ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ
Objective. Evaluate root nodule formation, nitrogen fixation rates and lupine growth under seed inoculation with the microbial compositions of lupine and fodder galega nodule bacteria as well as to estimate lupine yield components. Methods. Yellow lupine (Lupinus luteus L.) cv. Kruglyk was grown in...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/531 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871466331255078912 |
|---|---|
| author | Омельчук, С. В. Михалків, Л. М. Мельникова, Н. М. Коць, С. Я. |
| author_facet | Омельчук, С. В. Михалків, Л. М. Мельникова, Н. М. Коць, С. Я. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "С. В. Омельчук",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Л. М. Михалків",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Н. М. Мельникова",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "С. Я. Коць",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
}
] |
| author_sort | Омельчук, С. В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:52Z |
| description | Objective. Evaluate root nodule formation, nitrogen fixation rates and lupine growth under seed inoculation with the microbial compositions of lupine and fodder galega nodule bacteria as well as to estimate lupine yield components. Methods. Yellow lupine (Lupinus luteus L.) cv. Kruglyk was grown in small-scale field experiments. Lupine seeds were inoculated with Bradyrhizobium lupini strain 359a (rhizobia nodulating lupine) mixed with Neorhizobium galegae strains 0702, 0703, or MC-1 (rhizobia nodulating fodder galega). The number and weight of nodules as well as shoot weight at both the six-leaf (BH31) and budding (BH51) stages were determined. The number and weight of seeds per plant and 1000-seed weight were also examined. The rate of nitrogen fixation was measured by acetylene reduction assay. Results. The binary consortia of lupine and fodder galega nodule bacteria differed from each other in their effects on the establishment of the symbiosis of lupine with B. lupini and on the aboveground growth of plants. The extent of effects of the consortia depended on their composition. The combined inoculation with B. lupini 359a and N. galegae 0702 led to an increase in the number and weight of root nodules at the six-leaf growth stage as compared to control (inoculation with 359a only). At the same time the mentioned mixed culture promoted the aboveground growth of lupine during the period of experiments. The application of B. lupini strain 359a in combination with N. galegae strain MC-1 resulted in an increase in the number of root nodules and low nitrogen fixation rates. But besides that, an insignificant stimulating effect on lupine shoot weight was observed for a binary consortium consisting of 359a and MC-1. There were no differences in efficacy between a single-strain (B. lupini 359a) and a two-strain (B. lupini 359a + N. galegae 0703) inoculation of plants. The tested mixed cultures of nodule bacteria did not significantly influence nodule weight, nitrogen fixation rates at the budding stage, seed number and seed weight. Conclusion. The results indicate that the binary consortia of lupine and fodder galega nodule bacteria possess the potential to affect symbiotic parameters and lupine growth at the early growth stages. Additionally, it is shown that the composition of microorganisms in mixed cultures plays an important role in determining their efficiency. The combined inoculation with B. lupini strain 359a and N. galegae strain 0702 shows the prospect for its application on lupine cultivation but additional studies of the effects of this microbial consortium involving a broad range of plant cultivars as well as different soil types are needed. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.40.46-57 |
| first_indexed | 2025-09-17T09:33:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
46
Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40. С. 46–57.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.40.46-57
УДК 579.64:581.144.145
ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ
І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ,
АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ
С. В. Омельчук, Л. М. Михалків, Н. М. Мельникова, С. Я. Коць
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
вул. Васильківська, 31/17; м. Київ, 03022, Україна; e-mail: mnn_knu@ukr.net
Мета. Дослідити активність бульбочкоутворення, азотфіксації та розвитку рослин
люпину за інокуляції мікробними композиціями на основі бульбочкових бактерій люпину і коз-
лятника, а також провести аналіз структури врожаю зазначеної бобової культури. Ме-
тоди. Люпин жовтий (Lupinus luteus L.) сорту Круглик вирощували в умовах дрібноділянко-
вого досліду. Насіння інокулювали ризобіями люпину Bradyrhizobium lupini 359a у поєднанні
з бульбочковими бактеріями козлятника Neorhizobium galegae 0702, 0703 або МС-1. Визна-
чали кількість і масу бульбочок, масу надземної частини рослин у фази шести пальчастих
листків (BH31) і бутонізації (BH51), а також кількість і масу насіння у перерахунку на рос-
лину та масу 1000 насінин. Азотфіксувальну активність вимірювали за допомогою ацетиле-
нового методу. Результати. Бінарні композиції бульбочкових бактерій люпину і козлятника
відрізнялися за впливом на формування бобово-ризобіального симбіозу у люпину та розвиток
надземної частини рослин, залежно від складу мікроорганізмів у них. Поєднання в інокуля-
ційній суспензії бактерій B. lupini 359a і N. galegae 0702 сприяло збільшенню кількості і маси
кореневих бульбочок у фазу шести пальчастих листків проти контролю (моноінокуляція
штамом 359а). Зазначена змішана культура також покращувала формування надземної ма-
си люпину протягом всього періоду спостереження. Водночас комбінована інокуляція шта-
мами 359а і МС-1 мала незначний вплив на розвиток рослин та стимулювала формування
бульбочок з досить низькою азотфіксувальною активністю. Бінарна мікробна культура
B. lupini 359a + N. galegae 0703 за ефективністю не відрізнялася від монокультури ризобій
люпину B. lupini 359a. Жодна із досліджуваних бінарних композицій бульбочкових бактерій
суттєво не впливала на масу бульбочок та рівень азотфіксації симбіозу у фазу бутонізації,
а також на показники кількості і маси насіння. Висновки. Результати дослідження вказу-
ють на здатність бінарних композицій бульбочкових бактерій люпину і козлятника вплива-
ти на симбіотичні параметри та ріст рослин люпину протягом ранніх етапів розвитку,
а також на те, що склад мікроорганізмів у змішаних культурах відіграє важливу роль у за-
безпеченні їхньої ефективності. Стимулювальна дія бінарної композиції B. lupini 359a +
N. galegae 0702 на формування симбіозу у люпину і розвиток надземної частини рослин свід-
чить про перспективність її застосування при вирощуванні цієї бобової культури та необ-
хідність подальших досліджень консорціуму мікроорганізмів із залученням широкого кола
сортів та різних типів ґрунтів.
Ключові слова: Bradyrhizobium lupini, Neorhizobium galegae, люпин, симбіотична систе-
ма, нодуляція, азотфіксація, надземна маса, структура врожаю.
Вступ. Люпин — це невибаглива до
умов вирощування бобова культура з висо-
ким рівнем поживної цінності, що здатна ро-
сти на бідних ґрунтах [1]. Люпин як сидерат
відіграє значну роль у підвищенні родючості
ґрунту, оскільки може його збагачувати
необхідними мінеральними елементами,
які накопичуються в біомасі за допомогою
добре розвиненої кореневої системи [2; 3].
У симбіозі з бульбочковими бактеріями
© С. В. Омельчук, Л. М. Михалків, Н. М. Мельникова, С. Я. Коць, 2024
47
люпин є потужним джерелом біологічного
азоту [4]. Цю культуру використовують
у медицині, а безалкалоїдні сорти — у хар-
човій промисловості та як корм для тварин
[2; 3]. Люпин вирощують у низці країн Єв-
ропи, зокрема в Україні, в Австралії, а також
у США та інших регіонах [2] на площах, які
за розміром значно поступаються територі-
ям, на яких культивують стратегічні для
людства сільськогосподарські культури. Ос-
таннім часом особлива увага науковців
спрямована на створення безалкалоїдних
сортів, що спонукатиме зростання зацікавле-
ності виробничників у вирощуванні люпину
та розширенні посівних площ під ним [5].
Проте широке залучення зазначеної бобової
культури у сільськогосподарське виробниц-
тво потребує розв’язання низки питань, на-
приклад, розробки сучасних технологій ви-
рощування, одним із векторів дії яких були
б активізація росту і біофортифікація рослин,
а також підвищення стійкості люпину до
шкодочинної дії фітопатогенів [6].
