Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP
The current state of combined heat and power generation systems in Ukraine by means of cogeneration district heating (CHP) is considered and analyzed. The structure of consumption of different types of fuel by public and industrial thermal power plants is given. The existing methodical approaches to...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/733 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | System Research in Energy |
| Download file: |  |
Institution
System Research in Energy| _version_ | 1871104240324182016 |
|---|---|
| author | Maliarenko O.Ye. Gorsky V.V. |
| author_facet | Maliarenko O.Ye. Gorsky V.V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "Maliarenko O.Ye.",
"institution": null
},
{
"author": "Gorsky V.V.",
"institution": null
}
] |
| author_sort | Maliarenko O.Ye. |
| baseUrl_str | https://systemre.org/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T12:57:45Z |
| description | The current state of combined heat and power generation systems in Ukraine by means of cogeneration district heating (CHP) is considered and analyzed. The structure of consumption of different types of fuel by public and industrial thermal power plants is given. The existing methodical approaches to determining the energy-intensity of energy carriers and their types (at the final stage of production and through ver  the technological chain) are analyzed. We improved the methodical approach to determination of the through technological energy-intensity of energy carriers, produced in the process of their co-production at thermal power plant with the separcation of energy costs for certain technologies: unloading and preparation of fuel, its submission to burners, burning in a boiler plant, and implementation of nature-conservative measures for environmental protection. We developed and tested a model of the calculation of end-to-end technological energy intensity of energy production at TPPs, which burns coal by two variants of technologies (widespread and newest energy-efficient ones) and for TPPs on natural gas, which use secondary energy resources of excess pressure formed at the reduction of natural gas pressure at a gas-distributing point for the power plant network with the representation of calculated data for each technological process and equipment and summarized final results for each departament and plant in general. In all variants, the electric power of turbine is taken to be identical. This detailing of energy consumption makes it possible to visually represent, analyze and compare variants for upgrading power equipment over all departaments of thermal power plant. |
| doi_str_mv | 10.15407/pge2019.04.024 |
| first_indexed | 2026-03-24T02:02:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
24
О.Є. МАЛЯРЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
Комбіноване виробництво електричної
енергії та теплоти є основною тенденцією су-
часного розвитку систем енергопостачання у
світі. Частка виробництва електроенергії на
ТЕЦ в Україні співпадає з часткою теплофі-
каційного виробництва країн G8+5 і дорівнює
11−19% [1]. Коефіцієнт використання теплоти
палива на ТЕЦ в країнах ЄС досягає 75%, тоді
як в Україні 55%. Розвиток новітніх технологій
показує на широке впровадження інноваційних
рішень на ТЕЦ з використанням відновлюваль-
них джерел енергії, зокрема централізованих
теплових насосів, біомаси, спалювання твер-
дих побутових відходів, електричні котли, які
використовують надлишкову електроенергію
ВЕС та СЕС з централізованим акумулюван-
ням теплової енергії.
Потенціал розвитку ТЕЦ в Україні обу-
мовлюється розгалуженою інфраструктурою
системи централізованого теплопостачання,
потужними опалювальними котельнями та ма-
гістральними й розподільчими тепловими мере-
жами. Опалювальні котельні тепловою потуж-
ністю понад 20 Гкал (23,26 МВт) складають 2%
загальної встановленої потужності всіх опалю-
вальних котелень України і виробляють близько
60% загального виробництва тепла. Саме це є
потенціалом впровадження комбінованої техно-
логії виробництва електроенергії в когенерацій-
них установках.
В Україні комбіноване виробництво тепло-
вої та електричної енергії на теплоелектроцен-
тралях (ТЕЦ), яке називають теплофікацією,
здійснюється на 34 ТЕЦ загального корис-
тування, установленою електричною потуж-
ністю 2856,23 МВт і тепловою потужністю
13466 Гкал/год, та на 87 ТЕЦ підприємств, уста-
новленою електричною потужністю 2704,883 МВт
і тепловою потужністю 17897 Гкал/год [1], серед
яких найбільшими з установленої електричної
потужності є Київські ТЕЦ-6 (750 МВт), ТЕЦ-5
(700 МВт) та Харківська ТЕЦ-5 (540 МВт). У
2017 р. на ТЕЦ загального користування виробле-
но 6371,207 млн кВт∙год електричної енергії та
11571,134 тис. Гкал теплової енергії. Промислови-
ми ТЕЦ у 2017 р. вироблено 4223,614 млн кВт∙год
електричної енергії та 17521,784 тис. Гкал те-
плової енергії [2].
Структуру спожитого палива, згідно ста-
тистичної звітності за 2017 р., представлено на
рис. 1 [3].
Як видно з рис. 1, на ТЕЦ загального користу-
вання найбільшу частку палива займає природний
газ (51,1%), на другому місці – вугілля (39%).
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ
ISSN 2522-4344 (Online), ISSN 1562-8965 (Print). The problems of general energy, 2019, 4(59): 24–31
doi: https://doi.org/10.15407/pge2019.04.024
УДК 620.9 О.Є. МАЛЯРЕНКО, канд. техн. наук, ст. наук. співр., ORCID: 0000-0001-5882-916X,
В.В. ГОРСЬКИЙ, ORCID: 0000-0001-9128-9556
Інститут загальної енергетики НАН України, вул. Антоновича, 172, м. Київ, 03150, Україна
УДОСКОНАЛЕНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ
ЗАХОДІВ ТА ТЕХНОЛОГІЙ НА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЯХ
Удосконалено методичний підхід до визначення прямої енергоємності енерго-
носіїв у процесі їх сумісного виробництва на теплоелектроцентралі з виділенням
енергетичних витрат на різні технології: підготовки палива, його подавання до
пальникових пристроїв, спалювання в котельній установці та реалізацію приро-
доохоронних заходів. Така деталізація енергетичних витрат дозволяє порівню-
вати варіанти модернізації енергетичного обладнання за всіма цехами теплової
електростанції.
К л ю ч о в і с л о в а: енергетика, теплофікація, енергопостачання, енергоефектив-
ність, втрати теплової енергії, наскрізна технологічна енергоємність.
