ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ
Objective. To determine the influence of fertilization systems on the parameters of the number of separate ecological and trophic groups of microorganisms in typical deep heavy loam chernozem upon bed technology of garden strawberry cultivation with the use of drip irrigation. Methods. Comparative p...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/460 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466257195204608 |
|---|---|
| author | Н. І. , Ковалжи |
| author_facet | Н. І. , Ковалжи |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Ковалжи Н. І. ",
"institution": "Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва"
}
] |
| author_sort | Н. І. , Ковалжи |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:50Z |
| description | Objective. To determine the influence of fertilization systems on the parameters of the number of separate ecological and trophic groups of microorganisms in typical deep heavy loam chernozem upon bed technology of garden strawberry cultivation with the use of drip irrigation. Methods. Comparative profile, microbiological, mathematical and statistical. Results. Seasonal changes in the number of microorganisms depend on many factors, including physical, chemical, biological, environmental. Conducted studies show that most factors tend to increase the number of microorganisms in the soil in spring and summer and decrease to a minimum in autumn. With depth, the number of microorganisms decreases. The highest number of them was detected in the ridge part of the soil. Soil biogenicity varied from 8.75 million CFU /1 g of dry soil in the grassland soil up to 5.67 million CFU/1 g of dry soil upon growing strawberries without fertilizers in a 0–10-centimetre layer of soil; the use of organic and mineral fertilizers had an equally positive effect on biogenicity. Conclusion. The terms of sampling have a significant impact on the number of representatives of different ecological and trophic groups of microorganisms of typical deep heavy loam chernozem. Cultivation, fertilization and irrigation of soil affect the development of micromycetes, amylolytics, ammonifiers, oligonitrophils and oligocarbophils. According to a study, cultivation of garden strawberry requires constant application of fertilizers to eliminate imbalances of nutrients, including organic matter, as evidenced by high oligotrophic coefficient and low nitrogen mobilization rate. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.34.86-94 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
86
СТОРІНКА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО
Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34. С. 86–94.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.34.86-94
УДК [631.445.41:631.461]:631.8(477.52/.54)
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ
МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД
ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ
СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ
Н. І. Ковалжи
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
п/в «Докучаєвське-2», Харківський р-н, Харківська обл., 62483, Україна;
e-mail: kovalzhy.n.i@gmail.com
Мета. Визначити вплив систем удобрення на показники чисельності окремих еколого-
трофічних груп мікроорганізмів у чорноземі типовому глибокому важкосуглинковому за гря-
дової технології вирощування суниці садової із застосуванням крапельного зрошення. Мето-
ди. Порівняльно-профільний, мікробіологічні, математико-статистичні. Результати. Се-
зонні зміни чисельності мікроорганізмів залежать від багатьох чинників, зокрема фізичних,
хімічних, біологічних, екологічних. Проведені дослідження свідчать, що більшість чинників
забезпечують тенденцію до збільшення чисельності мікроорганізмів у ґрунті у весняно-
літній період та зменшення до мінімальних значень восени. З глибиною чисельність мікроор-
ганізмів зменшувалася. У гребеневій частині ґрунту зафіксовано найвищу їх кількість. Біо-
генність ґрунту змінювалася в межах від 8,75 у ґрунті перелогу до 5,67 млн КУО / 1 г с. ґ. за
вирощування суниці без добрив у 0–10-сантиметровому шарі ґрунту; застосування органіч-
них і мінеральних добрив мало однаково позитивний вплив на біогенність. Висновки. Істот-
ний вплив на чисельність представників різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів чор-
нозему типового глибокого важкосуглинкового мають строки відбору зразків. Обробіток
ґрунту, удобрення та зрошення впливають на розвиток мікроміцетів, амілолітиків, амоні-
фікаторів, олігонітрофілів й олігокарбофілів. Згідно з проведеним дослідженням під час ви-
рощування суниці садової є потреба в постійному внесенні добрив для усунення дисбалансу
поживних речовин, зокрема й органічної речовини, що підтверджується високим коефіцієн-
том оліготрофності й низьким коефіцієнтом мобілізації азотного фонду.
Ключові слова: чорнозем типовий, мікроорганізми, суниця садова, системи удобрення,
біогенність.
Вступ. Розвиток ґрунтів багато в чому
залежить від діяльності мікроорганізмів, що
значною мірою зумовлює мінералізацію ор-
ганічних решток, переводячи «законсервова-
ні» поживні речовини в доступні для рослин
форми [1; 2]. Позитивна дія мікроорганізмів
на рослини проявляється в трансформації ор-
ганічних решток, синтезі гумусу, постачанні
рослинам біологічно активних сполук, які
стимулюють їх ріст і розвиток. Крім того,
мікроорганізми виконують роль санітарів у
детоксикації органічних і неорганічних за-
бруднень, синтезують антимікробні речови-
ни, які пригнічують розвиток фітопатоген-
них мікроорганізмів [3; 4].
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій з досліджуваної теми. Сільськогоспо-
дарське використання земель найчастіше
сприяє збільшенню чисельності мікрооргані-
змів, але водночас змінюється співвідношен-
ня представників різних еколого-трофічних
груп [5–9]. Так, у дослідах різних авторів,
проведених за інтенсивного зрошення, пока-
зано зростання показників оліготрофності та
© Н. І. Ковалжи, 2021
87
мінералізації, що свідчить про інтенсивні-
ший перебіг біологічних процесів і погір-
шення поживного режиму ґрунту [10–12].
Встановлено, що за органічного землеробст-
ва бактеріальне різноманіття було вищим,
якщо порівняти з іншими системами [13].
Окремі дослідники відзначають переважання
бактеріальних угруповань над чисельністю
мікобіоти протягом онтогенезу цукрового
буряку [14]. Відзначається, що за внесення
мінеральних добрив збільшується мікробна
біомаса [15]. Відомо також, що сезонна ди-
наміка чисельності мікроорганізмів у ґрунті
обумовлюється коливаннями температури й
опадів, які прямо або опосередковано (через
регулювання метаболізму рослин) вплива-
ють на стан мікробних угруповань [16].
Мета досліджень. Визначити вплив сис-
тем удобрення на показники еколого-трофіч-
ного угруповання мікроорганізмів в умовах
інтенсивного вирощування суниці садової за
крапельного зрошення.