Літературні дані свідчать, що викорис-
тання в землеробстві ризосферних мікроор-
ганізмів із рістстимулювальними властивос-
тями (ризобактерій) — один із найбільш пер-
спективних, екологічно і економічно доціль-
них шляхів покращення росту і розвитку ро-
слин, зокрема бобових культур, та підви-
щення їхньої продуктивності в умовах стало-
го розвитку [7]. Ризобактерії за допомогою
прямих і непрямих механізмів здатні підви-
щувати стійкість рослин до дії абіотичних
і біотичних факторів довкілля, позитивно
впливати на їх ріст, контролювати рівень фі-
топатогенів у навколишньому середовищі,
поліпшувати поживну якість рослинної про-
дукції тощо [7]. Серед численних видів мік-
роорганізмів, що населяють ризосферу, варто
виокремити бульбочкові бактерії, рістстиму-
лювальна дія яких спрямована передусім на
забезпечення рослин необхідними мінераль-
ними елементами, зокрема азотом, на зни-
ження рівня шкодочинного впливу стресових
чинників довкілля на макроорганізм шляхом
регуляції функціонування системи захисту та
продукування антибіотичних сполук, на ак-
тивізацію ростових процесів за допомогою
біологічно активних речовин, зокрема фіто-
гормонів [8]. Завдяки зазначеним властивос-
тям та іншим механізмам ризобії можуть по-
кращувати розвиток бобових і небобових
рослин [9; 10]. Водночас симбіотичні азот-
фіксатори [9], як і несимбіотичні ризобакте-
рії — представники прикореневої мікробіоти
[11], продемонстрували можливість їх залу-
чення до модулювання процесів, пов’язаних
із рослинно-мікробною взаємодією, зокрема
при формуванні бобово-ризобіального сим-
біозу, підвищуючи ефективність симбіотич-
них азотфіксувальних систем, а тому й про-
дуктивність бобових культур. Мікроорганіз-
ми з рістстимулювальною активністю були
ідентифіковані у складі багатьох родів буль-
бочкових бактерій [8]. Серед них на увагу
заслуговують ризобії козлятника, які, як
було нещодавно показано, здатні позитивно
впливати на ріст рослин та встановлення
бобово-ризобіальної взаємодії [12; 13].
Треба зазначити, що наукові роботи
останніх десятиліть присвячені передусім
розробці високоефективних моно- і зміша-
них мікробних інокулюмів для покращення
росту і розвитку сої та зернових, які є страте-
гічними культурами для людства [14]. Вод-
ночас створення комплексних біодобрив на
основі рістстимулювальної мікробіоти ризо-
сфери з метою підвищення врожайності цін-
них для сільського господарства, але менш
значущих у глобальному розумінні культур,
зокрема люпину, в умовах збільшення ризи-
ку глобальної продовольчої кризи потребує
більшої уваги.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Як було показано нещодавніми дослі-
дженнями, мікробні композиції, до складу
яких входять бульбочкові бактерії різних ро-
дів, часто є ефективнішими за монокультури
ризобій у підвищенні рівня реалізації потен-
ціалу продуктивності бобових культур [15–
17]. Гетерологічні бульбочкові бактерії, як
рістстимулювальний компонент змішаних
ризобіальних консорціумів, здатні покращу-
вати формування бульбочок на коренях мак-
росимбіонта, збільшувати азотфіксувальну
активність симбіотичних систем, а також по-
зитивно впливати на розвиток і врожайність
рослини-живителя [15–17]. Повідомлялося
також про те, що полікомпонентні суспензії
бульбочкових бактерій різних родів не зав-
жди можуть переважати однокомпонентні
препарати на основі ризобій одного роду за
рівнем ефекторної дії на окремі показники
при формуванні і функціонуванні бобово-
ризобіального симбіозу [11].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
48
Аналіз низки досліджень показав, що
сумісне використання для інокуляції бобо-
вих рослин ризобій одного виду здебільшого
не мало істотної переваги над моноінокуля-
цією кожним із штамів — компонентів таких
змішаних мікробних композицій [18; 19].
До того ж консорціуми гомологічних ризо-
бій, до складу яких входили ненодулюючі
бульбочкові бактерії, негативно впливали на
морфометричні показники бобових рослин
та формування останніми симбіотичної вза-
ємодії із нодулювальними мікроорганізмами
[20]. Повідомлялося також про відсутність
суттєвого впливу (за винятком окремих про-
цесів, де спостерігали зростання) змішаних
мікробних культур, до складу яких входили
ризобії одного роду, на симбіотичну ефекти-
вність рослин [21]. Необхідно відзначити іс-
нування поодиноких наукових робіт [22; 23],
в яких показано, що за умови коректного по-
єднання різних штамів одного виду ризобій
з урахуванням їхніх генетичних особливос-
тей та ростової активності можна досягти
формування бобово-ризобіальних симбіозів
із високими показниками бульбочкоутво-
рення та рівня азотфіксації, наслідком чого
є підвищення врожайності бобових культур.
Серед бульбочкових бактерій із рістсти-
мулювальними властивостями окремої уваги
заслуговують симбіотичні азотфіксувальні
бактерії козлятника Neorhizobium galegae.
Літературні дані свідчать про те, що ризобі-
ям N. galegae притаманна стійкість до дії ни-
зки стресових факторів довкілля [24]. Вони
здатні продукувати значну кількість поліса-
харидів [25], а також метаболіти із рістсти-
мулювальною активністю, на що вказує збі-
льшення маси і довжини паростків сої за об-
робки її насіння перед пророщуванням куль-
туральними рідинами неоризобій [26]. Вод-
ночас на прикладі соєво-ризобіальної симбі-
отичної системи показано, що бульбочкові
бактерії козлятника можуть бути дієвим
інструментом модифікації подій, які відбу-
ваються в процесі формування симбіотичної
взаємодії між бобовими рослинами та їхніми
мікросимбіонтами [13].
На сьогодні існує невелика кількість до-
сліджень, присвячених вивченню впливу
рістстимулювальних мікроорганізмів на роз-
виток рослин люпину та формування ними
бобово-ризобіального симбіозу, які демон-
струють покращення симбіотичних та мор-
фометричних параметрів рослин за одночас-
ної інтродукції у прикореневу зону ризобак-
терій та бульбочкових бактерій [27; 28]. При
цьому несимбіотичні рістстимулювальні мі-
кроорганізми в цих наукових роботах були
представлені лише декількома видами [27;
28]. Повідомлень про симбіотичну ефектив-
ність змішаних культур на основі ризобій,
зокрема тих мікробних композицій, до скла-
ду яких входять штами гетерологічних сим-
біотичних азотфіксаторів, у доступній нам
літературі не знайдено.
Метою цієї роботи було оцінити актив-
ність бульбочкоутворення та рівень азотфік-
сації у люпину при формуванні ним бобово-
ризобіального симбіозу за використання для
інокуляції бінарних композицій бульбочко-
вих бактерій люпину і козлятника, а також
дослідити вплив симбіотичних азотфіксува-
льних мікроорганізмів на розвиток надземної
частини рослин та структуру врожаю.
Матеріали і методи досліджень. У ро-
боті використовували бульбочкові бактерії
люпину Bradyrhizobium lupini 359a та козлят-
ника Neorhizobium galegae 0702, 0703, МС-1
(попередня назва Neorhizobium galegae 159)
(зберігаються в Колекції штамів симбіотич-
них і асоціативних азотфіксувальних мікроо-
рганізмів Інституту фізіології рослин і гене-
тики НАН України), а також рослини люпи-
ну жовтого (Lupinus luteus L.) сорту Круглик.
Ризобії культивували на манітно-дріжд-
жовому агаризованому (МДА) середовищі до
початку стаціонарної фази росту за темпера-
тури 28 °С. Мікробну біомасу змивали з по-
верхні середовища стерильною водопровід-
ною водою і ретельно суспендували. Кіль-
кість бактерій у 1 мл суспензії визначали за
допомогою калібрувальної кривої, побудо-
ваної на основі даних оптичної густини мік-
робної культури та числа колонієутворюва-
льних одиниць, що сформувалися на поверх-
ні агару після розсіву суспензій бульбочко-
вих бактерій. Оптичну густину оцінювали за
допомогою спектрофотометра Shimadzu UV
1900 (Japan) при довжині хвилі 600 нм.
Вплив неоризобій на ріст бактерій B. lu-
pini оцінювали за допомогою методу агаро-
вих блоків [29]. Симбіотичні азотфіксувальні
мікроорганізми люпину і козлятника виро-
щували на МДА протягом 7 діб (ризобії коз-
лятника) та 10 діб (ризобії люпину) за тем-
ператури 28 °С. З агару, на якому росли
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
49
бульбочкові бактерії козлятника, вирізали
блоки, розкладали їх на свіжозасіяний газон
B. lupini 359а і культивували. Критерієм
оцінки ефекторної дії неоризобій була ши-
рина зони сповільнення чи підсилення росту
бульбочкових бактерій люпину.
Насіння люпину ретельно промивали
стерильною водопровідною водою, інокулю-
вали протягом години суспензіями бульбоч-
кових бактерій з розрахунку 107 мікробних
клітин / насінину та висівали. У контрольно-
му варіанті обробку насіння здійснювали
монокультурою ризобій люпину. При вико-
ристанні бінарних композицій із залученням
бульбочкових бактерій люпину і козлятника
співвідношення компонентів у них було 1:1.
