Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030

Ukraine declared the goal to reduce greenhouse gas emissions to 2020 by 20% relative to the base year 1990. Under these conditions, one of the major challenges facing the Ukrainian energy sector is the creation of conditions for the covering energy resources demand of the country along with strict c...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2013
Main Authors:	Leshchenko I.Ch., Nechaieva T.P.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013
Subjects:	post-Kyoto period energy sector greenhouse gas emissions ways of emission reductions.
Online Access:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/477
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	System Research in Energy
Download file:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871103878572802048
author	Leshchenko I.Ch. Nechaieva T.P.
author_facet	Leshchenko I.Ch. Nechaieva T.P.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Leshchenko I.Ch.", "institution": null }, { "author": "Nechaieva T.P.", "institution": null } ]
author_sort	Leshchenko I.Ch.
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:40Z
description	Ukraine declared the goal to reduce greenhouse gas emissions to 2020 by 20% relative to the base year 1990. Under these conditions, one of the major challenges facing the Ukrainian energy sector is the creation of conditions for the covering energy resources demand of the country along with strict compliance to requirements on minimization of the negative impact on the environment, taking into account the international obligations of the country.The article describes the results of forecasting greenhouse gas emissions from Ukrainian energy sector facilities in second commitment period of Kyoto Protocol and by 2030, which were executed using mathematical, software and information tools created at the Institute of General Energy National Academy of Sciences of Ukraine. The analysis of economically feasible ways to reduce greenhouse gas emissions in the energy sectors was made.Comprehensive study of GHG emission forecasts are performed for the scenarios of energy sector development taken from «The project to update Ukraine's Energy Strategy 2030» and for amended scenario of electric power industry development.It was determined that adoption of more stringent commitments by Ukraine – reducing greenhouse gas emissions to 50% by 2050, could adversely affect the economic development of the country, such commitments will be hard to meet if economic growth will occur.
first_indexed	2026-03-24T02:01:55Z
format	Article
fulltext	55ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) 31 грудня 2012 р. закінчився перший період дії зобов’язань за Кіотським протоколом до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), але Конференції Сторін даної конвенції, які проходили останніми роками, так і не виробили нову угоду. Тому дію Кіотського протоколу продовжено на другий період з 2013 р. по 2020 р., а згідно з «Дурбанською платформою» учасники процесу до 2015 р. мають підготувати нову міжнародну кліматичну угоду, яка вступить у дію після 2020 р. Необхідно зазначити, що міжнародні, регіо- нальні та національні угоди, пов’язані з гло- бальною зміною клімату, не лише запровад- жують заходи з обмеження негативного антро- погенного впливу на кліматичну систему, а й надають низку інструментів, які дозволяють спрямувати фінансові ресурси на інвестування у зниження викидів парникових газів (ПГ). Рішення останньої вісімнадцятої Конференції РКЗК ООН фактично обмежили можливості нашої країни щодо перенесення невикориста- них квот на викиди парникових газів з першого на другий період зобов’язань за Кіотським про- токолом, а всі країни – потенційні покупці надлишків квот на викиди заявили, що вони їх не купуватимуть. Тому особливої актуальності набуває використання Україною такого гнуч- кого механізму Кіотського протоколу, як про- екти спільного впровадження (ПСВ). Тут наша країна займає провідну позицію, адже укра- їнські підприємства одержали та реалізували майже 63 мільйони одиниць скорочень викидів у рамках цих проектів. Механізм