ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ
Objective. Investigate the performance of the nitrogen fixation and process of N-N2O loss un-der the cultivation of potatoes and peas on the leached chornozem under various mineral agrarian backgrounds and the use of microbial preparations and to determine the ecological compromise normal rate of mi...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/64 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465518310883328 |
|---|---|
| author | Волкогон, В.В. Дімова, С. Б. Волкогон, К. І. Горбань, В. П. Штанько , Н. П. Луценко, Н. В. Сидоренко , В. П. |
| author_facet | Волкогон, В.В. Дімова, С. Б. Волкогон, К. І. Горбань, В. П. Штанько , Н. П. Луценко, Н. В. Сидоренко , В. П. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В.В. Волкогон",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "С. Б. Дімова",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "К. І. Волкогон",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "В. П. Горбань",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Н. П. Штанько ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Н. В. Луценко",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "В. П. Сидоренко ",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Волкогон, В.В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:40Z |
| description | Objective. Investigate the performance of the nitrogen fixation and process of N-N2O loss un-der the cultivation of potatoes and peas on the leached chornozem under various mineral agrarian backgrounds and the use of microbial preparations and to determine the ecological compromise normal rate of mineral nitrogen, under which the emission losses of nitrogen compounds will not exceed the intake of “biological” nitrogen in agrocenoses. Methods. Field experiment, gas chroma-tographic. Results. Studies of the activity of nitrogen fixation and N2O emission in situ in potato and pea agrocenoses using different rates of mineral fertilizers and microbial preparations, with subsequent calculations of the parameters of intake of the “biological” nitrogen and emission loss-es of the element indicate the possibility of determining the conditions (doses of mineral nitrogen) for which equality between profit and non-productive expenditure of the nitrogen balance is achieved. This amount of mineral nitrogen can be considered environmentally permissible, its ex-cess is undesirable due to a decrease in the intake of “biological” nitrogen and increased activity of the denitrification process. For potatoes grown on leached chornozem, environmentally permis-sible nitrogen fertilizer rate should be considered as 80 kg/ha, for peas — 60 kg/ha. The use of mi-crobial preparations in the cultivation of crops promotes an increase in the range of environmen-tally permissible normal rates of mineral nitrogen due to the formation of conditions under which the bacterization of plants require more nitrogen compounds to ensure a constructive metabolism, which additionally to increased nitrogen fixation activity is accompanied by an increase in the level of consumption of mineral nitrogen in the soil. At the same time, the activity of biological denitrifi-cation becomes reduced. Based on the obtained parameters, a model of optimization of nitrogen mineral fertilization of agricultural cultures was developed. Conclusion. It is advisable to deter-mine the ecologically permissible normal rates of mineral nitrogen fertilization of crops by the per-formance indices of the nitrogen fixation process and N-N2O losses. In this case, the emission losses of nitrogen compounds should not exceed the levels of intake of biologically bound nitrogen in ag-rocenoses. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.30.3-12 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
3
ҐРУНТОВА МІКРОБІОЛОГІЯ
Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30. С. 3–12.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.3-12
УДК 579.64:631.86/87:631.427
ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ
ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА
ДЕНІТРИФІКАЦІЇ
В. В. Волкогон, С. Б. Дімова, К. І. Волкогон, В. П. Горбань,
Н. П. Штанько, Н. В. Луценко, В. П. Сидоренко
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14035, Україна; e-mail: volkogon@ukr.net
Мета. Дослідити продуктивність процесу азотфіксації та втрати N-N2O за вирощу-
вання картоплі і гороху на чорноземі вилуженому за різних мінеральних агрофонів і викори-
стання мікробних препаратів; визначити компромісну в екологічному відношенні норму
мінерального азоту, за якої емісійні втрати азотних сполук не будуть перевищувати надхо-
дження в агроценози «біологічного» азоту. Методи. Польового досліду, газохроматографі-
чні. Результати. Дослідження активності азотфіксації і емісії N2O in situ в агроценозах ка-
ртоплі і гороху за використання різних норм мінеральних добрив та мікробних препаратів з
наступними розрахунками параметрів надходження «біологічного» азоту і емісійних втрат
елементу свідчать про можливість визначення умов (доз мінерального азоту), за яких дося-
гається рівність прибуткової і непродуктивної витратної частин балансу азоту. Таку кіль-
кість мінерального азоту можна вважати екологічно допустимою, її перевищення небажа-
не через зменшення надходження «біологічного» азоту і зростання активності процесу
денітрифікації. Для картоплі за вирощування на чорноземі вилуженому екологічно допусти-
мою нормою азотних добрив слід вважати 80 кг/га, для гороху — 60 кг/га. Застосування мі-
кробних препаратів у вирощуванні сільськогосподарських культур сприяє збільшенню діапа-
зону екологічно допустимих норм мінерального азоту внаслідок формування умов, за яких
ініційовані бактеризацією рослини потребують більшої кількості азотних сполук для забез-
печення конструктивного метаболізму, що супроводжується, крім зростання активності
азотфіксації, підвищенням засвоєння мінерального азоту з ґрунту. Водночас зменшується
активність біологічної денітрифікації. За отриманими показниками розроблено модель оп-
тимізації азотного мінерального удобрення сільськогосподарських культур. Висновки. Еко-
логічно допустимі норми мінерального азотного удобрення сільськогосподарських культур
доцільно визначати за показниками продуктивності процесу азотфіксації та втрат N-N2O.
Водночас емісійні втрати азотних сполук не повинні перевищувати рівні надходження в аг-
роценози біологічно зв’язаного азоту.
Ключові слова: екологічно допустимі норми мінеральних добрив, азотфіксація, емісія
N2O, мінеральні добрива, картопля, горох, мікробні препарати.
Вступ. Сьогодні розрахунки необхідної
кількості азотних мінеральних добрив у тех-
нологіях вирощування сільськогосподарсь-
ких культур здійснюють переважно на за-
планований урожай. Є різні модифікації цьо-
го методу, але принципова їх суть зводиться
до оцінки виносу елементу із запланованим
урожаєм і необхідності його компенсації [1–
3]. За умови 100 %-го використання добрив
культурними рослинами об’єктивність за-
© В. В. Волкогон, С. Б. Дімова, К. І. Волкогон, В. П. Горбань, Н. П. Штанько, Н. В. Луценко, В. П. Сидоренко, 2019
4
значених принципів не викликала б сумніву.