Матеріали та методи досліджень. У
межах Роганського стаціонару об’єктами до-
сліджень було обрано чорноземи типові важ-
косуглинкові на лесах (дослідне поле Хар-
ківського національного аграрного універси-
тету ім. В. В. Докучаєва), які перебувають у
різному постагрогенному та агрогенному ви-
користанні. Варіантами дослідження обрано
ділянки під природним фітоценозом (переліг
з 1946 року), ділянка за традиційної системи
обробітку (кукурудза, рілля більше 100 ро-
ків) та варіанти вирощування суниці садової
під краплинним зрошенням за різних систем
удобрення. У варіанті вирощування кукуру-
дзи як основне удобрення восени вносили
40 т/га перегною великої рогатої худоби
(ВРХ) з наступним його заорюванням на
глибину 22–25 см. Рано навесні проводили
боронування, а у травні здійснювали посів ку-
курудзи гібриду Лелека. Передпосівна куль-
тивація проведена на 6 см. Під час посіву
вносили 160 кг/га нітроамофоски (N26P26K26).
Підживлення проводили у фазу 7 листків
аміачною селітрою (N — 34,4 %) з розрахун-
ку 80 кг/га. Переліг і вирощування кукурудзи
в наших дослідженнях слугували своєрідни-
ми контролями у дослідженні мікробіологіч-
них показників у ґрунті за вирощування су-
ниці садової.
Дослід із суницею сорту Роксана закла-
дено восени 2018 р. на площі 0,3 га. Ділянку
розбито на 4 варіанти (у кожному варіанті по
4 рядки): 1. Без удобрення. 2. Мінеральна си-
стема удобрення. 3. Органо-мінеральна сис-
тема удобрення. 4. Органічна система удоб-
рення. Як добриво використовували нітроа-
мофоску N16P16K16 з розрахунку 400 кг/га та
напівперепрілий гній у дозі 50 т/га. Посадку
суниці проводили в шаховому зсунутому
порядку у дві стрічки з відстанню між рос-
линами 25 см та міжряддями 130 см. Сфор-
мовані гряди вкривали плівкою, під якою
прокладали крапельну стрічку. Полив здійс-
нювали за потребою для забезпечення пос-
тійної вологості ґрунту в межах 75 % від по-
вної вологоємності ґрунту. Технологія ви-
рощування передбачала застосування хіміч-
них засобів захисту рослин проти шкідників
та позакореневе підживлення у фазу цвітіння.
На ділянках із природним фітоценозом
та за традиційної системи обробітку (за ви-
рощування кукурудзи) відбір зразків ґрунту
проводили на глибинах від 0 до 40 см, а на
ділянках вирощування суниці садової — з
глибини верхнього шару (гребінь) й глибше
до 50 см. Відбір зразків ґрунту для мікробіо-
логічних досліджень здійснювали в трикрат-
ній повторності.
Зрошувальна вода характеризується ви-
соким вмістом заліза (3 клас — непридатна
для зрошення за вмістом заліза), концентра-
ція всіх інших металів на рівні показників 1
класу (табл. 1).
Оцінювання якості зрошувальної води за
небезпекою іригаційного засолення ґрунтів
відповідає 1 класу, за небезпекою підлужен-
ня вода належить до 1 класу, за небезпекою
осолонцювання ґрунту — до 3 класу, за не-
безпекою токсичного впливу на рослини —
1 класу.
Для обліку чисельності аеробних мікро-
організмів використовували метод глибин-
ного посіву на щільні середовища. Кількість
ґрунтових мікроорганізмів, які використову-
Таблиця 1. Вміст важких металів, мг/дм3 у зрошувальній воді (за ДСТУ 7286:2012)
Zn Cd Ni Co Fe Mn Pb Cu Cr
0,006 0 0 0,004 5,18 0,073 0,014 0,003 0
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
88
Таблиця 2. Сольовий склад зрошувальної води (за ДСТУ 7908:2015, ДСТУ 7908:2015,
ДСТУ 7944:2015, ДСТУ 7945:2015, ДСТУ 7943:2015)
pH
HCO3 Cl– SO4
2– Ca2+ Mg2+ Na+ K+
К
ат
іо
ни
А
ні
он
и
М
ін
ер
ал
із
а-
ці
я/
дм
3
ме
кв
/д
м3
%
ме
кв
/д
м3
%
ме
кв
/д
м3
%
ме
кв
/д
м3
%
ме
кв
/д
м3
%
ме
кв
/д
м3
%
ме
кв
/д
м3
%
7,
05
5,
00
0,
31
1,
10
0,
03
5
2,
22
01
1
0,
80
0,
01
6
0,
40
0,
00
5
6,
95
0,
16
0,
16
9
0,
00
68
8,
32
8,
32
0,
64
ють переважно органічні сполуки азоту (амо-
ніфікатори) визначали на м’ясо-пептонному
агарі (МПА). На крохмале-аміачному сере-
довищі (КАА) вивчали чисельність мікроор-
ганізмів, що асимілюють переважно мінера-
льні форми азоту й актиноміцети. Чисель-
ність мікроскопічних грибів визначали на
пептонно-глюкозному агарі Ваксмана (ПГА).
На голодному агарі (ГА) визначали олігокар-
бофіли та на середовищі ЕШ — мікроорга-
нізми, що здатні рости за низьких концент-
рацій азоту (олігонітрофіли) [17; 18]. Спря-
мованість мікробіологічних процесів у ґрунті
визначали за допомогою показника загальної
біологічної активності (Біогенність = КАА +
+ МПА + ЕШ + ГА), коефіцієнтів мінераліза-
ції й іммобілізації азоту (Кмін = КАА / МПА),
оліготрофності (Коліг = МПА / ГА) і мобіліза-
ції азотного фонду (КМАФ = (МПА + КАА) /
/ (ЕШ + ГА) — за відповідними методиками
[17; 18].
Математичний аналіз отриманих даних
здійснювали за використання програмного
забезпечення Microsoft Excel й Statgraphics
Centurion 19.
Результати досліджень. Згідно з отри-
маними даними (табл. 3), чисельність мікро-
скопічних грибів у ґрунті суттєво зменшу-
ється за вирощування суниці садової, якщо
порівняти з перелогом, — від 22,02 тис. коло-
нієутворювальних одиниць / г сухого ґрунту
(КУО / г с. ґ.) до 1,18 тис. КУО / г с. ґ, а саме:
від 3,84 тис. до 1,18 тис. КУО / г с. ґ. у варі-
анті без добрив, від 15,74 тис. до 0,73 тис.