ПСВ продов- жує функціонувати після 2012 р., що дозволяє залучати сучасні енергозберігаючі екологічно- сприятливі технології не тільки для скорочення викидів ПГ, а й для підвищення енергетичної ефективності як окремих підприємств, так і секторів національної економіки. Хоча рішен- ня останньої Конференції Сторін РКЗК ООН дещо обмежують можливості використання означеного механізму, але це може сприяти тому, що нові проекти приводитимуть до реаль- ного скорочення викидів у другому періоді дії Кіотського протоколу. Однією з важливих складових державної політики у сфері запобігання антропогенному впливу на кліматичну систему має бути наукове супроводження діяльності з усього кола питань, пов’язаних із зміною клімату, вклю- чаючи прогнозування майбутніх викидів ПГ залежно від динаміки макроекономічних показників та сценаріїв розвитку економіки. Україна задекларувала скорочення викидів ПГ УДК 620:621.31:502.131 І.Ч. ЛЕЩЕНКО, канд. техн. наук, Т.П. НЕЧАЄВА Інститут загальної енергетики НАН України, м. Київ ОЦІНКА ОБСЯГІВ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ВІД ОБ’ЄКТІВ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ Наведено результати прогнозних оцінок викидів парникових газів від об’єктів паливно- енергетичного комплексу України у другий період дії Кіотського протоколу і до 2030 року. Проаналізовано доцільні напрями зниження викидів парникових газів у галузях ПЕК країни К л ю ч о в і с л о в а: посткіотський період, паливно-енергетичний комплекс, викиди парникових газів, напрями зниження викидів. © І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Т.П. НЕЧАЄВА, 2012 ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ до 2020 р. на 20% відносно рівня базового 1990 р. За цих умов одним з головних завдань, що стоїть перед паливно-енергетичним ком- плексом (ПЕК) України, є створення перед- умов для забезпечення потреб країни в палив- но-енергетичних ресурсах за безумовного дотримання вимог щодо мінімізації негативно- го впливу на довкілля з урахуванням міжнарод- них зобов’язань країни. Комплексним дослід- женням цих питань займається Інститут загальної енергетики НАН України, де, зокре- ма, було виконано дослідження впливу на роз- виток ПЕК міжнародних зобов’язань України на другий період дії Кіотського протоколу, сформовано прогнози рівня викидів ПГ від енергетичної галузі до 2030 р., визначено най- більш ефективні напрями та заходи забезпе- чення їх зниження з урахуванням екологічних пріоритетів та фінансових обмежень. Прогноз викидів ПГ для ПЕК і його галузей виконано з використанням математичних та програмно- інформаційних засобів, розроблених в Інституті, на основі прогнозів розвитку енерге- тики України, наведених у проекті Оновлення Енергетичної стратегії України [1] та власних прогнозів розвитку електроенергетичного сек- тору, який дає найбільший внесок у загальні викиди парникових газів від ПЕК країни. Основним джерелом викидів ПГ в електро- енергетичному секторі є спалювання органіч- ного палива на теплових електростанціях (ТЕС). Розрахунок викидів ПГ проведено на підставі прогнозного балансу електричної енергії за сценаріями економічного розвитку та прогнозного зниження питомих витрат умов- ного палива на відпуск електроенергії на вугільних ТЕС до 2030 року, наведених в [1], з використанням коефіцієнтів викидів згідно з Методичними рекомендаціями Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) 2006 року. Так, у 2010 році на укра- їнських вугільних ТЕС питомі витрати палива становили 396 г у. п./кВт·год, в [1] закладено скорочення питомого споживання палива на рівні 2030 р. до 340–350 г у. п./кВт·год, що пла- нується досягти за рахунок як модернізації існуючих ТЕС, так і будівництва нових, більш ефективних енергоблоків з використанням сучасних технологій, наприклад, на супернад- критичних параметрах. При проведенні розрахунку викидів ПГ при виробництві тепла було враховано, що робота теплоелектроцентралей (ТЕЦ) визначатиметь- ся у першу чергу потребами теплозабезпечен- ня, за базовим сценарієм [1] виробництво тепла до 2030 р. збільшиться майже на 25% порівняно з 2010 р. Розраховані обсяги викидів ПГ при виробництві електроенергії і тепла