Однак зважаючи на низький рівень засво-
єння рослинами азоту з добрив (не переви-
щує 35–50 % [4; 5]) та обов’язкове врахуван-
ня цього показника у відповідних розрахун-
ках, що призводить практично до подвоєння
розрахункової норми, доходимо висновку
про планування значної частини норм туків
на забруднення довкілля.
З іншого боку, в агрохімії та фізіології
рослин не існує надійних критеріїв кількіс-
ного визначення фізіологічної доцільності
мінерального азоту в технологіях вирощу-
вання сільськогосподарських культур. Об-
ґрунтування норм азотного мінерального
живлення за вмістом нітратів у продукції
є актуальним лише для овочевих культур.
Інформативним щодо цього може бути екс-
прес-метод оцінки вмісту загального азоту в
рослинах [1], проте і ця ідея значною мірою
нівелюється неточністю знань фізіологічної
потреби рослин в азоті.
У зв’язку з цим, набувають особливої
актуальності знання щодо потреб культур-
них рослин у мінеральному азоті для науко-
вого обґрунтування норм азотних добрив у
технологіях вирощування сільськогосподар-
ських культур.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. Надійним індикатором екологічної доці-
льності застосування тих чи інших норм
мінерального азоту може бути реакція ґрун-
тових ризосферних мікроорганізмів на кон-
центрацію добрив у ґрунті. Водночас уніка-
льними мікроорганізмами кореневих сфер
рослин є азотфіксувальні бактерії. Їх особли-
вість пояснюється здатністю до здійснення
кількох етапів колообігу азоту. Так, азотфік-
сатори за достатнього забезпечення вуглецем
і дефіциту азоту в середовищі можуть здій-
снювати енергоємний процес азотфіксації
(зв’язування азоту з атмосфери); водночас
поява надлишкової кількості сполук азоту
репресує синтез нітрогенази (ферментного
комплексу, відповідального за фіксацію азо-
ту), і за цих умов мікроорганізми переходять
до засвоєння зв’язаних сполук азоту, здійс-
нюючи в т. ч. й процес біологічної денітри-
фікації. Іншими словами, природа є надзви-
чайно раціональною у здійсненні колообігу
азоту і регулює процеси перетворення його
сполук на ферментному рівні. Зважаючи, що
ризосферні бактерії відображають практично
реакцію власне рослини щодо концентрацій
сполук азоту, оскільки перебувають з нею в
тісній просторовій і функціональній взаємо-
дії, слід дійти висновку, що за реакцією мік-
роорганізмів можна відслідкувати й реакцію
рослини на вміст мінерального азоту в ґрунті.
За цим принципом М. М. Умаровим зі
співавт. [6] у 1986 р. сформульовано поняття
оптимальних для перебігу процесу азотфік-
сації показників концентрації азотних доб-
рив у ґрунті як норм, що відповідають фізіо-
логічним потребам рослин. Такого ж висно-
вку дійшли і філіппінські дослідники [7].
Проте, працюючи над питанням сумісності
процесу азотфіксації і азотного мінерального
удобрення, мікробіологи ставили перед со-
бою за мету обґрунтувати таку норму доб-
рив, за внесення якої в агроценози надійде
найбільша кількість біологічного азоту, і тим
самим поліпшити живлення рослин за раху-
нок цього джерела. Для визначення не лише
фізіологічно оптимальної норми мінерально-
го азоту, але й фізіологічно (екологічно) до-
пустимої, запропоновано визначати в дина-
міці активність азотфіксації в кореневій зоні
культурних рослин залежно від норм засто-
сованих азотних добрив та порівнювати з
показниками контрольного варіанту; водно-
час допустимою вважати таку кількість доб-
рив, за внесення яких показники азотфіксації
є не нижчими, ніж у контролі [8; 9].
Проте, крім визначення активності асо-
ціативної азотфіксації, важливим для з’ясу-
вання доцільності застосування певних норм
азотних добрив у технологіях вирощування
сільськогосподарських культур може бути
також і визначення активності емісії N2O в
агроценозах. Теоретично надлишкові кілько-
сті азотних добрив забезпечать найбільші
втрати газоподібних сполук азоту, що необ-
хідно враховувати в дослідженнях та розра-
хунках норм азотного удобрення.
Мета досліджень. Визначити продукти-
вність азотфіксації та емісійні втрати азоту в
агроценозах, розробити модель оптимізації
азотного удобрення культур за біологічними
критеріями.
Матеріали й методи. Дослідження про-
водили у 2016–2019 рр. на чорноземі вилу-
женому (рНсол — 5,3; вміст гумусу — 3,03 %;
легкогідролізованого азоту — 95 мг/кг ґрун-
ту; рухомих сполук фосфору (Р2О5) —
150 мг/кг ґрунту; обмінного калію (К2О) —
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
5
108 мг/кг ґрунту) з картоплею та горохом у
стаціонарному польовому досліді.
Мінеральні добрива у вигляді нітроамо-
фоски (вміст діючої речовини — N16P16K16)
вносили весною під культивацію перед са-
дінням картоплі відповідно до схеми досліду
(40, 80 і 120 кг/га діючої речовини), а також
перед посівом гороху у нормах 30, 60 і
90 кг/га д. р.
Польовий стаціонарний дослід має два
блоки, в одному з яких культури вирощували
без передпосівної бактеризації, в іншому —
за використання мікробних препаратів —
Біограну для картоплі (на основі Azospirillum
brasilense 410) і Ризогуміну для гороху (біо-
логічний агент — Rhizobium leguminosa-
rum 250). Препарати зареєстровані в Україні
і мають відповідну сертифікацію.
Ділянки в досліді розміщено рендомізо-
ваним способом. Площа дослідної ділянки
складала 86,4 м2. Повторність — чотири-
кратна.