© О.Є. МАЛЯРЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ, 2019
25
Удосконалений підхід до оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та технологій на теплоелектроцентралях
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
Рис. 1. Структура витрат палива на перетворення
в теплову та електричну енергію на ТЕЦ різного
призначення у 2017 р. [3]
Відповідно ТЕЦ, що спалюють природний
газ, є великої (500−2550 т пари/год), середньої
(200–420 т пари/год) і малої потужностей (мен-
ше 200 т пари/год). ТЕЦ на вугіллі – середньої
та малої потужностей. Останніх небагато: Сум-
ська ТЕЦ (40 МВт, 350 Гкал/год), Дарницька
ТЕЦ (180 МВт, 1080 Гкал /год), Чернігівська
ТЕЦ (210 МВт, 500 Гкал/год), Калуська ТЕЦ
(210 МВт, 500 Гкал/год). Усі ТЕЦ мають паротур-
бінні технології. Типи котельних установок є різни-
ми за конструкцією (з П-, Т-подібною та баштовою
компоновками і топковою камерою), використову-
ються різні типи пальникових пристроїв [4, 5].
Зі структури використання палива по видах
на промислових ТЕЦ (рис. 1) видно, що част-
ка природного газу є майже такою (52,6%), як
і для ТЕЦ загального користування, але друге
місце у споживанні палива посідає доменний
газ (27,3%). У зв’язку із більшим різноманіттям
використаного палива, котли промислових ТЕЦ
відрізняються між собою пальниками та допо-
міжним обладнанням.
Підвищення енергетичної ефективності осно-
вного і допоміжного обладнання ТЕЦ є важли-
вою задачею, оскільки до Національного плану
скорочення викидів від великих спалювальних
установок увійшли установки таких ТЕЦ загаль-
ного користування: Дарницької, Дніпродзержин-
ської, Краматорської, Кременчуцької, Львівської,
Миколаївської, Одеської, Охтирської, Сєверо-
донецької, Сумської, Харківської, Херсонської,
Черкаської, Чернігівської, Шосткинської, двох
Маріупольських, Сімферопольської, Сакської,
Камиш-Бурунської та промислові ТЕЦ: Лиси-
чанського НПЗ, Алчевського МК, Макіївського
МЗ, Авдіївського КХЗ, Маріупольського «ММК
ім. Ілліча», Сумського МБНВО, Первомайсько-
го «Енергохімпроект», три ТЕЦ Криворіжсталь,
ТЕЦ Запоріжсталь, ТЕЦ ДніпроАзот, ТЕЦ Пів-
денМашбудзаводу, ТЕЦ «Азовсталь». Зниження
споживання палива є основним напрямом скоро-
чення викидів парникових газів у довкілля [6].
Проблемами ефективного функціонування та
розвитку комбінованого виробництва теплової та
електричної енергії займалися відомі вчені Соко-
лов Є.Я. [7], Яковлев Б.В. [8], Долінський А.О.,
Басок Б.І. [9], Клименко В.Н. [10], Аркелян Е.К.,
Кожевников Н.Н. [11], Зайцев Є.Д. [12], Дубов-
ський С.В. [1, 13] та ін. [14−16].
Найбільш вживаними показниками енерге-
тичної ефективності, які можливо використати
для оцінки роботи ТЕЦ, є коефіцієнт викорис-
тання теплоти палива (КВТП), коефіцієнт ко-
рисної дії обладнання (ККД) за видом енерго-
носія, питомі витрати енергоресурсів за видом,
енергоємність продукції (теплової та електрич-
ної енергії) та втрати енергоресурсів (палива та
енергоносіїв) [17]. ККД визначають, як прави-
ло, для окремого обладнання (парогенератора,
турбіни) чи електростанції в цілому як добуток
ККД енергетичних установок по технологіч-
ному ланцюгу [18]. При визначенні більшос-
ті згаданих показників, крім КВТП, необхід-
но розподіляти спільну енергію палива на два
енергетичні продукти різної якості. Існуючі ме-
тоди розподілу описані в багатьох літературних
джерелах [1, 11, 12, 19], але сам розподіл пали-
ва для ТЕЦ розглядається лише для палива, що
спалюється в котельній установці, без ураху-
вання витрат енергоресурсів на його зберігання,
підготовку, розподілення та ін.
Важливим показником енергетичної ефек-
тивності, що характеризує повний технологіч-
ний цикл виробництва, є повна енергоємність
продукції [20], яка дозволяє обчислювати зміну
цього показника при заміні, модернізації, рекон-
струкції технологічного обладнання з деталізаці-
єю, що відсутня при обчисленні інших показни-
ків енергоефективності [21].
Метою статті є аналіз та удосконалення
існуючого методичного підходу до визначення
прямої наскрізної енергоємності електричної та
теплової енергії, вироблених на ТЕЦ з паротур-
бінними установками при спалюванні вугілля і
природного газу, що включають як безпосеред-
нє використання палива на отримання пари, так і
допоміжні витрати енергоресурсів на підготовку
та подавання палива на пальники парогенера-
торів (власні потреби станції), зниження яких
безпосередньо впливає на ефективність вироб-
ництва енергоносіїв, використання вторинних
енергоресурсів (ВЕР), врахування енергетичних
витрат на природоохоронні заходи.
Згідно [20], пряма енергоємність продукції
(повна енергоємність енергоресурсів, наскрізна
технологічна енергоємність) в загальному виразі
визначається так:
26
О.Є. МАЛЯРЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
' '
п п пi пis( ),s s
s i
e e b a b
(1)
де s – індекс виду енергоресурсів; se – повна енер-
гоємність s-го виду енергоресурсів; пsb – пито-
ма витрата s-го виду енергоресурсів в основному
виробництві, і – індекс виду допоміжного вироб-
ництва; '
пia – питома витрата і-го виду продукції
допоміжного виробництва; '
пisb – питома витрата
s-го виду енергоресурсів на виробництво і-го
виду допоміжної продукції.
Фактично як визначається se у Стандарті
[20] невідомо. Перша складова суми пsb – пи-
томі витрати палива на відпуск теплової та
окремо електричної енергії для прикладу ТЕЦ.
Друга складова – витрати електроенергії на по-
стачання води у парогенератор і повітря у топку.
