ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
The role of seed inoculation as one of basic components of the modern soybean growing technologies is shown. It was found out that the degree of soybean plant growth and development intensity and a level of genetic potential realization of Chernyatka and Ustya varieties depend on the action of inocu...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/437 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: | |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466233215320064 |
|---|---|
| author | Kaminskiy , V.F. |
| author_facet | Kaminskiy , V.F. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "V.F. Kaminskiy ",
"institution": "Національний науковий центр “Інститут землеробства УААН”"
}
] |
| author_sort | Kaminskiy , V.F. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | The role of seed inoculation as one of basic components of the modern soybean growing technologies is shown. It was found out that the degree of soybean plant growth and development intensity and a level of genetic potential realization of Chernyatka and Ustya varieties depend on the action of inoculation. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.4.84-92 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
84
УДК�� ����� ���� �������� 635. 65: 631.847.2
ВПЛИВ�� ������������ �������� ��� ������������� �������� ���ІНОКУЛЮВАННЯ� �������� ��� �������� ���НАСІННЯ� ��� ���НА�
ПРОДУКТИВНІСТЬ����� �� ����������� ���� �� �����������СОЇ� �� ����������� �� �����������У���� �������� �����������ПІВНІЧНОМУ�
ЛІСОСТЕПУ�� ������ �������УКРАЇНИ
Камінський�� ��� ����В���.��Ф�.
Національний��������������������������������������������� �������������������������������������������� науковий������������������������������������ ����������������������������������� центр������������������������������ “���������������������������� Інститут�������������������� ������������������� землеробства������� ������УААН��”,
вул������������������������������������ . ���������������������������������� Машинобудівників������������������ , 2��������������� б�������������� , ������������ смт��������� ��������Чабани��, Київська обл., 08162,
Україна
Показано роль бактеризації насіння як однієї з основних
складових сучасних технологій вирощування зернобобових куль�
тур. Виявлено ступінь залежності інтенсивності росту, розвит�
ку рослин сої та рівня реалізації генетичного потенціалу сортів
Чернятка і Устя від дії інокуляції високоактивними штамами
бульбочкових бактерій.
Ключові слова: соя, азотфіксація, штами бульбочкових бак�
терій, сорт, урожайність.
Серед факторів, що значною мірою впливають на ріст і
розвиток рослин, формування рівня врожайності сої, важливе зна-
чення має бактеризація насіння. Цей прийом є однією із складових
сучасних технологій вирощування культури, важливим елементом
екологізації та енергозбереження [1-3].
Багатьма��������������������������� ��������� ���������� �������������������������� ��������� ���������� дослідниками�������������� ��������� ���������� ������������� ��������� ���������� встановлено�� ��������� ���������� , ��������� ���������� що������� ���������� ���������������� інокулювання���� ���на-
сіння���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� сої������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� високоактивними�������������������������������������� ������������������������������������� штамами������������������������������ ����������������������������� бульбочкових����������������� ���������������� бактерій�������� �������сприяє�
підвищенню������������������������������������ ������������������� ����������������������������������� ������������������� рівня������������������������������ ������������������� ����������������������������� ������������������� врожайності������������������ ������������������� ����������������� ������������������� цієї������������� ������������������� ������������ ������������������� культури���� ������������������� ��� ������������������� на� ������������������� 10-15 %, ���������� а��������� �������� в������� ������нових�
районах�������������������������������������������������������� , ������������������������������������������������������ де���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� відсутні������������������������������������������� ������������������������������������������ аборигенні�������������������������������� ������������������������������� популяції���������������������� ��������������������� азотфіксувальних����� ����бак-
терій�������� ���������������������������������������������������� , – ���� ���������������������������������������������������� на�� ���������������������������������������������������� 25-30 %, �������������������������������������������� при����������������������������������������� ���������������������������������������� цьому����������������������������������� ���������������������������������� значно���������������������������� ��������������������������� збільшується��������������� �������������� вміст��������� �������� білка��� ��в�
зерні���� ��� [4-9].
Матеріали����������� ���������� і��������� ��������методи��. Досліди������������������������� ������������������������ з����������������������� ���������������������� вивчення�������������� �������������ефективності�
впливу������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� штамів����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� азотфіксувальних������������������������������������ ����������������������������������� бактерій��������������������������� �������������������������� на������������������������ ����������������������� ріст������������������� , ����������������� розвиток��������� ��������рослин��,
діяльність���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� симбіотичних��������������������������������������� �������������������������������������� систем�������������������������������� ������������������������������� і������������������������������ ����������������������������� продуктивність��������������� �������������� сої����������� ����������проводили�
протягом� ������������������������������������������������������� 1996-2003 ��������������������������������������������� рр������������������������������������������� . ����������������������������������������� на��������������������������������������� �������������������������������������� сірих��������������������������������� �������������������������������� лісових������������������������� ������������������������ ґрунтах����������������� ���������������� у��������������� �������������� дослідному���� ���го-
сподарстві�������������������������������������� “������������������������������������ Чабани������������������������������ ” ���������������������������� Інституту������������������� ������������������ землеробства������ �����УААН�.
За��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� погодними����������������������������������������� ���������������������������������������� умовами��������������������������������� �������������������������������� роки���������������������������� ��������������������������� проведення����������������� ���������������� досліджень������ �����знач-
но������������������� ��� �������������������������������������� ������������������ ��� �������������������������������������� різнилися��������� ��� �������������������������������������� �������� ��� �������������������������������������� між����� ��� �������������������������������������� ������� �������������������������������������� собою�� �������������������������������������� . �������������������������������������� Однак��������������������������������� �������������������������������� характерним��������������������� �������������������� для����������������� ���������������� більшості������� ������ з����� ����них�
були������ ����������������������������������������������������� під������������������������������������������������������� вищені������������������������������������������������� ������������������������������������������������ середньомісячні��������������������������������� �������������������������������� температурні�������������������� ������������������� показники���������� ��������� та������� ������різке�
коливання������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� інтенсивності���������������������������������������� ��������������������������������������� випадання������������������������������ ����������������������������� опадів,���������������������� коли ���������������� тривалі��������� ��������періоди�
посухи����� ��������������������������������� ����������������� ������������������������������������� ����������������� змінювалися�������������������������� ����������������� ������������������������� ����������������� періодами���������������� ����������������� ��������������� ����������������� із������������� ����������������� ������������ ����������������� затяжними��� ����������������� ������������������� дощами.� ����������� ����������� Що��������� ��������значною�
85
мірою����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� відбивалося����������������������������������������������� ���������������������������������������������� на�������������������������������������������� ������������������������������������������� процесах����������������������������������� ���������������������������������� росту����������������������������� ���������������������������� й��������������������������� �������������������������� розвитку������������������ ����������������� рослин����������� , ��������� а�������� , ������відпо-
відно������������������ , ���������������� і��������������� �������������� на������������ ����������� врожаї����� ����сої�.
Об������������������������������������������������������� ’������������������������������������������������������ єктами������������������������������������������������ ����������������������������������������������� досліджень������������������������������������� ������������������������������������ були�������������������������������� ������������������������������� штами�������������������������� ������������������������� бульбочкових������������� ������������ бактерій���� ���се-
лекції������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� лабораторії������������������������������������������������ ����������������������������������������������� ґрунтової�������������������������������������� ������������������������������������� мікробіології������������������������ ����������������������� Інституту�������������� �������������землеробства�
УААН������������� ���������������������� : ����������� ���������������������� у���������� ���������������������� ��������� ���������������������� дослідах� ���������������������� 1996-2000 ������������ рр���������� . – ������штами� Bradyrhizobium japonicum
№ 1, № 2, № 3, № 4; ����� ������������� у���� ������������� 2001-2003 ������ рр���� . – B. japonicum ����� ���� �����НСБ�� ���� �����; ���� �����ДН�� �����; �����Д����-2;
Л���� ��������������������������������� -5. ��������������������������������� Як������������������������������� ������������������������������ стандарт���������������������� ��������������������� використовували������ �����штам� B. japonicum 634 ��б�.
Фенологічні������������������������������������������� ������������������������������������������ спостереження����������������������������� ���������������������������� проводили������������������� ������������������ за���������������� “�������������� Методикою����� ����дер-
жавного��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� сортовипробування��������������������������������������� �������������������������������������� сільськогосподарських����������������� ���������������� культур��������� ”; ������збіль-
шення����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� вегетативної���������������������������������������������� ��������������������������������������������� маси����������������������������������������� ���������������������������������������� та�������������������������������������� ������������������������������������� накопичення�������������������������� ������������������������� сухої�������������������� ������������������� речовини����������� ����������визначали�
в������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ основні����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� фази������������������������������������������������ ����������������������������������������������� розвитку��������������������������������������� �������������������������������������� рослин�������������������������������� ������������������������������ шляхом������������������������ ����������������������� відбору���������������� ��������������� проб����������� ���������� у��������� �������� двох���� ���не-
суміжних������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� повтореннях������������������������������������������ ; ���������������������������������������� морфофізіологічні����������������������� ���������������������� дослідження����������� ����������проводили�
за����������� ����� ������������� �������������������������������� ���������� ����� ������������� �������������������������������� методикою� ����� ������������� �������������������������������� ����� ������������� �������������������������������� Є���� ������������� �������������������������������� .��� ������������� �������������������������������� І�� ������������� �������������������������������� . ������������� �������������������������������� Ржанової����� �������������������������������� ; ����������������������������������� площу������������������������������ ����������������������������� листкової�������������������� ������������������� поверхні����������� ����������визначали�
методом�������������������������������������������������������� “������������������������������������������������������ висічок����������������������������������������������� ”, �������������������������������������������� фотосинтетичний����������������������������� ���������������������������� потенціал������������������� ������������������ посіву������������ , ���������� чисту����� ����про-
дуктивність��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� фотосинтезу��������������������������������������� – ������������������������������������ згідно������������������������������ ����������������������������� з���������������������������� ��������������������������� методичними���������������� ���������������рекомендаціями�
щодо����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� закладки�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� дослідів����������������������������������������� ���������������������������������������� і��������������������������������������� �������������������������������������� проведення���������������������������� ��������������������������� досліджень����������������� ���������������� з��������������� ��������������програмування�
урожаїв��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� польових������������������������������������������������ ����������������������������������������������� культур���������������������������������������� ; �������������������������������������� ступінь������������������������������� ������������������������������ інфікування������������������� ������������������ сої��������������� ��������������бульбочковими�
бактеріями���������������������������� ����������������� ��������� ��������������������������� ����������������� ��������� визначали������������������ ����������������� ��������� ����������������� ����������������� ��������� згідно����������� ����������������� ��������� ���������� ����������������� ��������� з��������� ����������������� ��������� ������������������������� ��������� методикою���������������� ��������� , �������������� ��������� розробленою��� ��������� ����������� ВНДІ������� ������с�����.-���г��.
