ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ
Objective. Evaluate the efficiency of soybean inoculation with pesticide-resistant nodule bacteria Bradyrhizobium japonicum under the influence of pre-sowing seed dressing with Maxym XL,Standak Top and Fever and preventive spraying of plants with the fungicide Akanto Plus. Methods. Physiological, mi...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/90 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465560840077312 |
|---|---|
| author | Кукол, К. П. Воробей, Н. А. Пухтаєвич, П. П. Рибаченко, Л. І. Якимчук, Р. А. |
| author_facet | Кукол, К. П. Воробей, Н. А. Пухтаєвич, П. П. Рибаченко, Л. І. Якимчук, Р. А. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "К. П. Кукол",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Н. А. Воробей",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "П. П. Пухтаєвич",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Л. І. Рибаченко",
"institution": "Інститут фізіології рослин і генетики НАН України"
},
{
"author": "Р. А. Якимчук",
"institution": "Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини"
}
] |
| author_sort | Кукол, К. П. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:41Z |
| description | Objective. Evaluate the efficiency of soybean inoculation with pesticide-resistant nodule bacteria Bradyrhizobium japonicum under the influence of pre-sowing seed dressing with Maxym XL,Standak Top and Fever and preventive spraying of plants with the fungicide Akanto Plus. Methods. Physiological, microbiological, gas chromatographic, vegetation experiment, statistical.Results. The number and weight of nodules formed on soybean roots during the growing seasonunder the action of the prothioconazole-based fungicide Fever were reported to be lower comparedwith the control and other variants of experiment. Pesticides Maxym XL and Standak Top had a lesspronounced toxic effect on the formation of legume-rhizobial symbiosis with the participation offungicide-resistant B. japonicum B78 Tn5 mutant compared to Fever. A decrease in the level of N2assimilation by 10.9–41.1 % in the three-leaf phase was found with the combined use of seed pesticides and nodule bacteria included in the study, relative to the variant with inoculation only. However, during the growing season, the negative effect of fungicidal preparations on the functioning oflegume-rhizobial symbiosis decreased. Conclusion. Under the conditions of the model vegetationexperiment with the concomitant use of Standak Top and Fever and bacterization, a decrease in individual plant productivity by 7.0 and 14.1 %, respectively, has been reported. The complex actionof the pesticide Maxym XL and inoculation with pesticide-resistant B. japonicum B78 transposonmutant, contributed to the maximum increase in yield by 27.2 %. The obtained data confirm the expediency of selection of fungicides and nitrogen-fixing microorganisms for concomitant use to ensure high economic and protective effects. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.31.26-35 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:23:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
26
Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. С. 26–35.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.26-35
УДК 631.847.211:632.952
ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ
БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ
К. П. Кукол1, Н. А. Воробей1, П. П. Пухтаєвич1,
Л. І. Рибаченко1, Р. А. Якимчук1,2
1Інститут фізіології рослин і генетики НАН України
вул. Васильківська, 31/17; м. Київ, 03022, Україна; e-mail: katerinakukol@gmail.com
2Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
вул. Садова, 2; м. Умань, Черкаська область, 20300, Україна
Мета. Оцінити ефективність інокуляції сої стійкими до пестицидів бульбочковими ба-
ктеріями Bradyrhizobium japonicum за впливу передпосівного протруювання насіння препа-
ратами Максим XL, Стандак Топ та Февер і профілактичного обприскування рослин фунгі-
цидом Аканто Плюс. Методи. Фізіологічні, мікробіологічні, газохроматографічні, вегета-
ційного досліду, статистичні. Результати. Відзначено нижчі за контроль та інші варіанти
досліду показники кількості та маси сформованих на коренях сої бульбочок упродовж веге-
тації за дії фунгіциду Феверу на основі протіоконазолу. Протруйники Максим XL та Стан-
дак Топ чинили менш виражений токсичний вплив на формування бобово-ризобіального сим-
біозу за участю стійкого до фунгіцидів Tn5-мутанта B. japonicum В78, якщо порівняти з
Февером. Встановлено зниження рівня асиміляції N2 на 10,9–41,1 % у фазу трьох листків за
комбінованого застосування включених у дослідження протруйників насіння та бульбочко-
вих бактерій щодо варіанту тільки з інокуляцією. Однак упродовж вегетаційного періоду
негативний вплив препаратів фунгіцидної дії на функціонування бобово-ризобіального симбі-
озу знижувався. Висновки. В умовах модельного вегетаційного досліду за сумісного застосу-
вання препаратів Cтандак Топ та Февер і бактеризації відзначено зниження індивідуальної
продуктивності рослин на 7,0 та 14,1 % відповідно. Комплексна дія протруйника Максим XL
та інокуляція стійким до пестицидів транспозоновим мутантом B. japonicum В78 сприяла
максимальному збільшенню урожаю — на 27,2 %. Отримані дані підтверджують доціль-
ність підбору фунгіцидів та мікроорганізмів-азотфіксаторів для сумісного застосування з
метою забезпечення високого господарського та захисного ефектів.
Ключові слова: Tn5-мутант B. japonicum, соя, фунгіциди, інокуляція, протруювання на-
сіння, азотфіксувальна активність, продуктивність.
Вступ. Соя — головна зернобобова ку-
льтура світового землеробства. Завдяки різ-
номанітному хімічному складу зерна вона не
має собі рівних за темпами росту виробницт-
ва. Одна з найбільш унікальних особливос-
тей сої – здатність у симбіозі з азотфіксува-
льними бактеріями утворювати кореневі бу-
льбочки і накопичувати біологічний азот [1].
Використання передпосівної обробки насін-
ня бактеріальними препаратами як техноло-
гічного прийому у вирощуванні сої сприяє
розвитку агрономічно корисної групи азот-
фіксувальних мікроорганізмів, підвищує
стійкість рослин до абіотичних та біотичних
чинників та сприяє підвищенню продуктив-
ності [2].
Отримання високих урожаїв сільського-
сподарських культур неможливе без надій-
ного захисту від шкідливих організмів, серед
яких значною шкодочинністю відзначаються
хвороби, що уражують рослини на різних фа-
зах росту і розвитку. У багатьох країнах світу
домінує хімічний метод захисту рослин від
збудників хвороб різної етіології [3].
