Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry

We estimate the critical scenarios of coal supply for the needs of the Integrated Power System of Ukraine at the level of 2020. We show that, under conditions of the cessation of coal supply from the territories temporarily uncontrolled by the Ukrainian authorities and Russia, it is necessary to imp...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2017
Main Author:	Nechaieva
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017
Subjects:	coal consumption coal production supply power industry energy safety reconstruction.
Online Access:	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/591
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	System Research in Energy
Download file:

Institution

System Research in Energy

_version_	1871104114810683392
author	Nechaieva
author_facet	Nechaieva
author_institution_txt_mv	[ { "author": "Nechaieva ", "institution": null } ]
author_sort	Nechaieva
baseUrl_str	https://systemre.org/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T12:57:42Z
description	We estimate the critical scenarios of coal supply for the needs of the Integrated Power System of Ukraine at the level of 2020. We show that, under conditions of the cessation of coal supply from the territories temporarily uncontrolled by the Ukrainian authorities and Russia, it is necessary to import anthracite coal from other countries in order to meet the needs of the power system with simultaneous change-over of a certain part of the generating capacities to the consumption of gas coal. The change-over of six power units of the Zmiivs’ka TPP to the use of gas coal causes the need for importing this coal. The refusal from coal import leads to the attraction of capacities of gas/oil units of TPPs with the corresponding increase in natural gas consumption.
doi_str_mv	10.15407/pge2017.01.024
first_indexed	2026-03-24T02:02:20Z
format	Article
fulltext	УДК 621.311.22:662.6 Т.П. НЕЧАЄВА, канд. техн. наук Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна ОЦІНКА КРИТИЧНИХ СЦЕНАРІЇВ ПОСТАЧАННЯ ВУГІЛЛЯ ДЛЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ Проведено оцінку критичних сценаріїв постачання вугілля для потреб Об’єднаної енер- гетичної системи України на рівні 2020 року. Показано, що за умов припинення поста- чання вугілля з тимчасово неконтрольованих територій та Росії для забезпечення потреб енергосистеми антрацитове вугілля необхідно імпортувати з інших країн з одно- часним переведенням частини генеруючих потужностей на споживання вугілля газових марок. Переведення шести енергоблоків Зміївської ТЕС на вугілля газової групи зумов- лює потребу в імпорті цих марок вугілля. Відмова від імпорту вугілля приведе до залу- чення потужностей газомазутних енергоблоків ТЕС з відповідним збільшенням спожи- вання природного газу. К л ю ч о в і с л о в а: споживання вугілля, постачання вугільної продукції, електроенер- гетика, енергобезпека, реконструкція. Теплові електростанції є основними спожи- вачами (близько 90%) енергетичного вугілля в Україні. З 14 потужних ТЕС, що працюють в ОЕС України, вугільні енергоблоки 7 ТЕС − Вуглегірської, Запорізької, Зуївської, Кура- хівської, Ладижинської, Добротвірської та Бурштинської, спроектовано на використання високолетких марок вугілля газової групи (Г, ДГ, Д). Котлоагрегати Трипільської, Зміївсь- кої, Придніпровської, Луганської, Старобе- шівської та Слов’янської ТЕС спроектовано на використання низьколетких марок енергетич- ного вугілля антрацитової групи (антрациту (А) та пісного вугілля (П)), енергоблоки Криворізької ТЕС працюють тільки на пісному вугіллі. Також енергетичне вугілля споживають 7 ТЕЦ – Дарницька, Чернігівська, Сумська, Краматорська, Харківська ТЕЦ-2 (вугілля марки А), Калушська та Черкаська ТЕЦ (вугіл- ля газової групи) [1]. Два котлоагрегати Миронівської ТЕС, що працює за тепловим графіком, спроектовано на споживання вугілля марки А та один – газового вугілля. У 2013 р. на ТЕС генеруючих компаній було спожито 19,1 млн т вугілля газової групи і 17,8 млн т антрацитової групи, що склало при- близно 61% від загального видобутку в Україні енергетичного вугілля цих груп – 31,1 і 29,0 млн т відповідно [2]. Середньорічне спо- живання вугілля ТЕЦ у 2012–2013 рр. станови- ло: антрациту – 2,5 млн т, газової групи – 1,7 млн т [1]. До червня 2014 р. вітчизняні вугледобувні підприємства повністю задовольняли потреби української енергетики у вугіллі. Але вже з дру- гого півріччя 2014 р. практично всі шахти, що © Т.