мікробіології��������������������������������������������������� ; ������������������������������������������������� азотфіксувальну���������������������������������� ��������������������������������� здатність������������������������ – ��������������������� методом�������������� �������������паралельного�
порівняння��������������������� �������������������������������� �������������������� �������������������������������� з������������������� �������������������������������� ������������������ �������������������������������� небобовою��������� �������������������������������� ���������������������������������������� культурою������������������������������� ; ����������������������������� структуру�������������������� ������������������� урожаю������������� ������������аналізували�
за���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� методикою������������������������������������������������ ����������������������������������������������� Майсуряна�������������������������������������� ; ������������������������������������ облік������������������������������� ������������������������������ урожаю������������������������ ����������������������� проводили�������������� �������������поділяночно��,
методом����������������������� ���������������������� прямого��������������� ��������������комбайнування�.
Результати������������������� ������������������ та���������������� ��������������� їх������������� ������������обговорення�. ��������������������������� Як������������������������� ������������������������ засвідчили�������������� ������������� дані��������� ��������проведе-
них��������������� ������������������������������������������������ �������������� ������������������������������������������������ нами���������� ������������������������������������������������ ��������� ������������������������������������������������ протягом� ������������������������������������������������ 1996-2003 �������������������������������������� рр������������������������������������ . ���������������������������������� досліджень������������������������ , ���������������������� бактеризація���������� ���������насіння��
сої����������������� ����������������������� ������������������������ ���������������� ����������������������� ������������������������ сортів���������� ����������������������� ������������������������ ��������� ����������������������� ������������������������ Чернятка� ����������������������� ������������������������ (1996-2000 ������������ ������������������������ рр���������� ������������������������ .) ������� ������������������������ й������ ������������������������ ����� ������������������������ Устя� ������������������������ (2001-2003 ������������� рр����������� .) ��������позитив-
но�������������������������������������������������������� ��� ������������������������������������������������������� ���впливала����������������������������������������������� ��� ���������������������������������������������� ���на�������������������������������������������� ��� ������������������������������������������� ���формування��������������������������������� ��� �������������������������������� ���врожайності��������������������� ��� �������������������� ���культури������������ ���. ���������� ���Виявлено�� ���, ���що�
більшість����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� досліджуваних��������������������������������������� �������������������������������������� штамів�������������������������������� ������������������������������� бульбочкових������������������� ������������������ бактерій���������� ��������� при������ �����виро-
щуванні����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� сої������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ сорту������������������������������������������������� ������������������������������������������������ Чернятка���������������������������������������� ��������������������������������������� істотно�������������������������������� ������������������������������� не����������������������������� ���������������������������� впливали�������������������� ������������������� на����������������� ���������������� ріст������������ ����������� і���������� ���������розвиток�
рослин���������������������������������� ���������������������� , �������������������������������� ���������������������� проте��������������������������� ���������������������� �������������������������� ���������������������� сприяли������������������� ���������������������� ������������������ ���������������������� значному���������� ���������������������� ������������������������������� збільшенню��������������������� , ������������������� порівняно���������� ��������� з�������� �������контро-
лем������������������������������������������������������������� , ����������������������������������������������������������� величини��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� індивідуальної������������������������������������ ����������������������������������� продуктивності��������������������� �������������������� рослин�������������� , ������������ яка��������� �������� була���� ���об-
умовлена��� ��������� ����������������������������������������� ����������� ����������������������������������������� вищою������ ����������������������������������������� ���������������������������������������������� абсолютною������������������������������������ ����������������������������������� масою������������������������������ ����������������������������� насіння���������������������� . �������������������� Саме���������������� ��������������� високий�������� �������рівень�
індивідуальної�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� продуктивності����������������������������������� ���������������������������������� досліджуваних��������������������� ������������������� рослин������������� ������������ у����������� ����������поєднанні�
з������ ������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������ підвищеною�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� густотою����������������������������������������� ���������������������������������������� стояння��������������������������������� �������������������������������� у������������������������������� ������������������������������ посіві������������������������ ����������������������� були������������������� ������������������ визначальними����� ����чин-
никами���������������������������������������� ��������������������������������������� формування����������������������������� ���������������������������� відповідної����������������� ���������������� врожайності����� ����сої�.
У� �������������������������������������������������� 1996-2000 ���������������������������������������� рр�������������������������������������� . ������������������������������������ максимальну������������������������� ������������������������ врожайність������������� ������������ насіння����� ����сої�
було���������������������������������� ���������������������� ��������������������������������� ���������������������� отримано������������������������� ���������������������� ������������������������ ���������������������� за���������������������� ���������������������� ��������������������� ���������������������� передпосівного������� ���������������������� ���������������������������� інокулювання���������������� ��������������� насіння�������� �������штамом�
B. japonicum № 2 – 2,70 ������ �������� �������������� ������������� т����� �������� �������������� ������������� /���� �������� �������������� ������������� га�� �������� �������������� ������������� , �������� �������������� ������������� що������ �������������� ������������� ����� �������������� ������������� на��� �������������� ������������� 0,58 ����������� ������������� т���������� ������������� /��������� ������������� га������� ������������� ������������������� перевищувало������� ������показ-
ники���������������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������������� контролю������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ і����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� на�������������������������������������������������� 0,28 �������������������������������������������� т������������������������������������������� /������������������������������������������ га���������������������������������������� – ������������������������������������� урожайність�������������������������� ������������������������� у������������������������ ����������������������� варіанті��������������� �������������� досліду������� ������ з����� ����іно-
куляцією��������������������� ������������������������������ ��� �������������������� ������������������������������ ���стандартним��������� ������������������������������ ��� �������� ������������������������������ ���штамом�� ������������������������������ ���. ������������������������������ ���Заслуговує�������������������� ��� ������������������� ���на����������������� ��� ���������������� ���увагу����������� ��� ���������� ���той������� ��� ������ ���факт�� ���, ���що�
86
штам� B. japonicum № 1 ����������������������������������������� за��������������������������������������� �������������������������������������� роки���������������������������������� ��������������������������������� досліджень����������������������� ���������������������� забезпечував���������� ���������формуван-
ня������������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������������� врожайності������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� насіння���������������������������������������������� ��������������������������������������������� на������������������������������������������� ������������������������������������������ рівні������������������������������������� ������������������������������������ стандарта��������������������������� – ������������������������ у����������������������� ���������������������� середньому������������ 2,42 ������т�����/����га��,
що������������������� ��������������������������������������� ������������������ ��������������������������������������� на���������������� ��������������������������������������� 0,3 ����������� ��������������������������������������� т/га������� ��������������������������������������� ��������������������������������������������� перевищувало��������������������������������� �������������������������������� показник������������������������ ����������������������� контрольного����������� ����������варіанта��.
Інокулювання���������������� ��������������� насіння�������� �������штамом� B. japonicum № 3 ���������������� хоча������������ ����������� в���������� ��������� цілому��� ��і�
давало�������������������������������� ������������������� ������� ��� ������������������������������� ������������������� ������� ���переваги����������������������� ������������������� ������� ��� ���������������������� ������������������� ������� ���порівняно������������� ������������������� ������� ��� ������������ ������������������� ������� ���з����������� ������������������� ������� ��� ���������� ������������������� ������� ���контролем� ������������������� ������� ��� (2,28 ������������� ������� ���т������������ ������� ���/����������� ������� ���га��������� ������� ��� �������� ������� ���проти��� ������� ��� 2,12 �������т������/�����га���),
однак���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� цей������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� результат�������������������������������������������� ������������������������������������������� був���������������������������������������� ��������������������������������������� меншим��������������������������������� , ������������������������������� ніж���������������������������� ��������������������������� у�������������������������� ������������������������� варіанті����������������� ���������������� з��������������� ��������������використанням�
стандартного������� ������штаму� B. japonicum 634 �� ������� ���б� ������� ��� (������ ���табл�� ���. 1).
Слід������������ ���������������������� ������������������ ����������� ���������������������� ������������������ відмітити�� ���������������������� ������������������ , ���������������������� ������������������ що�������������������� ������������������ ������������������� ������������������ ефективність������� ������������������ ������������������������ інокулювання������������ ����������� насіння���� ���до-
сліджуваними������������������������������������������������ ����������������������������������������������� штамами���������������������������������������� ��������������������������������������� значно��������������������������������� �������������������������������� різнилася����������������������� ���������������������� залежно��������������� �������������� від����������� ���������� умов������ �����року�.