© К. П. Кукол, Н. А. Воробей, П. П. Пухтаєвич, Л. І. Рибаченко, Р. А. Якимчук, 2020
27
Аналіз останніх досліджень та публі-
кацій. У літературі є дані про несприятливі
наслідки застосування хімічних засобів захи-
сту рослин (ЗЗР) на основі карбендазиму і
тираму (фунгіциди) та імазетапіру (гербіцид)
на симбіоз бобових рослин із Rhizobium legu-
minosarum, Sinorhizobium meliloti і Bradyrhi-
zobium sp. [4].
У Бразилії у лабораторних та польових
експериментах досліджували можливість
сумісної обробки насіння фунгіцидами (на
основі беномілу, каптану, карбендазину, ка-
рбоксину, дифенококоназолу, тіабендазолу,
тираму, толілфлуаніду) з інокуляцією сої
активними штамами Bradyrhizobium sp. Від-
значено негативний вплив на виживання бак-
терій на насінні внаслідок застосування вка-
заних препаратів. Зокрема, кількість життє-
здатних клітин ризобій скоротилася на 62 %
через 2 години і на 95 % через добу після об-
робки посівного матеріалу. У варіантах з
протруюванням встановлено зменшення кі-
лькості бульбочок на коренях, зниження рів-
ня асиміляції N2 та негативний вплив на по-
казники урожайності культури [5].
У результаті багаторічних досліджень
впливу пестицидів на азотфіксувальну акти-
вність сої науковці дійшли висновку, що об-
робка насіння препаратами фунгіцидної дії
(контактний + системний) перед застосуван-
ням інокулянта зменшує кількість бульбочок
на коренях сої, спричиняє зниження фіксації
атмосферного азоту і може поставити під за-
грозу кількість отриманого врожаю, особли-
во за присутності у ґрунті Со і Мо [6].
Отримані вітчизняними науковцями ре-
зультати показали, що обробка фунгіцидами
з подальшою бактеризацією насіння перева-
жно знижувала азотфіксувальну активність
симбіотичного апарату сої, утвореного дос-
лідженими промисловими штамами ризобій.
Проте є можливість підібрати такі компози-
ції фунгіциду і ризобій, за яких нітрогеназна
активність підвищується [7].
Перспективним є виробництво біопрепа-
ратів на основі стійких до хімічних засобів
захисту рослин штамів бульбочкових бакте-
рій. Так, наприклад, виділено толерантний
до тебуконазолу ізолят Rhizobium MRP1,
який за внесення у субстрат вказаної діючої
речовини у концентраціях від 100 до 300 мкг
на 1 кг та інокуляції насіння гороху забезпе-
чував підвищення показників азотфіксації,
кількості насіння та білковості зерна проти
неінокульованих рослин, вирощених в умо-
вах фунгіцидного стресу [8]. Досліджуючи
вплив беномілу та оксамилу за їх нанесення
на насіння сої і сумісної інокуляції стійким
штамом ризобій, автори дійшли висновку,
що пестициди або інші антимікробні препа-
рати та бульбочкові бактерії, стійкі до цих
інгібіторів, можуть слугувати новим засобом
для збільшення біологічної фіксації азоту [9].
З огляду на викладене виникає потреба в
ретельному вивченні токсичної дії фунгіци-
дів на мікро- і макросимбіонти та на бобово-
ризобіальні системи загалом за інокуляції та
протруювання насіння і за обробки вегетую-
чих рослин фунгіцидами, оскільки в кінце-
вому підсумку це може вплинути на урожай-
ність сої.
Мета досліджень. Дослідити ефектив-
ність інокуляції сої стійкими до пестицидів
ризобіями за впливу передпосівного про-
труювання насіння препаратами Максим XL,
Стандак Топ та Февер і профілактичного об-
прискування рослин фунгіцидом Аканто
Плюс.
Матеріали та методи досліджень. Ве-
гетаційний дослід проводили з рослинами
сої (Glycine max (L.) Merr) сорту Алмаз, що
занесений до Реєстру сортів рослин України
з 2007 року.
У дослідженні використовували фунгі-
циди контактно-системної та системної дії з
різними діючими речовинами (табл. 1).
Перед посівом оброблене фунгіцидами
насіння інокулювали суспензією клітин Tn5-
мутанта B. japonicum В78, отриманого мето-
дом транспозонового мутагенезу Bradyrhi-
zobium japonicum 646 з Esherichia coli S17-1,
що містить плазміду pSUP5011::Tn5 mob.
Залучений у роботу Tn5-мутант за ре-
зультатами проведених нами лабораторних
дослідів проявив стійкість до виробничих
норм фунгіцидів у чистій культурі. Він збе-
рігається у колекції азотфіксувальних мікро-
організмів Інституту фізіології рослин і гене-
тики НАН України.
Вирощували рослини у 15-кілограмових
пластикових посудинах на вегетаційному
майданчику ІФРГ НАН України. Субстратом
для вирощування рослин слугував річковий
пісок. Джерелом мінерального живлення
була поживна суміш Гельригеля, збагачена
мікроелементами молібденом, бором і міддю
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
28
Таблиця 1. Перелік і характеристики досліджуваних пестицидів
Назва Діючі речовини Норма витрат Виробник
Максим XL, 035 FS, т. к. с. флудіоксоніл 25 г/л +
металаксил-М 10 г/л
1,0 л/т Syngenta, Швейцарія
Февер 300 FS, т. к. с. протіоконазол 300 г/л 0,2–0,4 л/т Bayer CropScience AG,
Німеччина
Стандак Топ т. к. фіпроніл 250 г/л +
тіофанат-метил 225 г/л +
піраклостробін 25 г/л
1,0–2,0 л/т BASF, Німеччина
Аканто Плюс, к. с. пікоксістробін 200 г/л +
ципроконазол 80 г/л
0,5–0,75 л/га DuPont, США
та збіднена на азот — 0,25 норми (1 нор-
ма відповідає 708 мг Са(NO3)·4Н2О на 1 кг
піску).
Обробку насіння препаратами фунгіцид-
ної дії здійснювали у день посіву, викорис-
товуючи їх робочі розчини, приготовані згі-
дно з рекомендаціями виробників.