Вид підготовки палива (тип млина, тип системи
паливоподавання для твердого палива, підігрі-
вання рідкого палива, витрати на газорозподіль-
чі мережі) у формулі відсутні. Якщо зміни від-
буваються саме у заміні цього обладнання, то
зниження питомих витрат обчислити неможли-
во. При обчисленні прямої енергоємності згід-
но [20] не зрозуміло як порівняти ефективність
спалювання палива за допомогою різних тех-
нологій (різні пальники і паливні). Вироблена
пара може бути направлена на турбіни різного
типу (парові з різними типами відборів пари:
промисловий, опалювальний, регенеративний).
На зарубіжних ТЕЦ вже використовуються га-
зотурбінні установки та парогазові (газотурбін-
на установка-котел-утилізатор-парова турбіна).
Крім того, на знешкодження викидів, скидів і
стоків також витрачаються енергоресурси. Тоб-
то обчислити зміну енергоємності енергоресур-
сів (електричної та теплової енергії) при модер-
нізації або детальному оновленні енергетичного
обладнання за існуючою методикою дуже важ-
ко. Існуюча методика дозволяє порівнювати
технології, де відрізняються окремі складові:
технологія видобутку (збирання) палива (крім
сонячної і вітрової), вид транспортування па-
лива (крім сонячної і вітрової), вид генерації
енергоносіїв (теплова, атомна, сонячна, вітрова,
на біопаливі). Енерговитрати на саме виробни-
цтво електричної та теплової енергії входять у
складову повної та прямої енергоємності через
показник питомих витрат палива на відпуск
енергоносіїв без аналізу варіантів покращен-
ня цього показника. Власні потреби ТЕЦ вза-
галі не враховуються (електроенергія, теплова
енергія). Серед допоміжних витрат враховують
електричну енергію на подачу води та повітря.
У 1997 р. в Інституті загальної енергетики
(ІЗЕ) НАН України було розроблено математич-
ну модель визначення повних енергетичних ви-
трат на виробництво продукції в натуральному,
умовному чи вартісному виразі на одиницю ви-
робленої продукції (на прикладі чорної металур-
гії), в якій уточнено пряму енергоємність про-
дукції [22]:
м.р
о.п г.ер т.ер е.ер
о.п м.р
( ) i
i
ВB B B В
E
N N
c.м eн
c.м eн
c.м eн
j k
j k
В В
m m
N N
, (2)
де о.пB – обсяг паливно-енергетичних ресурсів,
використаних на виробництво продукції в осно-
вному та допоміжному виробництві за рік з ура-
хуванням втрат енергоресурсів у технологічно-
му процесі та витрат на внутрішньозаводський
транспорт в кг у.п./рік; г.ерB – обсяг горючих
вторинних енергоресурсів, одержаних за рік при
виробництві продукції, в кг у.п./рік; т.ерB – обсяг
теплових вторинних енергоресурсів, утилізо-
ваних за рік при виробництві продукції, ви-
ражений в кг у.п./рік; е.ерВ – обсяг палива, яке
було заміщене ВЕР надлишкового тиску при
виробництві електроенергії, виробленої за рік
утилізаційними установками, переведений в кг
у.п./рік; о.пN – обсяг продукції, виробленої під-
приємством за рік, в натуральному, умовному
чи вартісному виразах; і – індекс виду вторин-
них матеріальних ресурсів, береться за даними
підприємства; м.рiВ – обсяг енергоресурсів, що
припадає на утворення вторинних матеріальних
ресурсів у технологічному процесі, кг у.п./рік;
м.рN – обсяг вторинних матеріальних ресурсів у
натуральному, умовному чи вартісному виразі,
одержаних за рік при виробництві продукції;
c.мm – частка обсягу сировини, матеріалів, на-
півфабрикатів, використаних безпосередньо у
технологічному процесі; j – індекс виду сиро-
вини, матеріалів, напівфабрикатів чи збірних
одиниць; c.мjВ – обсяг енергоресурсів, вико-
ристаних за рік на виробництво j-гo виду си-
ровини, матеріалів, напівфабрикатів чи збірних
одиниць, кг у.п./рік; c.мN – обсяг j-гo виду си-
ровини, матеріалів, напівфабрикатів чи збірних
одиниць у натуральному, умовному чи вартісно-
му виразі, використаних за рік за даними під-
приємства; eнm – частка обсягу енергоносія,
використаного безпосередньо у технологічно-
му процесі за даними підприємства; k – індекс
виду енергоносія; eнkВ – обсяг паливно-енер-
гетичних ресурсів, використаних за рік на ви-
робництво k-гo виду енергоносія в кг у.п./рік;
eнN – обсяг k-го виду енергоносія, використано-
го за рік у натуральному, умовному чи вартісно-
му виразі за даними підприємства.
27
Удосконалений підхід до оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та технологій на теплоелектроцентралях
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
У розробленому в 2014 р. ДСТУ [21] надано ме-
тодичний підхід до розподілу спільних витрат па-
лива на теплових електростанціях залежно від екс-
ергії пари, що виконує роботу в парових турбінах
різного типу. Цей термодинамічний метод дозволяє
визначити енергоємність електричної та теплової
енергії від коефіцієнта термодинамічної цінності
теплоти, який залежить від типу паротурбінного
циклу (ККД відборів пари) або газотурбінного, але
проаналізувати покращання енергоємності від удо-
сконалення пальникових приладів та систем приго-
тування і подавання палива, а також використання
потенціалу вторинних енергоресурсів надлишко-
вого тиску природного газу знов не можливо.
Нами деталізовано методичний підхід до вра-
хування всіх перелічених енергетичних витрат,
які можуть вплинути на енергоємність виробни-
цтва енергоносіїв.
Нижче наведено структурну послідовність
кроків для роботи із даною моделлю (рис. 2).
При реалізації четвертого кроку, ми маємо
можливість порівнювати технологічні схеми
еквівалентних електростанцій, або визначити
так звану «найслабшу ланку» в технологічному
ланцюгу виробництва, при заміні або модерні-
зації якої ми отримаємо збільшення/зменшення
корисної енергії взагалі по станції та зменшення
енергоємності продукції в числовому визначен-
ні. Обчислена дельта дасть можливість оцінити
доцільність окремої модернізації чи заміни об-
ладнання, виключити варіант реконструкції при
збільшенні енергоємності кінцевої продукції.