C���������������������� ������� �������������������������� приятливими����������� ������� �������������������������� ���������� ������� �������������������������� виявилися� ������� �������������������������� 1996 �� �������������������������� і� �������������������������� 1997 ��������������������� рр������������������� ., ���������������� коли������������ ����������� при�������� �������врожай-
ності��������������������� ���������������������������������������� �������������������� ���������������������������������������� відповідно���������� ���������������������������������������� 2,02 ���� ���������������������������������������� і��� ���������������������������������������� 2,52 ������������������������������������� т������������������������������������ /����������������������������������� га��������������������������������� �������������������������������� у������������������������������� ������������������������������ контрольних������������������� ������������������ варіантах��������� ��������застосу-
вання���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� штамів��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� азотфіксувальних���������������������������������� ��������������������������������� бактерій������������������������� ������������������������ забезпечило������������� ������������ приріст����� ����вро-
жайності������������������� ������������� �������������������������� ������������������ ������������� �������������������������� насіння����������� ������������� �������������������������� ���������� ������������� �������������������������� в��������� ������������� �������������������������� �������� ������������� �������������������������� межах��� ������������� �������������������������� 0,59-0,84 ����� �������������������������� і���� �������������������������� 0,49-1,12 ������������������� т������������������ /����������������� га��������������� . ������������� Винятком����� ����був�
лише������ �����штам� B. japonicum № 3, ���������� �������������������������� при������� �������������������������� �������������������������������� інокулюванні�������������������� ������������������� яким��������������� �������������� насіння������� ������ сої��� ��в�
1997 ������������������������������������������������� ����������� р������������������������������������������������ ����������� . ���������������������������������������������� ����������� врожайність����������������������������������� ����������� ���������������������������������� ����������� культури�������������������������� ����������� ������������������������� ����������� практично���������������� ����������� ��������������� ����������� не������������� ����������� ������������ ����������� збільшилась� ����������� (2,24 �����т����/���га�
проти��� ����������� � 2,52 �������� �т������� �/������ �га���� �, ���НІР05= 0,22 ������т�����/����га��).
Таблиця� �� 1. ������������������� �������������� ������Вплив�������������� �������������� ������ ������������� �������������� ������інокулювання� �������������� ������ �������������� ������штамами������� ������ ������������бульбочкових
бактерій������� ������������������� ����������� ��� ������ ������������������� ����������� ���на���� ������������������� ����������� ��� ���������������������� ����������� ���урожайність����������� ����������� ��� ���������� ����������� ���сої������� ����������� ��� ������ ����������� ���сорту� ����������� ��� ����������� ���Чернятка��� ���, ����т���/��га
Варіант�������� �������досліду
Рік В������� ������серед-
ньому�
за� ����� 1996-
2000 ���рр�.
По������� ������відно-
шенню��� ��до
1996 1997 1998 1999 2000 конт�-
ролю
стан�-
дарту
Контроль� ����� (����без�
інокулювання�) 2,02 2,52 2,06 2,93 1,07 2,12 –
Стандарт�
B. japonicum
634 �б
2,65 3,36 2,45 2,88 0,73 2,42 0,30 –
B. japonicum № 1 2,83 3,01 2,68 2,84 0,72 2,42 0,30 0,00
B. japonicum № 2 2,86 3,64 2,51 3,35 1,13 2,70 0,58 0,28
B. japonicum № 3 2,72 2,24 2,08 3,47 0,90 2,28 0,16 -0,14
B. japonicum № 4 2,61 – – 2,95 1,02 2,19* –
НІР05 0,16 0,22 0,21 0,37 0,08 0,29
* – ���������������������� в��������������������� �������������������� середньому���������� ��������� за������� 3 ����роки
Менш���������������������������� ������������������������� ��������������������������� ������������������������� ефективним����������������� ������������������������� ���������������� ������������������������� виявилося������� ������������������������� ������������������������������� інокулювання������������������� ������������������ насіння����������� ���������� сої������� ������сорту�
Чернятка��� ������ ������������������������������������������������� �� ������ ������������������������������������������������� в� ������ ������������������������������������������������� 1998, 1999 �������������������������������������������� і������������������������������������������� 2000 ������������������������������������� рр����������������������������������� ., �������������������������������� коли���������������������������� ��������������������������� досліджувані��������������� �������������� і������������� ������������стандартний�
штами���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� забезпечували�������������������������������������������� ������������������������������������������� менший������������������������������������� , ����������������������������������� а���������������������������������� ��������������������������������� в�������������������������������� ������������������������������� умовах������������������������� 2000 ������������������� р������������������ . ���������������� практично������� ������нульо-
87
вий,������������������� ������������������ за���������������� ��������������� винятком������� ������штаму� B. japonicum № 2, ������������������������ приріст����������������� ���������������� урожаю���������� ���������насіння��
порівняно������������������������� ������������������������ з����������������������� ���������������������� контрольним����������� ����������варіантом�.
Таким������������������������������������������ ����� ����������������������������������������� �����чином������������������������������������ �����, ���������������������������������� �����як�������������������������������� ����� ������������������������������� �����показали����������������������� ����� ���������������������� �����результати������������ ����� ����������� �����досліджень� ����� 1996-
2000 ������������������������������������������������������� рр����������������������������������������������������� ., �������������������������������������������������� рівень�������������������������������������������� ������������������������������������������� позитивного�������������������������������� ������������������������������� впливу������������������������� ������������������������ штамів������������������ ����������������� бульбочкових����� ����бак-
терій��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� на������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� врожайність������������������������������������������ ����������������������������������������� насіння���������������������������������� ��������������������������������� сої������������������������������ ����������������������������� сорту������������������������ ����������������������� Чернятка��������������� �������������� значною������� ������мірою�
залежить�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� від���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� погодних������������������������������������������� ������������������������������������������ умов�������������������������������������� ������������������������������������� року��������������������������������� . ������������������������������� Стабільно���������������������� ��������������������� високим�������������� ������������� був���������� ��������� вплив���� ���на�
врожайність��������������������� �������������������� культури������������ ����������� лише������� ������штаму� B. japonicum № 2, ���������������� який������������ ����������� у���������� ��������� різні���� ���за�
метеоумовами�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� роки��������������������������������������������� �������������������������������������������� забезпечував�������������������������������� ������������������������������� приріст������������������������ ����������������������� урожаю����������������� ���������������� насіння��������� ��������порівня-
но��������������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������������� не������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� лише������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ з����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� контрольним����������������������������������������� ���������������������������������������� варіантом������������������������������� , ����������������������������� а���������������������������� ��������������������������� й�������������������������� ������������������������� варіантом���������������� ��������������� із������������� ������������стандартним�
штамом�.
Проведені������ ��������������������������������������� ����� ��������������������������������������� в���� ��������������������������������������� 2001-2003 �������������������������������� рр������������������������������ . ���������������������������� дослідження����������������� ���������������� з��������������� �������������� вивчення������ �����ефек-
тивності��������������� �������������� впливу�������� �������штамів� B. japonicum ����� ���������� ����������� Л���� ���������� ����������� -5; ���������� ����������� Д��������� ����������� -2; ����� ����������� НСБ�� ����������� ; ����������� ДН��������� , ������� на����� ����про-
дуктивність���������������������������������������� ����������� ��������������������������������������� ����������� ранньостиглого������������������������� ����������� ������������������������ ����������� сорту������������������� ����������� ������������������ ����������� Устя�������������� ����������� ������������� ����������� підтвердили�� ����������� , ����������� що��������� ��������залежно�
від���������������������������������������������������������� ��������������������������������������������������������� умов����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� року������������������������������������������������ ����������������������������������������������� вони������������������������������������������� ������������������������������������������ можуть������������������������������������ ����������������������������������� впливати��������������������������� �������������������������� не������������������������ ����������������������� тільки����������������� ���������������� на�������������� �������������інтегральний�
показник������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� росту������������������������������������������������ ����������������������������������������������� й���������������������������������������������� ��������������������������������������������� розвитку������������������������������������� ������������������������������������ рослин������������������������������ – ��������������������������� урожайність���������������� , �������������� а������������� ������������ й����������� ���������� на�������� ������форму-
вання�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� окремих������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� її��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� елементів����������������������������������������� ���������������������������������������� та�������������������������������������� ������������������������������������� на����������������������������������� ���������������������������������� відповідні������������������������ ����������������������� процеси���������������� . �������������� Так����������� , ���������виявлено�
різний����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� за�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� інтенсивністю������������������������������������������ ����������������������������������������� і���������������������������������������� ��������������������������������������� напрямом������������������������������� ������������������������������ дії��������������������������� �������������������������� їхній��������������������� �������������������� вплив��������������� �������������� на������������ �����������формування�
і��������������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������������� функціонування������������������������������������������������ ����������������������������������������������� симбіотичних����������������������������������� ���������������������������������� систем���������������������������� , �������������������������� зокрема������������������� , ����������������� на��������������� �������������� величину������ �����маси�
бульбочок��������������������������������� �������������������������������� на������������������������������ ����������������������������� кореневій�������������������� ������������������� системі������������ ����������� рослин����� ����сої�.
