Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових)
In this paper we study representations of numbers in Cantorian and negative Cantorian numeral systems, that are generalization of the classical $s$-adic system, we examine geometry and metric relations for the representations. We substantiated a fact: number representation by Cantor's famil...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут математики НАН України
2017
|
| Онлайн доступ: | https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/413 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine |
| Завантажити файл: | |
Репозитарії
Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine| _version_ | 1872552913352523776 |
|---|---|
| author | Працьовитий, М.В. |
| author_facet | Працьовитий, М.В. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "М.В. Працьовитий",
"institution": "НПУ імені М.П. Драгоманова"
}
] |
| author_sort | Працьовитий, М.В. |
| baseUrl_str | https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2020-08-10T06:16:24Z |
| description | In this paper we study representations of numbers in Cantorian and negative Cantorian numeral systems, that are generalization of the classical $s$-adic system, we examine geometry and metric relations for the representations. We substantiated a fact: number representation by Cantor's familiar series does not generate a new geometry, but is only a trivial re-coding of the known representation by a positive Cantor series. |
| first_indexed | 2026-08-04T01:06:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збiрник праць Iн-ту математики НАН України 2017, т. 14, № 4, 167–177
УДК 511.72
М.В. Працьовитий
НПУ iменi М.П. Драгоманова, Iнститут математики НАН
України, Київ; prats4444@gmail.com
Нега–канторiвськi зображення
дiйсних чисел як тривiальнi
перекодування канторiвських
(нега–s–ковi — перекодування
s–кових)
In this paper we study representations of numbers in Cantorian and
negative Cantorian numeral systems, that are generalization of the
classical s-adic system, we examine geometry and metric relations for
the representations. We substantiated a fact: number representation
by Cantor’s familiar series does not generate a new geometry, but
is only a trivial re-coding of the known representation by a positive
Cantor series.
Key words: numeral system, coding of real numbers, alphabet
of numeral system, s-adic representations of real number, negati-
ve s-adic representations of real number, Cantor series, Cantor
representation of number, negative Cantor representation of number,
metric relations generated by representation of number.
c© М.В. Працьовитий, 2017
168 М.В. Працьовитий
Робота присвячена зображенням чисел у канторiвськiй i нега–
канторiвськiй системах числення, що є узагальненням класичної
s–кової системи, геометрiї й метричним вiдношенням для таких
зображень. Обґрунтовується факт: представлення чисел знако-
почережними рядами Кантора не породжує нової геометрiї, а є
лише тривiальним перекодуванням вiдомого представлення до-
датним рядом Кантора.
Ключовi слова: система числення; кодування дiйсних чисел; ал-
фавiт системи зображення числа; s–кове зображення числа; нега–
s–кове зображення; ряд Кантора; канторiвське зображення числа;
нега–канторiвське зображення числа; метричнi вiдношення, поро-
дженi зображенням чисел.
Вступ
Сьогоднi людство оперує рiзними числовими системами (систе-
мами чисел, якi утворюють певнi алгебраїчнi структури i мають
деяку ступiнь автономностi). Це системи натуральних, цiлих, ра-
цiональних, дiйсних, комплексних, гiперкомплексних чисел то-
що. Представник тiєї чи iншої числової системи має свої змiст i
форму iснування, якi йому надає система числення. Системою
числення називається сукупнiсть засобiв для
1) представлення=подання (математичного вираження);
2) зображення (кодування, скороченого запису);
3) найменування дiйсних чисел;
4) їхньої iдентифiкацiї й порiвняння;
5) а також побудови арифметики.
До цiєї сукупностi належать:
1. Модель числа у формi математичного виразу (ряду, нескiн-
ченного добутку, ланцюгового дробу тощо).
Нега–канторiвськi зображення дiйсних чисел 169
2. Алфавiт — набiр цифр (символiв, знакiв) для формального
(скороченого) запису представлення числа математичним
виразом, якi вiдiграють роль чисел або iндексiв. Вiн може
бути скiнченним та нескiнченним, мiнiмальним та надли-
шковим, сталим та змiнним.
3. Базис (базисну послiдовнiсть), якщо моделлю числа є ряд.
Iснуючi сьогоднi системи числення часто мають принциповi
вiдмiнностi. Класичною у цьому сенсi є s-кова система числення,
де 1 < s ∈ N , зокрема десяткова i двiйкова.
Числовi системи i системи числення обслуговують потреби об-
числювальної математики й обчислювальної технiки, сучасних
iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, рiзнi напрями прикла-
дної математики й iнформатики.