Удосконалення формули (1) полягає у викорис-
танні не усередненого показника питомих витрат
палива на відпуск енергоносіїв в якості показника
енергоємності енергоресурсів, а його визначення
для конкретного набору теплового обладнання з
урахуванням використання вторинних теплових
енергоресурсів для вугільної ТЕЦ та потенціалу
вторинних енергоресурсів надлишкового тиску
природного газу для газової ТЕЦ (рис. 3):
– вугільна ТЕЦ
вуг
розв розмsk sk sk sk
s k
b b b b
трансп спал реген еколsk sk sk skb b b b , (3)
– газова ТЕЦ
1. Визначення
основного виду
палива, (вугілля,
мазут, газ)
2. Визначення
основного
обладнання
3. Визначення
допоміжного
обладнання
4. Дослідження, яке
із працюючого
обладнання може
замінитися на більш
ефективне
5. Отримання
результатів
енергоємності
Рис. 2. Загальний алгоритм проведення дослідження з визначення
прямої енергоємності виробництва енергоносіїв на ТЕЦ [23]
Результат
Відпуск енергії
Система регенерації
Турбінне відділення. Основне
обладнання
Спалювання палива. Тип топки
Приготування палива
Паливне господарство
Приймання палива Паливо
розморо
жування
палива
Виванта
ження
палива
Рихлення
палива (Газове
вугілля)
Розмел
паливатип
млина 1
Камернна топка.
пилові пальники
Тип
обладна
ння 1
Регенератив
на установка
1
Тип
обладна
ння 2
Регенератив
на установка
2
Тип
обладна
ння 1
Тип
обладна
ння 2
Тип
обладна
ння 3
Регенеративн
а установка 3
Розмел
палива тип
млина 2
Топка
ЦКШ
Розмел
паливатип
млина 3
Топка
ЦКШПД
Газ
ГРП
Камерна
топка. Газові
пальники
Тип
обладна
ння 1
Регенерати
вна
установка 1
Регенеративн
а установка 2
Тип
обладна
ння 1
Тип
обладна
ння 2
Тип
обладна
ння 2
Рис. 3. Алгоритм формування вихідних даних для проведення розрахунків
прямої енергоємності енергоносіїв на ТЕЦ [23]
28
О.Є. МАЛЯРЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
газ
п трансп спалsk sk sk
s k
b b b b
реген еколsk w skb k W b , (4)
де k – вид обладнання; s – вид енергоносія; bрозв,
bрозм, bтрансп, bспал, bреген, bекол – відповідно питомі
витрати палива (енергоносія) на розігрів палива
(для вугілля і мазуту), розмелювання вугілля на
застосованому чи новому типі млина, подаван-
ня палива по трубопроводу, витрата на спалю-
вання, економія палива в результаті застосуван-
ня регенеративних установок (повітронагрівач
та водяний економайзер) та енергетичні ви-
трати на функціонування очисного обладнан-
ня в залежності від виду спалюваного палива;
kwW – обсяг електричної енергії, вироблений у
турбодетандері, за рахунок вторинних енерго-
ресурсів надлишкового тиску (зниження тиску
на газорозподільчій підстанції (ГРП)).
За формулами (3), (4) обчислюється енер-
гоємність енергоносіїв (електричної і теплової
енергії) разом. Розподіл енергетичних витрат
палива на генерацію окремих енергоносіїв має
здійснюватись згідно методики [21], а розподіл
інших витрат палива може бути розподілений
різними методами, наприклад пропорційно до
обсягів відпуску енергоносіїв, переведених в
однакові одиниці виміру – МВт∙год чи Гкал. Та-
кож слід додати, що до кожного типу обладнан-
ня і на кожному етапі застосовується коефіцієнт
використання встановленої потужності, адже не
все обладнання на електростанції постійно зна-
ходиться в роботі, а деяке взагалі працює тільки
в певний сезон (наприклад, розмороження ву-
гільного палива у зимовий період).
Для реалізації цього підходу і проведення мо-
дельних розрахунків створено інформаційну базу
даних, що містить перелік основного та допоміж-
ного обладнання у різноманітних варіаціях, різних
виробників та з різними енергетичними показни-
ками. За допомогою даного алгоритму, залежно
від типу застосованого обладнання, отримано
показники енергоємності, які можна порівняти і
вибрати ефективніший набір обладнання за показ-
ником зниження енергоємності енергоносіїв.
У таблиці приведено розрахунки енерго-
ємності енергоносіїв на виробництво 1 т пари
котельними агрегатами із врахуванням енерго-
витрат на підготовку палива та його збережен-
ня, роботу допоміжного обладнання котельного
та турбінного відділення, а також врахування
енерговитрат на природоохоронні заходи. У
модель розрахунку було закладено порівняння
трьох варіантів ТЕЦ.
Перший варіант характеризує технології ву-
гільної електростанції з найбільш поширеним
основним та допоміжним обладнанням, що
працюють в даний час на українських тепло-
електроцентралях із використанням газових
турбін для розморожування палива в зимовий
період, шаробарабанних млинів для розмелу,
пилоподавання із звичайною концентрацією
пилу в потоці повітря, факельного спалювання
вугілля в камерних топках із гідрозолошлако-
видаленням та мокрими електрофільтрами для
очищення від твердих частинок, напівсухої
вапняної технології сіркоочищення і селектив-
ним каталітичним відновленням для зменшен-
ня викидів оксидів азоту.
В другий варіант було закладено «нові» удо-
сконалені вугільні енергоблоки, з технологіями,
які частково використовуються на окремих ТЕС
і є перспективними на даний час, що включають
наступне основне та допоміжне обладнання: га-
зові радіаційні панелі розморожування палива,
валкові або молоткові млини, пилоподавання із
високою концентрацією пилу у потоці повітря
та котли із технологією циркулюючого киплячо-
го шару під атмосферним тиском, що дозволяли
організовувати заходи по зменшенню оксидів
азоту відразу в топці при спалюванні без до-
даткових енерговитрат, сухе шлаковидалення;
очистка від твердих частинок була вибрана у
вигляді сухих електрофільтрів, а технологія сір-
коочищення − напівсуха аміачна.
