power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.

The analysis of the use thermal secondary power resources (TSPR) was carried out. The possible thermal circuits for connecting TSPR to the urban heating networks of housing sector were examined. Three variants of scheme - serial, parallel, and parallel-serial — were recommended. Choice of scheme is...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Kuts G.O.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2010
Schlagworte:	thermal secondary power resources (TVER) heat carriers thermal networks thermal circuits.
Online Zugang:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/384
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	System Research in Energy
Завантажити файл:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103692566953984
author	Kuts G.O.
author_facet	Kuts G.O.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Kuts G.O.", "institution": null } ]
author_sort	Kuts G.O.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:38Z
description	The analysis of the use thermal secondary power resources (TSPR) was carried out. The possible thermal circuits for connecting TSPR to the urban heating networks of housing sector were examined. Three variants of scheme - serial, parallel, and parallel-serial — were recommended. Choice of scheme is determined by parameters of heat carrier from TSPR recovery (temperature, pressure, hourly capacity).Detailed circuits for recovering the heat of thermal secondary power resources sources with recommendations for choosing the best version are given. It is examined a question of the creation of industrial centers in cities where the enterprises of iron-and-steel, chemical, and petrochemical industries, oil-refining and by-product coke plants are situated. It is recommended for the enterprises with Cogeneration Heat Plant or large Heat Plant to use blocking- scheme, when within town's closed hot-water supply scheme part of feed-back water from district heat plant returns to the enterprise, where it again heating-up with renewable energy sources and next with steam from the boiler. The scheme allows use low and high potential heat energy from renewable sources.Industrial centers of heat supply are formed on the basis of urban and industrial heat generating sources connecting all types of heat recovery units of high and low potential TSPR. It is possible to cover 50—70 % of heat load for heating in winter and full load for hot water in summer due to connecting TSPR of enterprises to urban heat supply systems.The data of yield and the use of TSPR by enterprises of energy-intensive industries for the near-term are given. Possible traditional fuel substitution may reach in 2010 up to 1845—2060 thousand tce, and in 2015 — 2070—2450.
first_indexed	2026-03-24T02:01:36Z
format	Article
fulltext	47ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Підвищення рівня використання ТВЕР є пря� мим додатковим джерелом органічного палива, а також значно призводить до зменшення шкідливого впливу промислових та енергетич� них об'єктів на навколишнє середовище. До од� ного з головних напрямів підвищення цього рівня слід віднести включення ТВЕР до місь� ких схем теплопостачання житлово�комуналь� ного сектора. Нині ТВЕР майже не залучено до комунальної енергетики міст, на території яких дані теплові джерела розташовано. За станом на 2007 р. країною було використа� но 14004 тис. Гкал теплової енергії від утилізації ТВЕР, з них підприємствами за економічною діяльністю: чорна металургія — 5876,1 (41,9 % до загального обсягу), кольорова металургія — 11,1 (0,8 %), хімічна і нафтохімічна промисловість — 5803,7 (41,4 %), нафтопереробна промисловість — 884,4 (6,3 %), паливна промисловість, включаю� чи коксохімічні заводи — 1984,7 (14,2 %), маши� нобудування і металообробка — 1,3 % (табл. 1). Згідно з даними форми № 11—МТП державної статзвітності [10] рівень використання ТВЕР підприємствами провідних галузей знаходиться у межах 70—77 %, а для машинобудування, так всі 100 %. Це показує на те, що підприємства за звітності вносять обсяги виходу ТВЕР тільки для технологічних агрегатів, оснащених теплоу� тилізаційними установками, а фактично рівень утилізації ТВЕР в цілому в країні низький і не перевищує 50 %, що пов'язано з низкою причин, а, головне, з відсутністю державної політики в цьому важливому питанні економії палива. Мається на увазі відсутність законодавчих актів і цільової державної програми щодо використан� ня ВЕР та машинобудівної бази виготовлення утилізаційного обладнання, широкої кооперації теплом від ТВЕР з міськими системами тепло� постачання. Крім того, на багатьох підпри� ємствах діючі утилізаційні установки морально і фізично застаріли і не можуть забезпечити повне використання ТВЕР технологічних агрегатів, дуже низький рівень їхного обслуговування, що призводить до значних термінів простою в ре� монтах, недостатнє обновлення парку утиліза� ційних установок та інші причини. Один з ефективних заходів підвищення рівня використання ТВЕР і, особливо низько� потенційних, є включення їх до міських систем теплопостачання житлово�комунального сек� тора. Для практичного здійснення цього заходу авторами [1—5] рекомендовано три схеми підключення джерела ТВЕР до міських тепло� вих мереж, а саме послідовна, паралельна і па� ралельно�послідовна. За послідовної схеми ( рис. а) зворотна вода теплової мережі основного джерела (районна котельна, або ТЕЦ), підігрівається теплотою від джерела ТВЕР і на частку цієї теплоти (qp — qBT) зменшується навантаження основного джерела. Підключення насоса здійснюється за умов, якщо витрати зворотної води основного джерела (GO.B.) менші, ніж витрати води від джерел ТВЕР (GBT). Це дозволяє поповнювати джерело ТВЕР зворотною водою від теплової мережі основного джерела. Послідовна схема підключення джерела ТВЕР до основного дже� рела проста, при експлуатації не потребує постійного обслуговування теплоутилізацій� ної установки, забезпечує надійну передачу тепла від джерела ТВЕР для покриття тепло� вих навантажень на опалення і вентиляцію (ОВ) та гаряче водопостачання (ГВП) у межах теплової мережі. Недоліком цієї схеми є пере� вантаження трубопроводів зворотної води теп� лової мережі основного джерела зворотною во� дою від джерела ТВЕР. УДК 620.91; 697.34 Г.О. КУЦ, канд. техн. наук, Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВИХ ВТОРИННИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ У СИСТЕМАХ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТ Проведено аналіз використання теплових вторинних енергоресурсів (ТВЕР), розглянуто можливі теплові схеми підключення ТВЕР до міських теплових мереж теплопостачання житлово%комунального сектора. Надано дані обсягів використання ТВЕР на ближню перспективу промисловими підприємствами за їх економічною діяльністю. К л ю ч о в і с л о в а: теплові вторинні енергоресурси (ТВЕР), теплоносії, теплові ме0 режі, теплові схеми, вихід і використання ТВЕР © Г.О. КУЦ, 2010 Паралельна схема (рис. б) підключення дже� рела ТВЕР до основного ліквідує недоліки послідовної схеми. Схема дозволяє розванта� жувати основне джерело не тільки з теплоти, але і з витрат теплоносія, що значно зменшує обсяги води в тепловій мережі і відповідно діаметри трубопроводів. До недоліків даної схеми слід віднести недовикористання тепла від джерела ТВЕР в опалювальний період року. Практично цей недолік можна частково усуну� ти шляхом підігріву води після утилізаційної установки піковим підігрівачем (ПП). Паралельна схема як і послідовна, насампе� ред передбачає використання тепла від ути� лізації ТВЕР для покриття теплових наванта� жень підприємства, а надлишки віддаються прямій або зворотній воді міської теплової ме� режі. Застосування паралельної схеми в тепло� постачанні залежить від відношення кількості тепла від ТВЕР qВ.Т і кількості тепла, необ� хідної для покриття теплових навантажень на опалення і вентиляцію підприємства qО.В. В умовах коли qВ.Т < qО.