ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК
Objective. Evaluate the activity of endo-1,4-β-glucanase in soil microorganisms Bacillus subtilis, Paenibacillus polymyxa, Chaetomium globosum and Trichoderma harzianum for their potential use as an enzyme source in biotechnological production and to create a biodestroyer of plant residues. Methods....
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/452 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466247976124416 |
|---|---|
| author | Я. В. , Чабанюк І. С. , Бровко І. О. , Мельнікова К. В. , Спатару |
| author_facet | Я. В. , Чабанюк І. С. , Бровко І. О. , Мельнікова К. В. , Спатару |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Чабанюк Я. В. ",
"institution": "Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут агробіології»"
},
{
"author": "Бровко І. С. ",
"institution": "Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут агробіології»"
},
{
"author": "Мельнікова І. О. ",
"institution": "Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут агробіології»"
},
{
"author": "Спатару К. В. ",
"institution": "Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут агробіології»"
}
] |
| author_sort | Я. В. , Чабанюк |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | Objective. Evaluate the activity of endo-1,4-β-glucanase in soil microorganisms Bacillus subtilis, Paenibacillus polymyxa, Chaetomium globosum and Trichoderma harzianum for their potential use as an enzyme source in biotechnological production and to create a biodestroyer of plant residues. Methods. Hole method based on the interaction between Congo red dye and polysaccharide containing β (1.4) or β (1.3) bonds (mannitol-yeast medium was applied for deep cultivation of B. subtilis and P. polymyxa, corn-molasses — for C. globosum and T. harzianum), and spectrophotometric method based on colorimetric determination of the optical density of ferricyanide solution, the excess of which remains after reaction with reducing substances present in the culture fluid (microorganisms were cultured on corn-molasses medium). Results. Both hole and spectrophotometric methods showed that the studied micromycete strains had higher endo-1,4-β-glucanase activity than bacterial strains. The activity of endo-1,4-β-glucanase of microorganisms is as follows: B. subtilis eko/206 — 0.0499 IU/ml, T. harzianum eko/101 — 0.0667 IU/ml; C. globosum eko/108 — 0.0673 IU/ml. The average diameters of the enlightenment zones are as follows: T. harzianum eko/101 — 27.00 mm; C. globosum eko/108 — 28.14 mm; B. subtilis eko/206 — 20.25 mm. No endoglucanase activity was detected in P. polymyxa eko/204. Conclusion. The study of endo-1,4-β- glucanase activity in strains of microorganisms showed that the highest enzymatic activity is observed in C. globosum eko/108 and T. harzianum eko/101, suggesting the prospects of using these strains to obtain endo-1,4-β-glucanase via biotechnology. Although B. subtilis eko/206 has the ability to produce cellulolytic enzymes but their number is relatively small, so its use as a producer of endo-1,4-β-glucanase is less appropriate. P. polymyxa eko/204 did not show endoglucanase activity. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.34.15-22 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
15
Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34. С. 15–22.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.34.15-22
УДК 579.64
ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ
ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ
РОСЛИННИХ РЕШТОК
Я. В. Чабанюк, І. С. Бровко, І. О. Мельнікова, К. В. Спатару
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут агробіології»
бульв. Вацлава Гавела, 4, корп. 45; м. Київ, 03124, Україна; e-mail: spataru@bio-norma.com
Мета. Оцінити активність ендо-1,4-β-глюканази у ґрунтових мікроорганізмів Bacillus
subtilis, Paenibacillus polymyxa, Chaetomium globosum та Trichoderma harzianum для потен-
ційного їх використання як джерела ферменту в біотехнологічному виробництві та для
створення біологічного препарату-деструктора рослинних решток. Методи. Лунковий ме-
тод, що базується на взаємодії барвника конго червоного з полісахаридом, який містить
зв’язки β (1.4) або β (1.3) (використовували манітно-дріжджове середовище для глибинного
культивування B. subtilis та P. polymyxa, кукурудзяно-мелясне — для C. globosum та
T. harzianum), та спектрофотометричний метод, що базується на колориметричному ви-
значенні оптичної густини розчину фериціаніду, надлишок якого залишається після реакції з
редукуючими речовинами, наявними в культуральній рідині (мікроорганізми культивували на
кукурудзяно-мелясному середовищі). Результати. Як за використання лункового, так і спе-
ктрофотометричного методів показано, що досліджувані штами мікроміцетів проявляють
вищу активність ендо-1,4-β-глюканази, ніж штами бактерій. Активність ендо-1,4-β-
глюканази мікроорганізмів становлять: B. subtilis eko/206 — 0,0499 IU/ml, T. harzianum
eko/101 — 0,0667 IU/ml; C. globosum eko/108 — 0,0673 IU/ml. Середні діаметри зон просвіт-
лення складають: для T. harzianum eko/101 — 27,00 мм; C. globosum eko 108 — 28,14 мм;
B. subtilis eko/206 — 20,25 мм. Не виявлено ендоглюканазної активності у P. polymy-
xa eko/204. Висновки. У підсумку досліджень активності ендо-1,4-β-глюканази у штамів мі-
кроорганізмів встановлено, що найвища ферментативна активність спостерігається у
C. globosum eko/108 та T. harzianum eko/101, що свідчить про перспективність використан-
ня цих штамів для отримання ендо-1,4-β-глюканази біотехнологічним шляхом. Штам
B. subtilis eko/206 хоч і має здатність продукувати целюлолітичні ферменти, проте їх кіль-
кість порівняно незначна, тому його використання як продуцента ендо-1,4-β-глюканази є
менш доцільним. Штам P. polymyxa eko/204 не проявив ендоглюканазної активності.
Ключові слова: ендо-1,4-β-глюканаза, біопрепарати-деструктори целюлози, целюлолі-
тична активність; переробка целюлозовмісної сировини, целюлаза, рослинні відходи.
Вступ. Орієнтовна кількість рослинної
біомаси на планеті складає 7,2 × 1011 т. Що-
року відбувається накопичення близько 5 ×
× 109 т відходів рослинного походження [1].
В Україні утворюється велика кількість ліг-
ніноцелюлозних відходів унаслідок діяльно-
сті агропромислового комплексу; близько
45 % цих відходів не використовується і не
переробляється належним чином, що приз-
водить до значного забруднення довкілля [2;
4]. За даними Державної служби статистики
України, з 2015 по 2019 роки відбувається
поступове збільшення посівних площ сільсь-
когосподарських культур [3], що призводить
до збільшення кількості рослинних відходів.
