On representations of "all but two" algebras

In this paper, we study representations of the $∗$-algebra generated by two projections $P_1 \perp P_2$ and $n$ more projections $Q_1 + \dots + Q_n = I$.

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2015
Main Authors: Ashurova, E. N., Ostrovskyi, V. L., Ашурова, Е. Н., Островський, В. Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут математики НАН України 2015
Online Access:https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/5
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
Download file: Pdf

Institution

Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
_version_ 1872552586563813376
author Ashurova, E. N.
Ostrovskyi, V. L.
Ашурова, Е. Н.
Островський, В. Л.
author_facet Ashurova, E. N.
Ostrovskyi, V. L.
Ашурова, Е. Н.
Островський, В. Л.
author_institution_txt_mv [ { "author": "Е. Н. Ашурова", "institution": "Інститут математики НАН України" }, { "author": "В. Л. Островський", "institution": "Інститут математики НАН України" } ]
author_sort Ashurova, E. N.
baseUrl_str https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/oai
collection OJS
datestamp_date 2018-01-23T09:53:12Z
description In this paper, we study representations of the $∗$-algebra generated by two projections $P_1 \perp P_2$ and $n$ more projections $Q_1 + \dots + Q_n = I$.
first_indexed 2026-08-04T01:01:47Z
format Article
fulltext Збiрник праць Iн-ту математики НАН України 2015, том 12, № 1, 8–21 УДК 517.98 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський (Iнститут математики НАН України, Київ) Про зображення “all but two” алгебр work1991@ukr.net, vo@imath.kiev.ua In this paper, we study representations of the ∗-algebra generated by two projections P1 ⊥ P2 and n more projections Q1 + · · ·+Qn = I. У данiй роботi ми вивчаємо зображення ∗-алгебри, породженої двома проекторами P1 ⊥ P2 та ще n проекторами Q1 + · · ·+Qn = I. Вступ У рядi робiт з теорiї iнтегральних операторiв (див, наприклад, [1] та наведену там бiблiографiю) вивчаються властивостi C∗-алгебри, поро- дженої наборами отропроекторiв P , Q1, . . . , Qn у деякому гiльбертово- му просторi H, якi задовольняють спiввiдношення Q1 + · · ·+Qn = I, а також бiльш загальними наборами, ортопроекторiв P1, . . . , Pm,Q1, . . . , Qn в H, якi задовольняють спiввiдношення Pj ⊥ Pk, k 6= j, Q1 + · · ·+Qn = I (1) (див. [2, 3]). У наведених роботах вивчались властивостi C∗-алгебри, породженої незвiдними наборами ортопроекторiв, для яких образ про- ектора P чи образи проекторiв P1, . . . , Pm є одновимiрними просто- рами. Саме такi набори виникають у конкретних реалiзацiях локаль- них алгебр, пов’язаних з операторами Теплiца з кусково гладенькими символами. Зокрема, показано, що вiдповiдна C∗-алгебра вкладається в алгебру неперервних матричнозначних функцiй на певнiй множи- нi параметрiв. У випадку m = 1 множина параметрiв c1, . . . , cn, що iндексують незвiднi зображення, є симплексом c1 + · · ·+ cn = 1, cj ≥ 0, j = 1, . . . , n, (2) c© Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський, 2015 Про зображення “all but two” алгебр 9 i розклад довiльного зображення на незвiднi задається спектральним розкладом вiдповiдного комутативного набору самоспряжиних опера- торiв C1, . . . , Cn. Проте при m ≥ 2 подiбного опису множини, що параметризує не- звiднi зображення, наведено не було. Дослiдженню питання про па- раметризацiю незвiдних зображень таких алгебр у випадку m = 2 