ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM
The influence of soybean seeds inoculation with Tn-5 mutants of Bradyrhizobium japonicum with polar symbiotic properties on symbiosis efficiency, photosynthetic intensity and activity of antioxidant enzymes in root nodules of host plant was studied. Most of the selected mutants were highly virulent,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/349 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466038124609536 |
|---|---|
| author | Даценко , В.К. Мельник , В.М. Коць , С.Я. Омельчук , С.В. |
| author_facet | Даценко , В.К. Мельник , В.М. Коць , С.Я. Омельчук , С.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В.К. Даценко ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "В.М. Мельник ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "С.Я. Коць ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "С.В. Омельчук ",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
}
] |
| author_sort | Даценко , В.К. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:48Z |
| description | The influence of soybean seeds inoculation with Tn-5 mutants of Bradyrhizobium japonicum with polar symbiotic properties on symbiosis efficiency, photosynthetic intensity and activity of antioxidant enzymes in root nodules of host plant was studied. Most of the selected mutants were highly virulent, but as was shown there were no considerable correlation between studied parameters. The direct relationship of nitrogen fixation activity of roots nodules and photosynthesis intensity of host plant was established. The two types of dynamics of theses processes were determined with their maximum values in blooming and flowering stages, respectively.
  |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.8.52-61 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:25:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
52
УДК 581.1:579.253.4
Фізіологічна взаємодія сої з новими
Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum
Даценко В.К., Мельник В.М., Коць С.Я., Омельчук С.В.
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, 03022, Україна
E-mail: azot@ifrg.kiev.ua
Вивчали вплив інокуляції сої новими Tn5-мутантами
Bradyrhizobium japonicum із полярними симбіотичними власти-
востями на ефективність симбіозу, інтенсивність фотосинтезу
й активність ферментів антиоксидантної дії в кореневих
бульбочках рослини-хазяїна. Більшість досліджуваних мутантів
були високо вірулентними, проте ця властивість не завжди прямо
залежала від рівня інших параметрів. Встановлено прямий зв’язок
між азотфіксувальною активністю кореневих бульбочок та
інтенсивністю фотосинтезу рослини-хазяїна. Виявлено два типи
динаміки цих процесів із максимумами їх інтенсивності відповідно
в фазу бутонізації або цвітіння сої.
Ключові слова: Tn5-мутант, ризобії, вірулентність, азот-
фіксація, фотосинтез, каталаза.
Одним із підходів при дослідженні фізіолого-біохімічних
процесів, які відбуваються в симбіозі бобових рослин із
бульбочковими бактеріями, є створення і вивчення різних за
ефективністю симбіотичних систем з метою з’ясування впливу
окремих факторів на формування і подальший перебіг даного
процесу. Відомо, що основними критеріями ефективності бобово-
ризобіального симбіозу є вірулентність, конкурентоспроможність і
активність мікросимбіонта, а також загальна ефективність симбіозу
[1, 5, 6]. Кількість біологічно фіксованого азоту може безпосередньо
впливати на перебіг інших фізіологічних процесів у рослинах і
визначати урожайність останніх.
Отже, створення різних за ефективністю азотфіксувальних
систем бобові рослини – ризобії як моделей для вивчення
фізіолого-біохімічних особливостей функціонування симбіотичних
взаємовідносин цих біологічних особин має велике теоретичне
значення і, без сумніву, практичну цінність.
Для вирішення цього питання необхідно мати у своєму
53
розпорядженні широкий спектр штамів бульбочкових бактерій
з контрастними симбіотичними властивостями, що дозволило б
створювати різні за ефективністю симбіотичні бобово-ризобіальні
системи.
Завданням досліджень було вивчення впливу раніше
одержаних нами Tn5-мутантів штаму Bradyrhizobium japonicum
646 [2, 3] із полярними симбіотичними властивостями на
формування і функціонування їх симбіозу з соєю, динаміки
інтенсивності газообміну СО2 у даної рослини і зв’язку цього
процесу з азотфіксувальною активністю окремих Tn5-мутантів,
а також, з’ясування рівня активності ферментів антиоксидантної
дії у рослинах залежно від інокуляції різними за активністю
транспозоновими мутантами.