1. Нега – s–кове зображення як тривiальне
перекодування s–кового зображення дiй-
сних чисел
Нехай 1 < s – фiксоване натуральне число, As ≡ {0, 1, . . . , s− 1}
– алфавiт s –кової системи числення, Ls ≡ As×As× . . .×As× . . .
— простiр послiдовностей елементiв алфавiту As.
Нагадаємо, що змiст s–кового зображення ∆s
α1α2...αn... числа
x ∈ [0; 1], де (αn) ∈ Ls, розкриває рiвнiсть
x =
α1
s
+
α2
s2
+ · · ·+ αn
sn
+ · · · ≡ ∆s
α1α2...αn.... (1)
Тут представленням числа x є ряд (1), при цьому послiдовнiсть
an = s̄n є базисною, а цифри αn вiдiграють роль чисел у поданнi
числа i символiв у його зображеннi.
170 М.В. Працьовитий
Теорема 1. Для будь–якого числа x ∈ [0; 1] iснує послiдовнiсть
(τn) ∈ Ls, така, що
x =
s
s+ 1
+
∞∑
n=1
τn
(−s)n
≡ ∆
s
τ1τ2...τn... = (2)
= 1− γ1
s
+
γ2
s2
− γ3
s3
+ . . . = 1 +
∞∑
n=1
γn
(−s)n
, (3)
де γn ∈ {1, 2, . . . , s}.
Доведення. Добре вiдомо, що для числа x iснує послiдовнiсть
(αn) ∈ Ls, така, що
x =
α1
s
+
α2
s2
+ . . .+
αn
sn
+ . . . .
Тодi
x = 1− 1 +
α1
s
+
α2 + 1
s2
− 1
s2
+
α3
s3
+
α4 + 1
s4
− 1
s4
+
α5
s5
+ . . . =
= 1− s− α1
s
+
α2 + 1
s2
− s− α3
s3
+
α4 + 1
s4
− s− α5
s5
+ . . . =
= 1− γ1
s
+
γ2
s2
− γ3
s3
+
γ4
s4
− γ5
s5
+ . . . =
= 1 +
γ1
(−s)1
+
γ2
(−s)2
+
γ3
(−s)3
+
γ4
(−s)4
+
γ5
(−s)5
+ . . . ,
де γn =
{
s− αn, якщо n– непарне,
αn + 1, якщо n– парне,
γn ∈ {1, 2, . . . , s}.
Якщо покласти τn ≡ γn − 1, то τn ∈ {0, 1, 2, . . . , s− 1} i маємо
x = 1 +
τ1
(−s)1
− 1
s
+
τ2
(−s)2
+
1
s2
+
τ3
(−s)3
− 1
s3
+
τ4
(−s)4
+
1
s4
+ . . . .
Оскiльки 1− 1
s
+
1
s2
− 1
s3
+ . . . =
s
s+ 1
, то
x =
s
s+ 1
+
∞∑
n=1
τn
(−s)n
, де τn ∈ As,
Нега–канторiвськi зображення дiйсних чисел 171
що й треба було довести. �
Означення 1. Розклад числа x у ряд (3) називається його нега–
s–ковим представленням, а його формальний запис ∆
s
τ1τ2...τn... —
нега–s–ковим зображенням. При цьому τn називається n–ою
цифрою даного зображення.
Зауваження 1. Хiд доведення теореми 1 указує на зв’язок s–
кового й нега–s–кового зображень одного i того самого числа, а
саме: цифри τn нега–s–кового зображення ∆
s
τ1τ2...τn... числа x =
∆s
α1α2...αn... обчислюються за формулою
τn =
{
s− 1− αn, якщо n– непарне,
αn, якщо n– парне.
Якщо ж вiдоме нега–s–кове зображення числа x = ∆
s
τ1τ2...τn...,
то цифри його s–кового зображення можна отримати за фор-
мулами:
αn =
{
s− 1− τn, якщо n– непарне,
τn, якщо n– парне.
Отже,
∆s
a1a2...an... = ∆
s
[s−1−a1]a2[s−1−a3]a4[s−1−a5]a6.... (4)
Рiвнiсть (4) дає пiдставу стверджувати, що нега–s–кове зобра-
ження фактично є лише перекодуванням s–кового зображення
числа x. Для повнiшого обґрунтування такого висновку прове-
демо аналiз його тополого–метричних властивостей.
