ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Objective. Study the possibility and feasibility of using the entomopathogenic fungal preparation Boveryn to protect pinetum from damage by pine silkworms. Methods. Field (collection of vegetation samples on the soil surface from trunk circles of model trees; collection of worms from treecrowns); la...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/97 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Agriciltural microbiology |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Agriciltural microbiology| _version_ | 1871465581620756480 |
|---|---|
| author | Дрозда, В. Ф. Карпович, М. С. |
| author_facet | Дрозда, В. Ф. Карпович, М. С. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "В. Ф. Дрозда",
"institution": "Національний університет біоресурсів і природокористування України"
},
{
"author": "М. С. Карпович",
"institution": "Національний університет біоресурсів і природокористування України"
}
] |
| author_sort | Дрозда, В. Ф. |
| baseUrl_str | https://smic.in.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-22T10:10:41Z |
| description | Objective. Study the possibility and feasibility of using the entomopathogenic fungal preparation Boveryn to protect pinetum from damage by pine silkworms. Methods. Field (collection of vegetation samples on the soil surface from trunk circles of model trees; collection of worms from treecrowns); laboratory (species identification, physiological monitoring). At the same time, physiologically defective samples with signs of diseases and also damaged with by worm entomophages wereremoved. They were distributed according to known characteristics, namely: size of the main capsule and age. The selected materials were placed in gauze cages with common pine branches.Worms of three species of seedworms were selected accordingly, and they were diapaused on treetrunks and in the soil. During the studies, the entomopathogenic fungal preparation Boveryn wasused with a titre of 6 billion spores/g and at a concentration of 0.5 %. Results. It was found that thelevel of entomocidal action of Boveryn against worms of different ages is determined by the speciesand age susceptibility of phytophages, as well as temperature. Accounting of the changes in parameters of the death of worms of the pine silkworm of the third generation over time shows that the population is quite vulnerable to Beauveria bassiana (Bals.) Vuill — the active substance in Boveryn. Actually, the experiment confirmed the feasibility of adding suspensions of the preparation inplaces of diapause of phytophages. At an air temperature in the range of 12–17 °C, at least 50 % ofthe pest population dies in only 9.4–12.5 days. When the temperature increases, the time of deathof worms is reduced. The digital mortality characteristics of pine silkworm worms in the fourth andfifth generations (populations of worms that feed on tree crowns) are quite informative. Conclusion. It is feasible to use Boveryn with appropriate procedure (spraying, etc.) in the areas of extensive spread of pine silkworm to ensure control of the number of pests. |
| doi_str_mv | 10.35868/1997-3004.31.83-91 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:24:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
83
Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. С. 83–91.
ISSN 1997-3004
https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.83-91
УДК 630.4
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ
ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ
БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
В. Ф. Дрозда, М. С. Карпович
Національний університет біоресурсів і природокористування України
вул. Героїв Оборони,13; м. Київ, 03041, Україна; e-mail: marinakarpovich1900@gmail.com
Мета. Дослідити можливість та доцільність використання ентомопатогенного гриб-
кового препарату Боверин для захисту соснових насаджень від ураження сосновими шовко-
прядами. Методи. Польові (збір зразків рослинного опаду на поверхні ґрунту з приштамбо-
вих кіл модельних дерев; збір гусениць з крон дерев); лабораторні (видова ідентифікація,
фізіологічний моніторинг). Водночас видаляли фізіологічно неповноцінні, з ознаками захво-
рювань, а також уражені ентомофагами гусениці. Розподіляли їх за відомими характерис-
тиками, а саме: розміром головної капсули та за віком. Відібрані матеріали розташовували
у марлеві садки з гілками сосни звичайної. У відповідний спосіб відбирали гусениць трьох ви-
дів плодожерок, котрі діапаузували на штамбах дерев та у ґрунті. У період проведення дос-
ліджень використовували ентомопатогений грибний препарат Боверин з титром 6 млрд.
спор/г та у концентрації 0,5 %. Результати. Встановлено, що рівень ентомоцидної дії Бо-
верину щодо гусениць різного вікового статусу визначається видовою та віковою сприйнят-
ливістю фітофагів, а також температурою. Облік у динаміці параметрів загибелі гусениць
соснового шовкопряда третього віку показує, що популяція досить вразлива до дії гриба
Beauveria bassiana (Bals.) Vuill — біологічної основи препарату Боверину. Фактично експе-
риментально підтверджена доцільність внесення суспензій препарату в місця діапаузування
фітофага. За температури повітря у межах 12–17 °C лише за 9,4–12,5 днів гине не менше
50 % популяції шкідника. За підвищення температури терміни загибелі гусениць скорочу-
ються. Досить інформативними є цифрові характеристики смертності гусениць соснового
шовкопряда у четвертому та п’ятому поколіннях (популяції гусениць, котрі живляться у
кронах дерев). Висновки. В осередках масового поширення соснового шовкопряда для забез-
печення контролю чисельності шкідника доцільно застосовувати препарат Боверин за ви-
користання відповідної техніки (обприскувачі та ін.).
Ключові слова: ентомопатогенні гриби, Боверин, спори, біологічний метод.
Вступ. Проблема біологічних методів
захисту лісів тісно пов’язана з найактуаль-
нішими питаннями охорони довкілля і раці-
ональним використанням природних ресур-
сів. Стратегія захисту рослин від шкідливої
дії фітофагів та фітопатогенів у третьому
тисячолітті ґрунтується на екологічній осно-
ві. Це означає орієнтування галузі на макси-
мальне збереження та активізацію природ-
них популяцій ентомофагів та ентомопатоге-
нів, а також реалізацію технологій, що
передбачають розселення в агроценози та лі-
состани промислових культур ентомофагів
та застосування мікробіологічних препара-
тів.
Використання біологічних методів захи-
сту лісів відкриває можливості для значного
підвищення продуктивності насаджень за
рахунок зменшення втрат деревини, а також
зниження витрат на організацію і проведення
винищувальних заходів. Використання біо-
логічних методів у лісозахисті забезпечує
максимальне збереження оздоровчих власти-
востей лісових насаджень.
Біологічні методи захисту лісів особливо
актуальні в густонаселених районах, де ши-
© В. Ф. Дрозда, М. С. Карпович, 2020
84
роке використання інсектицидів має бути
обмеженим чи забороненим із санітарно-
гігієнічних міркувань: відбувається розвиток
мисливських, рибальських угідь, відпочинок
населення, випасання худоби та заготівля
для неї сіна [1].
