МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ
Objective. To characterize the effect of lactic acid bacteria (LAB) on the quantitative and qualitative composition of the groups of microorganisms in the lucerne haylage after their introduction. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on various media, determination of their viabil...
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2023
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/518 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466319613788160 |
|---|---|
| author | Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. |
| author_facet | Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Н. О. Кравченко",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "О. М. Дмитрук",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Кравченко, Н. О. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:52Z |
| description | Objective. To characterize the effect of lactic acid bacteria (LAB) on the quantitative and qualitative composition of the groups of microorganisms in the lucerne haylage after their introduction. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on various media, determination of their viability, measurement of osmotolerance, determination of the amount of lactic acid during cultivation on skimmed sterile milk), microscopic, laboratory experiments on the lucerne haying with a dry matter (DM) content of 46 % and 37 % with and without inoculation with LAB strains, statistical. Results. Lucerne was inoculated with monocultures of Lactobacillus sp. LH42, Lactobacillus sp. LH43, Lactobacillus sp. LH47, L. plantarum КТ-L18/1 osmotolerant strains, which showed tolerance to 2 %, 4 %, 6.5 % sodium chloride in 100 % of cases. The best indicators in terms of active and titrated acidity were found in cultures of Lactobacillus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1. The inoculation of LAB into the haylage ecosystem at Day 15 of fermentation resulted in an increase in the number of LAB compared to the untreated control. At Day 45 of lucerne haying, the number of LAB decreased and was registered at the level from 1 to 100 billion CFU/g at a 46 % DM content and at the level from 0.01 to 10 billion CFU/g at a 37 % DM content. The greatest development of clostridia in the lucerne haylage in experiments was reported at Day 3 with a sharp decrease in their number at Day 45. The influence of Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47, L. plantarum KT-L18/1 on the reduction of the growth of the number of clostridia both at a 46 % and 37 % DM content at the end of the fermentation period was shown. A higher number of yeasts was established at a lower (37 %) content of DM in the haylage. A fungistatic effect was established in variants with LAB inoculation versus the control variant. The relationship between the dynamics of decreasing active acidity (pH) and the dynamics of microbiota development has been shown. Conclusion. Inoculation of the studied strains of lactic acid bacteria into high-protein lucerne haylage mass contributed to an order of magnitude increase in the number of LAB versus the control variant, suppression of the development of clostridia, yeasts and a rapid decrease in active acidity, which confirms data about the effect of LAB-based inoculants on the fermentation of plant raw materials by adjusting the composition of groups of microorganisms |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.38.59-68 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:26:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
59
МІКРОБІОЛОГІЯ КОРМІВ
Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38. С. 59–68.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.38.59-68
УДК 579.64:636.085
МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ
ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ
Н. О. Кравченко, О. М. Дмитрук
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14030, Україна; e-mail: nat.probiotik@gmail.com
Мета. Охарактеризувати вплив молочнокислих бактерій (МКБ) на кількісний та якіс-
ний склад угруповань мікроорганізмів сінажу з люцерни за їх інтродукції. Методи. Мікробіо-
логічні (культивування мікроорганізмів на різних середовищах, визначення їхньої життє-
здатності, встановлення осмотолерантності, визначення кількості молочної кислоти за куль-
тивування на знежиреному стерильному молоці), мікроскопічні, лабораторні досліди із сі-
нажування люцерни за вмісту сухої речовини (СР) 46 % та 37 % з інокуляцією штамів МКБ
та без інокуляції, статистичні. Результати. Інокуляцію люцерни проведено монокульту-
рами осмотолорентних штамів Lactobacillus sp. LН42, Lactobacillus sp. LН43, Lactobacil-
lus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1, що проявили у 100 % випадків толерантність до 2 %,
4 %, 6,5 % хлориду натрію. Найкращі показники за активною та титрованою кислотністю
встановлено у культур Lactobacillus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1. Інокуляція МКБ у сіна-
жну екосистему на 15-ту добу ферментації вплинула на збільшення проти контролю без
обробки чисельності МКБ. На 45-ту добу сінажування люцерни чисельність МКБ знизилася
та відзначалася на рівні від 1 до 100 млрд КУО/г за вмісту СР 46 % та на рівні від 0,01 до
10 млрд КУО/г за вмісту СР 37 %. Найбільший розвиток клостридій у сінажі з люцерни
у дослідах спостерігався на третю добу з різким зменшенням їх чисельності на 45-ту добу.
Показано вплив Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47, L. plantarum КТ-L18/1 на змен-
шення росту чисельності клостридій як за вмісту СР 46 %, так і 37 % наприкінці терміну
ферментації. Встановлено вищу чисельність дріжджів за більш низького (37 %) вмісту СР
у сінажі. Встановлено фунгістатичний ефект у варіантах з інокуляцією МКБ, як порівняти
з контрольним варіантом. Показано співвідношення динаміки зниження активної кислотно-
сті (рН) з динамікою розвитку мікробіоти. Висновки. Інокуляція досліджуваних штамів мо-
лочнокислих бактерій у високобілкову сінажну масу люцерни сприяла збільшенню чисельнос-
ті МКБ на порядки проти контрольного варіанту, пригніченню розвитку клостридій, дріж-
джів та швидкому зниженню активної кислотності, що підтверджує інформацію щодо
впливу інокулянтів на основі МКБ на ферментацію рослинної сировини шляхом корегування
складу угруповань мікроорганізмів.
Ключові слова: молочнокслі бактерії, люцерна, сінаж, ферментація, клостридії, мікро-
міцети.