КУО / г с. ґ. у варіанті за органічного удоб-
рення, від 13,16 тис. до 0,83 тис. КУО / г с. ґ.
у варіанті за органо-мінеральної системи та
від 10,64 тис. до 0,51 тис. КУО / г с. ґ. у варі-
анті за мінеральної системи удобрення.
Оцінюючи мікробіологічні показники у
гребеневому шарі ґрунту за вирощування су-
ниці садової, треба відзначити, що чисель-
ність мікроорганізмів на середовищах МПА,
КАА, ЕШ, ГА більша, ніж у шарі ґрунту
0–10 см, проте водночас чисельність мікро-
міцетів та актиноміцетів зменшується. При-
чиною такого стану угруповання мікроорга-
нізмів, на нашу думку, є вища вологість за
краплинного зрошення.
Вищими показниками чисельності акти-
номіцетів (КААакт) характеризується ґрунт у
перелозі, варіантах вирощування суниці са-
дової за органо-мінеральної та органічної си-
стем удобрення, а також за вирощування ку-
курудзи. Варто відзначити, що вирощування
суниці без добрив супроводжується найниж-
чим показником чисельності актиноміцетів,
якщо порівняти з усіма досліджуваними ва-
ріантами. Причиною є менша кількість орга-
нічної маси у ґрунті цього варіанту.
Аналізуючи показник чисельності мік-
роорганізмів, які розкладають органічні фор-
ми азоту (МПА), можна зробити висновок,
що найвищим він є в ґрунті під перелогом та
кукурудзою, відповідно, 3,85 млн та 2,55 млн
КУО / г с. ґ., тоді як за вирощування суниці
садової кількість представників цієї еколого-
трофічної групи є істотно меншою. За кількі-
стю амоніфікаторів серед варіантів удобрен-
ня суниці садової можна побудувати такий
логічний ряд (за зниженням показників):
2,39 млн за органічної, 2,31 млн за органо-мі-
неральної систем удобрення, 2,01 млн у ґру-
нті без удобрення та 1,94 млн КУО / г с. ґ. за
мінеральної системи удобрення. З глибиною
чисельність гетеротрофних організмів зако-
номірно зменшується.
Високі показники чисельності мікроор-
ганізмів, які асимілюють переважно мінера-
льні форми азоту (КАА), спостерігаються у
ґрунті під перелогом — 2,55 млн КУО / г с. ґ.
та за вирощування кукурудзи (2,57 млн КУО /
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
89
Таблиця 3. Чисельність представників окремих функціональних груп мікроорганізмів
у чорноземі типовому залежно від використання ґрунту
Варіанти
Гл
иб
ин
а,
см
ПГА КААакт КАА МПА ЕШ ГА
Бі
ог
ен
ні
ст
ь
К
ое
фі
ці
єн
т
мі
не
ра
лі
за
ці
ї
й
ім
мо
бі
лі
за
ці
ї
К
ое
фі
ці
єн
т
мо
бі
лі
за
ці
ї
аз
от
но
го
ф
он
ду
К
ое
фі
ці
єн
т
ол
іг
от
ро
фн
ос
ті
тис. КУО / г с. ґ. млн КУО / г с. ґ.
Переліг
0–10 22,02a* 26,54a 3,85a 2,55ab 0,33b 2,01 8,75b 0,64a 2,87a 0,09a
10–20 15,84b 19,69b 2,64b 1,17b 0,44c 1,06 5,31c 0,39 2,47a 0,17ab
20–30 1,44 6,64 1,33 0,56c 0,33 0,55a 2,78d 0,44 2,08b 0,28b
30–40 1,18 5,68 0,95 0,31d 0,26 0,42b 1,93e 0,32b 1,73c 0,32c
Кукурудза
0–10 14,63a 19,18a 2,55a 2,57ab 0,30b 1,72 7,14b 1,03a 2,72a 0,13a
10–20 11,18b 14,64b 2,53b 2,68b 0,40c 1,39 7,01c 1,02 2,85a 0,17ab
20–30 2,05 5,09 1,26 0,78c 0,25 0,63a 2,93d 0,59 2,36b 0,21b
30–40 1,51 4,45 0,72 0,29d 0,20 0,35b 1,55e 0,39b 1,88c 0,28c
Суниця,
без добрив
гребінь 7,04b 8,34ab 1,68a 1,13a 0,38a 3,32 6,50a 0,79a 1,05ab 0,24a
0–10 3,84a 11,05a 2,01a 1,30ab 0,39b 1,97 5,67b 0,63a 1,49a 0,22a
10–20 2,61b 8,69b 1,48b 0,89b 0,30c 1,39 4,05c 0,58 1,48a 0,20ab
20–30 0,65 2,28 0,72 0,51c 0,12 0,76a 2,10d 0,52 1,41b 0,21b
30–40 0,73 1,83 0,23 0,11d 0,07 0,33b 0,74e 0,32b 0,87c 0,31c
Суниця за
органічного
удобрення
гребінь 15,44b 14,81ab 2,96a 2,49a 0,84a 3,59 9,89a 0,94a 1,54ab 0,27a
0–10 15,74a 18,23a 2,39a 1,90ab 0,50b 2,53 7,32b 0,69a 1,55a 0,25a
10–20 8,72b 13,74b 1,95b 1,55b 0,48c 1,65 5,63c 0,65 1,69a 0,27ab
20–30 1,28 3,15 1,17 0,79c 0,27 1,03a 3,26d 0,57 1,57b 0,26b
30–40 0,83 2,39 0,26 0,16d 0,10 0,35b 0,88e 0,45b 1,04c 0,39c
Суниця за
органо-міне-
рального
удобрення
гребінь 8,25b 15,58ab 2,86a 3,31a 0,40a 3,12 9,69a 1,16a 2,22ab 0,16a
0–10 13,16a 20,28a 2,31a 2,42ab 0,52b 2,41 7,66b 0,96a 1,76a 0,25a
10–20 6,63b 13,21a 2,28b 1,76b 0,64c 1,43 6,11c 0,61 1,88a 0,29ab
20–30 1,25 3,79 0,92 0,65c 0,25 0,58a 2,40d 0,59 1,83b 0,28b
30–40 0,65 1,94 0,31 0,14d 0,12 0,38b 0,95e 0,40b 1,12c 0,36c
Суниця за
мінераль-
ного
удобрення
гребінь 5,33b 9,68ab 2,45a 3,06a 0,54a 3,90 9,95a 1,20a 1,52ab 0,24a
0–10 10,64a 12,44a 1,94a 2,38ab 0,46b 2,11 6,89b 0,99a 1,76a 0,25a
10–20 5,76b 11,05b 1,96b 1,87b 0,50c 1,72 6,06c 0,74 1,62a 0,26ab
20–30 0,67 3,13 1,05 0,67c 0,30 0,94a 2,95d 0,56 1,41b 0,28b
30–40 0,51 2,37 0,29 0,15d 0,11 0,44b 1,00e 0,41b 1,03c 0,39c
Стандартна похибка 0,751 1,652 0,185 0,149 0,194 0,110 1,328 0,182 0,276 0,567
*Літери біля показників вказують на наявність суттєвої статистичної різниці між глибинами
(р < 0,05).
