ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ
Objective. To evaluate the influence of different fertilizer systems in combination with microbial preparations on the change of nutritional regime of sod-podzolic soil and the yield of crops of short-term crop rotation in the Polissia region. Methods. Fields — stationary experiment, la...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/71 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465537193639936 |
|---|---|
| author | Потапенко, Л. В. Скачок, Л. М. Горбаченко, Н. І. |
| author_facet | Потапенко, Л. В. Скачок, Л. М. Горбаченко, Н. І. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Л. В. Потапенко",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Л. М. Скачок",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
},
{
"author": "Н. І. Горбаченко",
"institution": "Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН"
}
] |
| author_sort | Потапенко, Л. В. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:41Z |
| description | Objective. To evaluate the influence of different fertilizer systems in combination with microbial preparations on the change of nutritional regime of sod-podzolic soil and the yield of crops of short-term crop rotation in the Polissia region. Methods. Fields — stationary experiment, laboratory, mathematical and statistical. Results. On the basis of studies conducted in a long-term stationary experiment on sod-podzolic soil, analysis and determination of dependence between the content of available compounds of nitrogen, phosphorus, potassium on fertilizer systems and microbial preparations was performed. It was found that the highest nutrient reserves in the soil were in the organo-mineral fertilizer system “manure + green manure + NPK” in combination with microbial preparations: the content of mineral compounds of nitrogen — 82.32 kg/ha, available phosphorus — 223 mg/kg of soil, and exchangeable potassium — 122 mg/kg, which is 1.8, 1.4 and 1.6 times higher than the parameter of the mineral fertilizer system, respectively. At the same time, due to the inoculation of seeds nitrogen reserves in the soil can increase up to 26 %. The application of the fertilizer system “manure + green manure + NPK” provides an optimal level of root nutrition of crops of short-term crop rotation and, as a consequence, the highest productivity of crops, which amounted to: winter rye — 5.2 FU (fodder units), potatoes — 7.7 FU, oats — 3.3, lupine — 3.8 FU on background without inoculation and 5.7, 8.3, 3.9 and 4.4 FU, respectively, when microbial preparations were applied. The increase due to inoculation with this fertilizer system amounted to 0.5 fodder units (FU) for winter rye, 0.5 FU for potatoes, and 0.6 FU for oats, and 0.6 FU for lupine. Conclusion. The nutrient regime of sod-podzolic soil depends on the use of various fertilizer systems in combination with microbial preparations. Organic-mineral fertilizer system “manure + green manure + NPK” under the use of microbial preparations is most effective for growing crops on sod-podzolic soil in short-term crop rotation. This combined fertilizer system contributes to the greatest accumulation of nutrient reserves: nitrogen mineral compounds — 82.3 kg/ha, available phosphorus — 220 mg/kg of soil and exchangeable potassium — 122 mg/kg. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.30.39-45 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
39
Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30. С. 39–45.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.39-45
УДК 631.82:631.416
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ
УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ
Л. В. Потапенко, Л. М. Скачок, Н. І. Горбаченко
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97; м. Чернігів, 14035, Україна; e-mail: potapienko74@ukr.net
Мета. Оцінити вплив різних систем удобрення в поєднанні з мікробними препаратами
на зміну поживного режиму дерново-підзолистого ґрунту та урожайність культур корот-
коротаційної сівозміни в зоні Полісся. Методи. Польові — стаціонарний дослід, лаборатор-
ні, математико-статистичні. Результати. На основі досліджень, проведених у тривалому
стаціонарному досліді на дерново-підзолистому ґрунті, здійснено аналіз та визначено зале-
жність вмісту доступних сполук азоту, фосфору, калію від систем удобрення та мікробних
препаратів. Встановлено, що найвищі запаси поживних речовин у ґрунті були за органо-
мінеральної системи удобрення «гній + сидерат + NPK» у поєднанні з мікробними препара-
тами: вміст мінеральних сполук азоту — 82,32 кг/га, доступного фосфору — 223 мг/кг ґру-
нту та обмінного калію — 122 мг/кг, що відповідно, в 1,8; 1,4 та 1,6 рази більше за показни-
ки мінеральної системи удобрення. Водночас за рахунок інокуляції насіння запаси азоту в
ґрунті можуть підвищуватися до 26 %. Застосування системи удобрення «гній + сидерат +
+ NPK» забезпечує оптимальний рівень кореневого живлення культур короткоротаційної
сівозміни і, як наслідок, найвищу продуктивність культур, яка склала: жита озимого —
5,2 кормових одиниць (к. од.), картоплі — 7,7 к. од., вівса — 3,3, люпину — 3,8 к. од. на фоні
без інокуляції та 5,7; 8,3; 3,9 і 4,4 к. од. відповідно за використання мікробних препаратів.