Вступ. Сутність силосування та сінажу-
вання рослинної сировини полягає у транс-
формації цукрів у низькомолекулярні орга-
нічні кислоти за збереження переважної бі-
льшості поживних компонентів, особливо
кормового білка. Білок бобових культур, зо-
крема люцерни, за амінокислотним складом
є більш повноцінним, ніж злакових. Проте
наявність в люцерні високого вмісту білка та
пектину на фоні низького вмісту рослинних
цукрів визначає її приналежність до культур,
які не піддаються силосуванню. З цієї при-
чини люцерну рекомендують використову-
вати для заготівлі сінажу [1–3]. Сінаж — це
© Н. О. Кравченко, О. М. Дмитрук, 2023
60
спеціальний корм для тварин, який готують з
рослинної сировини, доведеної до вологості
близько 50 %. Зневоднення сировини сінажу
до певної межі (так звана «фізіологічна су-
хість»), за якою стає критичним можливість
поглинання бактеріями води, є фактором, що
пригнічує розвиток мікроорганізмів, які ви-
кликають гниття сінажу. З іншого боку, «фі-
зіологічна сухість» сировини за сінажування
не стримує розвиток плісняви, оскільки плі-
сняві гриби, як порівняти з бактеріями, ма-
ють значно більшу сисну силу. Тому важли-
вою умовою для сінажування, як і для сило-
сування, є створення анаеробних умов збе-
рігання прив’яленої маси. У якісному сінажі
внаслідок забезпечення оптимальної воло-
гості сировини не відбувається маслянокис-
ле, майже не спостерігається оцтове бро-
діння, обмежений розвиток гнильної мікро-
флори [4]. За такої вологості, хоч значно по-
вільніше, ніж у силосі, відбувається розви-
ток молочнокислих бактерій. Втім, за деяки-
ми даними, сінаж з люцерни не завжди мож-
ливо заготовити вільним від масляної кисло-
ти. Тобто як під час силосування, так і під
час сінажування рослинної сировини основ-
ним видом псування може бути масляно-
кисле бродіння, особливо за слабкого під-
кислення [5]. Виправити цей недолік можна
за рахунок прискорення підкислення до гра-
ничних значень, що унеможливить розви-
ток маслянокислих бактерій у сінажі з лю-
церни [6].
Аналіз останніх досліджень та публі-
кацій. Рослинна сировина, призначена для
консервування, містить на своїй поверхні
різноманітні аеробні та анаеробні мікроорга-
нізми. Склад епіфітної мікробіоти залежить
від виду сировини, факторів навколишнього
середовища (погода під час збирання, агро-
техніка та технологія збирання). Саме епіфі-
тні мікроорганізми визначають спрямова-
ність ферментації консервованої сировини
через кількість та тип синтезованих органіч-
них кислот, що безпосередньо впливає на
якість та стабільність отриманого корму [7;
8]. За сприятливих умов у процесі сінажу-
вання рослинної сировини склад панівної
мікробіоти може швидко змінитися — від
небажаних до епіфітних молочнокислих бак-
терій [9; 10]. Мікробіота сінажу, що належить
до молочнокислих бактерій та є бажаною для
процесу ферментації, виявляється у невели-
кій кількості: від 10 КУО/г до 1×107 КУО/г
[11]. Її склад представлено бактеріями родів
Lactobacillus, Pediococcus, Lactococcus [12–
14]. Серед мікробіоти, яка є небажаною для
якісного бродіння корму, виділяються мік-
роорганізми, що належать до анаеробних ба-
ктерій роду Clostridium, аеробних бактерій
роду Bacillus, бактерій родів Listeria, Salmo-
nella, Enterococcus, Pseudomonas [15; 16]. Че-
рез здатність виробляти токсичні для людей
та тварин вторинні метаболіти присутність їх
у кормі створює загрозу безпеці харчових
продуктів [15; 17; 18]. Збільшенню чисель-
ності небажаної мікробіоти сприяє тривале
сушіння рослинної сировини перед збиран-
ням, поява дощів або високих температур під
час сушішшя, забруднення кормів ґрунтом та
використаня високих доз добрив [20]. Для
покращення якості ферментації корму в та-
кій ситуації рекомендують використовують
силосні закваски.
Мікробний склад ферментованої люцер-
ни є більш різноманітним, ніж силос із зер-
нових, що на фоні низької кількості молоч-
нокислих бактерій (інколи не більше ніж
10 КУО/г) спричиняє розвиток небажаних
мікроорганізмів і може слугувати джерелом
патогенної або іншої небажаної мікробіоти,
особливо, якщо мало місце порушення тех-
нології заготівлі корму [18; 19; 21; 22]. Мік-
роміцети також представляють велику групу
мікроорганізмів, що входять до складу мік-
робіоти з сінажу люцерни, особливо в остан-
ні терміни його ферментації [13; 19]. Зміни
у мікробіомі сінажу з люцерни тісно пов’я-
зані з особливостями ферментації сировини,
оскільки така екосистема постійно змінюєть-
ся за дії антропогенних чинників [16]. Тому
актуальним є пошук молочнокислих бакте-
рій, які б ефективно обмежували розвиток
небажаної мікробіоти за сінажування такої
високобілкової сировини, як люцерна [11].
Мета досліджень. Охарактеризувати
вплив молочнокислих бактерій на кількісний
і якісний склад угруповань мікроорганізмів
сінажу з люцерни за їх інтродукції.
Матеріали і методи. Об’єктами дослі-
дження були штам Lactobacillus plantarum
КТ-L18/1, виділений із шлунково-кишкового
тракту молодняку великої рогатої худоби та
депонований у Депозитарії Державного нау-
ково-контрольного інституту біотехнології,
а також культури МКБ, виділені з сінажу
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
61
люцерни, для визначення родової належності
яких використовували традиційні мікробіо-
логічні методи [23; 24].
Визначення життєздатності МКБ про-
водили методом граничних розведень [25].
В умовах стерильності 1 мл культури МКБ
переносили у мірну колбу місткістю 100 мл,
доливали до мітки стерильну водогінну воду
кімнатної температури і ретельно перемішу-
вали, отримуючи розведення 10–2. З дотри-
манням правил асептики готували низку по-
слідовних десятикратних розведень до 10–7.
З розведень 10–6 та 10–7 відбирали по 5 мл рі-
дини, вносили її у 95 мл попередньо розпла-
вленого і охолодженого до 45 °С капустяно-
го агару та ретельно перемішували стериль-
ною скляною паличкою. Отриману суміш
розливали по 20 мл у стерильні чашки Петрі.
Чашки після застигання середовища поміща-
ли на 48–72 годин у термостат за температу-
рі 37 °С, після чого здійснювали облік ре-
зультатів.
Для визначення кількості кислоти, що
накопичується в процесі культивування МКБ,
використовували стерильне знежирене мо-
локо. У пробірки із середовищем вносили
0,1 см3 культури та культивували 14 діб за
37 °С. Після інкубації розбовтували згусток
та відбирали 5,0 мл у колбу. Додавали 2–3
краплини розчину фенолфталеїну і титру-
вали розчином натрію гідроксиду (NaOH)
з концентрацією 0,1 моль/мл до появи роже-
вого забарвлення. Кількість мілілітрів розчи-
ну натрію гідроксиду, що пішла на тит-
рування, множили на 20, отримуючи значен-
ня кислотності у градусах Тернера [26].