/ г. с. ґ.) у шарі ґрунту 0–10 см проти ґрунту
під суницею (від 1,30 млн КУО / г с. ґ. у варі-
анті без добрив до 2,42 млн КУО / г с. ґ. за
органо-мінерального удобрення). Водночас за
досліджуваним показником у шарі ґрунту
10–20 см суттєво відрізняється варіант під
кукурудзою — 2,68 млн КУО / г с. ґ., що зна-
чно перевищує чисельність мікроорганізмів
у ґрунті перелогу — 1,17 млн КУО / г с. ґ. та
у ґрунті за вирощування суниці. Це поясню-
ється великою кількістю пожнивних решток
та внесених під час посіву добрив.
Найвищі показники кількості оліготроф-
них мікроорганізмів (ЕШ) серед досліджених
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
90
варіантів характерні для ґрунту за вирощу-
вання суниці садової. Так, збільшення чисе-
льності цих мікроорганізмів спостерігається
в ґрунті за органічної системи удобрення —
2,53 млн КУО / г с. ґ., органо-мінеральним та
мінеральним удобренням проти перелогу
(2,01 млн КУО / г с. ґ.) та ґрунтом під куку-
рудзою (1,72 млн КУО / г с. ґ.). Встановлено,
що з глибиною чисельність олігонітрофілів у
варіанті з вирощуванням кукурудзи збільшу-
ється, якщо порівняти з показниками перело-
гу. Це може свідчити про збіднення ґрунту на
мінеральні сполуки азоту. Подібна тенденція
спостерігається також і за чисельністю олі-
гокарбофілів (ГА). Ми пов’язуємо це зі збід-
ненням ґрунту на органічні речовини.
Найвищий показник мікробіологічної
активності (біогенність) відзначено у ґрунті
перелогу в шарі ґрунту 0–10 см (8,75 млн
КУО / г с. ґ.). Застосування добрив під суни-
цю стало причиною підвищення показника у
верхніх горизонтах ґрунту, особливо в греб-
ні, а саме: 9,95 млн за мінерального, 9,89 млн
за органічного і 9,69 млн КУО / г с. ґ. за
органо-мінерального удобрення. Різке зме-
ншення загальної чисельності бактерій спо-
стерігається у варіанті з вирощуванням су-
ниці без удобрення на всіх глибинах дослі-
джуваного ґрунту (від 6,50 млн у гребні до
0,74 млн КУО / г с. ґ. у шарі ґрунту 30–
40 см). Зростання біогенності у шарах ґрунту
10–20 см і 20–30 см за вирощування куку-
рудзи проти всіх інших варіантів може
бути наслідком покращення аерації під час
перемішування й заорювання післязбираль-
них решток.
Найменший коефіцієнт мінералізації й
іммобілізації зафіксовано в ґрунті перелогу
(від 0,31 у шарі 30–40 см до 0,64 у 0–10-
сантиметровому шарі ґрунту). Більшими по-
казниками характеризувався ґрунт під куку-
рудзою (від 0,39 до 1,03).
Найбільшу інтенсивність мінералізації
відзначено у гребеневій частині за органо-
мінерального (1,16) та мінерального (1,20)
удобрення. З глибиною коефіцієнт мінералі-
зації-іммобілізації зменшується в ґрунтах
усіх досліджуваних варіантів.
Варто відзначити, що в усіх досліджува-
них ґрунтах з глибиною спостерігається тен-
денція до зниження показників коефіцієнта
мобілізації азотного фонду. Найбільшою
трофністю характеризується ґрунт під пере-
логом і кукурудзою, де значення коефіцієнта
мобілізації азотного фонду відповідно стано-
вили: від 2,72–2,87 у 0–10-сантиметровому
шарі до 1,73–1,88 у шарі 30–40 см. Значно
меншими показниками коефіцієнта характе-
ризувався ґрунт у варіантах вирощування су-
ниці садової за краплинного зрошення. За
величиною показників можна побудувати та-
кий логічний ряд (від більшого до меншого):
органо-мінеральна – органічна – мінеральна
системи удобрення – без добрив.
Найменший коефіцієнт оліготрофності, а
відповідно, і найбільша кількість легкоза-
своюваних поживних речовин, характерні
для ґрунту перелогу і за вирощування куку-
рудзи: від 0,09–0,13 у 0–10-сантиметровому
до 0,32–0,28 у 30–40-сантиментровому ша-
рах ґрунту. Загалом з глибиною кількість
легкозасвоюваних поживних речовин змен-
шується, про що свідчить підвищення коефі-
цієнту оліготрофності, виняток становлять
варіанти з вирощуванням суниці, де на гли-
бині 0–30 см не зафіксовано істотних змін, а
значення цього показника коливалися в ме-
жах 0,16–0,28.
Згідно з проведеним математико-статис-
тичним аналізом (табл. 4) істотний вплив на
чисельність представників еколого-трофіч-
них груп мікроорганізмів мають строки від-
бору зразків. Варіанти досліду достовірно
впливають на чисельність мікроміцетів (ПГА),
амілолітиків (КАА), амоніфікаторів (МПА),
олігонітрофілів (ЕШ) і олігокарбофілів (ГА).