В. недостаток мережної во� ди на опалення і вентиляцію підприємства пок� ривається від міської теплової мережі, а потім на ту ж кількість скидається в зворотній тру� бопровід тієї ж мережі. При qВ.Т > qО.В., насампе� ред, здійснюється повне покриття теплового навантаження опалення і вентиляції підпри� ємства, а надлишок нагрітої води до температури прямої води обвідним трубопроводом подаєть� ся до міської теплової мережі. Надлишок води, який надходить до мережі, може варіюватись в широких межах і залежить від теплової потуж� ності джерела ТВЕР. Паралельно�послідовна схема (рис. в) під� ключення джерела ТВЕР до районної теплової мережі виключає недоліки попередніх схем і дозволяє максимально повно використовувати тепло ТВЕР як за обсягом постачання, так і за температурою теплоносія. Схема працює як па� ралельна за розрахунковим значенням зовніш� 48 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Г.О. КУЦ Таблиця 1 Вид економічної діяльності Кількість утиліза� ційних установок Вихід та використання ТВЕР, Гкал % фактич� ного вико� ристання до виходу річний вихід можливе вироб� ництво фактичне вироб� ництво фактичне вико� ристання Чорна металургія Кольорова металургія Хімічна і нафтохімічна промисловість Нафтопереробна промисловість Паливна промисловість, включаючи коксохімічні заводи Машинобудування і металообробка В с ь о г о 196 4 146 35 82 5 699 7 593 755 26 803 8 247 089 1 163 841 2 641 962 1 369 19 383 352 6 235 352 25 803 6 725 989 1 025 112 2 430 321 1 369 16 036 956 6 084 547 11 102 5 976 044 884 452 1 984 744 1 369 14 425 166 5 876 163 11 102 5 803 729 884 452 1 984 744 1 369 14 004 181 77,4 41,4 70,4 76,0 75,1 100 72,2 ньої температури, а за збільшення частки тепла ТВЕР проходить її скид у трубопровід зворот� ної води за принципами дії послідовної схеми. Раціональний вибір однієї із розглянутих схем використання тепла від утилізації ВЕР у міських теплових мережах, головним чином, залежить від розміщення основного джерела тепла міста (району), відносно підприємства (джерела ТВЕР) та обсягу тепла від ВЕР цього підприємства. За умов, коли основні джерела тепла розміщені в районі міста, а підприємство має великий обсяг тепла ВЕР, краще застосову� вати паралельно�послідовну схему. В даному разі тепло від ВЕР в опалювальний період пе� редається мережній воді на покриття теплових навантажень опалення і приточної вентиляції, а в літній період — гарячого водопостачання житлово�комунального сектора міста. При цьому 49ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Використання теплових вторинних енергоресурсів у системах теплопостачання міст Принципова схема підключення ТВЕР до міських теплових мереж: а — послідовна, б — паралельна, в — пара� лельно�послідовна, де МД — міське джерело тепла; Дт.в. — джерело теплових ВЕР; ОВ — опалення, вентиляція; ГВП — гаряче водопостачання; Н — насос; ПП — піковий підігрівач; ТП — тепловий пункт; Gp — розрахунковий обсяг води в тепловій мережі; G0.T— обсяг води від основного джерела в подавальному трубопроводі; G0B— об� сяг зворотної води; GBT— обсяг води от джерела ТВЕР; qp — розрахункова годинна кількість тепла в тепловій мережі; qов — кількість тепла на опалення і вентиляцію; qBT — розрахункова годинна кількість тепла від джере� ла ТВЕР; tn i t0— відповідно температура в подавальному i зворотному трубопроводах; tBT— температура води від джерела ТВЕР; θ — температура зовнішнього повітря в літній період підігрів мережної води може здійснюватись за двома варіантами: перший — підігрів зворотної води від температури 30 до 70 °С і другий — підігрів прямої води від 70 до 100 °С. Обидва варіанти дозволяють дуже прос� то переводити систему теплопостачання з ре� жиму роботи в опалювальний період на літній. Тільки за першого варіанта кількість мережної води значно менша, що дозволяє розвантажити міські теплові мережі. Широке використання теплових вторинних енергоресурсів у містах, де розташовані великі промислові підприємства, такі як підприємства чорної металургії, хімічної і нафтохімічної, ма� шинобудівної та целюлозної