У досліді в динаміці визначали нітроге-
назну (азотфіксувальну) активність та емісію
N2O, проводили облік урожаю.
Для оцінки активності азотфіксації та
емісії закису азоту в системі «ґрунт – росли-
на» застосовували метод закритих камер
[10–12] у власній модифікації [13, с. 286–
290]. Для цього використовували пластикові
відра об’ємом 10 л, у дні робили отвір, у
який вмонтовували гумовий корок для від-
бору газів, через який потім за допомогою
шприца об’ємом 50 мл відбирали проби по-
вітря. Камери «врізали» в ґрунт на глибину
5 см. Для кращої ізоляції системи і попере-
дження втрат газів, що накопичувались у
камерах, навколо камери робили «водяний
корок». В середину камери ставили бюкс з
водою, до якого перед початком експозиції
додавали 20 г кальцій карбіду (унаслідок ре-
акції кальцій карбіду з водою утворюється
ацетилен, який відновлюється до етилену з
інтенсивністю, що залежить від рівня нітро-
геназної активності [14], а також інгібує фе-
рмент редуктазу оксиду азоту та зупиняє
процес дисиміляції NO3ˉ і NO2ˉ на стадії від-
новлення оксиду азоту [12]). Час експозиції
становив три години. Відібрані газові проби
поміщали у попередньо вакуумовані фла-
кони з гумовими корками, доставляли в
лабораторію і аналізували газохроматогра-
фічно.
Кількість етилену у газових зразках ви-
значали на газовому хроматографі «Сhrom-
5» (Чехія) з полум’яно-іонізаційним детекто-
ром. Сорбційні колонки зі сталі заповнювали
сорбентом Paropak Q 60–80 mesh. Темпе-
ратура термостату — 40 °С. Витрата газів:
водню — 15 см3/хв., азоту — 100 см3/хв., по-
вітря — 500 см3/хв.
Продуктивність азотфіксації розрахову-
вали за формулою [13]:
ПА = Е ∙ 28 ∙ V ∙ 10–9 ∙ 24 ∙ 10 000
3 ∙ V1 ∙ S ∙ t
,
де ПА — продуктивність азотфіксації, г/га
за добу;
Е — кількість етилену в пробі, що вво-
диться в хроматограф, нмоль;
28 — молекулярна маса азоту (N2), г/моль;
V — об’єм газової фази в експозиційній
камері, см3;
10–9 — число для переведення наномолів
у молі;
24 — кількість годин у добі;
10 000 — площа 1 га в м2;
3 — стехіометричний коефіцієнт перера-
хунку показників кількості етилену в азот;
V1 — об’єм дослідної проби, що вво-
диться в хроматограф, см3;
S — площа поперечного перерізу каме-
ри, м2;
t — час експозиції, год.
Кількість N2O у пробах визначали на га-
зовому хроматографі «Цвет-500 М» (Росія) з
детектором електронного захвату. Сорбційні
колонки зі сталі довжиною 3 м заповнювали
сорбентом Paropak Q 60–80 mesh (Water Cor-
poration, USA). Температура колонок —
40 °С, температура випарювача — 120 °С,
детектора — 330 °С. Витрати газу-носія (ар-
гон з метаном 95/5) — 35 см3/хв.
Емісію N2O розраховували за формулою:
E ∙ V1
V2 ∙ S ∙ t
,
де E — кількість оксиду азоту в пробі, що
аналізувалася, нмоль N2O;
V1 — об’єм камери, см3;
V2 — об’єм проби, що вводять у хрома-
тограф, см3;
S — площа поперечного перерізу каме-
ри, м2;
t — час експозиції.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
6
Показники газохроматографічного визна-
чення емісії N2O використовували для роз-
рахунків втрат азоту, беручи до уваги моле-
кулярну масу N2O та швидкість емісії газу з
одного гектара за добу.
Статистичну обробку експериментальних
даних проводили за використання дисперсій-
ного аналізу та програми Microsoft Excel 2010.
Результати та їх обговорення. Під час
проведення досліджень нам було цікаво по-
рівняти параметри привхідної і непродукти-
вної витратної частин балансу азоту в агро-
ценозах (відповідно, продуктивності азотфі-
ксації і втрат азоту у вигляді N2O внаслідок
перебігу процесу біологічної денітрифікації).
І хоча активність азотфіксації у досліді ви-
значалася непрямим методом (на відміну від
емісії N2O), вважаємо можливим порівнюва-
ти отримані результати.
Співставлення показників продуктивно-
сті азотфіксації і втрат азоту у вигляді N2O,
на нашу думку, може дозволити визначити
екологічно доцільні норми мінерального азо-
ту. Розглянемо це, аналізуючи залежність
досліджуваних ланок колообігу азоту від мі-
нерального удобрення картоплі (рис. 1 А).
Показники продуктивності азотфіксації
свідчать про їх зростання проти контролю у
варіанті з використанням 40 кг/га мінераль-
ного азоту. За внесення в ґрунт 80 кг/га азоту
продуктивність процесу перебуває на рівні
контролю. За використання 120 кг/га азоту
добрив азотфіксація стрімко знижується. Те-
оретично зростання норм добрив понад
80 кг/га недоцільне з екологічних міркувань,
оскільки зв’язування мікроорганізмами азоту
з атмосфери може відбуватися лише в еколо-
гічно прийнятних умовах, коли в досліджу-
ваній системі не спостерігається надлишку
мінерального азоту (критерієм екологічності
є варіант без добрив). Проте підкріплення
цьому висновку надають показники втрат
азоту (N-N2О), тобто денітрифікації. Зі збі-
льшенням норм технічного азоту газоподібні
втрати зростають. Водночас місце перетину
кривих залежності продуктивності азотфік-
сації і втрат елементу внаслідок денітрифі-
кації на графіку та наступне проектування
його на вісь ординат, на нашу думку, є
об’єктивним показником меж екологічно до-
пустимих норм азотних добрив. Як видно з
рис. 1, цією нормою є 80 кг/га. Саме за вико-
ристання цієї норми технічного азоту врів-
новажуються привхідна і непродуктивна ви-
тратна частини балансу азоту в агроценозі.
