ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ
The dynamic of chickpea cultivars Rosana and Aleksandrit nodule formation, increasing of its biomass, changing of nitrogenase activity and influence on these indicators of mineral nitrogen in doses N30 and N 60 has been studied. It was shown that nitrogen fertilizer depress of chickpea symbiotic nit...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Author Affiliations: |
|
| Keywords: | keywords |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/468 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Agriciltural microbiology |
| Download file: |
|
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466263621926912 |
|---|---|
| author | Дідович , С.В. Портянко , С.І. Дідович , О.М. Толкачов , М.З. |
| author_facet | Дідович , С.В. Портянко , С.І. Дідович , О.М. Толкачов , М.З. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "С.В. Дідович ",
"institution": "Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
},
{
"author": "С.І. Портянко ",
"institution": "Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
},
{
"author": "О.М. Дідович ",
"institution": "Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
},
{
"author": "М.З. Толкачов ",
"institution": "Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН"
}
] |
| author_sort | Дідович , С.В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:51Z |
| description | The dynamic of chickpea cultivars Rosana and Aleksandrit nodule formation, increasing of its biomass, changing of nitrogenase activity and influence on these indicators of mineral nitrogen in doses N30 and N 60 has been studied. It was shown that nitrogen fertilizer depress of chickpea symbiotic nitrogen fixation and do not increas chickpea corn yield by nitrogen fertilizer under effective legume-rhizobium symbiosis conditions. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.3.43-54 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
42 43
УДК 633.31/37 : 631.461.5
ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ
СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З
MESORHІZOBІUM CІCERІ
Дідович С.В., Портянко С.І. , Дідович О.М., Толкачов М.З.
Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН
вул. К.Маркса 107, Сімферопольський р-н, смт. Гвардійське, АР Крим,
97513, Україна
Досліджено динаміку утворення бульбочок, наростання їх біо-
маси та зміни нітрогеназної активності у сортів нуту Розана
та Олександрит, а також вплив на ці показники нітрагінізації і
мінерального азоту в дозах N30 і N60. Показано, що азотні добрива
пригнічують симбіотичну азотфіксацію і за умови формування
високоефективного бобово-ризобіального симбіозу не підвищують
зернової продуктивності рослин нуту.
Ключові слова: нут, сорт, азотні добрива, симбіотична азотфік-
сація, динаміка, продуктивність.
На богарних землях півдня і південного сходу України серед ви-
рощуваних зернобобових рослин завдяки унікальним біологічним
особливостям має великі перспективи одна з давніх і відомих куль-
тур світового землеробства – нут (Cіcer arіetіnum). Висока холо-
достійкість нуту поєднується з жаро- і посухостійкістю. Цінність
нуту як продукту харчування визначається, насамперед, високими
смаковими і дієтичними властивостями, котрими він поступається
тільки сочевиці. Зерно нуту містить 28-32% білка, амінокислотний
склад якого близький до ідеального білка ФАО, 7% олії, багатий
комплекс вітамінів та інші цінні речовини [3, 4, 10].
Рослини нуту здатні вступати в симбіоз з бактеріями
Mesorhіzobіum cіcerі і шляхом біологічної азотфіксації засвоювати
з атмосфери за вегетаційний період до 80-150 кг/га азоту, забезпе-
чуючи без застосування мінеральних азотних добрив урожай зерна
20-25 ц/га. До 30% фіксованого з повітря азоту залишається в пож-
нивних і кореневих рештках нуту і використовується черговими
культурами сівозміни [8].
Сучасні сорти нуту – високотехнологічні, рослини не виля-
гають, боби стійкі до розтріскування, зерно довго не обсипається і
зберігає стійкість до ураження гороховим та квасолевим зерноїдом
44 45
протягом двох років. В Україні розроблені селекційно-генетичні
програми зі створення сортів нуту з поліпшеними господарсько-
корисними властивостями [1], а також сучасних технологій їх
вирощування [4].
В ґрунтах України немає аборигенних бульбочкових бактерій
нуту і лише в окремих місцях, де колись вирощували цю культуру, зу-
стрічаються локальні інтродуковані раніше популяції Mesorhizobium
cicerі. Тому для формування азотфіксувальної бобово-ризобіальної
системи і забезпечення живлення рослин молекулярним азотом
повітря необхідна нітрагінізація – передпосівна обробка насіння
біопрепаратами, створеними на основі відселекціонованих штамів
бульбочкових бактерій нуту [7, 8]. На ефективнісь цього агрозаходу
впливає багато чинників: сорт нуту, штам бульбочкових бактерій,
погодні умови, агротехніка вирощування, наявність мінеральних
добрив, стимуляторів росту, протруювачів, гербіцидів тощо.
