Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region

In the order Ukraine has more than 3.5 billion tons of balance reserves of brown coal, whose significant portion (1.4 billion tons) can be extracted in the effective open way.Besides the use as a fuel for the power and housing sectors, brown coal is a valuable raw material for chemical industry.At p...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2011
Main Authors:	Makarov V.M., Perov M.O., Novytskyi I.Yu.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011
Subjects:	brown coal lignite complex performance indicators crisis state forecast.
Online Access:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/425
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	System Research in Energy
Download file:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103768156700672
author	Makarov V.M. Perov M.O. Novytskyi I.Yu.
author_facet	Makarov V.M. Perov M.O. Novytskyi I.Yu.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Makarov V.M.", "institution": null }, { "author": "Perov M.O.", "institution": null }, { "author": "Novytskyi I.Yu.", "institution": null } ]
author_sort	Makarov V.M.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:39Z
description	In the order Ukraine has more than 3.5 billion tons of balance reserves of brown coal, whose significant portion (1.4 billion tons) can be extracted in the effective open way.Besides the use as a fuel for the power and housing sectors, brown coal is a valuable raw material for chemical industry.At present, the lignite industry is concentrated in the Alexandrian area and is in a neglected state, since most facilities are put out of action. Moreover, the extraction of lignite is stopped since 2009.The article’s goal is to draw attention to the critical state, in which the lignite industry in Ukraine is now.By analyzing and forecasting the development of the Alexandria lignite region, the ways to withdraw the brown coal industry out of the crisis and to restore the design parameters of enterprises are determined. By seeking the consumers of brown coal, it is necessary to renew the building and the technical upgrading of lignite plants, etc.If funds and consumers are available, the brown coal mining on cuts in the Alexandrian geological-industrial area can be rapidly increased to 3–4 million tons per year.
first_indexed	2026-03-24T02:01:44Z
format	Article
fulltext	19ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 3 (26) Запаси бурого вугілля України розміщено у більш ніж 250 родовищах та оцінюються у 6…8 млрд т. Родовища зосереджено в основно� му у Дніпровському буровугільному басейні та у відокремлених родовищах Харківської, Черка� ської, Житомирської, Кіровоградської і Полтав� ської областей. Україна має понад 3,5 млрд т балансових запасів бурого вугілля [1], значна частина яких, близько 1,4 млрд т, може видобу� ватись ефективним відкритим способом. Ха� рактеристики бурого вугілля України наведено у табл. 1. Низька собівартість видобутку бурого вугіл� ля відкритим способом та значні запаси роблять його економічно привабливим для використання в теплоенергетиці. Вітчизняне буре вугілля може забезпечити істотний внесок в паливно�енергетичний баланс країни. Буре вугілля займає значну частку паливно� енергетичного балансу багатьох країн. Його частка в загальній масі видобутого вугілля в перерахунку на умовне паливо досягає: 20…22% – у Росії та Польщі; 26…34% – в Іспанії та Канаді; 62…69 % – у Чехії та Німеччині; 90…93 % – у Румунії та Туреччині; 98…100 % – у Греції, Болгарії, Сербії, Македонії, Угорщині і Словаччині. Основними споживачами бурого вугілля є електростанції і теплоелектроцентралі. Частка електричної енергії, виробленої на бурому вугіллі, сягає 30…35 % в Іспанії, Угорщині і Румунії, а у Німеччині і Греції – навіть 55 %. При цьому у Німеччині, починаючи з 2000 р., електрична енергія з цього виду палива стала найдешевшою, а в період 1996–2000 рр. у цій країні введено в дію два блоки 800 МВт і 930 МВт, що працюють на бурому вугіллі. У передових вуглевидобувних компаніях