промисловості, нафтопереробні та коксохімічні заводи, повин� но формуватись на створенні промислових вузлів теплопостачання. До таких створень входять міські теплогенеруючі джерела (ТЕЦ і опалювальні котельні) і їхні теплові мережі з розподільчими пунктами та об’єднана система заводських теплогенеруючих джерел (ТЕЦ� ПВС і промислові котельні), теплові джерела ВЕР (всі види утилізаційних установок висо� ко� і низькопотенційних ВЕР). Формування міської системи теплопостачання житлово�ко� мунального сектора може здійснюватись за розглянутими схемами з безпосереднім під� ключенням джерел ТВЕР, або від заводських теплогенеруючих джерел, працюючих на ор� ганічному паливі, з проведенням заміни відда� ної частки тепла в районі теплові мережі на тепло від джерел ТВЕР (перегляд теплового балансу підприємств). Останній варіант для міських систем теплопостачання розглядаєть� ся як надійніший. До міст, які найбільш придатні до створення промислових вузлів теплопостачання, насампе� ред слід віднести міста, на територіях яких роз� ташовані металургійні підприємства з повним виробничим циклом, хімічні підприємства, які мають сірчанокислотні цехи, нафтопереробні заводи. До переліку міст з розташуванням мета� лургійних підприємств слід віднести: Алчевськ, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Єнакі� єво, Кривий Ріг, Макіївка, Маріуполь; з розта� шуванням хімічних підприємств: Арм’янськ, Горлівка, Констянтинівка, Суми; з розташуван� ням нафтопереробних заводів: Лисичанськ, Кременчук, Херсон, Одеса, Дрогобич. Як приклад можливого розв’язання створен� ня промислового вузла теплопостачання жит� лово�комунального сектора, з включенням теп� лової енергії від утилізації ТВЕР, було взято м. Маріуполь Донецької області, у промисловій структурі якого знаходяться два металур� гійних підприємства з повним технологічним циклом (меткомбінати ім. Ілліча і „Азов� сталь”), коксохімічний завод, машинобудівний завод „Азовтяжмаш” та низка малих машино� будівних заводів та заводів інших профілів. Теплове навантаження житлово�комунального сектора міста покривається від 120 комуналь� них опалювальних котелень загальною теплоп� родуктивністю 1200 МВт з річним обсягом спо� живання органічного палива понад 360 тис. т у.п. та незначної кількості генеруючих джерел під� приємств. За даними проведених розрахунків [5—9] показано, що за підключення джерел ТВЕР металургійних підприємств до теплових мереж житлово�комунального сектора покри� вається теплове навантаження на опалення і вентиляцію споживачів міста в опалювальний період на 75 %, і повне покриття теплового на� вантаження гарячого водопостачання протя� гом року. Створення промислового вузла теп� лопостачання міста потребує для міської систе� ми теплопостачання незначних робіт з переко� мунікації теплової схеми з прокладкою додат� кових теплових мереж, а для металургійних підприємств — додаткове оснащення техно� логічних агрегатів утилізаційними установками з утилізації низькопотенційних ТВЕР та з підвищення рівня експлуатації діючих установок (проведення планових і капітальних ремонтів). Для підприємств, які мають ТЕЦ, або великі промислові котельні можна рекомендувати застосовувати так звану блокуючу схему, коли при закритій схемі ГВП міста частина зворот� ної води від районної котельні надходить на за� вод, де спочатку підігрівається від джерел ТВЕР, а потім парою відбору теплофікаційної турбіни або парового котла. Ця схема дозволяє повністю використовувати тепло низькопо� тенційних ТВЕР. Для промислових вузлів тепло� постачання можливі варіанти блокуючої схе� ми, за якою ТЕЦ чи промислова котельня і джерела ТВЕР підприємства, стають основними джерелами міської системи теплопостачання, а районні котельні переводяться у піковий режим роботи, або виконують функції теплорозпо� дільчих центрів. Але за виробництва джерелами ТВЕР пари енергетичних параметрів доцільно її використовувати у турбоагрегатах діючих 50 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Г.