Згідно��������������������������� ������������������������ �������������������������� ������������������������ з������������������������� ������������������������ ������������������������ ������������������������ даними������������������ ������������������������ , ���������������� ������������������������ одержаними������ ������������������������ ����� ������������������������ в���� ������������������������ 2001-2003 ����������������� рр��������������� ., ������������ маса�������� �������бульбо-
чок����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� на�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� корінні������������������������������������������������ ����������������������������������������������� рослин����������������������������������������� , ��������������������������������������� інокульованих�������������������������� ������������������������� штамами������������������ �����������������азотфіксувальних�
бактерій�������������������� ���������������� �������������������� , ������������������ ���������������� �������������������� в����������������� ���������������� �������������������� ���������������� ���������������� �������������������� середньому������ ���������������� �������������������� ����� ���������������� �������������������� на��� ���������������� �������������������� 0,15-0,35 �������� �������������������� г������� �������������������� �������������������������� перевищувала�������������� ������������� показник����� ����кон-
трольного������������������� ������� ������������������������������ ������������������ ������� ������������������������������ варіанту���������� ������� ������������������������������ ��������� ������� ������������������������������ дослідів� ������� ������������������������������ (0,67 ������������������������������� г������������������������������ ). ��������������������������� Варто���������������������� ��������������������� при������������������ ����������������� цьому������������ �����������відмітити��,
що����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� досліджувані���������������������������������������������� ��������������������������������������������� штами���������������������������������������� ��������������������������������������� азотфіксувальних����������������������� ���������������������� бактерій�������������� �������������відзначалися�
комплексністю��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� дії����������������������������������������������� : ��������������������������������������������� вони����������������������������������������� ���������������������������������������� впливали�������������������������������� ������������������������������ не���������������������������� ��������������������������� лише����������������������� ���������������������� на�������������������� ������������������� формування��������� �������� та������ �����функ-
ціонування����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� симбіотичних���������������������������������������� ��������������������������������������� систем��������������������������������� �������������������������������� рослина������������������������� – ���������������������� штам������������������ ����������������� бактерії��������� , ������� а������ ����� й���� ���на�
відповідні������������������������������� �������������� ��������� ������������������������������ �������������� ��������� морфофізіологічні������������� �������������� ��������� ����������� �������������� ��������� показники�� �������������� ��������� , �������������� ��������� що������������ ��������� �������������������� характеризують������ �����ріст�
і�������������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������������� розвиток����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� як�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� рослини������������������������������������������������ ����������������������������������������������� в���������������������������������������������� ��������������������������������������������� цілому��������������������������������������� , ������������������������������������� так���������������������������������� ��������������������������������� і�������������������������������� ������������������������������� окремих������������������������ ����������������������� її��������������������� �������������������� органів������������� , ����������� а���������� ��������� також���� ���на�
інтенсивність������������������������������������������������� ������������������������������������������������ процесів���������������������������������������� ��������������������������������������� накопичення���������������������������� ��������������������������� й�������������������������� ������������������������� трансформації������������ �����������пластичних�
речовин����������� ���������� у��������� ��������рослині�.
Як������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� свідчать��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� одержані������������������������������������������ ����������������������������������������� результати������������������������������� , ����������������������������� у���������������������������� ��������������������������� варіантах������������������ ����������������� дослідів��������� , ������� у������ �����яких�
застосовувались���������������������������������� ������������ ��������������������������������� ������������ досліджувані��������������������� ������������ �������������������� ������������ штами��������������� ������������ �������������� ������������ бактерій������ ������������ , ���������������� змінювалися����� ����тем-
пи������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� формування������������������������������������������������� ������������������������������������������������ і����������������������������������������������� ���������������������������������������������� функціонування�������������������������������� ������������������������������� листкової���������������������� ��������������������� поверхні������������� ������������ рослин������ �����сої��,
накопичення����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� сухої����������������������������������������������� ���������������������������������������������� речовини�������������������������������������� , ������������������������������������ а����������������������������������� ���������������������������������� також����������������������������� ���������������������������� співвідношення�������������� ������������� її����������� ����������кількості�
в�������������������������� ����������������������������������� ������������������������� ����������������������������������� основних����������������� ����������������������������������� ���������������� ����������������������������������� органах��������� ����������������������������������� �������� ����������������������������������� рослин�� ����������������������������������� . ����������������������������������� Зокрема���������������������������� , �������������������������� в������������������������� ������������������������ період������������������ ����������������� цвітіння��������� �������� сої����� ����мак-
симальна������������� ���������������������� ��������� ������������ ���������������������� ��������� величина���� ���������������������� ��������� ������������������������� ��������� площі�������������������� ��������� ������������������� ��������� листкової���������� ��������� ��������� ��������� поверхні� ��������� (386,3 ��см2/���������рослину��)
була�������������������������������������������� ������������������������������������������� відмічена���������������������������������� ��������������������������������� у�������������������������������� ������������������������������� варіанті����������������������� ���������������������� з��������������������� �������������������� використанням������� ������штаму� B. japonicum
НСБ��������� ������������������������������������������ �������� ������������������������������������������ за������ ������������������������������������������ ����������������������������������������������� абсолютного������������������������������������ ����������������������������������� показника�������������������������� ������������������������� на����������������������� ���������������������� контрольному���������� ���������варіанті�
226,4 ��см2/��������������������������������������������������� рослину�������������������������������������������� . ������������������������������������������ Інші�������������������������������������� ������������������������������������� досліджувані������������������������� ������������������������ штами������������������� ������������������ забезпечували����� ����фор-
88
мування��������������������������������� ����� ������������ �������������������������������� ����� ������������ листкової����������������������� ����� ������������ ���������������������� ����� ������������ поверхні�������������� ����� ������������ , ������������ ����� ������������ яка��������� ����� ������������ �������� ����� ������������ мала���� ����� ������������ �������� ������������ площу��� ������������ 245,8-308,2 ��см2 /
рослину������������������������ ������������������������������ . ���������������������� ������������������������������ В��������������������� ������������������������������ �������������������� ������������������������������ подальшому���������� ������������������������������ ��������� ������������������������������ це������� ������������������������������ ������������������������������������ перевищення������������������������� ������������������������ при��������������������� �������������������� використанні�������� �������штамів�
B. japonicum ������������������������������������������� �������� зберігалося�������������������������������� �������� ������������������������������� �������� і������������������������������ �������� ����������������������������� �������� в���������������������������� �������� ��������������������������� �������� період��������������������� �������� �������������������� �������� наливання����������� �������� ���������� �������� бобів����� �������� : ����������� площа������ �����лист-
кової������������� �������������� ������������ �������������� поверхні���� �������������� ��� �������������� на� �������������� 100,8-232,1 ��см2/���������������������������� рослину��������������������� �������������������� переважала���������� ���������показник�
контрольного���������� ��������� ��������� ��������� варіанта� ��������� (462,3 ��см2/���������������������������� рослину��������������������� ). ������������������ Винятком���������� ��������� був������ �����лише�
варіант������������������������������������ ����������������������������������� з���������������������������������� ��������������������������������� використанням�������������������� ������������������� стандартного������� ������штаму� B. japonicum 634 ���б��,
коли���� ������������������������������������������ ������������ ��������������������������������������������� ������������ площа���������������������������������������� ������������ ��������������������������������������� ������������ листкової������������������������������ ������������ ����������������������������� ������������ поверхні��������������������� ������������ �������������������� ������������ рослин�������������� ������������ ������������� ������������ сої���������� ������������ ��������� ������������ не������� ������������ ������������������ перевищувала������ �����вели-
чини����������������������� ��������� ���������������������� ��������� контрольного���������� ��������� ��������� ��������� варіанту� ��������� (440,0 ��см2 на�������� �� ���������рослину��).
Вищі������ ������������������ ����������������������������� ����������������������� ����������������������������� абсолютні�������������� ����������������������������� ������������� ����������������������������� показники���� ����������������������������� �������������������������������� площі��������������������������� �������������������������� листкової����������������� ���������������� поверхні�������� �������рослин�
у���������������������������� ���������������������������������� ��������������������������� ���������������������������������� варіантах������������������ ���������������������������������� ����������������� ���������������������������������� дослідів��������� ���������������������������������� �������� ���������������������������������� з������� ���������������������������������� ���������������������������������������� інокулюванням��������������������������� �������������������������� насіння������������������� ������������������ забезпечили������� ������відпо-
відні������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� показники�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� листкового��������������������������������������� �������������������������������������� індексу������������������������������� ������������������������������ і����������������������������� ���������������������������� фотосинтетичного������������ �����������потенціалу�
посівів������������������������������������������������������ ��� ����������������������������������������������������� ���сої�������������������������������������������������� ���, ������������������������������������������������ ���які��������������������������������������������� ��� �������������������������������������������� ���на������������������������������������������ ��� ����������������������������������������� ���початок���������������������������������� ��� ��������������������������������� ���її������������������������������� ��� ������������������������������ ���цвітіння���������������������� ��� ��������������������� ���були����������������� ��� ���������������� ���відповідно������ ��� ����� ���на��� ��� 0,18-
0,93 �м2/�м2 ��������� �������� і�������� �������� 0,02-0,17 ����� млн�� �м2/������������������������������������ га���������������������������������� ��������������������������������� за������������������������������� ������������������������������ добу�������������������������� , ������������������������ а����������������������� ���������������������� в��������������������� �������������������� період�������������� ������������� наливання���� ���бо-
бів����������� ������ – �������� ������ на������ ������ 0,06-1,38 �м2/�м2 ����� ������������� та��� ������������� 0,12-0,49 ����� млн�� �м2/����������������������� га��������������������� �������������������� за������������������ ����������������� добу������������� ������������ більшими���� ���за�
абсолютні������������������������� ����������� ���������������� ������������������������ ����������� ���������������� величини���������������� ����������� ���������������� ��������������� ����������� ���������������� у�������������� ����������� ���������������� ������������� ����������� ���������������� контрольному� ����������� ���������������� (���������� ���������������� без������� ���������������� ���������������������� інокулювання���������� ���������насіння��)
варіанті�������������������� ������������� , ������������������ ������������� де���������������� ������������� ��������������� ������������� вони����������� ������������� ���������� ������������� становили� ������������� 1,32 �������� і������� 2,68 �м2/�м2 ���������� ���������� та�������� ���������� 0,24 �� ���������� і� ���������� 1,04 ����� млн�� �м2/���га�
за�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� добу,�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� відповідно��������������������������������������������� . ������������������������������������������� При���������������������������������������� ��������������������������������������� цьому���������������������������������� ��������������������������������� на������������������������������� ������������������������������ час��������������������������� �������������������������� цвітіння������������������ ����������������� рослин����������� ����������максималь-
ними����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� величини�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� листкового��������������������������������������� �������������������������������������� індексу������������������������������� ������������������������������ і����������������������������� ���������������������������� фотосинтетичного������������ �����������потенціалу�
посівів���������� ������������������������������������������������� , �������� ������������������������������������������������� як������ ������������������������������������������������� ����� ������������������������������������������������� і���� ������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� площі����������������������������������������������� ���������������������������������������������� листкової������������������������������������� ������������������������������������ поверхні���������������������������� , �������������������������� були���������������������� ��������������������� у�������������������� ������������������� варіанті����������� ���������� за�������� �������викори-
стання������� ������штаму� B. japonicum ���� ������� НСБ� ������� (2,25 �м2/�м2 ������������ і����������� 0,41 ����� млн�� �м2/���������� ���га�������� ��� ������� ���за����� ��� �������добу���),
а������������������������������������ ����������������������������������� на��������������������������������� �������������������������������� період�������������������������� ������������������������� наливання���������������� ��������������� бобів���������� – �������штамів� B. japonicum ��� ������� ДН� ������� (4,06 �м2/�м2) ��і�
НСБ� ����������� (1,53 ����� млн�� �м2/���������� ��га�������� �� ������� ��за����� �� ������добу��).