Відомо, що серед біологічних засобів
контролю чисельності комах-фітофагів знач-
ні потенційні можливості закладені у вико-
ристанні мікробіологічних препаратів [2].
Так, зокрема, в регулюванні чисельності та-
кого шкідника як сосновий шовкопряд, ве-
лику роль відіграють ентомопатогени гриб-
ної, бактеріальної та вірусної етіології. Гри-
би розмножуються вегетативно чи спорами,
які поширюються на велику відстань з віт-
ром та опадами, а також хижими комахами,
проникають у тіло комахи не лише перора-
льно, але й через покрови та дихальця, що
сприяє зараженню ними малоактивних фаз
господарів. Спори, що потрапляють на пове-
рхню субстрату, продукують метаболіти, які
проникають через хітинові покриви комах і у
подальшому розвиваються у кишечнику та
гемоцелі комах-господарів. Після загибелі
комахи міцелій гриба швидко розростається,
заповнюючи все тіло.
Аналіз останніх досліджень і публіка-
цій з досліджуваної теми. Гриби значно
поширені в лісових біотопах і відіграють по-
мітну роль у динаміці чисельності шкідни-
ків. Серед комплексу стресових факторів, які
обмежують біологічний потенціал поширен-
ня соснового шовкопряда [3–6], помітну
роль відіграють ентомопатогени грибної, ба-
ктеріальної та протозойної етіології. Серед
збудників хвороб комах особливе місце зай-
мають ентомопатогенні гриби.
В арсеналі мікробіологічних препаратів
з діючими речовинами на основі ентомопа-
тогенних грибів є декілька найменувань з
вираженими токсикологічними та технологі-
чними характеристиками щодо широкого
кола комах — фітофагів, поширених в агро-
цеозах, лісостанах та теплицях. Наголошує-
мо на тому, що широкого практичного зна-
чення набули вітчизняні грибні препарати
Боверин, Метеризин [7; 8] та Пециломін [9].
У зараженні грибними хворобами важ-
ливе значення має вік і фаза розвитку комахи
[10].
Ентомопатогенні гриби широко розпо-
всюджені в природі і в певних екологічних
ситуаціях відіграють значну роль у зниженні
чисельності шкідливих видів комах [11; 12].
На жаль, досліди М. Ф. Гамалії та масове
виробництво ентомопатогенних грибів для
біологічної боротьби, яке організував в Одесі
І. М. Красильщик, не набули широкого прак-
тичного застосування. Це пояснюється низь-
ким на той час рівнем розвитку науки і ви-
робництва. Проте перші праці вітчизняних
вчених показали принципову можливість мі-
кробіологічної боротьби зі шкідниками сіль-
ського і лісового господарства [13] та вказа-
ли раціональні шляхи подальшої дослідни-
цької роботи.
У розв’язанні проблем біометоду важ-
ливе значення мали праці В. П. Поспєлова
щодо вивчення відносин ентомопатогенних
грибів і бактерій з комахами-господарями,
випробування ефективності різноманітних
мікроорганізмів проти шкідників сільського-
сподарських і лісових культур у польових
умовах, а також дослідження ролі екологіч-
них факторів під час практичного застосу-
вання інфекційних агентів. Упродовж 1937–
1939 рр. зразки біологічних препаратів прой-
шли випробування і показали високу ефек-
тивність.
У післявоєнні роки з’явилася велика кі-
лькість праць щодо мускардинних грибів.
Основна увага приділялася збуднику білої
мускардини — Beauveria bassiana. У вітчиз-
няній та зарубіжній літературі було опублі-
ковано понад 200 праць [14]. Науковці вва-
жають, що гриб B. bassiana задовольняє такі
основні вимоги: патогенний для комах, нето-
ксичний для теплокровних і людини, не ви-
кликає опіків у рослин. Препаративна форма
може вироблятися у великих кількостях
[2; 15]. Широка спеціалізація з вираженими
ентомопатогенними властивостями характе-
ризується значним набором ферментів, що
дозволяє його легко вирощувати в різних
живильних середовищах, а це має важливе
практичне значення.
В Українському науково-дослідному ін-
ституті захисту рослин під керівництвом
професора М. А. Теленги було створено пре-
парат Боверин для боротьби з багатьма ви-
дами комах із рядів напівтвердокрилих, твер-
докрилих, прямокрилих, лускокрилих та ін-
ших [16]. Проте перші комерційні препарати
на основі Beauveria bassiana було розробле-
но в 1995 р. (реалізовувалися під торговими
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
85
назвами BotaniGard, Mycotrol і Naturalis). Пі-
зніше було виділено нові штами, які також
стали комерційно доступними [17].
Серед мікробіологічних препаратів, які
застосовуються проти шкідливих комах, у
переліку дозволених для використання в Ук-
раїні є препарат Боверин, який виготовляє
ТОВ НВЦ «Черкасибіозахист» на основі ен-
томопатогенного гриба — збудника білої
мускардини Beauveria bassiana Vuill. [18].
Ентомопатогенний гриб Beauveria bassi-
ana (Balsamo) Vuillemin — альтернативний
агент контролю проти шкідників [19–25].
Грибами роду Боверія вражається близько
60 видів комах [26]. Beauveria bassiana Bals.
Vuil. розвивається в гусеницях / личинках та
імаго багатьох лускокрилих, прямокрилих,
твердокрилих і в різних видах кліщів [27].
Як і більшість ентомопатогенних грибів,
B. bassiana ініціює зараження шляхом про-
ростання спор (або конідій), що міцно прик-
ріплюються до кутикули комахи-хазяїна.
Гриб пронизує покриви шкідника-мішені, ін-
вазивні гіфи починають проникати до тканин
комахи-хазяїна і розгалужуватися через ге-
моцель. Гіфальні тіла або сегменти гіфів по-
ширюються в гемоцелі, наповнюючи комаху,
що гине, міцелієм. Гіфи проростають крізь
зовнішні покриви і утворюють спори на зов-
нішніх покривах комахи [28].
За потрапляння всередину тіла госпо-
даря через 32–48 годин спори B. bassiana
проростають у вигляді окремих клітинних
фрагментів грибниці [27]. Ці спори, або ко-
нідії, розповсюджуються в середовищі і зда-
тні спричиняти зараження нових комах-
шкідників. Загибель хазяїна відбувається
внаслідок виділення грибних токсинів та
руйнування тканин комахи. Після застосу-
вання препарату загибель комах-шкідників
відбувається впродовж 3–10 днів [28].
