Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion
Extraction of geothermal resources – is a complex technological and technical means that provide an output of geothermal energy sources, their transformation and their reinjection of cooled geothermal fluid.In these circumstances, to geothermal heat carrier are required increasing deman...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/109 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871102949651906560 |
|---|---|
| author | Lebed, I. |
| author_facet | Lebed, I. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "I. Lebed",
"institution": "Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine"
}
] |
| author_sort | Lebed, I. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:09Z |
| description | Extraction of geothermal resources – is a complex technological and technical means that provide an output of geothermal energy sources, their transformation and their reinjection of cooled geothermal fluid.In these circumstances, to geothermal heat carrier are required increasing demands. The solid phase that comes from working fluid can cause the accumulation of sediment on the innerwalls of the heat exchanger and the resulting reduction in its performance or even failure. The gas phase in the geothermal fluids is in the form of dissolved gases that accumulate in the underground reservoir mixture of compressed air that is fed into the well for pumping coolant (gas-lift system). Debit geothermal wells, in the case of the gas-lift system increases, but at the same time as a result of reduced density. Therefore there is a need for separation equipment, which is a separate gas phase from the geothermal coolant. 
The aim of this work is the scientific and technical justification based on experimental studies of complex hydrodynamic processes at downstream and cross movement of gas-liquid and onthis basis to develop methods of calculating energy efficiency separation apparatus.The study of the gravitational motion of liquid film carried on the work site, which was the channel without mesh coating and coated.As a result of experimental studies of flow pattern obtained in the working area, which is the element separation device.
To determine the field of a sustainable separation device for installation presented research was carried out hydrodynamic processes at work sites, which modeled element channel separationdevice.A separation process to intensify and expand the boundaries of the stable range, which remains the most effective plan of the two-phase flow using vertical channels of capillary-porousstructure. |
| first_indexed | 2025-07-17T11:36:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 4 68
УДК 532575
І.К.Лебедь (Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Київ)
Експериментальна установка з дослідження гідродинаміки руху
двофазного середовища
Для ефективної експлуатації обладнання ГеоТЕС до робочої рідини геотермального джерела (геотермального теплоносія)
ставляться підвищені вимоги. Постає проблема відділення з робочої рідини як твердого, так і газового баласту. У статті
обґрунтовується технологія використання низькопотенціального геотермального теплоносія та обладнання для відділення
розчинених газів і сепарації дисперсної рідини. Бібл. 9, рис. 4.
Ключові слова: геотермальний теплоносій, сепарація, геотермальна свердловина.
Orcid: 0000-0002-6079-8742
Вступ та актуальність роботи. Система ви-
добутку геотермальних ресурсів – це комплекс
технологічних і технічних засобів, які забезпечу-
ють видобуток геотермальних джерел енергії, їх
трансформацію та зворотне закачування охолод-
женого геотермального теплоносія. Способи ви-
добутку термальних вод поділяються на фонтан-
ний, з примусовим відкачуванням та зі зворотним
закачуванням. Найбільш широко розповсюдженим
та екологічно безпечним шляхом є використання
геотермальних циркуляційних систем (ГЦС). ГЦС
– це системи видобутку глибинної теплоти Землі з
підземних шарів (колекторів) шляхом примусово-
го руху геотермального теплоносія по замкнутому
контуру.
В цих обставинах до геотермального
теплоносія ставляться підвищені вимоги. Твердий
залишок, який поступає з робочою рідиною, може
спричинити накопичення відкладень на внутрішніх
стінках теплообмінника і, як наслідок, погіршення
його характеристик або вихід із ладу. Газова фаза в
геотермальному теплоносії перебуває у вигляді
розчинених газів, які накопичуються у пласті гео-
термального джерела суміші зі стисненим
повітрям, що подається у свердловину для відкачки
теплоносія (система газліфту). Дебіт геотермальної
свердловини у випадку газліфту підвищується, але
в той же час знижується густина суміші внаслідок
вводу газу. Тому виникає потреба в сепараційному
устаткуванні, яке відділить від геотермального
теплоносія газову фазу.