П. НЕЧАЄВА, 2017 24 ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ТА УПРАВЛІННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ ISSN 1562-8965. The problems of general energy. 2017, 1(48): 24–32 doi: https://doi.org/10.15407/pge2017.01.024 25ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України видобувають антрацитові і пісні марки вугілля, опинилися на тимчасово непідконтрольній українській владі території, в тому числі най- більші виробники антрацитового вугілля в Україні – компанії ДТЕК «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», шахта «Комсомолець Донбасу». Внаслідок втрати шахт на непідконт- рольних територіях, їх часткове руйнування або знеструмлення, проблем з вивезенням, видобу- ток антрацитового вугілля в Україні знизився з 18,0 млн т в 2014 р. до 4,5 млн т в 2015 р. В той самий час шахти, що видобувають вугілля газо- вої групи, знаходяться поза зоною бойових дій на підконтрольній Україні території і повністю забезпечують потреби електроенергетики в вугіллі цих марок. Видобувають його «Павлоградвугілля» і «Добропіллявугілля» в Дніпропетровській області, що входять до ком- панії ДТЕК, та державні шахти Львівсько- Волинського вугільного басейну. Для ТЕС та ТЕЦ, що споживають вугілля антрацитової групи, пророблялися такі шляхи розв’язку проблеми забезпечення вугіллям: – поставки вугілля з вугільних підприємств Донбасу, що працюють на тимчасово некон- трольованих територіях (НКТ); – імпорт антрациту та пісного вугілля; – використання сумішей антрациту та газо- вого вугілля; – переведення антрацитових котлів на спа- лювання газового вугілля. Для можливості постачання вугілля на теп- лові електростанції для вуглевидобувних під- приємств, які знаходяться на окупованих тери- торіях, урядом були створені умови для їх робо- ти в українському правовому полі. Вуглевидобувні підприємства з тимчасово неконтрольованих територій мали перере- єструватися на підконтрольній території і отри- мати спеціальні дозволи на перевезення вугілля через лінію розмежування. Так, наприклад, працюють вугільні підприємства ДТЕК «Ровенькиантрацит» і ДТЕК «Свердловантра- цит», поставляючи антрацитове вугілля на ТЕС компанії. Поставки вугілля з НКТ значно уск- ладнювалися дефіцитом дизельного пального та пересувного складу, частковим руйнуванням залізничних шляхів та періодичним блокуван- ням його перевезень через лінію розмежування. Налагодження умов доставки вугілля з цих територій зумовило зростання видобутку вугіл- ля антрацитової групи компаніями ДТЕК у 2016 р. майже вдвічі порівняно з 2015 р., що дозволило збільшити навантаження ТЕС цієї компанії. Критична ситуація, яка склалася у 2014 р. з постачанням антрацитового вугілля власного видобутку для теплової енергетики країни, зумовила пошук джерел імпорту цих марок вугілля. Обсяги імпорту вугілля залежать від вимог до якості вугілля, наявності в достатній кількості джерел імпорту, шляхів його поста- чання – залізничним і морським транспортом, та наявної інфраструктури для приймання ван- тажів. Антрацит і близьке за властивостями до піс- ного вугілля видобувають в США, Китаї − для внутрішнього споживання, В’єтнамі, Росії, Південно-Африканській Республіці (ПАР). Сегмент вугілля антрацитової групи у світі не перевищує 5–10% видобутку вугілля всіх марок [2]. Одним з факторів, які обмежують імпорт, є вимоги до якості антрацитового вугілля, на яке запроектовані енергоблоки вітчизняних ТЕС. Основним обмеженням є граничні 15% летю- чих речовин (для пісного вугілля – 18%). Другим обмежуючим фактором є вимоги до зольності вугілля: оптимально допустима золь- ність 7–12%, а максимально прийнятна до 20%. Вугілля з невідповідною зольністю потребує збагачення, що, в свою чергу, призводить до додаткових витрат. Тому, наприклад, варіант постачання недорогого вугілля з високою зольністю 38% з Казахстану виявився недо- цільним [3]. Австралія, яка експортує високо- калорійне (7000 ккал/кг) вугілля вартістю 120 дол. США/т, може постачати партії