Для приготування інокуляційних сус-
пензій біомасу бактерій змивали з поверхні
агаризованого поживного середовища во-
дою. Тривалість бактеризації насіння су-
спензією бактерій становила 60 хвилин. Ін-
фекційне навантаження складало 109 кл./мл.
У контролі інокулюване насіння не обробля-
ли хімічнимим засобами захисту рослин. По-
вторність досліду — шестиразова.
Для дослідження азотфіксувальної акти-
вності (АФА), обліку кількості та маси коре-
невих бульбочок відбори рослин здійснюва-
ли у три фази: трьох листків, бутонізації –
початку цвітіння та утворення бобів. Показ-
ники АФА визначали за відновленням аце-
тилену в етилен за методом Харді із співавт.
[10] на газовому хроматографі «Agilent Tech-
nologies 6850 Netvork GC System».
Статистичну обробку експерименталь-
них даних здійснювали за загальноприй-
нятими методиками із залученням пакету
програм Microsoft Excel 2016. У таблицях
наведено середньоарифметичні дані та їх
стандартні похибки.
Результати та їх обговорення. У ре-
зультаті проведеного вегетаційного досліду,
згідно зі схемою якого здійснювали протру-
єння насіння препаратами фунгіцидної дії
та обприскування рослин по вегетації для
захисту від збудників хвороб на фоні іно-
куляції насіння транспозоновим мутантом
B. japonicum В78, встановлено, що бульбоч-
ки на коренях рослин сої утворилися на рос-
линах усіх варіантів, проте їх кількість та ма-
са суттєво відрізнялися залежно від впливу
діючих речовин препаратів (рис. 1; табл. 2).
За впливу протіоконазолу, що є діючою
речовиною Феверу, кількість та маса буль-
бочок на коренях сої мали менші показники
проти інших варіантів досліду впродовж
усієї вегетації. Під час формування симбіозу
рослинами сої та транспозоновим мутантом
B. japonicum В78 кількість бульбочок за дії
цього фунгіциду була меншою проти конт-
рольного варіанту на 40,8 % (фаза трьох лис-
тків), 34,6 % (бутонізація – початок цвітіння)
та 28,0 % (утворення бобів).
Інноваційний протруйник Стандак Топ
чинив менш виражений токсичний вплив на
формування бобово-ризобіального симбіозу,
ніж препарат Февер. Однак вказаний препа-
рат сприяв зменшенню кількості та маси ко-
реневих бульбочок у досліді на початкових
етапах формування симбіотичних систем.
Було встановлено, що у цей період зменшен-
ня кількості бульбочок становило 40,5 %, а їх
маса була вдвічі меншою, ніж на контроль-
них рослинах.
Негативним виявився вплив препарату
Максим XL на показник маси бульбочок у
фазу трьох справжніх листків. Проте вже у
фазу бутонізація – початок цвітіння кількість
бульбочок була на рівні контрольних рослин,
а за масою значно перевищувала останні. У
фазу утворення бобів у сформованих симбіо-
тичних системах на фоні застосування про-
труйника Максим XL кількість бульбочок
перевищувала контроль на 60 %, а їх маса
була більшою у 2,3 раза.
Профілактичне обприскування вегетую-
чих рослин сої фунгіцидом Аканто Плюс
здійснювали, коли симбіотичні системи були
уже сформовані, тому негативного впливу на
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
29
Рис. 1. Бульбочки на коренях рослин сої, інокульованої транспозоновим мутантом
B. japonicum В78 та обробки насіння протруйниками Стандак Топ, Максим XL і Февер
(фаза трьох листків).
Таблиця 2. Кількість і маса кореневих бульбочок на рослинах сої за обробки фунгіци-
дами та інокуляції Tn5-мутантом B. japonicum В78 (у розрахунку на 1 рослину)
Варіант
Фаза
Трьох листків Бутонізації –
початку цвітіння Утворення бобів
кількість,
шт маса, г кількість,
шт маса, г кількість,
шт маса, г
Обробка насіння
B. japonicum В78
(контроль) 21,0 ± 1,0 0,177 ± 0,007 26,0 ± 2,0 0,195 ± 0,015 25,0 ± 1,4 0,363 ± 0,024
Максим XL +
B. japonicum B78 19,5 ± 1,3 0,116 ± 0,008 25,0 ± 2,0 0,230 ± 0,016 40,0 ± 2,1 0,830 ± 0,042
Стандак Топ +
B. japonicum B78 17,0 ± 0,9 0,143 ± 0,007 22,0 ± 1,0 0,303 ± 0,017 31,0 ± 2,0 0,413 ± 0,021
Февер +
B. japonicum B78 12,5 ± 1,0 0,084 ± 0,006 17,0 ± 1,0 0,179 ± 0,012 18,0 ± 1,0 0,233 ± 0,017
Обприскування рослин по вегетації
B. japonicum В78 +
Аканто Плюс Не досліджували 25,5 ± 1,91 0,220 ± 0,013 29,8 ± 2,2 0,400 ± 0,028
нодуляційні процеси не зафіксовано. У фазу
бутонізації – початку цвітіння кількість бу-
льбочок за обробки цим препаратом із дію-
чими речовинами пікоксістробін та ципро-
коназол була на рівні контрольних рослин, а
за масою дещо перевищувала їх (табл. 2).
У результаті аналізу АФА встановлено
зниження рівня асиміляції N2 у рослин сої у
фазу трьох листків за комбінованого засто-
сування протруйників насіння та бульбочко-
вих бактерій щодо рослин варіанту тільки з
інокуляцією (рис. 2). Однак упродовж веге-
таційного періоду негативний вплив вклю-
чених у дослідження препаратів фунгіцидної
дії на функціонування бобово-ризобіальних
симбіозів знижувався. Очевидно, що симбіо-
тичні системи, утворені рослинами сої та
транспозоновим мутантом B. japonicum В78,
проявили стійкість до впливу діючих речо-
вин протруйників, оскільки вже у фазу буто-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
30
Рис. 2. Азотфіксувальна активність рослин сої, вирощеної за дії фунгіцидів та інокуляції
Tn5-мутантом B. japonicum B78.