велику увагу приділяють питанням диверсифі� кації їх діяльності, в тому числі питанням глибо� кої переробки вугілля. В Німеччині – це концер� ни “Рурколе” і “Рейнбраун”, в ПАР – група ком� паній “Сасол”, на яких створено, успішно УДК 622.23 В. М. МАКАРОВ, М. О. ПЕРОВ, І. Ю. НОВИЦЬКИЙ Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БУРОВУГІЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО РЕГІОНУ Проведено аналіз та надано прогноз розвитку Олександрійського буровугільного регіо� ну України. Визначено заходи по виведенню буровугільної промисловості з кризового стану та виведення підприємств на проектні показники. Доведено, що буре вугілля має цінність не тільки як енергетичний продукт, а й як сировина для подальшої хімічної переробки. К л ю ч о в і с л о в а: буре вугілля, буровугільний комплекс, показники роботи, кризо; вий стан, прогноз © В.М. МАКАРОВ, М.О. ПЕРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ, 2011 СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОМПЛЕКСНІ ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ Таблиця 1 Показник, характеристика Значення Розвідані запаси, млрд т 6…8 Марка 1Б Середня зольність, % 20 Робоча вологість, % 42…62 Середній вміст сірки, % до 4 Глибина залягання вугільних пластів, м 10…150 Потужність пластів, м до 60 Вміст бітуму, % до 10 Вміст смоли, % до 23 Теплотворна здатність, ккал/кг 1700…2300 експлуатуються і приносять суттєвий прибуток виробництва, які здійснюють: транспортування вугілля і вугільної продукції; виробництво елек� троенергії; коксування і газифікацію вугілля; отримання рідкого палива, мінеральних масел й інших хімічних продуктів в обсязі до 120 найме� нувань; виготовлення будівельних матеріалів, будівництво; машино� і приладобудування; ремонт гірничого обладнання. На східних землях Німеччини широку гаму продуктів ви� робляв комбінат “Шварце�Пумпе”. Велика частина з цих виробництв працює в складі однієї компанії. Наприклад, концерн “Рейнбраун” здійснює видобуток, транспортування вугілля і вугільної продукції, виробництво брикетів, вугільного пилу і коксу, рекультивацію земель, дослідні роботи (з отримання синтез�газу і ство� ренню комбінованої теплоелектростанції з газо� вими і паровими турбінами). Подібний підхід дозволяє підвищити конкурентоспроможність компаній. Якісний стрибок по виробництву високо� рентабельних продуктів з вугілля очікується у Китаї, де у 2007 р. збудовано потужний завод з виробництва синтетичного моторного палива. З введенням у дію другої черги заводу у 2010 р. планується переробляти 15,4 млн т вугілля з виробництвом 37 млн барелів палива на рік. У 2020 р. планується переробляти 73…90 млн т вугілля на 220 млн барелів рідкого палива. Видобуток бурого вугілля ґрунтується на відкритому способі видобутку, як найбільш перспективному. Частка бурого вугілля, видо� бутого цим способом, становить: близько 90 % – в Болгарії, Румунії, Чехії, Словаччині і Туреч� чині; 100 % – в Німеччині, Австралії, Польщі, Канаді, Індії, Індонезії і Греції. Мета статті – аналіз поточного стану буро� вугільного комплексу Олександрійського району та визначення заходів по виведенню підприємств галузі з кризового стану та досяг� ненню ними проектних показників. Буровугільну промисловість України було створено в післявоєнний період на базі устат� кування особливих постачань із Німеччини. Її завданням було забезпечення буровугільними брикетами, як побутовим паливом, в основно� му, сільські райони. Для виробництва брикетів була потрібна значна кількість тепла, тому в склад вуглепере� робних комплексів ввійшли теплоелектроцен� тралі (ТЕЦ). Частина тепла використовувалася шахтарськими містами і селищами. Протягом тривалого періоду часу бурову� гільна промисловість успішно виконувала свої завдання. Річний видобуток вугілля у 80�ті рр. ХХ ст. сягав 12…14 млн т, а виробництво брике� тів – понад 4 млн т. Проте в останнє десятиліт� тя видобуток бурого вугілля і виробництво брикетів внаслідок погіршення гірничо�геоло� гічних умов на шахтах і розрізах, морального і фізичного старіння устаткування та низки інших причин різко