ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК
The information about complex scientific research of introduced aromatic plants given byL. D. Yurchak (1937–2010) – a scientist who made a significant contribution to the development ofallelopathy science is provided. The well-grounded ecological approach to solving urgent problems ofagriculture, wh...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2017
|
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/51 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465495495966720 |
|---|---|
| author | Вергунов, В. А. Юрчак, Е. В. |
| author_facet | Вергунов, В. А. Юрчак, Е. В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. А. Вергунов",
"institution": null
},
{
"author": " Е. В. Юрчак",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Вергунов, В. А. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | The information about complex scientific research of introduced aromatic plants given byL. D. Yurchak (1937–2010) – a scientist who made a significant contribution to the development ofallelopathy science is provided. The well-grounded ecological approach to solving urgent problems ofagriculture, which the researcher studied: the formation of effective crop rotations, the selection oftolerant crops in joint crops, the reduction of the effect of soil fatigue, the management of the structureand functions of soil microbiocenosis, etc., were considered in detail. L. D. Yurchak popularized scientificagroecological foundations as a basis for alternative farming – agricultural allelopathy. The scientistfirst raised the question of studying the aromatic plants in the system of their relationships with otherorganisms; revealed the causes of soil fatigue under aromatic plants and suggested ways to overcome it. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.26.68-75 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
68
ІСТОРІЯ НАУКИ
Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26. — С. 68–75.
ISSN 1997-3004
УДК [581.524.1:63:577.19:581.135.5]:001.891
АЛЕЛОПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ
АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ
РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК
В. А. Вергунов, Е. В. Юрчак
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН
вул. Героїв Оборони, 10; м. Київ, 03127, Україна; e-mail: elvlyur1012@gmail.com
Наведено інформацію про комплексні наукові дослідження інтродукованих ароматичних
рослин доктором сільськогосподарських наук Л. Д. Юрчак (1937–2010) — ученою, яка зроби-
ла вагомий внесок у розвиток науки алелопатії. Детально розглянуто обґрунтований еколо-
гічний підхід у вирішенні актуальних завдань сільського господарства, які вивчала дослідни-
ця: формування ефективних сівозмін, підбір толерантних культур у сумісних посівах, змен-
шення дії ґрунтовтоми, керування структурою та функціями ґрунтового мікробоценозу
тощо. Л. Д. Юрчак популяризувала наукові агроекологічні засади як основу альтернативного
землеробства — сільськогосподарської алелопатії. Учена вперше порушила питання про ви-
вчення ароматичних рослин у системі взаємовідносин їх з іншими організмами; розкрила
причини ґрунтовтоми під ароматичними рослинами і запропонувала способи її подолання.
Ключові слова: Л. Д. Юрчак, алелопатія, ароматичні рослини, ґрунтовтома, мікроорга-
нізми, екологія, сільське господарство.
Проблема збереження генофонду Землі
вирішується через інтродукцію рослин, ос-
новним завданням якої є окультурювання
рослин у штучних умовах, перенесення ку-
льтурних рослин з одних зон вирощування в
інші і збагачення ними штучно створених
фітоценозів. Знання взаємовпливу рослин з
іншими організмами в природних ареалах їх
зростання, що склалися еволюційно протя-
гом значного періоду часу, і в штучних умо-
вах інтродукції, має велике теоретичне і
практичне значення. У цьому аспекті алело-
патія або хімічна взаємодія рослин займає
визначальне місце, яке в сучасних умовах
розвитку науки трактується як екологічна
проблема інтегрального характеру [1, с. 5].
Спеціалізація сільського господарства з
використанням монодомінантних агроцено-
зів спричинює руйнацію природних зв’язків,
збіднення біорізноманіття, зниження толе-
рантності культур до несприятливих еколо-
гічних умов зростання. Антропогенне втру-
чання як то: інтенсивна обробка ґрунту,
використання отрутохімікатів, мінеральних
добрив тощо посилюють негативний вплив
на ґрунт, що позначається на всіх етапах вза-
ємодії складових агроландшафтів [2, с. 3].
Алелопатію необхідно вивчати не тільки у
рослин, що тільки інтродукуються, але й у
видів, що вже давно введені у культуру і в
них спостерігаються певні негативні ефекти.
Вивчення алелопатичної активності ґрунту
за впливу рослин дасть змогу контролювати
цей процес і корегувати його альтернатив-
ними заходами.
Отже, конструювання стійких високоп-
родуктивних агрофітоценозів на алелопатич-
них принципах — актуальна наукова та
практична проблема, важлива для розвитку
народного господарства країни. Розкриття
механізмів алелопатичної ґрунтовтоми під
різними культурами, з’ясування закономір-
ностей взаємовпливу рослин через виділення
в культурних фітоценозах і їх роль у розвит-
ку рослинництва – основні завдання алело-
патії.