Моделювання ситуації за використання
мікробного препарату Біограну свідчить про
певні відмінності в оцінці екологічно допус-
тимого азотного удобрення культури (рис.
1 Б). Так, зокрема, застосування біопрепарату
— азотфіксація — денітрифікація
А Б
Рис. 1. Модель оптимізації азотного удобрення картоплі за показниками активності
процесів азотфіксації і денітрифікації, фаза цвітіння.
А — за вирощування без бактеризації; Б — за вирощування з Біограном.
0
50
100
150
200
250
Контроль N40 N80 N120
N
г
/г
а
за
д
об
у
0
50
100
150
200
250
Контроль N40 N80 N120
N
г
/г
а
за
д
об
у
Контроль N40 N80 N120 Контроль N40 N80 N120
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
7
в технології вирощування картоплі сприяє
зростанню активності процесу азотфіксації.
Крім того, ініційовані бактеризацією росли-
ни потребують для конструктивного метабо-
лізму більшої кількості мінерального азоту,
ніж це має місце у небактеризованих рослин,
що відомо з літератури [15; 16].
Отже, фізіологічні потреби рослин в азо-
ті за використання Біограну зростають, від-
повідно, в ґрунті зменшується кількість азо-
тного добрива і субстрату для біологічної
денітрифікації. Наслідком цього є зменшен-
ня втрат азоту. За таких умов місце перетину
кривих продуктивності азотфіксації і газопо-
дібних втрат азоту на графіку зміщується
вправо. Проекція місця перетину обох кри-
вих на вісь ординат свідчить, що за умов ба-
ктеризації картоплі екологічно доцільними
нормами мінерального азоту є такі, що не
перевищують приблизно 100 кг/га.
Моделювання ситуації наприкінці веге-
таційного періоду картоплі (рис. 2) демонст-
рує такі ж особливості: за вирощування кар-
топлі без бактеризації екологічно допусти-
мими нормами мінерального азоту є такі, що
не перевищують 80 кг/га, а за використання
мікробного препарату Біограну — 100 кг/га.
Отже, технологія вирощування культу-
ри, що передбачає застосування Біограну,
розширює діапазон екологічно допустимих
норм мінерального азоту.
Отримані результати підтверджуються
даними трирічних досліджень.
Теоретично подібного ефекту можна до-
сягти, застосовуючи й інші агроприйоми,
здатні підвищити ступінь засвоєння росли-
нами мінерального азоту і, відповідно, зме-
ншити активність денітрифікації (або, на-
приклад, зв’язати його невикористану рос-
линами частину в ґрунті, застосовуючи
органічну речовину з широким співвідно-
шенням С/N).
Під час моделювання оптимізації азот-
ного удобрення іншої культури — гороху,
яка відрізняється від картоплі як потребами в
азоті, так і типом азотного живлення, що
включає засвоєння симбіотично зв’язаного
азоту з повітря, можемо спостерігати у фазу
цвітіння зростання активності азотфіксації за
застосування невисоких норм технічного
азоту і стрімке зниження показників за вне-
сення в ґрунт норми на рівні 90 кг/га (рис.
3 А). Проекція місця перетину кривих зале-
жності продуктивності азотфіксації і непро-
дуктивних втрат елементу від норм добрив
на вісь ординат свідчить, що екологічно до-
пустимими є такі, що не перевищують N60.
Проте застосування для передпосівної
бактеризації насіння гороху мікробного пре-
парату Ризогуміну дозволяє збільшити еко-
логічно допустимі норми мінерального азоту
до рівня 75 кг/га (рис. 3 Б).
— азотфіксація — денітрифікація
А Б
Рис. 2. Модель оптимізації азотного удобрення картоплі за показниками активності
процесів азотфіксації і денітрифікації, фаза відмирання бадилля.
А — за вирощування без бактеризації; Б — за вирощування з Біограном.
0
40
80
120
160
200
Контроль N40 N80 N120
N
г
/г
а
за
д
об
у
0
40
80
120
160
200
Контроль N40 N80 N120
N
г
/г
а
за
д
об
у
Контроль N40 N80 N120 Контроль N40 N80 N120
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
8
— азотфіксація — денітрифікація
А Б
Рис. 3. Модель оптимізації азотного удобрення гороху за показниками активності про-
цесів азотфіксації і денітрифікації, фаза цвітіння.
А — за вирощування без бактеризації; Б — за вирощування з Ризогуміном.
Водночас може виникнути таке питання:
оскільки передпосівна бактеризація сприяє
інтенсифікації процесу азотфіксації, чому
зменшується активність біологічної денітри-
фікації? На нашу думку, попри зростання ні-
трогеназної активності, збільшується також і
засвоєння мінеральних азотних сполук з ґру-
нту для забезпечення метаболічних потреб
ініційованого рослинного організму, що опо-
середковано підтверджують результати облі-
ку урожайності культури.
Моделювання ситуації у фазу утворення
бобів демонструє практично такі ж особли-
вості (рис. 4).
Отже, співставлення привхідної (азотфі-
ксація) і непродуктивної витратної (денітри-
фікація) частин балансу азоту в агроценозах
дозволяє визначити межу екологічно допус-
тимого азотного мінерального удобрення
сільськогосподарських культур.
Наскільки може задовольнити сільсько-
господарське виробництво, орієнтоване на
отримання високих показників урожайності
культур, обґрунтовані нами рівні азотного
удобрення? Розглянемо це, аналізуючи уро-
жайність картоплі в польовому стаціонарно-
му досліді (табл. 1).
Результати обліку урожайності культури
свідчать, що найбільші прирости у блоці до-
сліду без застосування Біограну спостеріга-
ються за використання N80P80K80. Найвища
норма туків також сприятливо позначається
на продуктивності, але приріст урожаю до
показника, відміченого за внесення середньої
в досліді норми добрив, значно менший і не
перевищує 13,1 %.