Третій варіант – це теплоелектроцентра-
лі, що працюють на природному газі, на яких
додатково генерується електрична енергія із
застосуванням турбодетандеру з утилізаці-
єю ВЕР надлишкового тиску природного газу,
що виділяється на газорозподільчій підстанції
(ГРП) при зниженні тиску до робочого та най-
більш поширеним основним і допоміжним об-
ладнанням.
Енергоємність природоохоронних заходів
обчислена за методикою [24] та за вихідними
даними, наведеними у [25].
Із даних таблиці можна побачити, що техно-
логія паливоприготування суттєво може вплива-
ти на загальну енергоємність продукції. Також
слід відзначити більш ефективну технологію
спалювання, що дозволяє спалювати менш якіс-
не паливо із меншими енерговитратами, що до-
бре видно при порівнянні першого та другого
варіантів. Третій варіант демонструє повні тех-
нологічні витрати енергоресурсів на 1 т пари по
наскрізному ланцюгу при використанні енергії
надлишкового тиску природного газу, що виді-
ляється при зниженні тиску до робочого у ГРП.
Відповідно базовий варіант, з яким порівнюєть-
ся варіант 3, має енерговитрати більші на цю
величину (таблиця).
Перспективні технології та заходи для
підвищення ефективності роботи ТЕЦ в
29
Удосконалений підхід до оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та технологій на теплоелектроцентралях
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
Та
бл
иц
я.
Р
ез
ул
ьт
ат
и
ро
зр
ах
ун
ку
е
не
рг
оє
м
но
ст
і е
не
рг
он
ос
іїв
в
ід
Т
ЕЦ
, щ
о
пр
ац
ю
ю
ть
н
а
ву
гі
лл
і (
ва
рі
ан
ти
1
-2
) і
п
ри
ро
дн
ом
у
га
зі
(в
ар
іа
нт
3
)
Ет
ап
У
ст
ат
ку
ва
нн
я
О
д.
ви
м
ір
у
ре
су
рс
а
В
ит
ра
ти
р
ес
ур
су
/
1
т
па
ри
К
ал
ор
ій
ст
ь,
кД
ж
/о
ди
н.
ви
м
ір
у
Ен
ер
го
єм
ні
ст
ь
пр
од
ук
ту
н
а
1
т
па
ри
В
ар
-т
1
В
ар
-т
2
В
ар
-т
3
В
ар
іа
нт
1
В
ар
іа
нт
2
В
ар
іа
нт
3
кД
ж
%
кД
ж
%
кД
ж
%
П
ал
ив
не
го
сп
-в
о
Ву
гі
лл
я
П
ри
ро
дн
ий
г
аз
К
іл
ьк
іс
ть
с
па
лю
ва
но
го
па
ли
ва
кг
м
3
96
,9
12
−
10
0,
68
2
−
−
81
,1
46
П
ри
ро
дн
ий
г
аз
Ро
зм
ор
ож
ен
ня
п
ал
ив
а
м
³
0,
19
0,
09
-
33
50
0
64
93
,1
0
4,
88
31
62
,0
4
3,
40
В
ив
ан
та
ж
ен
ня
п
ал
ив
а
кВ
т∙
го
д
0,
00
0,
01
-
36
20
17
,5
4
0,
01
18
,2
2
0,
02
Зб
ер
еж
ен
ня
, т
ра
нс
по
рт
кВ
т∙
го
д
0,
16
0,
17
−
36
20
59
6,
40
0,
45
61
9,
60
0,
67
Ро
зм
ел
ю
ва
нн
я
кВ
т∙
го
д
3,
07
0,
42
-
36
20
11
11
4,
27
8,
35
15
27
,6
4
1,
64
П
ри
ро
дн
ий
г
аз
Зн
иж
ен
ня
т
ис
ку
н
а
ГР
П
кВ
т∙
го
д
−
−
−1
,4
0*
36
20
–5
06
8,
00
–6
,9
7
Ра
зо
м
18
22
1,
31
14
53
27
,5
0
6
–5
06
8,
00
–6
,9
7
Ко
т
ел
ьн
е
ві
дд
іл
ен
ня
(К
)
П
ил
оп
од
ав
ан
ня
(т
ип
)
кВ
т∙
го
д
0,
68
0,
20
−
36
20
24
55
,7
5
1,
84
72
8,
94
0,
78
−
−
Ш
ла
ко
ви
да
ле
нн
я
(т
ип
)
кВ
т∙
го
д
0,
85
0,
34
0,
04
**
36
20
30
63
,4
6
2,
30
12
25
,3
8
1,
32
15
2,
04
0,
21
Тя
го
-д
ут
тє
ве
об
ла
дн
ан
ня
кВ
т∙
го
д
3,
96
2,
60
2,
60
36
20
14
33
5,
20
10
,7
7
94
12
,0
0
10
,1
2
94
12
,0
0
12
,9
5
Д
им
ос
ос
и
кВ
т∙
го
д
1,
22
1,
22
1,
22
36
20
43
99
,3
9
3,
30
43
99
,3
9
4,
73
43
99
,3
9
6,
05
Ж
ив
ил
ьн
і н
ас
ос
и
кВ
т∙
го
д
7,
20
7,
20
7,
20
36
20
26
06
4,
00
19
,5
8
26
06
4,
00
28
,0
1
26
06
4,
00
35
,8
5
Ре
ге
не
ра
ти
вн
ий
во
до
пі
ді
гр
ів
ач
кВ
т∙
го
д
0,
08
0,
08
0,
04
3
62
0
27
1,
50
0,
20
27
1,
50
0,
29
15
9,
28
0,
22
Х
ім
во
до
оч
ищ
ен
ня
кВ
т∙
го
д
2,
22
2,
22
2,
20
36
20
80
43
,6
4
6,
04
80
43
,6
4
8,
64
79
64
,0
0
10
,9
6
Ін
ш
і в
ит
ра
ти
в
К
ві
дд
іл
ен
ні
кВ
т∙
го
д
0,
35
0,
35
0,
24
36
20
12
67
,0
0
0,
95
12
67
,0
0
1,
36
86
8,
80
1,
20
Ра
зо
м
59
89
9,
94
45
51
41
1,
86
55
49
01
9,
51
67
,4
3
Ту
рб
ін
не
в
ід
ді
ле
нн
я
Ц
ир
ку
ля
ці
йн
і н
ас
ос
и
(к
он
де
нс
ат
ор
)
кВ
т∙
го
д
0,
63
0,
63
0,
63
36
20
22
80
,6
0
1,
71
22
80
,6
0
2,
45
22
80
,6
0
3,
14
М
ер
еж
ні
н
ас
ос
и
(в
те
пл
ом
ер
еж
у)
кВ
т∙
го
д
4,
46
4,
46
4,
46
36
20
16
14
5,
20
12
,1
3
16
14
5,
20
17
,3
5
16
14