Приріст від інокуляції за цією системою удобрення склав на житі озимому — 0,5 к. од., ка-
ртоплі — 0,5 к. од., вівсі — 0,6 к. од. та люпині — 0,6 к. од. Висновки. Поживний режим де-
рново-підзолистого ґрунту залежить від застосування різних систем удобрення в поєднанні
з мікробними препаратами. Найбільш ефективною за вирощування сільськогосподарських
культур на дерново-підзолистому ґрунті у короткоротаційній сівозміні є органо-мінеральна
система удобрення «гній + сидерат + NPK» за використання мікробних препаратів. Ця
комбінована система удобрення сприяє найбільшому накопиченню запасів поживних речо-
вин: мінеральних сполук азоту — 82,3 кг/га, доступного фосфору — 220 мг/кг ґрунту та об-
мінного калію — 122 мг/кг.
Ключові слова: сидерат, гній, врожайність, система удобрення, азот, фосфор, калій.
Вступ. Зростання кількості населення на
планеті настійно вимагає розробок нових
способів, технологій збільшення врожайності
сільськогосподарських культур. Вирішення
цього завдання на сучасному етапі неможли-
ве без широкого застосування органічних,
мінеральних добрив та бактеріальних препа-
ратів. Мікробні препарати в сучасних аграр-
них технологіях відіграють все більшу роль у
продукційному процесі сільськогосподарсь-
ких культур. Саме мікроорганізми є відпові-
дальними за перетворення низки складних
сполук у прості, доступні для засвоєння рос-
линами, сприяють оптимізації формування
оптимального фітогормонального пулу у ґру-
нтах агроценозів. Тому рослина в оточенні
повноціного комплексу мікроорганізмів оде-
ржує необхідне кореневе живлення, фізіоло-
гічно активні речовини і, як наслідок, реалі-
зує свій генетичний потенціал.
Сьогодні унаслідок необґрунтованого за-
стосування мінеральних добрив, пестицидів,
© Л. В. Потапенко, Л. М. Скачок, Н. І. Горбаченко, 2019
40
порушення сівозмін тощо у більшості ґрун-
тів окремі мікроорганізми, які вважалися ін-
дикаторами родючості, перебувають на грані
зникнення. Їх місце займають нетипові для
ґрунтотворного процесу бактерії та мікромі-
цети. Тому навіть за достатнього мінераль-
ного живлення сільськогосподарські культу-
ри не забезпечують повноцінного врожаю. У
зв’язку з цим виникає потреба застосування
агроприйомів, спрямованих на збільшення
кількості агрономічно цінних мікроорганіз-
мів у ґрунтах. Одним із них є застосування
передпосівної інокуляції насіння сільського-
сподарських культур.
Сучасне землеробство базується на ви-
рощуванні культур з високим експортним
потенціалом, що несе за собою відчуження
біогенних елементів за межі екосистеми. Пи-
тання повернення поживних речовин і збе-
реження родючості ґрунтів, особливо мало-
буферних, в зоні Полісся загострюється у
зв’язку з обмеженим внесенням гною (нижче
норми у 4–5 разів), а також високою пито-
мою часткою у сівозміні культур інтенсив-
ного типу і низькою — багаторічних трав.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій. У процесі виробництва рівень родючос-
ті змінюється, а тому його слід регулярно
вивчати, відстежувати в динаміці, оцінювати
та забезпечувати збереження і відтворення.
Одним з основних і, очевидно, безальтерна-
тивних шляхів розв’язання проблем збере-
ження і відтворення ґрунтового потенціалу
нині є впровадження в агровиробництво аль-
тернативних біологізованих технологій з
нормованим антропогенним навантаженням
на ґрунтовий покрив [1].
У сучасному землеробстві питома частка
біологічного азоту в загальному балансі азот-
ного живлення рослин не перевищує 10 % і
складає всього 6–8 кг/га ріллі. За оптимізації
агротехнічних та мікробіологічних факторів
можна збільшити частку біологічного азоту
до 35 кг/га. У США потреби сільського гос-
подарства в азоті задовольняються на 31 %
за рахунок мінеральних добрив, на 14,2 % —
за рахунок гною і на 44,8 % — за рахунок бі-
ологічного азоту [2].
Суттєво збільшити продуктивність азот-
фіксації можна за використання мікробних
препаратів. Проте за різних систем удобрен-
ня і залежно від погодних умов біопрепарати
по-різному проявляють свою ефективність.
Оптимізуючи ґрунтову кислотність шляхом
хімічної меліорації, застосуванням енергети-
чного матеріалу – свіжої органічної речови-
ни у вигляді фітомаси сидеральних культур
та побічної продукції, забезпечуючи оптима-
льний водно-повітряний і тепловий режими
ґрунту можливо створити середовище, яке
гарантує стабільну та ефективну дію мікроб-
них препаратів [3; 4].