Фаза: 1 — трьох листків; 2 — бутонізації – початку цвітіння; 3 — утворення бобів.
нізація – початок цвітіння показники АФА
мали вищі значення, ніж рослини, насіння
яких не обробляли хімічними ЗЗР.
У фазу утворення бобів найбільш високою
азотфіксувальною активністю (5,437 мкмоль
С2Н4/(росл.×год)) характеризувалися сфор-
мовані за інокуляції B. japonicum В78 симбі-
отичні системи за комбінованого застосу-
вання інокулянта та препарату Максим XL
на основі флудіоксонілу та металаксилу-М.
У варіанті з обробкою насіння сої інновацій-
ним протруйником з трьома діючими речо-
винами Стандак Топ у поєднанні з бактери-
зацією транспозоновим мутантом B. japo-
nicum В78 виявлено підвищення рівня асимі-
ляції N2 у 2,9 раза проти контрольних рос-
лин.
У варіантах із застосуванням профілак-
тичного обприскування рослин від збудників
хвороб препаратом Аканто Плюс АФА у пе-
ріод бутонізації – початку цвітіння була на
рівні контрольних рослин, проте у кінці ве-
гетації на 8,2 % перевищувала їх.
За інформацією виробника фунгіциду
Аканто Плюс, його профілактичне застосу-
вання захищає рослини від мікозів, спричи-
нених численними некротрофами, які швид-
ко уражують та знищують клітини, утворю-
ючи плямистості. Складові препарату забез-
печують уповільнення процесу утворення
етилену для запобігання старінню рослин,
захищаючи верхній та середній яруси лист-
ків. У нашому досліді після обприскування
вегетуючих рослин фунгіцидом було відзна-
чено, що вони через кілька діб мали більш
інтенсивне зелене забарвлення, яке зберіга-
лося тривалий час, внаслідок чого ці варіан-
ти візуально вирізнялися.
У деяких літературних джерелах зазна-
чено, що ефекти від застосування триазолів
проявляються у вигляді інгібування біосин-
тезу етилену, внаслідок чого уповільнюється
старіння листків сої та ріпаку, яке відбува-
ється внаслідок змін гормонального балансу
у клітинах і підтверджується збільшенням
вмісту цитокінінів і зниженням рівнів абсци-
зової кислоти та етилену [11].
У результаті проведених досліджень
встановлено зменшення величини показни-
ків наростання надземної маси рослин сої
сорту Алмаз за застосування протруйників
Стандак Топ і Февер. За обробки насіння
0
1
2
3
4
5
6
А
зо
тф
ік
су
ва
ль
на
а
кт
ив
ні
ст
ь
(А
Ф
А
, н
мо
ль
С
2Н
4/
(р
ос
л ·
го
д)
)
В78 (контроль) В78 + Стандак Топ В78 + Максим
В78 + Февер В78 + Аканто Плюс
1 2 3
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
31
Стандак Топом вегетативна маса рослин бу-
ла меншою, ніж у контрольних за даними
трьох відборів на 6,7–11,9 %. У досліді вна-
слідок впливу на соєво-ризобіальний симбіоз
протіоконазолу, що є діючою речовиною
Феверу, відзначено зниження показника на-
ростання вегетативної маси рослин на 14,2 %
(фаза трьох листків), 12,9 % (бутонізація –
початок цвітіння) та 17,3 % (утворення бо-
бів). За застосування для інокуляції насіння
сої стійких до фунгіцидів бульбочкових бак-
терій та протруювання препаратом Максим
XL відзначено стимулювавальний ефект на
ріст рослин упродовж вегетації, про що свід-
чать вищі за контроль та отримані за оброб-
ки іншими препаратами показники вегетати-
вної маси рослин.
Встановлено відмінності у дії протруй-
ників на формування кореневої системи сої
у досліді. Найбільш виражений токсичний
вплив, внаслідок якого відзначено зниження
маси коренів у фазах трьох листків та буто-
нізації – початку цвітіння, проявляв препарат
Февер.
У фазу утворення бобів корені рослин
контрольного варіанту мали меншу масу,
якщо порівняти з тими, що зазнавали дії пес-
тицидів за різних методів їх використання.
Це може свідчити про зменшення токсично-
го впливу діючих речовин хімічних ЗЗР на
рослини через певний проміжок часу після їх
застосування.
Урожайність сої є основним показником
ефективності застосованих у вирощуванні
рослин технологічних прийомів. Як відомо,
обробка насіння сої біопрепаратами зумов-
лена не тільки їх позитивним впливом на рі-
вень урожайності, але й можливістю забез-
печення різною мірою рослин атмосферним
азотом, який зв’язується ферментивним
шляхом у бульбочках на коренях залежно від
впливу ряду біотичних, абіотичних та антро-
погенних факторів. У результаті проведених
досліджень встановлено, що комплексна дія
протруйника Максим XL та інокуляції стій-
кими в чистій культурі до пестицидів буль-
бочковими бактеріями B. japonicum В78 за-
вдяки стійкості утворених симбіотичних
систем до діючої речовини препарату зумов-
лювала максимальне збільшення урожаю в
умовах вегетаційних дослідів на 27,2 %.
За комплексного застосування препарату
Cтандак Топ та бактеризації відзначено зни-
ження продуктивності рослин на 7,0 %, що
вірогідно свідчить про інгібуючий ефект ді-
ючих речовин протруйника на фізіолого-
біохімічні процеси в клітинах макросимбіон-
та, оскільки негативний вплив на рівень аси-
міляції N2 утвореними симбіотичними сис-
темами виявлено лише у фазі трьох справж-
ніх листків.
За сумісного застосування обробки на-
сіння Февером з інокуляцією негативний
вплив на симбіотичну систему відобразився
й на рівні урожайності культури. Так, за дії
цього фунгіциду маса насіння з однієї
рослини становила 1,83 г, що на 14,1 %
менше за контрольні (табл. 3).