Високий����������������������������������������������� ���������������������������������������������� листковий������������������������������������� ������������������������������������ індекс������������������������������ ����������������������������� та��������������������������� �������������������������� фотосинтетичний����������� ����������потенціал�
посіву��������������������� ����������������������������������� �������������������� ����������������������������������� у������������������� ����������������������������������� ������������������ ����������������������������������� варіантах��������� ����������������������������������� �������� ����������������������������������� з������� ����������������������������������� ����������������������������������������� інокулюванням���������������������������� ��������������������������� насіння�������������������� ������������������� досліджуваними����� ����шта-
мами�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� бактерій����������������������������������������������� ���������������������������������������������� не�������������������������������������������� ������������������������������������������� супроводжувався���������������������������� ��������������������������� відповідним���������������� ��������������� збільшенням���� ���ве-
личини����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� чистої���������������������������������������������������� ��������������������������������������������������� продуктивності������������������������������������� ������������������������������������ фотосинтезу������������������������� ������������������������ і����������������������� ���������������������� кількості������������� ������������накопиченої�
органами������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ рослин������������������������������������������������ ����������������������������������������������� сухої������������������������������������������ ����������������������������������������� речовини��������������������������������� . ������������������������������� Лише��������������������������� �������������������������� в������������������������� ������������������������ першій������������������ ����������������� половині��������� ��������періоду�
вегетації������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ окремі������������������������������������������������ ����������������������������������������������� варіанти��������������������������������������� �������������������������������������� при����������������������������������� ���������������������������������� використанні���������������������� ��������������������� штамів��������������� ��������������азотфіксуваль-
них�������������������������� ����� ����������������������������� ������������������������� ����� ����������������������������� бактерій����������������� ����� ����������������������������� ���������������� ����� ����������������������������� забезпечували��� ����� ����������������������������� ������� ����������������������������� дещо��� ����������������������������� ������������������������������� вищу��������������������������� �������������������������� чисту��������������������� �������������������� продуктивність������ �����фото-
синтезу��������������������������� ��������� ������ , ������������������������� ��������� ������ яка���������������������� ��������� ������ ��������������������� ��������� ������ в�������������������� ��������� ������ ������������������� ��������� ������ контролі����������� ��������� ������ ���������� ��������� ������ становила� ��������� ������ 7,93 ���� ������ і��� ������ 6,98 ���г��/�м2 �������� за������ �����добу�.
Інтенсивне��������������� ������������������������������� �������������� ������������������������������� збільшення���� ������������������������������� ���������������������������������� площі����������������������������� ���������������������������� листкової������������������� ������������������ поверхні���������� ���������протягом�
наступних����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� періодів�������������������������������������������� ������������������������������������������� вегетації���������������������������������� ��������������������������������� у�������������������������������� ������������������������������� варіантах���������������������� ��������������������� з�������������������� ������������������� інокуляцією�������� �������дослід-
жуваними�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� штамами������������������������������������������ ����������������������������������������� бактерій��������������������������������� �������������������������������� не������������������������������ ����������������������������� супроводжувалось������������� ������������відповідним�
зростанням��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� темпів�������������������������������������������� ������������������������������������������� формування��������������������������������� �������������������������������� й������������������������������� ������������������������������ накопичення������������������� ������������������ сухої������������� ������������ речовини���� , ��і�
вже����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� в��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� період�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� наливання���������������������������������������� ��������������������������������������� бобів���������������������������������� ��������������������������������� показники������������������������ ����������������������� приросту��������������� �������������� маси���������� ��������� сої������ �����були�
нижчими���������������������������� ������������������� ��� ��������������������������� ������������������� ���від������������������������ ������������������� ��� ����������������������� ������������������� ���рівня������������������ ������������������� ��� ����������������� ������������������� ���контролю��������� ������������������� ��� �������� ������������������� ���за������ ������������������� ��� ������������������������ ���абсолютних�������������� ��� ������������� ���величин������ ��� ����� ���на��� ��� 2,13-
5,01 ���г��/�м2. ������������������������������������������������� Найменш������������������������������������������ ����������������������������������������� інтенсивно������������������������������� ������������������������������ формування�������������������� ������������������� сухої�������������� ������������� речовини����� ����від-
бувалося����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� у��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� варіантах����������������������������������������� ���������������������������������������� з��������������������������������������� �������������������������������������� максимальними������������������������� ������������������������ розмірами асиміляційної�
поверхні�� �������������������� ������������������������������������ . �������������������� ������������������������������������ Розвиток������������ ������������������������������������ ����������� ������������������������������������ великої���� ������������������������������������ ��������������������������������������� площі���������������������������������� ��������������������������������� листкової������������������������ ����������������������� поверхні��������������� �������������� у������������� ������������ варіантах��� ��з�
89
інокулюванням������������������������������������������������ ����������������������������������������������� насіння���������������������������������������� ��������������������������������������� сої������������������������������������ ����������������������������������� азотфіксувальними������������������ ����������������� штамами���������� ���������супровод-
жується������������������������������������ ��� ������������������ , ���������������������������������� ��� ������������������ ймовірно�������������������������� ��� ������������������ , ������������������������ ��� ������������������ інтенсивнішою����������� ��� ������������������ ������������� ������������������ респірацією�� ������������������ , ������������������ що���������������� , �������������� у������������� ������������ свою�������� �������чергу��,
зумовлює������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ зниження���������������������������������������������� ��������������������������������������������� чистої��������������������������������������� �������������������������������������� продуктивності������������������������ ����������������������� фотосинтезу������������ , ����������внаслідок�
чого��������� ������������������������������������������������ �������������������������������������������������������� уповільнюються������������������������������������������ ����������������������������������������� темпи������������������������������������ ����������������������������������� накопичення������������������������ ����������������������� сухої������������������ ����������������� речовини��������� ��������рослина-
ми�� ������������������������������������������������������������� . ������������������������������������������������������������� Особливо����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� чітко����������������������������������������������� ���������������������������������������������� ця�������������������������������������������� ������������������������������������������� закономірність����������������������������� ���������������������������� проявилася������������������ ����������������� у���������������� ��������������� фазі����������� ����������наливання�
бобів��������������� ��������������������������������������� , ������������� ��������������������������������������� коли��������� ��������������������������������������� �������� ��������������������������������������� за������ ��������������������������������������� �������������������������������������������� абсолютними��������������������������������� �������������������������������� показниками��������������������� �������������������� маси���������������� ��������������� сухої���������� ���������речовини�
лише����������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� варіанти�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� із����������������������������������������������� ���������������������������������������������� застосуванням��������������������������������� �������������������������������� стандартного�������������������� ������������������� штаму�������������� �������������бульбочкових�
бактерій����������������� ��������������������������������������� , ��������������� ��������������������������������������� а�������������� ��������������������������������������� ������������� ��������������������������������������� також�������� ��������������������������������������� ������� ��������������������������������������� штамів� ��������������������������������������� ��������������������������������������� ДН������������������������������������� ������������������������������������ і����������������������������������� ���������������������������������� Л��������������������������������� -5 ������������������������������ мали�������������������������� ������������������������� переваги����������������� ���������������� над������������� ������������показниками�
контролю� �������������� ���������������������������������������� (12,55 ����������������������������������������������� г���������������������������������������������� /��������������������������������������������� росл����������������������������������������� .), ������������������������������������� де����������������������������������� ���������������������������������� ці�������������������������������� ������������������������������� величини����������������������� ���������������������� становили������������� �����������відповідно�
13,53; 12,80 �� �������������������������������������������������� і� �������������������������������������������������� 12,99 �������������������������������������������� г������������������������������������������� . ����������������������������������������� Показники�������������������������������� ������������������������������� решти�������������������������� ������������������������� варіантів���������������� ��������������� значно��������� ��������поступа-
лися�������������������� ���������� ������������������������ ������������������� ���������� ������������������������ контрольним�������� ���������� ������������������������ , ���������������� ������������������������ досягаючи������� ������������������������ ������ ������������������������ рівня� ������������������������ 9,13-10,96 ������������� г������������ ����������� на��������� ��������рослину�.
У�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� першій������������������������������������������������� ������������������������������������������������ половині���������������������������������������� ��������������������������������������� періоду�������������������������������� ������������������������������� вегетації���������������������� , �������������������� при����������������� ���������������� високих��������� ��������кількіс-
них������������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������������� показниках������������������������������������������������� ������������������������������������������������ продуктивності���������������������������������� ��������������������������������� фотосинтезу���������������������� , �������������������� маса���������������� ��������������� сухої���������� ���������речовини�
рослин������������������������������ ����������������������� ��� ����������������������������� ����������������������� ���у���������������������������� ����������������������� ��� ��������������������������� ����������������������� ���варіантах������������������ ����������������������� ��� ����������������� ����������������������� ���дослідів��������� ����������������������� ��� �������� ����������������������� ���з������� ����������������������� ��� ����������������������������� ���інокулюванням���������������� ��� ��������������� ���насіння�������� ��� ������� ���була��� ��� �����дещо�
більшою����������������� ������������������� ����������������� �����, ��������������� ������������������� ����������������� �����ніж������������ ������������������� ����������������� ����� ����������� ������������������� ����������������� �����у���������� ������������������� ����������������� ����� ��������� ������������������� ����������������� �����контролі� ������������������� ����������������� ����� (2,83-3,86 �������� ����������������� �����проти��� ����������������� ����� 2,70 �������������� �����г������������� �����/������������ �����росл.������� �����) ����� �����за��� ����� �������вищого�
відсотка��������������������������������������� �������������������������������������� листків������������������������������� ������������������������������ у����������������������������� ���������������������������� співвідношенні�������������� �������������листя��������-�������стебла�.
