ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ БАГАТОФАКТОРНИХ КОРОТКОСТРОКОВИХ ПРОГНОЗІВ ГЕНЕРАЦІЇ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА ОСНОВІ ШТУЧНОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ

Статтю присвячено розвитку моделей прогнозування відпуску електроенергії промисловими сонячними електростанціями на основі штучних нейронних мереж та використання числового прогнозу погоди. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю зменшення витрат, пов'язаних з небалансами виробників з...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2024
Main Authors: Мирошник, В.О., Лоскутов, С.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут електродинаміки НАН України, Київ 2024
Subjects:
Online Access:https://techned.org.ua/index.php/techned/article/view/1492
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Technical Electrodynamics

Institution

Technical Electrodynamics
Description
Summary:Статтю присвячено розвитку моделей прогнозування відпуску електроенергії промисловими сонячними електростанціями на основі штучних нейронних мереж та використання числового прогнозу погоди. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю зменшення витрат, пов'язаних з небалансами виробників з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), які іноді сягають 50% відпущеної електроенергії, а також зростанням небалансів таких виробників в ОЕС України. Загальні небаланси виробників з ВДЕ сьогодні зумовлені  падінням на 45% виробництва зеленої електроенергії, зокрема і внаслідок того, що у південних і південно-східних регіонах бойові дії пошкодили або знищили 75% вітрових електростанцій і 15 % сонячних станцій. Підвищення точності та стабільності прогнозування відпуску електроенергії такими виробниками можуть значно скоротити витрати на небаланси. Розроблено різні методи агрегації для 15-хвилинних значень вироблення зеленої енергії, щоб підвищити точність прогнозування для 1, 2 та 24-годинних інтервалів. Досліджено потенційні переваги використання значень числового прогнозу погоди (NWP) задля підвищення точності прогнозу. Проаналізовано вплив зовнішніх факторів на точність прогнозів з різною глибиною. У процесі дослідження використовувалися дві сучасні моделі рекурентної нейронної мережі, LSTM і GRU, з різними часовими послідовностями. Бібл. 14, рис. 5, табл. 2.