Осмотолерантність МКБ вивчали шля-
хом визначення їх стійкості до натрію хло-
риду. Здатність рости у присутності NaCl дос-
ліджували на рідкому середовищі МРС з до-
даванням солі у концентрації 2 %, 4 %, 6,5 %.
Стійкість визначали за рівнем накопичення
біомаси за оптимальної температури [27].
Для проведення мікробіологічних дослі-
джень відбирали середні проби досліджува-
ного сінажу, ретельно перемішували та готу-
вали з них розведення однорідних суспензій
на стерильній водогінній воді. Чисельність
мікроміцетів визначали на середовищі Сабу-
ро шляхом культивування поверхневих посі-
вів розведень суспензій упродовж 3–4 діб
(за необхідності — 7–8 діб) за температури
28 °С ± 0,5 °С. Чисельність клостридій вста-
новлювали на залізо-сульфітному агарі за кі-
лькістю чорних колоній, що виросли у гли-
бині середовища культивування упродовж
24 год. за 37 °С ± 0,5 °С. Чисельність МКБ
встановлювали на середовищі де Мана (MRS)
та капустяному агарі з крейдою, підрахову-
ючи кількість колоній через 2–7 діб культи-
вування за 37 °С ± 0,5 °С [28].
В умовах лабораторії проводили два до-
сліди із сінажування люцерни з інокуляцією
досліджуваних штамів МКБ. Люцерну після
скошування у фазі початку бутонізації про-
в’ялювали до вмісту СР 46 % (Дослід І) та
37 % (Дослід ІІ), закладали на сінажування зі
створенням анаеробних умов у поліетиленові
пакети з застібкою ємністю 0,5 л. Для іноку-
ляції використовували суспензії штамів Lac-
tobacillus sp. LН 42, Lactobacillus sp. LН 43,
Lactobacillus sp. LН 47, L. plantarum КТ-L18/1
з титром 108 КУО/мл. Зразки витримували у
темному прохолодному місці упродовж 45
діб. На 3, 15 та 45-ту добу проводили відбір
проб для мікробіологічних досліджень. На
45-ту добу визначали активну кислотність
(рН) консервованого корму шляхом потен-
ціометричного вимірювання на рН-метрі
рН-150МИ.
Отримані результати статистично обро-
бляли за використання пакета прикладних
програм Microsoft Office та представляли
у вигляді середніх значень та їх похибок
(М ± m).
Результати та їх обговорення. В проце-
сі сінажування люцерни мікробіом може
піддаватися осмонапруженності, що зумов-
лена сконцентрованими у разі прив’ялюван-
ня компонентами рослинного соку та низь-
комолекулярними продуктами гідролізу рос-
линних полімерів. У зв’язку з цим оцінка
осмотолерантності МКБ дає можливість від-
бору найбільш толерантних з них для ство-
рення силосних заквасок для сінажування.
Досліджувані штами Lactobacillus sp. LН42,
Lactobacillus sp. LН43, Lactobacillus sp. LН47,
L. plantarum КТ-L18/1 проявили у 100 % ви-
падків толерантність до 2 %, 4 %, 6,5 % NaCl.
Результати дослідження МКБ за ступе-
нем накопичення молочної кислоти за куль-
тивування на стерильному знежиреному мо-
лоці представлено в табл. 1.
Найкращі показники за активною та тит-
рованою кислотністю встановлено у культур
Lactobacillus sp. LН 47 і L. plantarum КТ-L18/1.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
62
Таблиця 1. Активна та титрована кис-
лотністю МКБ за культивування у сте-
рильному знежиреному молоці
Штами
бактерій рН Титрована
кислотність, °Т
Lactobacillus sp.
LН 42 5,8 ± 0,0 41,3 ± 2,4
Lactobacillus sp.
LН 43 5,5 ± 0,4 44,0 ± 6,1
Lactobacillus sp.
LН 47 5,2 ± 0,3 82,0 ± 5,0
L. plantarum
КТ-L18/1 5,5 ± 0,0 72,6 ± 9,7
У ферментації люцерни угруповання мі-
кробіоти відіграє важливу роль. Його склад
залежить від впливу низки чинників — вміс-
ту сухої речовини, терміну прив’ялювання,
наявності інокулянтів. У наших дослідах із
сінажування люцерни ми вивчали вплив пер-
спективних МКБ на епіфітну мікробіоту за
різного вмісту СР: 46 % та 37 % (рис. 1 і 2).
Максимальний рівень чисельності МКБ у сі-
нажі з люцерни як за вмісту СР 46 %, так
і 37 % спостерігали на 15-ту добу.
Інтродукція перспективних лактобацил
у сінажну екосистему вплинула на збіль-
шення на порядки чисельності МКБ. У до-
сліді ІІ найбільшу чисельність МКБ на рівні
700 млрд КУО/г спостерігали за обробки си-
ровини L. plantarum КТ-L18/1 (рис.1).
У досліді І найбільший граничний сту-
пінь МКБ відзначали за інокуляції Lacto-
bacillus sp. LH 47 на рівні 500 млрд КУО/г
(рис. 2). Закономірно, що до 45-ї доби сінажу-
вання люцерни в усіх варіантах обох дослідів
чисельність МКБ знизилася до рівня від 1 до
100 млрд КУО/г за вмісту СР 46 % та до рів-
ня від 0,9 до 10 млрд КУО/г за вмісту СР 37 %.
Одними із мікроорганізмів, що виклика-
ють псування корму та сприяють накопичен-
ню масляної кислоти, є представники роду
Clostridium. Найбільш інтенсивний розвиток
клостридій за сінажування люцерни в обох
дослідах спостерігали на третю добу з різ-
ким зменшення їх чисельності на 45-ту добу
(рис. 3 і 4). За вмісту у сінажі СР 46 % чи-
сельність клостридій за інокуляції МКБ на
третю добу спостерігалася на рівні 0,1–
50 млрд КУО/г з різким зниженням на 45-ту
добу до нульового рівня за інокуляції Lacto-
bacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47,
L. plantarum КТ-L18/1. За СР 37 % на третю
добу сінажування у варіантах з інокуляцією
МКБ чисельність клостридій зросла та від-
значалася в межах 10 млн — 50 млрд КУО/г.