Проведений на підставі отриманих ре-
зультатів досліджень [5] аналіз взаємозв’язку
продуктивності сівозміни з окультуренням
ґрунту свідчить, що за продуктивності до
5 т/га зернових одиниць відсутня пряма ко-
реляція між хімічним складом рослин, сту-
пенем окультурення ґрунтів і продуктивніс-
тю сільськогосподарських культур, що вка-
зує на наявність механізмів саморегуляції у
системі «ґрунт — рослина». Водночас за
продуктивності сівозміни 8,8 т/га зернових
одиниць змінюється хімічний склад рослин у
бік збільшення вмісту основних елементів
живлення, а винос їх з урожаєм підвищуєть-
ся: азоту — в 2,3 раза, фосфору — в 2 раза,
калію — в 1,8 раза.
Отже, саморегуляція в системі може
здійснюватися лише до певного рівня вро-
жайності культур (і, на нашу думку, протя-
гом певного часу). Аналіз робіт вітчизняних і
зарубіжних дослідників [3–5] свідчить, що за
будь-якої системи землеробства важливо за-
безпечити рослини необхідною кількістю
біогенних елементів живлення в оптималь-
ному співвідношенні та в доступних для
рослин формах. Це одна з основних умов
формування високих урожаїв сільськогоспо-
дарських культур і якості продукції. Водно-
час дефіцит поживних речовин за їх виносу з
урожаєм не можна системно планувати на
бідних ґрунтах (бездефіцитний або навіть
негативний баланс біогенних елементів до-
пускається лише на добре окультурених ґру-
нтах). У майбутньому необхідно проводити
постійний моніторинг стану забезпеченості
ґрунтів сполуками біогенних елементів; в
іншому разі через кілька років негативний
баланс поживних речовин у ґрунті неминуче
призведе до їх виснаження, а отже, і знижен-
ня врожайності сільськогосподарських куль-
тур [5]. Технологічно важливим є штучне за-
безпечення агроценозів агрономічно корис-
ними мікроорганізмами («у потрібному
місці, у потрібній кількості, у потрібний час»
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
41
[6]). На цьому базується ідея застосування
мікробних препаратів в екологічно безпеч-
них технологіях вирощування сільськогос-
подарських культур.
Тому вивчення закономірностей оптимі-
зації ґрунтового живлення рослин за різних
систем удобрення у поєднанні з інокуляцією
є важливим і актуальним питанням. Це дасть
можливість зекономити близько 30 % міне-
рального азоту, значно підвищити якість
продукції, рівень біологізації землеробства
та рентабельності агротехнології.
Мета досліджень — оцінити вплив різ-
них систем удобрення в поєднанні з мікроб-
ними препаратами на зміну поживного
режиму дерново-підзолистого ґрунту та
урожайність культур короткоротаційної сіво-
зміни.
Матеріали та методи досліджень. Дос-
лідження ефективності різних систем удоб-
рення виконували на базі стаціонарного
польового досліду впродовж 2016–2019 рр.
за вирощування культур у короткоротаційній
сівозміні «люпин – жито озиме – картопля –
овес» методом розщеплення ділянок на двох
фонах: І — з інокуляцією та ІІ — без іноку-
ляції. Для інокуляції насіння використовува-
ли такі мікробні препарати: люпину — Ризо-
гумін (Bradyrhizobium sp.), жита озимого —
Діазобактерин (Azospirillum brasilense), кар-
топлі — Біогран (Azospirillum brasilense), ві-
вса — Мікрогумін (Azospirillum brasilense).
Середня сівозмінна норма внесення міне-
ральних добрив — N60Р50К60, органічних
(гній) — 10 т/га. Норми застосування добрив
під культури сівозміни складають: жито
озиме — N60Р50К60, картопля — N120Р90К120,
люпин — Р20К20, овес — N60Р50К60. На фоні
інокуляції дози технічного фосфору та азоту
зменшували на 20 кг/га в діючій речовині. Як
сидеральні культури вирощували люпин ву-
зьколистий (далі — сидерат 1) та жито озиме
(сидерат 2).
Розмір дослідної ділянки — 102 м2 (17×
×6 м), облікової — 60 м2 (15×4 м), повтор-
ність досліду чотириразова. Спосіб розмі-
щення ділянок у польовому досліді — рен-
домізований. Агротехніка культур — загаль-
ноприйнята для зони Полісся.
Ґрунт польового стаціонарного досліду
має середній ступінь кислотності — рНKCl
4,9, низький вміст гумусу — 1,1 %, вміст ру-
хомих форм фосфору — 179,0 мг/кг ґрунту,
калію обмінного — 70–90 мг/кг ґрунту,
гідролітична кислотність — 2,8 мг-екв. на
100 г ґрунту.