Дослідження впливу змішаних культур
бульбочкових бактерій на формування бобо-
во-ризобіального симбіозу у люпину здійс-
нювали в умовах дрібноділянкового експе-
рименту в Інституті фізіології рослин і гене-
тики НАН України. Рослини вирощували на
сірому супіщаному ґрунті за природних умов
освітлення, температури та вологості ґрунту
й повітря. Дослідні ділянки довжиною 1 метр,
кожна з яких містила по три рядки, розміщу-
вали рендомізовано. Повторність дослідів
шестиразова (два окремих досліди з триразо-
вою повторністю кожен). Визначення кіль-
кості бульбочок, сформованих на коренях
люпину, їхньої маси та азотфіксувальної ак-
тивності, а також надземної маси рослин
здійснювали у фазу шести пальчастих лист-
ків (BBCH31) і бутонізації (BBCH51). Після
дозрівання насіння оцінювали його масу та
кількість насінин у перерахунку на рослину,
а також масу 1000 насінин. Азотфіксувальну
активність вимірювали за допомогою ацети-
ленового методу [30] у модифікації [31] на
газовому хроматографі Agilent GC system
6850 (США) з полум’яно-іонізаційним детек-
тором. Розділення газової суміші проводили
на колонці Supelco Porapak N за температури
термостата 55 °С і детектора 150 °С з вико-
ристанням гелію як газу-носія.
Статистичну обробку експерименталь-
них даних здійснювали із залученням одно-
факторного дисперсійного аналізу ANOVA.
Достовірність різниці між показниками оці-
нювали за критерієм Tukey HSD за р < 0,05.
Наведені в таблицях та рисунках результати
подані як середнє арифметичне і похибка се-
реднього арифметичного.
Результати та їх обговорення. Показа-
но, що досліджувані нами штами неоризобії
і бульбочкові бактерії люпину B. lupini 359a
не мали антагоністичної активності, тому
були залучені до створення на їх основі мік-
робних композицій. Як свідчать одержані
нами результати, за інокуляції люпину бі-
нарними культурами на основі ризобій лю-
пину B. lupini 359a та козлятника N. gale-
gae 0702 або N. galegae МС-1 відбувалась
активізація бульбочкоутворення на коренях
рослин у фазу шести пальчастих листків
(BBCH 31) (рис. 1).
Рис. 1. Кількість бульбочок на коренях
люпину за інокуляції рослин змішаними
культурами бульбочкових бактерій лю-
пину і козлятника у фазу шести пальча-
стих листків (BBCH 31).
Примітка: Bl359a — B. lupini 359a;
Ng0702 — N. galegae 0702; Ng0703 —
N. galegae 0703; NgMC-1 — N. galegae MC-1.
Різниця між варіантами, позначена різними
літерами, є достовірною при p < 0,05. Про-
аналізовано по 24 рослини / варіант.
При цьому у разі бінарної композиції
B. lupini 359a + N. galegae 0702 кількість
бульбочок збільшувалася в 1,4 раза проти
контролю (інокуляція монокультурою B. lu-
pini 359a), тоді як за використання змішаної
мікробної культури B. lupini 359a + N. gale-
gae МС-1 — в 1,3 раза. Присутність у складі
інокулюму штаму N. galegae 0702 сприяла
також підвищенню маси кореневих бульбо-
чок (табл. 1), рівень азотфіксації яких не від-
різнявся від контрольного показника. Навпа-
ки, інтродукція у ризосферу люпину неори-
зобій N. galegae МС-1 як компонента мікро-
бної композиції з ризобіями люпину викли-
кала формування у фазу шести пальчастих
листків (BBCH 31) бульбочок із невеликою
a
b
a
b
0
2
4
6
8
10
B
l3
59
a
B
l3
59
a
+
N
g0
70
2
B
l3
59
a
+
N
g0
70
3
B
l3
59
a
+
N
gM
C
-1
К
іл
ьк
іс
ть
б
ул
ьб
оч
ок
,
од
./р
ос
ли
ну
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
50
Таблиця 1. Маса кореневих бульбочок та рівень азотфіксації при формуванні симбіозу
у люпину за використання для інокуляції насіння бінарних бактеріальних композицій на
основі ризобій люпину і козлятника
Варіанти досліду АФА, мкмоль С2Н4 /
(г бульбочок · год)*
Маса бульбочок,
г/рослину
Шість пальчастих листків (BBCH 31)
B. lupini 359a 19,94 ± 1,19a 0,15 ± 0,01a
B. lupini 359a + N. galegae 0702 20,95 ± 2,26a 0,19 ± 0,01c
B. lupini 359a + N. galegae 0703 24,72 ± 1,92a 0,13 ± 0,01ab
B. lupini 359a + N. galegae МС-1 13,97 ± 1,13b 0,12 ± 0,01а
Бутонізація (BBCH 51)
B. lupini 359a 10,47 ± 1,18A 0,61 ± 0,06A
B. lupini 359a + N. galegae 0702 9,15 ± 0,80A 0,59 ± 0,04A
B. lupini 359a + N. galegae 0703 9,02 ± 0,91A 0,49 ± 0,03A
B. lupini 359a + N. galegae МС-1 10,04 ± 0,89A 0,58 ± 0,05A
Примітка. Різниця між варіантами в межах одного стовпчика та фази розвитку рослин, позначе-
на різними літерами, є достовірною за p < 0,05; * — азотфіксувальну активність (АФА) визначали
у восьмиразовій повторності. Проаналізовано по 24 рослини / варіант.
масою та низькою азотфіксувальною актив-
ністю (табл. 1). За інокуляції рослин люпину
бінарною суспензією B. lupini 359a + N. gale-
gae 0703 жодних змін у кількості та масі ко-
реневих бульбочок, а також у функціонуван-
ні нітрогеназного комплексу в них не вияв-
лено (рис. 1, табл. 1).
У подальшому у фазу бутонізації
(BBCH51) спостерігалося розростання і об’єд-
нання бульбочок із формуванням ними на-
вколо кореня «муфт-кластерів», що унемож-
ливило достовірну оцінку активності буль-
бочкоутворення з урахуванням їх кількості.
Проте зважування утворених на коренях
кластерів бульбочок продемонструвало від-
сутність суттєвих відмінностей у їхній масі
між дослідними (насіння обробляли зміша-
ними культурами бульбочкових бактерій)
і контрольним (інокуляція B. lupini 359a) ва-
ріантами (табл. 1). варто відзначити, що по-
казники азотфіксувальної активності буль-
бочок, сформованих за використання мікроб-
них композицій та монокультури ризобій
люпину, також не відрізнялись один від од-
ного протягом бутонізації рослин (табл. 1).
Результати наших досліджень свідчать
про те, що лише бінарна композиція буль-
бочкових бактерій B. lupini 359а + N. gale-
gae 0702 позитивно впливала на розвиток
надземної частини люпину протягом усього
періоду спостереження (рис. 2). За обробки
рослин зазначеною змішаною культурою
відбувалося збільшення маси пагонів на 20 %
у фазу шести пальчастих листків (ВН31) та
на 22 % у фазу бутонізації (ВН51), як порів-
няти з інокуляцією B. lupini 359а. Водночас
у разі одночасного застосування штамів 359а
і МС-1 також спостерігався, хоча і недосто-
вірний, приріст надземної маси у фазу шести
пальчастих листків (ВН31). В інших випад-
ках комбінації штамів симбіотичних азотфік-
саторів та монокультура бульбочкових бак-
терій люпину B. lupini 359а за ефективністю
істотно не відрізнялися між собою (рис. 2).
Показники маси та кількості насіння
в перерахунку на рослину, а також маси
1000 насінин за використання досліджуваних
бінарних мікробних композицій достовірно
не відрізнялися від аналогічних показників
у рослин, інокульованих лише бульбочкови-
ми бактеріями люпину (табл. 2). Однак тен-
денція до збільшення маси 1000 насінин спо-
стерігалася за використання бінарної мік-
робної композиції B. lupini 359a + N. gale-
gae 0703.
Літературні дані свідчать про те, що
бульбочкові бактерії як рістстимулювальні
мікроорганізми у складі консорціумів мо-
жуть впливати на формування симбіотич-
ної рослинно-мікробної взаємодії, підвищу-
ючи ефективність бобово-ризобіальних сим-
біозів [15–17]. Змішані культури ризобій
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
51
Рис. 2. Вплив змішаних мікробних композицій бульбочкових бактерій люпину та козлят-
ника на формування надземної маси у рослин люпину.
Примітка. А — шість пальчастих листків (BBCH 31); Б — бутонізація (BBCH 51); Bl359a —
B. lupini 359a; Ng0702 — N. galegae 0702; Ng0703 — N. galegae 0703; NgМС-1 — N. galegae МС-1.
Різниця між варіантами, позначена різними літерами, є достовірною за p < 0,05. Проаналізовано
по 45 рослин / варіант у фазу шести пальчастих листків і по 75 рослин / варіант у фазу бутонізації.