Динаміка зростання рослинних решток сіль-
ського та лісового господарств, харчової та
легкої промисловості, а також інших галузей
створює попит на розробку нових та вдоско-
налення старих шляхів їх утилізації.
Існує кілька способів переробки та ути-
лізації рослинних відходів: спалювання для
© Я. В. Чабанюк, І. С. Бровко, І. О. Мельнікова, К. В. Спатару, 2021
16
отримання теплової енергії, виробництво бі-
опалива (твердого, рідкого та газоподібного),
компостування, використання у тваринницт-
ві, проте більшість із них не набули популя-
рності [5; 6]. Крім того, для земель сільсько-
господарського призначення важливим є не
лише позбавлення від відходів, але й збере-
ження та відновлення родючості ґрунтів. Та-
кого ефекту можна досягти, використовуючи
здатність деяких ґрунтових мікроорганізмів
розкладати целюлозовмісні субстрати.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Існує велика кількість мікроорганізмів-
деструкторів, здатних з різною ефективністю
та за допомогою різноманітних механізмів
розкладати целюлозу. Вітчизняними та зако-
рдонними дослідниками [7–9] вивчено та
описано целюлозолітичну активність аероб-
них, анаеробних, факультативно анаеробних
мікроорганізмів не лише задля утилізації ро-
слинних відходів, а й для отримання біопа-
лива та органічного добрива. Науковці, які
досліджують вплив біопрепаратів на міне-
ралізацію рослинних решток, родючість та
біологічну активність ґрунту [10–12], зазна-
чають, що застосування біопрепаратів-дест-
рукторів позитивно впливає на всі три пере-
лічені показники незалежно від типу ґрунту.
Для розкладання рослинних решток час-
то пропонується використання мікрооргані-
змів-представників роду Trichoderma, а саме
T. harzianum та T. reesei [13; 14], що вже сьо-
годні входять до складу більшості біопрепа-
ратів для деструкції стерні [15; 10]. Крім то-
го, целюлозолітичною активністю характе-
ризуються представники родів Penicillium,
Aspergillus [1; 16; 17], Chaetomium [18; 19].
Серед бактерій активними целюлозолітика-
ми вважаються Trichonympha, Clostridium,
Actinomycetes, Cellulomonas, Methanobrevi-
bacter, Cellulosimicrobium, Thermomonospora,
Bacillus, Ruminococcus, Erwinia, Bacteriodes,
Acetovibrio, Streptomyces, Microbispora, Fib-
robacter, Paenibacillus та інші [20; 21].
Доведено, що целюлозолітичний ком-
плекс мікроорганізмів складається з ензимів:
ендо-β-1,4-глюканази, целобіогідролази, це-
лобіази, екзо-1,4-β-глюкозидази [22]. Вив-
чення активності ферментів різних продуце-
нтів, біохімічних механізмів деструкції, ге-
нетичної інженерії найчастіше спрямоване
на дослідження саме целюлозолітичного
комплексу.
Ендоглюканаза — фермент, який гідро-
лізує внутрішні зв’язки з вивільненням це-
лоолігосахаридів, що призводить до змен-
шення ступеня полімеризації. Ендоглюканаза
атакує карбоксиметилцелюлозу та аморфну
форму целюлози, проте щодо кристалічної
целюлози високої активності не спостеріга-
ється [22].
З огляду на актуальність вивчення мік-
роорганізмів-деструкторів целюлози є доці-
льним встановити активність ферменту це-
люлазного комплексу — ендоглюканази з
культуральної рідини мікроорганізмів B. sub-
tilis, P. polymyxa, C. globosum та T. harzianum.
Мета досліджень. Встановити актив-
ність ендо-1,4-β-глюканази ґрунтових мікро-
організмів B. subtilis, P. polymyxa, C. globo-
sum та T. harzianum.
Матеріали та методи досліджень. Дос-
лідження активності ендо-1,4-β-глюканази
проводили у штамів мікроорганізмів, задепо-
нованих в колекції мікроорганізмів Інститу-
ту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Забо-
лотного НАН України. Штами виділені з чор-
ноземів типових різних ґрунтово-кліматичних
зон України методами спрямованої селекції
та нині зберігаються в колекції мікроорганіз-
мів ТОВ «Інститут агробіології» під назвами
B. subtilis eko/206, P. polymyxa eko/204,
T. harzianum eko/101 та C. globosum eko/108.
Для визначення активності ендо-1,4-β-
глюканази застосовували лунковий метод,
який базується на взаємодії барвника конго
червоного з полісахаридом, що містить зв’яз-
ки β (1.4) або β (1.3) [23], а також спектрофо-
тометричний метод визначення активності
ферменту за визначення оптичної густини
розчину фериціаніду, надлишок якого зали-
шається після реакції з редукуючими речо-
винами, що присутні в культуральній рідині
[24].
У дослідженні активності лунковим ме-
тодом застосовували манітно-дріжджове се-
редовище для глибинного культивування
B. subtilis та P. polymyxa, кукурудзяно-ме-
лясне — для C. globosum та T. harzianum.
Тривалість культивування становила 4 доби.
Агаризовані середовища (м’ясо-пептонний
агар та солодовий агар з додаванням карбок-
симетилцелюлози (КМЦ)) застосовували для
спостереження за утворенням зон просвіт-
лення. У лунки на агаризованому середовищі
вносили 0,05 мл культуральної рідини. Дос-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
17
лід проводили у семи повтореннях.
Для виявлення КМЦ-активності спект-
рофотометричним методом [24] використо-
вували кукурудзяно-мелясне середовище для
культивування B. subtilis eko/206, C. globo-
sum eko 108 та T. harzianum eko/101. Культи-
вування в рідкому живильному середовищі
здійснювали протягом 8 діб. Середовище для
культивування містить певну кількість реду-
куючих речовин (фон), тому перед визна-
ченням КМЦ-активності було визначено ці
показники та віднято їхні значення від ре-
зультатів аналізу фермента. За одиницю
КМЦ-активності приймається початкова
швидкість гідролізу КМЦ, яка дорівнює
1 мікромолю редукуючих цукрів, що утво-
рюються в рН-оптимумі активності фермен-
ту за 40 °С упродовж 1 хвилини інкубуван-
ня — міжнародна одиниця активності (IU).