Виявлено�� ��������������������������������������������� , ��������������������������������������������� що������������������������������������������� ������������������������������������������ зміни������������������������������������� ������������������������������������ в����������������������������������� ���������������������������������� симбіотичних���������������������� ��������������������� і�������������������� ������������������� фотосинтетичних���� ���си-
стемах����������� ������������������������������������������ �����, ��������� ������������������������������������������ �����які������ ������������������������������������������ ����� ����������������������������������������������� �����настають��������������������������������������� ����� �������������������������������������� �����під����������������������������������� ����� ���������������������������������� �����дією������������������������������ ����� ����������������������������� �����бульбочкових����������������� ����� ���������������� �����бактерій�������� �����, �����������зумовлюють�
відповідні������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� темпи������������������������������������������������ ����������������������������������������������� росту������������������������������������������ ����������������������������������������� й���������������������������������������� ��������������������������������������� розвитку������������������������������� ������������������������������ рослин������������������������ ����������������������� сої�������������������� ������������������� і������������������ ����������������� таким������������ ����������� чином������ �����впли-
вають����������������������������� ������������� �������������� ���������������������������� ������������� �������������� на�������������������������� ������������� �������������� ������������������������� ������������� �������������� продуктивність����������� ������������� �������������� ���������� ������������� �������������� культури�� ������������� �������������� , ������������� �������������� що����������� �������������� ������������������������ підтверджують����������� ����������показники�
врожаю���������������������������������������� ��������������������������������������� насіння�������������������������������� , ������������������������������ одержаного�������������������� ������������������� за����������������� ���������������� роки������������ �����������досліджень�.
Виявлено���������������������������������������������� ��������������������������������������������� також���������������������������������������� ��������������������������������������� істотну�������������������������������� ������������������������������� різницю������������������������ ����������������������� в���������������������� ��������������������� ефективності��������� �������� дії����� ����цих�
штамів�������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������� бульбочкових������������������������������������������� ������������������������������������������ бактерій���������������������������������� ��������������������������������� на������������������������������� ������������������������������ врожай������������������������ ����������������������� насіння���������������� ��������������� сої������������ , ����������зумовлену�
погодними��������������������������� �������� ���������������������� �������������������������� �������� ���������������������� умовами������������������� �������� ���������������������� ������������������ �������� ���������������������� в����������������� �������� ���������������������� ���������������� �������� ���������������������� роки������������ �������� ���������������������� ����������� �������� ���������������������� досліджень� �������� ���������������������� (������� ���������������������� табл��� ���������������������� . 2). ������������������� Так���������������� , �������������� у������������� 2001 ������� р������ . ����най-
ефективнішими������������ ����������� були������� ������штами� B. japonicum ������ �������������������� Д����� �������������������� -2 �� �������������������� і� �������������������� �������������������� ДН������������������ , ���������������� які������������� ������������забезпечили�
врожайність�������������������������������������������� ������������ ������������������������������������������� ������������ насіння������������������������������������ ������������ ����������������������������������� ������������ культури��������������������������� ������������ �������������������������� ������������ на������������������������ ������������ ����������������������� ������������ рівні������������������ ������������ 2,61 ������������ ������������ і����������� ������������ 2,64 ����� ������������ т���� ������������ /��� ������������ га� ������������ (����������� у���������� ���������контролі�
– 1,81 ��������������������������������������������� ������������� т�������������������������������������������� ������������� /������������������������������������������� ������������� га����������������������������������������� ������������� ), �������������������������������������� ������������� при����������������������������������� ������������� ���������������������������������� ������������� застосуванні���������������������� ������������� ��������������������� ������������� штаму���������������� ������������� -��������������� ������������� стандарту������ ������������� – 2,01, ���������� при������� ������засто-
суванні������������������� �������������������������� � ������������������ �������������������������� �інших������������� �������������������������� � ������������ �������������������������� �штамів������ �������������������������� � – 2,25-2,50 ������������������� �т������������������ �/����������������� �га��������������� � �������������� �за������������ � ����������� �величини��� � ���НІР05 = 0,12 �����т����/���га�.
У���������������������������������������������������������� 2002 ���������������������������������������������������� р��������������������������������������������������� . ������������������������������������������������� сприятливі��������������������������������������� �������������������������������������� умови��������������������������������� �������������������������������� для����������������������������� ���������������������������� реалізації������������������ ����������������� потенціалу������� ������сорту�
Устя�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� склалися����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� у��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� варіантах����������������������������������������� ���������������������������������������� дослідів�������������������������������� , ������������������������������ у����������������������������� ���������������������������� яких������������������������ ����������������������� були������������������� ������������������ використані������� ������штами�
азотфіксувальних���������������� ���� ������������������������ ��������������� ���� ������������������������ бактерій������� ���� ������������������������ ������ ���� ������������������������ Л����� ���� ������������������������ -5 �� ���� ������������������������ і� ���� ������������������������ ���� ������������������������ ДН�� ������������������������ , ������������������������ що���������������������� ��������������������� забезпечило���������� ���������формуван-
ня����������������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������������� врожайності����������������������������������������������������� ���������������������������������������������������� насіння��������������������������������������������� �������������������������������������������� на������������������������������������������ ����������������������������������������� рівні������������������������������������ 2,22 ������������������������������ і����������������������������� 2,64 ����������������������� т���������������������� /��������������������� га������������������� , ����������������� тобто������������ , ���������� на�������� 0,60 ��і�
0,81 ������� �������������������������������������������������������� т������ �������������������������������������������������������� /����� �������������������������������������������������������� га��� �������������������������������������������������������� ���������������������������������������������������������� вище������������������������������������������������������ ����������������������������������������������������� рівня������������������������������������������������ ����������������������������������������������� врожайності������������������������������������ ����������������������������������� в���������������������������������� ��������������������������������� контрольному��������������������� �������������������� варіанті������������ ����������� та��������� �������� на������ 0,42
і�������������������������������������������������������������� 0,63 �������������������������������������������������������� т������������������������������������������������������� /������������������������������������������������������ га���������������������������������������������������� – ������������������������������������������������� за����������������������������������������������� ���������������������������������������������� показники������������������������������������� ������������������������������������ при��������������������������������� �������������������������������� застосуванні�������������������� ������������������� стандартного������� ������штаму�.
В�������������� ���������������������������������������� ������������� ���������������������������������������� останній����� ���������������������������������������� , 2003-�������������������������������������� й������������������������������������� ������������������������������������ рік��������������������������������� �������������������������������� досліджень���������������������� , �������������������� який���������������� ��������������� відзначався���� ���не-
сприятливими� ������������������������������������������� ��� ������������������������������������������� ���щодо��������������������������������������� ��� �������������������������������������� ���ефективності�������������������������� ��� ������������������������� ���дії���������������������� ��� ��������������������� ���штамів��������������� ��� �������������� ���умовами������� ���, ��������найвищу�
врожайність����� ������������������������������������ ���������� ���� ������������������������������������ ���������� сої� ������������������������������������ ���������� (2,95 ������������������������������ ���������� т����������������������������� ���������� /���������������������������� ���������� га�������������������������� ���������� ) ������������������������ ���������� було�������������������� ���������� ������������������� ���������� отримано����������� ���������� ���������� ���������� при������� ���������� ���������������� інокулюванні���� ���на-
сіння�������� �������штамом� B. japonicum ���������������� ���������������������� Л��������������� ���������������������� -5. ����������� ���������������������� Інші������� ���������������������� ������ ���������������������� штами� ���������������������� ���������������������� щодо������������������ ����������������� впливу����������� ���������� на�������� �������рівень�
урожайності� ���������������������������������� (1,60-2,15 ����������������������� т���������������������� /��������������������� га������������������� ) ����������������� йому������������� ������������поступалися�.
90
Отже���������������������������������������������������� , �������������������������������������������������� більшість����������������������������������������� ���������������������������������������� досліджуваних��������������������������� �������������������������� штамів�������������������� ������������������� бульбочкових������� ������бакте-
рій�������������������������������������������������� ������������ ������������������������������������������������� ������������ по����������������������������������������������� ������������ -���������������������������������������������� ������������ різному��������������������������������������� ������������ �������������������������������������� ������������ реагували����������������������������� ������������ ���������������������������� ������������ на�������������������������� ������������ ������������������������� ������������ умови�������������������� ������������ ������������������� ������������ окремих������������ ������������ ����������� ������������ років������ ������������ , ���� ������������ у��� ������������ �������������� зв������������ ’����������� язку������� ������ з����� ����чим�
різним����������������� ����������������������������������� ���������������� ����������������������������������� був������������� ����������������������������������� ������������ ����������������������������������� рівень������ ����������������������������������� ���������������������������������������� урожаю���������������������������������� , �������������������������������� сформований��������������������� �������������������� при����������������� ���������������� їх�������������� �������������застосуванні�.