Застосування біопрепарату сприяє зрос-
танню урожайності картоплі по всіх дослі-
джених агрофонах. Цікаво, що Біогран, за-
стосований по фону N80P80K80, забезпечує
формування урожайності культури навіть
більшою мірою, ніж це має місце за внесен-
ня лише мінеральних добрив у нормі
N120P120K120 — 25,8 т/га проти 24,2 т/га від-
повідно.
Застосування препарату по фону найви-
щої норми мінеральних добрив сприяє отри-
манню статистично вірогідного додаткового
урожаю на рівні 3,3 т/га.
Слід зазначити, що відносно невисока
продуктивність азотфіксації в агроценозах
картоплі, яка не перевищує 170 г азоту на ге-
ктар за добу (навіть якщо допустити, що
протягом вегетаційного періоду це було пос-
тійним, то сумарна продуктивність не буде
перевищувати 15 кг/га/сезон), не зможе за-
безпечити відмічені високі прирости уро-
жаю. Цілком імовірно, що ініційовані бакте-
ризацією рослини картоплі для конструктив-
ного метаболізму використовували значно
0
100
200
300
400
500
600
Контроль N30 N60 N90
N
г
/г
а
за
д
об
у
0
100
200
300
400
500
600
Контроль N30 N60 N90
N
г
/г
а
за
д
об
у
Контроль N30 N60 N90 Контроль N30 N60 N90
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
9
— азотфіксація — денітрифікація
А Б
Рис. 4. Модель оптимізації азотного удобрення гороху за показниками активності про-
цесів азотфіксації і денітрифікації, фаза утворення бобів.
А — за вирощування без бактеризації; Б — за вирощування з Ризогуміном.
Таблиця 1. Урожайність картоплі за різних норм мінеральних добрив та дії мікроб-
ного препарату Біограну
Норми мінеральних
добрив
Урожайність, т/га
(середнє за три роки)
Приріст від кожної
наступної дози добрив*
Приріст від
застосування Біограну
т/га % т/га %
Без інокуляції
Без добрив, контроль 11,6 – – – –
N40P40K40 14,2 2,6 22,4 – –
N80P80K80 21,4 7,2 50,7 – –
N120P120K120 24,2 2,8 13,1 – –
З Біограном
Без добрив 12,6 – – 1,0 8,6
N40P40K40 16,5 3,9 31,0 2,3 16,2
N80P80K80 25,8 9,3 56,4 4,4 20,6
N120P120K120 27,5 3,7 15,5 3,3 13,6
НІР05 1,9
Примітка. У таблицях 1 і 2: * — у т. ч. й за сумісної дії з біопрепаратом.
більшу частку азоту з добрив, про що опосе-
редковано може свідчити зменшення емісії
N2O з удобреного ґрунту (рис. 1 і 2).
Облік урожайності гороху свідчить про
загалом схожі до вищеописаних залежності
від удобрення, проте має і певні особливості
(табл. 2). Передусім, продуктивність азотфі-
ксації в агроценозах гороху є суттєво вищою
проти продуктивності процесу під картоп-
лею, що може вплинути на азотне живлення
рослин. Як вже було відзначено вище, знач-
ною мірою процес активізується за викорис-
тання мікробного препарату. Водночас під
час визначення продуктивності азотфіксації
відзначено суттєве зниження показників над-
ходження «біологічного» азоту за високих
агрофонів. Екстраполяція особливостей пе-
ребігу біологічних процесів на показники за-
лежності урожайності від досліджуваних
чинників може свідчити про інтенсифікацію
0
100
200
300
400
500
600
700
Контроль N30 N60 N90
N
г
/г
а
за
д
об
у
0
100
200
300
400
500
600
700
Контроль N30 N60 N90
N
г
/г
а
за
д
об
у
Контроль N30 N60 N90 Контроль N30 N60 N90
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
10
Таблиця 2. Урожайність гороху за різних норм мінеральних добрив та дії мікробного
препарату Ризогуміну
Норми мінеральних
добрив
Урожайність, т/га
(середнє за три роки)
Приріст від кожної
наступної дози добрив*
Приріст від
інокуляції
т/га % т/га %
Без інокуляції
Без добрив, контроль 1,99 – – – –
N30P30K30 2,42 0,43 21,6 – –
N60P60K60 2,63 0,21 8,7 – –
N90P90K90 2,82 0,19 7,2 – –
З Ризогуміном
Без добрив 2,26 – – 0,27 13,6
N30P30K30 2,88 0,62 27,4 0,46 19,0
N60P60K60 3,03 0,25 8,7 0,50 19,0
N90P90K90 3,22 0,19 6,3 0,40 14,2
НІР05 0,15
засвоєння ініційованими бактеризацією рос-
линами також і мінеральних сполук азоту.
Отже, за використання Ризогуміну може
бути інтенсифікованим як симбіотрофне жи-
влення азотом рослин гороху, так і мінера-
льне.
Екологічно допустимі норми мінераль-
ного азотного удобрення, визначені за спів-
ставлення показників продуктивності азот-
фіксації та втрат N-N2O, забезпечують й одні
з найбільших приростів урожаю сільськогос-
подарських культур
Висновки. Екологічно допустимі норми
мінерального азотного удобрення сільсько-
господарських культур доцільно визначати
за показниками продуктивності процесу азо-
тфіксації та втрат N-N2O. За використання
мікробних препаратів у технологіях вирощу-
вання сільськогосподарських культур діапа-
зон екологічно допустимих норм мінераль-
ного азоту розширюється.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Науково-методичні рекомендації з опти-
мізації мінерального живлення сільськогоспо-
дарських культур та стратегії удобрення / за заг.
ред. М. М. Городнього. К., 2004. 140 с.
2. Созінов О. О., Козлов М. В., Лапа М. А.,
Тараріко Ю. О., Палапа Н. В., Цвей Я. П. Агро-
екологічні основи раціонального використання
добрив. Агроекологія і біотехнологія. К. : Аграр-
на наука, 1996. С. 77–95.
3. Якість ґрунтів та сучасні стратегії удоб-
рення / за ред. Д. Мельничука, Дж. Гофмана,
М. Городнього. К. : Арістей, 2004. 488 с.