Дослід проводили в трьох повтореннях.
Статистичну обробку експерименталь-
них даних виконували за загальноприйняти-
ми методиками за використання програмно-
го забезпечення Microsoft Excel.
Результати та їх обговорення. У підсу-
мку проведеного досліду з визначення акти-
вності ендо-1,4-β-глюканази у ґрунтових мі-
кроорганізмів лунковим методом встановле-
но, що не всі штами проявили себе як
продуценти целюлозолітичних ферментів.
Культуральна рідина P. polymyxa eko/204 не
утворювала зон просвітлення, тому можна
зробити висновок, що, на відміну від інших
мікроорганізмів, цей штам не є продуцентом
ендо-1,4-β-глюканази.
Діаметри зон просвітлення (табл. 1) мік-
роміцетів T. harzianum та C. globosum
(27,00 мм та 28,14 мм відповідно) свідчать
про значно вищу активність ферменту у цих
штамів мікроорганізмів проти B. subtilis
eko/206, середній діаметр зони просвітлення
для якого складає 20,25 мм (середня целю-
лозолітична активність). Порівнюючи актив-
ності ендо-1,4-β-глюканази T. harzianum
eko/101 та C. globosum eko/108, варто зазна-
чити, що середні діаметри зон просвітлення
у штамів значно не відрізняються.
У подальших дослідженнях активності
ендо-1,4-β-глюканази спектрофотометрич-
ним методом (рис. 1) отримано такі дані:
B. subtilis eko/206 має нижчі показники акти-
вності ферменту (0,0499 IU/ml), ніж T. har-
zianum eko/101 (0,0667 IU/ml) та C. globosum
eko/108 (0,0673 IU/ml). Отримані результати
підтверджують літературні дані [25] про ви-
щу активність целюлозолітичних ферментів
у мікроміцетів.
Таблиця 1. Середній діаметр зони про-
світлення для досліджуваних штамів мік-
роорганізмів за встановлення їхньої целю-
лозолітичної активності лунковим мето-
дом
Штами
мікроорганізмів
Середній діаметр зони
просвітлення, мм
B. subtilis eko/206 20,25 ± 0,49
T. harzianum eko/101 27,00 ± 0,43
C. globosum eko/108 28,14 ± 0,51
P. polymyxa eko/204 0
Для порівняння результатів обох експе-
риментів дані переводили у відносні значен-
ня. Лунковим методом встановлено, що діа-
метр зони просвітлення C. globosum eko/108
на 4,05 % перевищує діаметр зони просвіт-
лення штаму T. harzianum eko/101 та на
28,04 % — B. subtilis eko/206. Результати
спектрофотометричного дослідження актив-
ності цього ферменту збігаються з даними,
які отримано лунковим методом: активність
ендо-1,4-β-глюканази C. globosum eko/108
на 0,89 % вища за активність цього ферменту
у T. harzianum eko/101 та на 25,85 % — за
цей показник у B. subtilis eko/206. Порівню-
ючи результати лункового та спектрофото-
метричного методів визначення активності
ендо-1,4-β-глюканази можна стверджувати,
що отримані залежності однакові в межах
похибки.
Результати проведеної роботи свідчать,
що найвищою ендоглюканазною активністю
серед досліджених мікроорганізмів характе-
ризуються C. globosum eko/108 та T. harzia-
num eko/101. Дослідження інших штамів
T. harzianum [26] доводять, що можливо до-
сягти значно вищої активності ендоглюкана-
зи, застосовуючи як єдине джерело вуглецю
фільтрувальний папір та пшеничну солому:
на 8-у добу культивування активність ендо-
глюканази більше за 0,1 IU/ml. Також знач-
ну роль відіграє тривалість культивування
мікроорганізмів: так, за даними науковців,
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
18
Рис. 1. КМЦ-активність: 1 — B. subtilis eko/206; 2 — T. harzianum eko/101; 3 — C. globo-
sum eko/108.
найбільшу ендоглюканазну активність шта-
ми T. harzianum виявляють на 10 та 14-у до-
бу культивування [26], а C. globosum — на
18-у добу [27]. B. subtilis eko/206 характери-
зується низькою активністю ендоглюканази,
проте деякі штами [28; 29] цього виду вияв-
ляють значно вищу активність ферменту.
Висновки. У підсумку дослідження ак-
тивності ендо-1,4-β-глюканази у мікроорга-
нізмів встановлено, що найвища фермента-
тивна активність спостерігається у C. globo-
sum eko/108 та T. harzianum eko/101, що свід-
чить про перспективність використання цих
штамів для отримання ендо-1,4-β-глюкана-
зи біотехнологічним шляхом, а також про
необхідність подальшого дослідження оп-
тимальних умов культивування продуцен-
тів.
Штам B. subtilis eko/206 хоч і має здат-
ність продукувати целюлолітичний фермент,
проте його кількість порівняно незначна, то-
му використання цієї бактерії як продуцента
ендо-1,4-β-глюканази є менш доцільним.
P. polymyxa eko/204 не виявив ендоглюкана-
зної активності.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Омельчук Є. О., Красінько В. О., Іва-
нов О. О., Твердохліб І. О., Капічон А. П., Ай-
зенберг В. Л., Стойко В. І. Скринінг продуцентів
целюлолітичних ферментів серед мезофільних та
термотолерантних мікроміцетів. Харч. пром-сть.
2010. № 9. С. 46–49.
2. Ткаченко Т. В., Євдокименко В. О., Каме-
нських Д. С., Філоненко М. М., Вахрін В. В.,
Кашковський В. І. Переробка рослинних відходів
різного походження. Наука та інновації. 2018.
Т. 14. № 2. С. 51–66. https://doi.org/10.15407/
scin14.02.051
3. Державна служба статистики України /
Економічна статистика / Економічна діяльність /
Сільське, лісове та рибне господарство. Режим
доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Обращение с отходами агропромышлен-
ного комплекса: возможности для Украины
(IFC). Публикации Всемирного банка. Киев, 2013.