О. КУЦ ТЕЦ, або когенераційних установках. Як прик� лад, на хімічному підприємстві „Кримський Титан” (м. Арм’янськ) пара від утилізації ТВЕР сірчанокислотного цеху використовуєть� ся когенераційною електротеплогенеруючою установкою потужністю 6 МВт і планується на ближню перспективу за ввод в експлуатацію нового сірчанокислотного цеху, потужність ко� генерації додатково збільшити на 12 МВт. Якщо підприємства мають незначні обсяги ТВЕР, їхнє використання слід проводити за послідовною схемою на нагрів зворотної води, яка надходить на опалення і проточну венти� ляцію, а в літній період на гаряче водопоста� чання власних і міських споживачів. Слід відмітити, що розглянуті схеми підклю� чення теплових ВЕР до міських систем тепло� постачання житлово�комунального сектора ма� ють реальну підставу свого існування, оскільки застосовуються на більшості підприємств, але як вищий рівень використання ТВЕР це безу� мовно створення промислових вузлів теплопос� тачання міст, що дозволяє в значній мірі зняти ті кризові ситуації, в яких знаходиться на сьо� годні міські теплоенергетичні господарства. За рахунок введення ТВЕР підприємства до теп� лових балансів міст можна значно підвищити економічну ефективність роботи власних теп� логенеруючих джерел, знизити капітальні вит� рати на будівництво нових теплових джерел за зростання міських теплових навантажень. Один з важливих напрямів підвищення рівня утилізації ТВЕР є оснащення технологічних агрегатів (джерел ТВЕР) утилізаційними уста� новками, до яких відносяться енерготехно� логічні установки, котли�утилізатори, котли охолодження конвертерного газу, котли сухого гасіння коксу, системи випарного охолодження, контактні теплообмінники та інші менш поши� рені в промисловій практиці установки. Пе� релічена гама утилізаційних установок має свій розподіл за теплотехнічними і конструктивни� ми характеристиками та особливостями їхнього призначення до конкретних технологічних аг� регатів (докладно класифікацію утилізаційних установок за їхнім призначенням надано в ро� ботах [7, 8]). За станом на 2007 р. на підпри� ємствах країни знаходилось в експлуатації 699 одиниць теплоутилізаційних установок, з них за типами: енерготехнологічні установки — 19, котли�утилізатори — 402, котли сухого тушіння коксу — 10, котли охолодження конвертерного газу — 10, системи випарного охолодження — 110, контактні теплообмінники — 30 і інші уста� новки — 118 (табл. 2). Порівняно з 2000 р. за� гальна кількість утилізаційних установок в 2007 р. збільшилась на 12 одиниць, але їхнє зростання приходить на малопотужні типи ус� тановок і тому збільшення їхньої кількості не призвело до росту обсягів фактичного виробни� цтва тепла від ВЕР. Явно відзначається змен� шення таких утилізаційних установок, які прак� тично визначають рівень утилізації ТВЕР, а саме: енерготехнологічних установок на 33 одиниці, котлів�утилізаторів — 11, котлів сухого тушін� ня коксу — 3 і котлів охолодження конвертер� ного газу — 3. Відносно технічного стану діючого на сьогодні парку утилізаційних установок слід відзначити, що більшість з них морально і фізично застаріли і за продуктивністю не забез� печують використання можливого енергетично� го потенціалу ТВЕР. На багатьох підприєм� ствах обслуговування установок проводиться на низькому рівні, що призводить до неефек� тивної і ненадійної їхньої роботи та значних термінів простою у ремонті. Фактичний знос утилізаційних установок на підприємствах чор� ної металургії, хімічної та нафто�хімічної про� мисловості становить понад 80 %. Поповнення парку новими утилізаційними установками пов’язано з їхнею закупівлею в інших країнах, що безумовно визначається на темпах його об� новлення. Тому на сьогодні стоїть питання щодо ство� рення в Україні власної машинобудівної бази з серійного випуску утилізаційного обладнання з урахуванням досвіду їхньої експлуатації на вітчизняних підприємствах. При цьому удос� коналення утилізаційного обладнання має про� водитись з урахуванням особливостей техно� логічних процесів відповідних галузей. Як приклад, у чорній