2. Геометрiя нега–s–кового зображення
Суть геометрiї зображення чисел значною мiрою розкривають
властивостi цилiндричних множин. Нагадаємо, що цилiндром
172 М.В. Працьовитий
рангу m iз основою c1c2 . . . cm для s–кового й нега–s–кового зо-
бражень вiдповiдно називаються множини:
∆s
c1c2...cm ≡ {x : αi(x) = ci, i = 1,m},
∆
s
c1c2...cm ≡ {x : τi(x) = ci, i = 1,m}.
1. Цилiндр для кожного з зображень є вiдрiзком, причому
1.1. ∆s
c1...cm = [a; b], де a =
m∑
i=1
ci
si
, b = a+
1
sm
;
1.2. ∆
s
c1...cm = [A−B;A+ C], A =
s
s+ 1
+
m∑
i=1
ci
(−s)i
;
B =
1
sm(s+ 1)
, якщо m– непарне,
1
sm−1(s+ 1)
, якщо m– парне,
C =
1
sm−1(s+ 1)
, якщо m– непарне,
1
sm(s+ 1)
, якщо m– парне;
2. |∆s
c1c2...cm | =
1
sm
= |∆s
c1c2...cm |;
3.
|∆s
c1c2...cmi
|
|∆s
c1c2...cm |
=
1
s
=
|∆s
c1c2...cmi|
|∆s
c1c2...cm |
;
4. x = ∆s
a1a2...am... =
∞⋂
m=1
∆s
a1a2...am ;
x = ∆
s
a1a2...am... =
∞⋂
m=1
∆
s
a1a2...am .
Властивiсть 3 цилiндрiв s–кового й нега–s–кового зображень на-
зивається основним метричним вiдношенням. Його вираз є свiд-
ченням близкостi (i навiть збiгу) вiдповiдних метричних теорiй.
Нега–канторiвськi зображення дiйсних чисел 173
Бiльше того, добре вiдомо [1, 14], що у випадку s–кового зобра-
ження для майже всiх (у розумiннi мiри Лебега) чисел x ∈ [0; 1]
iснує границя
lim
N→∞
1
N
N∑
n=1
φ(1− t+ xn) = v,
де xn – дробова частина числа sn−1x, тобто xn = {sn−1x},
0 < v ≤ 1,
φ(t) =
{
1, якщо 0 ≤ t ≤ 1,
0, якщо t < 0 або t > 1.
Iнакше кажучи, числа послiдовностi (xn) майже для всiх x рiв-
номiрно розподiленi на вiдрiзку [0; 1].
Зауваження 2. Враховуючи зазначене, доходимо висновку, що
розв’язки задач для нега–s–кового зображення, аналогiчних до
задач для s–кового зображення, можна отримати з вiдомих ре-
зультатiв для останнього переформулюванням у новiй системi
кодування з урахуванням указаних зв’язкiв.
3. Представлення чисел додатними та зна-
козмiнними рядами Кантора
Нехай (sn) – фiксована послiдовнiсть натуральних чисел, бiль-
ших або рiвних 2; Asn ≡ {0, 1, . . . , sn − 1} – послiдовнiсть алфа-
вiтiв; L ≡ As1 ×As2 × . . .×Asn × . . ..
Теорема 2. [15] Для будь-якого числа x ∈ [0; 1] iснує послiдов-
нiсть (an) ∈ L, така, що
x =
a1
s1
+
a2
s1s2
+ . . .+
an
s1s2 . . . sn
+ . . . ≡ ∆(sn)
a1a2...an.... (5)
Ряд (5) називаються рядом Кантора. Розклад (1) є узагальне-
нням класичного s–кового розкладу числа i збiгається з ним при
174 М.В. Працьовитий
sn = s для будь-якого n ∈ N . Зображення ∆
(sn)
a1a2...an... числа x на-
зивається ∆(sn) – зображенням. Воно ґрунтується на розвиненнi
числа в додатний ряд Кантора (5).
Теорема 3. Якщо виконується рiвнiсть (5), то
x = 1− γ1
s1
+
γ2
s1s2
− γ3
s1s2s3
+
γ4
s1s2s3s4
− γ5
s1s2s3s4s5
+ . . .
= b− τ1
s1
+
τ2
s1s2
− τ3
s1s2s3
+
τ4
s1s2s3s4
− . . .+ τ5
s1s2s3s4s5
+ . . . ≡
≡ ∆
(sn)
τ1τ2...τn...,
(6)
де b = 1 +
∞∑
n=1
(−1)n
s1s2 . . . sn
= s1−1
s1
+ s3−1
s1s2s3
+ s5−1
s1s2s3s4s5
+ ...,
γn =
{
sn − an, якщо n– непарне,
an + 1, якщо n– парне.