Сепаратори-осушувачі жалюзійного типу
мають багато переваг, серед яких необхідно від-
значити наступні: достатня ефективність сепара-
ції рідини в крапельному вигляді; висока надій-
ність експлуатації; малий гідравлічний опір; за-
побігання вторинному виносу рідини.
До числа недоліків жалюзійних осушувачів
можна віднести значну металоємність, а для го-
ризонтальних – несприятливі умови дренажу
відсепарованої води.
Мета і задачі дослідження. Метою даної ро-
боти є науково-технічне обґрунтування на підставі
комплексних експериментальних досліджень
процесів гідродинаміки при нисхідному та пере-
хресному русі газорідинних систем і на цій основі
розробка методик розрахунку енергоефективних
сепараційних апаратів.
Для досягнення поставленої мети необхідно
вирішити наступні задачі дослідження:
на підставі аналізу фізичної моделі систе-
ми "плівка рідини – газовий потік" стосовно
каналів із сітчастим покриттям та без нього визна-
чити межу втрати стійкості та вплив геометричних
розмірів сіток на її зміну;
з аналізу експериментальних досліджень
встановити вплив динаміки потоку газу і фізико-
хімічних властивостей матеріалу покриття на
гідродинаміку плівкової течії;
експериментально дослідити процес кра-
пельного виносу з плівки рідини при вимушеному
русі газу в каналах при варіюванні геометрич-
© І.К.Лебедь, 2016
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 4 69
них характеристик каналу і режимних параметрів
плівки та газу;
визначити особливості сепараційних
процесів, встановити вплив початкових
параметрів рідини і геометричних характеристик
на процеси.
Фізичне уявлення процесу. Процеси, які
протікають у сепараційному пристрої обладнання
ГеоТЕС, дуже складні і надзвичайно важко
піддаються теоретичному дослідженню. До
теперішнього часу не існує теорії, яка повністю
описувала б сепараційні процеси. Висока
ефективність процесів сепарації в основному за-
лежить від конфігурації каналів, характеру
взаємодії плівки рідини і газу, а також від особ-
ливостей поверхні контакту.
Необхідно звернути увагу на причини вто-
ринного виносу, які пов’язані з гідродинамікою
двофазних систем. Для гравітаційного руху
плівки рідини характерні три основні режими:
ламінарний, хвилевий і турбулентний. Складна
конфігурація хвиль на поверхні плівки рідини
приводить до того, що автори в роботі [1] на
основі аналізу поверхневих збурень виділили
п’ять режимів течії, додавши перехідні режими
між ламінарним і хвилевим, хвилевим і турбу-
лентним. Проте в більшості робіт автори вважа-
ють достатнім класифікувати рух плівки рідини
на три основні режими.
Розглядаючи режими хвилевого руху плівки,
необхідно виділяти початкову ділянку, на якій
характеристики плівки істотно відрізняються від
характеристик на гідродинамічно стабільній ді-
лянці течії. У зв’язку з цим виділяють наступні
зони течії:
1) початкова ділянка, що характеризується
відсутністю хвиль і формуванням плівкової течії;
2) ділянка двовимірних хвиль, які по мірі
зростання збурень розпадаються;
3) ділянка нестаціонарних солітоноподіб-
них тривимірних хвиль.
Враховуючи складний характер хвильового
руху плівки, аналітичне і чисельне моделювання
можливе тільки з істотними спрощеннями,
внаслідок чого отримані результати не завжди
адекватно описують процес.
Експериментальні дослідження характерис-
тик хвильової течії, пов’язані з визначенням мі-
німальної, максимальної та середньої товщини
плівки, амплітуди і частоти хвиль, локальної та
середньої швидкості, зважаючи на малу товщину
плівки, пов’язані зі значними труднощами.
Виникнення ламінарно-хвильового і турбу-
лентного режимів руху плівки не позначається
чіткою границею. Згідно з роботами [2, 3], в яких
визначалася локальна дотична напруга, область
переходу знаходилася в діапазоні зміни чисел
Рейнольдса 200 Re 1000, хоча в роботах [4, 5]
визначено, що при Re 400 наступає розвинена
турбулентна течія.