Таблиця 3. Продуктивність рослин сої
за обробки фунгіцидами та інокуляції Tn5-
мутантом B. japonicum В78
Варіант Маса насіння
на 1 рослину, г
+/–
до конт-
ролю, %
Передпосівне протруювання насіння
B. japonicum В78
(контроль) 2,13 ± 0,13 –
Максим XL +
B. japonicum B78 2,71 ± 0,13 +27,2
Стандак Топ +
B. japonicum B78 1,98 ± 0,09 –7,0
Февер +
B. japonicum B78 1,83 ± 0,10 –14,1
Обприскування рослин по вегетації
B. japonicum В78 +
Аканто Плюс 1,94 ± 0,09 –8,9
У літературі є дані про те, що продов-
ження активного функціонування листків у
оброблених фунгіцидом Амістар Тріо рослин
(на основі пропіконазолу, азоксістробіну та
ципроконазолу) не зумовлювало підвищення
урожайності пшениці. Дослідники поясню-
ють це тим, що у рослин після обприску-
вання вказаним фунгіцидом знижується ін-
тенсивність фотосинтезу [12]. У нашому до-
сліді після обприскування рослин сої Аканто
Плюс, у складі якого також є ципроконазол,
відзначали більш тривале функціонування
листкового апарату, проте внаслідок впливу
діючих речовин на інтенсивність фотосинте-
зу і транспірації листків застосування препа-
рату не забезпечувало підвищення продукти-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
32
вності рослин.
Відомо, що одним з критеріїв екотокси-
кологічної оцінки препаратів для вибору оп-
тимального варіанту захисту культури від
комплексу шкідників є швидкість їх деток-
сикації в агроценозі. Під впливом абіотичних
і біотичних факторів відбувається детокси-
кація пестицидів, яку розглядають як процес
зменшення початкового токсичного потенці-
алу (вмісту) за рахунок процесів їх трансфо-
рмації і транслокації [13]. Тобто зменшення
токсичного потенціалу препаратів і відсут-
ність їх негативного впливу, зокрема і на
окремі морфометричні параметри рослин,
може бути пов’язано з детоксикацією діючих
речовин наприкінці вегетації.
Швидкість детоксикації пестицидів за-
лежить від їх полярності (фізико-хімічних
властивостей): неполярні розпадаються в
об’єктах агроценозу зі швидкістю 0,02 час-
тини за добу, малополярні — 0,03–0,05 час-
тини за добу. Періоди напіврозпаду (Т50)
для неполярних становлять від 34 до 30 діб,
для малополярних — від 23 до 14 діб. Отже,
визначивши полярність сполук, знаючи нор-
му їх витрати, можна прогнозувати поведін-
ку пестицидів у навколишньому середовищі
і за константою швидкості детоксикації
моделювати динаміку цього процесу в об’єк-
тах агроценозів, що дає можливість уник-
нути забруднення навколишнього середови-
ща [13].
Треба враховувати, що у польових умо-
вах негативний ефект від впливу речовин хі-
мічного синтезу, що застосовують для пе-
редпосівної обробки насіння сої, ослаблю-
ється внаслідок перебігу обмінних процесів
у ґрунті та діяльності вільноіснуючої мікро-
флори. Зі свого боку, в контрольованих умо-
вах вегетаційних дослідів токсичність хіміч-
них ЗЗР стосовно рослин і бактерій-азотфік-
саторів проявляється сильніше у зв’язку із
відсутністю різноманіття мікробіому у суб-
страті вирощування рослин.
У роботі Вознюк С. В. зі співавторами
[7] показано, що обробка насіння фунгіци-
дом Вітавакс 200 ФФ призводила до зни-
ження азотфіксувальної активності промис-
лових штамів ризобій у симбіозі з соєю у 3–
5 разів. Інокуляція насіння B. japonicum
УКМ В-6035 сприяла зниженню негативного
впливу фунгіциду Максим Стар 025 FS на
нітрогеназну активність симбіотичного апа-
рату.
Інші дослідники у результаті проведених
польових експериментів на лучних чернозе-
мних ґрунтах встановили, що застосування
препаратів Максим, Круїзер та Новосил для
передпосівної обробки насіння сої сприяло
зростанню показників асиміляції азоту, під-
вищенню приросту надземної маси на 13–
88 %, коренів — на 17–133 %, маси бульбо-
чок — в 1,5–2,5 раза і накопиченню органіч-
ної речовини у грунті — в 1,3–2,2 раза [14].
Науковці ІФРГ НАН України вивчали вплив
різних способів застосування екзогенного
лектину в комплексі з обробкою насіння фу-
нгіцидами Февер і Стандак Топ на симбіоти-
чні системи соя – B. japonicиm. Встановили,
що протруювання насіння фунгіцидами при-
зводить до пригнічення функціонування си-
мбіотичних систем сої у фазу трьох справж-
ніх листків. Водночас у пізніші фази розвит-
ку (цвітіння, формування бобів) ці препарати
виявляли стимулювальну дію на активність
бобово-ризобіальних систем [15]. Отже, дані
літературних джерел та результати наших
досліджень підкреслюють актуальність і до-
цільність подальших пошуків шляхів вдос-
коналення елементів технології вирощування
сої для забезпечення формування та функці-
онування ефективного бобово-ризобіального
симбіозу та захисту рослин від фітопато-
генів.
Висновки і перспективи. В умовах ве-
гетаційних дослідів визначено, що для забез-
печення високих показників азотфіксуваль-
ної активності та підвищення індивідуальної
продуктивності рослин сої ефективним є
застосування протруєння насіння препара-
том Максим XL із бактеризацією стійким до
пестицидів у чистій культурі транспозоно-
вим мутантом B. japonicum В78.
Загалом вплив хімічних засобів захисту
рослин на формування та функціонування
бобово-ризобіального симбіозу у кожному
окремому випадку залежить від діючих ре-
човин препаратів та штамів ризобій, якими
обробляли насіння. У зв’язку з цим у вироб-
ничих умовах бажано застосовувати препа-
рати фунгіцидної дії спільно з мікробними,
біоагенти яких проявляють резистентність до
діючих речовин пестицидів.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
33
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В., Іва-
нюк С. В., Корнійчук О. В., Колісник С. І., Ко-
бак С. Я. … Захарова О. М. Соя. Вінниця : Діло,
2016. 400 с.
2. Петриченко В. Ф., Коць С. Я. Симбіотичні
системи у сучасному сільськогосподарському
виробництві. Вісн. НАН України. 2014. № 3.