Матеріали й методи. Комплексно ви-
користано загальні методологічні принципи
© В. А. Вергунов, Е. В. Юрчак, 2017
69
історизму, об’єктивності, науковості, наступ-
ності, а також загальнонаукові, специфічно-
історичні та міждисциплінарні методи.
Результати та обговорення. Вивчен-
ням питання альтернативного землеробст-
ва — сільськогосподарської алелопатії —
займалася доктор сільськогосподарських на-
ук Лариса Дем’янівна Юрчак (1937–2010),
яка була однією із перших учениць школи
академіка А. М. Гродзинського (1926–1988),
фундатора алелопатичної науки в Україні на
початку 60-х років XX століття. Свій нау-
ковий шлях Л. Д. Юрчак починала в Інститу-
ті ботаніки АН УРСР (у подальшому —
імені М. Г. Холодного) лаборантом, а від
1965 р. працювала у Центральному респуб-
ліканському ботанічному саду АН УРСР
(нині Національний ботанічний сад іме-
ні М. М. Гришка НАН України), куди було
переведено групу алелопатії. Працюючи без-
змінно у ботанічному саду, Л. Д. Юрчак об-
ґрунтувала комплексний підхід у вирішенні
актуальних питань сільського господарства:
ґрунтовтоми, формування сівозмін, добору
толерантних культур у сумісних посівах, ке-
рування структурою та функціями ґрунтово-
го мікробоценозу тощо [3, с. 122].
Проблема взаємовідносин рослин в еко-
системах здавна привертала увагу вчених.
Вона є глобальною і охоплює коло питань з
різних галузей науки. Так, наприклад, один із
засновників наукової агрономії — А. Т. Бо-
лотов (1738–1833), розвиваючи ломоносівсь-
кі традиції і спираючись на власний досвід у
сільському господарстві, своїми досліджен-
нями випередив наукові досягнення західних
учених. Творча спадщина вченого налічує
понад 300 статей, переважна кількість яких
становить базис сучасної науки і практики.
А. Т. Болотов — автор першого російсько-
мовного методичного посібника з морфології
та систематики рослин, прихильник біологі-
чного землеробства з урахуванням «відпочи-
нку» полів і застосування гною. У роботі
«О несоответствии урожая посеянным семе-
нам» (1779) автор розглядає обставини, що
знижують урожайність, звертає увагу на
шкідливість впливу різних організмів, які
живляться висіяною культурою, розкриває
характер згубної дії загущених посівів та
збитки врожаю від бур’янів [4]. А. Т. Боло-
тов першим звернув увагу на важливість вза-
ємовпливу рослин усередині фітоценозу як
одного, так і різних видів, а також із навко-
лишнім середовищем.
На початку 1980-х рр. Л. Д. Юрчак поча-
ла займатися дослідженням алелопатичної
активності інтродукованих лікарських та
ароматичних рослин — продуцентів цінних
ефірних олій. Залежно від використання
ароматичні рослини називають по-різному:
ефіроолійні, пряно-смакові, лікарські, овоче-
ві. Узагальнюючий термін «ароматичні рос-
лини» трактують таким чином: це велика
група культивованих та дикорослих рослин,
що завдяки вмісту в їхніх різних органах ле-
тких пахучих речовин використовуються для
отримання ефірних олій або для ароматизації
харчових продуктів. Практично всі аромати-
чні рослини є лікарськими [1, с. 17]. Важли-
вість цих рослин безперечна, оскільки вони
мають поліфункціональне використання в
медицині, ветеринарії, харчовій промислово-
сті, лікеро-горілчаній галузі, у текстильному,
порцеляновому, лакофарбовому, миловар-
ному виробництвах тощо, а їхні рослинні ві-
дходи використовують у кормовиробництві
та як сидерати. Крім того, ароматичні росли-
ни є невичерпним джерелом для пошуку но-
вих антимікробних й антивірусних речовин.
Отже, отримання високих урожаїв аромати-
чної сировини має державне значення.
Алелопатичні особливості рослин визна-
чаються активністю фізіологічно активних
речовин і толерантністю, тобто здатністю
переносити їх надмірні концентрації. На ва-
жливості цих досліджень у рослинництві на-
голошували такі відомі вчені як С. І. Черно-
бривенко, А. М. Гродзинський, В. П. Іванов,
Е. Райс, З. Лаштувка та інші, але в алелопа-
тичному аспекті ароматичні рослини з висо-
ким вмістом біологічно активних речовин
майже не вивчалися. Тому Л. Д. Юрчак на-
голошувала, що в умовах концентрації і спе-
ціалізації сільськогосподарського виробниц-
тва, з метою створення високопродуктивних
посівів важливим є вивчення алелопатичних
властивостей ароматичних культур, їх морт-
маси, навколишнього ґрунту та супутньої мі-
крофлори в динаміці розвитку рослин у чис-
тих і сумісних посівах та їх післядії на інші
культури.