Таблиця� �� 2. ��������������������������� ������������������� Вплив���������������������� ������������������� ��������������������� ������������������� передпосівної�������� ������������������� �������������������������� інокуляції���������������� ��������������� насіння�������� �������новими�
штамами������� ���������������������� ����������������� ���������������������������� ����������������� бульбочкових���������������� ����������������� ��������������� ����������������� бактерій������� ����������������� ������ ����������������� на���� ����������������� �������������������� врожайність��������� ��������насіння�
сої������� ������� ��� ������ ������� ���сорту� ������� ��� ������� ���Устя��� ���, ����т���/��га
Варіант�������� �������досліду
Рік У������� ������серед-
ньому���� ���за�
2001-
2003 ���рр�.
По������� ������відно-
шенню���� ���до�
контролю
По������� ������відно-
шенню���� ���до�
стандарту2001 2002 2003
Контроль�
(���������� �������без������� ������� �������������інокулювання�) 1,81 1,62 1,57 1,67 – –
Стандартний������ �����штам�
B. japonicum 634 �б 2,01 1,80 1,82 1,88 0,21 –
Штам� B. japonicum
��-5 2,41 2,22 2,95 2,53 0,86 0,65
Штам� B. japonicum
��-2 2,61 2,10 2,15 2,29 0,62 0,41
Штам� B. japonicum
НСБ 2,25 1,93 1,63 1,94 0,27 0,06
Штам� B. japonicum
ДН 2,64 2,43 1,60 2,23 0,56 0,35
НІР05 0,12 0,11 0,11 0,11 – –
Таким�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� чином�������������������������������������������� , у Північному Лісостепу України ����������� штами������ �����азот-
фіксувальних�������������������� ��������� ����������������������� ������������������� ��������� ����������������������� бактерій����������� ��������� ����������������������� , ������������������ ����������������������� забезпечуючи������ ����������������������� ���������������������������� підвищення������������������ ����������������� врожайності������ �����сої��,
в����������������������� ����������������������������������������� ���������������������� ����������������������������������������� той������������������� ����������������������������������������� ������������������ ����������������������������������������� же���������������� ����������������������������������������� ��������������� ����������������������������������������� час������������ ����������������������������������������� ����������� ����������������������������������������� не��������� ����������������������������������������� ������������������������������������������������� відзначаються������������������������������������ ����������������������������������� високим���������������������������� ��������������������������� рівнем��������������������� �������������������� стабільності�������� �������їхньої�
дії����������������������������������������������������� ������, ��������������������������������������������������� ������оскільки������������������������������������������� ������, ����������������������������������������� ������залежно���������������������������������� ������ ��������������������������������� ������від������������������������������ ������ ����������������������������� ������метеорологічних�������������� ������ ������������� ������умов��������� ������, �������������відмічаються�
значні��������������������������������������������������������� �������������������������������������������������������� коливання����������������������������������������������� ���������������������������������������������� інтенсивності��������������������������������� �������������������������������� формування���������������������� ��������������������� і�������������������� ������������������� функціонування����� ����аси-
міляційної������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ поверхні���������������������������������������������� ��������������������������������������������� посівів�������������������������������������� , ������������������������������������ продуктивності���������������������� ��������������������� фотосинтезу���������� , ��������ступеня�
розвитку������������������������������������������� ������������ ������������������������������������������ ������������ і����������������������������������������� ������������ ���������������������������������������� ������������ діяльності������������������������������ ������������ ����������������������������� ������������ симбіотичних����������������� ������������ ���������������� ������������ систем���������� ������������ ��������� ������������ і�������� ������������ , ������������������ зрештою����������� , ���������урожайно-
сті�������� �������рослин�.
Серед������������������������������������������������ ����������������������������������������������� досліджуваних���������������������������������� ��������������������������������� штамів��������������������������� �������������������������� бульбочкових�������������� ������������� бактерій����� ����при�
вирощуванні�������������������������������������������������� ������������������������������������������������� сої���������������������������������������������� ��������������������������������������������� сорту���������������������������������������� ��������������������������������������� Чернятка������������������������������� ������������������������������ найефективнішим��������������� �������������� виявився������ �����штам�
B. japonicum №2, ��������������������� ������������������������� який����������������� ������������������������� ���������������� ������������������������� у��������������� ������������������������� �������������� ������������������������� середньому���� ������������������������� ��� ������������������������� за� ������������������������� 1996-2000 ��������������� рр������������� . �����������забезпечив�
урожайність��������������� ��������� �������� �������������� ���������� �������������� ��������� �������� �������������� ���������� насіння������� ��������� �������� �������������� ���������� ������ ��������� �������� �������������� ���������� сої��� ��������� �������� �������������� ���������� 2,70 ������ �������� �������������� ���������� т����� �������� �������������� ���������� /���� �������� �������������� ���������� га�� �������� �������������� ���������� , �������� �������������� ���������� що������ �������������� ���������� ����� �������������� ���������� на��� �������������� ���������� 0,58 ����������� ���������� т���������� ���������� /��������� ���������� га������� ���������� ���������������� перевищувало���� ���по-
казник�������������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������������� контрольного������������������������������������������������� ������������������������������������������������ варіанту���������������������������������������� ��������������������������������������� і�������������������������������������� ������������������������������������� на����������������������������������� 0,28 ����������������������������� т���������������������������� /��������������������������� га������������������������� – ���������������������� при������������������� ������������������ застосуванні������ �����стан-
дартного������������������ �������������������������� ����������������� �������������������������� штаму������������ �������������������������� , ���������� �������������������������� а��������� �������������������������� �������� �������������������������� при����� �������������������������� ������������������������������ вирощуванні������������������� ������������������ сорту������������� ������������ Устя�������� – �����штам� B. japonicum
91
Л�������������������������������������������������������� -5, ���������������������������������������������������� який������������������������������������������������ ����������������������������������������������� сприяв����������������������������������������� ���������������������������������������� формуванню������������������������������ ����������������������������� урожайності������������������ ����������������� насіння���������� ��������� на������� ������рівні�
2,53 ����������� ����������������������� �������������������������������� т���������� ����������������������� �������������������������������� /��������� ����������������������� �������������������������������� га������� ����������������������� �������������������������������� ������ ����������������������� �������������������������������� проти� ����������������������� �������������������������������� 1,67 ������������������ �������������������������������� т����������������� �������������������������������� /���������������� �������������������������������� га�������������� �������������������������������� ������������� �������������������������������� у������������ �������������������������������� ����������� �������������������������������� контролі��� �������������������������������� �� �������������������������������� і� �������������������������������� 1,88 ��������������������������� т�������������������������� /������������������������� га����������������������� – �������������������� в������������������� ������������������ разі�������������� �������������застосування�
стандартного������� ������штаму�.
1. �������������� ��������������������������������������� Трепачев������ ��������������������������������������� ����� ��������������������������������������� Е���� ��������������������������������������� .��� ��������������������������������������� П�� ��������������������������������������� . ��������������������������������������� Значение������������������������������� ������������������������������ биологического���������������� ��������������� и�������������� �������������минерального�
азота������������������������������ �������������������������� ����������������������������� �������������������������� в���������������������������� �������������������������� ��������������������������� �������������������������� проблеме������������������� �������������������������� ������������������ �������������������������� белка������������� �������������������������� // ����������������������������������� Минеральный������������������������ ����������������������� и���������������������� ��������������������� биологический�������� ������� азот��� ��в�
земледелии���� ���������������� ����������� �������� ������������������� ����������� ��������СССР��������������� ����������� ��������. – ����������� ����������� ��������М���������� ����������� ��������.: ������� ����������� ��������Наука�� ����������� ��������, 1985. – ��� ��������С�� ��������. 150-153.
2. ���������� ��� ��������������������������������������� Куликов��� ��� ��������������������������������������� ����� ��������������������������������������� Н���� ��������������������������������������� .��� ��������������������������������������� Ф�� ��������������������������������������� . ��������������������������������������� Роль����������������������������������� ���������������������������������� симбиотрофного�������������������� ������������������� питания������������ ����������� сои�������� ������� в������ �����раци-
ональном������������������������ ������������������ ������� ����������������������� ������������������ �������использовании���������� ������������������ ������� ��������������������������� �������минеральных���������������� ������� ��������������� �������удобрений������ ������� ����� �������и���� ������� ����������повышении�
качества��������������������������������������������������� �������������������������������������������������� зерна��������������������������������������������� �������������������������������������������� в������������������������������������������� ������������������������������������������ Приморском�������������������������������� ������������������������������� крае��������������������������� : ������������������������� Лекция������������������� / ���������������� Приморский������ �����СХИ��.
–����������� �������� ����� Уссурийск�� �������� ����� , 1995. – 18 ��с�.
3. ���������� ������������������������������������������� Тур������� ������������������������������������������� ������ ������������������������������������������� Н����� ������������������������������������������� .���� ������������������������������������������� С��� ������������������������������������������� ., ������������������������������������������� Загорулько��������������������������������� �������������������������������� А������������������������������� .������������������������������ В����������������������������� . ��������������������������� Агротехнические������������ ����������� основы����� ����воз-
делывания�������� ����������� ������ ������������� ������� ����������� ������ ������������� сои���� ����������� ������ ������������� . – ����������� ������ ������������� Краснодар�� ������ ������������� : ������ ������������� КГАУ�� ������������� , 1994. – 44 ��с�.
4. ���������������� ������������������������������������� Бабич����������� ������������������������������������� ���������� ������������������������������������� А��������� ������������������������������������� .�������� ������������������������������������� А������� ������������������������������������� . ������������������������������������������ Научные����������������������������������� ���������������������������������� основы���������������������������� ��������������������������� интенсивной���������������� ��������������� технологии����� ����воз-
делывания����������������������������� ������������������ �������� ���������������������������� ������������������ ��������сои������������������������� ������������������ �������� // ��������������������� ������������������ ��������Вестн���������������� ������������������ ��������. �������������� ������������������ ��������с������������� ������������������ ��������.-����������� ������������������ ��������х���������� ������������������ ��������. �������� ������������������ ��������науки��� ������������������ ��������. –1986. – № 6. – ��� ��������С�� ��������. 109-116.