присвячено дану роботу. Зручним iнструментом дослiдження наборiв ортопроекторiв у гiль- бертовому просторi є операторна матриця Грама (див. [4]). У першому роздiлi викладено конструкцiю операторної матрицi Грама та її основ- нi властивостi, що використовуються у подальшому. Другий роздiл присвячено вивченню загальних властивостей набо- рiв ортопроекторiв з умовами (1) при m = 2. Зокрема, показано, що за умови, що кожна пара проекторiв (Pj , Qk), j = 1, 2, k = 1 . . . , n, знаходиться у загальному положеннi, задача опису з точнiстю до унi- тарної еквiвалентностi наборiв (1),m = 2, еквiвалентна до задачi опису блочних 2× 2 додатних самоспряжених матриць A1, . . . , An з умовою A1 + · · ·+An = I. Ця умова є природним аналогом умови (2) у випадку m = 1. Вiдомо, що навiть у випадку m = 1, n ≥ 3, задача опису наборiв ор- топроекторiв з умовами (1) з точнiстю до унiтарної еквiвалентностi є надзвичайно складною (∗-дикою). У третьому роздiлi дослiджуються набори з додатковими комутацiйними спiввiдношеннями, якi еквiва- лентнi умовi, що у незвiдному зображеннi образи ортопроекторiв P1, P2 одновимiрнi. У цьому випадку задача опису незвiдних наборiв є ручною. Основний результат роздiлу — теорема 4, яка описує комута- тивний набiр нормальних операторiв, спектральний розклад яких дає розклад набору на незвiднi набори. 1. Попереднi вiдомостi Нагадаємо конструкцiю операторної матрицi Грама (див. [4]) та її вла- стивостi, що будуть потрiбнi для подальшого викладу. Нехай H — сепарабельний гiльбертiв простiр та P1, . . . , Pn — набiр ортопроекторiв у H. Нехай Hj = ImPj , j = 1, . . . , n. 10 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський Позначимо Tj : Hj → H iзометричнi вкладення, такi що TjT ∗j = Pj , T ∗j Tj = IHj . Розглянемо простiр H = H1 ⊕ · · · ⊕Hn (3) i оператор J = (T1, . . . , Tn) : H → H. Означення 1. Оператор G = J∗J : H → H називають операторною матрицею Грама системи пiдпросторiв (H;H1, . . . ,Hn). Блочнi елементи оператора G у розкладi (3) мають вигляд (T ∗j Tk)nj,k=1. У випадку, коли усi проектори Pj одновимiрнi, маємо Hj = C〈ej〉, ‖ej‖ = 1 i G — звичайна матриця Грама системи векторiв (e1, . . . , en). Операторна матриця ГрамаG системи пiдпросторiв (H;H1, . . . ,Hn) має наступнi властивостi: 1. G = G∗, G ≥ 0; 2. Дiагональнi елементи G — одиничнi оператори, Gjj = IHj , j = 1, . . . , n; 3. Gjk = 0⇔ Hj ⊥ Hk. У просторi H розглянемо проектори Q1, . . . , Qn на компоненти ортогональної суми, ImQj = Hj , j = 1, . . . , n. Тодi Q1 + · · ·+Qn = I i QjGQj = Qj . Твердження 1 ([4]). Нехай G ≥ 0 — невiд’ємний оператор у деякому гiльбертовому просторi H, i нехай Q1, . . . , Qn — ортопроектори в H, для яких Q1 + · · ·+Qn = I, та QjGQj = Qj, j = 1, . . . , n. Тодi G є операторною матрицею Грама деякого набору проекторiв P1, . . . , Pn. Теорема 1 ([4]). Набори (P1, . . . , Pn) i (P ′1, . . . , P ′ n) унiтарно еквiвалентнi тодi i тiльки тодi, коли набори (G,Q1, . . . , Qn) i (G′, Q′1, . . . , Q ′ n) унiтарно еквiвалентнi. Теорема 2. Нехай для набору ортопроекторiв (P1, . . . , Pn) лiнiйна оболонка їх образiв щiльна у просторi H. Набiр (P1, . . . , Pn) в H не- звiдний тодi i тiльки тодi, коли набiр (G,Q1, . . . , Qn) в H незвiдний. Доведення. Нехай оператор K в H комутує з усiма проекторами P1, . . . , Pn, тобто KPi = PiK, i = 1, . . . , n. Розглянемо оператори Про зображення “all but two” алгебр 11 Ki = T ∗i KTi i позначимо через K оператор у H, що має вигляд K = diag(K1, . . . ,Kn). Оскiльки у розкладi (3) Qj = diag(0, . . . , Ij , . . . , 0), j = 1, . . . , n, то QiK = KQi. Покажемо, що GK = KG. Оскiльки блочнi елементи матрицi Грама мають вигляд (T ∗j Tk)nj,k=1, то рiвнiсть GK = KG рiвно- сильна виконанню умов KjT ∗ j Tk = T ∗j TkKk, j, k = 1, . . . , n. Справдi, KjT ∗ j Tk = T ∗j KTjT ∗ j Tk = T ∗j KPjTk = T ∗j PjKTk = T ∗j TjT ∗ j KTk = T ∗j KTk, T ∗j TkKk = T ∗j TkT ∗ kKTk = T ∗j PkKTk = T ∗j KPkTk = T ∗j KTkT ∗ kTk = T ∗j KTk. Якщо набiр (G,Q1, . . . , Qn) незвiдний, то за лемою Шура K = λI, i T ∗j KTj = λIHj . Отже, Kf = λf для векторiв f з лiнiйної оболонки образiв проекторiв P1, . . . , Pn. Але якщо лiнiйна оболонка пiдпросторiв Hj , j = 1, . . . , n, щiльна в H, то K = λI, i набiр проекторiв (P1, . . . , Pn) незвiдний. Покажемо тепер, що з незвiдностi набору (P1, . . . , Pn) випливає не- звiднiсть набору (G,Q1, . . . , Qn). Нехай оператор K у H комутує з Q1, . . . , Qn, G. Розглянемо простiр H ′ = ImG та оператор вкладе- ння T : H ′ → H̃, тодi T ∗T = IH′ , TT ∗ — проектор на замикання образу G в H. Оператори P ′j = T ∗ √ GQj √ GT є ортопроекторами, причому за умови ∑n j=1Hj = H набiр проекторiв (P ′j) n j=1 в H ′ унiтарно еквiвален- тний початковому набору (Pj) n j=1 в H (див. [4]). Розглянемо оператор K ′ = T ∗KT , K ′ : H ′ → H ′. Покажемо, що K ′ комутує з (P ′j) n j=1. Справдi, оскiльки G = TT ∗G = GTT ∗, K ′P ′j = T ∗KTT ∗ √ GQj √ GT = T ∗K √ GQj √ GT = T ∗ √ GQj √ GKT = T ∗ √ GQj √ GTT ∗KT = P ′jK ′. Нехай набiр (P1, . . . , Pn) незвiдний, тодi унiтарно еквiвалентний до нього набiр (P ′1, . . . , P ′ n) теж незвiдний, i за лемою Шура K ′ = λI. Оскiльки G = GTT ∗, маємо KG = KGTT ∗ = GKTT ∗ = GTT ∗KTT ∗ = GTK ′T ∗ = λG, тодi, оскiльки для довiльного j = 1, . . . , n виконується QjK = KQj та QjGQj = Qj , отримаємо QjKQj = QjKQjGQj = QjKGQj = λQjGQj = λQj . 12 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський Оскiльки K коммутує з Qj , то QjKQk = 0 при j 6= k. Тодi K = n∑ j=1 QjK̃Qj = λ n∑ j=1 Qj = λI, отже, набiр (G,Q1, . . . , Qn) незвiдний. 2. Матриця Грама для “all but two” набору проекторiв Нехай H — сепарабельний гiльбертiв простiр. У данiй роботi ми ви- вчаємо задачу опису з точнiстю до унiтарної еквiвалентностi наборiв проекторiв Q1, . . . , Qn, P1, P2, таких, що n∑ i=1 Qi = I, P1 ⊥ P2. (4) Розглянемо iзометричнi вкладення Sj : ImQj → H, j = 1, . . . , n, для них маємо S∗j Sj = IImQj та SjS∗j = Qj . Аналогiчно, розглянемо iзометричнi вкладення Ti : ImPi → H, i = 1, 2, для яких T ∗i Ti = IImTi , TiT ∗ i = Pi. Оскiльки P1 ⊥ P2, Qi ⊥ Qj , i 6= j, то T ∗1 T2 = 0, T ∗2 T1 = 0, S∗i Sj = 0, i 6= j. Отже, блочне представлення матрицi Грама для набо- ру проекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn має вигляд: G =  I 0 T ∗1 S1 . . . T ∗1 Sn 0 I T ∗2 S1 . . . T ∗2 Sn S∗1T1 S∗1T2 I . . . 0 ... ... ... . . . ... S∗nT1 S∗nT2 0 . . . I  . Позначимо H1 = ImP1, H2 = ImP2, H0 = H1 ⊕H2 i проектори P ′1 та P ′2 у H0 на пiдпростори H1 та H2. Зауважимо, що оператор T0 = (T1, T2) : H1 ⊕H2 → H є iзометричним вкладенням H0 в H, причому P ′i = T ∗0 PiT0, i = 1, 2, (5) Про зображення “all but two” алгебр 13 тобто проектори P ′i є звуженнями проекторiв Pi на пiдпростiр H0. Розглянемо оператори Bj = ( T ∗1 Sj T ∗2 Sj ) : ImPj → H0, Aj = BjB ∗ j : H0 → H0, j = 1, . . . , n. (6) Наступнi твердження встановлюють зв’язок мiж наборами (P1, P2, Q1, . . . , Qn) в H та наборами (P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An) в H0. Твердження 2. Набiр операторiв (P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An) в H0 має такi властивостi. 