металургії необхідно врахо� вувати високу запиленість відхідних газів, у сірчанокислотному виробництві — їхня хімічна агресивність. До загальних вимог, які пред’яв� ляються до утилізаційних установок слід від� нести: експлуатаційну надійність та високі еко� номічні і екологічні показники їхньої роботи, забезпечення уніфікації вузлів і їхніх елементів та систем автоматичного управління, регулю� вання та контролю, високу заводську готовність поставок та інше. Значну частку у загальному обсязі виходу ТВЕР займають низькопотенційні (скидні), які 51ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Використання теплових вторинних енергоресурсів у системах теплопостачання міст практично не утилізуються з причин відсутнос� ті оснащення технологічних агрегатів утиліза� ційними установками. Тому в перспективі вико� ристання низькопотенційних ТВЕР потребують нових науково�технічних підходів до розробки та виготовлення високоефективного енерготех� нологічного утилізаційного обладнання для їхнього освоєння. Зростання обсягів використання ТВЕР на майбутнє буде визначатись розвитком основ� них галузей промисловості країни за значного підвищення рівня їхньої утилізації. В роботах [6, 9] автором було надано оцінку річних ви� ходів і використанні ТВЕР на період з 2010 до 2015 рр., але у зв’язку з кризовими явищами в країні зазначені дані було переглянуто в сторо� ну їхнього зниження пропорційно зниженню обсягів виробництва продукції. Таким чином, обсяг можливого використання тепла ТВЕР у цілому в країні може складати відовідно: в 2010 р. в 52 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Г.О. КУЦ Таблиця 2 Тип утилізаційних установок Рік Кількість установок, одиниць Вихід та використання ТВЕР, тис. Гкал % фактич� ного вико� ристання до виходу річний вихід можливе виробництво фактичне виробництво фактичне викорис� тання Утилізаційні установки: всього Зокрема: енерготехнологічні уста� новки котли�утилізатори котли сухого тушіння коксу котли охолодження кон� вертерного газу системи випарного охо� лодження контактні теплообмінники інші установки 2000 2007 2000 2007 2000 2007 2000 2007 2000 2007 2000 2007 2000 2007 2000 2007 68 699 52 19 413 402 13 10 12 10 111 110 81 30 5 118 15 197,1 19 383,3 393,8 811,7 9825,3 13276,4 1112,2 914,1 1062,0 1039,4 2642,1 2840,6 94,9 126,6 67,8 373,7 13 034,1 16 036,9 279,6 549,6 8124,6 10785,2 1075,8 887,5 1014,5 968,9 2378,5 2373,6 92,3 111,8 67,8 359,4 10 073,0 14 425,1 244,9 549,6 5727,7 9446,7 930,8 758,5 1014,5 968,9 2014,0 2288,8 86,2 82,5 54,9 329,2 9 444,7 14 004,2 244,9 549,6 5608,2 9292,7 9830,8 758,5 982,0 968,9 1635,6 2031,5 78,2 78,4 54,9 323,6 62,1 72,2 62,2 67,7 57,0 70,0 83,6 82,9 84,0 93,2 61,8 71,5 82,1 61,9 80,9 86,6 Таблиця 3 Вид економічної діяльності Рік 2010 2015 Вихід ТВЕР Можливе використання Вихід ТВЕР Можливе використання Чорна металургія, включаючи коксохімічні заводи Кольорова металургія Паливна промисловість без коксохімічних заводів Хімічна та нафтохімічна промисловість Промисловість будівельних матеріалів Металообробка та машинобудування Інші види діяльності В с ь о г о, т и с . Гк а л Економія палива, тис. т у.п. 11700 170 470 5700 840 420 875 20175 — 5500—6150 81—85 330—360 3900—4400 670—740 200—230 420—460 11100—12425 1845—2060 12 900 180 560 6800 1310 460 1200 23 410 — 6200—7400 85—95 390—470 4100—4800 1050—1250 220—265 580—700 1262—14980 2070—2450 53ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2010, вип. 1(21) Використання теплових вторинних енергоресурсів у системах теплопостачання міст межах 11100—12425, в 2015 р. 12625—14980 тис. Гкал, з них за видами економічної діяльності: чорна металургія, включаючи коксохімічні за� води 5500 — 6150 і 6200 — 7400; кольорова ме� талургія — 81 — 85 і 85 — 95; паливна промис� ловість без коксохімічних заводів 330 — 360 і 390 — 470; хімічна та нафтохімічна промисловість 3900 — 4400 і 4100 — 4800; промисловість будівельних матеріалів 670 — 740 і 1050 — 1250; металообробка і машинобудування 200 — 230 і 220 — 265; інші види економічної діяльності 420 — 460 і 580 — 700 (табл. 3). Досягнення зазначених обсягів використан� ня ТВЕР дозволить зекономити органічного палива в 2010 р у межах 1845 — 2060 тис. т у.