Оскільки ґрунтово-кліматичні умови Ук-
раїни сприятливі для вирощування аромати-
чних рослин — продуцентів цінних ефірних
олій, — Л. Д. Юрчак комплексно вивчала та-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
70
кі культури як: нагідки лікарські (Calendula
officinalis L.), аніс звичайний (Anisum vulga-
re Gaerth), ромашка аптечна (Matricaria cha-
momilla L.), м’ята перцева (Mentha piperi-
ta L.), валеріана лікарська (Valeriana officina-
lis L.), чорнобривці розлогі (Tagetes patu-
la L.), лаванда вузьколиста (Lavandula angus-
tifolia L.), коріандр посівний (Coriandrum sa-
tivum L.) та деякі інші культури. Але най-
більш детально досліджувалася культура
шавлії мускатної (Salvia sclarea L.) [5, с. 119,
136, 188, 198, 202, 277].
Велике значення в алелопатії належить
не тільки безпосередньому взаємовпливу
прижиттєвих виділень рослин, що сумісно
зростають, але й післядії продуктів дестру-
кції органічної речовини, що утворюються в
процесі відмирання рослинних тканин і чи-
нять певний вплив на наступні культури сі-
возміни й формування ґрунтової біоти. Саме
післядія формує явище ґрунтовтоми в од-
новидових агробіогеоценозах, Л. Д. Юрчак
комплексно вивчала обидві форми взаємо-
відносин.
При вивченні екологічних аспектів але-
лопатичної активності рослин Л. Д. Юрчак
досліджувала властивості насіння ароматич-
них рослин; алелопатичну активність при ін-
тродукції ароматичних рослин в умовах
НБС імені М. М. Гришка НАН України та в
різних ґрунтово-кліматичних зонах їх куль-
тивування; порівнювала динаміку алелопа-
тичної активності шавлії мускатної і лаванди
вузьколистої протягом вегетації; ефірних
олій та їхніх окремих компонентів; рослин-
них решток та відходів ефіроолійного ви-
робництва. Учена підкреслювала важливість
вивчення алелопатичної активності різних
типів виділень ароматичних рослин протя-
гом онтогенезу з метою розкриття їх ролі у
формуванні алелопатичного режиму ґрунту,
у тому числі й ґрунтовтоми, що виникає у
виробничих умовах вирощування. Експери-
ментальними дослідженнями Л. Д. Юрчак
довела, що ароматичні рослини характери-
зуються високою алелопатичною активністю
не тільки летких, але й водорозчинних виді-
лень (водні екстракти, змиви, кореневі ексу-
дати тощо). Вони відіграють значну роль у
перетворенні екотопу в біотоп, у прижиттє-
вому метаболізмі рослин в агроценозах, у
накопиченні колінів у ґрунті. Алелопатичний
режим у монодомінантних агроценозах аро-
матичних рослин формують не тільки виді-
лення вегетуючих рослин, але й рослинні
рештки та відходи. Їх значний вміст в агро-
ценозах також посилює алелопатичний ре-
жим ґрунту на промислових плантаціях аро-
матичних рослин. Учена наголошувала, що
вивчення алелопатичної активності аромати-
чних рослин у системі агроценозу є важли-
вою і необхідною умовою для науково-об-
ґрунтованого їх культивування, а також ви-
значення екологічної значимості [1, с. 159–
160].
Іншим аспектом у комплексних дослі-
дженнях ароматичних рослин було вивчення
фізіологічно активних речовин та ґрунту.
При цьому Л. Д. Юрчак розглядала такі
питання: вміст фізіологічно активних речо-
вин в окремих органах ароматичних рослин
та ґрунту; вплив екологічних умов на вміст
ефірних олій ароматичних рослин; фізіологі-
чно активні речовини мортмаси ароматичних
рослин. Учена зазначала, що різні види аро-
матичних рослин мають високу видільну
функцію. Фізіологічно активні речовини (ко-
ліни) є в різних органах рослин і надходять у
навколишнє середовище (ґрунт, атмосферу) з
кореневими виділеннями, леткими сполука-
ми з надземних органів, вимиваються опада-
ми і носять регуляторний характер. Завдяки
цим речовинам відбувається алелопатичний
взаємовплив між рослинами, а в ґрунті нако-
пичені коліни обумовлюють явище ґрунто-
втоми [1, с. 201].