5,
20
22
,2
1
Д
ре
на
ж
ні
н
ас
ос
и
кВ
т∙
го
д
1,
75
1,
75
1,
75
36
20
63
35
,0
0
4,
76
63
35
,0
0
6,
81
63
35
,0
0
8,
71
Ра
зо
м
24
76
0,
80
19
24
76
0,
80
27
24
76
0,
80
34
,0
6
О
чи
сн
а
ус
т
ан
ов
ка
Тв
ер
ді
р
еч
ов
ин
и
Ел
ек
тр
оф
іл
ьт
р
су
хи
й
кВ
т∙
го
д
3,
96
2,
09
−
36
20
14
33
5,
20
10
,7
7
75
65
,8
0
8,
13
0,
00
0,
00
С
ір
ка
Н
ап
ів
су
ха
в
ап
ня
на
кВ
т∙
го
д
3,
30
1,
10
−
36
20
11
94
6,
00
8,
97
39
82
,0
0
4,
28
0,
00
0,
00
О
кс
ид
и
аз
от
у
С
ел
ек
ти
вн
е
ка
та
лі
ти
чн
е
ві
дн
ов
ле
нн
я
кВ
т∙
го
д
1,
10
0,
00
1,
10
36
20
39
82
,0
0
2,
99
0,
00
0,
00
39
82
,0
0
5,
48
Ра
зо
м
30
26
3,
20
22
,7
3
11
54
7,
80
12
,4
1
39
82
,0
0
5,
48
П
ід
су
м
ок
13
31
45
,2
5
10
0
93
04
7,
96
10
0
72
69
4,
31
10
0
*
Д
од
ат
ко
ве
в
ир
об
ни
цт
во
е
ле
кт
ри
чн
ої
е
не
рг
ії
на
к
ож
ну
1
т
п
ар
и
пр
и
зн
иж
ен
ня
т
ис
ку
н
а
ГР
П
.
**
В
ит
ра
ти
н
а
оч
ищ
ен
ня
в
ід
т
ве
рд
их
ч
ас
ти
но
к
з
по
ве
рх
ні
н
аг
рі
ву
у
т
оп
ко
во
м
у
пр
ос
то
рі
.
30
О.Є. МАЛЯРЕНКО, В.В. ГОРСЬКИЙ
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
енергосистемах. Досвід інших країн щодо мо-
дернізації електромереж показав, що новітня
електрична мережа має поєднувати всі види
генерації та будь-які типи споживачів для си-
туаційного керування попитом на їхні послуги;
змінювати в режимі реального часу параметри
і топологію мережі за поточними режимними
умовами; забезпечувати розширення ринкових
можливостей інфраструктури шляхом взаємно-
го надання послуг суб’єктами ринку та інфра-
структурою; мінімізувати втрати, розширити
системи самодіагностики і самовідновлення
під час виконання умов надійності та якості
електроенергії [24].
Основою реалізації напряму розвитку сис-
тем комбінованого енергопостачання є фор-
мування та ефективна реалізація сучасної
інноваційної технічної та технологічної полі-
тики у сфері теплоенергетики з використан-
ням сучасних та привабливих для інвесторів
(ефективних, маловитратних, швидкоокуп-
них) технологій та обладнання. Такі малови-
тратні технології підвищення ефективності
роботи ТЕЦ були запропоновані у роботі [16],
в якій показано можливість збільшення елек-
тричної потужності до 8 МВт додатково при
сталій витраті палива з терміном їх окупності
до 1,6 року.
Як передбачено в проекті стратегії розвитку
теплоенергетики [24], технічна та технологічна
енергоефективна модернізація системи тепло-
забезпечення передбачає реалізацію наступних
завдань з урахуванням ТЕЦ як структурної оди-
ниці системи комбінованого енергопостачання,
з комплексним підходом до вирішення проблем
підвищення енергоефективності: створення
нових котлоагрегатів і маловитратна модерні-
зація котлів, у т.ч. для використання місцевих
видів палива; обладнання котелень ефективни-
ми утилізаторами теплоти відхідних димових
газів; впровадження когенерації, обладнання
котелень газопоршневими та газотурбінними
когенераційними установками; використання
альтернативних джерел енергії для теплопос-
тачання житлових та громадських будівель,
використання місцевих видів палива (торфу,
деревних відходів тощо), використання вторин-
них теплоенергетичних ресурсів; модернізація
тепломереж, заміна аварійних тепломереж із
застосуванням новітніх теплоізоляційних ма-
теріалів; модернізація центральних теплових
пунктів та створення індивідуальних теплових
пунктів; впровадження сучасних приладів об-
ліку та регулювання теплової енергії, систем
діагностики, контролю, управління та автома-
тизації, широке застосування інформаційних
технологій в сфері теплозабезпечення; широке
використання теплонасосних технологій для
потреб теплозабезпечення, використання коге-
нераційних установок у комбінованих когене-
раційно-теплонасосних системах; застосування
на ТЕЦ парогазових та газопоршневих устано-
вок з використанням котла-утилізатора для ви-
хлопних газів.