С. 57–66.
3. Марков І. Л., Башта О. В., Гентош Д. Т.,
Глим’язний В. А., Дерменко О. П., Черненко Є. П.
Фітопатологія. К. : Ліра-К, 2017. 548 с.
4. Niewiadomska A., Klama J. Pesticide side
effect on the symbiotic efficiency and nitrogenase
activity of Rhizobiaceae bacteria family. Pol. J. Mi-
crobiol. 2005. 54 (1). С. 43–48.
5. Campo R. J., Araujo R. S., Hungria M. Ni-
trogen fixation with the soybean crop in Brazil:
Compatibility between seed treatment with fungi-
cides and bradyrhizobial inoculants. Symbiosis.
2009. 48 (1–3). С. 154–163. https://doi.org/10.1007/
BF03179994
6. Campo R. J., Hungria M. Compatibilidade
de uso de inoculantes e fungicidas no tratamento de
sementes de soja. Londrina: Embrapa Soja. 2000. 32 c.
7. Вознюк С. В., Титова Л. В., Ратушинсь-
ка О. В., Іутинська Г. О. Формування та функці-
онування симбіотичних систем та мікробіоцено-
зу ризосфери сої за використання різних фунгі-
цидів. Мікробіологічний журнал. 2016. 78 (4).
С. 59–70.
8. Ahemad M., Khan M. S. Effect of tebucona-
zole-tolerant and plant growth promoting Rhizobium
isolate MRP1 on pea – Rhizobium symbiosis. Sci-
entia horticulturae. 2011. 129 (2). С. 266–272.
https://doi.org/10.1016/j.scienta.2011.03.036
9. Hossain A. K. M., Alexander M. Enhancing
growth and nitrogen uptake by soybeans using pesti-
cides. Plant and Soil. 1984. № 81. С. 133–141.
https://doi.org/10.1007/BF02206902
10. Hardy R. W. F., Holsten R. D., Jackson E. K.,
Burns R. C. The acetylene-ethylene assay for N2 fix-
ation: laboratory and field evaluation. Plant Physiol.
1968. № 43. С. 1185–1207. https://doi.org/10.1104/
pp.43.8.1185
11. Fletcher R. A., Gilley A., Davis T. D., San-
khla N. Triazoles as plant growth regulators and
stress protectants. Horticultural Reviews. 2000. 24.
С. 55–138. https://doi.org/10.1002/9780470650776.
ch3
12. Иванов А. А., Шабнова Н. И., Дунае-
ва Ю. С., Кособрюхов А. А. Увеличение продол-
жительности жизни листьев пшеницы при обра-
ботке растений фунгицидом. Физиология и био-
химия культ. растений. 2013. 45 (2). С. 164–172.
13. Черв’якова Л. М., Балюх О. В., Панчен-
ко Т. П. Екотоксикологічна оцінка застосування
пестицидів для захисту сільськогосподарських
культур від шкідників і хвороб способом про-
труювання насіння. Захист і карантин рослин.
2014. 60. С. 465–472.
14. Якименко М. В., Бегун С. А. Совместное
применение штаммов ризобий и некоторых пре-
паратов для предпосевной обработки семян сои.
Земледелие. 2016. 6. С. 46–48.
15. Павлище А. В., Жемойда А. В., Кірі-
зій Д. А., Рибаченко Л. І. Функціонування симбі-
отичного і фотосинтетичного апаратів сої за
впливу протруйників фунгіцидної дії та екзоген-
ного лектину. Физиология растений и генетика.
2019. 51 (6). С. 517–528. https://doi.org/10.15407/
frg2019.06.517
Отримано 08.05.2020
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
34
https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.26-35
UDC 631.847.211:632.952
EFFECT OF FUNGICIDES ON THE EFFICIENCY OF SOYBEAN
INOCULATION WITH PESTICIDE-RESISTANT NODULE BACTERIA
К. P. Kukol1, N. A. Vorobey1, P. P. Pukhtaievych1,
L. I. Rybachenko1, R. Ya. Yakymchuk1,2
1Institute of Physiology of Plants and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
e-mail: katerinakukol@gmail.com
2Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman
Objective. Evaluate the efficiency of soybean inoculation with pesticide-resistant nodule bacte-
ria Bradyrhizobium japonicum under the influence of pre-sowing seed dressing with Maxym XL,
Standak Top and Fever and preventive spraying of plants with the fungicide Akanto Plus. Me-
thods. Physiological, microbiological, gas chromatographic, vegetation experiment, statistical.
Results. The number and weight of nodules formed on soybean roots during the growing season
under the action of the prothioconazole-based fungicide Fever were reported to be lower compared
with the control and other variants of experiment. Pesticides Maxym XL and Standak Top had a less
pronounced toxic effect on the formation of legume-rhizobial symbiosis with the participation of
fungicide-resistant B. japonicum B78 Tn5 mutant compared to Fever. A decrease in the level of N2
assimilation by 10.9–41.1 % in the three-leaf phase was found with the combined use of seed pesti-
cides and nodule bacteria included in the study, relative to the variant with inoculation only. How-
ever, during the growing season, the negative effect of fungicidal preparations on the functioning of
legume-rhizobial symbiosis decreased. Conclusion. Under the conditions of the model vegetation
experiment with the concomitant use of Standak Top and Fever and bacterization, a decrease in in-
dividual plant productivity by 7.0 and 14.1 %, respectively, has been reported. The complex action
of the pesticide Maxym XL and inoculation with pesticide-resistant B. japonicum B78 transposon
mutant, contributed to the maximum increase in yield by 27.2 %. The obtained data confirm the ex-
pediency of selection of fungicides and nitrogen-fixing microorganisms for concomitant use to en-
sure high economic and protective effects.
Key words: B. japonicum Tn5 mutants, soybean, fungicides, inoculation, seed dressing, nitro-
gen-fixing ability, productivity.
REFERENCES
1. Petrychenko, V. F., Lykhochvor, V. V., Iva-
niuk, S. V., Korniichuk, O. V., Kolisnyk, S. I., Ko-
bak, S. Ya. … Zakharova, O. M. (2016). Soja [Soy-
bean]. Vinnytsia: Dilо [in Ukrainian].