γn − 1 ≡ τn ∈ Asn = {0, 1, . . . sn − 1},
Доведення. З рiвностi (5) маємо
x = 1− 1 +
a1
s1
+
a2 + 1
s1s2
− 1
s1s2
+
a3
s1s2s3
+
a4 + 1
s1s2s3s4
− 1
s1s2s3s4
+
a5
s1s2s3s4s5
+ . . . =
= 1− s1 − a1
s1
+
a2 + 1
s1s2
− s3 − a3
s1s2s3
+
a4 + 1
s1s2s3s4
− s5 − a5
s1s2s3s4s5
+ . . . =
= 1− γ1
s1
+
γ2
s1s2
− γ3
s1s2s3
+
γ4
s1s2s3s4
− γ5
s1s2s3s4s5
+ . . . ,
де γn =
{
sn − an, якщо n– непарне,
an + 1, якщо n– парне.
Отже, γn ∈ {1, 2, . . . , sn}.
Якщо покласти τn ≡ γn− 1, то τn ∈ {0, 1, 2, . . . , sn− 1} i мати-
Нега–канторiвськi зображення дiйсних чисел 175
мемо
x = 1− τ1
s1
− 1
s1
+
τ2
s1s2
+
1
s1s2
+
τ3
s1s2s3
− 1
s1s2s3
+
τ4
s1s2s3s4
+
+
1
s1s2s3s4
+ . . . =
= b− τ1
s1
+
τ2
s1s2
− τ3
s1s2s3
+
τ4
s1s2s3s4
− . . .
де b = 1− 1
s1
+
1
s1s2
− 1
s1s2s3
+ . . . = s1−1
s1
+ s3−1
s1s2s3
+ s5−1
s1s2s3s4s5
+ ...,
що й треба було довести. �
Зауваження 3. Має мiсце рiвнiсть
∆(sn)
γ1γ2...γn... = ∆
(sn)
[s1−1−a1]a2[s2−1−a3]a4...,
яка засвiдчує факт перекодування ∆(sn)-зображення в ∆
(sn)-
зображення (нега-зображення). Деталiзує цей висновок аналiз
метричних спiввiдношень, якi породжують властивостi цилiн-
дрiв.
Означення 2. Представлення числа x рядом (6) називається
його розкладом в знакопочережний ряд Кантора, а ∆
sn
τ1τ2...τn... –
∆
sn-зображенням числа x.
Зауваження 4. Теорема 3 встановлює зв’язок мiж представ-
леннями того самого числа додатним рядом Кантора i знако-
почережним рядом Кантора.
Незважаючи на те, що нега–s–кове та нега–канторiвське зо-
браження чисел є перекодуваннями вiдомих s–кових i канторiв-
ських зображень, вони дають змогу розширити коло зручних
аналiтичних завдань неперервних функцiй з нерегулярною ло-
кальною поведiнкою (сингулярних, нiде не монотонних, недифе-
ренцiйовних, звивистих), ортогональних мiри Лебега розподiлiв
176 М.В. Працьовитий
ймовiрностей, динамiчних систем з фрактальними атрактарами
та iн. Наприклад, функцiя, означена рiвнiстю
f
(
∆̄2
a1a2...an...
)
= ∆L2
b1b2...bn...
=
1
b1 +
1
b2 +
1
b3 +
. . .
,
де bn =
{
0, 5, якщо an = 0,
1, якщо an = 1,
є неперервною строго зростаю-
чою функцiєю, похiдна якої дорiвнює 0 майже скрiзь у розумiннi
мiри Лебега.
Лiтература
[1] Гельфонд А.О. Об одном общем свойстве систем счисления //
Известие Академии наук СССР, Серия математическая. – 1959. –
23. – C. 809-814.
[2] Касаткин В.Н. Новое о системах счисления. – К.: Вища школа. –
1982. – 96 с.
[3] Понтрягин Л.С. Обобщение чисел. - М.: Наука. Гл. ред. физ.-
мат.лит. – 1986. – 120 с.
[4] Працьовитий М.В. Геометрiя класичного двiйкового зображення
дiйсних чисел. — Київ. Вид–во НПУ iменi М. П. Драгоманова. –
2012. – 68 с.
[5] Працьовитий М.В. Системи числення зi змiнною основою та змiн-
ним алфавiтом (або розвинення чисел в ряди Кантора) // Сту-
дентськi фiзико-математичнi етюди. – Київ: Вид-во НПУ iменi
М. П. Драгоманова. – 2009. – № 8. – С. 6-18.