Таблиця 2. Вплив бульбочкових бактерій люпину і козлятника у бінарній культурі на
кількість і масу насіння люпину
Варіанти досліду Маса насіння,
г/рослину
Кількість насіння,
од./рослину
Маса 1000
насінин, г
B. lupini 359a 1,85 ± 0,13a 11,4 ± 1,0a 123,7 ± 7,5a
B. lupini 359a + N. galegae 0702 2,07 ± 0,21a 14,1 ± 1,3a 123,2 ± 3,7a
B. lupini 359a + N. galegae 0703 1,76 ± 0,14a 13,0 ± 1,8a 140,1 ± 10,2a
B. lupini 359a + N. galegae МС-1 1,95 ± 0,22a 13,6 ± 0,7a 129,2 ± 4,8a
Примітка. Визначення кількості і маси насіння, а також маси 1000 насінин здійснювали у шести-
разовій повторності; різниця між варіантами, позначена різними літерами, є достовірною за p < 0,05.
продемонстрували здатність покращувати
бульбочкоутворення на коренях бобових ро-
слин і розвиток надземної маси, а також збі-
льшувати азотфіксувальну активність та
врожайність бобових культур [15–17]. Од-
ним із важливих факторів, які визначають
ефективність бульбочкових бактерій, а тому
й мікробних композицій на їх основі, як бу-
ло показано, є комплементарність симбіоти-
чних азотфіксаторів між собою та з бобовою
рослиною-живителем [17; 21; 22]. Прояв
комплементарності в системі ризобії – ризо-
бії – бобова рослина може визначатися низ-
кою чинників, зокрема ростовими характе-
ристиками бульбочкових бактерій, їхньою
здатністю впливати на симбіотичний потен-
ціал рослин і активність інших мікрооргані-
змів, ступенем взаємодії з макросимбіон-
том, умовами навколишнього середовища,
тощо [15; 17; 19; 21; 22; 24; 32]. Як було
встановлено раніше, обробка сої змішаною
культурою на основі ризобій козлятника
N. galegae 0702 і сої Bradyrhizobium japoni-
cum 634б в умовах вегетаційного експериме-
нту призвела до збільшення маси надземної
частини і кореня рослин у фазу двох трійчас-
тих листків, як порівняти з моноінокуляцією
B. japonicum 634б [13], проте не мала стиму-
лювального ефекту на бульбочкоутворення.
Водночас за використання інокуляційної
суспензії у складі B. japonicum 634б і N. ga-
legae 0703 спостерігалась активізація роз-
витку кореневих бульбочок у фазу бутоні-
зації [13].
У нашій роботі показано, що при виро-
щуванні люпину у ґрунтовій культурі буль-
бочкові бактерії козлятника можуть бути
чинником, за допомогою якого можна регу-
лювати формування бобово-ризобіального
симбіозу цією бобовою культурою з метою
підвищення його ефективності (рис. 1, 2).
Спрямованість дії неоризобій у нашому
a
b
a ab
0,0
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
С
ир
а
на
дз
ем
на
м
ас
а,
г/
р
ос
ли
ну
A
a
b
ab ab
0
4
8
12
16
B
l3
59
a
B
l3
59
a
+
N
g0
70
2
D
l3
59
a
+
N
g0
70
3
B
l3
59
a
+
N
gM
C
-1
С
ир
а
на
дз
ем
на
м
ас
а,
г/
р
ос
ли
ну
Б
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
B
l3
59
a
B
l3
59
a
+
N
g0
70
2
D
l3
59
a
+
N
g0
70
3
B
l3
59
a
+
N
gM
C
-1
52
дослідженні дещо відрізнялася від проде-
монстрованої в експериментах із соєю. Так,
N. galegae 0702 у поєднанні з ризобіями лю-
пину B. lupini 359a стимулював бульбочко-
утворення на коренях люпину, а N. galegae
0703, навпаки, не впливав на цей процес
(рис. 1). Одним із механізмів, який, ймовір-
но, лежить в основі ефекторної дії неоризо-
бій як бактерій, що не здатні формувати
бульбочки на коренях люпину [33], є сигна-
лінг за участю поверхневих полісахаридів,
які активно продукуються бактеріальними
клітинами [26] та можуть активізувати
процеси, пов’язані з бульбочкоутворенням,
сприяючи розвитку бобово-ризобіального
симбіозу високоактивним мікросимбіонтом.
Підтвердженням цього припущення є збіль-
шення кількості кореневих бульбочок у сої,
паростки якої за декілька годин до інокуляції
B. japonicum 634б обробляли екзополісаха-
ридом ризобій люпину B. lupini 359a — бак-
терій, що не утворюють симбіотичну взає-
модію з рослинами сої [27]. Треба вказати на
важливість структурних особливостей екзо-
полісахаридів різних видів мікроорганізмів,
які визначають здатність вуглеводних біопо-
лімерів взаємодіяти з рецепторними молеку-
лами рослин та модулювати розвиток бобо-
во-ризобіального симбіозу [34]. З огляду на
це, а також імовірне існування відмінностей
у складі поверхневих полісахаридів різних
штамів бульбочкових бактерій козлятника,
можна пояснити різноспрямовану дію неори-
зобій у поєднанні з різними видами бобових
рослин та їхніми мікросимбіонтами. Варті
уваги й інші механізми, наприклад, продуку-
вання біологічно активних речовин, що ле-
жать в основі комплементарності між рос-
линами люпину, бульбочковими бактеріями
і аборигенними видами ґрунтових мікроор-
ганізмів як фактор впливу на формування
бульбочкового апарату у рослин люпину за
використання бінарних композиції симбіо-
тичних азотфіксаторів.
Варто наголосити, що бінарні мікробні
композиції, створені із залученням штаму
0702 та ризобій — мікросимбіонтів сої B. ja-
ponicum 634б і люпину B. lupini 359а, проде-
монстрували більш виражений рістстимулю-
вальний вплив на розвиток надземної части-
ни обох бобових культур, ніж специфічні бу-
льбочкові бактерії кожної з них за моноіно-
куляції протягом ранніх фаз розвитку рос-
лин. Збільшення надземної маси у випадку
люпину є особливо важливим ефектом сумі-
сної обробки згаданими вище мікроорганіз-
мами, оскільки ця бобова рослина має велике
значення передусім як сидеральна і кормова
культура. Треба також вказати на тенденцію
до зростання надземної маси люпину і у ви-
падку використання змішаної суспензії, до
складу якої входили B. lupini 359a і N. gale-
gae МС-1 (табл. 2). Про рістстимулювальну
активність штамів бульбочкових бактерій
козлятника 0702 і МС-1 повідомлялося та-
кож у науковій роботі, присвяченій вивчен-
ню впливу культуральних рідин цих ризобій
на розвиток паростків сої [12]. Аналіз одер-
жаних нами експериментальних даних не
виявив будь-якої ефекторної дії штаму N. ga-
legae 0703 на симбіотичні і морфометричні
параметри рослин люпину при формуванні
ними бобово-ризобіального симбіозу із бак-
теріями B. lupini 359a (рис. 1, 2; табл. 1), що
може свідчити про низький рівень взаємодії
неоризобій з іншими учасниками зазначеної
рослинно-мікробної системи. Необхідно та-
кож відзначити, що досліджувані нами змі-
шані мікробні культури за інокуляції ними
люпину не підвищували азотфіксувальної
активності бульбочок та суттєво не впливали
на показники структури врожаю (табл. 1, 2).
Цікаво, що у складі бінарної композиції з бу-
льбочковими бактеріями сої штам N. gale-
gae 0702 так само не мав стимулювального
ефекту на рівень азотфіксації соєво-ризобі-
ального симбіозу [13].
Висновки. Отже, поєднання бульбочко-
вих бактерій люпину і козлятника в інокуля-
ційній суспензії може бути важливим чинни-
ком підвищення ефективності формування та
функціонування симбіозу люпин – B. lupini
на ранніх етапах розвитку рослин. Було по-
казано, що склад мікроорганізмів у дослід-
жуваних нами змішаних культурах ризобій
значно впливає на спрямованість їхньої
дії на симбіотичні та морфометричні параме-
три люпину. Бінарна композиція, до ство-
рення якої були залучені бульбочкові бак-
терії B. lupini 359a і козлятника N. gale-
gae 0702, продемонструвала перспективність
використання при вирощуванні люпину як
сидеральної та кормової культури, оскільки
вона виявила здатність покращувати форму-
вання бульбочкового апарату на його коре-
нях та надземної маси. З огляду на роль
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
53
бобової рослини як фактора, який значною
мірою може впливати на ефективність сим-
біотичних азотфіксувальних систем, напри-
клад, регулюючи процес бульбочкоутво-
рення [17; 22], важливим видається прове-
дення подальших досліджень ефекторної
дії змішаної мікробної композиції B. lupi-
ni 359a + N. galegae 0702 із залученням ши-
рокого кола видів і сортів люпину та різних
типів ґрунтів.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Мазур В. А., Панцирева Г. В. Рід Lupi-
nus L. в Україні: генофонд, інтродукція, напрями
досліджень та перспективи використання. Він-
ниця : ВНАУ, 2020. 200 с.