2. Petrychenko, V. F., & Kots, S. Ya. (2014).
Symbiotychni systemy u suchasnomu silskohospo-
darskomu vyrobnytstvi [Symbiotic systems in mod-
ern agricultural manufacture]. Visnyk NAN Ukrai-
ny — Bulletin of the NAS of Ukraine, 3, 57–66 [in
Ukrainian].
3. Markov, I. L., Bashta, O. V., Gentosh, D. T.,
Glymiaznyi, V. A., Dermenko, O. P., & Chernen-
ko, Ye. P. (2017). Fitopatologiia [Phytopathology].
Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].
4. Niewiadomska, A., & Klama, J. (2005). Pes-
ticide side effect on the symbiotic efficiency and ni-
trogenase activity of Rhizobiaceae bacteria family.
Pol. J. Microbiol, 54 (1), 43–48.
5. Campo, R. J., Araujo, R. S., & Hungria, M.
(2009). Nitrogen fixation with the soybean crop in
Brazil: Compatibility between seed treatment with
fungicides and bradyrhizobial inoculants. Symbio-
sis, 48(1–3), 154–163. https://doi.org/10.1007/
BF03179994
6. Campo, R. J., & Hungria, M. (2000). Com-
patibilidade de uso de inoculantes e fungicidas no
tratamento de sementes de soja. Londrina: Embrapa
Soja [in Spanish].
7. Vozniuk, S. V., Tytova, L. V., Ratushin-
ska, O. V., & Iutynska, G. O. (2016). Formuvannia
ta funktsionuvannia symbiotychnykh system ta
mikrobiotsenozu ryzosfery soji za vykorystannia
riznykh fungitsydiv [Formation and functioning of
symbiotic system and rhizosphere microbiocenosis
of soybean under various fungicides application].
Microbiol Z. — Microbiology Journal, 78(4), 59–70
[in Ukrainian].
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
35
8. Ahemad, M., & Khan, M. S. (2011). Effect
of tebuconazole-tolerant and plant growth promoting
Rhizobium isolate MRP1 on pea — Rhizobium sym-
biosis. Scientia horticulturae, 129(2), 266–272.
https://doi.org/10.1016/j.scienta.2011.03.036
9. Hossain, A. K. M., & Alexander, M. (1984).
Enhancing growth and nitrogen uptake by soybeans
using pesticides. Plant and Soil, 81, 133–141.
https://doi.org/10.1007/BF02206902
10. Hardy, R. W. F, Holsten, R. D., Jack-
son, E. K., & Burns, R. C. (1968). The acetylene-
ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field
evaluation. Plant Physiol, 43, 1185–1207.
https://doi.org/10.1104/pp.43.8.1185
11. Fletcher, R. A., Gilley, A., Davis, T. D., &
Sankhla, N. (2000). Triazoles as plant growth regu-
lators and stress protectants. Horticultural Reviews,
24, 55–138. https://doi.org/10.1002/9780470650776.
ch3
12. Ivanov, A. A. Shabnova, N. I. Dunaye-
va, Yu. S., & Kosobryukhov, A. A. (2013). Uveli-
cheniye prodolzhitel'nosti zhizni list'ev pshenicy pri
obrabotke rasteniy fungitsidom [The increase in the
life span of wheat leaves when treating plants with
fungicide]. Fiziologiya i biokhimiya kul'turn. ras-
teniy — Рhysiology and biochemistry of cultivated
plants, 45(2), 164–172 [in Russian].
13. Chervyakova, L. N., Balyuh, O. V., Pan-
chenko, T. P., & Bublik, L. I. (2014). Ekotoksyko-
logichna otsinka zastosuvannia pestytsydiv dlia
zakhystu silskogospodarskykh kultur vid shkidnykiv
i khvorob sposobom protruiuvannia nasinnia.
[Ekotoxicological assess the application of pesti-
cides to protect crops from pests and diseases by
seed treatment method]. Zakhyst i karantyn Ros-
lyn — Quarantine and plant protection, 60, 465–472
[in Ukrainian].
14. Yakimenko, M. V., & Begun, S. A. (2016).
Sovmestnoye primeneniye shtammov rizobiy i ne-
kotorykh preparatov dlya predposevnoy obrabotki
semyan soji [Combined Application of soybean Rhi-
zobium strains and some preparation for Pre-sowing
Treatment of Soybean Seeds]. Zemledeliye — Agri-
culture, 6, 46–48 [in Russian].