На думку І. Д. Авраменка, вирішальне
значення в зменшенні чисельності соснового
шовкопряда належить хворобам, поширенню
яких сприяє волога погода. В Білорусі спос-
терігалася загибель більше 70 % гусениць від
Beauveria bassiana Vull. [29].
У комплексі з синтетичними препарата-
ми ефективність Боверину становить 90 %.
Використання комплексних суспензій дає
можливість зменшити витрати дорогих біо-
препаратів і підвищити ефективність приду-
шення чисельності соснового шовкопряда.
Мета досліджень. Дослідити можли-
вість та доцільність використання ентомопа-
тогенного грибного препарату Боверину для
захисту соснових насаджень від пошкоджень
сосновим шовкопрядом.
Матеріали та методи досліджень. Серія
польових досліджень передбачала збір зраз-
ків рослинного опаду на поверхні ґрунту з
приштамбових кіл модельних дерев. Також
проводили збір гусениць з крон дерев з на-
ступною їх видовою ідентифікацією, фізіо-
логічним моніторингом. Водночас видаляли
фізіологічно неповноцінні особини, з озна-
ками захворювань, а також уражені ентомо-
фагами. Розподіляли гусениць за відомими
характеристиками, а саме: розміром головної
капсули та за віком. Відібрані матеріали ро-
зміщували у марлеві садки з гілками сосни
звичайної. У відповідний спосіб відбирали
гусениць трьох видів плодожерок, які діапа-
узували на штамбах дерев та у ґрунті.
Для проведення досліджень використо-
вували препарат Боверин з титром 6 млрд
спор/г та у концентрації 0,5 % [30]. Дослі-
дження проводили в Українській лабораторії
якості та безпеки продукції АПК, обладнаній
за європейськими стандартами необхідним
інструментальним та мікробіологічним об-
ладнанням. Це дозволило чітко дотримува-
тися необхідних параметрів — температури
повітря, вологості та фотоперіоду.
Суттєвим було те, що у дослідах із сос-
новим шовкопрядом експерименти проводи-
лися з використанням гусениць третього,
четвертого та п’ятого віків. Водночас гусе-
ниці третього віку діапаузували, тобто пере-
бували у стані тривалої біологічної консер-
вації у листковому опаді та рослинних реш-
тках. Гусениці соснового шовкопряда
третього-четвертого віків були з характерно
вираженою руховою та трофічною активніс-
тю. Їх зразки відбирали з крон дерев. Загаль-
ний об’єм біоматеріалу соснового шовко-
пряда складав 180 життєздатних гусениць,
по 60 особин для кожного віку, у трьох по-
вторюваностях.
Загальна кількість діапаузуючих гусе-
ниць плодожерок яблуневої (Laspeyresia po-
monella L.) [31–33], сливової (Grapholitha
funebrana Fr.), грушевої (Laspeyresia pyrivora
Danil.) становила 135 особин, по 45 особин
для кожного виду. Гусениці яблуневої, сли-
вової плодожерки відбирали з ловильних по-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
86
ясів, які накладали на штамби дерев напри-
кінці липня. Гусениці грушевої плодожерки
вилучали з ґрунту приштамбових кіл дерев,
де вони скупчувалися на діапаузу та зимів-
лю. Для кожного виду плодожерок відбирали
по 45 особин фізіологічно повноцінних гусе-
ниць. З бавовникової совки (Helicoverpa
armigera Hb.) також формували по 15 штук
три повторюваності. Водночас гусениці ба-
вовникової совки третього віку були трофіч-
но активні, розвивалися в марлевих садках,
де вирощували соняшник.
Процес інфікування гусениць передба-
чав підготовку робочої суспензії препарату з
послідовним зануренням кожної гусениці у
0,5 %-ий водний розчин препарату Боверин з
титром 6 млрд спор/г на 3,5–4,0 секунди з
подальшим їх розташуванням у чашках Пет-
рі на фільтрувальний папір та розміщення у
термостатах за різних температур.
Крім того, визначали показники, які є
важливими для практики захисту лісостанів:
LT50; LК50; LК90 [34; 35].
Результати досліджень. Встановлено,
що рівень ентомоцидної дії Боверину щодо
гусениць різного вікового статусу фітофагів
визначається видовою та віковою сприятли-
вістю фітофагів, а також температурою. Во-
дночас встановлено чітку закономірність по-
казників смертності гусениць фітофагів сос-
нового шовкопряда як залежно від віку, так і
від показників температури (табл. 1).
Привертає увагу динаміка смертності гу-
сениць соснового шовкопряда третього віку.
Ця популяція була зібрана з листкового опа-
ду та поверхні ґрунту, як така, що діапаузу-
вала. Досліди з нею проводили на початку
весняної реактивації гусениць. Як видно, по-
пуляція була досить вразливою до дії B. bas-
siana — біологічної основи Боверину. З пра-
ктичної точки зору, враховуючи динаміку
смертності гусениць третього віку, цілком
очевидно та доцільно проводити прийоми
внесення суспензій препарату в місця діапа-
узування фітофага.
Показано, що за температури повітря у
цей період у межах 12–17 °C лише за 9,4–
12,5 днів гине не менше 50 % популяції. За
підвищення температури терміни загибелі
гусениць скорочуються. Досить інформатив-
ними є цифрові характеристики смертності
гусениць соснового шовкопряда у четверто-
му та п’ятому віках. Мова йде про ту популя-
цію гусениць, які живляться у кронах дерев.
Привертають до себе увагу тестові хара-
ктеристики плодожерок, зокрема, діапаузую-
чі гусениці 5-го віку. Закономірно, що вони,
як і гусениці бавовникової совки, характери-
зуються значною стійкістю, а отже більш
тривалим терміном настання смерті.
Не менш показовими та важливими є
показники токсикологічної оцінки Боверину
щодо групи лускокрилих фітофагів і, перш за
все, до гусениць соснового шовкопряда різ-
Таблиця 1. Рівень смертності гусениць різних віків інфікованих Боверином в залеж-
ності від температури
Види фітофагів
LT50 (днів) за температури, °C
Фаза
розвитку
фітофага
12 17 22 27 32
Сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.)