2. Ačko D. K., Flajšman M. Production and uti-
lization of Lupinus spp. M. Hasanuzzaman (Ed.).
Production and utilization of legumes — progress
and prospects. London : IntechOpen, 2023. P. 1–21.
http://dx.doi.org/10.5772/intechopen.110227
3. Гонта А. І. Жовтий люпин — високоякіс-
ний корм і резерв білка. Корми і кормовиробни-
цтво. 2004. Вип. 53. С. 99–103.
4. Патика В. П., Петриченко В. Ф. Мікробна
азотфіксація у сучасному кормовиробництві. Ко-
рми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 3–11.
5. Броновицька М. А. Особливості форму-
вання національних сортових ресурсів люпину
(Lupinus L.): стан і перспективи. Сортовивчення
та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 2.
С. 30–36.
6. Notz I., Reckling M. Why farmers grow
lupin. Legume Hub. Leibniz Centre for Agricultu-
ral Landscape Research, 2022. Режим доступу:
https://www.legumestranslated.eu
7. Hasan A., Tabassum B., Hashim M., Khan N.
Role of plant growth prom rhizobacteria (PGPR) as
a plant growth enhancer for sustainable agriculture:
a review. Bacteria. 2024. Vol. 3. P. 59–75. https://
doi.org/10.3390/bacteria3020005
8. Gopalakrishnan S., Sathya A., Vijayabharathi R.,
Varshney R. K., Gowda C. L. L., Krishnamurthy L.
Plant growth promoting rhizobia: challenges and
opportunities. 3 Biotech. 2015. Vol. 5, № 4. P. 355–
377. https://doi.org/10.1007/s13205-014-0241-x
9. Мельникова Н. Н., Михалкив Л. М., Омель-
чук С. В., Береговенко С. К. Ризосферные мик-
роорганизмы как фактор регулирования форми-
рования бобово-ризобиального симбиоза. Физио-
логия растений и генетика. 2018. Т. 50, № 4.
С. 299–321. https://doi.org/10.15407/ifrg2018.04.299
10. Antoun H., Beauchamp C. J., Goussard N.,
Chabot R., Lalande R. Potential of Rhizobium and
Bradyrhizobium species as plant growth promoting
rhizobacteria on non-legumes: effect on radishes
(Raphanus sativus L.). Plant Soil. 1998. Vol. 204,
№ 1. P. 57–67. https://doi.org/10.1023/A:10043269
10584
11. Sanchez A. C., Gutierrez R. T., Santana R. C.,
Urrutia A. R., Fauvart M., Michiels J., Vanderley-
den J. Effects co-inoculation of native Rhizobium
and Pseudomonas strains on growth parameters and
yield of two contrasting Phaseolus vulgaris L. geno-
types under Cuban soil conditions. Eur. J. Soil Biol.
2014. Vol. 62. P. 105–112. https://doi.org/10.1016/
j.ejsobi.2014.03.004
12. Мельникова Н. М. Вплив бульбочкових
бактерій козлятника на проростання насіння та
ріст проростків сої. Актуальні питання сільсько-
господарської мікробіології: матеріали всеукра-
їнської науково-практичної інтернет-конферен-
ції (м. Чернігів, 4–5 вересня). Чернігів, 2019.
С. 70–72.
13. Мельникова Н. М., Коць С. Я. Вплив
бульбочкових бактерій козлятника на формуван-
ня і функціонування симбіозу соя – Bradyrhizo-
bium japonicum 634б. Сільськогосподарська мік-
робіологія. 2019. Вип. 29. С. 29–36. https://doi.org/
10.35868/1997-3004.29.29-36
14. Bomfim C. A., Coelho L. G. F., do Va-
le H. M. M., de Carvalho M. I., Megias M., Olle-
ro F. J., dos Reis Junior F. B. Brief history of biofer-
tilizers in Brazil: from conventional approaches to
new biotechnological solutions. Braz. J. Microbiol.
2021. Vol. 52. P. 2215–2232. https://doi.org/10.
1007/s42770-021-00618-9
15. Jesus E. C., Leite R. A., Bastos R. A., Ara-
gao O. O. S., Araujo P. A. Co-inoculation of Brady-
rhizobium stimulates the symbiosis sufficiency of
Rhizobium with common bean. Plant Soil. 2018.
Vol. 425. P. 201–215. https://doi.org/10.1007/
s11104-017-3541-1
16. Leite R. A., Martins L. C., Ferreira L. V. S. F.,
Barbosa E. S., Alves B. J. R., Zilli J. E. … Je-
sus E. C. Co-inoculation of Rhizobium and Brady-
rhizobium promotes growth and yield of common
beans. Appl. Soil Ecol. 2022. Vol. 172. 104356.
https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2021.104356
17. de Carvalho R. H., Jesus E. C., Favero V. O.,
Straliotto R., Araujo A. P. The co-inoculation of
Rhizobium and Bradyrhizobium increases the early
nodulation and development of common beans.
J. Soil Sci. Plant Nutr. 2020. Vol. 20. P. 860–864.
https//doi.org/10.1007/s42729-020-00171-8
18. Kyei-Boahen S., Nleya T., Hynes R. K.,
Walley F. L. Single and multistrain rhizobial inocula
for Pinto and black bean cultivars. J. Plant Nutr.
2005. Vol. 28, № 10. P. 1679–1692. https://doi.org/
10.1080/01904160500250664
19. Somasegaran P., Bohlool B. B. Single-strain
versus multistrain inoculation: effect of soil mineral
N availability on rhizobial strain effectiveness and
competition for nodulation on chick-pea, soy-
bean, and dry bean. Appl. Environ. Microbiol. 1990.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
54
Vol. 56, № 11. P. 3298–3303. htps://doi.org/10.
1128/aem.56.11.3298-3303.1990
20. Gano-Cohen K. A., Stokes P. J., Blan-
ton M. A., Wendlandt C. E., Hollowell A. C., Re-
gus J. U. … Sachs J. L. Nonnodulating Bradyrhizo-
bium spp. modulate the benefits of legume-Rhi-
zobium mutualism. Appl. Environ. Microbiol. 2016.
Vol. 82. P. 5259–5268. https://doi.org/10.1128/
AEM.01116-16
21. do Nascimento T. R., Sena P. T. S., Olivei-
ra G. S., da Silva T. R., Dias M. A. M., de Frei-
tas A. D. S. … Fernandes Junior P. I. Co-inoculation
of two symbiotically efficient Bradyrhizobium
strains improves cowpea development better than
a single bacterium application. 3 Biotech. 2021. Vol. 11.
4. https://doi.org/10.1007/s13205-020-02534-5
22. Крутило Д. В. Ефективність спільної
інокуляції сої штамами Bradyrhizobium japonicum
з різною швидкістю росту. Вісник аграрної нау-
ки. 2017. Т. 95, № 10. С. 5–9. https://doi.org/
10.31073/agrovisnyk201710
23. Крутило Д. В. Симбіотичні взаємовідно-
сини між штамами Bradyrhizobium japonicum різ-
них генетичних груп і рослинами сої. Мікробіол.
журнал. 2017. Т. 79, № 6. С. 82–94. https://doi.org/
10.15407/microbiolj79.06.082
24. Lindstrom K., Sarsa M. L., Polkunen J.,
Kansanen P. Symbiotic nitrogen fixation of Rhizo-
bium (Galega) in acid soils, and its survival in soil
under acid and cold stress. Plant Soil. 1985. Vol. 87,
№ 2. P. 293–302. https://doi.org/10.1007/BF0218
1868
25. Lindstrom K. Rhizobium galegae, a new
species of legume root nodule bacteria. Int. J. Syst.
Bacteriol. 1989. Vol. 39, № 3. P. 365–367. https://
doi.org/10.1099/00207713-39-3-365
26. Мельникова Н. М. Вплив полісахаридів
ризобій на проростання насіння сої та бульбоч-
коутворення при формуванні соєво-ризобіаль-
ного симбіозу. Физиология растений и генетика.
2019. Т. 51, № 5. С. 436–446. https://doi.org/10.
15407/frg2019.05.436
27. Sulewska H., Ratajczak K., Niewiadoms-
ka A., Panasiewicz K. The use of microorganisms as
bio-fertilizers in the cultivation of white lupine.
