитивну дію біопрепаратів на зростання
чисельності фосфатмобілізувальних бактерій, що трансформують
важкорозчинні органічні фосфати: за використання Фосфоентерину
та Поліміксобактерину на неудобрених ділянках та всіх біопрепа-
ратів по фону N60P30 – в 1,3 раза проти контролю; а при застосу-
ванні Поліміксобактерину на фоні розрахункової дози добрив – у
1,5 раза вище контрольних показників.
Таблиця 3. Вплив бактеризації на чисельність
фосфатмобілізувальних бактерій у ризосфері ячменю
ярого у фазу молочно-воскової стиглості зерна,
млн КУО/г сухого ґрунту
Варіанти досліду
Бактерії,
що використовують
сполуки азоту: переважно
Бактерії,
що трансформують
фосфати: переважно
мінеральні органічні мінеральні органічні
Фон І: без добрив
Без інокуляції 5,8 ± 1,04 6,2 ± 0,64 3,6±0,3 6,8±0,4
Фосфоентерин 5,8 ± 0,26 6,7 ± 0,32 5,2±0,6 8,8±0,2
Альбобактерин 5,2 ± 0,90 9,7 ± 0,55 7,3±0,6 5,3±0,5
Поліміксобактерин 4,9 ± 0,19 8,8 ± 0,89 5,9±0,2 8,9±0,4
Фон ІІ: N60P30
Без інокуляції 5,1 ± 0,13 6,3 ± 0,31 7,6±0,7 8,4±0,4
Фосфоентерин 5,7 ± 0,37 8,3 ± 0,19 8,3±1,1 11,0±0,3
Альбобактерин 7,9 ± 0,38 10,6 ± 0,64 6,4±0,3 11,1±0,4
Поліміксобактерин 5,3 ± 0,50 8,3 ± 0,64 10,4±0,3 11,3±0,5
Фон ІІІ: N57,3 K30 (розрахункова доза добрив)
Без інокуляції 6,3 ± 0,49 5,6 ± 0,17 5,9±0,3 9,0±0,2
Фосфоентерин 6,2 ± 1,03 9,7 ± 0,18 8,8±0,2 8,5±0,3
Альбобактерин 6,1 ± 0,18 7,9 ± 0,38 7,6±0,4 7,2±0,3
Поліміксобактерин 4,9 ± 0,74 5,9 ± 0,30 5,6±0,3 13,1±1,2
Бактеризація позитивно вплинула на чисельність амо-
ніфікаторів: вона зросла на неудобрених ділянках за використання
Альбобактерину і Поліміксобактерину в 1,6 та 1,4 раза проти
контролю, відповідно. Застосування біопрепаратів по фону N60P30
також сприяло зростанню чисельності цих мікроорганізмів: за
46
використання Фосфоентерину та Поліміксобактерину – в 1,3 раза,
Альбобактерину – в 1,7 раза в порівнянні з показниками контролю.
На фоні розрахункової дози добрив кількість амоніфікаторів зросла
під впливом Фосфоентерину та Альбобактерину в 1,7 та 1,4 раза,
відповідно, і становила 9,7 та 7,9 млн КУО/г сухого ґрунту (див.
табл. 3). Збільшення чисельності бактерій, які засвоюють переважно
мінеральні сполуки азоту, відмічено лише при застосуванні
Альбобактерину на фоні N60P30 (7,9 млн КУО/г сухого ґрунту, що в
1,5 раза вище контрольних показників).
Отже, за результатами досліджень, на кількісний та якісний
склад угруповань бактерій, що трансформують важкорозчинні
фосфати та споживають азотні сполуки, в ризосфері ячменю
ярого позитивно впливає поєднане застосування мінеральних
добрив та біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальних
мікроорганізмів. За інтродукції фосфатмобілізувальних бактерій
у ризосферу ячменю ярого більшою мірою (порівняно з іншою
групою фосфатмобілізаторів) зростає чисельність бактерій, які
здійснюють трансформацію органічних фосфатів. У зв’язку з цим
можна висловити припущення про переважання ферментативного
механізму дії препаратів за цих умов������������������������������ . Одержані дані підтверджують
результати наших попередніх досліджень [11].
Відомо, що активність ферментативних реакцій є одним із
основних показників мікробіологічних процесів та характеризує
фізіологічний стан мікробіоти ґрунту. Визначення нами фосфа-
тазної активності ризосферного ґрунту показало, що у фазу кущіння
найвищі показники спостерігаються за внесення �N60P30 Найвищу
активність ферменту відмічено при поєднанні зазначеного агрофону
з Фосфоентерином (рис. 1). Використання Фосфоентерину на
неудобреному фоні також сприяло зростанню активності фосфатази.