вугілля погіршеної якості, що відповідає вимогам до антрацитового вугілля, зі знижкою ціни. В’єтнамський антрацит за довгостроковими контрактами постачається до Китаю, до того ж у В’єтнамі немає глибоководних портів для високотоннажних перевезень, а транспорту- вання малотоннажними судами суттєво підви- щує його ціну. Тому основними потенційними постачальниками близького за характеристи- ками до вітчизняного пісного вугілля виявили- ся Росія та ПАР. У 2014 р. для потреб енергетики було імпор- товано 2,5 млн т вугілля з РФ, ПАР та Австралії [4]. З Росії було імпортовано переважну части- ну антрацитового вугілля – 2 млн т, причому ці поставки періодично з російської сторони бло- кувалися. У 2015 р. для потреб енергетики було імпортовано 1,6 млн тонн вугілля. При цьому структура імпорту істотно змінилася: поставки вугілля з РФ значно скоротилися, збільшився імпорт з ПАР. Поставки антрациту з НКТ та Росії упродовж 2015 р. неодноразово заморожу- валися, що ставило під загрозу безперебійне електропостачання країни та зумовило потребу у імпорті електроенергії. У 2016 р. ТЕС генеруючих компаній України спожили 11,1 млн т вугілля антрацитової групи, та 17,7 млн т вугілля газової групи. На ТЕЦ було витрачено 1,7 млн т вугілля антрацитової групи та 0,8 млн т вугілля газової групи [5]. Із загального споживання 31,3 млн т енергетич- ного вугілля в тому числі було витрачено 1,3 млн т імпортованого вугілля. Проектним паливом для котлоагрегатів віт- чизняних антрацитових ТЕС є донецькі антра- цит і пісне вугілля з калорійністю не менше 5400 ккал/кг для забезпечення стабільних умов спалювання без підсвічування факела газом чи мазутом [6] та середнім значенням температури плавкості золи для забезпечення стійкого вихо- ду шлаку для котлів з рідким шлаковидаленням 1270 °С. Російське кузнецьке пісне вугілля за умова- ми калорійності відповідає проектним вимогам (6200 ккал/кг), але має підвищену температуру плавкості золи 1550 °С, тому для забезпечення рідкого шлаковидалення та повного вигоряння палива потрібно підвищення температури факела та підсвічування газом. Вугілля з ПАР також має підвищену температуру плавкості золи 1530 °С часто в поєднанні з низькою кало- рійністю. Так, поставлене у 2014 р. пісне вугіл- ля ПАР мало середню калорійність 5380 ккал/кг [1]. Кузнецьке пісне вугілля біль- ше підходить до котлів антрацитових ТЕС, ніж південноафриканське, оскільки воно більш калорійне і менш сірчисте. Позитивний досвід спалювання імпортного вугілля з ПАР та РФ як окремо, так і у суміші на енергоблоках Зміївської та Трипільської ТЕС показав ефективність його спалювання з про- веденням заходів, що забезпечують безпечну експлуатацію пилосистем, стійке горіння з повним вигоранням палива та рідке шлакови- далення [1]. Котли Дарницької, Сумської та Чернігівської ТЕЦ спроектовані на спалюван- ня антрациту з обмеженням на вміст летких речовин у паливі не більше 8%, що зумовило необхідність впровадження додаткових заходів пожежо- та вибухобезпеки пилосистем для можливості використання кузнецького пісного вугілля з виходом летючих до 15%. Питання зменшення споживання антрациту в котлоагрегатах антрацитових ТЕС за рахунок спалювання суміші вугілля антрацитової та газової групи пророблялося ще у 2009−2010 рр. [7]. Перші успішні опробування спалювання суміші вугілля антрацитової та газової групи, виготовленої на спеціалізованому вуглезба- гачувальному підприємстві, були виконані в діючих котлах Трипільської і Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго». З жовтня 2015 р. на Зміївській ТЕС реалізовані технічні рішення з виготовлення вже на складі електростанції паливних сумішей вугілля марок Г, ДГ та А з доведенням їх показників для можливості без- печного пилоприготування та спалювання в котлах електростанції (без реконструкції та переоснащення) [8]. Така паливна суміш з 25– 30% газового вугілля за технологічними харак- теристиками – зольність, вологість, вихід лет- ких речовин на сухий беззольний стан, відпові- дає вугіллю марки П. Це суттєво знизило потребу електростанції у вугіллі марок А та П. В цілому, за період з 2015 р. по 2017 р. на електро- станції було використано майже 352,3 тис. тонн вугілля марки Г [9]. Оскільки компонен- том такої суміші є вугілля АШ з низьким