на період до 2030 р. наведено у табл. 1. Як показали результати розрахунків, до 2020 р. викиди при виробництві електроенергії і тепла для базового сценарію збільшаться на 16%, для оптимістичного – майже на 23%, для песимістичного – на 2% відносно рівня 2010 р. Порівняти рівень викидів ПГ від галузі з викидами 1990 року неможливо, оскільки у Національному кадастрі [2] викиди від вироб- ництва електроенергії і тепла блок-станціями промислових підприємств віднесено до катего- рії «Промислових процесів», де виділити част- ку ПГ, яка відноситься саме до їх виробництва, складно. У проекті Оновлення Енергетичної стратегії основним напрямком скорочення викидів діоксиду вуглецю на одиницю вироблюваної енергії визначено підвищення ККД станцій. Водночас, за базовим сценарієм передбачаєть- ся введення 10 ГВт нових потужностей вугіль- них ТЕС шляхом заміни основного устаткуван- ня діючих енергоблоків і будівництва нових. Усі нові блоки для відповідності європейським нормам викидів мають бути оснащені ком- плексними системами пилогазоочищення (ПГО) або використовувати технології генера- ції, які дозволяють досягати європейських стандартів без будівництва ПГО. Нове гене- руюче обладнання дасть зростання ККД на 4–10%, але встановлення ПГО збільшить влас- 56 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 1 – Прогнозні викиди ПГ при виробництві електроенергії і тепла за сценаріями проекту Оновлення енергетичної стратегії, млн т СО2-екв. ні потреби станцій в електроенергії на 5–8%. Отже, скорочення викидів ПГ буде незначним. Крім того, у проекті Оновлення Енергетичної стратегії закладено вугільний сценарій розвитку енергетики, для якого харак- терні: зменшення споживання природного газу, розвиток атомної енергетики за рахунок продовження експлуатації АЕС у понадпроект- ні терміни і додаткового будівництва 2–7 ГВт атомних енергоблоків, впровадження віднов- люваних джерел виробництва енергії (ВДВЕ) сукупною потужністю щонайменше 5–7 ГВт до 2030 р. Але виконані дослідження свідчать про те, що одночасний розвиток ВДВЕ та АЕС у певний момент приводить до необхідності вибору лише одного з цих напрямів розвитку енергетики, оскільки фізико-технічні особли- вості вітрових і сонячних електростанцій зумовлюють при досягненні певного рівня їх потужності виникнення режимних обмежень на роботу АЕС. Проведені дослідження показали, що струк- тура генеруючих потужностей, наведена в про- екті Оновлення Енергетичної стратегії України, є незбалансованою. У табл. 2 наведено у порівняльній формі структуру генеруючих потужностей з цього документа та уточнену структуру, визначену в Інституті загальної енергетики НАН України. Для уточненої структури генеруючих потуж- ностей викиди ПГ при базовому сценарії ста- новитимуть у 2030 р. 213 млн т СО2-екв., що майже на 20% більше, ніж для структури гене- руючих потужностей за проектом Оновлення стратегії. Це пояснюється тим, що для резерву- вання ВДВЕ необхідно залучення додаткових потужностей ТЕС на органічному паливі, які при цьому працюють у неоптимальних режи- мах, що приводить до збільшення споживання палива і додаткових викидів ПГ. Також приско- рений розвиток ВДВЕ через високу вартість електричної енергії робить економічно недо- цільним широке впровадження теплоакому- люючих споживачів-регуляторів, які за таких умов стають неконкурентоспроможними від- носно технологій виробництва теплової енергії на газоподібному паливі. Найближчими роками основні зусилля у тепловій генерації будуть направлені на зни- ження викидів таких забруднюючих речовин, як зола, окисли сірки та азоту, що вимагають зобов’язання, взяті Україною при вступі до Енергетичного співтовариства. Тому впровад- ження додаткових капіталоємних заходів зі зниження викидів ПГ не передбачається, на це просто немає коштів. Водночас, зниження викидів ПГ можна досягти за рахунок скоро- чення витрат в електричних мережах, що 57ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) Оцінка обсягів викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року Таблиця 2 – Варіанти структури генеруючих потужностей ОЕС України до 2030 року 58 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Т.