Одержані результати корелюють з даними мікробіологічного
аналізу: найвищу чисельність фосфатмобілізувальних бактерій
у ризосфері ячменю відмічено у цих же варіантах саме при
застосуванні Фосфоентерину.
Передпосівна бактеризація насіння ячменю сприяла досто-
вірному збільшенню фосфатазної активності ризосферного
ґрунту на фоні розрахункової дози добрив: 3,89; 4;00 та 3,98 мг
Р2О5/100 г ґрунту для варіантів з Фосфоентерином, Альбобакте-
рином і Поліміксобактерином, відповідно, проти 3,40 мг Р2О5/100 г
ґрунту у контролі.
47
Рис. 1. Фосфатазна активність ризосферного ґрунту
ячменю ярого у фазу кущіння
Подібні дані одержано і в наступні фази розвитку ячменю.
Так, у фазу трубкування виявлено тенденцію до збільшення
фосфатазної активності під дією Фосфоентерину на фоні N60P30
та Альбобактерину – на фоні розрахункової дози добрив: 4,29 та
4,04 мг Р2О5/100 г ґрунту проти 3,88 та 3,78 на контролі, відповідно.
Застосування Фосфоентерину та Альбобактерину сприяло
достовірному зростанню активності фосфатази ризосферного
ґрунту і у фазу молочно-воскової стиглості зерна (рис. 2).
Рис. 2. Фосфатазна активність ризосферного ґрунту
ячменю ярого у фазу молочно-воскової стиглості
Так, у ґрунті неудобрених ділянок показники фосфатаз-
ної активності сягали 3,52 та 3,73 мг проти 3,11 мг Р2О5/100 г
ґрунту на контролі; на фоні розрахункової дози добрив – 4,20 та
4,10 мг проти 3,50 мг Р2О5/100 г ґрунту, відповідно. При внесенні
мінеральних добрив (N60P30) найвищу активність фосфатази в
3,0
4,1
3,4
3,8
4,5
3,9
2,7
3,7
4,0
3,3
4,1 4,0
0,0
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
N60 30 0
2
5/
10
0
3,1
3,5 3,5
4,24,2
3,5 3,6
4,1
3,7
3,1
3,7
3,5
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
4
4,5
5
N60 30 0
2
5/
10
0
48
ризосфері ячменю відмічено при застосуванні Фосфоентерину:
вона сягала 4,20 мг Р2О5/100 г ґрунту проти 3,50 мг у контролі.
Слід відмітити, що не виявлено впливу Поліміксобактерину
на фосфатазну активність ризосферного ґрунту ячменю у фазу
молочно-воскової стиглості зерна.
Отже, застосування біопрепаратів на основі фосфатмо-
білізувальних бактерій сприяє зростанню фосфатазної активності
темно-каштанового ґрунту в ризосфері ярого ячменю. Найвищі
показники відмічено у фази трубкування та молочно-воскової
стиглості зерна при застосуванні Фосфоентерину. Фосфатазна
активність ризосферного ґрунту за використання Альбобактерину
та Поліміксобактерину була меншою. Проте, слід пам’ятати, що
позитивна дія бактеризації не обмежується лише покращанням
ферментативної активності, зокрема фосфатазної, а є також і
результатом рістстимулювальної дії мікроорганізмів.
Комплексний вплив бактеризації та мінеральних добрив
позначився на врожайності культури. За результатами двох років
дослідження (2006 р. та 2008 р.) одержано наступні показники:
зернова продуктивність ячменю ярого на неудобреному
фоні була найвищою за використання Поліміксобактерину –
29,0 ц/га, що на 3,7 ц/га (14,6 %) перевищувало контроль (табл. 4).
Застосування Альбобактерину в цих умовах забезпечило приріст на
2,9 ц/га (11,5 %); Фосфоентерину – 1,4 ц/га (5,5 %). На наш погляд,
найвища прибавка врожайності зерна ячменю за використання
Поліміксобактерину і Альбобактерину більшою мірою пояснюється
рістстимулювальним впливом цих препаратів.
Таблиця 4. Вплив біопрепаратів на врожайність зерна
ярого ячменю сорту Сталкер (польовий дослід,
середнє за 2006 р. і 2008 р.)
Варіанти досліду
Без добрив N60P30
Розрахункова
доза
ц/га приріст ц/га приріст ц/га приріст
ц/га % ц/га % ц/га %
Контроль (без інокуляції) 25,3 – – 29,3 – – 33,0 – –
Фосфоентерин 26,7 1,4 5,5 31,2 1,9 6,5 38,1 5,1 15,5
Альбобактерин 28,2 2,9 11,5 31,0 1,7 5,8 34,8 1,8 5,5
Поліміксобактерин 29,0 3,7 14,6 31,2 1,9 6,5 34,2 1,2 3,6
НІР05 1,21 0,95 0,93
49
На фоні N60P30 отримано незначний, але достовірний
приріст урожайності зерна ячменю при застосуванні всіх трьох
біопрепаратів: Фосфоентерин і Поліміксобактерин забезпечили
однаковий приріст – 1,9 ц/га (6,5 %), Альбобактерин – 1,7 ц/га
(5,8 %).