28 с. Режим доступу: http://documents1.worldbank.
org/curated/en/435711468128420455
5. Авдєєва Л. В., Хархота М. А., Хархо-
та Г. В. Деструкція пожнивних рослинних зали-
шків штамами Bacillus subtilis IМВ В-7516 і
B. licheniformis IМВ В-7515. Мікробіологічний
журнал. 2016. Т. 78. № 2. С. 52–60.
6. Гелетуха Г. Г., Желєзна Т. А. Перспективи
використання відходів сільського господарства
для виробництва енергії в Україні. Біоенергетич-
на асоціація України. Аналітична записка БАУ.
2014. № 7.
7. Голуб Н. Б., Жураховська Д. I. Культиву-
вання мікроорганізмів для одержання біоводню
при анаеробному розкладі целюлози. Відновлю-
вана енергетика. 2012. № 2. С. 81–87.
8. Невмержицька О. М., Васільєва Н. О.,
Нурмухаммедов А. К. Пошук мікроорганізмів
для біодеградації целюлозовмісної сировини з
0,0499
0,0667 0,0673
0,0000
0,0100
0,0200
0,0300
0,0400
0,0500
0,0600
0,0700
0,0800
1 2 3
А
кт
ив
ні
ст
ь,
IU
/m
l
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
19
вторинних ресурсів і відходів сільського госпо-
дарства. Наукові праці інституту біоенергетич-
них культур і цукрових буряків. 2013. Вип. 19.
С. 90–92.
9. Lynd L. R., Weimer P. J., van Zyl W. H., &
Pretorius I. S. Microbial cellulose utilization:
fundamentals and biotechnology. Microbiology and
molecular biology reviews: MMBR. 2002. № 66(3).
С. 506–577. https://doi.org/10.1128/MMBR.66.3.
506-577.2002
10. Коваленко О. А., Болоховська В. А., Ман-
зій В. В., Білко В. А. Деструктори стерні як скла-
дова екологічно чистих, енергоощадливих тех-
нологій. Теоретичні засади розвитку аграрної га-
лузі на сучасному етапі та впровадження їх у
виробництво: матеріали доповідей Міжнар. наук.-
практ. конф. (м. Миколаїв, 24–26 листоп. 2015 р).
Миколаїв : МНАУ, 2015. С. 112–115.
11. Домарацький Є. О., Домарацький О. О.,
Козлова О. П. Застосування біодеструкторів це-
люлози — елемент біологізації технології виро-
щування соняшнику: матеріали VІ Міжнародної
науково-практичної інтернет-конференції «Су-
часне матеріалознавство та товарознавство: тео-
рія, практика, освіта» (м. Полтава, 14–15 березня
2019 р.). Полтава, 2019. С. 247–255.
12. Панфілова А. В. Мікробіологічна актив-
ність ґрунту залежно від застосування біодестру-
ктора стерні. Актуальні питання сільськогоспо-
дарської мікробіології. 2019. С.147.
13. Деркач С. М., М’ягка М. В., Волко-
гон В. В., Наконечна Л. Т., Дімова С. Б., Кравче-
нко Н. О., Луценко Н. В. Морфолого-культу-
ральні та фізіолого-біохімічні особливості шта-
мів мікроміцетів, що входять до складу асоціації
Trichoderma harzianum 128. Сільськогосподарсь-
ка мікробіологія. 2018. Вип. 28. С. 17–26.
https://doi.org/10.35868/1997-3004.28.17-26
14. Guoweia S., Man H., Shikai W., He C.
Effect of some factors on production of cellulase by
Trichoderma reesei HY07. Procedia Environ Sci.
2011. № 8. С. 357–361. https://doi.org/10.1016/
j.proenv.2011.10.056
15. Гамаюнова В. В., Коваленко О. А., Пан-
філова А. В., Болоховський В. В. Мікробіологіч-
на активність ґрунту після ячменю ярого при ви-
користанні біодеструктора стерні. Наукові праці.
Екологія : наук.-метод. журн. 2011. Т. 150.
Вип. 138. С. 61–63.
16. Юр’єва О. М., Григанський А. П., Сир-
чін С. О., Наконечна Л. Т., Павличенко А. К.,
Курченко І. М. β-глюкозидази ендофітних і сап-
ротрофних штамів Penicillium funiculosum. Фак-
тори експериментальної еволюції організмів.
2017. Т. 20. С. 261–265.
17. Лапська Ю. Ю., Омельчук Є. О., Пен-
чук Ю. М. Підбір оптимального складу пожив-
ного середовища та умов культивування
Аspergillus sp. 262 — продуцента ферментів це-
люлолітичного комплексу. Наукові праці НУХТ.
2013. № 50. С. 36–40.
18. Йовенко А. С. Целюлозолітична актив-
ність гриба-антагоніста Chaetomium cochliodes,
біоагента мікробного препарату Хетоміка. Сіль-
ськогосподарська мікробіологія. 2016. Вип. 24.
С. 18–23. https://doi.org/10.35868/1997-3004.24.
18-23
19. AL-Kharousi M. M., Sivakumar N., Elsha-
fie A. Characterization of cellulase enzyme produ-
ced by Chaetomium sp. isolated from books and
archives. EurAsian J Biosci. 2015. № 9, P. 52–60.
https://doi.org/10.5053/ejobios.2015.9.0.7
20. Gupta P., Samant K., Sahu A. Isolation of
cellulose-degrading bacteria and determination of
their cellulolytic potential. Int. J. Microbiol. 2012.
P. 1–5. https://doi.org/10.1155/2012/578925
21. Liang Y.-L., Zhang Z., Wu M., Wu Y.,
Feng J.-X. Isolation, Screening, and Identification of
Cellulolytic Bacteria from Natural Reserves in the
Subtropical Region of China and Optimization of
Cellulase Production by Paenibacillus terrae ME27-
1. BioMed Research International. 2014. P. 1–13.
https://doi.org/10.1155/2014/512497
22. Борзова Н. В., Варбанець Л. Д. Целюло-
зодеградуючі системи мікроорганізмів: біосин-
тез, властивості та структурно-функціональні
особливості. Biotechnology. 2009. Vol. 2, № 2.
С. 23–41.
23. Зубов Д. В., Толченов А. А. Экспресс-ме-
тодика контроля активности ферментного ком-
плекса. Вестник СГТУ. 2012. № 2. С. 64.