L3 12,5 9,4 5,3 2,5 1,3
L4 16,2 12,3 8,5 5,1 3,2
L5 22,4 20,3 15,5 10,7 8,4
Бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hb.) L3 32,7 30,1 26,4 15,3 5,3
НІР05 – 2,6 1,5 1,3 1,2 0,4
Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.) L5 18,1 16,6 12,4 6,2 6,8
Сливова плодожерка (Grapholitha funebrana Fr.) L5 20,3 18,5 13,1 7,5 7,3
Грушева плодожерка (Laspeyresia pyrivora Danil.) L5 20,4 17,8 16,5 9,4 8,6
НІР05 – 2,7 2,1 2,3 1,3 1,2
Примітка. У табл. 1–3 символи: L3–5 — гусениці фітофагів різного віку.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
87
них віків за оптимальних для розвитку енто-
мопатогена умов, а це — у межах 24–27 °C.
Матеріали досліджень наведено в табл. 2.
Важливим у постановці експериментів з
методичної точки зору є оцінка фізіологічно-
го стану гусениць, а саме, одного з найваж-
ливіших факторів — позиції стійкості та
сприятливості до такого специфічного та до-
вготривалого біологічного стресу.
Що стосується гусениць соснового шов-
копряда, вони, якщо порівняти з плодожер-
ками та бавовниковою совкою, характеризу-
ються високим рівнем сприятливості до збу-
дника. За результатами токсикологічної
оцінки Боверину щодо гусениць соснового
шовкопряда, цілком очевидні перспективи
застосування препарату на діапаузуючих гу-
сеницях фітофага. Зрештою, й інші види та-
кож є сприятливими до дії препарату.
У результаті проведення досліджень
отримано цифрові характеристики, що є ос-
новою для обґрунтування таких важливих
для практики захисту соснових лісостанів, як
норми витрати Боверину (табл. 3).
Як видно, для того, щоб ефективно захи-
стити насадження сосни звичайної від гусе-
ниць шкідника третього віку, необхідно ви-
тратити не менше 2,05 млрд спор гриба. У
перерахунку на відповідну площу це стано-
вить 3415 г/га Боверину з титром 6 млрд/г.
Висновки. На відміну від агроценозів,
де добре відпрацьовані технологічні параме-
три використання препаратів, зокрема й від-
повідна техніка, для лісових насаджень це
Таблиця 2. Токсикологічні параметри активності Боверину щодо гусениць різних
віків фітофагів
Види фітофагів
Фаза
розвитку
фітофага
Фізіологічний стан
гусениць
LК50
% за
препаратом
термін
визначальних,
днів
Сосновий шовкопряд
(Dendrolimus pini L.)
L3 Діапаузуюча,
початок реактивації 0,010 8
L4 Інтенсивне живлення
хвоєю 0,014 8
L5
Кінець живлення
перед заляльковуванням 0,020 8
Бавовникова совка
(Helicoverpa armigera Hb.) L3
Інтенсивне живлення
на соняшнику 0,035 15
Яблунева плодожерка
(Laspeyresia pomonella L.) L5
Діапаузуючі у ґрунті
гусениці на початку
весняної реактивації
0,015 10
Сливова плодожерка
(Grapholitha funebrana Fr.) L5 0,012 10
Грушева плодожерка
(Laspeyresia pyrivora Danil.) L5 0,025 10
Таблиця 3. Показники норм витрат Боверину для захисту соснових насаджень зале-
жно від віку гусениць соснового шовкопряда
Вік гусениць
шовкопряда
LК90 (млрд спор./мл)
як функція смертності фітофага
Параметри витрат
спор B. bassiana, млрд/м2
рослинні
рештки —
поверхня ґрунту
загальний
рівень загибелі
для потреб
захисту насаджень
для дестабілізації
ефективної частини
фітофага
Другий 0,019 0,009 1,15 0,40
Третій 0,043 0,006 2,05 0,36
Четвертий 0,102 0,035 5,57 1,22
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
88
практично не досліджено. Ґрунтуючись на
матеріалах наших досліджень, можна зроби-
ти попередній висновок щодо можливості
застосування таких технологій і для захисту
лісостанів.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Крушев Л. Т. Биологические методы за-
щиты леса от вредителей. Москва : Изд. Лесная
промышленность, 1973. 192 с.
2. Евлахова А. А. Энтомопатогенные грибы.
Систематика, биология, практическое значение.
Л. : Наука, 1974. 260 с.
3. Карпович М. С., Дрозда В. Ф. Особливості
біології, екології соснового шовкопряда (Dend-
rolimus pini Linnaeus, 1758) у соснових насад-
женнях Полісся. Таврійський науковий вісник.
2020. № 111. С. 265–272. https://doi.org/10.32851/
2226-0099.2020.111.36
4. Карпович М. С., Дрозда В. Ф. Технологіч-
ні особливості біологічного захисту соснових на-
саджень від соснового шовкопряда (Dendrolimus
pini L.) в лісах Черкащини. Вісник Харківського
національного аграрного університету ім. В. В. До-
кучаєва. 2019. № 1–2. С.56–64
5. Спосіб захисту хвойних лісів від лус-
кокрилих фітофагів: пат. 125014 Україна.
В. Ф. Дрозда, М. С. Карпович, А. Ф. Гойчук.
Опубл. 25.04.2018, Бюл. № 8.
6. Спосіб контролю чисельності та шкідли-
вості соснового шовкопряда (Dendrolimus pini L.)
в насадженнях сосни звичайної (Pinus sylvest-
ris L.) пат. 124580 Україна. В. Ф. Дрозда,
М. С. Карпович, А. Ф. Гойчук. Опубл.
10.04.2018, Бюл. № 8.
7. Amy V. McGuire and Tobin D. Northfield
Tropical Occurrence and Agricultural Importance of
Beauveria bassiana and Metarhizium anisopliae.
Front. Sustain. Food Syst., 29 January 2020
https://doi.org/10.3389/fsufs.2020.00006
8. Zimmermann G. The entomopathogenic fun-
gus Metarhizium anisopliae and its potential as a
biocontrol agent. Pest Management Science. 1993.
Vol. 37 (4). P. 375–379. https://doi.org/10.1002/
ps.2780370410
9. Лапа О. М., Дрозда В. Ф., Чепернатий Є. В.,
Розова Л. В., Пшець Н. В., Тимошенко Д. В.,
Воєводін В. В. Захист зерняткових садів. Київ.
2019 с.114
10. Юркина Е. В. Технология защиты расте-
ний урбанизированных и рекреационных терри-
торий: учебное пособие. Сыкт. лесн. ин-т. Сык-
тывар : СЛИ, 2006. 188 с.
11. Вейзер Я. Микробиологические методы
борьбы с вредными насекомыми. Москва : Ко-
лос, 1972. 60 с.