Висновки. Запропоновано уточнення ме-
тодичного підходу до визначення наскрізної
технологічної енергоємності енергоносіїв, що
виробляються на ТЕЦ, яка спалює різні види
палива. Запропонована деталізація дозволи-
ла обчислити обсяги економії енергоресурсів
при переході з розповсюджених технологій на
високоефективні сучасні технології для ТЕЦ,
що працює на вугіллі за двома варіантами за-
стосованих технологій, та на природному газі з
урахуванням використання вторинних енерго-
ресурсів надлишкового тиску для додаткового
виробництва електроенергії на власні потреби.
Отримані результати підтвердили, що метод ви-
значення повної енергоємності продукції є на-
очним і ефективним інструментом аналізу ефек-
тивності технологій.
1. Дубовський С.В. Енергоекономічний аналіз спо-
лучених систем генерації електричної енергії і те-
плоти. К.: Наук. думка, 2014. 182 с.
2. Звіт про постачання та використання енергії за 2017
рік: форма статистичної звітності № 11-МТП (річна).
К.: Державна служба статистики України, 2018.
3. Звіт про використання та запаси палива за 2017 р.:
форма статистичної звітності № 4-МТП (річна).
К.: Державна служба статистики України, 2018.
4. Плачков І.В. Типи теплових електростанцій та
принцип їх роботи. Енергетика: історія, сучас-
ність і майбутнє. Київ. Кн. 3. URL: http://energetika.
in.ua/ru/books/book-3/part-1/section-1/1-2 (дата
звернення: 27.09.2019).
5. Сміхула А.В., Сігал І.Я., Бондаренко Б.І., Семе-
нюк Н.І. Технології зниження шкідливих викидів
до атмосфери тепловими електростанціями та ко-
тельними великої і середньої потужності Украї-
ни: монографія. К.: ФОП Маслаков, 2019. 108 с.
6. Національний план скорочення викидів від ве-
ликих спалювальних установок. URL: http://mpe.
kmu.gov.ua/minugol/control/publish/article?art_
id=245255506 (дата звернення: 29.08.2019).
7. Соколов Е.Я. Теплофикация и тепловые сети: учеб-
ник для вузов. 5-е изд., перераб. М.: Энергоиздат,
1982. 360 с.
8. Яковлев Б.В. Повышение эффективности сис-
тем теплофикации и теплоснабжения. Минск:
Адукацыя і выхаванне, 2002. 448 с.
9. Долінський А.А., Басок Б.І., Базєєв Є.Т., Пірожен-
ко І.А [Ред. кол.]. Комунальна теплоенергетика
України: стан, проблеми, шляхи модернізації. Т. 2.
К., 2007. 820 с.
10. Клименко В.Н., Мазур А.И., Сабашук П.П. Коге-
нерационные системы с тепловыми двигателями6
31
Удосконалений підхід до оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та технологій на теплоелектроцентралях
ISSN 1562-8965. The Problems of General Energy, 2019, issue 4(59)
справочное пособие в 3-х частях. Ч. 1. Общие во-
просы когенерационных технологий. К.: ИПЦ АЛ-
КОН НАН Украины, 2008. 560 с.
11. Аракелян Э.К., Кожевников Н.Н., Кузнецов А.М.
Тарифы на электроэнергию и тепло от ТЭЦ.
Теплоэнергетика. 2006. № 11. С. 60—64.
12. Зайцев Е.Д. Термодинамический метод расчета
удельных расходов топлива на различные виды
энергии, отпускаемой ТЭЦ. Новости теплоснаб-
жения. 2012. № 12(148). С. 24—26.
13. Дубовський С.В. Левчук А.П., Каденський М.Я.
Підвищення маневрених можливостей енергетич-
ної системи шляхом впровадження теплових насо-
сів-регуляторів у складі ТЕЦ. Проблеми загальної
енергетики. 2013. Вип. 4(35). С. 16—23.
14. Шубенко О.Л. Перевод малой теплоэлектроцен-
трали на сжигание местного топлива в объемах,
обеспечивающих ее работу в летнее время. Энер-
госбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2014.
№ 4. С. 17—26.
15. Маляренко В.А. Когенерационные технологии в
энергетике на основе применения паровых турбин
малой мощности: монография. Харьков: Ин-т про-
блем машиностроения НАН Украины, 2014.
16. Кєсова Л.О., Горський В.В. Підвищення ефек-
тивності роботи ТЕЦ із використанням мало-
витратних технологій. Проблеми загальної енер-
гетики. 2018. Вип. 2(53). С. 60—64. https://doi.
org/10.15407/pge2018.02.060.
17. ДСТУ 3755-98. Номенклатура показників енергое-
фективності та порядок їх внесення до норматив-
ної документації. К., 1998. 20 с.
18. Вагин Г.Я., Дудникова Л.В., Зенютич Е.А.
Экономия энергоресурсов в промышленных тех-
нологиях: справ.-метод. пособие. Под ред. С.К.
Сергеева. Н. Новгород: НГТУ, НИЦЭ, 2001. 296 с.
19. Бродянский В.М. Эксергетический метод термо-
динамического анализа. М.: Энергия. 1973.
20. ДСТУ 3682-98 (ГОСТ 30583-98). Енергозбережен-
ня. Методика визначення повної енергоємності
продукції, робіт та послуг. К., 1998. 11 c.
21. ДСТУ 7674:2014 Енергозбереження. Енергоєм-
ність технологічного процесу вироблення елек-
тричної та теплової енергії, відпущеної тепловою
електростанцією. Методика визначення. К., 2014.
34 c.
22. Гнідой М.В., Куц Г.О., Терещук Д.А. Метод роз-
рахунку повних енергетичних витрат на виробни-
цтво продукції. Экотехнологии и ресурсосбереже-
ние. 1997. № 5. С. 67—72.
23. Горський В.В., Маляренко О.Є. Методичний підхід
до оцінки ефективності модернізації ТЕЦ Укра-
їни. Матеріали науково-практичної конференції
«Сучасні світові тенденції розвитку науки, тех-
нологій та інновацій» (28−29 червня 2019 року),
м. Ужгород. .URL: http://molodyvcheny.in.ua/fi les/
conf/other/37june2019/37june2019.pdf.
24. Станиціна В.В. Розвиток методу повної енерго-
ємності для визначення показників енергетичної
ефективності та потенціалів енергозбереження:
автореф. дис. … канд. техн. наук: спец. 05.14.01
«Енергетичні системи та комплекси». К.: Ін-т за-
гальної енергетики НАН України., 2016. 20 с.