Open Chem. 2019. Vol. 17. P. 813–822. https://
doi.org/10.1515/chem-2019-0089
28. Monroy-Guerrero M., Memenza-Zegarra M.,
Taco N., Mostacero E., Ogata-Gutierrez K., Huarin-
ga-Joaquin A. … Zuniga-Davila D. Co-inoculation
of Bradyrhizobium spp. and Bacillus sp. on tarwi
(Lupinus mutabilis Sweet) in the high Andean re-
gion of Peru. Agronomy. 2022. Vol. 12. 2132.
https://doi.org/10.3390/agronomy12092132
29. Євлаш В. В., Газзаві-Рогозіна Л. В., Би-
кова А. С., Циганков О. В. Технічна мікробіоло-
гія: практикум. Харків : НТУ «ХПІ», ХДУХТ,
2019. 180 c.
30. Hardy R. W. F., Holsten R. D., Jackson E. K.,
Burns R. C. The acetylene-ethylene assay for N2 fi-
xation: laboratory and field evaluation. Plant Phy-
siol. 1968. Vol. 43. P. 1185–1207. https://doi.org/
10.1104/pp.43.8.1185
31. Крикунець В. М. Ацетиленвідновний ме-
тод у дослідженнях з фізіології бобово-ризобі-
ального симбіозу. Физиология и биохимия куль-
турных растений. 1993. Т. 25, № 5. С. 419–430.
32. Agudelo M. G., Ruiz B., Capela D., Remi-
gi P. The role of microbial interactions on rhizobial
fitness. Front. Plant Sci. 2023. Vol. 14. 1277262.
https://doi.org/10.3389/fpls.2023.1277262
33. Andrews M., Andrews M. E. Specificity in
legume-rhizobia symbioses. Int. J. Mol. Sci. 2017.
Vol. 18. P. 705. https://doi.org/10.3390/ijms18040705
34. Ghosh P. K., Maiti T. K. Structure of extra-
cellular polysaccharides (EPS) produced by rhizobia
and their functions in legume-bacteria symbiosis:
a review. Achiev. Life Sci. 2016. Vol. 10, № 2.
P. 136–143. https://doi.org/10.1016/j.als.2016.11.003
Отримано 28.09.2024
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
55
https://doi.org/10.35868/1997-3004.40.46-57
UDС 579.64:581.144.145
INFLUENCE OF MIXED CULTURES OF LUPIN AND FODDER GALEGA
RHIZOBIA ON NODULATION, NITROGEN FIXATION, GROWTH AND
YIELD COMPONENTS OF LUPIN
S. V. Omelchuk, L. M. Mykhalkiv, N. M. Melnykova, S. Ya. Kots
Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine
e-mail: mnn_knu@ukr.net
Objective. Evaluate root nodule formation, nitrogen fixation rates and lupine growth under
seed inoculation with the microbial compositions of lupine and fodder galega nodule bacteria
as well as to estimate lupine yield components. Methods. Yellow lupine (Lupinus luteus L.) cv.
Kruglyk was grown in small-scale field experiments. Lupine seeds were inoculated with Brady-
rhizobium lupini strain 359a (rhizobia nodulating lupine) mixed with Neorhizobium galegae
strains 0702, 0703, or MC-1 (rhizobia nodulating fodder galega). The number and weight of
nodules as well as shoot weight at both the six-leaf (BH31) and budding (BH51) stages were
determined. The number and weight of seeds per plant and 1000-seed weight were also exami-
ned. The rate of nitrogen fixation was measured by acetylene reduction assay. Results. The bi-
nary consortia of lupine and fodder galega nodule bacteria differed from each other in their ef-
fects on the establishment of the symbiosis of lupine with B. lupini and on the aboveground
growth of plants. The extent of effects of the consortia depended on their composition. The
combined inoculation with B. lupini 359a and N. galegae 0702 led to an increase in the number
and weight of root nodules at the six-leaf growth stage as compared to control (inoculation with
359a only). At the same time the mentioned mixed culture promoted the aboveground growth of
lupine during the period of experiments. The application of B. lupini strain 359a in combination
with N. galegae strain MC-1 resulted in an increase in the number of root nodules and low ni-
trogen fixation rates. But besides that, an insignificant stimulating effect on lupine shoot weight
was observed for a binary consortium consisting of 359a and MC-1. There were no differences
in efficacy between a single-strain (B. lupini 359a) and a two-strain (B. lupini 359a + N. ga-
legae 0703) inoculation of plants. The tested mixed cultures of nodule bacteria did not signifi-
cantly influence nodule weight, nitrogen fixation rates at the budding stage, seed number and
seed weight. Conclusion. The results indicate that the binary consortia of lupine and fodder
galega nodule bacteria possess the potential to affect symbiotic parameters and lupine growth
at the early growth stages. Additionally, it is shown that the composition of microorganisms in
mixed cultures plays an important role in determining their efficiency. The combined inocula-
tion with B. lupini strain 359a and N. galegae strain 0702 shows the prospect for its application
on lupine cultivation but additional studies of the effects of this microbial consortium involving
a broad range of plant cultivars as well as different soil types are needed.
Key words: Bradyrhizobium lupini, Neorhizobium galegae, lupin, symbiotic system, nodu-
lation, nitrogen fixation, aboveground mass, yield components.
REFERENCES
1. Mazur, V. A., & Pantsyreva, H. V. (2020).
Rid Lupinus L. v Ukraini: henofond, introduktsiia,
napriamy doslidzhen ta perspektyvy vykorystannia
[Genus Lupinus L. in Ukraine: gene pool, intro-
duction, directions of research and prospects of use].
Vinnytsia: VNAU [in Ukrainian].
2. Ačko, D. K., & Flajšman, M. (2023). Pro-
duction and utilization of Lupinus spp. In M. Ha-
sanuzzaman (Ed.). Production and utilization of le-
gumes — progress and prospects (pp. 1–21). Lon-
don: IntechOpen. http://dx.doi.org/10.5772/intech-
open.110227
3. Gonta, A. I. (2004). Zhovtyi liupyn — vyso-
koiakisnyi korm i rezerv bilka [Yellow lupin as
a high-quality forage and protein reserve]. Kormy
i kormovyrobnytstvo — Fodders and fodder pro-
duction, 53, 99–103 [in Ukrainian].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
56
4. Patyka, V. P., & Petrychenko, V. F. (2004).
Mikrobna azotfiksatsiia u suchasnomu kormovyrob-
nytstvi [Microbe nitrogen fixation in modern feed
production]. Kormy i kormovyrobnytstvo — Fodders
and fodder production, 53, 3–11 [in Ukrainian].
5. Bronovytska, M. A. (2014). Osoblyvosti for-
muvannia natsionalnykh sortovykh resursiv liupynu
(Lupinus L.): stan i perspektyvy [Peculiarities of de-
veloping national varietal resources of lupin (Lupi-
nus L.): state and prospects]. Sortovyvchennia ta
okhorona prav na sorty roslyn — Plant Varieties
Studying and Protection, 2, 30–35 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.21498/2518-1017.2(23).2014.56120
6. Notz, I., & Reckling, M. (2022). Why far-
mers grow lupin. Legume Hub. Leibniz Centre
for Agricultural Landscape Research. https://www.
legumestranslated.eu
7. Hasan, A., Tabassum, B., Hashim, M., &
Khan, N. (2024). Role of plant growth prom rhizo-
bacteria (PGPR) as a plant growth enhancer for sus-
tainable agriculture: a review. Bacteria, 3, 59–75.
https://doi.org/10.3390/bacteria3020005
8. Gopalakrishnan, S., Sathya, A., Vijayabhara-
thi, R., Varshney, R. K., Gowda, C. L. L., & Krish-
namurthy, L. (2015). Plant growth promoting rhizo-
bia: challenges and opportunities. 3 Biotech., 5, 355–
377. https://doi.org/10.1007/s13205-014-0241-x
9. Melnykova, N. N., Mykhalkiv, L. M., Omel-
chuk, S. V., & Beregovenko, S. K. (2018). Rizo-
sfernye mikroorganizmy kak faktor regulirovaniya
formirovaniya bobovo-rizobial’nogo simbioza [Rhi-
zosphere microorganisms as a factor influencing
the rhizobia-legume symbiosis]. Fiziologiya rasteniy
i genetika — Plant Physiology and Genetics, 50,
299–321 [in Russian]. https://doi.org/10.15407/ifrg
2018.04.299
10. Antoun, H., Beauchamp, C. J., Goussard, N.,
Chabot, R., & Lalande, R. (1998). Potential of Rhi-
zobium and Bradyrhizobium species as plant growth
promoting rhizobacteria on non-legumes: effect on
radishes (Raphanus sativus L.). Plant Soil., 204,
57–67. https://doi.org/10.1023/A:1004326910584
11. Sanchez, A. C., Gutierrez, R. T., Santa-
na, R. C., Urrutia, A. R., Fauvart, M., Michiels, J., &
Vanderleyden, J. (2014). Effects co-inoculation of
native Rhizobium and Pseudomonas strains on
growth parameters and yield of two contrasting
Phaseolus vulgaris L. genotypes under Cuban soil
conditions. Eur. J. Soil Biol., 62, 105–112. https://
doi.org/10.1016/j.ejsobi.2014.03.004
12. Melnykova, N. M. (2019, September).
Vplyv bulbochkovykh bakterii kozliatnyka na pro-
rostannia nasinnia ta rist prorostkiv soi [Effect of
fodder galega nodule bacteria on seed germination
and soybean seedlings growth]. Proceedings of the
All Ukrainian Scientific and Practical Conferen-
ce Actual problems in agricultural microbiology
(pp. 70–72), Chernihiv [in Ukrainian].