Найбільшу врожайність зерна ячменю ярого на фоні роз-
рахункової дози добрив одержано за використання Фосфоентерину
– 38,1 ц/га, що на 5,1 ц/га (15,5 %) перевищувало показники
контролю. Альбобактерин і Поліміксобактерин за цих умов
підвищили врожайність на 1,8 ц/га (5,5 %) та 1,2 ц/га (3,6 %),
відповідно.
Таким чином, застосування біопрепаратів на основі
фосфатмобілізувальних бактерій позитивно впливає на чисельність
та динаміку розвитку угруповань бактерій, які трансформують
сполуки фосфору та азоту в ризосферному ґрунті ячменю ярого
сорту Сталкер, сприяє зростанню фосфатазної активності, що
може бути важливими складовими позитивного впливу мікробних
препаратів на підвищення зернової продуктивності культури.
1. Почвенные микроорганизмы и интенсивное землепользование
/[Андреюк Е.И., Иутинская Г.А., Дульгеров А.Н.]. – К.: Наукова думка,
1988. – 197 с.
2. Иутинская Г.А. Устойчивость микробных сообществ почвы
под озимой пшеницей при разных аротехнологиях ее возделывания
/Г.А. Иутинская, А.Д. Остапенко, Е.И. Андреюк //Мікробіол. журн. –1993.
– Т. 55, № 2. – С. 3-7.
3. Біологічний азот /[В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін.].
– К.: Світ, 2003. – 422 с.
4. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика
/[В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська та ін.]. – К.: Аграрна
наука, 2006. – 312 с.
5. Малиновська І.М. Динаміка формування мікробіоценозу ризо-
сфери рослин сої, бактеризованих азотфіксувальними і фосфат-
мобілізувальними мікроорганізмами /І.М. Малиновська //Сільсько-
господарська мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів: ЦНТЕІ,
2007. – Вип. 6. – С. 51-66.
6. Шерстобоєва О.В. Реакція мікробного угруповання кореневої
зони озимої пшениці на інтродукцію діазотрофів //Агроекол. журн. – 2003.
– № 3. – С. 42-47.
7. Теппер Е.З. Практикум по микробиологии /Е.З. Теппер,
50
В.К. Шильникова, Г.И. Переверзева. – М.: Дрофа, 2004. – 256 с.
8. Методические указания по выделению микроорганизмов,
растворяющих труднодоступные минеральные и органические соединения
фосфора /ВНИИСХМ. – Ленинград, 1981. – 20 с.
9. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ��������ґ�������рунтів
/[З.М. Грицаєнко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко]. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”,
2003. – 320 с.
10. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта /Б.А. Доспехов – М.:
Агропромиздат, 1985. – 351 с.
11. Чайковська Л.О. Наукові основи біологічної мобілізації фос-
фору в агроекосистемах південного Степу України: автореф. дис. ... докт.
с.-г. наук: 03.00.07 /Л.О. Чайковська; Національний аграрний університет.
– К., 2004. – 37 с.
ВЛИЯНИЕ ФОСФАТМОБИЛИЗИРУЮЩИХ
БАКТЕРИЙ НА АКТИВНОСТЬ МИКРОФЛОРЫ
ТЕМНО-КАШТАНОВОЙ ПОЧВЫ В РИЗОСФЕРЕ
ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ
Чайковская Л.А., Баранская М.И., Овсиенко О.Л.,
Якубова Э.Р.
Южная опытная станция Института сельскохозяйственной
микробиологии УААН, Гвардейское
В полевых опытах изучено влияние биопрепаратов на ос-
нове фосфатмобилизирующих бактерий на активность мик-
рофлоры темно-каштановой почвы в ризосфере ярового ячменя.
Установлено положительое действие предпосевной бактериза-
ции на увеличение численности бактерий, трансформирующих
соединения азота и фосфора, активность фосфатазы и зерновую
продуктивность ячменя.
Ключевые слова: биопрепараты, ризосферная микрофлора,
фосфатазная активность, яровой ячмень.
51
THE INFLUENCE OF PHOSPHATE MOBILIZING
BACTERIA ON THE ACTIVITY OF MICROFLORA OF
DARK-CHESTNUT SOIL IN RHIZOSPHERE OF SPRING
BARLEY
Chaykovska L.A., Baranska M.I., Ovsyenko O.L.,
Yakubova E.R.