15. Pavlyshche, A. V., Zhemojda, A. V., Kiri-
ziy, D. A., & Rybachenko, L. I. (2019). Funktsionu-
vannia symbiotychnogo i fotosyntetychnogo apara-
tiv soyi za vplyvu protruinykiv funhitsydnoyi dii ta
ekzohennoho lektynu [The functioning of the sym-
biotic and photosynthetic apparatus of soya under
the influence of chemical agents with fungicidal ac-
tion and exogenic lectin]. Fisiol. rast. genet. — Ge-
netics and plant physiology, 51(6), 517–528 [in
Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/frg2019.06.517
Received 08.05.2020
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-90 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:03:59Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/3a/b2dbef79b7147a0506cfc20a3d4cdf3a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-902026-07-22T10:10:41Z EFFECT OF FUNGICIDES ON THE EFFICIENCY OF SOYBEAN INOCULATION WITH PESTICIDE-RESISTANT NODULE BACTERIA ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ Кукол, К. П. Воробей, Н. А. Пухтаєвич, П. П. Рибаченко, Л. І. Якимчук, Р. А. B. japonicum Tn5 mutants, soybean, fungicides, inoculation, seed dressing, nitrogen-fixing ability, productivity Tn5-мутант B. japonicum, соя, фунгіциди, інокуляція, протруювання насіння, азотфіксувальна активність, продуктивність Objective. Evaluate the efficiency of soybean inoculation with pesticide-resistant nodule bacteria Bradyrhizobium japonicum under the influence of pre-sowing seed dressing with Maxym XL,Standak Top and Fever and preventive spraying of plants with the fungicide Akanto Plus. Methods. Physiological, microbiological, gas chromatographic, vegetation experiment, statistical.Results. The number and weight of nodules formed on soybean roots during the growing seasonunder the action of the prothioconazole-based fungicide Fever were reported to be lower comparedwith the control and other variants of experiment. Pesticides Maxym XL and Standak Top had a lesspronounced toxic effect on the formation of legume-rhizobial symbiosis with the participation offungicide-resistant B. japonicum B78 Tn5 mutant compared to Fever. A decrease in the level of N2assimilation by 10.9–41.1 % in the three-leaf phase was found with the combined use of seed pesticides and nodule bacteria included in the study, relative to the variant with inoculation only. However, during the growing season, the negative effect of fungicidal preparations on the functioning oflegume-rhizobial symbiosis decreased. Conclusion. Under the conditions of the model vegetationexperiment with the concomitant use of Standak Top and Fever and bacterization, a decrease in individual plant productivity by 7.0 and 14.1 %, respectively, has been reported. The complex actionof the pesticide Maxym XL and inoculation with pesticide-resistant B. japonicum B78 transposonmutant, contributed to the maximum increase in yield by 27.2 %. The obtained data confirm the expediency of selection of fungicides and nitrogen-fixing microorganisms for concomitant use to ensure high economic and protective effects. Мета. Оцінити ефективність інокуляції сої стійкими до пестицидів бульбочковими бактеріями Bradyrhizobium japonicum за впливу передпосівного протруювання насіння препаратами Максим XL, Стандак Топ та Февер і профілактичного обприскування рослин фунгіцидом Аканто Плюс. Методи. Фізіологічні, мікробіологічні, газохроматографічні, вегетаційного досліду, статистичні. Результати. Відзначено нижчі за контроль та інші варіантидосліду показники кількості та маси сформованих на коренях сої бульбочок упродовж вегетації за дії фунгіциду Феверу на основі протіоконазолу. Протруйники Максим XL та Стандак Топ чинили менш виражений токсичний вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу за участю стійкого до фунгіцидів Tn5-мутанта B. japonicum В78, якщо порівняти зФевером. Встановлено зниження рівня асиміляції N2 на 10,9–41,1 % у фазу трьох листків закомбінованого застосування включених у дослідження протруйників насіння та бульбочкових бактерій щодо варіанту тільки з інокуляцією. Однак упродовж вегетаційного періодунегативний вплив препаратів фунгіцидної дії на функціонування бобово-ризобіального симбіозу знижувався. Висновки. В умовах модельного вегетаційного досліду за сумісного застосування препаратів Cтандак Топ та Февер і бактеризації відзначено зниження індивідуальноїпродуктивності рослин на 7,0 та 14,1 % відповідно. Комплексна дія протруйника Максим XLта інокуляція стійким до пестицидів транспозоновим мутантом B. japonicum В78 сприяламаксимальному збільшенню урожаю — на 27,2 %. Отримані дані підтверджують доцільність підбору фунгіцидів та мікроорганізмів-азотфіксаторів для сумісного застосування зметою забезпечення високого господарського та захисного ефектів. Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2020-07-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/90 10.35868/1997-3004.31.26-35 Agricultural microbiology; Vol. 31 (2020): Agriciltural microbiology; 26-35 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 31 (2020): Сільськогосподарська мікробіологія; 26-35 1997-3004 10.35868/1997-3004.31 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/90/79 Авторське право (c) 2020 К. P. Kukol, N. A. Vorobey, P. P. Pukhtaievych, L. I. Rybachenko, R. Ya. Yakymchuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Tn5-мутант B. japonicum соя фунгіциди інокуляція протруювання насіння азотфіксувальна активність продуктивність Кукол, К. П. Воробей, Н. А. Пухтаєвич, П. П. Рибаченко, Л. І. Якимчук, Р. А. ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ |
| title | ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ |
| title_alt | EFFECT OF FUNGICIDES ON THE EFFICIENCY OF SOYBEAN INOCULATION WITH PESTICIDE-RESISTANT NODULE BACTERIA |
| title_full | ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ |
| title_fullStr | ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ |
| title_full_unstemmed | ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ |
| title_short | ВПЛИВ ФУНГІЦИДІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНОКУЛЯЦІЇ СОЇ СТІЙКИМИ ДО ПЕСТИЦИДІВ БУЛЬБОЧКОВИМИ БАКТЕРІЯМИ |
| title_sort | вплив фунгіцидів на ефективність інокуляції сої стійкими до пестицидів бульбочковими бактеріями |
| topic | Tn5-мутант B. japonicum соя фунгіциди інокуляція протруювання насіння азотфіксувальна активність продуктивність |
| topic_facet | B. japonicum Tn5 mutants soybean fungicides inoculation seed dressing nitrogen-fixing ability productivity Tn5-мутант B. japonicum соя фунгіциди інокуляція протруювання насіння азотфіксувальна активність продуктивність |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/90 |
| work_keys_str_mv | AT kukolkp effectoffungicidesontheefficiencyofsoybeaninoculationwithpesticideresistantnodulebacteria AT vorobejna effectoffungicidesontheefficiencyofsoybeaninoculationwithpesticideresistantnodulebacteria AT puhtaêvičpp effectoffungicidesontheefficiencyofsoybeaninoculationwithpesticideresistantnodulebacteria AT ribačenkolí effectoffungicidesontheefficiencyofsoybeaninoculationwithpesticideresistantnodulebacteria AT âkimčukra effectoffungicidesontheefficiencyofsoybeaninoculationwithpesticideresistantnodulebacteria AT kukolkp vplivfungícidívnaefektivnístʹínokulâcíísoístíjkimidopesticidívbulʹbočkovimibakteríâmi AT vorobejna vplivfungícidívnaefektivnístʹínokulâcíísoístíjkimidopesticidívbulʹbočkovimibakteríâmi AT puhtaêvičpp vplivfungícidívnaefektivnístʹínokulâcíísoístíjkimidopesticidívbulʹbočkovimibakteríâmi AT ribačenkolí vplivfungícidívnaefektivnístʹínokulâcíísoístíjkimidopesticidívbulʹbočkovimibakteríâmi AT âkimčukra vplivfungícidívnaefektivnístʹínokulâcíísoístíjkimidopesticidívbulʹbočkovimibakteríâmi |