13. Melnykova, N. M., & Kots, S. Ya. (2019).
Vplyv bulbochkovykh bakterii kozliatnyka na for-
muvannia i funktsionuvannia symbiozu soia —
Bradyrhizobium japonicum 634b [Effect of goat’s-
rue rhizobia on the formation and functioning of the
soybean — Bradyrhizobium japonicum 634b sym-
biosis]. Silskohospodarska mikrobiolohiia — Agri-
cultural Microbiology, 29, 29–36 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35868/1997-3004.29.29-36
14. Bomfim, C. A., Coelho, L. G. F., do Va-
le, H. M. M., de Carvalho, M. I., Megias, M., Olle-
ro, F. J., & dos Reis Junior, F. B. (2021). Brief histo-
ry of biofertilizers in Brazil: from conventional
approaches to new biotechnological solutions. Braz.
J. Microbiol., 52, 2215–2232. https://doi.org/10.
1007/s42770-021-00618-9
15. Jesus, E. C., Leite, R. A., Bastos, R. A.,
Aragao, O. O. S., & Araujo, P. A. (2018). Co-ino-
culation of Bradyrhizobium stimulates the symbiosis
sufficiency of Rhizobium with common bean. Plant
Soil., 425, 201–215. https://doi.org/10.1007/s11104-
017-3541-1
16. Leite, R. A., Martins, L. C., Ferrei-
ra, L. V. S. F., Barbosa, E. S., Alves, B. J. R., Zil-
li, J. E. … & Jesus, E. C. (2022). Co-inoculation of
Rhizobium and Bradyrhizobium promotes growth
and yield of common beans. Appl. Soil Ecolol., 172.
104356. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2021.104356
17. de Carvalho, R. H., Jesus, E. C., Fave-
ro, V. O., Straliotto, R., & Araujo, A. P. (2020). The
co-inoculation of Rhizobium and Bradyrhizobium
increases the early nodulation and development of
common beans. J. Soil Sci. Plant Nutr., 20, 860–864.
https//doi.org/10.1007/s42729-020-00171-8
18. Kyei-Boahen, S., Nleya, T., Hynes, R. K.,
& Walley, F. L. (2005). Single and multistrain rhi-
zobial inocula for Pinto and black bean cultivars.
J. Plant Nutr., 28, 1679–1692. https://doi.org/10.
1080/01904160500250664
19. Somasegaran, P., & Bohlool, B. B. (1990).
Single strain versus multistrain inoculation: effect of
soil mineral N availability on rhizobial strain effec-
tiveness and competition for nodulation on chick-
pea, soybean, and dry bean. Appl. Environ. Microbi-
ol., 56, 3298–3303. htps://doi.org/10.1128/aem.56.
11.3298-3303.1990
20. Gano-Cohen, K. A., Stokes, P. J., Blan-
ton, M. A., Wendlandt, C. E., Hollowell, A. C., Re-
gus, J. U. & Sachs, J. L. (2016). Nonnodulating
Bradyrhizobium spp. modulate the benefits of legu-
me-Rhizobium mutualism. Appl. Environ. Microbi-
ol., 82, 5259–5268. https://doi.org/10.1128/AEM.
01116-16
21. do Nascimento, T. R., Sena, P. T. S., Oli-
veira, G. S., da Silva, T. R., Dias, M. A. M.,
de Freitas, A. D. S., & Fernandes Junior, P. I. (2021).
Co-inoculation of two symbiotically efficient Brady-
rhizobium strains improves cowpea development
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
57
better than a single bacterium application. 3 Bio-
tech., 11. 4. https://doi.org/10.1007/s13205-020-
02534-5
22. Krutylo, D. V. (2017). Efektyvnist spilnoi
inokuliatsii soi shtamamy Bradyrhizobium japoni-
cum z riznoiu shvydkistiu rostu [Efficiency of joint
inoculation of soybean by strains of Bradyrhizobium
japonicum with different growth rate]. Visnyk ah-
rarnoi nauky — Bulletin of Agricultural Science, 95,
5–9 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31073/agrovis
nyk201710
23. Krutylo, D. V. (2017). Symbiotychni vzaie-
movidnosyny mizh shtamamy Bradyrhizobium ja-
ponicum riznykh henetychnykh hrup i roslynamy soi
[Symbiotic relationship between Bradyrhizobium
japonicum strains of different genetic groups and
soybean plants]. Mikrobiolohichnyi zhurnal — Mi-
crobiol. J., 79, 82–94 [in Ukrainian]. https://doi.org/
10.15407/microbiolj79.06.082
24. Lindstrom, K., Sarsa, M. L., Polkunen, J., &
Kansanen, P. (1985). Symbiotic nitrogen fixation of
Rhizobium (Galega) in acid soils, and its survival in
soil under acid and cold stress. Plant Soil., 87, 293–
302. https://doi.org/10.1007/BF02181868
25. Lindstrom, K. (1989). Rhizobium galegae,
a new species of legume root nodule bacteria. Int.
J. Syst. Bacteriol., 39, 365–367. https://doi.org/
10.1099/00207713-39-3-365
26. Melnykova, N. M. (2019). Vplyv polisakha-
rydiv ryzobii na prorostannia nasinnia soi ta bul-
bochkoutvorennia pry formuvanni soievo-ryzobial-
noho symbiozu [Effect of rhizobial exopolysaccha-
rides on soybean seed germination and nodule de-
velopment in the soybean-rhizobia symbiosis].
Fyzyolohyia rastenyi y henetyka — Plant Physiology
and Genetics, 51, 436–446 [in Ukrainian]. https://
doi.org/10.15407/frg2019.05.436
27. Sulewska, H., Ratajczak, K., Niewiadom-
ska, A., & Panasiewicz, K. (2019). The use of mi-
croorganisms as bio-fertilizers in the cultivation of
white lupine. Open Chem., 17, 813–822. https://
doi.org/10.1515/chem-2019-0089
28. Monroy-Guerrero, M., Memenza-Zegar-
ra, M., Taco, N., Mostacero, E., Ogata-Gutierrez, K.,
Huaringa-Joaquin, A., & Zuniga-Davila, D. (2022).
Co-inoculation of Bradyrhizobium spp. and Bacil-
lus sp. on tarwi (Lupinus mutabilis Sweet) in the
high Andean region of Peru. Agronomy, 12, 2132.
https://doi.org/10.3390/agronomy12092132
29. Yevlash, V. V., Hazzavi-Rogozina, L. V.,
Bykova, A. S., & Tsygankov, O. V. (2019).
Tekhnichna mikrobiolohiia: praktykum [Technical
microbiology: manual]. Kharkiv: NTU “KhPI”,
HDUHT [in Ukrainian].
30. Hardy, R. W. F., Holsten, R. D., Jack-
son, E. K., & Burns, R. C. (1968). The acetylene-
ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field
evaluation. Plant Physiol., 43, 1185–1207. https://
doi.org/10.1104/pp.43.8.1185
31. Krykunets, V. M. (1993). Atsetylenvidnov-
nyi metod u doslidzhenniakh z fiziolohii bobovo-
ryzobialnoho symbiozu [Acetylene reduction meth-
od in research on physiology of legume-Rhizobium
symbiosis]. Fiziologiya i biokhimiya kul’turnykh
rasteniy — Physiol. Biochem. Cult. Plants, 25, 419–
430 [in Ukrainian].
32. Agudelo, M. G., Ruiz, B., Capela, D., &
Remigi, P. (2023). The role of microbial interactions
on rhizobial fitness. Front. Plant Sci., 14, 1277262.
https://doi.org/10.3389/fpls.2023.1277262
33. Andrews, M., & Andrews, M. E. (2017).
Specificity in legume-rhizobia symbioses. Int. J.