[6] Працьовитий М.В., Торбiн Г.М. Суперфрактальнiсть множини
чисел, якi не мають частоти n-адичних знакiв, та фрактальнi роз-
подiли ймовiрностей //Укр. мат. журн. – 1995. – 47, № 7. – С. 971-
975.
Нега–канторiвськi зображення дiйсних чисел 177
[7] Працьовита I.М. Про розклади чисел в знакозмiннi s–адичнi ряди
i ряди Остроградського 1–го та 2–го виду // Український мате-
матичний журнал. – 2009. – 61 – № 7. – С. 958-968.
[8] Турбин А.Ф., Працевитый Н.В. Фрактальные множества, фун-
кции, распределения. – Київ: Наукова думка. – 1992. – 208 с.
[9] Працьовитий М.В. Фрактальний пiдхiд у дослiдженнях сингу-
лярних розподiлiв. – Київ: НПУ iменi М. П. Драгоманова. – 1998. –
296 с.
[10] Ралко Ю.В. Зображення чисел рядами Кантора та деякi його за-
стосування // Науковий часопи НПУ iменi М. П. Драгоманова. –
2009, № 10. – С. 132-140.
[11] Стахов A.П. Алгоритмическая теория измерения. – М.: Знание. –
1979. – 64 с.
[12] Фомин С.В. Системы счисления. – М.: Наука. – 1987. – 48 с.
[13] Schweiger F. Ergodische theorie der engelschen und sylvesterschen rei-
hen // Praha, Czechoslovak Mathematical Journal. – 1970. – 20(95).
– P. 243-245.
[14] Hardy G.H. and Littlewood J. E. The fractional part of nkΘ // Acta
Math. – 1914. – 37. – P. 155-191.
[15] Cantor G. Uber die einfachen Zahlensysteme // Z. Math. Phys. –
1979. – Bd. 14. – P. 121-128.
|
| id | oai:trim.imath.kiev.ua:article-413 |
| institution | Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-08-04T01:06:59Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут математики НАН України |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | trimimathkievua/c4/4e9b100fc3c835ef5846726e3ab876c4.pdf |
| spelling | oai:trim.imath.kiev.ua:article-4132020-08-10T06:16:24Z Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) Працьовитий, М.В. In this paper we study representations of numbers in Cantorian and negative Cantorian numeral systems, that are generalization of the classical $s$-adic system, we examine geometry and metric relations for the representations. We substantiated a fact: number representation by Cantor's familiar series does not generate a new geometry, but is only a trivial re-coding of the known representation by a positive Cantor series. Робота присвячена зображенням чисел у канторівській і нега--канторівській системах числення, що є узагальненням класичної $s$--кової системи, геометрії й метричним відношенням для таких зображень. Обґрунтовується факт: представлення чисел знакопочережними рядами Кантора не породжує нової геометрії, а є лише тривіальним перекодуванням відомого представлення додатним рядом Кантора. \\\textbf{Ключові слова:} система числення; кодування дійсних чисел; алфавіт системи зображення числа; $s$--кове зображення числа; нега--$s$--кове зображення; ряд Кантора; канторівське зображення числа; нега--канторівське зображення числа; метричні відношення, породжені зображенням чисел. Інститут математики НАН України 2017-12-26 Article Article application/pdf https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/413 Transactions of Institute of Mathematics, the NAS of Ukraine; Vol. 14 No. 4 (2017): Фрактальний аналіз та суміжні питання; 167-177 Сборник Трудов Института математики НАН Украины; Том 14 № 4 (2017): Фрактальний аналіз та суміжні питання; 167-177 Збірник Праць Інституту математики НАН України; Том 14 № 4 (2017): Фрактальний аналіз та суміжні питання; 167-177 3083-7529 1815-2910 uk https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/413/409 Авторське право (c) 2017 М.В. Працьовитий http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Працьовитий, М.В. Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| title | Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| title_full | Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| title_fullStr | Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| title_full_unstemmed | Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| title_short | Нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| title_sort | нега$-$канторівські зображення дійсних чисел як тривіальні перекодування канторівських (нега$-s-$кові $-$ перекодування $s$-кових) |
| url | https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/413 |
| work_keys_str_mv | AT pracʹovitijmv negakantorívsʹkízobražennâdíjsnihčiselâktrivíalʹníperekoduvannâkantorívsʹkihnegaskovíperekoduvannâskovih |