25. Артемчук В.О., Білан Т.Р., Блінов І.В. та ін. Теоре-
тичні та прикладні основи економічного, екологіч-
ного та технологічного функціонування об’єктів
енергетики. [за ред. А.О. Запорожця, Т.Р. Білан].
К., 2017. 312 с. URL: http://er.nau.edu.ua:8080/
handle/NAU/30702 (дата звернення: 03.09.2019).
26. План розвитку Об’єднаної енергетичної системи
України на 2016–2025 роки. ДП «НЕК «Укренер-
го». URL: http://www.ukrenergo.energy.gov.ua (дата
звернення: 03.10.2019).
Надійшла до редколегії: 23.10.2019
|
| id | systemreorg-article-733 |
| institution | System Research in Energy |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:20:57Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | systemreorg/94/1eff9f64bc9a09d84e090159166ce494.pdf |
| spelling | systemreorg-article-7332026-07-18T12:57:45Z Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP Удосконалений підхід до оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та технологій на теплоелектроцентралях Maliarenko O.Ye. Gorsky V.V. energy, district heating, energy supply, energy efficiency, energy production technologies, technological throughput. енергетика, теплофікація, енергопостачання, енергоефективність, технології виробництва енергоносіїв, наскрізна технологічна енергоємність. The current state of combined heat and power generation systems in Ukraine by means of cogeneration district heating (CHP) is considered and analyzed. The structure of consumption of different types of fuel by public and industrial thermal power plants is given. The existing methodical approaches to determining the energy-intensity of energy carriers and their types (at the final stage of production and through ver  the technological chain) are analyzed. We improved the methodical approach to determination of the through technological energy-intensity of energy carriers, produced in the process of their co-production at thermal power plant with the separcation of energy costs for certain technologies: unloading and preparation of fuel, its submission to burners, burning in a boiler plant, and implementation of nature-conservative measures for environmental protection. We developed and tested a model of the calculation of end-to-end technological energy intensity of energy production at TPPs, which burns coal by two variants of technologies (widespread and newest energy-efficient ones) and for TPPs on natural gas, which use secondary energy resources of excess pressure formed at the reduction of natural gas pressure at a gas-distributing point for the power plant network with the representation of calculated data for each technological process and equipment and summarized final results for each departament and plant in general. In all variants, the electric power of turbine is taken to be identical. This detailing of energy consumption makes it possible to visually represent, analyze and compare variants for upgrading power equipment over all departaments of thermal power plant. Розглянуто та проаналізовано сучасний стан комбінованих систем генерації тепло- та електроенергії в Україні шляхом теплофікації на теплоелектроцентралях (ТЕЦ). Приведено структуру споживання різних видів палива теплоелектроцентралями загального користування та промисловими ТЕЦ. Проаналізовано існуючі методичні підходи до визначення енергоємності енергоносіїв та її види (на кінцевому етапі виробництва та наскрізна по технологічному ланцюгу). Удосконалено методичний підхід до визначення наскрізної технологічної енергоємності енергоносіїв, що виробляються у процесі їх сумісного виробництва на теплоелектроцентралі, з виділенням енергетичних витрат на окремі технології: розвантаження та підготовка палива, його подавання до пальникових пристроїв, спалювання в котельній установці та реалізація природоохоронних заходів для дотримання екологічних вимог. Розроблено та апробовано модель розрахунку наскрізної технологічної енергоємності виробництва енергоносіїв на ТЕЦ, що спалює вугілля, за двома варіантами технологій (розповсюджені та новітні енергоефективні), та для ТЕЦ на природному газі, де використовуються вторинні енергетичні ресурси надлишкового тиску, що утворюються при зниженні тиску природного газу на газорозподільчому пункті для мережі електростанції з наведенням розрахованих даних по кожному технологічному процесу і обладнанню та підсумованих кінцевих результатів по цехах і електростанції в цілому. В усіх варіантах електрична потужність турбіни однакова. Така деталізація енергетичних витрат дозволяє наочно представляти, аналізувати та порівнювати варіанти модернізації енергетичного обладнання за всіма цехами теплової електростанції. General Energy Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine 2019-12-27 Article Article application/pdf https://systemre.org/index.php/journal/article/view/733 10.15407/pge2019.04.024 System Research in Energy; No. 4 (59) (2019): The Problems of General Energy; 24-31 Системні дослідження в енергетиці; № 4 (59) (2019): Проблеми загальної енергетики; 24-31 2786-7102 2786-7633 uk https://systemre.org/index.php/journal/article/view/733/631 Copyright (c) 2019 Maliarenko O.Ye., Gorsky V.V. https://creativecommons.org/publicdomain/zero/1.0 |
| spellingShingle | energy district heating energy supply energy efficiency energy production technologies technological throughput. Maliarenko O.Ye. Gorsky V.V. Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP |
| title | Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP |
| title_alt | Удосконалений підхід до оцінки ефективності енергозберігаючих заходів та технологій на теплоелектроцентралях |
| title_full | Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP |
| title_fullStr | Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP |
| title_full_unstemmed | Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP |
| title_short | Improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at TPP |
| title_sort | improved approach to the estimation of efficiency of energy-saving measures and technologies at tpp |
| topic | energy district heating energy supply energy efficiency energy production technologies technological throughput. |
| topic_facet | energy district heating energy supply energy efficiency energy production technologies technological throughput. енергетика теплофікація енергопостачання енергоефективність технології виробництва енергоносіїв наскрізна технологічна енергоємність. |
| url | https://systemre.org/index.php/journal/article/view/733 |
| work_keys_str_mv | AT maliarenkooye improvedapproachtotheestimationofefficiencyofenergysavingmeasuresandtechnologiesattpp AT gorskyvv improvedapproachtotheestimationofefficiencyofenergysavingmeasuresandtechnologiesattpp AT maliarenkooye udoskonalenijpídhíddoocínkiefektivnostíenergozberígaûčihzahodívtatehnologíjnateploelektrocentralâh AT gorskyvv udoskonalenijpídhíddoocínkiefektivnostíenergozberígaûčihzahodívtatehnologíjnateploelektrocentralâh |