Mol. Sci., 18, 705. https://doi.org/10.3390/ijms
18040705
34. Ghosh, P. K., & Maiti, T. K. (2016). Struc-
ture of extracellular polysaccharides (EPS) produced
by rhizobia and their functions in legume-bacteria
symbiosis: a review. Achiev. Life Sci., 10, 136–143.
https://doi.org/10.1016/j.als.2016.11.003
Received 28.09.2024
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 40.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-531 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:16:14Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/20/2b91465d23cefa8ee6b6607de94b4620.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-5312026-07-22T10:10:52Z INFLUENCE OF MIXED CULTURES OF LUPIN AND FODDER GALEGA RHIZOBIA ON NODULATION, NITROGEN FIXATION, GROWTH AND YIELD COMPONENTS OF LUPIN ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ Омельчук, С. В. Михалків, Л. М. Мельникова, Н. М. Коць, С. Я. Bradyrhizobium lupini, Neorhizobium galegae, lupin, symbiotic system, nodulation, nitrogen fixation, aboveground mass, yield components Bradyrhizobium lupini, Neorhizobium galegae, люпин, симбіотична система, нодуляція, азотфіксація, надземна маса, структура врожаю Objective. Evaluate root nodule formation, nitrogen fixation rates and lupine growth under seed inoculation with the microbial compositions of lupine and fodder galega nodule bacteria as well as to estimate lupine yield components. Methods. Yellow lupine (Lupinus luteus L.) cv. Kruglyk was grown in small-scale field experiments. Lupine seeds were inoculated with Bradyrhizobium lupini strain 359a (rhizobia nodulating lupine) mixed with Neorhizobium galegae strains 0702, 0703, or MC-1 (rhizobia nodulating fodder galega). The number and weight of nodules as well as shoot weight at both the six-leaf (BH31) and budding (BH51) stages were determined. The number and weight of seeds per plant and 1000-seed weight were also examined. The rate of nitrogen fixation was measured by acetylene reduction assay. Results. The binary consortia of lupine and fodder galega nodule bacteria differed from each other in their effects on the establishment of the symbiosis of lupine with B. lupini and on the aboveground growth of plants. The extent of effects of the consortia depended on their composition. The combined inoculation with B. lupini 359a and N. galegae 0702 led to an increase in the number and weight of root nodules at the six-leaf growth stage as compared to control (inoculation with 359a only). At the same time the mentioned mixed culture promoted the aboveground growth of lupine during the period of experiments. The application of B. lupini strain 359a in combination with N. galegae strain MC-1 resulted in an increase in the number of root nodules and low nitrogen fixation rates. But besides that, an insignificant stimulating effect on lupine shoot weight was observed for a binary consortium consisting of 359a and MC-1. There were no differences in efficacy between a single-strain (B. lupini 359a) and a two-strain (B. lupini 359a + N. galegae 0703) inoculation of plants. The tested mixed cultures of nodule bacteria did not significantly influence nodule weight, nitrogen fixation rates at the budding stage, seed number and seed weight. Conclusion. The results indicate that the binary consortia of lupine and fodder galega nodule bacteria possess the potential to affect symbiotic parameters and lupine growth at the early growth stages. Additionally, it is shown that the composition of microorganisms in mixed cultures plays an important role in determining their efficiency. The combined inoculation with B. lupini strain 359a and N. galegae strain 0702 shows the prospect for its application on lupine cultivation but additional studies of the effects of this microbial consortium involving a broad range of plant cultivars as well as different soil types are needed. Мета. Дослідити активність бульбочкоутворення, азотфіксації та розвитку рослин люпину за інокуляції мікробними композиціями на основі бульбочкових бактерій люпину і козлятника, а також провести аналіз структури врожаю зазначеної бобової культури. Методи. Люпин жовтий (Lupinus luteus L.) сорту Круглик вирощували в умовах дрібноділянкового досліду. Насіння інокулювали ризобіями люпину Bradyrhizobium lupini 359a у поєднанні з бульбочковими бактеріями козлятника Neorhizobium galegae 0702, 0703 або МС-1. Визначали кількість і масу бульбочок, масу надземної частини рослин у фази шести пальчастих листків (BH31) і бутонізації (BH51), а також кількість і масу насіння у перерахунку на рослину та масу 1000 насінин. Азотфіксувальну активність вимірювали за допомогою ацетиленового методу. Результати. Бінарні композиції бульбочкових бактерій люпину і козлятника відрізнялися за впливом на формування бобово-ризобіального симбіозу у люпину та розвиток надземної частини рослин, залежно від складу мікроорганізмів у них. Поєднання в інокуляційній суспензії бактерій B. lupini 359a і N. galegae 0702 сприяло збільшенню кількості і маси кореневих бульбочок у фазу шести пальчастих листків проти контролю (моноінокуляція штамом 359а). Зазначена змішана культура також покращувала формування надземної маси люпину протягом всього періоду спостереження. Водночас комбінована інокуляція штамами 359а і МС-1 мала незначний вплив на розвиток рослин та стимулювала формування бульбочок з досить низькою азотфіксувальною активністю. Бінарна мікробна культура B. lupini 359a + N. galegae 0703 за ефективністю не відрізнялася від монокультури ризобій люпину B. lupini 359a. Жодна із досліджуваних бінарних композицій бульбочкових бактерій суттєво не впливала на масу бульбочок та рівень азотфіксації симбіозу у фазу бутонізації, а також на показники кількості і маси насіння. Висновки. Результати дослідження вказують на здатність бінарних композицій бульбочкових бактерій люпину і козлятника впливати на симбіотичні параметри та ріст рослин люпину протягом ранніх етапів розвитку, а також на те, що склад мікроорганізмів у змішаних культурах відіграє важливу роль у забезпеченні їхньої ефективності. Стимулювальна дія бінарної композиції B. lupini 359a + N. galegae 0702 на формування симбіозу у люпину і розвиток надземної частини рослин свідчить про перспективність її застосування при вирощуванні цієї бобової культури та необхідність подальших досліджень консорціуму мікроорганізмів із залученням широкого кола сортів та різних типів ґрунтів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2024-10-23 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/531 10.35868/1997-3004.40.46-57 Agricultural microbiology; Vol. 40 (2024): Agriciltural microbiology; 46-57 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 40 (2024): Сільськогосподарська мікробіологія; 46-57 1997-3004 10.35868/1997-3004.40 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/531/600 Авторське право (c) 2024 S. V. Omelchuk, L. M. Mykhalkiv, N. M. Melnykova, S. Ya. Kots https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Bradyrhizobium lupini Neorhizobium galegae люпин симбіотична система нодуляція азотфіксація надземна маса структура врожаю Омельчук, С. В. Михалків, Л. М. Мельникова, Н. М. Коць, С. Я. ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ |
| title | ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ |
| title_alt | INFLUENCE OF MIXED CULTURES OF LUPIN AND FODDER GALEGA RHIZOBIA ON NODULATION, NITROGEN FIXATION, GROWTH AND YIELD COMPONENTS OF LUPIN |
| title_full | ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ |
| title_fullStr | ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ |
| title_short | ВПЛИВ ЗМІШАНИХ КУЛЬТУР РИЗОБІЙ ЛЮПИНУ І КОЗЛЯТНИКА НА БУЛЬБОЧКОУТВОРЕННЯ, АЗОТФІКСАЦІЮ, РІСТ ТА СТРУКТУРУ ВРОЖАЮ ЛЮПИНУ |
| title_sort | вплив змішаних культур ризобій люпину і козлятника на бульбочкоутворення, азотфіксацію, ріст та структуру врожаю люпину |
| topic | Bradyrhizobium lupini Neorhizobium galegae люпин симбіотична система нодуляція азотфіксація надземна маса структура врожаю |
| topic_facet | Bradyrhizobium lupini Neorhizobium galegae lupin symbiotic system nodulation nitrogen fixation aboveground mass yield components Bradyrhizobium lupini Neorhizobium galegae люпин симбіотична система нодуляція азотфіксація надземна маса структура врожаю |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/531 |
| work_keys_str_mv | AT omelʹčuksv influenceofmixedculturesoflupinandfoddergalegarhizobiaonnodulationnitrogenfixationgrowthandyieldcomponentsoflupin AT mihalkívlm influenceofmixedculturesoflupinandfoddergalegarhizobiaonnodulationnitrogenfixationgrowthandyieldcomponentsoflupin AT melʹnikovanm influenceofmixedculturesoflupinandfoddergalegarhizobiaonnodulationnitrogenfixationgrowthandyieldcomponentsoflupin AT kocʹsâ influenceofmixedculturesoflupinandfoddergalegarhizobiaonnodulationnitrogenfixationgrowthandyieldcomponentsoflupin AT omelʹčuksv vplivzmíšanihkulʹturrizobíjlûpinuíkozlâtnikanabulʹbočkoutvorennâazotfíksacíûrísttastrukturuvrožaûlûpinu AT mihalkívlm vplivzmíšanihkulʹturrizobíjlûpinuíkozlâtnikanabulʹbočkoutvorennâazotfíksacíûrísttastrukturuvrožaûlûpinu AT melʹnikovanm vplivzmíšanihkulʹturrizobíjlûpinuíkozlâtnikanabulʹbočkoutvorennâazotfíksacíûrísttastrukturuvrožaûlûpinu AT kocʹsâ vplivzmíšanihkulʹturrizobíjlûpinuíkozlâtnikanabulʹbočkoutvorennâazotfíksacíûrísttastrukturuvrožaûlûpinu |