У процесі вивчення ароматичних рослин
Л. Д. Юрчак досліджувала їхній вплив на
алелопатичний режим ґрунту. При цьому ви-
вчалися алелопатична активність ґрунту в
ризосфері та міжряддях всіх досліджуваних
ароматичних речовин; більш докладно —
вплив шавлії мускатної на ґрунт, алелопати-
чну активність ґрунту під цією культурою в
умовах сівозміни та монокультури; її вплив
на родючість і ферментативну активність
ґрунту. У результаті комплексних розгорну-
тих досліджень учена встановила залежність
алелопатичної активності ґрунту від алело-
патичної активності рослинних виділень,
тобто явище ґрунтовтоми — це результат
сумарної дії рослинних виділень та ґрунтової
мікрофлори. Алелопатичний режим ґрун-
ту — складна і багатокомплексна проблема,
що потребує широкопланового спеціального
дослідження. Л. Д. Юрчак лише на прикладі
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
71
шавлії мускатної, лаванди вузьколистої та
м’яти перцевої довела, що в ґрунтовтомі під
цими культурами велику роль відіграють не
тільки їхні леткі, але й водорозчинні та спир-
торозчинні сполуки, а також фенольні речо-
вини, зокрема фенолкарбонові кислоти, ефір-
ні олії тощо [1, с. 250].
Вивчення алелопатії неможливе без ура-
хування мікробіологічного фактору, який є
складовим компонентом екосистеми. На
формування мікробних ценозів впливають
вміст гумусу, умови мінерального живлення,
водного, повітряного і теплового режимів
ґрунту, реакція середовища, прижиттєві ви-
ділення рослин, продукти розкладу рослин-
них решток та іншої біоти, характер взаємо-
відносин різних груп мікроорганізмів [6].
Мікроорганізми не тільки вивільняють
хімічні елементи при розкладі рослинних
тканин, але й одночасно затримують їх у
верхніх горизонтах ґрунту, таким чином пе-
решкоджаючи їхньому виносу в нижні ґрун-
тові горизонти. В алелопатичних досліджен-
нях участь мікроорганізмів важлива ще й
тому, що в них акумульовані запаси вугле-
цю, азоту, фосфору та інших eлементів. Ва-
жливість ґрунтових мікроорганізмів визнача-
ється не тільки їхніми деструктивними влас-
тивостями, але й здатністю синтезувати різ-
номанітні сполуки (ферменти, антибіотики,
токсини, вітаміни тощо), виділяти їх у на-
вколишнє середовище і таким чином впли-
вати на алелопатичний режим екотопу [7].
Отже, роль мікроорганізмів у функціонуван-
ні екосистем надзвичайно важлива. Поряд із
цим мікроорганізми беруть участь у форму-
ванні ґрунтовтоми.
Враховуючи мікробіологічний аспект
при вивченні ароматичних рослин в агробіо-
геоценозах, Л. Д. Юрчак, яка мала фахову
освіту мікробіолога, досліджувала структуру
ґрунтового мікробоценозу, груповий та кіль-
кісний склад ґрунтових мікроорганізмів аро-
матичних рослин в Лісостепу України, видо-
вий склад мікроміцетів у ґрунті, визначила
алелопатичну оцінку ґрунтових мікрооргані-
змів, виділених із ризосфери та міжрядь аро-
матичних рослин. Результати переконливо
показали важливу екологічну роль метаболі-
тів мікроорганізмів, які посилюють ґрунтов-
тому в агробіогеоценозі. Комплексне ви-
вчення мікробіологічного фактору в системі
рослина – ґрунт – мікроорганізми дало мож-
ливість ученій проаналізувати вплив арома-
тичних рослин-монодомінантів на структуру
і функції ґрунтового мікробоценозу і вияви-
ти мікроорганізми з високим рівнем алело-
патичної активності як гальмівної, так і сти-
мулюючої дії. Л. Д. Юрчак зазначала, що мі-
кроорганізми є показником фітосанітарного
стану ґрунту, його біологічним діагностом і
біоіндикатором. Завдяки мікробіологічним
дослідженням можливо виявляти найбільш
толерантні таксони до різних стресових фак-
торів, у тому числі і до токсичності ґрунту,
на основі чого розробляти науково-обґрун-
тований прогноз сільськогосподарського ви-
користання. Популяції мікроорганізмів бе-
руть участь у багатьох ґрунтових процесах,
тому вивчення їхніх алелопатичних власти-
востей за різних умовах вирощування рослин
(монокультура, сівозміна) сприятиме прийн-
яттю оптимальних землеробських рішень, а
розкриття різного типу взаємовідносин у
мікробному угрупованні допоможе розроби-
ти регуляторний механізм їх управлінням
[1, c. 328].