12. Штейнхауз Э. Патология членистоногих.
Москва : Издательство иностранной литературы,
1952. 445 с.
13. Бровдій В. М., Гулий В. В., Федорен-
ко В. П. Біологічний захист рослин. Київ : Світ,
2004. 352 с.
14. Dunn P. H., Mechalas B. J. The potential of
Beauveria bassiana (Balsamo) Vuillomin as amicro-
bial insecticide. J. Insect Pathol. 1963. Vol. 5, № 4.
Р. 451–459.
15. Ермакова С. О. Календарь современного
садовода. Защита сада и огорода от вредителей.
Биометод. Москва: РИПОЛ классик, 2011. 320 с.
16. Письменський О. В. Агрофармакологія.
Миколаїв, 2015. 55 с.
17. Dennis Ring, Diaz, Rodrigo. Insecticide
Update: Beauveria bassiana is safe for beneficial
insects, but avoid spraying where bees forage.
https://www.lsuagcenter.com/profiles/lbenedict/artic
les/page1520876411332
18. Єременко М. В., Ткачук М. І., Любач Н. В.,
Іванов Д. В., Ситенко М. А., Омельчук С. А. …
Терновицька В. М. Перелік пестицидів і агрохі-
мікатів, дозволених до використання в Україні
(каталог). Дніпропетровськ : АРТ-ПРЕС, 2012.
832 с.
19. Boiteau G. Control of the Colorado potato
beetle, Leptinotarsa decemlineata (Say): learning
from the Soviet experience. Bull. Entomol. Soc.
Canada. 1988. № 20. Р. 9–17.
20. Todorova S. I., Cté J. C., Coderre D.
Hetrogeneity of two Beauveria bassiana strains reve-
aled by biochemical tests, protein profiles, and bio-
assays on Leptinotarsa decemlineata (Col.: Chryso-
melidae) and Coleomegilla maculate lengi (Col.:
Coccinelidae) larvae. Entomophaga, 1994. № 39.
Р. 159–169.
21. Todorove S. I., Coderre D., Duchesne R. M.,
Côté J. C. Compatibility of Beauveria bassiana with
selected fungicide and herbicides. Environ. Entomol.
1998. № 27. Р. 427–33.
22. Liu H., Skinner M., Parker B. L., Brown-
bridge M. Pathogenicity of Beauveria bassiana, Met-
rhazium anisopliae (Deuteromycotina: Hyphomy-
cetes) and other entomopathogenic fungi against
Lygus lineolaris (Hemiptera: Miridae). J. Econ.
Entomol. 2002. № 95. Р. 675–678.
23. Hatting J. L., Wraight S. P., Miller R. M.
Efficacy of Beauveria bassiana (Hyphomycetes) for
control of Russian wheat aphid (Homoptera:
Aphididae) on resistant wheat under field conditions.
Biocontrol Sci. Technol. 2004. № 14. Р. 459–467.
24. Leland J. E., McGuire M. R., Grace J. A.,
Jaronski S. T., Ulloa M., Park Y. H., Plattner R. D.
Strain selection of a fungal entomopathogen Beau-
veria bassiana for control of plant bugs (Lygus spp.)
(Heteroptera: Miridae). Biological Control. 2005.
№ 35. Р. 104–114.
25. Quesada M. E., Maranhao E. A. A., Gar-
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
89
cía P. V., Álvarez C. S. Selection of Beauveria bas-
siana isolates for control of the whiteflies Bemisia
tabaci and Trialeurodes vaporarium on the basis
of heir virulence, thermal requirement and
toxicogenic activity. Biological control. 2006. № 36.
Р. 274–287.
26. Стенин И., Стенин Н. Грибы в лесу, саду
и дома. Практическое руководство по разведе-
нию (Russian Edition). 2015. 297 с.
27. Сметана О. Ю. Сільськогосподарська
біотехнологія. Миколаїв : МНАУ, 2017. 132 с.
28. Буценко Л. М., Конон А. Д. Технології
біопрепаратів для ветерирарії і сільського госпо-
дарства. Київ : НУХТ, 2014. 106 с.
29. Авраменко И. Д. Некоторые особенности
динамики численности соснового шелкопряда.
Динамика численности вредителей сельскохо-
зяйственных культур и меры борьбы с ними.
Тр. ЧСХИ им В. В. Докучаева. 1969. Т. 8 (117).
С. 79–84.
30. Спосіб пригнічення процесу поширення
та трофічної активності популяцій соснового
шовкопряда (Dendrolimus pini L.): пат. 124581
Україна. В. Ф. Дрозда, М. С. Карпович,
А. Ф. Гойчук. Опубл. 10.04.2018, Бюл. № 7.
31. Дрозда В. Ф., Сагитов А. О. Биотический
потенциал популяций яблонной плодожорки
Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Тortricidae)
в садах Лесостепи Украины. Материалы Между-
народной конференции «Становление и развитие
науки по защите и карантину растений в Респуб-
лике Казахстан». Алматы, Республика Казахстан,
2017. C. 75–83.
32. Дрозда В. Ф., Сагитов А. О. Оценка тех-
нологий защиты яблони от яблонной плодожер-
ки Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Тort-
ricidae). Защита и карантин растений. 2017.
№ 5. C. 17–20.
33. Дрозда В. Ф. Континуальная структура
популяций яблонной плодожерки Laspeyresia po-
monella L. (Lepidoptera, Тortricidae). Материалы
Всероссийской конференции «Биогеосистемная
экология и эволюционная биогеография»,
г. Новосибирск. 2015. С. 56–58. http://dx.doi.org/
10.15414/agrobiodiversity.2017.2585-8246.95-101
34. Евлахова А. А, Велицкая И. С. Методи-
ческие указания для приготовления препаратов
из энтомопатогенных грибов для испытания на
насекомых. Ленинград, 1961. 28 с.
35. Евлахова А. А., Тарасов Л. Г. Опыт при-
готовления биопрепарата боверина в нестериль-
ных условиях. В Сб.: Биологический метод
борьбы с вредителями растений. Рига, 1968.
С. 131–133.