Основними негативними факторами для симбіотичної азотфіксації,
окрім несприятливих погодних умов, можуть бути мінеральні
азотні добрива та пестициди [6].
Метою наших досліджень було вивчення впливу мінераль-
ного азоту на ефективність симбіотичної азотфіксації і продуктив-
ність рослин нуту.
Матеріали і методи. Польові досліди проводили на до-
слідних ділянках Південного філіалу Інституту сільськогоспо-
дарської мікробіології УААН з сучасними сортами нуту селекції
Селекційно-генетичного інституту: Олександрит (тип desі) та
Розана (тип cabulі). Грунт – лучно-чорноземний, вміст гумусу в ор-
ному шарі становив 1,85%, рН водне – 8,45, вміст рухомих сполук
фосфору – 53,8 мг/кг, калію – 360 мг/кг. Попередниками нуту були
розсадні помідори та повторний посів редьки олійної на сидерат.
Агротехніка в основному відповідала зональній технології виро-
щування нуту [4]. Фосфорні добрива вносили під оранку у вигляді
гранульованого суперфосфату в дозі Р60. Азотні добрива вносили
під передпосівну культивацію у формі аміачної селітри в дозах
N30 та N60. Протруйники і гербіциди не застосовували, бур’яни
знищували шляхом періодичного прополювання. Облікова площа
ділянок складала 4,2 м2, повторність – 4. Напередодні посіву в шарі
грунту 0-15 см відбирали його зразки для визначення агрохімічних
показників, а також кількості раніше інтродукованих бульбочкових
бактерій нуту [5]. За дві години до посіву насіння обробляли
44 45
ризобофітом – препаратом бульбочкових бактерій Mesorhizobium
cicerі, виготовленим на основі штаму Н-12 із розрахунку 106
бактерій на насінину.
Для дослідження динаміки бульбочкоутворення у фази
розгалуження нуту, початку цвітіння, цвітіння та наливу бобів
аналізували по 10 рослин з кожного повторення, визначаючи
кількість, біомасу і нітрогеназну активність бульбочок. Останню
визначали ацетиленовим методом, модифікованим для польових
досліджень [11].
Накопичення азоту рослинами за рахунок симбіотичної
азотфіксації розраховували шляхом порівняння з небобовими
культурами – ярим ячменем сорту Вакула та вівсом сорту
Дєтскосєльский [9]. Вміст загального азоту в усереднених зразках
зерна нуту та ячменю визначали методом К’єльдаля і перерахову-
вали на “сирий” протеїн, використовуючи коефіцієнт 6,25.
Урожай збирали вручну снопами, які підсушували і обмоло-
чували на сноповій молотарці, перераховуючи масу зерна на 100%
чистоту та 14% вологість. Статистичну обробку отриманих даних
проводили методом дисперсійного аналізу [2].
Результати та їх обговорення. Грунтова популяція ризобій
нуту в 2005 р. була досить чисельною і становила 1,6 х 103 бульбоч-
коутворюючих одиниць на грам ґрунту.
Повні сходи отримали через 15 діб після посіву. Перші буль-
бочки утворилися майже одночасно в усіх варіантах досліду на
обох сортах нуту через 10-15 діб після сходів. На початку цвітіння
рослин кількість сформованих бульбочок була найбільшою і харак-
терною для сорту. Впродовж вегетації її зміни, як правило, не пере-
вищували цих показників.
Бобово-ризобіальна система обох сортів була чутливою до
дії мінерального азоту, який у дозах N30, N60 знижував показники
симбіотичної азотфіксації. Кількість бульбочок на фоні ґрунтової
популяції ризобій зменшилась на 8,3-75%, а при нітрагінізації – на
8,3-44%, маса бульбочок зменшилась на 12,5-90,5% та 32-85%,
відповідно. Найчутливішим до дії мінерального азоту показником
була нітрогеназна активність, яка знизилась порівняно з контролем
у 1,5-38,3 та 1,6-18,0 разів (табл.1).
У погодних умовах 2005 р. урожай зерна нуту (17,4-24,2
ц/га) та особливо збір “сирого” протеїну (403-592 кг/га) значно
перевищили відповідні показники злакових культур (табл. 2).