Чинник глибини відбору зразків не має сут-
тєвого впливу на чисельність мікроорганіз-
мів, що, на нашу думку, пов’язано з невели-
кою тривалістю досліджень і коротким стро-
ком проведення досліду. Також треба відзна-
чити відсутність істотного впливу варіантів
на показник біогенності. Виходячи з показ-
ника F, вплив сезону відбору зразків на чи-
сельність мікроорганізмів значно вищий, ніж
варіантів досліду.
Висновки. За результатами проведених
мікробіологічних досліджень, інтенсивне ви-
користання чорнозему за вирощування су-
ниці садової під краплинним зрошенням за-
безпечує зменшення чисельності мікроскопі-
чних грибів, актиноміцетів, амілолітиків та
амоніфікаторів на фоні підвищення чисель-
ності оліготрофів (олігонітрофілів та оліго-
карбофілів). Серед варіантів удобрення су-
ниці найвищим коефіцієнтом мінералізації-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
91
Таблиця 4. Результати дисперсійного аналізу впливу досліджуваних чинників на чи-
сельність представників функціональних груп мікроорганізмів ґрунту та спрямованість
біологічних процесів
Фактори
впливу
F
—
R
at
io
;
P
—
V
al
ue
ПГА КААакт КАА МПА ЕШ ГА
Бі
ог
ен
ні
ст
ь
К
ое
фі
ці
єн
т
мі
не
ра
лі
за
ці
ї й
ім
мо
бі
лі
за
ці
ї
К
ое
фі
ці
єн
т
мо
бі
лі
за
ці
ї
аз
от
но
го
ф
он
ду
К
ое
фі
ці
єн
т
ол
іг
от
ро
фн
ос
ті
Варіанти
досліду
F 5,47 1,99 2,89 2,80 2,44 2,27 1,31 2,85 3,80 15,42
P 0,0001 0,0815 0,0150 0,0177 0,0350 0,0481 0,2604 0,0160 0,0025 0
Сезон
F 14,49 53,17 45,18 41,90 44,15 13,82 54,41 6,01 26,70 12,39
P 0 0 0 0 0 0 0 0,0028 0 0
Взаємо-
дія
F 1,32 1,17 1,01 0,87 1,29 1,03 0,63 1,01 1,00 1,88
P 0,2214 0,3092 0,4331 0,5605 0,2352 0,4175 0,7855 0,4378 0,4464 0,0484
іммобілізації характеризувався ґрунт за ор-
гано-мінерального й мінерального удобрен-
ня, а коефіцієнти мобілізації азотного фонду
й оліготрофності суттєво не відрізнялися. Це
може бути пов’язано з впливом низки чин-
ників: погіршенням аерації, зменшенням кі-
лькості органічної речовини, що надходить
до ґрунту, використанням води з високим
вмістом солей і важких металів. І навпаки, у
варіанті перелогу зафіксовано більшу кіль-
кість гетеротрофів і меншу кількість олігот-
рофів, що зі свого боку позитивно відобра-
зилося на досліджуваних коефіцієнтах, а
саме: найнижчий серед досліджуваних варі-
антів коефіцієнт мінералізації, оліготрофнос-
ті і найвищий — мобілізації азотного фонду.
Інтенсивний обробіток ґрунту у варіанті з
вирощуванням кукурудзи спричинив змен-
шення чисельності мікроскопічних грибів, а
внесення органічних і мінеральних добрив,
навпаки, сприяли розвитку гетеротрофів, що
зі свого боку посприяло зниженню коефіці-
єнта оліготрофності й підвищенню коефіці-
єнтів мобілізації азотного фонду й мінералі-
зації.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Гавва Д. В. Агрогенна і постагрогенна
еволюція чорноземів типових Лівобережжя Лісо-
степу України: монографія / За ред. Д. Г. Тихо-
ненка. Харків : Майдан, 2016. 218 с.
2. FAO, ITPS, GSBI, CBD and EC. 2020. State
of knowledge of soil biodiversity. Status, challenges
and potentialities, Report 2020. Rome, FAO.
https://doi.org/10.4060/cb1928en
3. Іутинська Г. О. Ґрунтова мікробіологія:
Навчальний посібник. Київ : Арістей, 2006. 284 с.
4. Волкогон В. В., Надкернична О. В., Кова-
левська Т. М. та ін. Мікробні препарати у земле-
робстві. Теорія і практика / За ред. В. В. Волко-
гона. Київ : Аграрна наука, 2006. 312 с.
5. Новосад К. Б., Гавва Д. В., Фісунов М. М.
Біогенність чорноземів звичайних Українського
степового природного заповідника (відділення
«Хомутовський степ»). Вісник Харківського наці-
онального аграрного університету імені В. В. До-
кучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохімія, зем-
леробство, лісове господарство, екологія ґрун-
тів». 2009. № 3. С. 110–114.
6. Рєзнік С. В. Зміни еколого-трофічних уг-
рупувань мікроорганізмів чорноземів типових за
різних систем землеробства. Вісник Харківсько-
го національного аграрного університету імені
В. В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавство, агрохі-
мія, землеробство, лісове господарство, екологія
ґрунтів». 2019. № 1. С. 69–74
7. Рєзнік С. В. Вплив різних систем земле-
робства на еколого-трофічні угруповання мікро-
організмів чорноземів типових в умовах Лівобе-
режного Лісостепу України. Сільськогосподарсь-
ка мікробіологія, 2021. № 33. С. 62–71. https://
doi.org/10.35868/1997-3004.33.62-71
8. Новосад К. Б., Гавва Д. В., Ревтьє А. В.,
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
92
Фісунов М. М. Біогенність чорноземів типових
Українського степового природного заповідника
(відділення «Михайлівська цілина»). Вісник Хар-
ківського національного аграрного університету
імені В. В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавство,
агрохімія, землеробство, лісове господарство,
екологія ґрунтів». 2010. № 5. С. 67–75.
9. Тонха О. Л., Євтушенко Т. В. Мікробна
трансформація органічної речовини чорнозему
типового за різних обробітків ґрунту. Вісник Ха-
рківського національного аграрного університе-
ту імені В. В. Докучаєва. Серія «Ґрунтознавст-
во, агрохімія, землеробство, лісове господарст-
во, екологія ґрунтів». 2012. № 4. С. 61–66.