При турбулентному русі плівки збурення на-
ступають усередині плівки на границі в’язкого
пограничного шару. Утворення вихорів приво-
дить до інтенсивного перемішування рідини в
поперечному перетині плівки, що приводить до
збільшення її товщини та гідравлічного опору.
На даний час у промисловості широко вико-
ристовуються сепараційні апарати контактного
типу, в яких, виходячи із вимог технологічних
процесів, реалізуються наступні схеми руху ро-
бочого тіла і теплоносія:
протитечійний рух при гравітаційному
русі плівки рідини;
нисхідний або висхідний прямотоки, де в
першому випадку плівкова течія організовується
за допомогою дії сил гравітації, а в другому – в
результаті перевертання циркуляції, яке виклика-
не взаємодією висхідного потоку газу або пари і
плівки рідини;
перехресний рух.
Порівняння експериментальних даних із
дослідження процесу перевертання циркуляції у
вертикальних трубах для плівки води і потоку
повітря представлені на рис. 1.
Аналіз наведених залежностей показує знач-
ну розбіжність результатів розрахунку за залеж-
ностями, які отримані різними авторами. Істотні
розбіжності можуть бути пояснені використан-
ням різних експериментальних методів
дослідження кризи кільцевого руху двофазної
системи, а також визначення власне процесу по-
чатку захлинання при нисхідній протитечії.
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 4 70
Рис. 1. Співставлення результатів розрахунку для нижньої границі захлинання:
1 – у відповідності з теоретичним рівнянням з роботи [5]; 2, 3 – згідно даних роботи [6] при різних вхідних умовах на
кінцях труб; 4 – згідно даних роботи [7]; 5 – згідно даних роботи [8].
Кризове явище визначає верхню границю за-
хлинання висхідного потоку газу і гравітаційно
стікаючої плівки рідини. В результаті узагаль-
нення експериментальних даних було встановле-
но, що для верхньої границі процесу захлинання
інверсія плівки не залежить від витрати рідини і
числа Во, при цьому критерій стійкості приймає
постійне значення:
Кw = 3,2. (1)
Таким чином, на підставі аналізу і узагаль-
нення раніше одержаних експериментальних да-
них отримані залежності, що характеризують
кризові явища при контакті газового потоку і
гравітаційно стікаючої плівки рідини у вертика-
льних каналах із гладкими стінками. Викори-
стання цих залежностей для розрахунку
сепараційних пристроїв обмежує діапазон швид-
костей 1-2 м/с, що призводить до значного
збільшення масогабаритних характеристик
сепараторів. З метою запобігання вторинному
виносу при збільшенні швидкості робочого тіла
пропонується вплинути на характер взаємодії
плівки і газового потоку. Для цього на поверхню
міжфазної границі пропонується встановлювати
капілярно-пористий матеріал (наприклад, сітку),
який за рахунок адгезії змінить динаміку
взаємодії системи "плівка – газовий потік".
Експериментальна установка. Досліджен-
ня гравітаційного руху плівки рідини проводило-
ся на робочій ділянці, яка являла собою канал без
сітчастого покриття та з нанесеним покриттям.
Експериментальна установка (рис. 2) складалася
з насоса (1), регулюючих вентилів (2), системи
ротаметрів для визначення витрати води та
повітря (3), яка складається з послідовно сполу-
чених ротаметрів РС-3 з різним діапазоном вит-
рат і з перекриттям шкал вимірювань,
регуляторів напруги (4), нагрівача рідини (5),
робочої ділянки (6), нагрівача повітря (7) та ком-
пресора (8).
Схема експериментальної ділянки наведена на
рис. 3. При проведенні експериментальних
досліджень особлива увага приділялася точності
та коректності вимірювань. Одним із важливих
чинників, що впливають на точність
вимірювання параметрів гравітаційно стікаючих
плівок рідини, є рівномірність зрошування по
перетину каналу, тому велика увага приділялася
конструкції зрошувальних пристроїв. Подача
рідини на стінки каналу здійснювалася через
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 4 71
зрошувальний пристрій переливного типу з по-
ристою вставкою, яка забезпечувала рівномірне
зрошування по всьому перетину каналу. Для
запобігання перетікання рідини по горизонталь-
ному перетину плівки робоча ділянка
фіксувалася виключно по вертикалі.