Матеріали і методи. Інтенсивність фотосинтезу визначали
за допомогою оптико-акустичного інфрачервоного газоаналізатора
ГІАМ-5М (Росія), включеного за диференціальною схемою.
Середню частину повністю сформованого листка сої без видимих
ознак старіння розміщували у термостатованій камері з робочою
площею 20 см2. Густина потоку ФАР у камері становила 400 Вт/м2,
температуру підтримували на рівні 25 оС. Через камеру продували
повітря із природною концентрацією СО2 зі швидкістю 1 л/хв.
Інтенсивність поглинання СО2 на світлі вимірювали через 30-40 хв
після розміщення листка у камері, при досягненні стаціонарного
рівня. Інтенсивність фотосинтезу розраховували на одиницю
біомаси надземної частини [4].
Активність ферменту антиоксидантної дії каталази визнача-
ли за методом Починка [7] в модифікаціях Зальцведеля і Даззо
[14] та Френсіса й Александера [11]. Величину азотфіксувальної
активності бульбочок сої вимірювали, застосовуючи ацетиленовий
метод, запропонований Харді зі співавт. [12].
Результати та їх обговорення. Відомо, що формування
активного бобово-ризобіального симбіозу – це результат складної
взаємодії рослинного і бактеріального геномів [9]. Для створення
різних за ефективністю симбіотичних систем ми використовували
сою сорту Мар’яна і одержані нами раніше Tn5-мутанти
Bradyrhizobium japonicum 646. Рослини вирощували в умовах
вегетаційного досліду.
Одним із критеріїв відбору нових штамів ризобій є їх
вірулентність. Результати наших досліджень показали (рис. 1),
54
що кількість кореневих бульбочок сої у всіх варіантах досліду
послідовно зростала протягом усього періоду спостереження.
Динаміка утворення бульбочок упродовж вегетаційного періоду
сої, інокульованої окремими транспозоновими мутантами, була
неоднаковою. Так, у фазу формування 3-х справжніх листків
найвірулентнішим виявився Tn5-мутант 21-2, за інокуляції яким
утворилося на 25 % більше бульбочок, ніж у випадку інокуляції
вихідним штамом 646. У цей же час особливо низьку вірулентність
виявив Tn5-мутант 118-8, який формував на кореневій системі на
40 % менше бульбочок, ніж вихідний штам.
Після настання фази бутонізації сої зростання кількості
бульбочок відзначали у рослин, інокульованих мутантами 107 і
113. Зазначена тенденція зберігалася до закінчення спостережень:
під час цвітіння сої різниця в кількості сформованих бульбочок за
умови інокуляції цими мутантами і вихідним штамом 646 склада-
ла відповідно 62 і 112 %. Нодуляційна активність інших дослід-
жуваних Tn5-мутантів була на рівні активності вихідного штаму
або навіть нижчою.
Рис. 1. Утворення бульбочок на коренях сої під впливом
інокуляції Tn5-мутантами B. japonicum 646
Одним із найважливіших показників ефективності
функціонування симбіозу бобових рослин із ризобіями є
азотфіксувальна активність бульбочок. Установлено (табл. 1), що
інокуляція сої окремими Tn5-мутантами по-різному впливала
на інтенсивність цього процесу. Зокрема, обробка посівного
0
20
40
60
80
100
120
140
634 646 21-2 9-1 17-2 35-2 107 113 118-8
,
,
.�/
3
55
матеріалу сої мутантами 21-2, 9-1 і 17-2 стимулювала зростання
азотфіксувальної активності протягом усього періоду спостережен-
ня у порівнянні з вихідним штамом 646 і виробничим штамом
634б. При цьому найвище значення показника при інокуляції сої
спостерігали у різні фази розвитку рослини-хазяїна: у мутанта 21-2
пік азотфіксації припадав на фазу бутонізації рослин, а у мутантів
9-1 і 17-2 – на фазу цвітіння.
Відомо, що між нодуляційною здатністю бульбочкових
бактерій і азотфіксувальною активністю бульбочок не завжди
існує прямий зв’язок. Підтвердженням цьому є наведені на
рис. 1 і в табл. 1 дані про те, що високовірулентні мутанти 107 і
113 характеризуються низькою азотфіксувальною активністю, тоді
як мутант 21-2, не дивлячись на найменшу кількість утворених
бульбочок до фази бутонізації рослин, забезпечував у цей час
високий рівень азотфіксації.