4. Башкин В. И. Агрогеохимия азота. Пущи-
но : Изд-во АН СССР, 1987. 270 с.
5. Кореньков Д. А. Вопросы агрохимии азо-
та и экология. Агрохимия. 1990. № 11. С. 28–37.
6. Umarov M., Shabaev V., Smolin V., Aseeva O.
Incorporation of «biological» nitrogen by nonleg-
umenous plants during associative N2-Fixation.
IX Int. Symp. Soil Biol. and conservation of the Bio-
sphere. Pap. Sorpon. 1985. P. 65.
7. Ladha J. K., Tiror A. C., Caldo G., Watana-
be I. Rice-plant-associated N2-fixation as affected by
genotype, in organic N fertilizer and organic ma-
nure. Transaction of XIII Congr. Int. Soc. Soil Sci.
Hamburg, 1986. Vol. 2. P. 598–599.
8. Волкогон В. Биологическая трансформа-
ция азота. Palmarium Academic publishing, 2013.
116 c.
9. Визначення фізіологічно (екологічно)
доцільних доз мінерального азоту в технологіях
вирощування сільськогосподарських культур :
науково-методичні рекомендації. К. : ІСГМ
УААН, 2010. 33 с.
10. Hutchinson G. L, Livingston G. P, Hea-
ly R. W, Striegl R. C. Chamber measurement of sur-
face-atmosphere trace gas exchange: numerical
evaluation of dependence on soil, interfacial layer,
and source sink properties. Journal of Geophysical
Research. 2000. 105 (D7). P. 8865–8875. https:/
doi.org/10.1029/1999JD901204
11. Kusa K, Sawamoto T, Hu R. Hatano R.
Comparison of the closed-chamber and gas concen-
tration gradient methods for measurement of CO2
and N2O fluxes in two upland field soils. Soil Sci-
ence and Plant Nutrition. 2008. 54 (5). P. 777–785.
https://doi.org/10.1111/j.1747-0765.2008.00292.x
12. Звягинцев Д. Г. Методы почвенной мик-
робиологии и биохимии. Москва: МГУ, 1991.
304 с.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
11
13. Волкогон В. В. Експериментальна ґрун-
това мікробіологія: монографія. К. : Аграрна на-
ука, 2010. 464 с.
14. Hardy R. W. F., Holsten R. D., Jack-
son E. K., Burris R. S. The acetylene-ethylene assay
for N2-fixation: laboratory and field evolution. Plant
Physiol. 1968. № 43. P. 1185–1207. https://doi.org/
10.1104/pp.43.8.1185
15. Lin W., Okon Y., Yardy R. W. R. F. En-
hauced mineral uptake by Zea mays and Sorghum
bicolor roots inoculated with Azospirillum bra-
silense. Appl. Environ. Microbiol. 1983. 45, № 6.
P. 1775–1779.
16. Волкогон В. В., Дімова С. Б., Волко-
гон К. І., Борулько Р. О., Бердніков О. М. Вплив
мікробних препаратів на засвоєння культурними
рослинами поживних речовин. Вісник аграрної
науки. 2010. № 5. С. 25–28.
Отримано 21.08.2019
https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.3-12
UDC 579.64:631.86/87:631.427
OPTIMIZATION OF NITROGEN MINERAL FERTILIZATION
OF AGRICULTURAL CULTURES BY THE PARAMETERS
OF THE INTENSITY OF THE NITROGEN FIXATION
AND DENITRIFICATION PROCESSES
V. V. Volkohon, S. B. Dimova, К. І. Volkohon, V. P. Gorban,
N. P. Shtanko, N. V. Lutsenko, V. P. Sydorenko
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
e-mail: volkogon@ukr.net
Objective. Investigate the performance of the nitrogen fixation and process of N-N2O loss un-
der the cultivation of potatoes and peas on the leached chornozem under various mineral agrarian
backgrounds and the use of microbial preparations and to determine the ecological compromise
normal rate of mineral nitrogen, under which the emission losses of nitrogen compounds will not
exceed the intake of “biological” nitrogen in agrocenoses. Methods. Field experiment, gas chroma-
tographic. Results. Studies of the activity of nitrogen fixation and N2O emission in situ in potato
and pea agrocenoses using different rates of mineral fertilizers and microbial preparations, with
subsequent calculations of the parameters of intake of the “biological” nitrogen and emission loss-
es of the element indicate the possibility of determining the conditions (doses of mineral nitrogen)
for which equality between profit and non-productive expenditure of the nitrogen balance is
achieved. This amount of mineral nitrogen can be considered environmentally permissible, its ex-
cess is undesirable due to a decrease in the intake of “biological” nitrogen and increased activity
of the denitrification process. For potatoes grown on leached chornozem, environmentally permis-
sible nitrogen fertilizer rate should be considered as 80 kg/ha, for peas — 60 kg/ha. The use of mi-
crobial preparations in the cultivation of crops promotes an increase in the range of environmen-
tally permissible normal rates of mineral nitrogen due to the formation of conditions under which
the bacterization of plants require more nitrogen compounds to ensure a constructive metabolism,
which additionally to increased nitrogen fixation activity is accompanied by an increase in the level
of consumption of mineral nitrogen in the soil. At the same time, the activity of biological denitrifi-
cation becomes reduced. Based on the obtained parameters, a model of optimization of nitrogen
mineral fertilization of agricultural cultures was developed. Conclusion. It is advisable to deter-
mine the ecologically permissible normal rates of mineral nitrogen fertilization of crops by the per-
formance indices of the nitrogen fixation process and N-N2O losses. In this case, the emission losses
of nitrogen compounds should not exceed the levels of intake of biologically bound nitrogen in ag-
rocenoses.
Key words: environmentally permissible levels of mineral fertilizers, nitrogen fixation, N2O
emission, mineral fertilizers, potatoes, peas, microbial preparations.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
12
REFERENCES
1. Naukovo-metodychni rekomendatsiyi z opty-
mizatsiyi mineralnoho zhyvlennya silskohospo-
darskykh kultur ta stratehiyi udobrennya [Scientific
and methodological recommendations for optimiza-
tion of mineral nutrition of crops and fertilizer strat-
egy]. 2004. Kyiv [in Ukrainian].