10. Воротинцева Л. І. Трансформація стану
мікробного ценозу темно-каштанового ґрунту за
різних умов використання. Матеріали Міжна-
родної науково-практичної інтернет-конференції
«Сучасні розробки сільськогосподарської галу-
зі — аграрній науці» (м. Херсон, 21 вересня).
Херсон, 2019. С.18–20.
11. Asghar H. N., Setia R., Marschner P. Com-
munity composition and activity of microbes from
saline soils and non-saline soils respond similarly
to changes in salinity. Soil Biol Biochem. 2012.
Vol. 47. P. 175–178. https://doi.org/10.1016/j.
soilbio.2012.01.002
12. Suwastika I. N., Cruz A. F., Pakawa-
ru N. A., Wijayanti W., Muslimin Z., Basri Ishizaki
Y., Tanaka T., Ono N., Kanaya S. & Shiina T.
Characterization of bacterial and fungal communi-
ties in soils under different farming systems. the
cacao plantation in Sulawesi Island – Indonesia.
Eurasian Soil Science. 2019. Vol. 52, P. 1234–1243.
https://doi.org/10.1134/S1064229319100144
13. Борко Ю. А., Кириченко А. В. Оценка
стуктурно-пространственной организации биома
в агроэкосистемах. Материалы Международной
научной конференции «Инновации в науке: гло-
бальные тенденции и региональный аспект»
(г. Рига, Латвия, 12–13 марта). Рига : Baltija Pub-
lishing, 2021. 260 с.
14. Geisseler D., Scow K. М. Soil Long-term
effects of mineral fertilizers on soil microorganisms.
Biology and Biochemistry. 2014. Vol. 75, P. 54–63.
https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2014.03.023
15. Чернов Т. И., Железова А. Д. Динамика
сообществ почвенных микробов в разные сроки.
Евразийское почвоведение. Т. 53, Вып. 5, С. 643–
652. https://doi.org/10.1134/S106422932005004X
16. Дегтярьов В. В., Ковалжи Н. І., Ново-
сад К. Б. Біогенність чорноземів типових півден-
но-східної частини Лісостепу України за засто-
сування різних систем удобрення при виро-
щуванні суниці садової в умовах крапельного
зрошення. Вісник Харківського національного аг-
рарного університету імені В. В. Докучаєва. Се-
рія «Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство,
лісове господарство, екологія ґрунтів». 2019.
№ 2. С. 54–61.
17. Щуковський М. А., Новосад К. Б., Вели-
чко Л. Л., Казюта О. М., Васильєва Л. І. Мікро-
біологія ґрунтів. Харків. 2002. 137 с.
18. Волкогон В. В., Надкернична О. В., Ток-
макова Л. М., Мельничук Т. М., Чайковська Л. О.
Експериментальна ґрунтова мікробіологія: моно-
графія / За ред. В. В. Волкогона. Київ : Аграрна
наука, 2010. 464 с.
Отримано 11.08.2021
https://doi.org/10.35868/1997-3004.34.86-94
UDC [631.445.41:631.461]:631.8(477.52/.54)
ASPECTS OF FORMATION OF GROUPS OF MICROORGANISMS
OF TYPICAL CHERNOZEM IN THE GROWING OF GARDEN
STRAWBERRY UNDER DIFFERENT FERTILIZATION SYSTEMS
AND DRIP IRRIGATION
N. I. Kovalzhy
Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaiev
e-mail: kovalzhy.n.i@gmail.com
Objective. To determine the influence of fertilization systems on the parameters of the number
of separate ecological and trophic groups of microorganisms in typical deep heavy loam chernozem
upon bed technology of garden strawberry cultivation with the use of drip irrigation. Methods.
Comparative profile, microbiological, mathematical and statistical. Results. Seasonal changes in
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
93
the number of microorganisms depend on many factors, including physical, chemical, biological,
environmental. Conducted studies show that most factors tend to increase the number of microor-
ganisms in the soil in spring and summer and decrease to a minimum in autumn. With depth, the
number of microorganisms decreases. The highest number of them was detected in the ridge part of
the soil. Soil biogenicity varied from 8.75 million CFU /1 g of dry soil in the grassland soil up to
5.67 million CFU/1 g of dry soil upon growing strawberries without fertilizers in a 0–10-centimetre
layer of soil; the use of organic and mineral fertilizers had an equally positive effect on biogenicity.
Conclusion. The terms of sampling have a significant impact on the number of representatives of
different ecological and trophic groups of microorganisms of typical deep heavy loam chernozem.
Cultivation, fertilization and irrigation of soil affect the development of micromycetes, amylolytics,
ammonifiers, oligonitrophils and oligocarbophils. According to a study, cultivation of garden
strawberry requires constant application of fertilizers to eliminate imbalances of nutrients, includ-
ing organic matter, as evidenced by high oligotrophic coefficient and low nitrogen mobilization
rate.
Key words: typical chernozem, microorganisms, garden strawberry, fertilization systems, bio-
genicity.
REFERENCES
1. Havva, D. V. (2016). Ahrohenna i postahro-
henna evoliutsiia chornozemiv typovykh Livo-
berezhzhia Lisostepu Ukrainy [Agrogenic and post-
agrogenic evolution of chernozems typical of Left
Left Bank of the Forest-Steppe of Ukraine]. D. H. Ty-
khonenko (Ed.). Kharkiv: Maidan [in Ukrainian].
2. FAO, ITPS, GSBI, CBD and EC. 2020. State
of knowledge of soil biodiversity. Status, challenges
and potentialities, Report 2020. Rome, FAO. https://
doi.org/10.4060/cb1928en
3. Iutynska, H. O. Gruntova mikrobiolohiia
[Soil microbiology]. Kyiv: Aristei [in Ukrainian].
4. Volkohon, V. V. (Ed.), Nadkernychna, O. V.,
Kovalevska, T. M., Tokmakova, L. M., Kopy-
lov, Ye. P., Kozar, S. F. Khalep, Yu. M. (2006).