вихо- дом летючих речовин до 4%, що видобувається лише на підприємствах ДТЕК «Ровенькиант- рацит» та «Свердловантрацит», такий захід не вирішує повністю проблеми залежності від постачання антрациту з НКТ. Переведення антрацитових котлоагрегатів теплових електростанцій на використання вугілля газової групи принципово можливе, але для цього необхідно провести певний обсяг технічний робіт з переобладнання систем пилоприготування та пилоподачі, які потре- бують певного часу, обладнання і фінансових вкладень. Антрацит і вугілля газової групи – принци- пово різні види вугілля, які при пиловидному спалюванні мають різні норми і вимоги з вибу- хобезпеки. Через низьку реакційну здатність вугілля антрацитової групи системи пилопідго- 26 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Т.П. НЕЧАЄВА 27ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України товки не вимагають спеціальних засобів поже- жо- та вибухобезпеки. Всі існуючі антрацитові котлоагрегати ТЕС і ТЕЦ мають пилосистеми з шаровими барабанними млинами і бункерами пилу, з сушильним агентом – гарячим повіт- рям. Використання вугілля газової групи через пожежо- та вибухонебезпечність пилу з висо- ким виходом летючих речовин допускає вико- ристання в якості сушильного агента лише димові гази з низьким вмістом кисню. Заміна низькореакційного антрациту на легкозайми- сте високовибухонебезпечне газове вугілля потребує проведення протипожежних заходів не тільки в котельному цеху, а й по тракту при- йому, подачі, приготування вугілля. При переведенні ТЕС з антрацитових марок вугілля на газові необхідно здійснити рекон- струкцію системи пилоприготування, паливо- подачі, обладнати нову систему вибухо- і поже- жобезпеки, замінити або реконструювати паль- ники, визначити умови виходу і відкладення золи на поверхнях нагріву [10, 11]. Одним з ключових питань при реконструк- ції ТЕС зі зміною проектного палива з антраци- тових марок вугілля на газові є переведення системи пилоприготування на сушіння димо- вими газами з концентрацією кисню в пилоси- стемі менше 16%. Серед антрацитових котлоагрегатів вугіль- них енергоблоків ТЕС України можна виділити два основні базові типи: 1. ТП-100 (ТП-100А) з природною циркуля- цією (22 котли – 6 на Зміївській ТЕС, 9 на Старобешівській (1 енергоблок законсервова- но) та 7 на Луганській ТЕС (1 енергоблок законсервовано). 2. ТПП-210 (ТПП-210А) з надкритичними параметрами пари (16 котлів – по 4 на Трипільській та Зміївській, 2 на Придніпро- вській ТЕС (1 енергоблок законсервовано і планується зняти з експлуатації з 2022 р.), 6 на Криворізькій ТЕС (2 енергоблока законсерво- вано). Технічна можливість переведення котлів типу ТП-100, ТП-100А зі спалювання антраци- тових марок вугілля на газове вугілля без втрати потужності підтверджується тим, що котлоаг- регати цього типу Бурштинської ТЕС працю- ють на газових марках вугілля. Проект такої реконструкції вже розробляється для котлів енергоблоків № 2 та № 5 Зміївської ТЕС. Також необхідно враховувати, що Луганська ТЕС знаходиться близько до лінії розмежуван- ня, а Старобешівська ТЕС − на тимчасово неконтрольованій владою території і ії функ- ціонування в межах енергосистеми регулюєть- ся відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 7 травня 2015 р. Котлоагрегати цих електростанцій спроектова- но на спалювання місцевого вугілля антраци- тових марок, тому питання щодо їх переведен- ня на вугілля газової групи власниками елек- тростанцій не розглядається. Переведення котлів типу ТПП-210 (ТПП- 210А) на спалювання вугілля газової групи уск- ладнене особливістю конструкції котлоагрегату і потребує проведення додаткових експеримен- тальних досліджень [10]. Для котлів ТЕЦ потужністю 110–220 т пари/год технічно можливий маловитратний варіант реконструкції зі збереженням пилоси- стеми і сушильного агента – гарячого повітря, з заміною або реконструкцією пальників і вико- нанням всіх заходів, передбачених норматив- ною документацією для спалювання більш схильного до вибухів і пожежі вугілля газової групи. Особливістю котлів такої потужності, проекти яких розроблялися в середині минуло- го століття, є те, що норми проектування передбачали використання різних типів вугіл- ля. Прикладами безаварійного спалювання газового вугілля з