На основі власних комплексних дослі-
джень ароматичних рослин Л. Д. Юрчак роз-
крила важливість їх взаємодії у виникненні
явища ґрунтовтоми, що дозволило розробити
схему формування алелопатичного режиму
ґрунту (рис. 1). Таким чином, вона дійшла
висновку, що алелопатичний режим ґрунту
формується під впливом продуктів життєдія-
льності рослин і мікроорганізмів.
Л. Д. Юрчак приймала до уваги той
факт, що більшість ароматичних рослин ви-
рощується широкорядним способом, тому
наголошувала на важливості використання
біологічного різноманіття для їх ущільнення
з метою біологічної боротьби з бур’янами,
фітопатогенами тощо. Для вивчення цієї про-
блеми вчена досліджувала алелопатичну вза-
ємодію на різних фазах розвитку ароматич-
них рослин при сумісному їх вирощуванні,
алелопатичну активність рослин-партнерів
шавлії мускатної і їх вплив на вміст ефірної
олії, також детально вивчалася післядія аро-
матичних рослин.
Спираючись на власні широкомасштабні
комплексні дослідження, Л. Д. Юрчак запро-
понувала алелопатичні основи конструюван-
ня стійких і високопродуктивних агрофі-
тоценозів ароматичних рослин. Вивчення
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
72
Рис. 1. Схема формування алелопатичного режиму ґрунту в агроекосистемі (за Юрчак,
2005 р.).
алелопатичних властивостей шавлії мускат-
ної, її рослинних решток, відходів ефіро-
олійного виробництва, окремих продуктів
метаболізму, мікроорганізмів-супутників ша-
влії; вивчення традиційних питань технології
вирощування цієї культури в новій зоні ін-
тродукції — Лісостепу України тощо, стали
підґрунтям для розробки нової агротехніки
вирощування шавлії з метою отримання які-
сної сировини. Вчена з’ясувала, що алелопа-
тичні властивості різних органів шавлії мус-
катної залежать від сорту та віку рослин, фа-
зи розвитку, технології вирощування, зреш-
тою — від ґрунтово-кліматичних умов пев-
ного регіону. Алелопатичні особливості рос-
лин визначаються активністю фізіологічно
активних речовин, хімічна природа яких ду-
же різноманітна й непостійна навіть у однієї
рослини, а також толерантністю, тобто здат-
ністю рослин переносити їхні надмірні кон-
центрації, що детально було описано в окре-
мо виданих рекомендаціях (1990) [8]. Робота
проводилась у спеціалізованих господарст-
вах «Шалфейный», «Бахчисарайский» (Крим),
«Сокологорненский» (Запорізька обл.), «Со-
фиевский» (Одеська обл.), а також у радгос-
пах Молдови. Для підвищення схожості та
продуктивності рослин було запропоновано
нові методи обробки насіння, норми та стро-
ки сівби, догляду за рослинами, збирання
ефіроолійної сировини тощо [8, с. 3].
Враховуючи високу алелопатичну акти-
вність шавлії мускатної, повільний її ріст до
фази цвітіння, ширину міжрядь (45–70 см) та
велику забур’яненість, важливий етап робо-
ти полягав у підборі рослин-ущільнювачів,
які були б алелопатично сумісними з основ-
ною культурою та сприяли її оптимальному
розвитку й отриманню високоякісних уро-
жаїв.