Таблиця 1. Динаміка загальної азотфіксувальної
активності кореневих бульбочок сої, інокульованої
Tn5-мутантами B. japonicum 646
Варіанти досліду Фаза розвитку рослин
3 справжні листки бутонізація цвітіння
Штами
634б 8,34 ± 0,49 37,77 ± 2,86 44,75 ± 4,39
646 6,38 ± 0,52 40,11 ± 3,74 38,84 ± 2,35
Tn5-мутанти
21-2 9,64 ± 0,58 49,05 ± 3,63 46,72 ± 3,06
9-1 8,69 ± 0,44 34,59 ± 3,14 62,86 ± 5,56
17-2 12,33 ± 0,72 42,59 ± 3,81 48,20 ± 4,77
35-2 1,52 ± 0, 14 15,32 ± 1,12 32,88 ± 2,94
107 0,67 ± 0,06 4,99 ± 0,43 9,37 ± 0,84
113 0,19 ± 0,02 1,06 ± 0,11 7,18 ± 0,70
118-8 0,04 ± 0, 01 0,30 ± 0,03 4,12 ± 0,33
Наступне завдання роботи полягало у з’ясуванні питання,
яким чином азотфіксувальна активність бульбочок сої, сформованих
за участю різних Tn5-мутантів, пов’язана з продуктивністю
рослини-хазяїна. З цією метою був закладений вегетаційний
дослід, результати якого свідчать про пряму залежність між даними
показниками (табл. 2). При цьому інокуляція активними мутанта-
56
ми 21-2 і 17-2 зумовила збільшення зернової продуктивності сої
на 13–23 % у порівнянні з вихідним штамом B. japonicum 646. При
обробці ж мало- і середньоактивними мутантами її урожайність
зменшувалась на 17–47 %.
Таблиця 2. Ефективність симбіотичних систем сої,
створених за участі Tn5-мутантів B. japonicum 646
Варіанти
досліду
Маса насіння,
г/посудину
+ до показника
B. japonicum 634б,
%
+ до показника
B. japonicum 646,
%
Штам
634б 21,71 – + 1,31
646 21,43 – 1,29 –
Tn5-мутант
21-2 26,43 + 21,74 + 23,33
9-1 22,70 + 4,56 + 5,93
17-2 24,13 + 11,15 + 12,60
35-2 17,72 – 18,38 – 17,31
107 15,90 – 26,76 – 25,80
113 11,34 – 47,77 – 47,08
118-8 11,95 – 44,96 – 44,24
НІР0,05 2,63
Неоднаковий ефект від інокуляції сої різними за активністю
Tn5-мутантами ризобій спонукав до вивчення активності ката-
лази, адже відомо [8, 10], що у процесі фіксації молекулярного
азоту можуть утворюватися супероксидні та гідроксильні ради-
кали, які нейтралізуються ферментами-антиоксидантами. Пока-
зано, що активність каталази у бульбочках рослин, інокульованих
активними транспозоновими мутантами 21-2, 9-1 і 17-2 та
вихідним штамом 646, вища у порівнянні з активністю фермента
у бульбочках сої, бактеризованої малоактивними Tn5-мутантами
107 і 113 (табл. 3). Таким чином, встановлено зв’язок між актив-
ністю каталази у кореневих бульбочках та азотфіксувальною
активністю мікросимбіонта. Висока активність каталази у
бульбочках є необхідною умовою активного функціонування
симбіотичних систем сої як представника рослин з уреїдним типом
обміну речовин.
57
Таблиця 3. Динаміка каталазної активності у бульбочках
сої, інокульованої Tn5-мутантами B. japonicum 646
(мкмоль Н2О2/г сирої речовини за хв.)