сушильним агентом – повіт- рям є котли ТП-230-3 Миронівської ТЕС і ТП- 10 першої черги Добротвірської ТЕС. Вартість такого варіанта для котла на 220 т/год оці- нюється приблизно в 3 млн грн, термін рекон- струкції – 3–4 місяці з моменту початку про- ектування. Проект такої маловитратної рекон- струкції запропоновано Інститутом вугільних енерготехнологій НАН України для котлів Дарницької ТЕЦ [11]. Однак такий варіант придатний переважно для котлів середньої потужності з відносно короткими пилепрово- дами за умови забезпечення швидкості аеросу- міші не менше 25 м/с. Для котлів потужністю 640 т/год існує можливість залягання вугільно- го пилу в пилосистемі, що неприпустимо за умов використання високореакційного вибухо- небезпечного газового вугілля [11]. Середньовитратний варіант реконструкції щодо переведення котла на спалювання вугілля марки Г при підготовці до спалювання в чинній 28 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Т.П. НЕЧАЄВА пилосистемі, з переходом на сушіння димови- ми газами, що відбираються з конвективної шахти за допомогою димососа рециркуляції газів, а також заміною пальників запропонова- но Харківським ЦКБ для реконструкції котлів ТП-100 блоків №2 і 5 Зміївської ТЕС. Вартість такого варіанта для котла ТП-100 – 80– 90 млн грн., термін реконструкції – 9–12 міся- ців з моменту початку проектування [11]. Комплексна реконструкція для заміщення вугілля антрацитової групи передбачає повну заміну пилосистеми з використанням верти- кальних середньоходових млинів (СМ) з сушильним агентом – повітрям і переходом на пряме вдування пилу вугілля газової групи в топку [11, 12]. Таку схему з використанням СМ польського виробництва вже реалізовано на енергоблоках 150 МВт Добротвірської ТЕС. СМ можуть бути застосовані як для котлів ТЕЦ паропродуктивністю 110–220 т/год, так і для котлоагрегатів блоків ТЕС 200 і 300 МВт. Вартість такої реконструкції пилосистеми для блока 200 МВт оцінюється у 180 млн грн [11]. До критичних сценаріїв постачання вугілля для потреб електроенергетики відносяться сце- нарії обмеження або повного припинення поставок вугілля антрацитової групи з НКТ та РФ. Шляхами вирішення цієї проблеми є забезпечення потреб антрацитових ТЕС за рахунок імпорту вугілля антрацитової групи з інших країн морськими шляхами, а також переведення частини енергоблоків на спалю- вання вугілля газової групи. Імпорт вугілля морськими шляхами обме- жений потужностями переробки морських портів України, наявністю залізничного сполу- чення та кількістю пересувного складу. У зв’яз- ку з експортоорієнтованістю української про- мисловості всі українські порти проектувались та будувались саме під експорт і не пристосова- ні до значних обсягів імпорту вугілля. Дефіцит вугілля змінив тенденцію його переважного експорту над імпортом у 2012–2014 рр. З 2015 р. імпорт вугілля у загальних обсягах його пере- робки у морських портах України перевищив 60%, а експорт скоротився до 2% (табл. 1). Фактично, сумарно всі порти України здатні прийняти з урахуванням імпорту металургійної сировини близько 750–900 тис. тонн вантажів на місяць. Потужності перевалки імпортного вугілля, за оцінками «Метінвесту», становлять 650 тис. т/міс. [13]. З урахуванням майже 50% частки коксівного вугілля для металургії, обсяг імпорту через морські порти антрацитового вугілля для потреб енергетики оцінено на рівні 4–5 млн т на рік. Прогнози обсягів постачання енергетичного вугілля власного видобутку у 2020 р. (табл. 2) сформовано на підставі прогнозних сценаріїв власного видобутку вугілля, наведених у [14]. Оптимістичним сценарієм передбачено поста- чання вугілля власного видобутку з урахуван- ням продукції шахтного фонду та збагачуваль- них фабрик, що знаходяться на тимчасово непідконтрольних українській владі терито- ріях. У базовому сценарії враховано лише про- дукцію шахт та збагачувальних фабрик, розта- шованих на підконтрольній українській владі території. При цьому, з урахуванням того, що у 2007–2014 рр. вихід енергетичної вугільної Таблиця 1 — Обсяги переробки вугілля морськими терміналами України, млн т * * За інформаційними матеріалами Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». URL: http://www.uspa.gov.ua/pokazniki-roboti. 29ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України Таблиця 2 — Прогноз обсягів видобутку енергетичного вугілля та постачання вугільної продукції у 2020 р., млн т продукції (продуктів збагачення та відносно малозольного рядового вугілля) становив при- близно 71–72 % [2], вихід вугільної продукції у 2020 р. прийнято на рівні 70% від обсягу видо- бутку. Для оцінки критичних сценаріїв постачання енергетичного вугілля для забезпечення про- гнозного виробництва електроенергії у 2020 р. на рівні 164,9 млрд кВт·год було сформовано такі варіанти використання вугільних потужно- стей в Об’єднаній енергетичній системі (ОЕС) України з урахуванням прогнозного розвитку генеруючих потужностей та коефіцієнтів їх використання в енергосистемі. Перший варіант передбачає використання потужностей ТЕС на антрацитових марках вугілля у мінімально допустимому складі обладнання, як це передбачено Додатком В до Правил Оптового ринку електричної енергії України, та запланованими обсягами виведен- ня або збільшення потужностей існуючих ТЕС за рахунок реконструкції [15]. Загальні обсяги постачання вугілля на ТЕС та ТЕЦ відпові- дають оптимістичному сценарію виробництва вугільної продукції (див. табл. 2). У другому–четвертому варіантах постачання вугільної продукції власного видобутку обме- жується обсягами, наведеними у базовому сце- нарію (див. табл. 2), тобто за практичної відсут- ності вугілля антрацитової групи. У другому варіанті використання антраци- тових потужностей, що знаходяться на конт- рольованій території, обмежується обсягами споживання імпортного вугілля антрацитової групи, що постачається морським шляхом, на рівні 4 млн т. При цьому у покритті наванта- ження для всіх варіантів задіяно 0,8 ГВт ТЕС, що знаходиться на ТНК і споживання вугілля для якої не обмежується і становить 1,7 млн т. У третьому варіанті розглядається реалізація проектів щодо переведення двох енергоблоків Зміївської ТЕС загальною потужністю 0,4 ГВт та всіх потужностей антрацитових ТЕЦ на вугілля газової групи. У четвертому варіанті передбачено переве- дення всіх шести енергоблоків з котлоагрегата- ми ТП-100 Зміївської ТЕС з антрацитового на газове вугілля, що збільшує загальне викори- стання потужності енергоблоків на газовому вугіллі до 8,8 ГВт. П’ятий варіант складено на основі третього варіанта за умови відсутності імпорту вугілля антрацитової групи та можливістю залучення по одному газомазутному енергоблоку на трьох ТЕС загальною потужністю 1,9 ГВт. Результати розрахунків за сформованими варіантами (табл. 3) показали, що використан- ня потужностей на антрацитовому вугіллі (варіант 1) у мінімально-допустимому складі потребує постачання вугілля антрацитової групи на електростанції, що знаходяться на підконтрольній території, обсягом 10,6 млн т. Цю потребу у вугільній продукції можна задо- вольнити як за рахунок вугілля з тимчасово неконтрольованих територій, так і у комбінації з імпортними поставками. Повністю покрити потребу у вугіллі цих марок за рахунок імпорту морським шляхом неможливо. Імпорт вугілля антрацитових марок морсь- ким шляхом на рівні 4 млн т (варіант 2) зумов- лює використання 1,5 ГВт потужностей антра- цитових ТЕС, що знаходяться на підконтроль- 30 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Т.П. НЕЧАЄВА Таблиця 3 – Показники структури генеруючих потужностей ОЕС України у 2020 р. за варіантами постачання вугільної продукції * − в тому числі на відпуск тепла; ** − середня калорійність вугілля антрацитової групи 5500 ккал/кг, газової групи – 5000 ккал/кг. 31ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України ній території. При цьому потреби ТЕС у вугіллі газової групи повністю забезпечуються поста- чанням вугілля власного видобутку. Переведення двох енергоблоків Зміївської ТЕС та всіх антрацитових ТЕЦ на вугілля газо- вої групи (варіант 3) зменшує потребу у імпорті вугілля антрацитової групи на 1,5 млн т, вугілля газових марок забезпечується власним видо- бутком. Переведення шести енергоблоків Зміївської ТЕС та всіх антрацитових ТЕЦ на вугілля газо- вої групи приводить до зменшення імпорту вугілля антрацитової групи до 0,6−0,8 млн т з заміщенням його імпортом газових марок вугілля обсягом 1,4 млн т. Відмова від імпорту вугілля з переведенням двох енергоблоків Зміївської ТЕС та всіх антра- цитових