46 47
Нітрагінізація сприяла збільшенню урожаю зерна нуту сорту
Розана на 4,2%, але фактично не впливала на сорт Олександрит,
рослини якого формували більш ефективний симбіоз з ґрунтовою
популяцією ризобій. Застосування азотних добрив підвищило уро-
жайність зерна вівса на 10,7%, ярого ячменю – на 22,4%.
У біомасі нуту як високобілкової бобової культури більш як
удвічі порівняно з ячменем та вівсом накопичується загального
азоту, але вплив мінеральних добрив на цей процес був неодно-
значним. У злакових рослин з підвищенням дози добрив спосте-
рігали закономірне підвищення вмісту загального азоту в біомасі.
Мінеральний азот, застосований у дозі N60 зменшував кількість
накопиченого загального азоту в біомасі рослин обох сортів нуту
на фоні нітрагінізації на 10,9-27,7%, на фоні ґрунтової популяції
ризобій для сорту Олександрит – на 20% (табл. 3). У сорту Розана
доза N60 без нітрагінізації, навпаки, сприяла підвищенню виносу
цього елемента з врожаєм на 11%.
Під впливом азоту в дозі N30 підвищувався загальний вміст
накопичуваного азоту в рослинах нуту сорту Розана без нітрагіні-
зації на 28,6%, в інокульованих штамом Н-12 він зменшився на
24,6%. Щодо сорту Олександрит спостерігали протилежну карти-
ну. Це пояснюється ефективнішим симбіозом нуту сорту Розана зі
штамом-інокулянтом, а сорту Олександрит – з ґрунтовою популяці-
єю ризобій, коли зниження ефективності симбіотичної азотфіксації
не компенсується дією внесеної дози азотних добрив.
Що стосується активності симбіотичної азотфіксації, то
вона була найвищою за відсутності азотних добрив при симбіозі
рослин як зі штамом Н-12, так і з ґрунтовою популяцією ризобій.
Нітрагінізація сприяла кращому використанню рослинами обох
сортів нуту симбіотрофного азоту без застосування мінеральних
азотних добрив.
Як свідчать усереднені дані трьохрічних дослідів, симбіотич-
на азотфіксація була ефективнішою при застосуванні ризобофіту
і забезпечила максимальний винос азоту з урожаєм – 223,4-228,7
кг/га, що на 17-30% більше за відповідний показник у контролі без
нітрагінізації. Рослини краще використовували біологічний азот на
фоні без удобрення азотом – 140,0-148,3 кг/га, що становило 63-
65% загальної кількості цього елементу, накопиченого рослинами
(табл. 4). Середній урожай зерна нуту за три роки в цих варіантах
становив 18,1-20,9 ц/га (табл. 5). При застосуванні азотних добрив
46
47
Таблиця 1. Вплив мінерального азоту на симбіоз нуту з Mesorhizobium cicerі штам Н-12
(польовий дослід на лучно-чорноземному грунті, 2005 р.)
Варіант досліду
Кількість бульбочок,
одиниць/рослину Маса бульбочок, мг/рослину Нітрогеназна активність, нМоль
етилену/ рослину за годину
термін вегетації рослин, діб термін вегетації рослин, діб термін вегетації рослин, діб
51 63 79 51 63 79 51 63 79
Сорт Розана
без добрив
N30
N60
ризобофіт (Р)
Р+N30
Р+N60
16
10
10
18
11
16
14
14
11
16
13
12
12
11
7
12
11
9
306
70
93
217
80
69
217
137
78
245
122
79
231
202
65
270
164
109
4543
658
595
4255
330
1000
2571
3318
1729
2723
1697
456
1494
1912
39
1254
123
187
Сорт Олександрит
без добрив
N30
N60
ризобофіт (Р)
Р+N30
Р+N60
24
20
15
25
21
22
24
15
6
27
21
15
16
14
11
19
18
13
408
139
93
537
170
232
434
167
41
542
300
83
367
148
61
328
222
88
5876
1064
1456
7800
1975
2469
3318
1317
583
4458
2919
253
1811
253
86
1152
583
100
НІР05 4 5 3 100 91 87 1200 1480 400
– початок цвітіння, цвітіння рослин – формування бобів, налив бобів
48
49
Таблиця 2. Вплив нітрагінізації та мінерального азоту на продуктивність нуту
і ярих зернових культур, 2005 р.