Результати та їх обговорення. Очевид-
ним є те, що підвищенню урожайності та
виробництву якісної продукції сприяють мі-
кробні препарати, насамперед, на основі азо-
тфіксувальних і фосфатмобілізувальних мік-
роорганізмів. Використання мікробних пре-
паратів є одним із шляхів подолання
азотного і фосфорного дефіциту у рослинни-
цтві. Вони сприяють деструкції важкороз-
чинних сполук у ґрунті, підвищують рівень
використання азотних і фосфорних добрив,
стимулюють захисні сили рослин, сприять
їхньому росту та розвитку.
Зрозуміло, що із застосуванням лише
мікробних препаратів неможливо забезпечи-
ти такий рівень мінерального живлення рос-
лин, який сприяв би отриманню високої
врожайності сільськогосподарських культур.
Важливо обґрунтувати оптимальне поєднан-
ня мікробних препаратів із певними систе-
мами удобрення, яке б забезпечило їх високу
ефективність.
Згідно з отриманими даними встановле-
но (табл. 1), що найнижчі запаси мінераль-
ного азоту у ґрунті були на контролі —
16,8 кг/га без інокуляції насіння та 18,0 кг/га
на фоні інокуляції. Тривале застосування до-
сліджуваних систем удобрення по-різному
впливало на динаміку цього показника. Най-
більше мінерального азоту в ґрунті накопи-
чувалося у варіанті з органо-мінеральною
системою удобрення «сидерат + гній + NPK».
Відтак запаси мінеральних сполук азоту
збільшилися щодо контролю із 16,8 до
59,9 кг/га на фоні без інокуляції та з 18,0 до
82,3 кг/га на фоні інокуляції насіння мікроб-
ними препаратами.
За використання подвійної норми гною
«гній, 20 т/га» та традиційної системи удоб-
рення «NPK + гній» запаси азоту збільшили-
ся відповідно на 204 та 198 % на фоні без
інокуляції та на 207 і 199 % на фоні інокуля-
ції щодо контролю. Найнижчий приріст від-
значено при застосуванні мінеральної систе-
ми удобрення — 64 та 68 % відповідно фо-
нам, за 16,8 та 18,0 кг/га на контролях.
Доповнення мінеральної та традиційної сис-
теми удобрення сидерацією посилює мінера-
лізаційні процеси у ґрунті, про що свідчить
зростання запасів мінерального азоту. За
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
42
Таблиця 1. Запаси мінеральних сполук азоту в дерново-підзолистому ґрунті залежно
від різних систем удобрення та мікробних препаратів (середнє за 2016–2019 рр.)
Варіанти досліду
N-NO3, мг/кг N-NH4, мг/кг
N-NO3 + N-NH4
I II
I* II** I II кг/га
± до контро-
лю кг/га
± до контро-
лю
кг/га % кг/га %
Контроль (без добрив) 4,0 4,2 1,6 1,8 16,8 – – 18,0 – –
N60P50K60 6,2 6,4 8,6 9,0 44,4 27,6 64 46,3 28,3 68
Сидерат 1 + N60P50K60 9,4 9,6 11,8 12,1 63,6 46,8 179 65,3 47,3 181
Сидерат 2 + N60P50K60 8,9 9,3 11,1 11,4 59,9 43,1 157 61,9 43,9 162
Гній + N60P50K60 11,6 11,8 10,7 10,9 66,8 50,1 198 67,9 49,9 199
Сидерат 1 + гній +
N60P50K60
13,1 14,5 12,5 12,9 76,7 59,9 257 82,3 64,3 283
Гній, 20 т/га 12,5 11,8 10,1 11,4 67,9 51,1 204 69,6 51,6 207
НІР0,95 0,5 0,6 0,6 0,6
Примітка. тут і в табл. 2 і 3: І* — без інокуляції; ІІ** — за використання мікробних препаратів
для передпосівної інокуляції насіння.
рахунок сидерації відбулося зростання вміс-
ту сполук азоту на 115 % та 113 % відносно
мінеральної та на 59 і 84 % — відносно тра-
диційної відповідно фонам.
Отже, запаси мінеральних сполук азоту
залежать від виду добрив та швидкості тран-
сформації в ґрунті. Найбільше мінерального
азоту в ґрунті накопичувалося за органо-
мінеральної системи удобрення «сидерат +
гній + NPK». Запаси мінеральних сполук
азоту збільшилися із 16,80 до 76,74 кг/га на
фоні без інокуляції та із 18,00 кг/га до
82,32 кг/га на фоні інокуляції щодо контро-
лю, що на 15 і 21 % також більше за показ-
ники, отримані за традиційної системи удоб-
рення. Мікробні препарати здатні підвищити
цей показник до 7 %.
Дослідження показали (табл. 2), що вміст
фосфору за Кірсановим навіть на контрольних
варіантах становив 146 мг/кг та 145 мг/кг від-
повідно фонам. Мінеральна система удоб-
рення сприяла підвищенню цього показника
на 17 мг/кг на фоні без інокуляції та на
18 мг/кг на фоні інокуляції. Найвищий вміст
фосфору в ґрунті відмічено за органо-міне-
ральної системи удобрення «сидерат + гній +
NPK» і становив 223 мг/кг та 220 мг/кг відповід-
но фонам, що в 1,52 раза більше за контроль.