скоротилися. Далеко не останню роль відіграло й фактич� не зневажання цим видом палива на державно� му рівні, а саме, відсутністю виваженої оцінки його потенціалу. Сьогодні буровугільний ком� плекс переживає період глибокого занепаду. З кінця 2007 р. видобуток і переробка бурого вугілля фактично не ведеться, обладнання майже повністю виведено з ладу. У 2004 р. основні підприємства, що входили до складу ДХК “Олександріявугілля”, було передано в оренду на п’ять років двом товари� ствам: ЗАТ “Енерговугілля” (м. Дніпропетров� ськ) та ТОВ “ІВОК “Експлерент” (м. Донецьк). Але усі намагання вивести буровугільну галузь з кризового стану були марними. Показники роботи підприємств з видобутку бурого вугілля в Олександрійському геолого� промисловому районі за період 1990–2008 рр. наведено в табл. 2. До 2009 р. практично всі підприємства при� пинили своє існування, а колективи, загальною 20 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 3 (26) В.М. МАКАРОВ, М.О. ПЕРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ Таблиця 2 РокиВидобуток бурого вугілля за роз% різами, тис. т 1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 Р�з “Костянтинівський” Р�з “Морозівський” Р�з “Протопопівський” 1097 1728 838 763 433 254 561 316 67 195 88 23 278* 33 – 219,5* – – 41,2* – – * Сумарний видобуток розрізів “Костянтинівський” і “Протопопівський” у складі ЗАТ “Енерговугілля”. кількістю близько 15 тис. осіб, звільнено. Тер� мін завершення процесу ліквідації ВАТ ДХК “Олександріявугілля” було встановлено до 31.03.2010 р. Заходи по виведенню буровугільної проми% словості Олександрійського регіону з кризо% вого стану Вивчення поточного стану підприємств буровугільного комплексу Олександрійського регіону показало, що ці виробництва у резуль� таті багаторічної стагнації підійшли до межі, за якою може мати місце повна їх руйнація. Їх кризовий стан потребує вжиття негайних захо� дів на державному рівні. 1. Відновлення буровугільного комплексу Олександрійського регіону можливе лише при значних капіталовкладеннях та витратах на відновлення і поточне утримання підприємств з боку держави або потужного інвестора. 2. Міністерству енергетики та вугільної про� мисловості України необхідно залучити бурову� гільну продукцію до балансу попиту та пропози� ції вітчизняного вугілля, відновити державну підтримку на часткове покриття витрат із собі� вартості вугільної продукції, будівництво та тех� нічне переоснащення підприємств з видобутку бурого вугілля та завершити державне фінансу� вання капітального будівництва і реконструкцій буровугільних підприємств відповідно до поста� нов Кабінету Міністрів України № 1311 від 21.08.2006 р. та № 1764 від 27.12.2001 р. в сумі 370 млн грн (у цінах 2006 р.). 3. Робота видобувних підприємств можлива лише за умови вирішення питання щодо спо� живачів бурого вугілля. Такими споживачами є ТЕЦ�3 та брикетна фабрика (БФ) “Димитрів� ська”, ТЕЦ�1,2. Можуть знову стати спожива� чами – БФ “Байдаківська”, одна з вугільних ТЕС, наприклад, Ладижинська, яка у 1998–2002 рр. отримувала паливо в обсязі до 30 тис. т на місяць, або Криворізька ТЕЦ. Працездатним обладнанням БФ “Димитрів� ська” можлива переробка всього лише близько 600 т вугілля за добу, що надасть змогу виробля� ти близько 260 т брикетів за добу, а протягом року, відповідно, близько 190 та 82,2 тис. т. При цьому можливе споживання тепла на рівні 16…20 Гкал/год або 115,1 тис. Гкал на рік. Для переробки більших обсягів необхідно відновлю� вати працездатний стан решти обладнання. Дже� релом фінансування повинна виступити держава або інвестиційні кошти потужного інвестора. 4. Робота ТЕЦ�1,2 є обов’язковою умовою життєзабезпечення м. Олександрія. Але нині, коли виведена з експлуатації БФ “Байдаків� ська”, станція здійснює лише теплопостачання селищ Перемога та Жовтневе, працюючи із теплопродуктивністю до 20 Гкал/год. При теплопродуктивності одного котла 50 Гкал/год це навантаження не може забезпечити стійку роботу автоматики. Для усунення загрозливих режимів роботи обладнання необхідне терміно� ве розширення кола споживачів тепла з про� кладанням теплотраси довжиною близько 4 км до м. Олександрія. Збільшене постачання тепла дозволить експлуатувати котли станції в стій� ких режимах та знизить їх аварійність. 