Варіант досліду
Урожай зерна, ц/га Збір “сирого” протеїну, кг/га
без добрив N30 N60 без добрив N30 N60
Нут сорту Розана
без нітрагінізації
ризобофіт
22,8
23,8
17,5
21,6
20,7
19,9
516
592
403
496
508
504
Нут сорту Олександрит
без нітрагінізації
ризобофіт
24,2
21,7
18,2
22,3
17,4
22,0
575
548
448
516
417
546
Овес
сорту Дєтскосєльский 13,4 13,6 15,0 216 202 242
Ярий ячмінь
сорту Вакула 9,0 11,5 11,6 163 210 218
НІР05 2,5 –
48
49
Таблиця 3. Вплив інокуляції та мінеральних добрив на ефективність
симбіотичної азотфіксації нуту, 2005 р.
Варіант
досліду
Вміст загального азоту в рослинах, кг/га Вміст симбіотрофного азоту в
рослинах нуту, кг/га
ярий ячмінь овес нут
сорту Розана
нут
сорту
Олександрит
сорт Розана сорт
Олександрит
* ** * **
Без добрив
N30
N60
51,0
72,2
74,1
61,3
63,2
86,90
92,6
119,1
103,0
116,4
104,9
93,4
41,6
46,9
28,9
31,3
55,9
16,1
65,4
37,2
19,3
55,1
41,7
6,5
Ризобофіт
(Р)
Р+N30
Р+N60
–
–
–
–
–
–
135,7
102,2
98,5
120,1
126,3
107,0
84,7
30,0
24,4
74,4
39,0
11,6
69,1
54,1
32,9
58,8
63,1
20,1
НІР05 14,6
* – вміст симбіотрофного азоту в рослинах нуту у порівнянні з його вмістом у рослинах ярого ячменю
** – вміст симбіотрофного азоту в рослинах нуту у порівнянні з його вмістом у рослинах вівсу.
50
51
Таблиця 4. Вплив інокуляції та мінеральних добрив на продуктивність
симбіотичної азотфіксації нуту (середнє за 2003-2005 роки)
Варіант досліду
Вміст загального азоту в рослинах, кг/га Вміст симбіотрофного азоту в рослинах
нуту, кг/га
ярий
ячмінь овес нут
сорту Розана
нут
сорту Олександрит
сорт Розана сорт Олександрит
* ** * **
Без добрив
N30
N60
80,4
120,9
129,7
83,4
108,8
130,6
176,1
193,6
165,6
190,3
178,1
165,5
95,7
72,7
35,9
92,7
84,8
35,0
109,9
57,2
35,9
106,9
69,3
34,9
Ризобофіт (Р)
Р+N30
Р+N60
–
–
–
–
–
–
228,7
197,8
197,8
223,4
200,1
180,7
148,3
76,9
76,9
145,3
89,0
89,0
143,0
79,2
59,8
140,0
91,3
50,1
* – вміст симбіотрофного азоту в рослинах нуту у порівнянні з його вмістом у рослинах ярого ячменю
** – вміст симбіотрофного азоту в рослинах нуту у порівнянні з його вмістом у рослинах вівсу.
50
51
Таблиця 5. Вплив нітрагінізації та мінерального азоту на продуктивність нуту
і ярих зернових культур (в середньому за 2003-2005 рр.)
Варіант досліду
Урожай зерна, ц/га Збір “сирого” протеїну, кг/га
без добрив N30 N60 без добрив N30 N60
Нут сорту Розана
без нітрагінізації
ризобофіт
18,1
19,7
15,4
18,9
16,0
18,1
428
480
380
455
408
433
Нут сорту Олександрит
без нітрагінізації
ризобофіт
20,9
19,2
16,9
17,8
16,5
18,5
504
487
424
433
416
463
Овес
сорту Дєтскосєльский 15,1 19,6 20,3 247 318 341
Ярий ячмінь
сорту Вакула 14,4 19,0 20,3 207 262 290
52 53
він зменшувався залежно від дози на 1,6-4,4 ц/га або на 5-20%. Азот
добрив також негативно впливав на збір “сирого” протеїну.
Отже, азотні добрива сприяли збільшенню врожаю зерна
вівса та ярого ячменю в середньому на 4,5-5,9 ц/га, збору “сирого”
протеїну на 36-38%, але їх дія була неефективною щодо обох сортів
нуту через негативний вплив мінерального азоту на бобово-ризобі-
альний симбіоз.