ТЕЦ на вугілля газової групи (варіант 5) зумовлює необхідність завантаження газома- зутних енергоблоків ТЕС з відповідним збіль- шенням на 1,8 млрд м3 споживання природно- го газу. ВИСНОВКИ Отримані результати свідчать про те, що ситуація, яка склалася у вугільній галузі краї- ни, загрожує енергетичній незалежності України щодо постачання вугільної продукції власного видобутку для потреб електроенерге- тики. За умови надійного постачання вугілля з неконтрольованих територій антрацитові енергоблоки ТЕС здатні брати участь у покритті потреб споживачів в електричній енергії. Відсутність поставок вугілля з тимча- сово неконтрольованих територій зумовлює необхідність імпорту вугілля антрацитової групи та проведення заходів з переобладнання частини антрацитових генеруючих потужно- стей на споживання вугілля газових марок. Переобладнання шести енергоблоків по 200 МВт Зміївської ТЕС та всіх антрацитових кот- лоагрегатів ТЕЦ на спалювання вугілля газової групи приводить до залежності від імпорту вугілля газових марок. Відмова від імпорту вугільної продукції приводить до необхідності залучення до графіка навантажень газомазут- них блоків ТЕС, що збільшує потребу енерго- системи у природному газі. 1. Чернявский Н.В., Рохман Б.Б., Провалов А.Ю., Косячков А.В. Опыт сжигания импортных углей в котлоагрегатах ТЭС и ТЭЦ. Энерготехнологии и ресурсосбережение. 2015. № 4. С. 15—23. 2. Чернявський М.В. Сучасні проблеми паливо- забезпечення та паливоспоживання ТЕС України. Энерготехнологии и ресурсосбереже- ние. 2015. № 3. С. 3—17. 3. Імпорт вугілля для ТЕС: проблеми та перспек- тиви. Частина 2. Аналітична служба EIRCenter. Дата оновлення: 23.06.2015. URL: http://eir- center.com/ua-analiitika/import-vugillya-dlya-tes- problemi-ta-perspektivi-1/ (дата звернення 10.02.2016). 4. Интегрированный отчет 2015. Финансовые и нефинансовые результаты. ДТЭК, 2015. 209 с. URL: http://www.dtek.com/library/file/dtek-ar- 2015-ru.pdf (дата звернення 29.07.2016). 5. Рух палива на енергетичних підприємствах Міненерговугілля України за 2016 рік. Дата оновлення: 08.02.2017. URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/docu- ment?id=245178884 (дата звернення 12.02.2017). 6. ДСТУ 4083:2012. Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових елек- тростанціях. Технічні умови. Київ: Мінекономрозвитку України, 2013. 11 с. 7. Чернявский Н.В., Голенко И.Л., Филиппенко Ю.Н., Рудавина Е.В. Опыт сжигания топливных смесей на ТЭС Украины и требования к их составлению. Современная наука: Сб. научн. статей. НПВК «Триакон», 2010. №3 (5). С. 104— 108. 8. Чернявський М.В., Провалов О.Ю., Безценний І.В. Особливості паливозабезпечення ТЕС і ТЕЦ України в сучасних умовах. Розробка і впровадження методів пиловидного спалюван- ня непроектних палив і паливних сумішей. Вугільна теплоенергетика: шляхи реконструкції та розвитку: Збірка наукових праць 12-ої Міжнар. наук-практ. конф. (Київ, 21—24 вер. 2016). Київ, 2016. С. 84—88. 9. ПАТ «Центренерго» активно працює над замі- щенням антрацитового вугілля. ПАТ «Центренерго»: сайт. Дата оновлення: 17.02.2017. URL:http://www.centrenergo.com/Newsroom/news /item_497 (дата звернення 20.02.2017). 10. Карп И.Н., Сигал И.Я., Смихула А.В., Дубоший А.Н. Проблема замещения антрацито- вых и тощих углей на электростанциях Украины (Обзор). Энерготехнологии и ресурсосбереже- ние. 2016. № 3. С. 3—13. 11. Мирошниченко Е.С., Чернявский Н.В. Научные и инженерные аспекты перевода антра- цитовых котлоагрегатов ТЭС и ТЭЦ на сжигание газовых углей. Вугільна теплоенергетика: шляхи реконструкції та розвитку: Збірка наукових праць 12-ої Міжнар. наук-практ. конф. (Київ, 21—24 вер. 2016). Київ, 2016. С. 49—53. 12. Мирошниченко Е.С. Реконструкция пылеу- гольных систем при модернизации котлоагрега- тов ТЭС и ТЭЦ. Энерготехнологии и ресурсо- сбережение. 2015. № 5—6. С. 77—87. 13. Ильченко В., Рябова С. Импорт угля: кто заработает на отсутствии иностранного топлива? Энергетика Украины: сайт. Дата оновлення: 04.10.2016. URL: http://uaenergy.com.ua/post /27434/import-uglya-kto-zarabotaet-na-otsutstvii/ (дата звернення 10.10.2016). 14. Перов М.О, Макаров В.М. Структура та потенціал виробництва енергетичного вугілля в Україні. Проблеми загальної енергетики. 2015. №2 (41). С. 23—31. 15. План розвитку Об’єднаної енергетичної системи України на 2016—2025 роки. Проект. К.: ДП «НЕК Укренерго», 2016. 91 с. URL: h t t p s : / / d r i v e . g o o g l e . c o m / f i l e / d / 0BwZR8kgLwyBtMjA2SHM4cWY3Nmc/view?usp =sharing (дата звернення 05.03.2016). Надійшла до редколегії 22.02.2017 32 ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2017, issue 1 (48) Т.П. НЕЧАЄВА