5. �������������������������������������������� �������Гуцаленко����������������������������������� ������� ���������������������������������� �������А��������������������������������� �������.�������������������������������� �������П������������������������������� �������. ����������������������������� �������Интенсивная������������������ ������� ����������������� �������технология������� ������� �������������возделывания�
сои����������������������� ��������� ������������� ���������������������� ��������� ������������� на�������������������� ��������� ������������� ������������������� ��������� ������������� зерно�������������� ��������� ������������� ������������� ��������� ������������� в������������ ��������� ������������� ����������� ��������� ������������� Молдове���� ��������� ������������� . – ��������� ������������� Кишинев�� ������������� , 1991. – 49 ��с�.
6. �������� ���������������������� �������� �������� ������ Карягин� ���������������������� �������� �������� ������ ���������������������� �������� �������� ������ Ю��������������������� �������� �������� ������ .�������������������� �������� �������� ������ Г������������������� �������� �������� ������ . ����������������� �������� �������� ������ Соя�������������� �������� �������� ������ . – ���������� �������� �������� ������ Алма������ �������� �������� ������ -����� �������� �������� ������ Ата�� �������� �������� ������ : �������� �������� ������ Кайнар�� �������� ������ , 1978. – 128 ��с�.
7. ���������� ���� ���������� ���� ���������������������� Онофраш��� ���� ���������� ���� ���������������������� ������ ���������� ���� ���������������������� Л����� ���������� ���� ���������������������� .���� ���������� ���� ���������������������� Ф��� ���������� ���� ���������������������� ., ���������� ���� ���������������������� Якимова��� ���� ���������������������� ������ ���������������������� М����� ���������������������� .���� ���������������������� Ф��� ���������������������� ., ���������������������� Ковальжиу������������� ������������ А����������� .���������� И��������� ., ������Волос-
кова������������������������������������������������������� ������������������������������������������������������ М����������������������������������������������������� .���������������������������������������������������� М��������������������������������������������������� . ������������������������������������������������� Проблемы����������������������������������������� ���������������������������������������� биологического�������������������������� ������������������������� азота�������������������� ������������������� в������������������ ����������������� условиях��������� ��������Молдовы�
// ����������������������������������� ������������ ��������� Экология��������������������������� ������������ ��������� �������������������������� ������������ ��������� и������������������������� ������������ ��������� ������������������������ ������������ ��������� биотехнология����������� ������������ ��������� ���������������������� ��������� азофиксирующих�������� ��������� ���������������� почвенных������� ������микро-
организмов����������������������������������� ������������ ���: ��������������������������������� ������������ ���Сб������������������������������� ������������ ���. ����������������������������� ������������ ���научн������������������������ ������������ ���. ���������������������� ������������ ���тр�������������������� ������������ ���. ������������������ ������������ ���ВНИИСХМ����������� ������������ ���. – ������� ������������ ���С������ ������������ ���.-���� ������������ ���Пб�� ������������ ���, 1991. – ���� ���Т��� ���. 61.
– ��� ������С�� ������. 84-92.
8. ����������������� ������� �������������� ��������������� Сатаева���������� ������� �������������� ��������������� ��������� ������� �������������� ��������������� Л�������� ������� �������������� ��������������� .������� ������� �������������� ��������������� В������ ������� �������������� ��������������� ., ���������� �������������� ��������������� Садыков��� �������������� ��������������� ���������������� ��������������� Б��������������� ��������������� .�������������� ��������������� Ф������������� ��������������� ., ���������� ��������������� Установ��� ��������������� ����������������� Н���������������� .��������������� Ю�������������� . ������������ Влияние����� ����раз-
личных������������������ ������������������������������� ����������������� ������������������������������� штамов����������� ������������������������������� ����������������������������������������� клубеньковых����������������������������� ���������������������������� бактерий�������������������� ������������������� на����������������� ���������������� урожайность����� ����сои�
// ������������������������������������������������������� Эффективные�������������������������������������������� ������������������������������������������� приемы������������������������������������� ������������������������������������ воспроизводства��������������������� �������������������� плодородия���������� ��������� почв����� , ���со-
вершенствование������������������ ����������������������������� ����������������� ����������������������������� технологий������� ����������������������������� ����������������������������������� возделывания����������������������� , ��������������������� создание������������� ������������ и����������� ����������внедрение�
новых�������������������������� ������������������� ����������� ���� ������������������������� ������������������� ����������� ����сортов������������������� ������������������� ����������� ���� ������������������������������������� ����������� ����сельскохозяйственных����������������� ����������� ���� ���������������� ����������� ����культур��������� ����������� ����. – ����� ����������� ����Уфа�� ����������� ����, 1995. – ��� ����С�� ����. 194-
201.
9. ����������� �������������� ������������������������ Толкачев��� �������������� ������������������������ ���������������� ������������������������ Н��������������� ������������������������ .�������������� ������������������������ З������������� ������������������������ . ����������������������������������� Потенциальные���������������������� ��������������������� возможности���������� ���������симбиоти-
ческой������������������� ������������������ ��������������� ������������������ ������������������ ��������������� азотфиксации������ ������������������ ��������������� ����� ������������������ ��������������� при�� ������������������ ��������������� ������������������� ��������������� выращивании�������� ��������������� ������� ��������������� сои���� ��������������� ��� ��������������� на� ��������������� ��������������� юге������������ ����������� Украины���� //
Мікробіол���������� ����������� �������������� ������. �������� ����������� �������������� ������журн���� ����������� �������������� ������. – 1997. – ��� �������������� ������Т�� �������������� ������. 59, № 4. – ��� ������С�� ������. 34-40.
92
ВЛИЯНИЕ�� �������������� ��� ��������������� ���ИНОКУЛИРОВАНИЯ� ��� ���НА�
ПРОДУКТИВНОСТЬ����� �� ��������� ���� �� ���������СОИ� �� ��������� �� ���������В������ ���� ���������СЕВЕРНОЙ�
ЛЕСОСТЕПИ� ������� �������УКРАИНЫ
Каминский�� ��� ����В���.��Ф�.
Национальный������ ������������������������������������� ������������������������������������������ научный����������������������������������� ���������������������������������� центр����������������������������� “��������������������������� Институт������������������� ������������������ земледелия�������� �������УААН���”,
пгт.� ������ ������Чабаны
Показана роль бактеризации семян как одной из основных со�
ставляющих современных технологий возделывания зернобобовых
культур. Выявлена степень зависимости интенсивности роста и
развития растений сои и уровня реализации генетического потен�
циала сортов Чернятка и Устя от действия инокулирования.
Ключевые слова: соя, азотфиксация, штаммы клубеньковых
бактерий, сорт, продуктивность.
THE EFFECT OF INOCULATION ON THE SOYBEAN
PRODUCTIVITY IN THE NORTHERN FOREST-STEPPE
OF UKRAINE
Kaminskiy V.F.
Institute of Agriculture��������������� , UAAS, Chabani
The role of seed inoculation as one of basic components of the
modern soybean growing technologies is shown. It was found out that
the degree of soybean plant growth and development intensity and a
level of genetic potential realization of Chernyatka and Ustya varieties
depend on the action of inoculation.
Key words: soybean, nitrogen fixation, nitrogen-fixing bacteria
strains, variety, productivity.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-437 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:14:40Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/d5/6362e16c35a15fef70dc07463c110cd5.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4372026-07-22T10:10:50Z THE EFFECT OF INOCULATION ON THE SOYBEAN PRODUCTIVITY IN THE NORTHERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ Kaminskiy , V.F. soybean, nitrogen fixation, nitrogen-fixing bacteria strains, variety, productivity соя, азотфіксація, штами бульбочкових бак¬терій, сорт, урожайність The role of seed inoculation as one of basic components of the modern soybean growing technologies is shown. It was found out that the degree of soybean plant growth and development intensity and a level of genetic potential realization of Chernyatka and Ustya varieties depend on the action of inoculation. Показано роль бактеризації насіння як оДнієї з основних склаДових сучасних технологій вирощування зернобобових куль¬тур. Виявлено ступінь залежності інтенсивності росту, розвит¬ку рослин сої та рівня реалізації генетичного потенціалу сортів Чернятка і Устя віД Дії інокуляції високоактивними штамами бульбочкових бактерій. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2007-02-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/437 10.35868/1997-3004.4.84-92 Agricultural microbiology; Vol. 4 (2006): Agriciltural microbiology; 84-92 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 4 (2006): Сільськогосподарська мікробіологія; 84-92 1997-3004 10.35868/1997-3004.4 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/437/518 Авторське право (c) 2007 В.Ф. Камінський https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | соя азотфіксація штами бульбочкових бак¬терій сорт урожайність Kaminskiy , V.F. ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title | ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_alt | THE EFFECT OF INOCULATION ON THE SOYBEAN PRODUCTIVITY IN THE NORTHERN FOREST-STEPPE OF UKRAINE |
| title_full | ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_fullStr | ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_short | ВПЛИВ ІНОКУЛЮВАННЯ НАСІННЯ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ У ПІВНІЧНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ |
| title_sort | вплив інокулювання насіння на продуктивність сої у північному лісостепу україни |
| topic | соя азотфіксація штами бульбочкових бак¬терій сорт урожайність |
| topic_facet | soybean nitrogen fixation nitrogen-fixing bacteria strains variety productivity соя азотфіксація штами бульбочкових бак¬терій сорт урожайність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/437 |
| work_keys_str_mv | AT kaminskiyvf theeffectofinoculationonthesoybeanproductivityinthenorthernforeststeppeofukraine AT kaminskiyvf vplivínokulûvannânasínnânaproduktivnístʹsoíupívníčnomulísostepuukraíni AT kaminskiyvf effectofinoculationonthesoybeanproductivityinthenorthernforeststeppeofukraine |