Слід відзначити, що забезпеченість дер-
ново-підзолистого ґрунту доступним фосфо-
ром за використання всіх досліджуваних си-
стем удобрення була високою і достатньо
високою — 163–223 мг/кг та 163–220 мг/кг
відповідно фонам.
У сівозміні, де передбачена калієфільна
культура картопля, у контрольному варіанті
та за мінеральної системи удобрення вміст
калію був низьким (табл. 2) і становив
51,76 мг/кг на фоні без інокуляції та
50,76 мг/кг на фоні інокуляції. За застосу-
вання систем удобрення «гній, 20 т/га»,
«NPK + гній», «NPK + сидерат I» та «NPK +
сидерат II» цей показник перебував у межах
80–99 мг/кг на фоні без інокуляції та 81–
97 мг/кг на фоні інокуляції, тобто характери-
зувався як середній. Поєднання традиційної
системи із сидерацією забезпечувало висо-
кий вміст обмінного калію у дерново-підзо-
листому ґрунті — на рівні 121–122 мг/кг від-
повідно фонам.
Отже, застосуванням різних систем удо-
брення в поєднанні з мікробними препарата-
ми можна ефективно регулювати поживний
режим дерново-підзолистого ґрунту.
У результаті проведених досліджень
встановлено, що найбільш ефективною щодо
продуктивності сівозміни є органо-мінераль-
на система удобрення «сидерат + гній +
NPK». За цієї системи удобрення отримали
найвищу продуктивність культур сівозміни.
Так, продуктивність жита озимого підвищи-
лась у 1,2 раза, картоплі — у 1,5 раза, вів-
са — у 1,3 раза, люпину вузьколистого — у
1,5 раза відносно показників, отриманих за
мінеральної системи удобрення на фоні без
інокуляції (табл. 3).
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
43
Таблиця 2. Запаси фосфору та калію в дерново-підзолистому ґрунті залежно від
різних систем удобрення та мікробних препаратів (середнє за 2016–2019 рр.)
Варіанти
досліду
P2O5 K2O
I II I II
мг/кг
± до конт-
ролю мг/кг
± до конт-
ролю мг/кг
± до конт-
ролю мг/кг
± до конт-
ролю
мг/кг % мг/кг % мг/кг % мг/кг %
Контроль
(без добрив) 146 – – 145 – – 51 – – 50 – –
N60P50K60 163 17 12 163 18 12 76 25 49 76 26 52
Сидерат 1 +
N60P50K60
189 43 29 188 43 29 84 33 65 84 34 68
Сидерат 2 +
N60P50K60
185 39 27 183 38 26 80 29 57 81 31 62
Гній + N60P50K60 192 46 32 190 45 31 90 39 76 90 40 80
Сидерат 1 +
гній + N60P50K60
223 77 53 220 75 51 121 70 137 122 72 147
Гній, 20 т/га 199 36 36 198 53 36 99 48 94 97 47 93
НІР0,95 10 11 5 5
Таблиця 3. Продуктивність культур сівозміни за різних систем удобрення та перед-
посівної інокуляції насіння (середнє за 2016–2019 рр.), к. од.
Варіанти
досліду
Жито
озиме Картопля Овес
Люпин
вузько-
листий
Середнє по
сівозміні
± до
контролю
Приріст
від іно-
куляції
І* ІІ** І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контроль
(без добрив) 2,1 2,3 2,9 3,1 1,3 1,6 1,5 1,7 2,0 2,2 – – 0,2
N60P50K60 4,2 4,4 5,0 5,5 2,6 3,0 2,6 3,0 3,6 4,0 1,6 1,8 0,4
Сидерат (люпин
вузьколистий) +
N60P50K60
4,3 4,7 5,9 6,5 2,9 3,4 3,1 3,7 4,1 4,6 2,1 2,4 0,5
Сидерат
(жито озиме) +
N60P50K60
4,4 4,9 5,8 6,4 2,8 3,3 2,9 3,4 4,0 4,5 2,0 2,3 0,5
Гній + N60P50K60 5,0 5,4 6,6 7,0 3,0 3,5 3,2 3,7 4,5 4,9 2,5 2,7 0,4
Сидерат (люпин
вузьколистий) +
гній + N60P50K60
5,2 5,7 7,7 8,3 3,3 3,9 3,8 4,4 5,0 5,6 3,0 3,4 0,6
Гній, 20 т/га 3,7 4,1 6,5 6,8 2,9 3,4 3,5 4,1 4,2 4,6 2,2 2,4 0,4
Приріст на фоні інокуляції за цією сис-
темою удобрення склав на житі озимому —
1,3 кормових одиниць (к. од.), картоплі —
2,8 к. од., вівсі — 0,9 к. од. та люпині —
1,4 к. од.