1. P ′1 + P ′2 = IH0 , A1 + · · ·+An = IH0 ; 2. Якщо набори ортопроекторiв (P1, P2, Q1, . . . , Qn) та (P̃1, P̃2, Q̃1, . . . , Q̃n) унiтарно еквiвалентнi, то вiдповiднi набори операторiв (P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An) та (P̃ ′1, P̃ ′ 2, Ã1, . . . , Ãn) унiтарно еквiвалентнi. Доведення. 1. Справдi, P ′1 + P ′2 = IH0 за побудовою. Також маємо A1 + · · ·+An = B1B ∗ 1 + · · ·+BnB ∗ n = ( T ∗1 (S1S ∗ 1 + · · ·+ SnS ∗ n)T1 T ∗1 (S1S ∗ 1 + · · ·+ SnS ∗ n)T2 T ∗2 (S1S ∗ 1 + · · ·+ SnS ∗ n)T1 T ∗2 (S1S ∗ 1 + · · ·+ SnS ∗ n)T2 ) = ( T ∗1 (Q1 + . . .+Qn)T1 T ∗1 (Q1 + . . .+Qn)T2 T ∗2 (Q1 + . . .+Qn)T1 T ∗2 (Q1 + . . .+Qn)T2 ) = ( T ∗1 T1 T ∗1 T2 T ∗2 T1 T ∗2 T2 ) = ( I 0 0 I ) = IH0 . 2. Нехай набiр проекторiв (P1, P2, Q1, . . . , Qn) у H унiтарно еквiва- лентний набору проекторiв (P̃1, P̃2, Q̃1, . . . , Q̃n) у H̃, тобто iснує унiтар- ний оператор U : H → H̃ такий, що P̃i = UPiU ∗, Q̃j = UQjU ∗, i = 1, 2; j = 1, . . . , n. Нехай G та G̃ — вiдповiднi матрицi Грама. Тодi iснує блочно дiагональна унiтарна матриця U = diag(V1, V2, U1, . . . , Un), яка 14 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський сплiтає G та G̃, G̃ = UGU∗. Тодi Bj = ( T ∗1 Sj T ∗2 Sj ) , B̃j = ( T̃ ∗1 S̃j T̃ ∗2 S̃j ) = ( V1T ∗ 1 SjU ∗ j V2T ∗ 2 SjU ∗ j ) , Aj = BjB ∗ j = ( T ∗1 SjS ∗ j T1 T ∗1 SjS ∗ j T2 T ∗2 SjS ∗ j T1 T ∗2 SjS ∗ j T2 ) , Ãj = B̃jB̃ ∗ j = ( V1T ∗ 1 SjS ∗ j T1V ∗ 1 V1T ∗ 1 SjS ∗ j T2V ∗ 2 V2T ∗ 2 SjS ∗ j T1V ∗ 1 V2T ∗ 2 SjS ∗ j T2V ∗ 2 ) , j = 1, . . . , n. Отже, Ãj = ( V1 0 0 V2 ) Aj ( V ∗1 0 0 V ∗2 ) = V AjV ∗, j = 1, . . . , n, V = ( V ∗1 0 0 V ∗2 ) . Оскiльки проектори P ′1, P ′2, P̃ ′1, P̃ ′2 мають блочно дiагональний вигляд, то також маємо P̃ ′1 = V P ′1V ∗, P̃ ′2 = V P ′2V ∗. Зауваження 1. Обернене до п.2 твердження невiрне: неважко наве- сти приклади унiтарно нееквiвалентних наборiв (P1, P2, Q1, . . . , Qn) та (P̃1, P̃2, Q̃1, . . . , Q̃n), якi породжують один i той же набiр (P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An). Справдi, нехай проектори (P1, P2, Q1, . . . , Qn) в H задовольняють (4) i породжують згiдно (5) та (6) набiр (P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An). Вiзьме- мо довiльний простiр Ĥ та довiльний ортогональний розклад одиницi Q̂1 + · · ·+ Q̂n = I в Ĥ. Покладемо H̃ = H ⊕ Ĥ, Q̃j = Qj ⊕ Q̂j , P̃i = Pi ⊕ 0, j = 1, . . . , n, i = 1, 2. Тодi набiр (P̃1, P̃2, Q̃1, . . . , Q̃n) задовольняє (4), породжує той самий набiр (P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An), проте у випадку скiнченновимiрного H за- вiдомо не унiтарно еквiвалентний до набору (P1, P2, Q1, . . . , Qn). Покажемо, що за певних додаткових умов є взаємно однозначна вiдповiднiсть мiж “all but two” наборами ортопроекторiв та наборами блочних 2× 2 невiд’ємних матриць з одиничною сумою. Нагадаємо, шо пiдпростори E ⊂ H i K ⊂ H (проектори на пiдпро- стори E ⊂ H i K ⊂ H) знаходяться у загальному положеннi, якщо E ∩K = 0, E ∩K⊥ = 0, E⊥ ∩K = 0. Теорема 3. Нехай P1, P2, Q1, . . . , Qn — набiр ортопроекторiв в H, що задовольняють (4), A1, . . . , An — невiд’ємнi самоспряженi опе- ратори, побудованi згiдно (6), i нехай кожна з пар проекторiв (P0 = P1 + P2, Qj), j = 1, . . . , n, знаходяться у загальному положеннi. Про зображення “all but two” алгебр 15 Тодi розмiрнiсть усiх проекторiв Qj однакова i дорiвнює