П. НЕЧАЄВА підтверджують проекти спільного впровад- ження, які виконуються в Україні. Доцільними заходами тут є: оптимізація схем нормальних режимів експлуатації мереж; від- ключення трансформаторів з сезонним навантаженням; доведення до норм контакт- них з’єднань; встановлення пристроїв ком- пенсації реактивної потужності та зниження рівня вищих гармонік; впровадження енер- гоефективного технічного обладнання, зокре- ма, трансформаторів з меншими втратами електроенергії, вищим ККД та збільшеною кількістю ступенів регулювальних відгалу- жень; заміна дротів на переобтяжених ділян- ках ліній електропередач на дроти більшого діаметра; впровадження розвантажувальних трансформаторних підстанцій і т. ін. Завдяки цим заходам при виконанні в Україні 11 ПСВ із зниження технологічних витрат в електрич- них мережах підтверджене скорочення вики- дів ПГ у 2008 р. становило 2,21, у 2009 р. – 2,57, а у 2010 р. – 2,79 млн т СО2-екв. У системах теплопостачання доцільно про- водити заміну або реабілітацію котлів, монтаж когенераційних установок на котельнях, заміну теплообмінників на центральних теплових пунктах, установку частотних регуляторів для електроприводів обладнання, застосування нової ізоляції та попередньо ізольованих труб. Ці заходи приводять до зниження втрат, наслід- ком чого є зниження витрат палива, а отже, і викидів ПГ. Зокрема, 5 ПСВ з реабілітації ТЕЦ і ТЕС, які виконуються в Україні, дали підт- верджене скорочення викидів ПГ у 2008 р. – 0,81, у 2009 р. – 0,66, у 2010 р. – 0,57 млн т СО2-екв. А 10 ПСВ з реконструкції систем теплопоста- чання дали підтверджене скорочення викидів ПГ у 2008 р. – 1,26, у 2009 р. – 1,26, а у 2010 р. – 1,58 млн т СО2-екв. У вугільній галузі проектом Оновлення Енергетичної стратегії передбачено збільшення видобутку рядового вугілля з 75 млн т у 2010 р. до 115 млн т у 2030 р., що приведе до відповід- ного збільшення викидів ПГ. При прогнозуван- ні викидів у цій галузі було враховано, що на ряді вуглевидобувних підприємств шахтний метан утилізується в енергетичних установках або у факелах, а на шахті ім. О.Ф. Засядька, крім того, додатково використовується для роботи п’яти автозаправних станцій. Для реалі- зації таких заходів, зокрема, використовуються проекти спільного впровадження. Так, станом на кінець 2012 р. успішно працювало 8 проектів з утилізації метану на шахтах, за якими у 2008–2012 рр. вже верифіковано 4,2 млн оди- ниць скорочення викидів. При визначенні про- гнозних обсягів викидів ПГ від вугільної галузі було враховано заходи з утилізації шахтного метану згідно з проектами ПСВ. Джерелами викидів ПГ у вугільній галузі є також видобування вугілля відритим способом. В Україні проводиться відкритий кар’єрний видобуток бурого вугілля, але наразі його рівень з урахуванням конфіденційності відпо- відної інформації, оцінюється розробниками кадастру на рівні 5 тис. т, що супроводжується викидами близько 5,4 т метану (112,6 т СО2-екв). Слід зазначити, що Урядом розроблено про- екти Концепцій Державних цільових економіч- них програми розвитку видобутку та викори- стання бурого вугілля до 2017 р., відновлення роботи і подальшого розвитку підприємств Олександрійського буровугільного комплексу до 2015 року. Тому при виконанні розрахунків було враховано викиди ПГ, які виникнуть при нарощуванні видобутку бурого вугілля. Прогнозні обсяги викидів ПГ від цієї діяльно- сті становитимуть у 2020 р. – 0,2, а у 2030 р. – 0,4 млн т СО2-екв., що суттєво не вплине на загальні обсяги викидів ПГ у вугільній проми- словості. Згідно з Методичними рекомендаціями МГЕЗК 2006 р. були враховані також викиди від закритих шахт. Для розрахунків застосовані середньозважені коефіцієнти викидів ПГ, які отримані в результаті проведених в Україні моніторингових досліджень і використовують- ся при інвентаризації викидів ПГ [2]. Результати розрахунків показали, що до 2020 року викиди ПГ від вугільної галузі збіль- шаться на 12% відносно 2010 року, до 2030 року – збільшаться на 45%. Однак, у 2020 році вики- ди від галузі становитимуть лише 42% викидів базового 1990 року (табл. 3). Таблиця 3 – Прогнозні викиди ПГ у вугільній галузі, млн т СО2-екв. 59ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) Оцінка