1. Бушулян О.В. Селекційна цінність сортозразків нуту різ-
ного походження в умовах степової зони України: Автореф. дис...
канд. с.-г. наук: 06.01.05 / УААН. Селекц.-генет. ін-т, Нац. центр на-
сіннєзнавства. та сортовивчення.– Одеса, 2001. – 16 с.
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта.– М.: Агропром-
издат, 1985.– 351 с.
3. Клыша А.И. Основы селекции зернобобовых культур для
степи Украины: . Автореф. дис… д-ра с.-х. наук: 06.01.05 / Днепро-
петровск, 1993. – 40 с.
4. Сичкарь В.И., Бушулян О.В., Толкачёв Н.З. Нут. Биологи-
ческие особенности, технология выращивания и новые сорта.
– Одесса, 2004. – 20 с.
5. Толкачёв Н.З. Модифицированный метод определения ко-
личества клубеньковых бактерий сои в почве // Труды ВНИИСХМ.
– Л., 1990. – Т. 60. – С. 37 – 43.
6. Толкачёв Н.З., Дидович С.В. Влияние инокуляции се-
мян биопрепаратами микробов – антагонистов фитопатогенов
на симбиоз растений с Rhizobium ciceri // Біологічні науки і про-
блеми рослинництва: Зб. наук. праць Уманського держ. агроун-ту.
Спецвипуск. – Умань, 2003. – С. 287-291.
7. Толкачёв Н.З., Дидович С.В., Шабанов Э.А. Эффективность
нитрагинизации нута в Крыму // Зб. наук. праць Луганського нац.
аграр. ун-ту. – Луганськ, 2003. – No 30 (42). – С. 62-66.
8. Толкачёв Н.З., Шерстобоева Е.В., Мельничук Т.Н. и др.
Биологическая технология выращивания нута / Инф. листок
Крымского РЦНТЭИ. – Симферополь, 2002. – No 2. – 4 с.
9. Трепачёв Е.П. О методах исследования размеров азотфик-
сации бобовыми в полевых условиях // Биологическая фиксация
молекулярного азота. Матер. VΙ Всесоюзн. Бахов. коллоквиума.
– Киев, 1983. – С. 76-78
10. Химия и биохимия бобовых растений / Под ред.
52 53
Г. Фримеля; Пер. с англ. К.С. Спектрова. – М.: Агропромиздат,
1986. – 260 с.
11. Hardy R.W.F., Holsten R.D., Jackson E.K., Burns R.G. The
acetylene-ethylene assay for N2 fixation laboratory and field evaluation
// Plant Physiol. – 1968. – Т. 42, No 8. – Р. 1185-1207.
54 55
ВЛИЯНИЕ МИНЕРАЛЬНОГО АЗОТА НА
ЭФФЕКТИВНОСТЬ СИМБИОЗА НУТА (CІCER
ARІETІNUM) С MESORHІZOBІUM CІCERІ
Дидович С.В., Портянко С.И., Дидович А.Н., Толкачёв Н.З.
Южный филиал Института сельскохозяйственной микробиологии УААН, пгт.
Гвардейское
Исследована динамика образования клубеньков, прироста их
биомассы и изменения нирогеназной активности у сортов нута
Розанна и Александрит, а также влияние на эти показатели
минерального азота в дозах N30 и N60. Показано, что азотные
удобрения угнетают симбиотическую азотфиксацию и в условиях
высокоэффективного бобово-ризобиального симбиоза не повыша-
ют зерновую продуктивность растений нута.
Ключевые слова: нут, сорт, азотные удобрения, симбиотическая
азотфиксация, динамика, продуктивность.
INFLUENCE OF MINERAL NITROGEN TO EFFICIENCY
OF SYMBIOSIS CHICKPEA (CІCER ARІETІNUM) WITH
MESORHІZOBІUM CІCERІ
Didovich S.V., Portyanko S.I., Didovich A.N. , Tolkachov N.Z.
The South Branch of Institute of Agricultural Microbiology UAAS, Gvardeyskoye
The dynamic of chickpea cultivars Rosana and Aleksandrit nodule
formation, increasing of its biomass, changing of nitrogenase activity
and influence on these indicators of mineral nitrogen in doses N30 and
N60 has been studied. It was shown that nitrogen fertilizer depress of
chickpea symbiotic nitrogen fixation and do not increas chickpea corn
yield by nitrogen fertilizer under effective legume-rhizobium symbiosis
conditions.