Mikrobni preparaty u zemlerobstvi. Teoriya i prak-
tyka [Microbial preparations in agriculture. Theory
and practice]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
5. Novosad, K. B., Havva, D. V., & Fisu-
nov, M. M. (2009). Biohennist chornozemiv zvy-
chainykh Ukrainskoho stepovoho pryrodnoho zapo-
vidnyka (viddilennia “Khomutovskyi step”) [Bio-
genicity of common chernozems of the Ukrainian
steppe nature reserve (Khomutovsky steppe depart-
ment)]. Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho ah-
rarnoho universytetu imeni V. V. Dokuchayeva. Ser-
iya “Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo,
lisove hospodarstvo, ekolohiya gruntiv” — Bulletin
of V. V. Dokuchaev Kharkiv National Agrarian Uni-
versity. Series “Soil Science, Agrochemistry, Agri-
culture, Forestry, Soil Ecology”, 3, 110–114 [in
Ukrainian].
6. Rieznik, S. V. (2019). Zminy ekoloho-tro-
fichnykh uhrupuvan’ mikroorhanizmiv chornozemiv
typovykh za riznykh system zemlerobstva [Changes
of ecological-trophic groups of microorganisms of
chornozems typical for various farming systems].
Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho ahrarnoho
universytetu imeni V. V. Dokuchayeva. Seriya
“Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo, lisove
hospodarstvo, ekolohiya gruntiv” — Bulletin of
V. V. Dokuchaev Kharkiv National Agrarian Uni-
versity. Series “Soil Science, Agrochemistry, Agri-
culture, Forestry, Soil Ecology”, 1, 69–74 [in Uk-
rainian].
7. Rieznik, S. V. (2021). Vplyv riznykh system
zemlerobstva na ekoloho-trofichni uhrupovannya
mikroorhanizmiv chornozemiv typovykh v umovakh
Livoberezhnoho Lisostepu Ukrayiny [Influence of
different systems of crop farming on ecological and
trophic groupings of microorganisms of typical
chornozem in the conditions of the Left-Bank Forest
Steppe of Ukraine]. Agriciltural Microbiology, 33,
62–71 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.35868/1997-
3004.33.62-71
8. Novosad, K. B., Havva, D. V., Revtie, A. V.,
& Fisunov, M. M. (2010). Biohennist chornozemiv
typovykh Ukrainskoho stepovoho pryrodnoho zapo-
vidnyka (viddilennia “Mykhailivska tsilyna”) [Bio-
genicity of typical chernozems of the Ukrainian
steppe nature reserve (Mykhailivska Tsilina depart-
ment)]. Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho ah-
rarnoho universytetu imeni V. V. Dokuchayeva. Ser-
iya “Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo,
lisove hospodarstvo, ekolohiya gruntiv” — Bulletin
of V. V. Dokuchaev Kharkiv National Agrarian Uni-
versity. Series “Soil Science, Agrochemistry, Agri-
culture, Forestry, Soil Ecology”, 5, 67–75 [in Uk-
rainian].
9. Tonkha, O. L., Yevtushenko, T. V. (2012).
Mikrobna transformatsiia orhanichnoi rechovyny
chornozemu typovoho za riznykh obrobitkiv gruntu
[Microbial transformation of organic matter of cher-
nozem typical for different tillages]. Visnyk
Kharkivs’koho natsional’noho ahrarnoho univer-
sytetu imeni V. V. Dokuchayeva. Seriya “Grunto-
znavstvo, ahrokhimiya, zemlerobstvo, lisove hospo-
darstvo, ekolohiya gruntiv” — Bulletin of V. V. Do-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
94
kuchaev Kharkiv National Agrarian University. Se-
ries “Soil Science, Agrochemistry, Agriculture, For-
estry, Soil Ecology”, 4, 61–66 [in Ukrainian].
10. Vorotyntseva, L. I. (2019). Transformatsiia
stanu mikrobnoho tsenozu temno-kashtanovoho
gruntu za riznykh umov vykorystannia [Transfor-
mation of the state of microbial coenosis of dark
chestnut soil under different conditions of use]. Pro-
ceedings of the International scientific-practical In-
ternet-conference “Modern developments in the ag-
ricultural sector — agricultural science” (рр. 18–20),
Kherson [in Ukrainian].
11. Asghar, H. N., Setia, R., & Marschner, P.
(2012). Community composition and activity of mi-
crobes from saline soils and non-saline soils respond
similarly to changes in salinity. Soil Biol Biochem,
47, 175–178. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2012.
01.002
12. Suwastika, I. N., Cruz, A. F., Pakawa-
ru, N. A., Wijayanti, W., Muslimin, Z. Basri, Ishiza-
ki, Y., Tanaka, T., Ono, N., Kanaya, S., & Shiina, T.
(2019). Characterization of bacterial and fungal
communities in soils under different farming sys-
tems. The cacao plantation in Sulawesi Island – In-
donesia. Eurasian Soil Science. Vol. 52, P. 1234–
1243. https://doi.org/10.1134/S1064229319100144
13. Borko, Yu. A., Kyrychenko, A. V. Otsenka
stukturno-prostranstvennoi orhanyzatsyy byoma v
ahroekosystemakh [Assessment of the structural and
spatial organization of the biome in agroecosys-
tems]. Proceedings of the International Scientific
Conference “Innovations in Science: Global Trends
and Regional Aspect” [in Russian].
14. Geisseler, D., Scow, K. M. (2014). Soil
Long-term effects of mineral fertilizers on soil mi-
croorganisms. Biology and Biochemistry. Vol. 75,
P. 54–63. https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2014.03.
023
15. Chernov, T. Y., Zhelezova, A. D. Dinamika
soobschestv pochvennyih mikrobov v raznyie sroki
[Dynamics of Soil Microbial Communities at Dif-
ferent Times]. Eurasian Soil Science, 53 (5), 643–
652. https://doi.org/10.1134/S106422932005004X [in
Russian].
16. Dehtiarov, V. V., Kovalzhy, N. I., & Novo-
sad, K. B. (2019). Biohennist chornozemiv typovykh
pivdenno-skhidnoi chastyny Lisostepu Ukrainy za
zastosuvannia riznykh system udobrennia pry vy-
roshchuvanni sunytsi sadovoi v umovakh krapel-
noho zroshennia [Biogenicity of chernozems typical
of the south-eastern part of the Forest-Steppe of
Ukraine with the use of different fertilizer systems in
the cultivation of strawberries in the conditions of
drip irrigation]. Visnyk Kharkivs’koho natsional’no-
ho ahrarnoho universytetu imeni V. V. Dokucha-
yeva. Seriya “Gruntoznavstvo, ahrokhimiya, zem-
lerobstvo, lisove hospodarstvo, ekolohiya grun-
tiv” — Bulletin of V. V. Dokuchaev Kharkiv Nation-
al Agrarian University. Series “Soil Science, Agro-
chemistry, Agriculture, Forestry, Soil Ecology”, 2,
54–61 [in Ukrainian].