До 45-ї доби ферментації кількість клостри-
дій різко знизилася по всіх варіантах і була
на рівні 60 і 10 млн КУО/г у варіанті без об-
робки сировини та за інокуляції Lactobacil-
lus sp. LH 42 відповідно. За обробки субстрату
Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47,
Рис. 1. Чисельність МКБ у сінажі з люцерни за вмісту СР 37 %.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
63
Рис. 2. Чисельність МКБ у сінажі з люцерни за вмісту СР 46 %.
Рис. 3. Чисельність клостридій у сінажі з люцерни за вмісту СР 46 %.
L. plantarum КТ-L18/1 клостридій наприкінці
дослідів не виявлено. Найменшу чисельність
клостридій за вмісту СР 46 % та 37 % вияв-
лено у варіантах за обробки сінажу з люцер-
ни Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp.
LH 47, L. plantarum КТ-L18/1.
Важливою характеристикою МКБ, що за-
стосовують як основу для інокулянтів, є їх-
ній пригнічувальний вплив на ріст мікромі-
цетів, зокрема дріжджів. Динаміка розвитку
дріжджів у сінажі з люцерни за високого
вмісту СР (46 %) як у варіантах за інокуляції
МКБ, так і без характеризувалася максималь-
ним ростом на 3-тю добу сінажування (понад
107 КУО/г). На 15-ту добу вони виявлялися
лише у кількості 103 КУО/г, а до 45-тої доби
мікроскопічні гриби виявляли лише у двох
варіантах, один із яких — контрольний.
Характер розвитку дріжджів у сінажі за
вмісту СР 37 % був більш бурхливим, їх
чисельність максимально зросла на тре-
тю добу (від 5×106 КУО/г до 20×106 КУО/г)
і трималася на такому рівні до 15-ї доби кон-
сервування. Проте до 45-ї доби кількість
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
64
Рис. 4. Чисельність клостридій у сінажі з люцерни за вмісту СР 37 %.
дріжджів у варіантах сінажу досліду ІІ зни-
зилася до 104 КУО/г як у варіантах з оброб-
кою МКБ , так і у контрольному варіанті.
Отже, за більш низького (37 %) вмісту СР
чисельність дріжджів була значно вищою.
Значущого впливу МКБ на ріст дріжджів не
виявлено, спостерігали лише фунгістатичний
ефект у варіантах з інокуляцією МКБ проти
контрольного варіанту.
Треба відзначити, що динаміка розвитку
мікробної екосистеми сінажу люцерни в обох
дослідах співвідносилася з динамікою рН. За
СР 46 % на третю добу сінажування рН у ва-
ріантах з інокуляцією МКБ визначалась на
рівні 5,47–4,47 проти контролю без інокуля-
ції 5,49 (рис. 5, а). Саме за цих показників
активної кислотності спостерігали максима-
льну чисельність клостридій та мікроміцетів.
На 15-ту добу рН знизилася у всіх варіантах
до 4,1–3,98 та трималася до 45-ї доби в оп-
тимальних для сінажу значеннях, не виходя-
чи за межі 4,7. Швидкість зниження рН сі-
нажу за вмісту СР 37 % була сповільнена
і навіть на 15-ту добу експерименту перебу-
вала у межах 7,5–7,7 (за винятком варіанту
з обробкою Lactobacillus sp. LH 43, зі значен-
ням 5,0) проти рН люцерни на початку сі-
нажування 5,6 (рис. 5, б). За вмісту СР 37 %
чисельність клостридій у сінажі була у ме-
жах 0,25–4,0 млрд КУО/г. Проте на кінець
терміну спостереження рН відповідала оп-
тимальним для сінажу значенням у межах
4,0–4,17 як у варіантах з інокуляцією, так
і в контрольних.
Вміст СР 46 % у сінажі з люцерни забез-
печив утворення МКБ молочної кислоти на
рівні від 3,31 % до 3,43 % у дослідних та кон-
трольних варіантах. Відсоток молочної кис-
лоти у сінажі з люцерни за вологості 37 %
був нижчим та коливався у межах 1,23–
1,96 %. Водночас вміст молочної кислоти
у дослідних варіантах корму за вмісту СР
37 % перевищував контрольний на 22–59 %.
Очевидно, за підвищеної вологості сінажу
інтродуковані штами МКБ ефективніше ви-
користовують легкодоступні форми вуглево-
дів, як порівняти з епіфітними МКБ. Масля-
ної кислоти у сінажі з люцерни в обох дос-
лідах не виявлено. Отже, ефективність за-
стосування МКБ для сінажування люцерни
залежить як від штаму мікроорганізмів, так
і від вологості субстрату та вмісту в ньому
СР.
Висновки. Інтродукція досліджуваних
штамів молочнокислих бактерій у високобі-
лкову сінажну масу люцерни сприяла збіль-
шенню чисельності МКБ на порядки проти
контрольного варіанту, пригніченню розвит-
ку клостридій, джріжджів та швидкому зни-
женню активної кислотності, що підтверд-
жує інформацію щодо впливу інокулянтів на
основі МКБ на ферментацію рослинної си-
ровини шляхом корегування складу угрупо-
вань мікроорганізмів [29].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
65
а) Дослід І, вміст СР 46 %
б) Дослід ІІ, вміст СР 37 %
Рис. 5. Динаміка рН у процесі сінажування люцерни.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Tao L., Guo X. S., Zhon H., Undersan-
der D. J., Nandety A. Short communication: Charac-
teristics of proteolytic activities of endo- and exo-
peptidases in alfalfa herbage and their implications
for proteolysis in silage. Journal of Dairy Science.
2012. Vol. 95, № 8. P. 4591–4595. http://dx.doi.org/
10.3168/jds 2012-5383
2. Химия и биохимия бобовых растений /
под ред. М. Н. Запрометова. Москва, 1986. 335 с.
3. Богданов Г. А., Привало О. Е. Сенаж и си-
лос. М. : Колос, 1983. 319 с.
4. Мишустин Е. Н. Микробиологические
процессы при созревании сенажа. E. H. Мишус-
тин, Г. И. Переверзева. Научные основы консер-
вирования растительных кормов. М., 1976. С. 6–
20.