Зазвичай шавлію вирощують як промис-
лову культуру в шести-десятипільних сіво-
змінах. Під неї відводять чисте від бур’янів
поле після таких культур, як озимі зернові,
зерно-бобові, кормові трави тощо. Раніше
було встановлено, що після озимої пшениці
урожайність шавлії та збір ефірних олій на
8–10 кг/га була вищою, ніж після інших по-
передників. У результаті проведених дослі-
джень алелопатичних властивостей шавлії,
вирощуваної в промислових умовах спеціа-
лізованих господарств Криму та Запорізь-
кої області, Л. Д. Юрчак встановила, що
озима пшениця найбільш толерантна до фізі-
ологічно активних речовин шавлії [9], тому
вибір її як послідовника цілком виправданий.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
73
Крім традиційних складників, передба-
чених технологією вирощування будь-якої
культури (підготовка ґрунту під сівбу, стро-
ки сівби, глибина загортання насіння, вели-
чина врожаю та його якість), учена велику
увагу приділила алелопатичним аспектам,
які раніше не враховувалися — це вибір сор-
ту з найменшими аутоінтолерантними влас-
тивостями, місце в сівозміні з позицій алело-
патичного впливу попередньої та наступних
культур у системі агрофітоценозу, алелопа-
тична оцінка післяжнивних решток і відходів
виробництва, вимоги до площі живлення з
алелопатичних позицій, до різних доз міне-
ральних добрив тощо. Ці алелопатичні під-
ходи при розробці технології вирощування
рослин були новими і рекомендувалися
Л. Д. Юрчак для раціонального, науково об-
ґрунтованого використання, що було підтве-
рджено експериментально. Вчена виявила,
що сорт В-24 найбільш аутотолерантний для
вирощування в Лісостепу України, хоча інші
сорти теж добре себе зарекомендували і їх
можна було також використовувати, але з
дотриманням спеціальної сівозміни; в умо-
вах Лісостепу високі врожаї сировини і збір
ефірних олій шавлії забезпечуються за два
роки, як попередники — озима пшениця, бо-
бово-злакові трави на сіно, озимий ріпак і
суріпиця на зелений корм, кукурудза на си-
лос. Алелопатична післядія цих культур
сприятлива для шавлії. Озима пшениця та
кукурудза найтолерантніші до виділень веге-
туючої шавлії та її післяжнивних решток.
Л. Д. Юрчак виявила несприятливі поперед-
ники шавлії — озимий ячмінь та кріп запаш-
ний на сировину — після них збір ефірних
олій в сумі за два роки на 25–30 кг/га був
менший, ніж після інших попередників (на-
приклад, озимої пшениці).
Отримані експериментальні результати
дозволили Л. Д. Юрчак пропонувати семи-,
восьми- та дев’ятипільні сівозміни для лісо-
степової зони України, до яких культури
вводили за алелопатичним критерієм, а шав-
лію повертали на те саме поле через 5–7 ро-
ків. Учена запропонувала таку послідовність:
I — чистий пар; озима пшениця сорту
Обрій; шавлія мускатна першого року; шав-
лія мускатна другого року; змієголовник;
кормові трави; кукурудза на зерно.
II — яра пшениця; озимий ріпак; шавлія
першого року; шавлія другого року; непета
лимонна першого року; непета другого року
і непета третього року; кукурудза на силос;
кормові трави.
III — кукурудза на силос; бобово-злакові
суміші; озима суріпиця; шавлія першого ро-
ку; шавлія другого року; м’ята перцева пер-
шого року вегетації; м’ята другого року і
м’ята третього року вегетації.
IV — гречка сорту Астра; шавлія першо-
го року; шавлія другого року; чорнобривці
відмічені; змієголовник молдавський; озима
пшениця; бобово-злакові суміші; кукурудза
на силос; люпин на зелене добриво.
Характерною особливістю цих сівозмін є
наявність не одного виду ароматичних рос-
лин, а двох-трьох, що має важливе значення
для підвищення рентабельності ефіроолійно-
го виробництва (пролонгована завантажен-
ність заводів ефіроолійною сировиною).
Отже, сумісні посіви — це не тільки за-
сіб усунення негативної дії колінів рослини-
едифікатора, але й один із прийомів оптимі-
зації агроценозу шляхом збагачення його
біорізноманіття та екологічно доцільної бо-
ротьби з бур’янами у міжряддях. Л. Д. Юр-
чак наголошувала, що надійності та стабіль-
ності високопродуктивних агрофітоценозів
можна досягти й іншими складниками взає-
модіючої системи — компостованим шротом
і післязбиральними рештками, інтродукцією
корисної ґрунтової мікробіоти, добором на-
ступних толерантних культур у сівозміні
тощо [1]. Таким чином, Л. Д. Юрчак експе-
риментально довела важливість вивчення
алелопатичної взаємодії та післядії аромати-
чних рослин у системі сівозмін, що сприяє
найповнішому використанню їхніх потенцій-
них можливостей, розробці науково обґрун-
тованого чергування рослин в агроценозі.
Враховуючи той факт, що Л. Д. Юрчак
присвятила комплексному вивченню арома-
тичних рослин майже 30 років, нами розроб-
лено діаграму (за роками) (рис. 2).
Таким чином, нетрадиційні підходи до
вивчення питань інтродукції та акліматиза-
ції рослин представляють науковий і прак-
тичний інтерес, а проведені дослідження пі-
дтвердили думку Л. Д. Юрчак щодо пере-
гляду ботаніко-географічних регіонів виро-
щування багатьох культурних рослин. От-
римані вченою результати стали перс-
пективним напрямом розвитку прикладної
алелопатії, альтернативного землеробства,
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
74
Рис. 2. Роботи Л. Д. Юрчак, присвячені вивченню ароматичних рослин (у відсотках),
(1982–2010 рр.)