The South Experimental Station of Institute of Agricultural Microbiology
UAAS, Gvardeyskoye
The influence of biopreparations on the activity of dark-chestnut
soil microflora in rhizosphere of spring barley have been studied in field
experiments. It was established that presowing inoculation seeds had
increased quantity of bacteria transforming nitrogen and hard soluble
phosphates compounds as well as had enhanced the activity of enzyme
phospatase in rhizosphere soil. Furthermore, biopreparations had
promoted sufficient increase of spring barley yield.
Key words: biopreparations, microflora of rhizosphere,
phospatase, spring barley.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-348 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:11:34Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/2d/56c8ab16fd1cf6f86ccba4dab66ff42d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-3482026-07-22T10:10:48Z THE INFLUENCE OF PHOSPHATE MOBILIZING BACTERIA ON THE ACTIVITY OF MICROFLORA OF DARK-CHESTNUT SOIL IN RHIZOSPHERE OF SPRING BARLEY ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО Чайковська , Л.О. Баранська , М.І. Овсієнко , О.Л. Якубова , Е.Р. biopreparations, microflora of rhizosphere, phospatase, spring barley біопрепарати, ризосферна мікрофлора, фосфатазна активність, ячмінь ярий The influence of biopreparations on the activity of dark-chestnut soil microflora in rhizosphere of spring barley have been studied in field experiments. It was established that presowing inoculation seeds had increased quantity of bacteria transforming nitrogen and hard soluble phosphates compounds as well as had enhanced the activity of enzyme phospatase in rhizosphere soil. Furthermore, biopreparations had promoted sufficient increase of spring barley yield.   В умовах польових дослідів вивчено вплив біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальних бактерій на активність мікрофлори темно-каштанового ґрунту в ризосфері ячменю ярого. Встановлено позитивну дію передпосівної бактеризації на зростання чисельності бактерій, що трансформують сполуки азоту та фосфору, активність фосфатази та зернову продуктивність ячменю. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2009-05-05 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/348 10.35868/1997-3004.8.40-51 Agricultural microbiology; Vol. 8 (2008): Agriciltural microbiology; 40-51 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 8 (2008): Сільськогосподарська мікробіологія; 40-51 1997-3004 10.35868/1997-3004.8 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/348/433 Авторське право (c) 2009 L.A. Chaykovska , M.I. Baranska , O.L. Ovsyenko , E.R. Yakubova https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | біопрепарати ризосферна мікрофлора фосфатазна активність ячмінь ярий Чайковська , Л.О. Баранська , М.І. Овсієнко , О.Л. Якубова , Е.Р. ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО |
| title | ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО |
| title_alt | THE INFLUENCE OF PHOSPHATE MOBILIZING BACTERIA ON THE ACTIVITY OF MICROFLORA OF DARK-CHESTNUT SOIL IN RHIZOSPHERE OF SPRING BARLEY |
| title_full | ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО |
| title_fullStr | ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО |
| title_short | ВПЛИВ ФОСФАТМОБІЛІЗУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ НА АКТИВНІСТЬ МІКРОФЛОРИ ТЕМНОКАШТАНОВОГО ґРУНТУ В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН В РИЗОСФЕРІ ЯЧМЕН�� ЯРОГО |
| title_sort | вплив фосфатмобілізувальних бактерій на активність мікрофлори темнокаштанового ґрунту в ризосфері ячмен в ризосфері ячмен�� ярого |
| topic | біопрепарати ризосферна мікрофлора фосфатазна активність ячмінь ярий |
| topic_facet | biopreparations microflora of rhizosphere phospatase spring barley біопрепарати ризосферна мікрофлора фосфатазна активність ячмінь ярий |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/348 |
| work_keys_str_mv | AT čajkovsʹkalo theinfluenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT baransʹkamí theinfluenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT ovsíênkool theinfluenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT âkubovaer theinfluenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT čajkovsʹkalo vplivfosfatmobílízuvalʹnihbakteríjnaaktivnístʹmíkrofloritemnokaštanovogogruntuvrizosferíâčmenvrizosferíâčmenârogo AT baransʹkamí vplivfosfatmobílízuvalʹnihbakteríjnaaktivnístʹmíkrofloritemnokaštanovogogruntuvrizosferíâčmenvrizosferíâčmenârogo AT ovsíênkool vplivfosfatmobílízuvalʹnihbakteríjnaaktivnístʹmíkrofloritemnokaštanovogogruntuvrizosferíâčmenvrizosferíâčmenârogo AT âkubovaer vplivfosfatmobílízuvalʹnihbakteríjnaaktivnístʹmíkrofloritemnokaštanovogogruntuvrizosferíâčmenvrizosferíâčmenârogo AT čajkovsʹkalo influenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT baransʹkamí influenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT ovsíênkool influenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley AT âkubovaer influenceofphosphatemobilizingbacteriaontheactivityofmicrofloraofdarkchestnutsoilinrhizosphereofspringbarley |