24. Тодосійчук Т. С., Клечак І. Р., Дзи-
гун Л. П., Григор’єва М. А. Загальна біотехноло-
гія: Метод. вказівки до викон. лаб. робіт для сту-
дентів напряму 6.051401 Біотехнологія К. :
НТУУ «КПІ». 2006. 56 с.
25. Imran M., Anwar Z., Irshad M., Asad M.,
Ashfaq H. Cellulase Production from Species of
Fungi and Bacteria from Agricultural Wastes and Its
Utilization in Industry: A Review. Advances in En-
zyme Research. 2016. № 4. С. 44–55. doi: 10.4236/
aer.2016.42005
26. Дімова С. Б., Деркач С. М., Волко-
гон В. В. (2021). Активність ферментного целю-
лозолітичного комплексу та антагоністичні влас-
тивості Trichoderma harzianum 128. Сільськогос-
подарська мікробіологія. 2014. Вип 33. С. 13–24.
https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.13-24
27. Копилов Є. П., Патика В. П., Скулова-
тов О. В. Целюлозолітична активність ґрунтово-
го гриба Сhaetomium globosum. Вісник Умансько-
го національного університету садівництва.
2016. Вип 1. С. 27–30.
28. Deka D., Das S. P., Sahoo N., Das D.,
Jawed M., Goyal D., Goyal A. Enhanced Cellulase
Production from Bacillus subtilis by Optimizing
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
20
Physical Parameters for Bioethanol Production.
International Scholarly Research Notices. 2013.
https://doi.org/10.5402/2013/965310
29. Pandey S., Kushwah J., Tiwari R., Kumar R.,
Somvanshi V. S., Nain L., Saxena A. K. Cloning
and expression of β-1,4-endoglucanase gene from
Bacillus subtilis isolated from soil long term
irrigated with effluents of paper and pulp mill,
Microbiological Research. 2014. № 169. P. 693–
698. https://doi.org/10.1016/j.micres.2014.02.006
Отримано 22.07.2021
https://doi.org/10.35868/1997-3004.34.15-22
UDC 579.64
SEARCHING ENDO-1,4-β-GLUCANASE ACTIVE PRODUCERS
FOR BIODESTRUCTION OF PLANT RESIDUES
Ya. V. Chabaniuk, I. S. Brovko, I. O. Melnikova, K. V. Spataru
Institute of Agrobiology, Limited Liability Company, Kyiv
e-mail: spataru@bio-norma.com
Objective. Evaluate the activity of endo-1,4-β-glucanase in soil microorganisms Bacillus sub-
tilis, Paenibacillus polymyxa, Chaetomium globosum and Trichoderma harzianum for their poten-
tial use as an enzyme source in biotechnological production and to create a biodestroyer of plant
residues. Methods. Hole method based on the interaction between Congo red dye and polysaccha-
ride containing β (1.4) or β (1.3) bonds (mannitol-yeast medium was applied for deep cultivation of
B. subtilis and P. polymyxa, corn-molasses — for C. globosum and T. harzianum), and spectropho-
tometric method based on colorimetric determination of the optical density of ferricyanide solution,
the excess of which remains after reaction with reducing substances present in the culture fluid (mi-
croorganisms were cultured on corn-molasses medium). Results. Both hole and spectrophotometric
methods showed that the studied micromycete strains had higher endo-1,4-β-glucanase activity than
bacterial strains. The activity of endo-1,4-β-glucanase of microorganisms is as follows: B. subtilis
eko/206 — 0.0499 IU/ml, T. harzianum eko/101 — 0.0667 IU/ml; C. globosum eko/108 —
0.0673 IU/ml. The average diameters of the enlightenment zones are as follows: T. harzianum
eko/101 — 27.00 mm; C. globosum eko/108 — 28.14 mm; B. subtilis eko/206 — 20.25 mm. No en-
doglucanase activity was detected in P. polymyxa eko/204. Conclusion. The study of endo-1,4-β-
glucanase activity in strains of microorganisms showed that the highest enzymatic activity is ob-
served in C. globosum eko/108 and T. harzianum eko/101, suggesting the prospects of using these
strains to obtain endo-1,4-β-glucanase via biotechnology. Although B. subtilis eko/206 has the abil-
ity to produce cellulolytic enzymes but their number is relatively small, so its use as a producer of
endo-1,4-β-glucanase is less appropriate. P. polymyxa eko/204 did not show endoglucanase acti-
vity.
Key words: endo-1,4-β-glucanase, biological preparations-destructors of cellulose, cellulolytic
activity; processing of cellulose-containing raw materials, cellulase, plant waste.
REFERENCES
1. Omelchuk, Ye. O., Krasinko, V. O., Iva-
nov, O. O., Tverdokhlib, I. O., Kapichon, A. P.,
Aizenberh, V. L., & Stoiko, V. I. (2010). Skryninh
produtsentiv tseliulolitychnykh fermentiv sered
mezofilnykh ta termotolerantnykh mikromitsetiv
[Screening of cellulolytic enzyme producers among
mesophilic and thermotolerant micromycetes].
Kharchova promyslovist — Food industry, 9, 46–49
[in Ukrainian].
2. Tkachenko, T. V., Yevdokymenko, V. O.,
Kamenskykh, D. S., Filonenko, M. M., Vakh-
rin, V. V., & Kashkovskyi, V. I. (2018) Pererobka
roslynnykh vidkhodiv riznoho pokhodzhennia
[Processing of vegetable waste of various origins.].
Nauka ta innovatsii — Science and innovation, 14
(2), 51–66 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/
scin14.02.051
3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy /
Ekonomichna statystyka / Ekonomichna diialnist /
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
21
Silske, lisove ta rybne hospodarstvo [in Ukrainian].
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Obrashcheniye s otkhodami agropromyshlen-
nogo kompleksa: vozmozhnosti dlya Ukrainy (IFC)
[Waste management of the agro-industrial complex:
opportunities for Ukraine (IFC)]. (2013). Publikatsii
Vsemirnogo banka — World Bank Publications.
Kiev. Retrieved from http://documents1.worldbank.
org/curated/en/435711468128420455 [in Russian].