Варіанти досліду Фаза розвитку рослин
3 справжні листки бутонізація цвітіння
Штами
646 124 ± 3 256 ± 7 128 ± 4
Tn5-мутанти
21-2 124 ± 4 232 ± 8 110 ± 4
9-1 110 ± 4 212 ± 9 110 ± 4
17-2 94 ± 3 304 ± 10 120 ± 5
107 64 ± 3 120 ± 7 92 ± 3
113 76 ± 3 172 ± 9 66 ± 3
Адаптивне значення більшості рослинно-мікробних сим-
біозів полягає у використанні обома партнерами цього процесу
нових джерел живлення і енергії. У бобово-ризобіальних системах
це досягається шляхом поєднання рослинного фотосинтезу
і бактеріальної азотфіксації. Симбіотично фіксований азот
експортується з бульбочок бобових у коріння й надземну частину
рослини. У свою чергу, фотоасиміляти слугують енергетичним
матеріалом, акцепторами симбіотично фіксованого азоту і джере-
лом вуглецю для росту кореневих бульбочок [13].
Враховуючи, що даних, які стосуються взаємозв’язку дина-
міки інтенсивності фотосинтезу з азотфіксувальною активністю
кореневих бульбочок, сформованих ризобіальними штамами різної
активності, відносно небагато, ми намагались з’ясувати це питання
на прикладі досліджуваних нами Tn5-мутантів B. japonicum 646. У
результаті підтверджено, що між азотфіксувальною активністю та
інтенсивністю фотосинтезу сої на різних етапах її онтогенезу існує
прямий зв’язок. У рослин, інокульованих високовірулентними
малоактивними транспозоновими мутантами 107 і 113 відмічали
зниження цих показників у всі фази спостереження, тоді як у рослин,
бактеризованих високоактивними транспозоновими мутантами 21-
2, 17-2 і 9-1, інтенсивність фотосинтезу листків перевищувала або
була на рівні показників вихідного штаму (рис. 2).
58
Рис. 2. Динаміка азотфіксувальної активності (А) й
інтенсивності фотосинтезу листків (Б) рослин сої,
інокульованої різними штамами і Tn5-мутантами
B. japonicum 646
0
1
2
3
4
5
6
7
2
4 /
(
•
)
634b 646 21-2 107
17-2 113 35-2
14
19
24
29
34
2/(
2
•
)
59
Виявлено два типи динаміки азотфіксувальної активності
та інтенсивності фотосинтезу. Перший – з максимумами цих
показників у фазу бутонізації і зниженням під час цвітіння рослин
(Tn5-мутанти 21-2, 35-2 і 113 та вихідний штам 646). Другий тип
характеризувався зростанням азотфіксувальної активності та ін-
тенсивності фотосинтезу протягом усього періоду спостереження
із найбільшими значеннями у фазу цвітіння сої (мутант 17-2, і штам
634б). Транспозоновий мутант 107 займав проміжне положення. За
типом асиміляційної активності рослини, інокульовані штамами
646 і 634б, відносились до різних груп – першої і другої, відповідно.
Рослини, інокульовані Tn5-мутантами 21-2 і 17-2, формували
урожай насіння, вищий, ніж у контролі, але належали до різних
типів виявленої нами динаміки асиміляційної активності (див.
табл. 2). Очевидно, підвищення продуктивності симбіотичних
систем сої можна досягнути шляхом добору різних генотипів
мікро- і макросимбіонтів із метою поєднання особливостей обох
типів динаміки з підтримкою високих показників азотфіксувальної
активності й інтенсивності фотосинтезу в генеративну фазу
розвитку. Необхідною умовою такого поєднання є висока потенційна
активність фотосинтетичного апарату рослин та гальмування
старіння листків після цвітіння.
1. Коць С.Я. Фізіолого-біохімічні особливості живлення рослин
біологічним азотом /[С.Я. Коць, С.М. Маліченко, О.Д. Кругова та ін.].
– К.: Логос, 2001. – 271 с.
2. Маліченко С.М. Ефективність симбіотичних систем, утворених
за участю сої і транспозантів бульбочкових бактерій Bradyrhizobium
japonicum 646 /С.М. Маліченко, В.К. Даценко, В.М. Василюк //Наук. вісн.
Ужгород. ун-ту: Сер. Біологія. – 2006. – Вип. 18. – С. 144-148.
3. Маліченко С.М. Транспозоновий мутагенез штамів Bradyrhizo-
bium japonicum /С.М. Маліченко, В.К. Даценко, В.М. Василюк, С.Я. Коць
//Физиол. и биохим.культ. раст. – 2007. – Т. 39, № 5. – С. 409-418.