Продуктивність культур сівозміни за
традиційної системи перебувала на рівні
органо-мінеральної (альтернативної) «гній +
сидерат + NPK», що вказує на доцільність
часткової заміни дози гною 10 т/га сидера-
цією.
Отже, система удобрення «гній + сиде-
рат + NPK» забезпечує найкращий рівень
кореневого живлення культур короткорота-
ційної сівозміни і, як наслідок, найвищу про-
дуктивність культур, яка склала: жита ози-
мого — 5,2 к. од, картоплі — 7,7 к. од, вів-
са — 3,3, люпину — 3,8 к. од. на фоні без
інокуляції та 5,7; 8,3; 3,9 і 4,4 к. од. відповід-
но за використання мікробних препаратів.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
44
Висновки. У технологіях вирощування
сільськогосподарських культур на дерново-
підзолистому ґрунті доцільним є викорис-
тання комбінованої органо-мінеральної сис-
теми удобрення «гній + сидерат + NPK» з
мікробними препаратами, що забезпечує
найвищий вміст сполук біогенних елементів
і рівень мінерального живлення культур ко-
роткоротаційної сівозміни: мінеральних спо-
лук азоту — 82,3 кг/га, доступного фосфо-
ру — 220 мг/кг ґрунту та обмінного калію —
122 мг/кг. Оптимізована система удобрення
позитивно позначається на продуктивності
сівозміни.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Анісімова О. В., Кучер А. В. Економічні
аспекти відтворення родючості ґрунтів для ста-
лого розвитку. Агрохімія і ґрунтознавство. Між-
відомчий тематичний науковий збірник. Спец.
вип. Книга 2. Ґрунтознавство і меліорація ґрун-
тів. 2014. С.180–181.
2. Тарарико Ю. А. Формирование устойчи-
вых агроэкосистем. К. : ДИА, 2007. 560 с.
3. Мікробні препарати в сучасних аграрних
технологіях / За ред. В. В. Волкогона. К., 2015.
248 с.
4. Волкогон В. В. Мікробіологічні аспекти
оптимізації азотного удобрення сільськогоспо-
дарських культур: монографія. К. : Аграрна нау-
ка, 2007. 144 с.
5. Минеев В. Г., Дебрецени Б., Мазур Т. Био-
логическое земледелие и минеральные удобре-
ния. М. : Колос, 1993. 415 с.
6. Тихонович И. А., Круглов Ю. В. Микро-
биологические аспекты плодородия почвы и
проблемы устойчивого земледелия. Плодородие.
2006. № 5 (32). С. 9–12.
Отримано 23.10.2019
https://doi.org/10.35868/1997-3004.30.39-45
UDC 631.82:631.416
WAYS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF LONG-TERM
APPLICATION OF DIFFERENT FERTILIZER SYSTEMS IN
SHORT-TERM CROP ROTATION
L. V. Potapenko, L. М. Skachok, N. I. Horbachenko
Institute of Agricultural Microbiology and Agroindustrial Manufacture, NAAS, Chernihiv
е-mail: potapienko74@ukr.net
Objective. To evaluate the influence of different fertilizer systems in combination with microbi-
al preparations on the change of nutritional regime of sod-podzolic soil and the yield of crops of
short-term crop rotation in the Polissia region. Methods. Fields — stationary experiment, laborato-
ry, mathematical and statistical. Results. On the basis of studies conducted in a long-term station-
ary experiment on sod-podzolic soil, analysis and determination of dependence between the content
of available compounds of nitrogen, phosphorus, potassium on fertilizer systems and microbial
preparations was performed. It was found that the highest nutrient reserves in the soil were in the
organo-mineral fertilizer system “manure + green manure + NPK” in combination with microbial
preparations: the content of mineral compounds of nitrogen — 82.32 kg/ha, available phospho-
rus — 223 mg/kg of soil, and exchangeable potassium — 122 mg/kg, which is 1.8, 1.4 and 1.6 times
higher than the parameter of the mineral fertilizer system, respectively. At the same time, due to the
inoculation of seeds nitrogen reserves in the soil can increase up to 26 %. The application of the
fertilizer system “manure + green manure + NPK” provides an optimal level of root nutrition of
crops of short-term crop rotation and, as a consequence, the highest productivity of crops, which
amounted to: winter rye — 5.2 FU (fodder units), potatoes — 7.7 FU, oats — 3.3, lupine — 3.8 FU
on background without inoculation and 5.7, 8.3, 3.9 and 4.4 FU, respectively, when microbial
preparations were applied. The increase due to inoculation with this fertilizer system amounted to
0.5 fodder units (FU) for winter rye, 0.5 FU for potatoes, and 0.6 FU for oats, and 0.6 FU for lu-
pine. Conclusion. The nutrient regime of sod-podzolic soil depends on the use of various fertilizer
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
45
systems in combination with microbial preparations. Organic-mineral fertilizer system “manure +
green manure + NPK” under the use of microbial preparations is most effective for growing crops
on sod-podzolic soil in short-term crop rotation. This combined fertilizer system contributes to the
greatest accumulation of nutrient reserves: nitrogen mineral compounds — 82.3 kg/ha, available
phosphorus — 220 mg/kg of soil and exchangeable potassium — 122 mg/kg.