5. Avdieieva, L. V., Kharkhota, M. A., & Khar-
khota, H. V. (2016). Destruktsiia roslynnykh zalysh-
kiv shtamamy Bacillus subtilis IMV V-7516 i
B. licheniformis IMV V-7515 [Destruction of plant
residues of the strain]. Mikrobiolohichnyi zhurnal —
Microbiological journal, 78 (2), 52–60 [in Ukra-
inian].
6. Heletukha, H. H., & Zheliezna, T. A. (2014).
Perspektyvy vykorystannia vidkhodiv silskoho
hospodarstva dlia vyrobnytstva enerhii v Ukraini
[Prospects for the use of agricultural waste for ener-
gy production in Ukraine]. Bioenerhetychna aso-
tsiatsiia Ukrainy. Analitychna zapyska BAU, 7 —
Bioenergy Association of Ukraine. UAB analytical
note [in Ukrainian].
7. Holub, N. B., Zhurakhovska, D. I. (2012).
Kultyvuvannia mikroorhanizmiv dlia oderzhannia
biovodniu pry anaerobnomu rozkladi tseliulozy
[Cultivation of microorganisms for the production of
hydrogen in the anaerobic decomposition of cellu-
lose]. Vidnovliuvana enerhetyka — Renewable en-
ergy, 2, 81–87 [in Ukrainian].
8. Nevmerzhytska, O. M., Vasilieva, N. O., &
Nurmukhammedov, A. K. (2013). Poshuk mikro-
orhanizmiv dlia biodehradatsii tseliulozovmisnoi
syrovyny z vtorynnykh resursiv i vidkhodiv silskoho
hospodarstva [Search for microorganisms for bio-
degradation of cellulose-containing raw materials
from secondary resources and agricultural waste].
Naukovi pratsi instytutu bioenerhetychnykh kultur i
tsukrovykh buriakiv — Scientific works of the Insti-
tute of bioenergy crops and sugar beets, 19, 90–92
[in Ukrainian].
9. Lynd, L. R., Weimer, P. J., van Zyl, W. H., &
Pretorius, I. S. (2002). Microbial cellulose utiliza-
tion: fundamentals and biotechnology. Microbiology
and molecular biology reviews: MMBR, 66(3), 506–
577. https://doi.org/10.1128/MMBR.66.3.506-577.
2002
10. Kovalenko, O. A., Bolokhovska, V. A.,
Manzii, V. V., & Bilko, V. A. (2015, November).
Destruktory sterni, yak skladova ekolohichno chys-
tykh, enerhooshchadlyvykh tekhnolohii. Teoretychni
zasady rozvytku ahrarnoi haluzi na suchasnomu
etapi ta vprovadzhennia yikh u vyrobnytstv [Stubble
destructors as a component of environmentally
friendly, energy-saving technologies. Theoretical
bases of development of agrarian branch at the pre-
sent stage and their introduction in manufacture].
Proceedings of the International scientific and
practical conference (pp. 112–115), Mykolaiv [in
Ukrainian].
11. Domaratskyi, Ye. O., Domaratskyi, O. O.,
& Kozlova, O. P. (2019, March). Zastosuvannia
biodestruktoriv tseliulozy — element biolohizatsii
tekhnolohii vyroshchuvannia soniashnyku [Appli-
cation of biodestructors of cellulose — an element
of biologization of technology of cultivation of sun-
flower]. Proceedings of the VI International Scien-
tific and Practical Internet Conference “Modern
Materials Science and Commodity Science: Theory,
Practice, Education”, (pp. 247–255), Poltava [in
Ukrainian].
12. Panfilova, A. V. (2019) Mikrobiolohichna
aktyvnist gruntu zalezhno vid zastosuvannia
biodestruktora sterni [Soil microbiological activity
depending on the use of stubble biodestructor].
Aktualni pytannia silskohospodarskoi mikrobiolo-
hii — Topical issues of agricultural microbiology,
147 [in Ukrainian].
13. Derkach, S. M., M’iahka, M. V., Volko-
hon, V. V., Nakonechna, L. T., Dimova, S. B., Krav-
chenko, N. O., & Lutsenko, N. V. (2018). Morfo-
loho-kulturalni ta fizioloho-biokhimichni osobly-
vosti shtamiv mikromitsetiv, shcho vkhodiat do
skladu asotsiatsii Trichoderma harzianum 128 [Mor-
phological, cultural, physiological and biochemical
characteristics of micromycete strains are included
in the Trichoderma harzianum 128]. Silskohospo-
darska mikrobiolohiia — Agricultural Microbiolo-
gy, 28, 17–26 [in Ukrainian]. https://doi.org/
10.35868/1997-3004.28.17-26
14. Guoweia, S., Man, H., Shikai, W., & He, C.
(2011) Effect of some factors on production of
cellulase by Trichoderma reesei HY07. Procedia
Environ Sci, 8, 357–361. https://doi.org/10.1016/
j.proenv.2011.10.056
15. Hamaiunova, V. V., Kovalenko, O. A.,
Panfilova, A. V., & Bolokhovskyi, V. V. (2011).
Mikrobiolohichna aktyvnist gruntu pislia yachmeniu
yaroho pry vykorystanni biodestruktora sterni
[Microbiological activity of soil after spring barley
when using stubble biodestructor]. Naukovi pratsi.
Ekolohiia : naukovo-metodychnyi zhurnal —
Scientific works. Ecology: scientific and methodical
journal, 150, 138, 61–63 [in Ukrainian].
16. Iurieva, O. M., Hryhanskyi, A. P., Syr-
chin, S. O., Nakonechna, L. T., Pavlychenko, A. K.,
& Kurchenko, I. M. (2017). β-hliukozydazy endo-
fitnykh i saprotrofnykh shtamiv Penicillium funi-
culosum [β-glucosydases of endophytic and sapro-
trophic strains of Penicillium funiculosum]. Faktory
eksperymentalnoi evoliutsii orhanizmiv — Factors
of experimental evolution of organisms, 20, 261–265
[in Ukrainian].
17. Lapska, Yu. Yu., Omelchuk Ye. O., &
Penchuk Yu. M. (2013). Pidbir optymalnoho skladu
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
22
pozhyvnoho seredovyshcha ta umov kultyvuvannia
Aspergillus sp. 262 — produtsenta fermentiv
tseliulolitychnoho kompleksu [Selection of the op-
timal composition of the nutrient medium and culti-
vation conditions of Aspergillus sp. 262 — producer
of enzymes of the cellulolytic complex]. Naukovi
pratsi NUKhT — Scientific works NUFT, 50, 36–40
[in Ukrainian].