5. Whiter A. G., Kung L. Jr. The effect of dry
or liquid application of Lactobacillus plantarum
MTDI on the fermentation of alfalfa silage. Journal
of Dairy Science. 2001. № 84(10). P. 2195–2202.
https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(01)74666-8
6. Ребиндер П. А. О формах связи воды с
материалом в процессе сушки. Сборник матери-
алов Всесоюзного совещания по интенсивности
процессов и улучшению качества материалов
при сушке в основных отраслях промышлен-
ности и сельского хозяйства. М., 1958. С. 14.
7. Pahlow G., Muck R. E., Driehuis F., Elfe-
rink S. J. O., Spoelstra S. F. Microbiology of ensi-
ling. Silage science and technology. 2003. № 42.
Р. 31–93. https://doi.org/10.2134/agronmonogr42.c2
8. Muck R. E. Recent advances in silage micro-
biology. Agric Food Sci. 2013. № 22(1) С. 3–15.
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
зелена маса контроль без
обробки
L. plantarum
КТ-L18/1
Lactobacillus sp.
LН42
Lactobacillus sp.
LH43
Lactobacillus sp.
LH47
рН
Початок досліду
3-тя доба
15-та доба
45-та доба
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
зелена маса контроль без
обробки
L. plantarum
КТ-L18/1
Lactobacillus sp.
LН42
Lactobacillus sp.
LH43
Lactobacillus sp.
LH47
рН
Початок досліду
3-тя доба
15-та доба
45-та доба
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
66
https://doi.org/10.23986/afsci.6718
9. Driehuis F., Wilkinson J. M., Jiang Y., Ogu-
nade I., Adesogan A. T. Silage review: animal and
human health risks from silage. Journal of Dairy
Science. 2018. № 101. С. 4093–4110. https://doi.
org/10.3168/jds.2017-13836
10. Broberg A., Jacobsson K., Strom K., Schnu-
rer J. Metabolite profiles of lactic acid bacteria in
grass silage. Applied and Environmental Microbiol-
ogy. 2007. № 73. Р. 5547–5552. https://doi.org/
10.1128/AEM.02939-06
11. Fabiszewska A. U., Zielińska K. J., Wró-
bel B. Trends in designing microbial silage quality
by biotechnological methods using lactic acid bacte-
ria inoculants: a minireview. World J Microbiol Bio-
technol. 2019. № 35. Р. 76. https://doi.org/10.1007/
s11274-019-2649-2
12. Guo X. S., Ke W. C., Ding W. R.,
Ding L. M., Xu D. M., Wang W. W. … Yang F. Y.
Profiling of metabolome and bacterial community
dynamics in ensiled Medicago sativa inoculated
without or with Lactobacillus plantarum or Lactoba-
cillus buchneri. Scientific Reports. 2018. № 8. 357.
https://doi.org/10.1038/s41598-017-18348-0
13. Hu Z., Niu H., Tong Q., Chang J., Yu J.,
Li S. … Ma D. The microbiota dynamics of alfalfa
silage during ensiling and after air exposure, and the
metabolomics after air exposure are affected by Lac-
tobacillus casei and cellulase addition. Frontiers in
Microbiology. 2020. № 11. 519121. https://doi.org/
10.3389/fmicb.2020.519121
14. Yang F., Wang Y., Zhao S., Wang Y. Lac-
tobacillus plantarum inoculants delay spoilage of
high moisture alfalfa silages by regulating bacterial
community composition. Frontiers in Microbiology.
2020. Vol. 11. https://doi.org/10.3389/fmicb.2020.
01989
15. Brien M., O’Kiely P., Forristal P., Fuller H.
Fungi isolated from contaminated baled grass silage
on farms Irish Midlands. FEMS Microbiol Lett.
2005. Vol. 247, Is. 2. P. 131–135. https://doi.org/
10.1016/j.femsle.2005.04.037
16. Bai J., Ding Z., Ke W., Xu D., Wang M.,
Huang W. … Guo X. Different lactic acid bacteria
and their combinations regulated the fermentation
process of ensiled alfalfa: ensiling characteristics,
dynamics of bacterial community and their functio-
nal shifts. Microbial Biotechnology. 2021. № 14.
Р. 1171–1182. https://doi.org/10.1111/1751-7915.
13785
17. Van Egmond H. P. Natural toxins: risks,
regulations and the analytical situation in Europe.
Anal Bioanal Chem. 2004. Vol. 378, № 5. P. 1152–
1160. http://dx.doi.org/10.1007/s00216-003-2373-4
18. Müller T., Ulrich A., Ott E. M., Müller M.
Identification of plant-associated enterococci. J Appl
Microbiol. 2001. Vol. 91. P. 268–278. https://doi.
org/10.1046/j.1365-2672.2001.01373.x
19. O’Brien M., Nielsen K. F., O’Kiely P., For-
ristal P. D., Fuller H. T., Frisvad J. C. Mycotoxins
and other secondary metabolites produced in vitro
by Penicillium paneum Frisvad and Penicillium
roqueforti Thom isolated from baled grass silage in
Ireland. J Agric Food Chem. 2006. Vol. 54. P. 9268–
9276. https://doi.org/10.1021/jf0621018
20. Pauly T. M., Rodhe I. Slurry application on
ley-effect of method on the hygienic quality of grass
silage. Proceedings of the XIII International Silage
Conference, Auchincruive, Scotland. 2002. P. 410–
411.
21. Queiroz O. C. M., Ogunade I. M., Weinberg Z.,
Adesogan A. T. Silage review: foodborne pathogens
in silage and their mitigation by silage additives.
Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101. Р. 4132–
4142. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13901
22. McAllister T. A., Dunière L., Drouin P.,
Xu S., Wang Y., Munns K., Zaheer R. Silage re-
view: Using molecular approaches to define the
microbial ecology of silage. J Dairy Sci. 2018.
Vol. 101. P. 4060–4074. https://doi.org/10.3168/
jds.2017-13704
23. Штам бактерій Lactobacillus plantarum
для виготовлення пробіотичних препаратів та
мікробних консервантів для кормовирбництва:
пат. 115938 Україна. МПК С12N 1/20, А61К 35/744,
Н. О. Кравченко, О. М. Дмитрук, В. О. Агеєв,
Л. В. Божок; заявник і патентовласник: Інститут
сільськогосподарської мікробіології та агропро-
мислового виробництва НААН. № 2016 06596,
заявл. 16.06.2016; опубл. 10.01.2018, Бюл. № 1.
24. Bergey’s Manual of Systematic Bacteri-
ology. 2nd ed. Vol. 2. The Proteobacteria / Eds.