розмiрностi проектора P0, dim ImP0 = dim ImQj, j = 1, . . . , n, причому kerAj = 0, тобто оператор Aj має (взагалi кажучи, необмежений) обернений. Навпаки, нехай у деякому просторi H0 задано проектори P ′1, P ′2, та невiд’ємнi самоспряженi оператори A1, . . . , An, для яких P ′1 + P ′2 = I, A1 + · · ·+An = I, kerAj = 0, j = 1, . . . , n. Тодi iснує єдиний з точнiстю до унiтарної еквiвалентностi набiр ор- топроекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn, що задовольняють (4), для якого ко- жна з пар проекторiв (P0 = P1 + P2, Qj), j = 1, . . . , n, знаходяться у загальному положеннi, i який задає проектори P ′1, P ′2, та оператори A1, . . . , An формулами (5) та (6). Доведення. Для фiксованого j розглянемо пару проекторiв (P0, Qj). За спектральною теоремою для пари проекторiв H = H00 ⊕H01 ⊕H10 ⊕H11 ⊕ (H+ ⊕H+) P0 = 0⊕ 0⊕ I ⊕ I ⊕ ( I 0 0 0 ) , Qj = 0⊕ I ⊕ 0⊕ I ⊕ ( C2 CS CS S2 ) , де C — самоспряжений оператор в H+, 0 < C < I, S = √ 1− C2. Оскiльки проектори P0 i Qj знаходяться у загальному положеннi, то H01 = H10 = H11 = 0, отже H = H00 ⊕ (H+ ⊕H+) i проектори P0 i Qj мають вигляд: P0 = 0⊕ ( I 0 0 0 ) = 0⊕ I ⊕ 0, Qj = 0⊕ ( C2 CS CS S2 ) , причому образи цих проекторiв iзоморфнi H+, оскiльки kerC = 0. Покажемо, що kerAj = 0. Позначимо H0 = ImP0, i розглянемо iзо- метричне вкладення T0 = (T1, T2) : H0 → H, тодi B∗j = (S∗j T1, S ∗ j T2) = S∗j T0. Оскiльки Aj = BjB ∗ j = T ∗0QjT0 i у розкладi H = H00⊕H+⊕H+ маємо блочне представлення T ∗0 = (0, I, 0), в результатi отримаємо Aj = C2, kerC = 0. Звiдси, зокрема, випливає, що kerB∗j = 0. По- дiбними мiркуваннями можна також показати, що kerBj = 0, тобто оператор Bj оборотний. 16 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський Для набору операторiв (P1, P2, Q1, . . . , Qn) матриця Грама у про- сторi H⊕n+1 0 має вигляд: G =  I B1 . . . Bn B∗1 I 0 ... . . . B∗n 0 I  . Оскiльки оператор Bj має обернений, то в полярному розкладi Bj = AjUj , Aj ≥ 0, оператор Uj — унiтарний. Розглянемо унiтарну матрицю U = diag(I, U1, U2, . . . , Un). Тодi за теоремою 1 UGU∗ =  I √ A1 . . . √ An√ A∗1 I . . . 0 ... ... ... ...√ A∗n 0 . . . I  . є матрицею Грама унiтарно еквiвалентного набору ортопроекторiв, тобто вихiдний набiр (P1, P2, Q1, . . . , Qn) однозначно з точнiстю до унi- тарної еквiвалентностi визначається операторами P ′1, P ′ 2, A1, . . . , An в H0. Нехай тепер у деякому просторi H0 задано проектори P ′1, P ′2, та невiд’ємнi самоспряженi оператори A1, . . . , An, для яких P ′1 + P ′2 = I, A1 + · · ·+An = I, kerAj = 0, j = 1, . . . , n. У просторi H⊕n+1 0 розглянемо оператор G, блочна структура якого має вигляд G =  I √ A1 . . . √ An√ A1 I 0 ... . . .√ An 0 I  . Неважко помiтити, що G ≥ 0. Справдi, безпосередня перевiр- ка з врахуванням умови ∑n j=1Aj = I показує, що вектори виду (±x, √ A1x, . . . , √ Anx), x ∈ H0, є власними векторами оператора G з власними значеннями 0 та 2, а для довiльного вектора x, ортогонально- го до векторiв такого виду, маємо x = (0, x1, . . . , xn), ∑n j=1 √ Ajxj = 0, i Gx = x. Таким чином, спектр G складається з точок 0, 1, 2. Про зображення “all but two” алгебр 17 За твердженням 1 G є матрицею Грама деякого набору (P0, Q1, . . . , Qn), причому розклад I = P ′1 + P ′2 задає розклад в ор- тогональну суму P0 = P1 + P2. Проектори P0 та Qj знаходяться у загальному положеннi, оскiльки kerAj 6= 0, j = 1, . . . , n. Зауваження 2. Нехай набiр проекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn задоволь- няє (4), причому проектори P0 = P1 + P2 та Qj знаходяться у за- гальному положеннi, j = 1, . . . , n. Тодi набiр операторiв PjQkPl, j, l = 1, 2, k = 1, . . . , n, дозволяє вiдновити початковий набiр P1, P2, Q1, . . . , Qn з точнiстю до унiтарної еквiвалентностi. Доведення. Розглянемо iзометричнi вкладення Sk : ImQk → H, Tj : ImPj → H, тодi Qk = SkS ∗ k , Pj = TjT ∗ j та оператори PjQkPl мають вигляд PjQkPl = TjT ∗ j SkS ∗ kTlT ∗ l = Tj(T ∗ j QkTl)T ∗ l . Зауважимо, що вирази в дужках є матричними блоками оператора Ak. Оскiльки оператори Ak ≥ 0 невиродженi, ImPjQkPj = ImPj , отже, PjQkPj однозначно визначають проектори P1, P2 i вiдповiднi вкла- дення T1. T2. Тодi (j, l)-й матричний блок оператора Ak має вигляд T ∗j PjQkPlTl, тобто оператори Ak, k = 1, . . . , n, однозначно визначаю- ться набором PjQkPl, j, l = 1, 2, k = 1, . . . , n. За операторами Aj можна вiдновити матрицю Грама G, а отже, можна вiдновити з точнiстю до унiтарної еквiвалентностi проектори Q1, . . . , Qn, P1, P2. 3. Незвiднi зображення Нехай Λ — множина усiх мультиiндексiв α = (j1, k1, j2, . . . , kl−1, jl, kl, j1), js = 1, 2; ks = 1, . . . , n; s = 1, . . . , l; l = 0, 1, . . . . Розглянемо набiр операторiв Cα, α ∈ Λ: Cα = Pj1Qk1Pj2 . . . Qkl−1 PjlQklPj1 , (7) Позначимо Λi ⊂ Λ пiдмножину iндексiв, що починаються та закiнчу- ються на i, i = 1, 2, тодi Λ = Λ1 ∪ Λ2. 18 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський Твердження 3. У незвiдному зображеннi образи проекторiв P1, P2 одновимiрнi тодi i тiльки тодi, коли оператори Cα, α ∈ Λ, утворю- ють комутативний набiр. Доведення. Необхiднiсть. Нехай dim(ImP1) = dim(ImP2) = 1. Оскiль- ки для α ∈ Λj1 , β ∈ Λj2 маємо ImCα ⊂ ImPj1 , ImCβ ⊂ ImPj2 , то Cα = cαPj1 , Cβ = cβPj2 , cα, cβ ∈ C i CαCβ = CβCα внаслiдок комуту- вання проекторiв P1, P2. Достатнiсть. Нехай при j = 1, 2 виконуються умови CαCβ = CβCα для всiх α, β ∈ Λj . Покажемо, що dim(ImPj) = 1. Безпосере- дньно з означення маємо C∗αCα = CαC ∗ α, тобто Cα, α ∈ Λ — злiченний комутативний набiр нормальних операторiв. Позначимо Hj = ImPj , Tj : Hj → H, як i ранiше, вiдповiдне iзо- метричне вкладення. Оскiльки ImCα ⊂ ImPj , α ∈ Λj , то T ∗j CαTj , α ∈ Λj — комутативний набiр нормальних операторiв в Hj . Нехай E(∆) є сумiсний розклад одиницi цього комутативного набору, i нехай ∆ — борелiвська множина, для якої E(∆) 6= 0. Розглянемо пiдпростiр E(∆)Hj = H0 j ⊆ Hj . Тодi пiдпростiр Pol(Qk, Pj)H0 j = H0 ⊂ H iнварiантний вiдносно дiї проекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn. Оскiльки набiр P1, P2, Q1, . . . , Qn є незвiдним, то H0 = H i оскiльки довiльний вектор H0 лежить в P0H 0, то маємо також H0 j = Hj , тобто E(∆) = I. Таким чином, для будь-якої борелiвської множини ∆, для якої E(∆) 6= 0 маємо E(∆) = I, звiдси випливає, що iснує єдина точка x0, така що E(x0) = I. Тодi оператори T ∗j CαTj , α ∈ Λj є скалярними опе- раторами в Hj , i для довiльного f ∈ Hj пiдпростiр Pol(Qk, Pj)f ⊂ H є iнварiантним пiдпростором, i тому спiвпадає з усiм H. З iншого боку, проекцiя Pol(Qk, Pj)f на Hj — одновимiрний пiдпростiр, породжений f , тобто dimHj = 1. Зауваження 3. З попереднього доведення випливає, що у випадку незвiдного комутативного набору Cα, α ∈ λ, для довiльного α ∈ Λj, j = 1, 2, маємо Cα = cαPj , cα ∈ C. Таким чином, у цьому випадку кожний незвiдний набiр проекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn, що задовольняють (4), визначає набiр чисел cα, α ∈ Λ. Про зображення “all but two” алгебр 19 Природно виникає питання, чи можна за набором cα, α ∈ Λ вiдно- вити набiр проекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn. Наступна теорема показує, що це так, причому достатньо задати деякий скiнченний набiр чисел cα, α ∈ Λ. Теорема 4. Нехай набiр ортопроекторiв P1, P2, Q1, . . . , Qn, що за- довольняють умови (4) незвiдний та виконуються умови: i) P1 6= 0, P2 6= 0; ii) при кожному j = 1, . . . , n пара проекторiв P0 = P1 + P2 та Qj знаходяться у загальному положеннi; iii) оператори Cα, α ∈ Λ, що визначаються формулою (7) утво- рюють комутативний набiр. Тодi Cα = cαPj, cα ∈ C, α ∈ Λj, i набiр чисел cα, α ∈ {(j, k, j), (1, k, 2, l, 1) | j = 1, 2; k, l = 1, . . . , n}, визначає проектори P1, P2, Q1, . . . , Qn однозначно з точнiстю до унiтарної еквiвалентностi. Доведення. За твердженням 3 у незвiдному зображеннi простори H1, H2 одновимiрнi, тому оператори A1, . . . , An, визначенi (6), є звичайни- ми додатними матрицями у C2, Aj = ( aj11 aj12 aj21 aj22 ) , j = 1, . . . , n, причому набiр матриць U∗AkU , k = 1, . . . , n, де U — дiагональна унi- тарна матриця, визначає унiтарно еквiвалентний набiр (4). Зауважимо, що принаймнi одне з чисел aj12 вiдмiнне вiд нуля. Справдi, якщо усi aj12 = 0, j = 1, . . . , n, то пiдпростiр, породжений {H1, QkH1, k = 1, . . . , n}, буде iнварiантним пiдпростором, який орто- гональний до H2. Перенумеровуючи при потребi проектори Q1, . . . , Qn, забезпечимо, щоб виконувалась умова a112 6= 0, i вибираючи належним чином дiаго- нальну унiтарну матрицю, вважатимемо, що a112 > 0. З (6) маємо akjj = T ∗j QkTj = T ∗j CjkjTj = cjkj , j = 1, 2; k = 1, . . . , n. Оскiльки a112 ≥ 0, маємо a112 = T ∗1Q1T2 = √ T ∗1Q1T2T ∗2Q1T1 = T ∗1 √ P1Q1P2Q1P1T1 = √ c11211. 20 Е.Н. Ашурова, В.Л. Островський Оскiльки a112a k 21 = T ∗1Q1T2T ∗ 2QkT1 = T ∗1Q1P2QkT1 = T ∗1 P1Q1P2QkP1T1 = c112k1, маємо ak12 = āk21 = c̄112k1√ c11211 , k = 1, . . . , n. Таким чином, ми знайшли матрицi A1, . . . , An. Задаючи у H0 = C2 P ′1 = ( 1 0 0 0 ) , P ′2 = ( 0 0 0 1 ) , за теоремою 3 отримаємо потрiбний розв’язок (4). Зауваження 4. Розмiрнiсть простору незвiдного зображення, що задовольняє умови теореми, дорiвнює 2n, для того, щоб задати зо- браження, слiд задати, з точнiстю до дiагональної унiтарної еквi- валентностi, n 2 × 2 невiд’ємних матриць, сума яких є одиничною матрицею. Для цього потрiбно задати 2n− 1 дiйсних та n− 2 ком- плексних чисел. У формулюваннi теореми фiгурує 2n + n2 чисел, з яких 3n є дiй- сними. Разом з тим, у доведеннi теореми використовуються лише числа cjkj (дiйснi, 2n штук), та c112k1 (одне додатне, n−1 коплекснi). Зрозумiло, що умова A1 + · · ·+An = I дозволяє вiдповiдно зменшити кiлькiсть чисел. Остаточно, для однозначного визначення набору проекторiв, що задовольняють умови теореми, досить задати числа cjkj , c1l2k1, j = 1, 2; k = 1, . . . , n− 1, де 1 ≤ l ≤ n — деяке число, при якому c1l2l1 6= 0. Зауваження 5. У випадку all but one наборiв (лише один проектор P1), незвiдний набiр задається числами 0 < c1, . . . , cn < 1 з умовою c1 + · · · + cn = 1. Для випадку двох проекторiв P1, P2 таких про- стих умов на числа cα, якi б забезпечували iснування набору проекто- рiв (4) немає: цi числа визначають матричнi елементи операторiв A1, . . . , An, для яких повинна виконуватись умова A1 + · · ·+An = I. Автори висловлюють щиру вдячнiсть М.Л.Василевському та Ю.С.