18. Iovenko, A. S. (2016). Tseliulozolitychna
aktyvnist hryba-antahonista Chaetomium cochliodes,
bioahenta mikrobnoho preparatu Khetomika [Cellu-
lolytic activity of the antagonist fungus Chaetomium
cochliodes, a bioagent of the microbial preparation
Khetomika]. Silskohospodarska mikrobiolohiia —
Agricultural Microbiology, 24, 18–23 [in Ukrai-
nian].
19. AL-Kharousi, M. M., Sivakumar, N., &
Elshafie, A. (2015). Characterization of cellulase
enzyme produced by Chaetomium sp. isolated from
books and archives. EurAsian J Biosci, 9, 52–60.
https://doi.org/10.5053/ejobios.2015.9.0.7
20. Gupta, P., Samant, K., & Sahu, A. (2012).
Isolation of cellulose-degrading bacteria and
determination of their cellulolytic potential. Int. J.
Microbiol. https://doi.org/10.1155/2012/578925
21. Liang, Y.-L., Zhang, Z., Wu, M., Wu, Y., &
Feng, J.-X. (2014). Isolation, Screening, and
Identification of Cellulolytic Bacteria from Natural
Reserves in the Subtropical Region of China and
Optimization of Cellulase Production by Paeniba-
cillus terrae ME27-1. BioMed Research Interna-
tional. https://doi.org/10.1155/2014/512497
22. Borzova, N. V., Varbanets, L. D. (2009).
Tseliulozodehraduiuchi systemy mikroorhanizmiv:
biosyntez, vlastyvosti ta strukturno-funktsionalni
osoblyvosti [Cellulose-degrading microorganisms:
biosynthesis, properties and structural-functional
features]. Biotechnology, 2 (2), 23–41 [in Ukrai-
nian].
23. Zubov, D. V., Tolchenov, A. A. (2012)
Ekspress-metodika kontrolya aktivnosti fermentnogo
kompleksa [Express-method for monitoring the ac-
tivity of the enzyme complex]. Vestnik SGTU —
Vestnik SSTU, 2, 64 [in Russian].
24. Todosiichuk, T. S., Klechak, I. R., Dzy-
hun, L. P., & Hryhorieva, M. A. (2006). Zahalna
biotekhnolohiia: Metod. vkazivky do vykon. lab.
robit dlia studentiv napriamu 6.051401 — Bio-
tekhnolohiia. [General biotechnology: Methodical
instructions for laboratory work for students in the
direction of 6.051401 — Biotechnology] Kyiv:
NTUU «KPI» [in Ukrainian].
25. Imran, M. , Anwar, Z. , Irshad, M., Asad,
M. & Ashfaq, H. (2016). Cellulase Production from
Species of Fungi and Bacteria from Agricultural
Wastes and Its Utilization in Industry: A Re-
view. Advances in Enzyme Research, 4, 44–55.
https://doi.org/10.4236/aer.2016.42005.
26. Dimova, S. B., Derkach, S. M., & Vol-
kohon, V. V. (2021). Aktyvnist fermentnoho tseliu-
lozolitychnoho kompleksu ta antahonistychni vlasty-
vosti Trichoderma harzianum 128. [Activity of
enzyme cellulosolytic complex and antagonistic
properties of Trichoderma harzianum 128]. Silsko-
hospodarska mikrobiolohiia — Agricultural Micro-
biology, 33, 13–24. https://doi.org/10.35868/1997-
3004.33.13-24 [in Ukrainian].
27. Kopylov, Ye. P., Patyka, V. P., Skulova-
tov, O. V. (2016) Tseliulozolitychna aktyvnist Hrun-
tovoho hryba [Cellulolytic activity of the soil fungus
Сhaetomium globosum]. Visnyk Umanskoho natsio-
nalnoho universytetu sadivnytstva — Bulletin of
Uman National University of Horticulture, 1, 27–30
[in Ukrainian].
28. Deka, D., Das, S. P., Sahoo, N., Das, D.,
Jawed, M., Goyal, D., & Goyal, A. (2013).
Enhanced Cellulase Production from Bacillus
subtilis by Optimizing Physical Parameters for
Bioethanol Production. International Scholarly
Research Notices. https://doi.org/10.5402/2013/
965310
29. Pandey, S., Kushwah, J., Tiwari, R., Ku-
mar, R., Somvanshi, V. S., Nain, L., & Saxena, A. K.
(2014). Cloning and expression of β-1,4-endoglu-
canase gene from Bacillus subtilis isolated from soil
long term irrigated with effluents of paper and pulp
mill. Microbiological Research, 169, 693–698.