Отримано 15.06.2020
https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.83-91
UDC 630.4
EXPERIMENTAL JUSTIFICATION OF PROSPECTS
OF USING THE ENTOMOPATHOGENIC PREPARATION BOVERYN
FOR THE PROTECTION OF PINETUM
V. F. Drozda, M. S. Karpovich
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
e-mail: marinakarpovich1900@gmail.com
Objective. Study the possibility and feasibility of using the entomopathogenic fungal prepara-
tion Boveryn to protect pinetum from damage by pine silkworms. Methods. Field (collection of veg-
etation samples on the soil surface from trunk circles of model trees; collection of worms from tree
crowns); laboratory (species identification, physiological monitoring). At the same time, physiolog-
ically defective samples with signs of diseases and also damaged with by worm entomophages were
removed. They were distributed according to known characteristics, namely: size of the main cap-
sule and age. The selected materials were placed in gauze cages with common pine branches.
Worms of three species of seedworms were selected accordingly, and they were diapaused on tree
trunks and in the soil. During the studies, the entomopathogenic fungal preparation Boveryn was
used with a titre of 6 billion spores/g and at a concentration of 0.5 %. Results. It was found that the
level of entomocidal action of Boveryn against worms of different ages is determined by the species
and age susceptibility of phytophages, as well as temperature. Accounting of the changes in para-
meters of the death of worms of the pine silkworm of the third generation over time shows that the
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
90
population is quite vulnerable to Beauveria bassiana (Bals.) Vuill — the active substance in Bo-
veryn. Actually, the experiment confirmed the feasibility of adding suspensions of the preparation in
places of diapause of phytophages. At an air temperature in the range of 12–17 °C, at least 50 % of
the pest population dies in only 9.4–12.5 days. When the temperature increases, the time of death
of worms is reduced. The digital mortality characteristics of pine silkworm worms in the fourth and
fifth generations (populations of worms that feed on tree crowns) are quite informative. Conclu-
sion. It is feasible to use Boveryn with appropriate procedure (spraying, etc.) in the areas of exten-
sive spread of pine silkworm to ensure control of the number of pests.
Key words: entomopathogenic fungi, Boveryn, spores, biological method.
REFERENCES
1. Krushev, L. T. (1973). Biologicheskie meto-
dy zashchity lesa ot vreditelei [Biological methods
of protecting forests from pests]. Moskva: Lesnaia
promishlennost [in Russian].
2. Evlakhova, A. A. (1974). Entomopatogennye
gruby Sistematika, biologiia, prakticheskoe znache-
nie [Entomopathogenic fungi. Systematics, biology,
practical significance]. Moskva: Nauka [in Russian].
3. Karpovуch, M. S., & Drozda, V. F. (2020).
Features of biology, ecology of pine silkworm
(Dendrolimus pini Linnaeus, 1758) in pine planta-
tions of Polissya [Features of biology, ecology of
pine silkworm (Dendrolimus pini Linnaeus, 1758) in
pine plantations of Polissya]. Taurian Scientific
Herald — Taurian Scientific Bulletin, 111, 265–272
[іn Ukrainian]. doi: 10.32851/2226-0099.2020.111.36
4. Karpovych, M. S., & Drozda, V. F. (2019).
Tehnologchi osoblyvosti biolohichnoho zakhysty
sosnovykh nasadzhenniakh vid sosnovoho shov-
kopriada (Dendrolimus pini L.) v lisakh Cher-
kashshyny [Technological features of biological pro-
tection of pine plantations against pine silkworm
(Dendrolimus pini L.) in the forests of Cherkasy re-
gion]. Visnyk KhNAU — Bulletin of Kharkiv Nation-
al Agrarian University. V. V. Dokuchaev, 1–2, 56–
64 [in Ukrainian].
5. Pat. 125014 UA. Method protection of conif-
erous forests from squamous phytophagous, Droz-
da, V. F., Karpovych, M. S., Hoуchuk, А. F., Publ.
25.04.2018 [іn Ukrainian].
6. Pat. 124580 UA. Method of controlling num-
ber and harmfulness of pine silkworm (Dendrolimus
pini L.) in stands of Scots pine (Pinus sylvestris L.),
Drozda, V. F., Karpovych, M. S., Hoуchuk, А. F.,
Publ. 10.04.2018 [іn Ukrainian].
7. Amy V. McGuire and Tobin D. Northfield
Tropical Occurrence and Agricultural Importance of
Beauveria bassiana and Metarhizium anisopliae.
Front. Sustain. Food Syst., 29 January 2020.
https://doi.org/10.3389/fsufs.2020.00006
8. Zimmermann, G. (1993). The entomopatho-
genic fungus Metarhizium anisopliae and its poten-
tial as a biocontrol agent. Pest Management Science,
37(4), 375–379. https://doi.org/10.1002/ps.278037
0410
9. Lapa, O. M., Drozda, V. F., Cheperna-
tyi, Ye. V., Rozova, L. V., Pshets, N. V., Tymo-
shenko, D. B. Voyevodin, V. V. (2019). Zakhyst
zernyatkovykh sadiv [Zahist zernyatkovih gardens].
Kyiv [in Ukrainian].
10. Iurkina, E. V. (2006). Tekhnologiia zash-
chity rastenii urbanizirovannykh i rekratcionnykh
terutorii [Plant protection technology for urbanized
and recultivated areas]: uchebnoe posobie. Sykt.
Lesn. іn.-t. Syktyvar: SMI [in Russian].
11. Veizer, Ia. (1972). Mikrobiologicheskie me-
tody borby s vrednimi nasekomymi [Microbiological
methods for controlling harmful insects]. Moskva:
Kolos [in Russian].
12. Shteikhaun, E. (1952). Patologiia chlenis-
tonogikh [Arthropod Pathology]. Moskva: Izd: In
Lit. [in Russian].
13. Вrovdii, V. M., Hulyi, V. V., Fedoren-
ko, V. P. (2003). Biolohichyi zakhyst roslyn [Bio-
logical plant protection]. Kyiv: Svit [in Ukrainian].
14. Dunn, P. H., & Mechalas, B. J. (1963). The
potential of Beauveria bassiana (Balsamo) Vuil-
lomin as amicrobial insecticide. J. Insect Pathol.,
5(4), 451–459.
15. Ermakova, S. O. (2011). Kalendar sovre-
mennogo sadovoda. Zashcita sada і goroda ot
boleznei i vreditelei. Buometod [Calendar of a mod-
ern gardener. Protection of the garden and the city
from pests. Biomethod]. Moskva: RIPOL klassik [in
Russian].
16. Pysmenskyi, O. V. (2015). Agrofarmakolo-
hiia [Agropharmacology]. Mykolaiv [іn Ukrainian].