D. J. Brenner, N. R. Krieg, J. T. Staley. New York :
Springer-Verlag, 2005. 1388 p.
25. Теппер Е. З., Шильникова В. К., Переве-
рзева Г. И. Практикум по микробиологии. М. :
Колос, 1979. 215.
26. Квасников Е. И. Молочнокислые бакте-
рии и пути их использования. М. : Наука, 1975.
392 с.
27. Mann J. C., Rogosa M., Elisabeth Shar-
pe M. A medium for the cultivation of lactobacilli.
Journal of applied bacteriology. 1960. Vol. 23, Is. 1.
P. 130–135. https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.19
60.tb00188.x
28. Кравченко О. О. Зберігання та контроль
якості кормів: методичні рекомендації. Микола-
їв, 2017. 79 с.
29. Guo X., Xu D., Li F., Bai J., Su R. Current
approaches on the roles of lactic acid bacteria in
crop silage. Microb Biotechnol. 2023. 16(1). P. 67–
87. https://doi.org/10.1111/1751-7915.14184
Отримано 17.08.2023
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
67
https://doi.org/10.35868/1997-3004.38.59-68
UDC 579.64:636.085
MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN THE LUCERNE HAYLAGE
UNDER INOCULATION WITH LACTIC ACID BACTERIA
N. O. Kravchenko, O. M. Dmytruk
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: nat.probiotik@gmail.com
Objective. To characterize the effect of lactic acid bacteria (LAB) on the quantitative and
qualitative composition of the groups of microorganisms in the lucerne haylage after their introduc-
tion. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on various media, determination of
their viability, measurement of osmotolerance, determination of the amount of lactic acid during
cultivation on skimmed sterile milk), microscopic, laboratory experiments on the lucerne haying
with a dry matter (DM) content of 46 % and 37 % with and without inoculation with LAB strains,
statistical. Results. Lucerne was inoculated with monocultures of Lactobacillus sp. LH42, Lactoba-
cillus sp. LH43, Lactobacillus sp. LH47, L. plantarum КТ-L18/1 osmotolerant strains, which showed
tolerance to 2 %, 4 %, 6.5 % sodium chloride in 100 % of cases. The best indicators in terms of ac-
tive and titrated acidity were found in cultures of Lactobacillus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1.
The inoculation of LAB into the haylage ecosystem at Day 15 of fermentation resulted in an in-
crease in the number of LAB compared to the untreated control. At Day 45 of lucerne haying, the
number of LAB decreased and was registered at the level from 1 to 100 billion CFU/g at a 46 %
DM content and at the level from 0.01 to 10 billion CFU/g at a 37 % DM content. The greatest deve-
lopment of clostridia in the lucerne haylage in experiments was reported at Day 3 with a sharp de-
crease in their number at Day 45. The influence of Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47,
L. plantarum KT-L18/1 on the reduction of the growth of the number of clostridia both at a 46 %
and 37 % DM content at the end of the fermentation period was shown. A higher number of yeasts
was established at a lower (37 %) content of DM in the haylage. A fungistatic effect was established
in variants with LAB inoculation versus the control variant. The relationship between the dynamics
of decreasing active acidity (pH) and the dynamics of microbiota development has been shown.
Conclusion. Inoculation of the studied strains of lactic acid bacteria into high-protein lucerne hay-
lage mass contributed to an order of magnitude increase in the number of LAB versus the control
variant, suppression of the development of clostridia, yeasts and a rapid decrease in active acidity,
which confirms data about the effect of LAB-based inoculants on the fermentation of plant raw ma-
terials by adjusting the composition of groups of microorganisms
Key words: lactic acid bacteria, haylage, fermentation, clostridia, micromycetes.
REFERENCES
1. Tao, L., Guo, X. S., Zhon, H., Undersan-
der, D. J., & Nandety, A. (2012). Short communica-
tion: Characteristics of proteolytic activities of endo-
and exopeptidases in alfalfa herbage and their impli-
cations for proteolysis in silage. Journal of Dairy
Science, 95(8), 4591–4595. http://dx.doi.org/10.3168/
jds 2012-5383
2. Zaprometova, M. N. (Ed.). (1986). Khimiya
i biokhimiya bobovykh rasteniy [Chemistry and bio-
chemistry of leguminous plants]. Moskva [in Rus-
sian].
3. Bohdanov, H. A., & Pryvalo, O. E. (1983).
Senazh y sylos [Haylage and silage]. Moskva [in
Russian].
4. Myshustyn, E. N. (1976). Mikrobiologiches-
kie protsessy pri sozrevanii senazha [Microbiologi-
cal processes during haylage maturation]. In E. H. Mi-
shustin, G. I. Pereverzeva (Eds.). Nauchnye osnovy
konservirovaniya rastitel’nykh kormov [Scientific
Foundations of Plant Feed Preservation]. (pp. 6–20).
Moskva [in Russian].
5. Whiter, A. G., & Kung, L. Jr. (2001). The ef-
fect of dry or liquid application of Lactobacillus
plantarum MTDI on the fermentation of alfalfa si-
lage. Journal of Dairy Science, 84(10), 2195–2202.
https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(01)74666-8
6. Rebynder, P. A. (1958). O formakh svyazi
vody s materialom v protsesse sushki [On the forms
of connection between water and material in the pro-
cess of drying]. Sbornyk materyalov Vsesoiuznoho so-
veshchanyia po yntensyvnosty protsessov y uluchshe-
nyiu kachestva materyalov pry sushke v osnovnykh
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
68
otrasliakh promyshlennosty y selskoho khoziaistva.
Moskva [in Russian].
7. Pahlow, G., Muck, R. E., Driehuis, F.,
Elferink, S. J. O, & Spoelstra, S. F. (2003). Micro-
biology of ensiling. Silage science and technology,
42, 31–93. https://doi.org/10.2134/agronmonogr42.c2
8. Muck, R. E. (2013). Recent advances in si-
lage microbiology. Agric Food Sci, 22(1), 3–15.
https://doi.org/10.23986/afsci.6718
9. Driehuis, F., Wilkinson, J. M., Jiang, Y.,
Ogunade, I., & Adesogan, A. T. (2018). Silage re-
view: animal and human health risks from silage.
Journal of Dairy Science, 101, 4093–4110. https://
doi.org/ 10.3168/ jds.2017-13836
10. Broberg, A., Jacobsson, K., Strom, K., &
Schnurer, J. (2007). Metabolite profiles of lactic acid
bacteria in grass silage. Applied and Environmental
Microbiology, 73, 5547–5552. https://doi.org/10.