https://doi.org/10.1016/j.micres.2014.02.006
Received 22.07.2021
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-452 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:14:54Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/7e/288179147a423799be3a834952c6587e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4522026-07-22T10:10:50Z SEARCHING ENDO-1,4-β-GLUCANASE ACTIVE PRODUCERS FOR BIODESTRUCTION OF PLANT RESIDUES ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК Я. В. , Чабанюк І. С. , Бровко І. О. , Мельнікова К. В. , Спатару endo-1,4-β-glucanase, biological preparations-destructors of cellulose, cellulolytic activity; processing of cellulose-containing raw materials, cellulase, plant waste ендо-1,4-β-глюканаза, біопрепарати-деструктори целюлози, целюлолітична активність; переробка целюлозовмісної сировини, целюлаза, рослинні відходи Objective. Evaluate the activity of endo-1,4-β-glucanase in soil microorganisms Bacillus subtilis, Paenibacillus polymyxa, Chaetomium globosum and Trichoderma harzianum for their potential use as an enzyme source in biotechnological production and to create a biodestroyer of plant residues. Methods. Hole method based on the interaction between Congo red dye and polysaccharide containing β (1.4) or β (1.3) bonds (mannitol-yeast medium was applied for deep cultivation of B. subtilis and P. polymyxa, corn-molasses — for C. globosum and T. harzianum), and spectrophotometric method based on colorimetric determination of the optical density of ferricyanide solution, the excess of which remains after reaction with reducing substances present in the culture fluid (microorganisms were cultured on corn-molasses medium). Results. Both hole and spectrophotometric methods showed that the studied micromycete strains had higher endo-1,4-β-glucanase activity than bacterial strains. The activity of endo-1,4-β-glucanase of microorganisms is as follows: B. subtilis eko/206 — 0.0499 IU/ml, T. harzianum eko/101 — 0.0667 IU/ml; C. globosum eko/108 — 0.0673 IU/ml. The average diameters of the enlightenment zones are as follows: T. harzianum eko/101 — 27.00 mm; C. globosum eko/108 — 28.14 mm; B. subtilis eko/206 — 20.25 mm. No endoglucanase activity was detected in P. polymyxa eko/204. Conclusion. The study of endo-1,4-β- glucanase activity in strains of microorganisms showed that the highest enzymatic activity is observed in C. globosum eko/108 and T. harzianum eko/101, suggesting the prospects of using these strains to obtain endo-1,4-β-glucanase via biotechnology. Although B. subtilis eko/206 has the ability to produce cellulolytic enzymes but their number is relatively small, so its use as a producer of endo-1,4-β-glucanase is less appropriate. P. polymyxa eko/204 did not show endoglucanase activity. Мета. Оцінити активність ендо-1,4-β-глюканази у ґрунтових мікроорганізмів Bacillus subtilis, Paenibacillus polymyxa, Chaetomium globosum та Trichoderma harzianum для потенційного їх використання як джерела ферменту в біотехнологічному виробництві та для створення біологічного препарату-деструктора рослинних решток. Методи. Лунковий метод, що базується на взаємодії барвника конго червоного з полісахаридом, який містить зв’язки β (1.4) або β (1.3) (використовували манітно-дріжджове середовище для глибинного культивування B. subtilis та P. polymyxa, кукурудзяно-мелясне — для C. globosum та T. harzianum), та спектрофотометричний метод, що базується на колориметричному визначенні оптичної густини розчину фериціаніду, надлишок якого залишається після реакції з редукуючими речовинами, наявними в культуральній рідині (мікроорганізми культивували на кукурудзяно-мелясному середовищі). Результати. Як за використання лункового, так і спектрофотометричного методів показано, що досліджувані штами мікроміцетів проявляють вищу активність ендо-1,4-β-глюканази, ніж штами бактерій. Активність ендо-1,4-β- глюканази мікроорганізмів становлять: B. subtilis eko/206 — 0,0499 IU/ml, T. harzianum eko/101 — 0,0667 IU/ml; C. globosum eko/108 — 0,0673 IU/ml. Середні діаметри зон просвітлення складають: для T. harzianum eko/101 — 27,00 мм; C. globosum eko 108 — 28,14 мм; B. subtilis eko/206 — 20,25 мм. Не виявлено ендоглюканазної активності у P. polymyxa eko/204. Висновки. У підсумку досліджень активності ендо-1,4-β-глюканази у штамів мікроорганізмів встановлено, що найвища ферментативна активність спостерігається у C. globosum eko/108 та T. harzianum eko/101, що свідчить про перспективність використання цих штамів для отримання ендо-1,4-β-глюканази біотехнологічним шляхом. Штам B. subtilis eko/206 хоч і має здатність продукувати целюлолітичні ферменти, проте їх кількість порівняно незначна, тому його використання як продуцента ендо-1,4-β-глюканази є менш доцільним. Штам P. polymyxa eko/204 не проявив ендоглюканазної активності. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021-11-11 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/452 10.35868/1997-3004.34.15-22 Agricultural microbiology; Vol. 34 (2021): Agriciltural microbiology; 15-22 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 34 (2021): Сільськогосподарська мікробіологія; 15-22 1997-3004 10.35868/1997-3004.34 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/452/532 Авторське право (c) 2022 Chabaniuk Ya. V. , Brovko I. S. , Melnikova I. O. , Spataru K. V. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | ендо-1,4-β-глюканаза біопрепарати-деструктори целюлози целюлолітична активність; переробка целюлозовмісної сировини целюлаза рослинні відходи Я. В. , Чабанюк І. С. , Бровко І. О. , Мельнікова К. В. , Спатару ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК |
| title | ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК |
| title_alt | SEARCHING ENDO-1,4-β-GLUCANASE ACTIVE PRODUCERS FOR BIODESTRUCTION OF PLANT RESIDUES |
| title_full | ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК |
| title_fullStr | ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК |
| title_full_unstemmed | ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК |
| title_short | ПОШУК АКТИВНИХ ПРОДУЦЕНТІВ ЕНДО-1,4-β-ГЛЮКАНАЗИ ДЛЯ БІОДЕСТРУКЦІЇ РОСЛИННИХ РЕШТОК |
| title_sort | пошук активних продуцентів ендо-1,4-β-глюканази для біодеструкції рослинних решток |
| topic | ендо-1,4-β-глюканаза біопрепарати-деструктори целюлози целюлолітична активність; переробка целюлозовмісної сировини целюлаза рослинні відходи |
| topic_facet | endo-1,4-β-glucanase biological preparations-destructors of cellulose cellulolytic activity; processing of cellulose-containing raw materials cellulase plant waste ендо-1,4-β-глюканаза біопрепарати-деструктори целюлози целюлолітична активність; переробка целюлозовмісної сировини целюлаза рослинні відходи |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/452 |
| work_keys_str_mv | AT âvčabanûk searchingendo14bglucanaseactiveproducersforbiodestructionofplantresidues AT ísbrovko searchingendo14bglucanaseactiveproducersforbiodestructionofplantresidues AT íomelʹníkova searchingendo14bglucanaseactiveproducersforbiodestructionofplantresidues AT kvspataru searchingendo14bglucanaseactiveproducersforbiodestructionofplantresidues AT âvčabanûk pošukaktivnihproducentívendo14bglûkanazidlâbíodestrukcííroslinnihreštok AT ísbrovko pošukaktivnihproducentívendo14bglûkanazidlâbíodestrukcííroslinnihreštok AT íomelʹníkova pošukaktivnihproducentívendo14bglûkanazidlâbíodestrukcííroslinnihreštok AT kvspataru pošukaktivnihproducentívendo14bglûkanazidlâbíodestrukcííroslinnihreštok |