17. Dennis Ring, Diaz, Rodrigo. Insecticide
Update: Beauveria bassiana is safe for beneficial in-
sects, but avoid spraying where bees forage.
https://www.lsuagcenter.com/profiles/lbenedict/artic
les/page1520876411332
18. Yeremenko, M. V., Tkachyk, M. I., Lyu-
bach, N. V., Ivanov, D. V., Sytenko M. A.,
Omelchuk S. A. … Ternovytska, V. М. (2012). Per-
elik pestytsydiv i agrokhimikativ dozvolenykh do
vykorustannia v Ukraini (katalog) Dnipropetrovsk:
ART-PRES [іn Ukrainian].
19. Boiteau, G., (1988). Control of the Colorado
potato beetle, Leptinotarsa decemlineata (Say):
learning from the Soviet experience. Bull. Entomol.
Soc. Canada, 20, 9–17.
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
91
20. Todorova, S. I., Cté, J. C., & Coderre, D.
(1994). Hetrogeneity of two Beauveria bassiana
strains revealed by biochemical tests, protein pro-
files, and bio-assays on Leptinotarsa decemlineata
(Col.: Chrysomelidae) and Coleomegilla maculate
lengi (Col.: Coccinelidae) larvae. Entomophaga, 39,
159–169.
21. Todorove, S. I., Coderre, D., Duches-
ne, R. M., & Côté, J. C. (1998). Compatibility of
Beauveria bassiana with selected fungicide and
herbicides. Environ. Entomol., 27, 427–433.
22. Liu, H., Skinner M., Parker, B. L., &
Brownbridge M. (2002). Pathogenicity of Beauveria
bassiana, Metrhazium anisopliae (Deuteromycotina:
Hyphomycetes) and other entomopathogenic fungi
against Lygus lineolaris (Hemiptera: Miridae).
J. Econ. Entomol., 95, 675–678.
23. Hatting, J. L., Wraight, S. P., & Miller, R. M.
(2004). Efficacy of Beauveria bassiana (Hyphomy-
cetes) for control of Russian wheat aphid (Homop-
tera: Aphididae) on resistant wheat under field con-
ditions. Biocontrol Sci. Technol., 14, 459–467.
24. Leland, J. E., McGuire, M. R., Grace, J. A.,
Jaronski, S. T., Ulloa, M., Park, Y. H., & Plattner, R.
D. (2005). Strain selection of a fungal entomopatho-
gen Beauveria bassiana for control of plant bugs
(Lygus spp.) (Heteroptera: Miridae). Biological
Control, 35, 104–114.
25. Quesada, M. E., Maranhao, E. A. A., Gar-
cía, P. V., Álvarez, C. S. (2006). Selection of Beau-
veria bassiana isolates for control of the whiteflies
Bemisia tabaci and Trialeurodes vaporarium on the
basis of heir virulence, thermal requirement and tox-
icogenic activity. Biological control, 36, 274–287.
26. Stepin, І., Stepin, N. (2015). Gruby lesy,
sady i doma. [Mushrooms forest, garden and home.
Breeding Practical Guide] Prakticheskoe rukovod-
stvo po razvededeniiu [in Russian].
27. Smetana, O. Yu. (2017). Siskohospodarska
biotekhnjlohiia [Agricultural biotechnology]. Myko-
laiv [іn Ukrainian].
28. Butsenko, L. M., Konon, A. D. (2014).
Tekhnolohii biopreparativ dlia veyerynarii i silskoho
hospodarstva. [Technologies of biologicals for veter-
inary medicine and agriculture]. Kyiv: NUKHT [in
Ukrainian].
29. Avramenko, I. D. (1969). Nekotorie oso-
bennosti dinamiki shislennosti sosnovoho shov-
kopriada. Dinamika shislennosti vreditelei selsko-
khoziaisctvennykh kultur meri borby s nimi [Some
features of the dynamics of the number of pine silk-
worms]. CHSKHI im. V. V. Dokychaeva [in Rus-
sian].
30. Pat. 124581 UA. Method of inhibiting pro-
cess of spread and trophic activity of populations of
pine silkworm (Dendrolimus pini L.), Drozda, V. F.,
Karpovych, M. S., Hoуchuk, А. F., Publ. 10.04.2018
[іn Ukrainian].
31. Drozda, V. F., & Sagitov, A. O. (2017).
Biologicheskii potentcial populiai iablonnoi plodo-
zherki Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera, Тor-
tricidae) v sadakh Lesostepi Ukrainy. [Biotic poten-
tial of populations of the apple fruit fly Laspeyresia
pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae) in the gar-
dens of the Forest-Steppe of Ukraine]. Materialy
mezhunarodnoi konferentcii. Stanovlenie i razvitie
nayki po zashchite i karantinu rastenii v respublike
Kazakhstan, Almaty, Respublike Kazakhstan [in
Russian].
32. Drozda, V. F., & Sagitov, A. O. (2017).
Otcenka tekhologii zashchity ot iablonnoi plo-
dozherki Laspeyresia pomonella L. (Lepidoptera,
Тortricidae) [Evaluation of technologies for protect-
ing an apple tree from the codling moth Laspeyresia
pomonella L. (Lepidoptera, Tortricidae)]. Zashchita
i karantin rastenii — Plant protection and quaran-
tine, 5, 17–20 [in Russian].
33. Drozda, V. F. (2015). Kontinualnaia struk-
tura populiatcii iablonnoi plodozherki (Lepidoptera,
Тortricidae) [The continuum structure of the popula-
tions of the apple moth Laspeyresia pomonella L.
(Lepidoptera, Tortricidae]. Materialy vserossiikoi
konferentcii i evoliutcionnaia biogegrafiia (рр. 56–
58), Novosibirsk [in Russian]. http://dx.doi.org/
10.15414/agrobiodiversity.2017.2585-8246.95-101
34. Evlakhova, A. A., Velitckaia, I. S. (1961).
Metodicheskie ukazaniia dlia prigotovleniia prepar-
atov iz entomopatogennykh gribov dlia ispytannia
na nasekomykh [Guidelines for the preparation of
preparations from entomopathogenic fungi for test-
ing on insects]. Leningrad [in Russian].
35. Evlakhova, A. A., Tarasov, L. T. (1968).
Opyt prigotovlennia biopreparata boveria v nester-
ilnekh usloviiakh V. Sb: Biologicheskii metod borby
s vrediteliami rastenii [Experience in the preparation
of a biological product boverin in non-sterile condi-
tions. In Sat: Biological method of plant pest con-
trol]. Riga [in Russian].