Key words: green manure, manure, yield, fertilizer system, nitrogen, phosphorus, potassium.
REFERENCES
1. Anisimova, O. V., & Kucher, A. V. (2014).
Ekonomichni aspekty vidtvorennia rodiuchosti hrun-
tiv dlia staloho rozvytku [Biological farming and
mineral fertilizers]. Ahrokhimiia i hruntoznavstvo.
Mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk. Sets.
vyp. Knyha 2. Hruntoznavstvo i melioratsiia hrun-
tiv — Agrochemistry and soil science. Interagency
thematic scientific collection. Set. vol. Book 2. Soil
Science and Soil Reclamation. 180–181 [in Ukrai-
nian].
2. Tarariko, Yu. A. (2007). Formirovaniye
ustoychivykh agroekosistem [The formation of sus-
tainable agroecosystems]. K.: DIA [in Russian].
3. Volkohon, V. V. (Ed.). (2015). Mikrobni pre-
paraty v suchasnykh ahrarnyh tehnologijah [Micro-
bial preparations in modern agrarian technologies].
Kyiv [in Ukrainian].
4. Volkohon, V. V. (2007). Mikrobiolohichni
aspekty optymizatsii azotnoho udobrennia silsko-
hospodarskykh kultur: monohrafiia [Microbiological
aspects of optimization of nitrogen fertilizers of
crops: monograph]. K.: Ahrarna nauka [in Ukra-
inian].
5. Mineyev, V. G., Debretseni, B., Mazur, T.
(1993). Biologicheskoye zemledeliye i mineral’nyye
udobreniya [Biological farming and mineral fertiliz-
ers.]. M.: Kolos [in Russian].
6. Tikhonovich, I. A., & Kruglov, Yu. V.
(2006). Mikrobiologicheskiye aspekty plodorodiya
pochvy i problemy ustoychivogo zemledeliya [Mi-
crobiological aspects of soil fertility and sustainable
agriculture]. Plodorodiye — Fertility, 5 (32), 9–12
[in Russian].
Received 23.10.2019
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 30.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-71 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:03:36Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/d7/71bce27e8559d288370e39766b3763d7.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-712026-07-22T10:10:41Z WAYS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF LONG-TERM APPLICATION OF DIFFERENT FERTILIZER SYSTEMS IN SHORT-TERM CROP ROTATION ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ Потапенко, Л. В. Скачок, Л. М. Горбаченко, Н. І. green manure manure yield fertilizer system nitrogen phosphorus potassium сидерат гній врожайність система удобрення азот фосфор калій Objective. To evaluate the influence of different fertilizer systems in combination with microbial preparations on the change of nutritional regime of sod-podzolic soil and the yield of crops of short-term crop rotation in the Polissia region. Methods. Fields — stationary experiment, laboratory, mathematical and statistical. Results. On the basis of studies conducted in a long-term stationary experiment on sod-podzolic soil, analysis and determination of dependence between the content of available compounds of nitrogen, phosphorus, potassium on fertilizer systems and microbial preparations was performed. It was found that the highest nutrient reserves in the soil were in the organo-mineral fertilizer system “manure + green manure + NPK” in combination with microbial preparations: the content of mineral compounds of nitrogen — 82.32 kg/ha, available phosphorus — 223 mg/kg of soil, and exchangeable potassium — 122 mg/kg, which is 1.8, 1.4 and 1.6 times higher than the parameter of the mineral fertilizer system, respectively. At the same time, due to the inoculation of seeds nitrogen reserves in the soil can increase up to 26 %. The application of the fertilizer system “manure + green manure + NPK” provides an optimal level of root nutrition of crops of short-term crop rotation and, as a consequence, the highest productivity of crops, which amounted to: winter rye — 5.2 FU (fodder units), potatoes — 7.7 FU, oats — 3.3, lupine — 3.8 FU on background without inoculation and 5.7, 8.3, 3.9 and 4.4 FU, respectively, when microbial preparations were applied. The increase due to inoculation with this fertilizer system amounted to 0.5 fodder units (FU) for winter rye, 0.5 FU for potatoes, and 0.6 FU for oats, and 0.6 FU for lupine. Conclusion. The nutrient regime of sod-podzolic soil depends on the use of various fertilizer systems in combination with microbial preparations. Organic-mineral fertilizer system “manure + green manure + NPK” under the use of microbial preparations is most effective for growing crops on sod-podzolic soil in short-term crop rotation. This combined fertilizer system contributes to the greatest accumulation of nutrient reserves: nitrogen mineral compounds — 82.3 kg/ha, available phosphorus — 220 mg/kg of soil