1128/AEM.02939-06.
11. Fabiszewska, A. U., Zielińska, K. J. &
Wróbel, B. (2019). Trends in designing microbial
silage quality by biotechnological methods using
lactic acid bacteria inoculants: a minireview. World
J Microbiol Biotechnol, 35, 76. https://doi.org/10.
1007/s11274-019-2649-2.
12. Guo, X. S., Ke, W. C., Ding, W. R.,
Ding, L. M., Xu, D. M., Wang, W. W. … Yang, F. Y.
(2018). Profiling of metabolome and bacterial com-
munity dynamics in ensiled Medicago sativa inocu-
lated without or with Lactobacillus plantarum or
Lactobacillus buchneri. Scientific Reports, 8, 357.
https://doi.org/10.1038/s41598-017-18348-0
13. Hu, Z., Niu, H., Tong, Q., Chang, J., Yu, J.,
Li, S. … Ma, D. (2020). The microbiota dynamics of
alfalfa silage during ensiling and after air exposure,
and the metabolomics after air exposure are affected
by Lactobacillus casei and cellulase addition. Fron-
tiers in Microbiology, 11, 519121. https://doi.org/
10.3389/fmicb.2020.519121
14. Yang, F., Wang, Y., Zhao, S., & Wang, Y.
(2020). Lactobacillus plantarum inoculants delay
spoilage of high moisture alfalfa silages by regula-
ting bacterial community composition. Frontiers in
Microbiology, 11. https://doi.org/10.3389/fmicb.
2020.01989
15. O’Brien, M., O’Kiely, P., Forristal, P., &
Fuller, H. (2005). Fungi isolated from contaminated
baled grass silage on farms Irish Midlands. FEMS
Microbiol Lett, 247(2), 131–135. https://doi.org/10.
1016/j.femsle.2005.04.037
16. Bai, J., Ding, Z., Ke, W., Xu, D., Wang, M.,
Huang, W. … Guo, X. (2021). Different lactic
acid bacteria and their combinations regulated the
fermentation process of ensiled alfalfa: ensiling
characteristics, dynamics of bacterial community
and their functional shifts. Microbial Biotechnology,
14, 1171–1182. https://doi.org/10.1111/1751-7915.
13785
17. Van Egmond, H. P. (2004). Natural toxins:
risks, regulations and the analytical situation in Eu-
rope. Anal Bioanal Chem, 378(5), 1152–1160.
http://dx.doi.org/10.1007/s00216-003-2373-4
18. Müller, T., Ulrich, A., Ott, E. M., & Mül-
ler, M. (2001). Identification of plant-associated en-
terococci. J Appl Microbiol, 91, 268–278. https://
doi.org/10.1046/j.1365-2672.2001.01373.x
19. O’Brien, M., Nielsen, K. F., O’Kiely, P.,
Forristal, P. D., Fuller, H. T., & Frisvad, J. C.
(2006). Mycotoxins and other secondary metabolites
produced in vitro by Penicillium paneum Frisvad
and Penicillium roqueforti Thom isolated from baled
grass silage in Ireland. J Agric Food Chem, 54,
9268–9276. https://doi.org/10.1021/jf0621018
20. Pauly, T. M., & Rodhe, I. (2002). Slurry
application on ley-effect of method on the hygienic
quality of grass silage. Proceedings of the XIII In-
ternational Silage Conference (pp. 410–411), Auchin-
cruive, Scotland.
21. Queiroz, O. C. M., Ogunade, I. M., Wein-
berg, Z., & Adesogan, A. T. (2018). Silage review:
foodborne pathogens in silage and their mitigation
by silage additives. Journal of Dairy Science, 101,
4132–4142. https://doi.org/10.3168/jds.2017-13901
22. McAllister, T. A., Dunière, L., Drouin, P.,
Xu, S., Wang, Y., Munns, K., & Zaheer, R. (2018).
J Dairy Sci, 101, 4060–4074 https://doi.org/10.3168/
jds.2017-13704
23. Pat. 115938 UA, MPK S12N 1/20, A61K
35/744. Strain of bacteria Lactobacillus plantarum
for the manufacture of probiotic preparations and
microbial preservatives for feed production, Krav-
chenko, N. O., Dmytruk, O. М., Aheiev, V. O., Bo-
zhok, L. V. Publ. 10.01.2018.
24. Brenner, D. J., Krieg, N. R., Staley, J. T.
(Eds.). (2005). Bergey’s Manual of Systematic Bac-
teriology. Vol. 2. The Proteobacteria. New York:
Springer-Verlag.
25. Tepper, E. Z., Shylnykova, V. K., & Pere-
verzeva, H. Y. (1979). Praktykum po mykrobyolohyy
[Microbiology workshop]. Moskva [in Russian].
26. Kvasnykov, E. Y. (1975). Molochnokyslye
bakteryy y puty ykh yspolzovanyia [Lactic Acid
Bacteria and Ways to Use Them]. Moskva [in Rus-
sian].
27. Mann, J. C., Rogosa, M., & Elisabeth Shar-
pe, M. (1960). A medium for the cultivation of lac-
tobacilli. Journal of applied bacteriology, 23(1),
130–135. https://doi.org/10.1111/j.1365-2672.1960.
tb00188.x
28. Kravchenko, O. O. (2017). Zberihannia ta
kontrol yakosti kormiv [Storage and quality control
of feed]. Mykolaiv [in Ukrainian].