обсягів викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року Найбільш доцільними заходами, спрямова- ними на скорочення викидів ПГ у вугільній галузі, є заходи, пов’язані з енергетичним використанням каптованого метану – будів- ництво ТЕЦ безпосередньо на шахтах. Електрична потужність таких ТЕЦ залежно від місцевих умов може становити від 25 кВт до 2,5 МВт або навіть 6 МВт. Вже сьогодні на 11 шахтах 30 котлоагрегатів працюють на шахт- ному метані, що дозволяє економити більше 30 мільйонів гривень щорічно. Ще на двох шахтах працюють калориферні установки для підігріву повітря для шахт. Також доцільна ути- лізація каптованого метану в газових котлах шляхом переведення вугільних котлів шахтних котелень на газоповітряну суміш та викори- стання метану як моторного палива для газо- турбінних і газодизельних електроагрегатів з утилізацією тепла. На сьогодні річний об’єм каптованого газу більше 600 млн м3, що дозво- лить забезпечити сумарну електричну потуж- ність силових установок до 260 МВт, теплових установок – 240 Гкал/год. При прогнозуванні викидів ПГ від нафтової галузі було розглянуто основні види діяльності – пошукове буріння, експлуатація свердловин, видобування, транспортування, зберігання, розподіл, споживання та переробка. Прогнози видобутку нафти і газового конденсату, їх обся- гів споживання, переробки та трубопровідного транспортування взято з [1]. Прогноз щодо кількості геологорозвідувальних свердловин, що закінчено бурінням, та кількості експлуата- ційних свердловин зроблено на основі даних фахівців ДП «Науканафтогаз» [3]. З огляду на невеликі обсяги видобутку і транспортування нафти супутні летючі викиди від цієї діяльності невеликі, 95% викидів ПГ у галузі дають нафтопереробні підприємства, а основним парниковим газом тут є вуглекислий газ. У проекті Оновлення Енергетичної страте- гії визначено завдання нарощування потужно- стей вторинної і третинної переробки найбільш великими та сучасними нафтопереробними заводами для збільшення виходу світлих нафтопродуктів до 80–85%. Але при підвищен- ні глибини переробки нафти збільшується обсяг викидів ПГ приблизно на 5–8% за раху- нок створення додаткових технологічних об’єктів, які споживають енергоресурси, і, вод- ночас, є джерелом додаткових викидів парни- кових газів. У той самий час, як показує досвід багатьох компаній, дрібні або не пов’язані з капітальними змінами операційні рішення можуть підвищити ефективність енергоспожи- вання на 2–4%, що приводить до зменшення викидів ПГ для нафтопереробного заводу про- дуктивністю 5 млн тонн нафти на рік від 24 до 48 тис. т CO2. При прогнозуванні викидів від нафтопереробної галузі було зроблено припу- щення, що при базовому сценарії модернізацію Кременчуцького НПЗ буде виконано до 2020 р., Лисичанського – до 2025 р. При опти- містичному сценарії обидва НПЗ буде модерні- зовано до 2020 р., при песимістичному сценарії модернізація НПЗ не буде проводитись. Результати розрахунку викидів від нафтової галузі наведено у табл. 4. Результати розрахунків свідчать про те, що навіть для оптимістичного сценарію загальні викиди від нафтової галузі є незначними. У Національному кадастрі викиди ПГ у 1990 р. в категорії «Нафтопереробка» не представлені, тому проаналізувати їх зменшення відносно базового року неможливо. Що стосується летючих викидів від поводження з нафтою, то навіть для оптимістичного сценарію вони ста- новитимуть у 2020 р. 59% від викидів ПГ у 1990 р., а у 2030 р. – 80%. При прогнозуванні викидів від газової галузі використано прогнозні баланси, наведені в про- екті Оновлення Енергетичної стратегії України. При визначенні викидів ПГ від діяльності з видобування природного газу було взято до уваги прогноз щодо кількості експлуатаційних газових свердловин [3] та враховано, що після 2015 року в Україні очікується нарощення видо- бутку за рахунок сланцевого газу і газу щільних Таблиця 4 – Прогноз викидів ПГ від нафтової галузі та нафтопереробки, млн т СО2-екв. колекторів. При видобуванні нетрадиційного газу суттєво збільшується кількість свердловин на площадці (з 3–5 для традиційного газу до 15 і, навіть, більше), а термін експлуатації сверд- ловин скорочується