2. Sozinov, O. O., Kozlov, M. V., Lapa, M. A.,
Tarariko, Yu. O., Palapa, N. V., & Tsvei, Ya. P.
(1996). Ahroekolohichni osnovy ratsionalnoho vy-
korystannya dobryv [Agroecological basis for the
rational use of fertilizers]. Ahroekolohiya i bio-
tekhnolohiya — Agroecology and biotechnology,
Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
3. Melnichuk, D., Hoffman, J., & Horodny, M.
(Eds.). (2004). Yakist gruntiv ta suchasni stratehiyi
udobrennya [Soils quality and today fertilization
strategies]. Kyiv: Aristej [in Ukrainian].
4. Bashkin, V. I. (1987). Agrogeokhimiya azota
[Nitrogen agrogeochemistry] Pushchino: Izd. AN
SSSR [in Russian].
5. Korenkov, D. A. (1990). Voprosy agrokhimii
azota i ekologiya [Questions nitrogen agrochemistry
and ecology]. Agrokhimiya — Agrochemistry, 11,
28–37 [in Russian].
6. Umarov, M., Shabaev, V., Smolin, V., &
Aseeva, O. (1985). Incorporation of «biological» ni-
trogen by nonlegumenous plants during associative
N2-Fixation. IX Int. Symp. Soil Biol. and conserva-
tion of the Biosphere. Pap. Sorpon.
7. Ladha, J. K., Tiror, A. C., Caldo, G., & Wa-
tanabe, I. (1986). Rice-plant-associated N2-fixation
as affected by genotype, in organic N fertilizer and
organic manure. Transaction of XIII Congr. Int. Soc.
Soil Sci. Hamburg.
8. Volkogon, V. (2013). Biologicheskaya trans-
formatsiya azota [Biological nitrogen transforma-
tion]. Palmarium Academic publishing [in Russian].
9. Vyznachennja fiziologichno (ekologichno)
docilnyh doz mineralnogo azotu v tehnologijah vy-
roshhuvannja silskogospodarskyh kultur: naukovo-
metodychni rekomendacii (2010). [Determination of
physiologically (ecologically) expedient doses of
mineral nitrogen in technologies of cultivation of
crops: scientific and methodical recommendations].
Kyiv: ISGM UAAN [in Ukrainian].
10. Hutchinson, G. L., Livingston, G. P., Hea-
ly, R. W., & Striegl, R. G. (2000). Chamber meas-
urement of surface atmosphere trace gas interfacial
layer, and source/sink properties. J. Geophysical
Research., 105(D7), 8865–8875. https:/doi.org/
10.1029/1999JD901204.
11. Kusa K., Sawamoto T., Hu R., & Hatano R.
(2008). Comparison of the closed-chamber and gas
concentration gradient methods for measurement of
CO2and N2O fluxes in two upland field soils. Soil
Sci. Plant Nutr., 54(5), 777–785. https://doi.org/
10.1111/j.1747-0765.2008.00292.x
12. Zviagintsev, D. G. (1991). Metody poch-
vennoy mikrobiologii i biokhimii [Methods of soil
microbiology and biochemistry]. Moskva: MGU [in
Russian].
13. Volkogon, V. V. (2010). Eksperymentalna
gruntova mikrobiolohiya [Experimental soil micro-
biology]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].
14. Hardy, R. W. F., Holsten, R. D., Jack-
son, E. K., & Burris, R. S. (1968). The acetylene-
ethylene assay for N2-fixation: laboratory and field
evolution. Plant Physiol., 43, 1185–1207. https://
doi.org/10.1104/pp.43.8.1185
15. Lin, W., Okon, Y., & Yardy, R. W. R. F.
(1983). Enhauced mineral uptake by Zea mays and
Sorghum bicolor roots inoculated with Azospirillum
brasilense. Appl. Environ. Microbiol., 45 (6), 1775–
1779.
16. Volkogon, V. V., Dimova, S. B., Volko-
gon, K. I., Borulko, R. O., & Berdnikov, O. M.
(2010). Vplyv mikrobnykh preparativ na zasvoy-
ennya kulturnymy roslynamy pozhyvnykh rechovyn
[Influence of microbial preparations on the absorp-
tion of nutrients by cultivated plants]. Visnyk ahrar-
noyi nauky — Bulletin of agrarian science, 5, 25–28
[in Ukrainian].