Самойленку за змiстовнi дискусiї щодо предмету статтi та добру увагу. Про зображення “all but two” алгебр 21 Лiтература [1] N. Vasilevski. Commutative algebras of Toeplitz operators on the Bergman space. // Series: Operator Theory: Advances and Applicati- onsю — 2008ю — Vol. 185. — 417 p. [2] Yu. I. Karlovich, Luis V. Pessoa. Algebras Generated by the Bergman and Anti-Bergman Projections and by Multiplications by Piecewise Continuous Functions. // Integral Equations and Operator Theory. — 2005. — vol. 52, no 2. — 219–270. [3] Yu. I. Karlovich, Luis V. Pessoa. C *-Algebras of Bergman Type Operators with Piecewise Continuous Coefficients. // Integral Equati- ons and Operator Theory. — 2007. — vol. 57, no 4. — 521–565. [4] А. В. Стрелец, И. С. Фещенко. О системах подпространств гиль- бертова пространства, удовлетворяющих условиям на углы между каждой парой подпространств // Алгебра и анализ. — 2012. — Т. 24, № 5. — 181–214.
id oai:trim.imath.kiev.ua:article-5
institution Transactions of Institute of Mathematics of NAS of Ukraine
keywords_txt_mv keywords
language Ukrainian
last_indexed 2026-08-04T01:01:47Z
publishDate 2015
publisher Інститут математики НАН України
record_format ojs
resource_txt_mv trimimathkievua/29/e555bdc1f530a28e594774999a1b3b29.pdf
spelling oai:trim.imath.kiev.ua:article-52018-01-23T09:53:12Z On representations of &quot;all but two&quot; algebras Про зображення “all but two” алгебр Ashurova, E. N. Ostrovskyi, V. L. Ашурова, Е. Н. Островський, В. Л. In this paper, we study representations of the $∗$-algebra generated by two projections $P_1 \perp P_2$ and $n$ more projections $Q_1 + \dots + Q_n = I$. У данiй роботi ми вивчаємо зображення $∗$-алгебри, породженої двома проекторами $P _1 \perp P_ 2$ та ще $n$ проекторами $Q_1 +\dots + Q_n = I$. Інститут математики НАН України 2015-05-05 Article Article application/pdf https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/5 Transactions of Institute of Mathematics, the NAS of Ukraine; Vol. 12 No. 1 (2015): Spectral theory of operators and of collections of operators; 8-21 Сборник Трудов Института математики НАН Украины; Том 12 № 1 (2015): Спектральна теорія операторів та наборів операторів; 8-21 Збірник Праць Інституту математики НАН України; Том 12 № 1 (2015): Спектральна теорія операторів та наборів операторів; 8-21 3083-7529 1815-2910 uk https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/5/3
spellingShingle Ashurova, E. N.
Ostrovskyi, V. L.
Ашурова, Е. Н.
Островський, В. Л.
On representations of &quot;all but two&quot; algebras
title On representations of &quot;all but two&quot; algebras
title_alt Про зображення “all but two” алгебр
title_full On representations of &quot;all but two&quot; algebras
title_fullStr On representations of &quot;all but two&quot; algebras
title_full_unstemmed On representations of &quot;all but two&quot; algebras
title_short On representations of &quot;all but two&quot; algebras
title_sort on representations of &quot;all but two&quot; algebras
url https://trim.imath.kiev.ua/index.php/trim/article/view/5
work_keys_str_mv AT ashurovaen onrepresentationsofquotallbuttwoquotalgebras
AT ostrovskyivl onrepresentationsofquotallbuttwoquotalgebras
AT ašurovaen onrepresentationsofquotallbuttwoquotalgebras
AT ostrovsʹkijvl onrepresentationsofquotallbuttwoquotalgebras
AT ashurovaen prozobražennâallbuttwoalgebr
AT ostrovskyivl prozobražennâallbuttwoalgebr
AT ašurovaen prozobražennâallbuttwoalgebr
AT ostrovsʹkijvl prozobražennâallbuttwoalgebr