до 5–7 років. Прогноз обсягів трубопровідного транспортування та споживання природного газу взято з [1]. Серед заходів, направлених на зниження викидів ПГ при видобуванні природного газу, було розглянуто, зокрема, впровадження тех- нічних рішень із зниження витрат газу на тех- нологічні потреби; модернізацію газоперекачу- вальних агрегатів (ГПА) на дожимних компре- сорних станціях та іншого технологічного устаткування; зменшення викидів в атмосферу природного газу в процесі експлуатації газових свердловин. При прогнозуванні викидів від транспорту- вання природного газу було сформовано три сценарії проведення модернізації газотранс- портної системи (ГТС), які відрізняються тем- пами заміни застарілих ГПА на сучасні з ККД 36–37%, відцентровими компресорами з «сухи- ми» ущільнювачами та системами запуску з регульованим електроприводом. Також було враховано проведення таких заходів, як усу- нення витоків запірної арматури компресорних станцій за рахунок постійного контролю за їх герметичністю, а для лінійної частини – впро- вадження технологій для проведення ремонт- них робіт на лінійних ділянках під тиском та застосування пересувних компресорів для від- бору природного газу з труби газопроводу перед проведенням ремонту. Окремо було проаналізовано заходи із ско- рочення викидів від газорозподільних мереж за рахунок заміни ущільнень, модернізації облад- нання газорегуляторних пунктів і т. ін. У розрахунках було використано коефіцієн- ти викидів ПГ, обґрунтовані для умов України в роботі [4]. При оцінці викидів від газової галузі були враховані як супутні летючі викиди внас- лідок технологічних витоків і викидів природ- ного газу та їх неорганізованих втрат, так і викиди, які виникають при спалюванні при- родного газу в газотурбінних приводах ГПА на компресорних станціях (табл. 5). Розрахунки показали, що викиди ПГ від газової галузі у 2020 р. навіть при оптимістич- ному сценарії зменшаться на 15% відносно 2010 р., а у 2030 р. – на 14%. Це пов’язано, у першу чергу, із значним зниженням обсягів транзиту природного газу через ГТС країни. Порівняти розраховані значення викидів ПГ від газової галузі з даними Національного када- стру за 1990 р. неможливо, оскільки, на думку авторів, ці викиди у кадастрі розраховуються некоректно і є значно заниженими, що обґрун- товано у роботі [4]. На основі прогнозів викидів ПГ від вугіль- ної, нафтової і газової галузей та електро- енергетичного комплексу країни сформовано прогноз викидів парникових газів для ПЕК у цілому (табл. 6). Водночас, розрахунки, вико- нані на основі уточненої структури генеруючих потужностей, дали для базового сценарію зна- чення викидів ПГ у 2020 р. – 270 млн т СО2-екв., у 2030 р. – 301 млн т СО2-екв. На рівні 2030 р. викиди ПГ для цього сценарію будуть вище на 15% за рахунок додаткових викидів при вироб- ництві електроенергії та від вугільної і газової галузей, причиною чого є введення додаткових генеруючих потужностей на органічному пали- ві для резервування ВДВЕ. 60 ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) І.Ч. ЛЕЩЕНКО, Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 5 – Прогноз викидів ПГ від газової галузі, млн т СО2-екв. Таблиця 6 – Прогноз викидів ПГ від ПЕК країни для сценаріїв на базі проекту Оновлення енергетичної стратегії, млн т СО2-екв. ВИСНОВКИ Виконані розрахунки показали, що на рівні 2020 р. зниження викидів ПГ об’єктами ПЕК країни на 20% від рівня базового року є досяж- ним без впровадження специфічних заходів, таких, як впровадження систем уловлювання і зберігання двоокису вуглецю. Однак прийнят- тя Україною більш жорстких зобов’язань, зокрема, скорочення викидів ПГ до 2050 р. на 50% від рівня базового 1990 р., може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країни, такі зобов’язання буде важко виконати за умови зростання економіки країни. Водночас, необхідно мати на увазі, що на період після 2020 р., крім визначення кількіс- них показників загального скорочення викидів для Сторін, нова посткіотська угода може накласти нові види обмежень на рівні викидів ПГ, наприклад, запровадження підходу, за якого такі обмеження будуть визначатися не в абсолютних величинах, а у питомих