п., в 2015 р. — 2070 — 2450 ( перерахунок проводи� ли за середніми фактичними витратами палива на відпуск 1 Гкал тепла опалювальними ко� тельними за 2007 р. — 164,5 кг у.п./Гкал [10]), або в перерахунку на природний газ при ка� лорійному еквіваленті 1,15 відповідно: 1600 — 1790 і 1800 — 2130 млн м3. ВИСНОВКИ Нині в країні мало приділяється уваги для розв’язання питань утилізації ТВЕР. У Дер� жавних і галузевих програмах енергозбережен� ня дана проблема не виділена як комплексна проблема, а окремо включені заходи розрізнені і за відсутності відповідних організаційних і еко� номічних механізмів, приречені на невиконан� ня. Досить очевидно, що проблема використан� ня як теплових, так і горючих ВЕР потребує виділення її в окрему програму зі здійсненням реальної державної підтримки. Підключення ТВЕР до міських систем теп� лопостачання житлово�комунального сектора на базі великих промислових вузлів, дозволяє значно покрити теплові навантаження на опа� лення і приточну вентиляцію в опалювальний період і повністю на гаряче водопостачання протягом року. Витрати на утилізацію ТВЕР ( з розрахунку на 1 т у.п. зекономленого палива) у 5 — 6 разів менші, ніж за його видобутку, а термін окупності капіталовкладень не переви� щує 1,5 — 2 роки. Надані схеми (послідовна, паралельна і пара� лельно�послідовна) розвязують технічні питанні підключення тепла від джерел ТВЕР до міських теплових мереж теплопостачання з найбільшою ефективністю їхнього використання. Для багатьох міст країни, на територіях яких розміщені великі промислові підприємства чорної металургії, хімії і нафтохімії та інших енергомістких галузей є всі сприятливі умови для створення промислових вузлів теплопоста� чання житлово�комунального сектора за раху� нок використання тепла від утилізації ТВЕР. На прикладі промислового вузла теплопоста� чання м. Маріуполя показано, що за його ство� рення можна покрити повністю його теплові навантаження гарячого водопостачання протя� гом року і на 50—70 % на опалення і приточно� витяжну вентиляцію в опалювальний період. 1. Колобков П.С., Волков О.Д. Повышение экономич� ности теплоэнергетики черной металлургии. — Харьков.: Вища шк. — Издательство при Харьковс� ком университете, 1981. — 150 с. 2. Колобков П.С., Николаенко В.Е., Демин В.М. Воз� можности расширения отвода низкопотенциально� го вторичного тепла с сетевой водой на примере ох� лаждения блюмов (слябов) // Изв. вузов, сер. Энергетики, 1982. — № 4. — С. 123—127. 3. Колобков П.С., Осипенко В.Д. Использование вто� ричных энергоресурсов черной металлургии. — К.: Техника, 1979. — 168 с. 4. Колобков П.С., Осипенко В.Д. Параллельно�последо� вательная схема использования вторичного тепла в системе централизованного теплоснабжения // Изв. вузов, серия энергетики. — 1972. — № 3. — С. 123—133. 5. Колобков П.С. Использование тепловых вторичных энергоресурсов в теплоснабжении / Издательство „Основа” при Харьковском университете, 1991. — 224 с. 6. Куц Г.О., Літинська Л.О. Аналіз стану утилізації теплових і горючих вторинних енергоресурсів та їх використання у комунальній теплоенергетиці про� мислових вузлів // Проблеми загальної енергети� ки. — 2006. — № 4. — С. 69—80. 7. Сидельковский Л.Н., Юренев В.Н. Котельные уста� новки промышленных предприятий — М.: Энергоа� томиздат, 1988. — 358 с. 8. Воинов А.П., Зайцев В.А., Куперман Л.И., Сидельковс� кий Л.Н. Котлы�утилизаторы и энерготехнологичес� кие агрегаты. — М.: Энергоатомиздат, 1989. — 272 с. 9. Куц Г.О. Створення нових технологій використання теплових вторинних енергоресурсів, в т.ч. скидних низькопотенційних // Комунальна теплоенергети� ка України: Зб.наук. ст. Під ред. А.А. Долінського, — К.: ТОВ Поліграф�сервіс, 2007. — Т.1. — С. 270—285. 10.Статистична річна форма № 11 — МТП „Звіт про результати використання палива, теплоенергії і електроенергії”. — 2007.