Key words: chickpea, cultivar, nitrogen fertilizer, symbiotic nitrogen
fixation, dynamic, productivity.
Titul_1.pdf
Page 1
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-468 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:15:09Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/8a/adc1122299733186ed2fd1e58f7cfd8a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-4682026-07-22T10:10:51Z INFLUENCE OF MINERAL NITROGEN TO EFFICIENCY OF SYMBIOSIS CHICKPEA (CІCER ARІETІNUM) WITH MESORHІZOBІUM CІCERІ ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ Дідович , С.В. Портянко , С.І. Дідович , О.М. Толкачов , М.З. chickpea, cultivar, nitrogen fertilizer, symbiotic nitrogen fixation, dynamic, productivity нут, сорт, азотні добрива, симбіотична азотфіксація, динаміка, продуктивність The dynamic of chickpea cultivars Rosana and Aleksandrit nodule formation, increasing of its biomass, changing of nitrogenase activity and influence on these indicators of mineral nitrogen in doses N30 and N 60 has been studied. It was shown that nitrogen fertilizer depress of chickpea symbiotic nitrogen fixation and do not increas chickpea corn yield by nitrogen fertilizer under effective legume-rhizobium symbiosis conditions. Досліджено динаміку утворення бульбочок, наростання їх біомаси та зміни нітрогеназної активності у сортів нуту Розана та Олександрит, а також вплив на ці показники нітрагінізації і мінерального азоту в дозах N30 і N60. Показано, що азотні добрива пригнічують симбіотичну азотфіксацію і за умови формування високоефективного бобово-ризобіального симбіозу не підвищують зернової продуктивності рослин нуту. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2006-08-10 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/468 10.35868/1997-3004.3.43-54 Agricultural microbiology; Vol. 3 (2005): Agriciltural microbiology; 43-54 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 3 (2005): Сільськогосподарська мікробіологія; 43-54 1997-3004 10.35868/1997-3004.3 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/468/546 Авторське право (c) 2006 S.V. Didovich , S.I. Portyanko , A.N. Didovich , N.Z. Tolkachov https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | нут сорт азотні добрива симбіотична азотфіксація динаміка продуктивність Дідович , С.В. Портянко , С.І. Дідович , О.М. Толкачов , М.З. ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title | ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title_alt | INFLUENCE OF MINERAL NITROGEN TO EFFICIENCY OF SYMBIOSIS CHICKPEA (CІCER ARІETІNUM) WITH MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title_full | ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title_fullStr | ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title_short | ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНОГО АЗОТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМБІОЗУ НУТУ (CІCER ARІETІNUM) З MESORHІZOBІUM CІCERІ |
| title_sort | вплив мінерального азоту на ефективність симбіозу нуту (cіcer arіetіnum) з mesorhіzobіum cіcerі |
| topic | нут сорт азотні добрива симбіотична азотфіксація динаміка продуктивність |
| topic_facet | chickpea cultivar nitrogen fertilizer symbiotic nitrogen fixation dynamic productivity нут сорт азотні добрива симбіотична азотфіксація динаміка продуктивність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/468 |
| work_keys_str_mv | AT dídovičsv influenceofmineralnitrogentoefficiencyofsymbiosischickpeacíceraríetínumwithmesorhízobíumcícerí AT portânkosí influenceofmineralnitrogentoefficiencyofsymbiosischickpeacíceraríetínumwithmesorhízobíumcícerí AT dídovičom influenceofmineralnitrogentoefficiencyofsymbiosischickpeacíceraríetínumwithmesorhízobíumcícerí AT tolkačovmz influenceofmineralnitrogentoefficiencyofsymbiosischickpeacíceraríetínumwithmesorhízobíumcícerí AT dídovičsv vplivmíneralʹnogoazotunaefektivnístʹsimbíozunutucíceraríetínumzmesorhízobíumcícerí AT portânkosí vplivmíneralʹnogoazotunaefektivnístʹsimbíozunutucíceraríetínumzmesorhízobíumcícerí AT dídovičom vplivmíneralʹnogoazotunaefektivnístʹsimbíozunutucíceraríetínumzmesorhízobíumcícerí AT tolkačovmz vplivmíneralʹnogoazotunaefektivnístʹsimbíozunutucíceraríetínumzmesorhízobíumcícerí |