Received 15.06.2020
ISSN 1997-3004 Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31.
|
| id | oai:ojs2.smic.in.ua:article-97 |
| institution | Agriciltural microbiology |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-23T01:04:19Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | smicinua/37/595dcdfbadb74364b7281c2fcd128b37.pdf |
| spelling | oai:ojs2.smic.in.ua:article-972026-07-22T10:10:41Z EXPERIMENTAL JUSTIFICATION OF PROSPECTS OF USING THE ENTOMOPATHOGENIC PREPARATION BOVERYN FOR THE PROTECTION OF PINETUM ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ Дрозда, В. Ф. Карпович, М. С. entomopathogenic fungi, Boveryn, spores, biological method ентомопатогенні гриби, Боверин, спори, біологічний метод Objective. Study the possibility and feasibility of using the entomopathogenic fungal preparation Boveryn to protect pinetum from damage by pine silkworms. Methods. Field (collection of vegetation samples on the soil surface from trunk circles of model trees; collection of worms from treecrowns); laboratory (species identification, physiological monitoring). At the same time, physiologically defective samples with signs of diseases and also damaged with by worm entomophages wereremoved. They were distributed according to known characteristics, namely: size of the main capsule and age. The selected materials were placed in gauze cages with common pine branches.Worms of three species of seedworms were selected accordingly, and they were diapaused on treetrunks and in the soil. During the studies, the entomopathogenic fungal preparation Boveryn wasused with a titre of 6 billion spores/g and at a concentration of 0.5 %. Results. It was found that thelevel of entomocidal action of Boveryn against worms of different ages is determined by the speciesand age susceptibility of phytophages, as well as temperature. Accounting of the changes in parameters of the death of worms of the pine silkworm of the third generation over time shows that the population is quite vulnerable to Beauveria bassiana (Bals.) Vuill — the active substance in Boveryn. Actually, the experiment confirmed the feasibility of adding suspensions of the preparation inplaces of diapause of phytophages. At an air temperature in the range of 12–17 °C, at least 50 % ofthe pest population dies in only 9.4–12.5 days. When the temperature increases, the time of deathof worms is reduced. The digital mortality characteristics of pine silkworm worms in the fourth andfifth generations (populations of worms that feed on tree crowns) are quite informative. Conclusion. It is feasible to use Boveryn with appropriate procedure (spraying, etc.) in the areas of extensive spread of pine silkworm to ensure control of the number of pests. Мета. Дослідити можливість та доцільність використання ентомопатогенного грибкового препарату Боверин для захисту соснових насаджень від ураження сосновими шовкопрядами. Методи. Польові (збір зразків рослинного опаду на поверхні ґрунту з приштамбових кіл модельних дерев; збір гусениць з крон дерев); лабораторні (видова ідентифікація,фізіологічний моніторинг). Водночас видаляли фізіологічно неповноцінні, з ознаками захворювань, а також уражені ентомофагами гусениці. Розподіляли їх за відомими характеристиками, а саме: розміром головної капсули та за віком. Відібрані матеріали розташовувалиу марлеві садки з гілками сосни звичайної. У відповідний спосіб відбирали гусениць трьох видів плодожерок, котрі діапаузували на штамбах дерев та у ґрунті. У період проведення досліджень використовували ентомопатогений грибний препарат Боверин з титром 6 млрд.спор/г та у концентрації 0,5 %. Результати. Встановлено, що рівень ентомоцидної дії Боверину щодо гусениць різного вікового статусу визначається видовою та віковою сприйнятливістю фітофагів, а також температурою. Облік у динаміці параметрів загибелі гусеницьсоснового шовкопряда третього віку показує, що популяція досить вразлива до дії грибаBeauveria bassiana (Bals.) Vuill — біологічної основи препарату Боверину. Фактично експериментально підтверджена доцільність внесення суспензій препарату в місця діапаузуванняфітофага. За температури повітря у межах 12–17 °C лише за 9,4–12,5 днів гине не менше50 % популяції шкідника. За підвищення температури терміни загибелі гусениць скорочуються. Досить інформативними є цифрові характеристики смертності гусениць сосновогошовкопряда у четвертому та п’ятому поколіннях (популяції гусениць, котрі живляться укронах дерев). Висновки. В осередках масового поширення соснового шовкопряда для забезпечення контролю чисельності шкідника доцільно застосовувати препарат Боверин за використання відповідної техніки (обприскувачі та ін.). Institute of Agrocultural Microbiology and Agro-industrial Manufacture of NAAS of Ukraine 2020-07-07 Article Article Рецензована Стаття application/pdf https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/97 10.35868/1997-3004.31.83-91 Agricultural microbiology; Vol. 31 (2020): Agriciltural microbiology; 83-91 Сільськогосподарська мікробіологія; Том 31 (2020): Сільськогосподарська мікробіологія; 83-91 1997-3004 10.35868/1997-3004.31 uk https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/97/88 Авторське право (c) 2020 V. F. Drozda, M. S. Karpovich https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | ентомопатогенні гриби Боверин спори біологічний метод Дрозда, В. Ф. Карпович, М. С. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ |
| title | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ |
| title_alt | EXPERIMENTAL JUSTIFICATION OF PROSPECTS OF USING THE ENTOMOPATHOGENIC PREPARATION BOVERYN FOR THE PROTECTION OF PINETUM |
| title_full | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ |
| title_fullStr | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ |
| title_full_unstemmed | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ |
| title_short | ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ ЕНТОМОПАТОГЕННОГО ПРЕПАРАТУ БОВЕРИН ДЛЯ ЗАХИСТУ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ |
| title_sort | експериментальне обґрунтування перспектив використання ентомопатогенного препарату боверин для захисту соснових насаджень |
| topic | ентомопатогенні гриби Боверин спори біологічний метод |
| topic_facet | entomopathogenic fungi Boveryn spores biological method ентомопатогенні гриби Боверин спори біологічний метод |
| url | https://smic.in.ua/index.php/journal/article/view/97 |
| work_keys_str_mv | AT drozdavf experimentaljustificationofprospectsofusingtheentomopathogenicpreparationboverynfortheprotectionofpinetum AT karpovičms experimentaljustificationofprospectsofusingtheentomopathogenicpreparationboverynfortheprotectionofpinetum AT drozdavf eksperimentalʹneobgruntuvannâperspektivvikoristannâentomopatogennogopreparatuboverindlâzahistusosnovihnasadženʹ AT karpovičms eksperimentalʹneobgruntuvannâperspektivvikoristannâentomopatogennogopreparatuboverindlâzahistusosnovihnasadženʹ |