29. Guo, X., Xu, D., Li, F., Bai, J., & Su, R.
(2023). Current approaches on the roles of lactic
acid bacteria in crop silage. Microb Biotechnol,
16(1), 67–87. https://doi.org/10.1111/1751-7915.14184
Received 17.08.2023
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-518 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:16:03Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/91/56e5b51ba5a1634793ecf5e08f257191.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-5182026-07-22T10:10:52Z MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN THE LUCERNE HAYLAGE UNDER INOCULATION WITH LACTIC ACID BACTERIA МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. lactic acid bacteria, haylage, fermentation, clostridia, micromycetes молочнокслі бактерії, люцерна, сінаж, ферментація, клостридії, мікроміцети Objective. To characterize the effect of lactic acid bacteria (LAB) on the quantitative and qualitative composition of the groups of microorganisms in the lucerne haylage after their introduction. Methods. Microbiological (cultivation of microorganisms on various media, determination of their viability, measurement of osmotolerance, determination of the amount of lactic acid during cultivation on skimmed sterile milk), microscopic, laboratory experiments on the lucerne haying with a dry matter (DM) content of 46 % and 37 % with and without inoculation with LAB strains, statistical. Results. Lucerne was inoculated with monocultures of Lactobacillus sp. LH42, Lactobacillus sp. LH43, Lactobacillus sp. LH47, L. plantarum КТ-L18/1 osmotolerant strains, which showed tolerance to 2 %, 4 %, 6.5 % sodium chloride in 100 % of cases. The best indicators in terms of active and titrated acidity were found in cultures of Lactobacillus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1. The inoculation of LAB into the haylage ecosystem at Day 15 of fermentation resulted in an increase in the number of LAB compared to the untreated control. At Day 45 of lucerne haying, the number of LAB decreased and was registered at the level from 1 to 100 billion CFU/g at a 46 % DM content and at the level from 0.01 to 10 billion CFU/g at a 37 % DM content. The greatest development of clostridia in the lucerne haylage in experiments was reported at Day 3 with a sharp decrease in their number at Day 45. The influence of Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47, L. plantarum KT-L18/1 on the reduction of the growth of the number of clostridia both at a 46 % and 37 % DM content at the end of the fermentation period was shown. A higher number of yeasts was established at a lower (37 %) content of DM in the haylage. A fungistatic effect was established in variants with LAB inoculation versus the control variant. The relationship between the dynamics of decreasing active acidity (pH) and the dynamics of microbiota development has been shown. Conclusion. Inoculation of the studied strains of lactic acid bacteria into high-protein lucerne haylage mass contributed to an order of magnitude increase in the number of LAB versus the control variant, suppression of the development of clostridia, yeasts and a rapid decrease in active acidity, which confirms data about the effect of LAB-based inoculants on the fermentation of plant raw materials by adjusting the composition of groups of microorganisms Мета. Охарактеризувати вплив молочнокислих бактерій (МКБ) на кількісний та якісний склад угруповань мікроорганізмів сінажу з люцерни за їх інтродукції. Методи. Мікробіологічні (культивування мікроорганізмів на різних середовищах, визначення їхньої життєздатності, встановлення осмотолерантності, визначення кількості молочної кислоти за культивування на знежиреному стерильному молоці), мікроскопічні, лабораторні досліди із сінажування люцерни за вмісту сухої речовини (СР) 46 % та 37 % з інокуляцією штамів МКБ та без інокуляції, статистичні. Результати. Інокуляцію люцерни проведено монокультурами осмотолорентних штамів Lactobacillus sp. LН42, Lactobacillus sp. LН43, Lactobacillus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1, що проявили у 100 % випадків толерантність до 2 %, 4 %, 6,5 % хлориду натрію. Найкращі показники за активною та титрованою кислотністю встановлено у культур Lactobacillus sp. LН47, L. plantarum КТ-L18/1. Інокуляція МКБ у сінажну екосистему на 15-ту добу ферментації вплинула на збільшення проти контролю без обробки чисельності МКБ. На 45-ту добу сінажування люцерни чисельність МКБ знизилася та відзначалася на рівні від 1 до 100 млрд КУО/г за вмісту СР 46 % та на рівні від 0,01 до 10 млрд КУО/г за вмісту СР 37 %. Найбільший розвиток клостридій у сінажі з люцерни у дослідах спостерігався на третю добу з різким зменшенням їх чисельності на 45-ту добу. Показано вплив Lactobacillus sp. LH 43, Lactobacillus sp. LH 47, L. plantarum КТ-L18/1 на зменшення росту чисельності клостридій як за вмісту СР 46 %, так і 37 % наприкінці терміну ферментації. Встановлено вищу чисельність дріжджів за більш низького (37 %) вмісту СР у сінажі. Встановлено фунгістатичний ефект у варіантах з інокуляцією МКБ, як порівняти з контрольним варіантом. Показано співвідношення динаміки зниження активної кислотності (рН) з динамікою розвитку мікробіоти. Висновки. Інокуляція досліджуваних штамів молочнокислих бактерій у високобілкову сінажну масу люцерни сприяла збільшенню чисельності МКБ на порядки проти контрольного варіанту, пригніченню розвитку клостридій, дріжджів та швидкому зниженню активної кислотності, що підтверджує інформацію щодо впливу інокулянтів на основі МКБ на ферментацію рослинної сировини шляхом корегування складу угруповань мікроорганізмів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2023-12-14 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/518 10.35868/1997-3004.38.59-68 Agricultural microbiology; Vol. 38 (2023): Agriciltural microbiology; 59-68 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 38 (2023): Сільськогосподарська мікробіологія; 59-68 1997-3004 10.35868/1997-3004.38 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/518/589 Авторське право (c) 2023 N. O. Kravchenko, O. M. Dmytruk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | молочнокслі бактерії люцерна сінаж ферментація клостридії мікроміцети Кравченко, Н. О. Дмитрук, О. М. МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ |
| title | МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ |
| title_alt | MICROBIOLOGICAL PROCESSES IN THE LUCERNE HAYLAGE UNDER INOCULATION WITH LACTIC ACID BACTERIA |
| title_full | МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ |
| title_fullStr | МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ |
| title_full_unstemmed | МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ |
| title_short | МІКРОБІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У СІНАЖІ З ЛЮЦЕРНИ ЗА ІНОКУЛЯЦІЇ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ |
| title_sort | мікробіологічні процеси у сінажі з люцерни за інокуляції молочнокислих бактерій |
| topic | молочнокслі бактерії люцерна сінаж ферментація клостридії мікроміцети |
| topic_facet | lactic acid bacteria haylage fermentation clostridia micromycetes молочнокслі бактерії люцерна сінаж ферментація клостридії мікроміцети |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/518 |
| work_keys_str_mv | AT kravčenkono microbiologicalprocessesinthelucernehaylageunderinoculationwithlacticacidbacteria AT dmitrukom microbiologicalprocessesinthelucernehaylageunderinoculationwithlacticacidbacteria AT kravčenkono míkrobíologíčníprocesiusínažízlûcernizaínokulâcíímoločnokislihbakteríj AT dmitrukom míkrobíologíčníprocesiusínažízlûcernizaínokulâcíímoločnokislihbakteríj |