id	systemreorg-article-384
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:12:14Z
publishDate	2010
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/0e/3cfc86a6fa59b3263d8f70c9987ed90e.pdf
spelling	systemreorg-article-3842026-07-18T12:57:38Z power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production. Використання теплових вторинних енергоресурсів у системах теплопостачання міст Kuts G.O. thermal secondary power resources (TVER), heat carriers, thermal networks, thermal circuits. теплові вторинні енергоресурси (ТВЕР), теплоносії, теплові мережі, теплові схеми, вихід і використання ТВЕР. The analysis of the use thermal secondary power resources (TSPR) was carried out. The possible thermal circuits for connecting TSPR to the urban heating networks of housing sector were examined. Three variants of scheme - serial, parallel, and parallel-serial — were recommended. Choice of scheme is determined by parameters of heat carrier from TSPR recovery (temperature, pressure, hourly capacity).Detailed circuits for recovering the heat of thermal secondary power resources sources with recommendations for choosing the best version are given. It is examined a question of the creation of industrial centers in cities where the enterprises of iron-and-steel, chemical, and petrochemical industries, oil-refining and by-product coke plants are situated. It is recommended for the enterprises with Cogeneration Heat Plant or large Heat Plant to use blocking- scheme, when within town's closed hot-water supply scheme part of feed-back water from district heat plant returns to the enterprise, where it again heating-up with renewable energy sources and next with steam from the boiler. The scheme allows use low and high potential heat energy from renewable sources.Industrial centers of heat supply are formed on the basis of urban and industrial heat generating sources connecting all types of heat recovery units of high and low potential TSPR. It is possible to cover 50—70 % of heat load for heating in winter and full load for hot water in summer due to connecting TSPR of enterprises to urban heat supply systems.The data of yield and the use of TSPR by enterprises of energy-intensive industries for the near-term are given. Possible traditional fuel substitution may reach in 2010 up to 1845—2060 thousand tce, and in 2015 — 2070—2450. Проведено аналіз використання теплових вторинних енергоресурсів (ТВЕР) та розглянуто можливі теплові схеми підключення ТВЕР до міських теплових мереж теплопостачання житлово-комунального сектору.Рекомендовано три варіанти схем, а саме: послідовна, паралельна і паралельно-послідовна, вибір яких визначається параметрами теплоносія від утилізації ТВЕР (температура, тиск, годинний вихід обсягу). Детально описано схеми утилізації тепла від джерел теплових вторинних енергоресурсів з рекомендаціями з вибору найоптимальнішого варіанта.Розглянуто питання створення промислових вузлів у містах, на території яких розміщені підприємства чорної металургії, хімічної і нафтохімічної промисловості, нафтопереробні та коксохімічні заводи. Промислові вузли теплопостачання формуються на базі міських і заводських теплогенеруючих джерел з підключенням усіх видів утилізаційних установок високо- і низько потенційних ВЕР. Завдяки підключенню теплових ВЕР підприємств до міських систем теплопостачання, можливо на 50—70 % покрити теплові навантаження на опалення в зимовий період року і повністю навантаження гарячого водопостачання влітку.Надано дані обсягів виходу та використання ТВЕР на ближню перспективу підприємствами енергоємних галузей. Можлива економія палива може скласти в 2010 році 1845—2060 тис. т у.п., в 2015 р. — 2070—2450. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2010-03-18 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/384 System Research in Energy; No. 1 (21) (2010): The Problems of General Energy; 47-53 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (21) (2010): Проблеми загальної енергетики; 47-53 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/384/328 Copyright (c) 2010 Kuts G.O. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	thermal secondary power resources (TVER) heat carriers thermal networks thermal circuits. Kuts G.O. power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
title	power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
title_alt	Використання теплових вторинних енергоресурсів у системах теплопостачання міст
title_full	power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
title_fullStr	power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
title_full_unstemmed	power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
title_short	power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
title_sort	power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.
topic	thermal secondary power resources (TVER) heat carriers thermal networks thermal circuits.
topic_facet	thermal secondary power resources (TVER) heat carriers thermal networks thermal circuits. теплові вторинні енергоресурси (ТВЕР) теплоносії теплові мережі теплові схеми вихід і використання ТВЕР.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/384
work_keys_str_mv	AT kutsgo powerefficiencypowerintensityofproductsthedivisionofgeneralpowermultifoodproduction AT kutsgo vikoristannâteplovihvtorinnihenergoresursívusistemahteplopostačannâmíst

power efficiency, power intensity of products, the division of general power, multifood production.

Institution

Ähnliche Einträge