5. Подальша робота БФ “Байдаківська” можлива лише після реконструкції, що поляга� тиме в розбиранні аварійних конструкцій 5�го та 4�го рівнів сушильно�пресового та дробиль� но�сортувального корпусів, приведенні у робо� чий стан решти рівнів та розміщенню техноло� гічних ліній в один�два рівня в одноповерхових будівлях з використанням існуючого праце� здатного обладнання. Одночасно можлива організація виробниц� тва гірського воску. Вартість робіт по рекон� струкції фабрики для виробництва до 200 тис. т брикету становить 15,7 млн грн, по створенню виробництва до 5000 т гірського воску – 7 млн грн (у цінах 2006 р.). Розрахунковий строк окуп� ності проекту – чотири роки після завершен� ня реконструкції при ціні реалізації брикету 250 грн за 1 т, гірського воску – 7500 грн за 1 т. 6. Робота розрізу “Морозівський” по видо� бутку вугілля надалі визначатиметься потреба� ми споживачів. З 1999 р. підприємство знахо� диться у стадії реконструкції, та фінансувалось вкрай незадовільно. При виробничій потужно� сті 500 тис. т останніми роками видобувалось до 200 тис. т вугілля. З 2006 р. розріз практич� но не працює внаслідок відсутності коштів на ремонт основного гірничотранспортного обладнання. На першочергові заходи з відно� влення працездатного стану обладнання необхідно понад 8 млн грн у цінах 2006 р. Для доставки вугілля на ТЕЦ�1,2 з розрізу необхідно відремонтувати близько 18,5 км колії, відновити вагонний парк та перейти на більш економну електричну тягу. Загальна вар� тість робіт приблизно 7 млн грн у цінах 2006 р. 7. Розрізом “Константинівський” при вироб� ничій потужності 1600 тис. т у 2008 р. було 21ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 3 (26) Аналіз та перспективи розвитку буровугільного комплексу Олександрійського регіону видобуто лише 41,2 тис. т при недофінансуван� ні будівництва в обсязі 61,8 млн грн у цінах 2006 р. Якщо основними споживачами вугілля у подальшій перспективі будуть визначені тіль� ки ТЕЦ�3 та БФ “Димитрівська”, то необхідно відшукати кошти для відновлення їх виробни� чої потужності, оскільки на даний момент в працездатному стані на станції тільки один котел. Для роботи двох наявних турбін Р�6�35/5 продуктивністю 62 т пари на год та Р�12�35/5 продуктивністю 113 т/год необхідно виконати капітальний ремонт котла № 5 та інші відновлювальні роботи загальною варті� стю 13,05 млн грн. Основні заходи по виведенню буровугільно� го комплексу Олександрійського регіону Укра� їни з кризового стану та на проектні або близь� кі до них показники [2] і необхідні для цього кошти наведено в табл. 3. Заходи по виведенню діючих підприємств на проектні показники Видобуток вугілля на розрізах “Костянти� нівський” та “Морозівський” на довгострокову перспективу можна довести до проектних показників 3600 тис. т на рік, а саме, розріз “Костянтинівський” – 2100 тис. т, “Морозів� ський” – 1500 тис. т. Це можна здійснити за рахунок суттєвої допомоги з боку держави із доведенням підприємств до рівня рентабельно� сті та використанням удосконалених схем роз� міщення обладнання і технологій ведення видобувних робіт, розроблених вітчизняними фахівцями [3–5], або із залученням коштів потужних іноземних інвесторів. Обсяги видобутку та переробки бурого вугілля обмежуються обсягами його споживан� ня. Тому необхідно вирішити питання про можливість переробки бурого вугілля безпосе� редньо на місці його видобутку з отриманням у ролі кінцевого продукту таких енергоносіїв, як електрична і теплова енергія, збагачене буре вугілля, синтетичне рідке паливо. Виведення вуглевидобувних підприємств на проектні показники роботи можливе у випадку будівництва, наприклад, нової теплоелектро� станції потужністю до 200 МВт безпосередньо на борту розрізу “Костянтинівський”, яка буде 22 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 3 (26) В.М. МАКАРОВ, М.О. ПЕРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ Таблиця 3 Підприємство Заходи Необхідні кошти (всього / залишок на 01.01.2006 р.), тис. грн Результат Р�з “Костян� тинівський” Завершення будівництва та введення в дію п’ятого, шостого і сьомого пускових комплексів 409293 / 153520 Стабільний видобуток 2100 тис. т вугілля на період до 2030 р. ТЕЦ�3 Забезпечення працездатного стану котельного обладнання; введення в дію турбогенератора потужністю 12 МВт; реконструкція обладнання та будівель 69303 / 30401 Стабільне виробництво електроенергії та забез� печення теплом с. Ди� митрово БФ Димитрівська Збільшення виробничої потужності та забезпе� чення працездатного стану виробничого облад� нання 152831 / 144998 Стабільне виробництво до 300 тис. т брикету Р�з “Морозівський” Коригування проекту та завершення реконст� рукції розрізу, а саме, його осушення, віднов� лення працездатного стану основного облад� нання та шляхового господарства, будівництво виїзної дороги та перехід на автомобільний тех� нологічний транспорт, додаткове водозниження 61838 / 37286 Стабільний видобуток 600 тис. т вугілля на період до 2025 р. ТЕЦ�1,2 Прокладка теплової мережі до районної котельні; будівництво теплових розподільчих пунктів № 1 і 2; реконструкція одного та заміна на нові двох інших котлів, установка турбін потужністю 6 і 7,5 МВт з регульованим відбором та двох гене� раторів 139900 / – Стабільне виробництво до 136,2 млн кВт·год електроенергії та до 268 тис. Гкал тепла на рік споживати близько 1700 тис. т бурого вугілля на рік (див. табл. 4). За розрахунками, наведе� ними в роботі [6], для будівництва ТЕС необхідно залучити 700 млн грн у цінах 2006 р. Сьогодні вартість будівництва такої ТЕС з урахуванням вимог ЄС до екологічної безпеки може становити 2…3 млрд грн. Враховуючи те, що запаси бурого вугілля розрізу “Костянтинівський” становлять 42 млн т, для подовження терміну експлуатації ТЕС до 35…40 років необхідно через 10…15 років увес� ти в експлуатацію дільницю “Березівська” із запасами 25 млн т, де видобуватиметься 800 тис. т вугілля на рік. За таких умов не зна� добиться відновлювати залізницю від розрізу “Костянтинівський” до ТЕЦ�3 та БФ “Дими� трівська” вартістю близько 48 млн грн. При цьому розріз “Морозівський” буде працювати на забезпечення вугіллям виключно ТЕЦ�3, ТЕЦ�1,2 та БФ. Враховуючи те, що будівництво можливе лише за кошти інвесторів, значний інтерес ста� новить виробництво синтетичних рідких палив – від котельного палива до бензину. За оцінками закордонних спеціалістів, виробництво таких палив стає конкурентоздатним при ціні на нафту, вищій за 50 дол. США за барель [7]. В цьому сенсі дуже привабливим є будівництво модульних установок з переробки 320 тис. т вугілля для отримання 81 тис. т рідкого палива кожною, що є альтернативою теплоелектро� станціям (див. табл. 4). Очікувані результати відновлення функціо� нування та розвитку підприємств з видобутку бурого вугілля наведено в табл. 5. Таким чином, вихід з кризового стану та виведення підприємств буровугільного ком� плексу України на проектні показники можли� вий лише за рахунок дієвої підтримки держави або за рахунок недержавних інвестицій. Зволі� кання з вирішенням питання приватизації призведе до остаточного занепаду і зупинки виробництв, ліквідації підприємств та загибелі буровугільної промисловості як такої. Відродження галузі ще можливе та необхід� не, але на більш якісному рівні, про що свідчить нещодавно підписаний меморандум про спів� дружність між головою Кіровоградської облдержадміністрації С. Ларіним, Президен� том НАН України Б. Патоном та власником швейцарської фірми Hydrogen Power Holding AG Шмідтом, яка займається технологіями 23ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 3 (26) Аналіз та перспективи розвитку буровугільного комплексу Олександрійського регіону Таблиця 4 Будівництво нових переробних підприємств Необхідні кошти, млн грн Результат Основний варіант: Костянтинівська ТЕС – один енергоблок потужністю 150 – 200 МВт 700 Виробництво 1100–1500 млн кВт·год еле� ктроенергії Альтернативний варіант: Дві модульні установки по виробництву синтетичного моторного палива з пода� льшим самостійним розширенням