17. Shchukovskyi, M. A., Novosad, K. B., Vel-
ychko, L. L., Kaziuta, O. M., & Vasylieva, L. I.
Mikrobiolohiia gruntiv [Soil microbiology]. Khar-
kiv. 2002 [in Ukrainian].
18. Volkohon, V. V. (Ed.), Nadkernychna, O. V.,
Tokmakova, L. M., Melnychuk, T. M., & Chai-
kovska, L. O. (2010). Eksperymentalna gruntova
mikrobiolohiia [Experimental soil microbiology].
Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
Received 11.08.2021
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 34.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-460 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:15:03Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/b9/2e42c30deb09a73ee53181b69a8430b9.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4602026-07-22T10:10:50Z ASPECTS OF FORMATION OF GROUPS OF MICROORGANISMS OF TYPICAL CHERNOZEM IN THE GROWING OF GARDEN STRAWBERRY UNDER DIFFERENT FERTILIZATION SYSTEMS AND DRIP IRRIGATION ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ Н. І. , Ковалжи typical chernozem, microorganisms, garden strawberry, fertilization systems, biogenicity чорнозем типовий, мікроорганізми, суниця садова, системи удобрення, біогенність Objective. To determine the influence of fertilization systems on the parameters of the number of separate ecological and trophic groups of microorganisms in typical deep heavy loam chernozem upon bed technology of garden strawberry cultivation with the use of drip irrigation. Methods. Comparative profile, microbiological, mathematical and statistical. Results. Seasonal changes in the number of microorganisms depend on many factors, including physical, chemical, biological, environmental. Conducted studies show that most factors tend to increase the number of microorganisms in the soil in spring and summer and decrease to a minimum in autumn. With depth, the number of microorganisms decreases. The highest number of them was detected in the ridge part of the soil. Soil biogenicity varied from 8.75 million CFU /1 g of dry soil in the grassland soil up to 5.67 million CFU/1 g of dry soil upon growing strawberries without fertilizers in a 0–10-centimetre layer of soil; the use of organic and mineral fertilizers had an equally positive effect on biogenicity. Conclusion. The terms of sampling have a significant impact on the number of representatives of different ecological and trophic groups of microorganisms of typical deep heavy loam chernozem. Cultivation, fertilization and irrigation of soil affect the development of micromycetes, amylolytics, ammonifiers, oligonitrophils and oligocarbophils. According to a study, cultivation of garden strawberry requires constant application of fertilizers to eliminate imbalances of nutrients, including organic matter, as evidenced by high oligotrophic coefficient and low nitrogen mobilization rate. Мета. Визначити вплив систем удобрення на показники чисельності окремих екологотрофічних груп мікроорганізмів у чорноземі типовому глибокому важкосуглинковому за грядової технології вирощування суниці садової із застосуванням крапельного зрошення. Методи. Порівняльно-профільний, мікробіологічні, математико-статистичні. Результати. Сезонні зміни чисельності мікроорганізмів залежать від багатьох чинників, зокрема фізичних, хімічних, біологічних, екологічних. Проведені дослідження свідчать, що більшість чинників забезпечують тенденцію до збільшення чисельності мікроорганізмів у ґрунті у веснянолітній період та зменшення до мінімальних значень восени. З глибиною чисельність мікроорганізмів зменшувалася. У гребеневій частині ґрунту зафіксовано найвищу їх кількість. Біогенність ґрунту змінювалася в межах від 8,75 у ґрунті перелогу до 5,67 млн КУО / 1 г с. ґ. за вирощування суниці без добрив у 0–10-сантиметровому шарі ґрунту; застосування органічних і мінеральних добрив мало однаково позитивний вплив на біогенність. Висновки. Істотний вплив на чисельність представників різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів чорнозему типового глибокого важкосуглинкового мають строки відбору зразків. Обробіток ґрунту, удобрення та зрошення впливають на розвиток мікроміцетів, амілолітиків, амоніфікаторів, олігонітрофілів й олігокарбофілів. Згідно з проведеним дослідженням під час вирощування суниці садової є потреба в постійному внесенні добрив для усунення дисбалансу поживних речовин, зокрема й органічної речовини, що підтверджується високим коефіцієнтом оліготрофності й низьким коефіцієнтом мобілізації азотного фонду. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2021-11-11 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/460 10.35868/1997-3004.34.86-94 Agricultural microbiology; Vol. 34 (2021): Agriciltural microbiology; 86-94 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 34 (2021): Сільськогосподарська мікробіологія; 86-94 1997-3004 10.35868/1997-3004.34 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/460/539 Авторське право (c) 2022 Kovalzhy N. I. https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | чорнозем типовий мікроорганізми суниця садова системи удобрення біогенність Н. І. , Ковалжи ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ |
| title | ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ |
| title_alt | ASPECTS OF FORMATION OF GROUPS OF MICROORGANISMS OF TYPICAL CHERNOZEM IN THE GROWING OF GARDEN STRAWBERRY UNDER DIFFERENT FERTILIZATION SYSTEMS AND DRIP IRRIGATION |
| title_full | ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ |
| title_fullStr | ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ |
| title_full_unstemmed | ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ |
| title_short | ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УГРУПОВАНЬ МІКРООРГАНІЗМІВ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІД ЧАС ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ САДОВОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ І КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ |
| title_sort | особливості формування угруповань мікроорганізмів чорнозему типового під час вирощування суниці садової за різних систем удобрення і краплинного зрошення |
| topic | чорнозем типовий мікроорганізми суниця садова системи удобрення біогенність |
| topic_facet | typical chernozem microorganisms garden strawberry fertilization systems biogenicity чорнозем типовий мікроорганізми суниця садова системи удобрення біогенність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/460 |
| work_keys_str_mv | AT níkovalži aspectsofformationofgroupsofmicroorganismsoftypicalchernozeminthegrowingofgardenstrawberryunderdifferentfertilizationsystemsanddripirrigation AT níkovalži osoblivostíformuvannâugrupovanʹmíkroorganízmívčornozemutipovogopídčasviroŝuvannâsunicísadovoízaríznihsistemudobrennâíkraplinnogozrošennâ |