Received 21.08.2019
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-64 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:03:18Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/2d/4842fab6b5a1c8bb94ea556d7825312d.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-642026-07-22T10:10:40Z OPTIMIZATION OF NITROGEN MINERAL FERTILIZATION OF AGRICULTURAL CULTURES BY THE PARAMETERS OF THE INTENSITY OF THE NITROGEN FIXATION AND DENITRIFICATION PROCESSES ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ Волкогон, В.В. Дімова, С. Б. Волкогон, К. І. Горбань, В. П. Штанько , Н. П. Луценко, Н. В. Сидоренко , В. П. environmentally permissible levels of mineral fertilizers nitrogen fixation N2O emission mineral fertilizers potatoes, peas microbial preparations мікробні препарати горох картопля мінеральні добрива емісія N2O азотфіксація екологічно допустимі норми мінеральних добрив Objective. Investigate the performance of the nitrogen fixation and process of N-N2O loss un-der the cultivation of potatoes and peas on the leached chornozem under various mineral agrarian backgrounds and the use of microbial preparations and to determine the ecological compromise normal rate of mineral nitrogen, under which the emission losses of nitrogen compounds will not exceed the intake of “biological” nitrogen in agrocenoses. Methods. Field experiment, gas chroma-tographic. Results. Studies of the activity of nitrogen fixation and N2O emission in situ in potato and pea agrocenoses using different rates of mineral fertilizers and microbial preparations, with subsequent calculations of the parameters of intake of the “biological” nitrogen and emission loss-es of the element indicate the possibility of determining the conditions (doses of mineral nitrogen) for which equality between profit and non-productive expenditure of the nitrogen balance is achieved. This amount of mineral nitrogen can be considered environmentally permissible, its ex-cess is undesirable due to a decrease in the intake of “biological” nitrogen and increased activity of the denitrification process. For potatoes grown on leached chornozem, environmentally permis-sible nitrogen fertilizer rate should be considered as 80 kg/ha, for peas — 60 kg/ha. The use of mi-crobial preparations in the cultivation of crops promotes an increase in the range of environmen-tally permissible normal rates of mineral nitrogen due to the formation of conditions under which the bacterization of plants require more nitrogen compounds to ensure a constructive metabolism, which additionally to increased nitrogen fixation activity is accompanied by an increase in the level of consumption of mineral nitrogen in the soil. At the same time, the activity of biological denitrifi-cation becomes reduced. Based on the obtained parameters, a model of optimization of nitrogen mineral fertilization of agricultural cultures was developed. Conclusion. It is advisable to deter-mine the ecologically permissible normal rates of mineral nitrogen fertilization of crops by the per-formance indices of the nitrogen fixation process and N-N2O losses. In this case, the emission losses of nitrogen compounds should not exceed the levels of intake of biologically bound nitrogen in ag-rocenoses. Мета. Дослідити продуктивність процесу азотфіксації та втрати N-N2O за вирощу-вання картоплі і гороху на чорноземі вилуженому за різних мінеральних агрофонів і викори-стання мікробних препаратів; визначити компромісну в екологічному відношенні норму мінерального азоту, за якої емісійні втрати азотних сполук не будуть перевищувати надхо-дження в агроценози «біологічного» азоту. Методи. Польового досліду, газохроматографі-чні. Результати. Дослідження активності азотфіксації і емісії N2O in situ в агроценозах ка-ртоплі і гороху за використання різних норм мінеральних добрив та мікробних препаратів з наступними розрахунками параметрів надходження «біологічного» азоту і емісійних втрат елементу свідчать про можливість визначення умов (доз мінерального азоту), за яких дося-гається рівність прибуткової і непродуктивної витратної частин балансу азоту. Таку кіль-кість мінерального азоту можна вважати екологічно допустимою, її перевищення небажа-не через зменшення надходження «біологічного» азоту і зростання активності процесу денітрифікації. Для картоплі за вирощування на чорноземі вилуженому екологічно допусти-мою нормою азотних добрив слід вважати 80 кг/га, для гороху — 60 кг/га. Застосування мі-кробних препаратів у вирощуванні сільськогосподарських культур сприяє збільшенню діапа-зону екологічно допустимих норм мінерального азоту внаслідок формування умов, за яких ініційовані бактеризацією рослини потребують більшої кількості азотних сполук для забез-печення конструктивного метаболізму, що супроводжується, крім зростання активності азотфіксації, підвищенням засвоєння мінерального азоту з ґрунту. Водночас зменшується активність біологічної денітрифікації. За отриманими показниками розроблено модель оп-тимізації азотного мінерального удобрення сільськогосподарських культур. Висновки. Еко-логічно допустимі норми мінерального азотного удобрення сільськогосподарських культур доцільно визначати за показниками продуктивності процесу азотфіксації та втрат N-N2O. Водночас емісійні втрати азотних сполук не повинні перевищувати рівні надходження в аг-роценози біологічно зв’язаного азоту. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2019-12-03 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/64 10.35868/1997-3004.30.3-12 Agricultural microbiology; Vol. 30 (2019): Agriciltural microbiology; 3-12 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 30 (2019): Сільськогосподарська мікробіологія; 3-12 1997-3004 10.35868/1997-3004.30 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/64/55 Авторське право (c) 2020 V. V. Volkohon, S. B. Dimova, К. І. Volkohon, V. P. Gorban, N. P. Shtanko, N. V. Lutsenko, V. P. Sydorenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | мікробні препарати горох картопля мінеральні добрива емісія N2O азотфіксація екологічно допустимі норми мінеральних добрив Волкогон, В.В. Дімова, С. Б. Волкогон, К. І. Горбань, В. П. Штанько , Н. П. Луценко, Н. В. Сидоренко , В. П. ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ |
| title | ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ |
| title_alt | OPTIMIZATION OF NITROGEN MINERAL FERTILIZATION OF AGRICULTURAL CULTURES BY THE PARAMETERS OF THE INTENSITY OF THE NITROGEN FIXATION AND DENITRIFICATION PROCESSES |
| title_full | ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ |
| title_fullStr | ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ |
| title_full_unstemmed | ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ |
| title_short | ОПТИМІЗАЦІЯ АЗОТНОГО МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗА ПОКАЗНИКАМИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПРОЦЕСІВ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА ДЕНІТРИФІКАЦІЇ |
| title_sort | оптимізація азотного мінерального удобрення сільськогосподарських культур за показниками інтенсивності процесів азотфіксації та денітрифікації |
| topic | мікробні препарати горох картопля мінеральні добрива емісія N2O азотфіксація екологічно допустимі норми мінеральних добрив |
| topic_facet | environmentally permissible levels of mineral fertilizers nitrogen fixation N2O emission mineral fertilizers potatoes peas microbial preparations мікробні препарати горох картопля мінеральні добрива емісія N2O азотфіксація екологічно допустимі норми мінеральних добрив |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/64 |
| work_keys_str_mv | AT volkogonvv optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT dímovasb optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT volkogonkí optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT gorbanʹvp optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT štanʹkonp optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT lucenkonv optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT sidorenkovp optimizationofnitrogenmineralfertilizationofagriculturalculturesbytheparametersoftheintensityofthenitrogenfixationanddenitrificationprocesses AT volkogonvv optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí AT dímovasb optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí AT volkogonkí optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí AT gorbanʹvp optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí AT štanʹkonp optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí AT lucenkonv optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí AT sidorenkovp optimízacíâazotnogomíneralʹnogoudobrennâsílʹsʹkogospodarsʹkihkulʹturzapokaznikamiíntensivnostíprocesívazotfíksacíítadenítrifíkacíí |