виро� бництва до восьми установок 2 × 160 = 320 Виробництво на двох установках 162 тис. т синтетичного палива (102 тис. т бензину, 48 тис. т дизпалива, 12 тис. т котельного палива) при собівартості 1 т 1100 грн і відпускній ціні до 4500 грн з подальшим нарощуванням виробництва до 648 тис. т. у цінах 2006 р. Таблиця 5 Роки Розріз Встановлена виробнича потужність* Промислові запаси, млн т 2015 2020 2025 2030 Діючі: Р�з “Морозівський” Р�з “Костянтинівський” Р�з “Протопопівський” 500 1600 300 13,7 42,3 5,5 350 750 200 1500 2100 300 600 2100 300 – 2100 300 Перспективний: Р�з “Березівський” 800 25 400 800 Всього 3200 86,5 1300 3900 3000 3200 станом на 01.01.2006 р. виробництва, транспортування і використання водню, метану та синтез�газу. Плани розвитку буровугільної галузі Олександрійського регіо� ну занесено до програми “Центральний регіон� 2015” [8]. Крім того, німецькі інвестори планують налагодити в Олександрії виробництво гірсь� кого воску зі створенням двох департаментів – вуглевидобувного та хімічного та трьох тисяч нових робочих місць. Цей претендент на прива� тизацію готовий навіть віддати борги попе� реднього орендаря. ВИСНОВКИ Необхідно вирішити питання збуту бурого вугілля, включити буровугільну продукцію до балансу попиту та пропонування вітчиз� няного вугілля, відновити будівництво та технічне переоснащення буровугільних під� приємств. Необхідно вирішити питання про можли� вість переробки бурого вугілля безпосередньо на місці його видобутку з отриманням у ролі кінцевого продукту такі енергоносії, як елек� трична і теплова енергія, збагачене буре вугіл� ля, синтетичне рідке паливо. За наявності коштів та збуту видобуток бурого вугілля на розрізах в Олександрійсько� му геологопромисловому районі впродовж короткого часу можливо довести до 3…4 млн т на рік. 1. Державний баланс запасів корисних копалин України. Вип. 22: Вугілля. – К.: Геоінформ, 2000. – 588 с. 2. Галузева програма функціонування та розвитку буровугільного комплексу Кіровоградської обла� сті. – УкрНДІпроект, 2007. – 187 с. 3. Пат. 72032 Україна. Кл. Е21С 41/26. Спосіб від� критої розробки родовищ корисних копалин / М.С. Сургай, В.А. Куліш, О.В. Карпенко та ін. – № 2002108092; заявл. 11.10.02; опубл. 17.01.05, Бюл. № 1. 4. Пат. 58006 Україна. Кл. Е21С 41/26. Спосіб від� критої розробки родовищ корисних копалин / М.С. Сургай, В.А. Куліш, О.В. Карпенко та ін. – № 2002075547; заявл. 05.07.02; опубл. 16.10.06, Бюл. № 10. 5. Підвищення ефективності розкривних робіт на розрізі “Костянтинівський” / М.С. Сургай, В.А. Куліш, О.В. Карпенко та ін. // Уголь Украи� ны. – 2006. – № 7. – С. 12–17. 6. Галузева програма функціонування та розвитку буровугільного комплексу Кіровоградської обла� сті. – Київ: Мінвуглепром України, УкрНДІпро� ект, 2007. – 112 с. 7. Костинский А. Бензин из угля и газа / А. Костин� ский, А. Марков [Електронний ресурс]. – http://www.patent.net.ua. 8. Волошко Я. З гірниками розрахуються до кінця року! / Я. Волошко // Олександрійський тиж� день. – 2010. – 12 грудня. Надійшла до редколегії: 15.04.2011 24 ISSN 1562�8965. Проблеми загальної енергетики, 2011, вип. 3 (26) В.М. МАКАРОВ, М.О. ПЕРОВ, І.Ю. НОВИЦЬКИЙ
id	systemreorg-article-425
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:13:26Z
publishDate	2011
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/fd/401741b8f12da683ef1e64e8d86c96fd.pdf
spelling	systemreorg-article-4252026-07-18T12:57:39Z Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region Аналіз та перспективи розвитку буровугільного комплексу Олександрійського регіону Makarov V.M. Perov M.O. Novytskyi I.Yu. brown coal, lignite complex, performance indicators, crisis state, forecast. буре вугілля, буровугільний комплекс, показники роботи, кризовий стан, прогноз. In the order Ukraine has more than 3.5 billion tons of balance reserves of brown coal, whose significant portion (1.4 billion tons) can be extracted in the effective open way.Besides the use as a fuel for the power and housing sectors, brown coal is a valuable raw material for chemical industry.At present, the lignite industry is