and exchangeable potassium — 122 mg/kg. Мета. Оцінити вплив різних систем удобрення в поєднанні з мікробними препаратами на зміну поживного режиму дерново-підзолистого грунту та урожайність культур короткоротаційної сівозміни в зоні Полісся. Методи. Польові — стаціонарний дослід, лабораторні, математико-статистичні. Результати. На основі досліджень, проведених у тривалому стаціонарному досліді на дерново-підзолистому ґрунті, здійснено аналіз та визначено залежність вмісту доступних сполук азоту, фосфору, калію від систем удобрення та мікробних препаратів. Встановлено, що найвищі запаси поживних речовин у ґрунті були за органо-мінеральної системи удобрення «гній + сидерат + NPK» у поєднанні з мікробними препаратами: вміст мінеральних сполук азоту — 82,32 кг/га, доступного фосфору — 223 мг/кг ґрунту, та обмінного калію — 122 мг/кг, що відповідно, в 1,8, 1,4 та 1,6 рази більше за показники мінеральної системи удобрення. При цьому, за рахунок інокуляції насіння запаси азоту в грунті можуть підвищуватися до 26%. Застосування системи удобрення «гній + сидерат + NPK» забезпечує оптимальний рівень кореневого живлення культур короткоротаційної сівозміни і, як наслідок, найвищу  продуктивність культур, яка склала: жита озимого — 5,2 к. од, картоплі — 7,7 к. од, вівса — 3,3, люпину — 3,8 к. од. на фоні без інокуляції та 5,7; 8,3; 3,9 і 4,4 к. од. відповідно за використання мікробних препаратів. Приріст від інокуляції за цією системою удобрення склав на житі озимому — 0,5 кормових одиниць (к. од.), картоплі — 0,5 к. од., вівса — 0,6 к. од. та люпині — 0,6 к. од. Висновки. Поживний режим дерново-підзолистого ґрунту залежить від застосуванням різних систем удобрення в поєднанні з мікробними препаратами. Найбільш ефективною за вирощування сільськогосподарських культур на дерново-підзолистому ґрунті у короткоротаційній сівозміні є органо-мінеральна система удобрення «гній + сидерат + NPK» за використання мікробних препаратів. Ця комбінована система удобрення сприяє найбільшому накопиченню запасів поживних речовин: мінеральних сполук азоту — 82,3 кг/га, доступного фосфору — 220 мг/кг ґрунту та обмінного калію — 122 мг/кг. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2019-12-03 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/71 10.35868/1997-3004.30.39-45 Agricultural microbiology; Vol. 30 (2019): Agriciltural microbiology; 39-45 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 30 (2019): Сільськогосподарська мікробіологія; 39-45 1997-3004 10.35868/1997-3004.30 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/71/62 Авторське право (c) 2020 L. V. Potapenko, L. М. Skachok, N. I. Horbachenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | сидерат гній врожайність система удобрення азот фосфор калій Потапенко, Л. В. Скачок, Л. М. Горбаченко, Н. І. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ |
| title | ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ |
| title_alt | WAYS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF LONG-TERM APPLICATION OF DIFFERENT FERTILIZER SYSTEMS IN SHORT-TERM CROP ROTATION |
| title_full | ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ |
| title_fullStr | ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ |
| title_full_unstemmed | ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ |
| title_short | ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СИСТЕМ УДОБРЕННЯ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ |
| title_sort | шляхи підвищення ефективності довготривалого застосування різних систем удобрення у короткоротаційній сівозміні |
| topic | сидерат гній врожайність система удобрення азот фосфор калій |
| topic_facet | green manure manure yield fertilizer system nitrogen phosphorus potassium сидерат гній врожайність система удобрення азот фосфор калій |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/71 |
| work_keys_str_mv | AT potapenkolv waystoincreasetheefficiencyoflongtermapplicationofdifferentfertilizersystemsinshorttermcroprotation AT skačoklm waystoincreasetheefficiencyoflongtermapplicationofdifferentfertilizersystemsinshorttermcroprotation AT gorbačenkoní waystoincreasetheefficiencyoflongtermapplicationofdifferentfertilizersystemsinshorttermcroprotation AT potapenkolv šlâhipídviŝennâefektivnostídovgotrivalogozastosuvannâríznihsistemudobrennâukorotkorotacíjníjsívozmíní AT skačoklm šlâhipídviŝennâefektivnostídovgotrivalogozastosuvannâríznihsistemudobrennâukorotkorotacíjníjsívozmíní AT gorbačenkoní šlâhipídviŝennâefektivnostídovgotrivalogozastosuvannâríznihsistemudobrennâukorotkorotacíjníjsívozmíní |