на одини- цю ВВП, діяльності або душу населення. Іншим важливим обмеженням може стати заборона на імпорт до країн ЄС товарів з висо- кою вуглецевоємністю. Це може мати негатив- ні наслідки для економіки країни, адже за даними 2010 р. показник України – 0,96 кг СО2 на одиницю ВВП з урахуванням паритету купі- вельної спроможності. У той час, як кращі зна- чення цього показника становлять для Швеції – 0,15 кг СО2, Швейцарії – 0,15, Норвегії – 0,17, Франції – 0,19. Для зниження вуглеце- воємності ВВП необхідно провести масштабну модернізацію енергетики, докорінну реструк- туризацію промисловості, сільського госпо- дарства тощо, що потребує значних фінансових ресурсів. Тому Україні доцільно брати участь в дру- гому періоді Кіотського протоколу на умовах, які відповідають державним інтересам, насамперед, забезпечують економічне зро- стання, технологічне оновлення виробничих потужностей, підвищення ефективності кін- цевого споживання паливно-енергетичних ресурсів, мінімізацію впливу на навколишнє природне середовище. Для цього необхідно брати активну участь у розробці Нових рин- кових механізмів («New Market Based Mechanism»), принципи яких широко обгово- рювались на Конференціях Сторін у Канкуні, Дурбані та Досі. Серед Нових ринкових меха- нізмів, у першу чергу, необхідно виділити дво- сторонні угоди та внутрішні програми, спрямо- вані на скорочення викидів ПГ, що мають стати важливим доповненням до існуючих гнучких механізмів. Також Україна має відстоювати необхідність врахування у новій кліматичній угоді, яка має бути підготовлена до кінця 2015 року, інтересів країн з перехідною економікою, працювати над зміною несприятливих для неї правил, прийня- тих на останній Конференції Сторін. 1. Оновлення Енергетичної стратегії України на період до 2030 р. від 7 червня 2012 р. // Сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості країни. – Режим доступу: mpe.kmu.gov.ua/fuel/doccatalog/ document?id=222032. 2. Национальный кадастр антропогенных выбросов из источников и абсорбции погло- тителями парниковых газов в Украине за 1990–2010 гг. – Режим доступу: http://unfc- cc.int/files/national_reports/annex_i_ghg_ inventories/national_inventories_submissions/a pplication/zip/ukr-2012-nir-13april.zip. 3. Ливень О. Середньострокові перспек- тиви видобутку нафти і газу в Україні // Электронный журнал «Экологические системы». – № 4. – 2011. – Режим доступу: h t t p : / / e s c o - ecosys.narod.ru/2011_4/art039.htm. 4. Оцінка обсягів витоків метану в газо- розподільних мережах України / Б.А. Костюковський, І.Ч. Лещенко, С.В. Шульженко, О.О. Рубан-Максимець // Проблеми загальної енергетики. – 2012. – № 1(28). – С. 55–61. Надійшла до редакції 13.03.2013 Рецензент Зав.відділу оптимізації розвитку паливних баз ІЗЕ НАН України, канд.техн.наук О.В. Стогній 61ISSN 1562-8965. Проблеми загальної енергетики, 2013, вип. 1 (32) Оцінка обсягів викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року
id	systemreorg-article-477
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:15:12Z
publishDate	2013
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/11/fabfac9b9fa9bc163745f6cb404da711.pdf
spelling	systemreorg-article-4772026-07-18T12:57:40Z Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030 Оцінка обсягів викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року Leshchenko I.Ch. Nechaieva T.P. post-Kyoto period, energy sector, greenhouse gas emissions, ways of emission reductions. посткіотський період, паливно-енергетичний комплекс, викиди парникових газів, напрями зниження викидів. Ukraine declared the goal to reduce greenhouse gas emissions to 2020 by 20% relative to the base year 1990. Under these conditions, one of the major challenges facing the Ukrainian energy sector is the creation of conditions for the covering energy resources demand of the country along with strict compliance to requirements on minimization of the negative impact on the environment, taking into account the international obligations of the country.The article describes the results of forecasting greenhouse gas emissions from Ukrainian energy sector facilities in second commitment period of Kyoto Protocol