id	systemreorg-article-591
institution	System Research in Energy
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:18:57Z
publishDate	2017
publisher	General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	systemreorg/48/796dd56fdb46f96b3519ee7146ee4448.pdf
spelling	systemreorg-article-5912026-07-18T12:57:42Z Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України Nechaieva coal consumption, coal production supply, power industry, energy safety, reconstruction. споживання вугілля, постачання вугільної продукції, електроенергетика, енергобезпека, реконструкція. We estimate the critical scenarios of coal supply for the needs of the Integrated Power System of Ukraine at the level of 2020. We show that, under conditions of the cessation of coal supply from the territories temporarily uncontrolled by the Ukrainian authorities and Russia, it is necessary to import anthracite coal from other countries in order to meet the needs of the power system with simultaneous change-over of a certain part of the generating capacities to the consumption of gas coal. The change-over of six power units of the Zmiivs’ka TPP to the use of gas coal causes the need for importing this coal. The refusal from coal import leads to the attraction of capacities of gas/oil units of TPPs with the corresponding increase in natural gas consumption. Проведено оцінку критичних сценаріїв постачання вугілля для потреб Об’єднаної енергетичної системи України на рівні 2020 року. Показано, що за умов припинення постачання вугілля з тимчасово неконтрольованих українською владою територій та Росії для забезпечення потреб енергосистеми антрацитове вугілля необхідно імпортувати з інших країн з одночасним переведенням частини генеруючих потужностей на споживання вугілля газових марок. Переведення шести енергоблоків Зміївської ТЕС на вугілля газової групи обумовлює потребу у імпорті цих марок вугілля. Відмова від імпорту вугілля приводить до залучення потужностей газомазутних енергоблоків ТЕС з відповідним збільшенням споживання природного газу. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2017-05-25 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/591 10.15407/pge2017.01.024 System Research in Energy; No. 1 (48) (2017): The Problems of General Energy; 24-32 Системні дослідження в енергетиці; № 1 (48) (2017): Проблеми загальної енергетики; 24-32 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/591/518 Copyright (c) 2017 Nechaieva https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0
spellingShingle	coal consumption coal production supply power industry energy safety reconstruction. Nechaieva Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry
title	Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry
title_alt	Оцінка критичних сценаріїв постачання вугілля для електроенергетики України
title_full	Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry
title_fullStr	Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry
title_full_unstemmed	Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry
title_short	Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry
title_sort	assessment of the critical scenarios of coal supply for the ukrainian power industry
topic	coal consumption coal production supply power industry energy safety reconstruction.
topic_facet	coal consumption coal production supply power industry energy safety reconstruction. споживання вугілля постачання вугільної продукції електроенергетика енергобезпека реконструкція.
url	https://systemre.org/index.php/journal/article/view/591
work_keys_str_mv	AT nechaieva assessmentofthecriticalscenariosofcoalsupplyfortheukrainianpowerindustry AT nechaieva ocínkakritičnihscenaríívpostačannâvugíllâdlâelektroenergetikiukraíni

Assessment of the critical scenarios of coal supply for the Ukrainian power industry

Institution

Similar Items