збільшення біорізноманіття у штучних еко-
системах; розроблені Л.Д. Юрчак теоретичні
положення можна кваліфікувати як новий
метод інтродукції рослин на алелопатичній
основі, що є вагомим досягненням у розвит-
ку перспективного наукового напряму —
алелопатії.
1. Юрчак Л. Д. Алелопатія в агробіогеоцено-
зах ароматичних рослин / Л. Д. Юрчак. — К. :
Фітосоціоцентр, 2005. — 411 с.
2. Юрчак Л. Д. Культура шалфея мускатного
в Лесостепи Украины / Л. Д. Юрчак, Г. А. По-
бирченко. — К. : Наук. думка, 1997. — 166 с.
3. Вони будували Сад : біогр. довід. / укл. :
Н. В. Чувікіна, С. В. Клименко. — К. : Цукор Ук-
раїни, 2009. — 172 с.
4. Вергунов В. А. Перші російські вчені-аг-
рономи і становлення дослідництва на українсь-
ких землях / В. А. Вергунов // Цукр. буряки. —
2009. — № 4. — С. 14–15.
5. Йорданов Д. Фитотерапия. Лечение ле-
карственными травами / П. Николов, А. Бой-
чинов. — София : Медицина и физкультура,
1970. — 342 с.
6. Мерецкая Е. Ф. Влияние сельскохозяйст-
венных культур на формирование почвенных
микробоценозов в полях севооборотов и их про-
дуктивность / Е. Ф. Мерецкая // Поволжский эко-
логический вестник. — 1999. — № 6. — С. 136–
139.
7. Головко Э. А. Микроорганизмы в аллело-
патии высших растений / Э. А. Головко. — К. :
Наук. думка, 1984. — 200 с.
8. Рекомендации по возделыванию и уборке
шалфея мускатного в лесостепной зоне УССР /
подгот : Л. Д. Юрчак, Г. А. Побирченко. — К.,
1990. — 7 с.
9. Юрчак Л. Д. Комплексные исследования
ароматических растений / Л. Д. Юрчак, Г. А. По-
бирченко, Е. П. Юношева // VII съезд Укр. мик-
робиол. об-ва : тезисы докл. (г. Черновцы, сен-
тябрь 1989 г.). — Киев – Черновцы, 1989. —
Ч. 1. — С. 236.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
75
АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
ВЫСОКОПРОДУКТИВНЫХ АГРО-
ФИТОЦЕНОЗОВ ИНТРОДУЦИРОВАН-
НЫХ АРОМАТИЧЕСКИХ РАСТЕНИЙ
В ТВОРЧЕСКОМ НАСЛЕДИИ
Л. Д. ЮРЧАК
В. А. Вергунов, Э. В. Юрчак
Национальная научная сельскохозяйственная
библиотека НААН, г. Киев
Приведена информация о комплексных
научных исследованиях интродуцированных
ароматических растений доктором сельс-
кохозяйственных наук Л. Д. Юрчак (1937–
2010) — ученой, которая сделала весомый
вклад в развитие науки аллелопатии. Де-
тально рассмотрен обоснованный экологи-
ческий подход в решении актуальных задач
сельского хозяйства, которые изучала ис-
следовательница: формирование эффектив-
ных севооборотов, подбор толерантных
культур в совместных посевах, уменьшение
действия почвоутомления, управление
структурой и функциями почвенного микро-
боценоза и т.д. Л. Д. Юрчак популяризовала
научные агроэкологические основы как базис
альтернативного земледелия — сельскохо-
зяйственной аллелопатии. Ученая впервые
поставила вопрос об изучении ароматиче-
ских растений в системе взаимоотношений
их с другими организмами; раскрыла причи-
ны почвоутомления под ароматическими
растениями и предложила способы его пре-
одоления.
Ключевые слова: Л. Д. Юрчак, аллело-
патия, ароматические растения, почво-
утомление, микроорганизмы, экология, сель-
ское хозяйство.