4. Мокроносов А.Т. Онтогенетический аспект фотосинтеза
/А.Т. Мокроносов. – М.: Наука, 1981. – 196 с.
5. Біологічний азот /[В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон та ін.].
– К.: Світ, 2003. – 424 с.
6. Мікроорганізми і альтернативне землеробство /[В.П. Патика,
І.А. Тихонович, І.Д. Філіп’єв та ін.]. – К.: Урожай, 1993. – 175 с.
7. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа /Х.Н. Починок.
– К.: Наукова думка, 1976. – 334 с.
60
8. Скулачев В.П. О биохимических механизмах эволюции и роли
кислорода /В.П. Скулачев //Биохимия. – 1998. – Т. 63, № 11. – С. 1570-
1579.
9. Тихонович И.А. Генетика симбиотической азотфиксации с
основами селекции /И.А. Тихонович, Н.А. Проворов. – СПб.: Наука, 1998.
– 194 с.
10. Шаповал Г.С. Механизмы антиоксидантной защиты организма
при действии активных форм кислорода /Г.С. Шаповал, В.Ф. Громовая //
Укр. біохім. журн. – 2003. – Т. 75, № 2. – С. 5-13.
11. Fransis A.J. Catalase activity and nitrogen fixation in legume root
nodules /A.J. Fransis, M. Alexander //Can. J. Microbiol. – 1972. – Vol. 18,
№ 9. – P. 861-868.
12. Hardy R.W.F. The acetylene-ethylene assay for N2-fixation:
laboratoty and field evaluation /R.W.F. Hardy, R.D. Holsten, E.K. Jackson,
R.C. Burns //Plant Physiol. – 1968. – Vol. 43, N 8. – P. 1185-1207.
13. Hunt S. Gas exchange of legume nodules and the regulation of
nitrogenasa activity /S. Hunt, D.B. Layzell //Annu Rev. Plant Phisiol. Plant
Mol. Biol. – 1993. – Vol. 44. – P. 483-511.
14. Salzwedel J.L. pSym nod gene influence on elicitation of peroxidase
activity from white clover and pea roots by rhizobia and their cell-free
supernatants /J.L. Salzwedel, F.B. Dazzo //Mol. Plant – Microbe Іnteractions.
– 1993. – Vol. 6, № 1. – P. 127-134.
61
Физиологическое взаимодействие сои с
новыми Tn5-мутантами Bradyrhizobium
japonicum
Даценко В.К., Мельник В.Н., Коць С.Я., Омельчук С.В.
Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, г. Киев
Изучали влияние инокуляции сои новыми Tn5-мутантами
Bradyrhizobium japonicum, обладающими полярными симбио-
тическими свойствами, на эффективность симбиоза, интен-
сивность фотосинтеза и активность ферментов антиокси-
дантного действия в корневых клубеньках растения-хозяина.
Большинство исследуемых мутантов были высоковирулентными,
однако это свойство не всегда прямо зависело от уровня других
параметров. Установлена прямая связь между азотфиксирующей
активностью корневых клебеньков и интенсивностью фотосинтеза
растения-хозяина. Выявлено два типа динамики этих процессов
с максимумами их интенсивности, соответственно, в фазу
бутонизации или цветения сои.
Ключевые слова: Tn5-мутанты, ризобии, вирулентность,
азотфиксация, фотосинтез, каталаза.
Physiological interaction of soybean
plants and new Tn-5 mutants OF
Bradyrhizobium japonicum
Datsenko V.K., Mel’nyk V.M., Kots S.Ya., Omel’chuk S.V.
Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, Kyiv
The influence of soybean seeds inoculation with Tn-5 mutants of
Bradyrhizobium japonicum with polar symbiotic properties on symbiosis
efficiency, photosynthetic intensity and activity of antioxidant enzymes
in root nodules of host plant was studied. Most of the selected mutants
were highly virulent, but as was shown there were no considerable
correlation between studied parameters. The direct relationship of
nitrogen fixation activity of roots nodules and photosynthesis intensity
of host plant was established. The two types of dynamics of theses
processes were determined with their maximum values in blooming and
flowering stages, respectively.