and by 2030, which were executed using mathematical, software and information tools created at the Institute of General Energy National Academy of Sciences of Ukraine. The analysis of economically feasible ways to reduce greenhouse gas emissions in the energy sectors was made.Comprehensive study of GHG emission forecasts are performed for the scenarios of energy sector development taken from «The project to update Ukraine's Energy Strategy 2030» and for amended scenario of electric power industry development.It was determined that adoption of more stringent commitments by Ukraine – reducing greenhouse gas emissions to 50% by 2050, could adversely affect the economic development of the country, such commitments will be hard to meet if economic growth will occur. Україна задекларувала скорочення викидів парникових газів до 2020 року на 20% відносно рівня базового 1990 року. За цих умов одним з головних завдань, що стоїть перед паливно-енергетичним комплексом України, є створення передумов для забезпечення потреб країни в паливно-енергетичних ресурсах за безумовного дотримання вимог щодо мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних зобов’язань країни.У статті наведено результати прогнозних оцінок викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України у другий період дії Кіотського протоколу і до 2030 року, які виконані із застосуванням математичних і програмно-інформаційних засобів, створених в Інституті загальної енергетики НАН України. Проаналізовано доцільні напрями зниження викидів парникових газів в енергетичних галузях країни.Комплексні дослідження прогнозів викидів парникових газів виконано для сценаріїв розвитку паливно-енергетичного комплексу з проекту Оновлення енергетичної стратегії України та для уточненого сценарію розвитку електроенергетики.Встановлено, що прийняття Україною більш жорстких зобов’язань – скорочення викидів парникових газів на 50% до 2050 року може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країни, такі зобов’язання буде важко виконати за умови зростання економіки країни. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2013-04-25 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/477 System Research in Energy; No. 1 (32) (2013): The Problems of General Energy; 55-61 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (32) (2013): Проблеми загальної енергетики; 55-61 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/477/412 Copyright (c) 2013 Leshchenko I.Ch., Nechaieva T.P. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	post-Kyoto period energy sector greenhouse gas emissions ways of emission reductions. Leshchenko I.Ch. Nechaieva T.P. Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030
title	Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030
title_alt	Оцінка обсягів викидів парникових газів від об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до 2030 року
title_full	Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030
title_fullStr	Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030
title_full_unstemmed	Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030
title_short	Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030
title_sort	assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of ukraine by 2030
topic	post-Kyoto period energy sector greenhouse gas emissions ways of emission reductions.
topic_facet	post-Kyoto period energy sector greenhouse gas emissions ways of emission reductions. посткіотський період паливно-енергетичний комплекс викиди парникових газів напрями зниження викидів.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/477
work_keys_str_mv	AT leshchenkoich assessmentofgreenhousegasemissionsfromenergysectorfacilitiesofukraineby2030 AT nechaievatp assessmentofgreenhousegasemissionsfromenergysectorfacilitiesofukraineby2030 AT leshchenkoich ocínkaobsâgívvikidívparnikovihgazívvídobêktívpalivnoenergetičnogokompleksuukraínido2030roku AT nechaievatp ocínkaobsâgívvikidívparnikovihgazívvídobêktívpalivnoenergetičnogokompleksuukraínido2030roku

Assessment of greenhouse gas emissions from energy sector facilities of Ukraine by 2030

Institution

Similar Items