ALLELOPATHY BASES OF HIGHLY
PRODUCTIVE AGROPHYTOCENOSES
OF INTRODUCED AROMATIC
PLANTS IN THE CREATIVE
HERITAGE OF L. D. YURCHAK
V. A. Vergunov, E. V. Yurchak
National Scientific Agricultural Library of
the National Academy of Sciences, Kyiv
The information about complex scientific
research of introduced aromatic plants given by
L. D. Yurchak (1937–2010) — a scientist who
made a significant contribution to the develop-
ment of allelopathy science is provided. The
well-grounded ecological approach to solving
urgent problems of agriculture, which the re-
searcher studied: the formation of effective crop
rotations, the selection of tolerant crops in joint
crops, the reduction of the effect of soil fatigue,
the management of the structure and functions
of soil microbiocenosis, etc., were considered
in detail. L. D. Yurchak popularized scientific
agroecological foundations as a basis for alter-
native farming — agricultural allelopathy. The
scientist first raised the question of studying the
aromatic plants in the system of their relation-
ships with other organisms; revealed the causes
of soil fatigue under aromatic plants and sug-
gested ways to overcome it.
Key words: L. D. Yurchak, allelopathy,
aromatic plants, soil fatigue, microorganisms,
ecology, agriculture.
Отримано 20.10.2017
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. — 2017. — Вип. 26.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-51 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:02:57Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/90/04235d5d771d4414483fa5eb6d183990.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-512026-07-22T10:10:40Z ALLELOPATHY BASES OF HIGHLY PRODUCTIVE AGROPHYTOCENOSES OF INTRODUCED AROMATIC PLANTS IN THE CREATIVE HERITAGE OF L.D. YURCHAK ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК Вергунов, В. А. Юрчак, Е. В. The information about complex scientific research of introduced aromatic plants given byL. D. Yurchak (1937–2010) – a scientist who made a significant contribution to the development ofallelopathy science is provided. The well-grounded ecological approach to solving urgent problems ofagriculture, which the researcher studied: the formation of effective crop rotations, the selection oftolerant crops in joint crops, the reduction of the effect of soil fatigue, the management of the structureand functions of soil microbiocenosis, etc., were considered in detail. L. D. Yurchak popularized scientificagroecological foundations as a basis for alternative farming – agricultural allelopathy. The scientistfirst raised the question of studying the aromatic plants in the system of their relationships with otherorganisms; revealed the causes of soil fatigue under aromatic plants and suggested ways to overcome it. Наведено інформацію про комплексні наукові дослідження інтродукованих ароматичнихрослин доктором сільськогосподарських наук Л. Д. Юрчак (1937–2010) — ученою, яка зробила вагомий внесок у розвиток науки алелопатії. Детально розглянуто обґрунтований екологічний підхід у вирішенні актуальних завдань сільського господарства, які вивчала дослідниця: формування ефективних сівозмін, підбір толерантних культур у сумісних посівах, зменшення дії ґрунтовтоми, керування структурою та функціями ґрунтового мікробоценозутощо. Л. Д. Юрчак популяризувала наукові агроекологічні засади як основу альтернативногоземлеробства — сільськогосподарської алелопатії. Учена вперше порушила питання про вивчення ароматичних рослин у системі взаємовідносин їх з іншими організмами; розкрилапричини ґрунтовтоми під ароматичними рослинами і запропонувала способи її подолання Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2017-10-27 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/51 10.35868/1997-3004.26.68-75 Agricultural microbiology; Vol. 26 (2017): Agriciltural microbiology; 68-75 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 26 (2017): Сільськогосподарська мікробіологія; 68-75 1997-3004 10.35868/1997-3004.26 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/51/45 Авторське право (c) 2017 V.A. Vergunov, E.V. Yurchak https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Вергунов, В. А. Юрчак, Е. В. ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК |
| title | ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК |
| title_alt | ALLELOPATHY BASES OF HIGHLY PRODUCTIVE AGROPHYTOCENOSES OF INTRODUCED AROMATIC PLANTS IN THE CREATIVE HERITAGE OF L.D. YURCHAK |
| title_full | ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК |
| title_fullStr | ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК |
| title_full_unstemmed | ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК |
| title_short | ПАТИЧНІ ОСНОВИ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ІНТРОДУКОВАНИХ АРОМАТИЧНИХ РОСЛИН У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ Л. Д. ЮРЧАК |
| title_sort | патичні основи високопродуктивних агрофітоценозів інтродукованих ароматичних рослин у творчій спадщині л. д. юрчак |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/51 |
| work_keys_str_mv | AT vergunovva allelopathybasesofhighlyproductiveagrophytocenosesofintroducedaromaticplantsinthecreativeheritageofldyurchak AT ûrčakev allelopathybasesofhighlyproductiveagrophytocenosesofintroducedaromaticplantsinthecreativeheritageofldyurchak AT vergunovva patičníosnovivisokoproduktivnihagrofítocenozívíntrodukovaniharomatičnihroslinutvorčíjspadŝiníldûrčak AT ûrčakev patičníosnovivisokoproduktivnihagrofítocenozívíntrodukovaniharomatičnihroslinutvorčíjspadŝiníldûrčak |