Key words: Tn-5 mutant, rhizobia, virulence, nitrogen fixation,
photosynthesis, catalase.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-349 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:11:34Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/87/f39c22e24be5ba238369c389ec067387.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-3492026-07-22T10:10:48Z PHYSIOLOGICAL INTERACTION OF SOYBEAN PLANTS AND NEW TN-5 MUTANTS OF BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM Даценко , В.К. Мельник , В.М. Коць , С.Я. Омельчук , С.В. Tn-5 mutant, rhizobia, virulence, nitrogen fixation, photosynthesis, catalase Tn5-мутант, ризобії, вірулентність, азотфіксація, фотосинтез, каталаза The influence of soybean seeds inoculation with Tn-5 mutants of Bradyrhizobium japonicum with polar symbiotic properties on symbiosis efficiency, photosynthetic intensity and activity of antioxidant enzymes in root nodules of host plant was studied. Most of the selected mutants were highly virulent, but as was shown there were no considerable correlation between studied parameters. The direct relationship of nitrogen fixation activity of roots nodules and photosynthesis intensity of host plant was established. The two types of dynamics of theses processes were determined with their maximum values in blooming and flowering stages, respectively.   Вивчали вплив інокуляції сої новими Tn5-мутантами Bradyrhizobium japonicum із полярними симбіотичними властивостями на ефективність симбіозу, інтенсивність фотосинтезу й активність ферментів антиоксидантної дії в кореневих бульбочках рослини-хазяїна. Більшість досліджуваних мутантів були високо вірулентними, проте ця властивість не завжди прямо залежала від рівня інших параметрів. Встановлено прямий зв’язок між азотфіксувальною активністю кореневих бульбочок та інтенсивністю фотосинтезу рослини-хазяїна. Виявлено два типи динаміки цих процесів із максимумами їх інтенсивності відповідно в фазу бутонізації або цвітіння сої. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2009-05-05 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/349 10.35868/1997-3004.8.52-61 Agricultural microbiology; Vol. 8 (2008): Agriciltural microbiology; 52-61 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 8 (2008): Сільськогосподарська мікробіологія; 52-61 1997-3004 10.35868/1997-3004.8 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/349/434 Авторське право (c) 2009 V.K. Datsenko , V.M. Mel’nyk , S.Ya. Kots , S.V. Omel’chuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Tn5-мутант ризобії вірулентність азотфіксація фотосинтез каталаза Даценко , В.К. Мельник , В.М. Коць , С.Я. Омельчук , С.В. ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title | ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title_alt | PHYSIOLOGICAL INTERACTION OF SOYBEAN PLANTS AND NEW TN-5 MUTANTS OF BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title_full | ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title_fullStr | ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title_full_unstemmed | ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title_short | ФІЗІОЛОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ СОЇ З НОВИМИ TN5-МУТАНТАМИ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM |
| title_sort | фізіологічна взаємодія сої з новими tn5-мутантами bradyrhizobium japonicum |
| topic | Tn5-мутант ризобії вірулентність азотфіксація фотосинтез каталаза |
| topic_facet | Tn-5 mutant rhizobia virulence nitrogen fixation photosynthesis catalase Tn5-мутант ризобії вірулентність азотфіксація фотосинтез каталаза |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/349 |
| work_keys_str_mv | AT dacenkovk physiologicalinteractionofsoybeanplantsandnewtn5mutantsofbradyrhizobiumjaponicum AT melʹnikvm physiologicalinteractionofsoybeanplantsandnewtn5mutantsofbradyrhizobiumjaponicum AT kocʹsâ physiologicalinteractionofsoybeanplantsandnewtn5mutantsofbradyrhizobiumjaponicum AT omelʹčuksv physiologicalinteractionofsoybeanplantsandnewtn5mutantsofbradyrhizobiumjaponicum AT dacenkovk fízíologíčnavzaêmodíâsoíznovimitn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum AT melʹnikvm fízíologíčnavzaêmodíâsoíznovimitn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum AT kocʹsâ fízíologíčnavzaêmodíâsoíznovimitn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum AT omelʹčuksv fízíologíčnavzaêmodíâsoíznovimitn5mutantamibradyrhizobiumjaponicum |