concentrated in the Alexandrian area and is in a neglected state, since most facilities are put out of action. Moreover, the extraction of lignite is stopped since 2009.The article’s goal is to draw attention to the critical state, in which the lignite industry in Ukraine is now.By analyzing and forecasting the development of the Alexandria lignite region, the ways to withdraw the brown coal industry out of the crisis and to restore the design parameters of enterprises are determined. By seeking the consumers of brown coal, it is necessary to renew the building and the technical upgrading of lignite plants, etc.If funds and consumers are available, the brown coal mining on cuts in the Alexandrian geological-industrial area can be rapidly increased to 3–4 million tons per year. У своєму розпорядженні Україна має понад 3,5 млрд т балансових запасів бурого вугілля, з яких близько 1,4 млрд т може видобуватись ефективним відкритим способом. Сьогодні буровугільна промисловість зосереджена в Олександрійському регіоні та знаходиться у вкрай занедбаному стані – більшість обладнання виведено з ладу і з 2009 р. видобуток призупинено.Мета статті – привернути увагу до критичного стану, в якому опинилася буровугільна промисловість України.Виконано аналіз та прогноз розвитку Олександрійського буровугільного регіону України, у результаті чого визначено заходи по виведенню буровугільної промисловості з кризового стану, а підприємств – на проектні показники.Крім використання бурого вугілля як палива для енергетики та житлово-комунального сектора, воно є цінною сировиною для хімічної промисловості.Необхідно вирішити питання збуту бурого вугілля, відновити будівництво та технічне переоснащення буровугільних підприємств тощо. За наявності коштів та споживачів видобуток бурого вугілля на розрізах в Олександрійському геологопромисловому районі впродовж короткого часу можливо довести до 3…4 млн т на рік. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2011-05-26 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/425 System Research in Energy; No. 3 (26) (2011): The Problems of General Energy; 19-24 Системні дослідження в енергетиці; № 3 (26) (2011): Проблеми загальної енергетики; 19-24 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/425/364 Copyright (c) 2011 Makarov V.M., Perov M.O., Novytskyi I.Yu. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	brown coal lignite complex performance indicators crisis state forecast. Makarov V.M. Perov M.O. Novytskyi I.Yu. Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region
title	Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region
title_alt	Аналіз та перспективи розвитку буровугільного комплексу Олександрійського регіону
title_full	Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region
title_fullStr	Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region
title_full_unstemmed	Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region
title_short	Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region
title_sort	analysis and prospects of development of the lignite complex in the alexandrian region
topic	brown coal lignite complex performance indicators crisis state forecast.
topic_facet	brown coal lignite complex performance indicators crisis state forecast. буре вугілля буровугільний комплекс показники роботи кризовий стан прогноз.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/425
work_keys_str_mv	AT makarovvm analysisandprospectsofdevelopmentofthelignitecomplexinthealexandrianregion AT perovmo analysisandprospectsofdevelopmentofthelignitecomplexinthealexandrianregion AT novytskyiiyu analysisandprospectsofdevelopmentofthelignitecomplexinthealexandrianregion AT makarovvm analíztaperspektivirozvitkuburovugílʹnogokompleksuoleksandríjsʹkogoregíonu AT perovmo analíztaperspektivirozvitkuburovugílʹnogokompleksuoleksandríjsʹkogoregíonu AT novytskyiiyu analíztaperspektivirozvitkuburovugílʹnogokompleksuoleksandríjsʹkogoregíonu

Analysis and prospects of development of the lignite complex in the Alexandrian region

Institution

Similar Items