Верхня межа режиму роботи сепараційних
пристроїв визначається умовами взаємодії потоку
газу з гравітаційно стікаючою плівкою. Наявність
потоку газу приводить до виникнення дво- і три-
вимірних хвиль на поверхні плівки. Збільшення
амплітуди хвилі сприяє зриву крапель із гребенів,
а процес взаємодії двофазних систем визначаєть-
ся критерієм стійкості, який, у свою чергу, зале-
жить від параметрів плівкової течії.
Рис. 2. Схема експериментальної установки: 1 – насос; 2 – регулюючі вентилі; 3 – ротаметри; 4 – регулятори напруги;
5 – нагрівач рідини; 6 – робоча ділянка; 7 – нагрівач повітря; 8 – компресор.
Рис. 3. Схема експериментальної ділянки.
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 4 72
Рис. 4. Зміна режиму течії гравітаційно стікаючої плівки від безхвильового режиму до режиму течії з
солітоноподібними тривимірними хвилями.
На рис. 4 представлена візуалізація течії плі-
вки. На даному зразку добре видно ділянку безх-
вильового режиму та зміну на хвильовий режим
течії, ділянку двовимірних хвиль, які по мірі зро-
стання збурень розпадаються на нестаціонарні
солітоноподібні тривимірні хвилі. Такий режим
течії сприяє виникненню процесу краплевиносу.
Для фіксації гідродинамічної картини двофа-
зної течії контролювався поздовжній градієнт
повних втрат тиску L, який визначався як від-
ношення загального перепаду тиску в потоці
до відстані між відборами L. У зв’язку з адіабат-
ними умовами течії в досліджуваному каналі по-
вний перепад тиску визначався за формулою:
Δ Δ трP P , (2)
де Δ трP падіння тиску в каналі на подолання
сил тертя.
Значення сил тертя і відповідної дотичної
напруги залежать від фізичних властивостей рі-
дини (в’язкість при ламінарному і турбулентному
режимах течії) і шорсткості внутрішньої поверхні
стінок каналу. Для прямих ділянок каналів наса-
док довжиною L з метою визначення зниження
тиску можна скористатися залежністю Дарсі-
Вейсбаха:
2 2
Δ
2 2
г г г г
тр оп
w wLP
d
. (3)
Висновки. 1. В результаті проведення
експериментів отримана картина течії на робочій
ділянці, що представляє собою елемент
сепараційного пристрою.
2. З метою визначення області стійкої роботи
сепараційного пристрою проведено дослідження
гідродинамічних процесів на робочих ділянках,
які моделюють елемент каналу цього пристрою.
3. Для інтенсифікації процесів сепарації і ро-
зширення меж стабільного діапазону роботи, в
якому зберігається найбільш ефективна схема ру-
ху двофазних потоків, запропоновано використо-
вувати вертикальні канали з капілярно-пористою
структурою.
4. В зазначеній статті використана інформація
з робіт [6, 7, 8, 9].
1. Ishigai S. Hydrodynamics and heat transfer of vertical
falling liquid films / S.Ishigai, S.Nakanisi, T.Koizumi, Z.Oyabi //
Bull. JSME – 1972. – Vol. 15. – P. 594-602.
2. Алексеенко С.В. Волновое течение плёнок жидко-
сти / С.В.Алексеенко, В.Е.Накоряков, Б.Г.Покусаев. – Ново-
сибирск: ВО "Наука", 1992. – 256 с.
3. Накоряков В.Е. Исследование турбулентных тече-
ний двухфазных сред / В.Е.Накоряков, А.П.Бурдуков,
Б.Г.Покусаев. – Новосибирск.: ИТ СО АН СССР, – 1973. –
315 с.
4. Гимбутис Г. Теплообмен при гравитационном те-
чении плёнки жидкости / Г.Гимбутис. – Вильнюс : Мокслас,
1988. – 233 с.
5. Воронцов Е.Г. Теплообмен в жидкостных плёнках /
Е.Г.Воронцов, Ю.М.Тананайко. – К: Техника, 1978. – 194 с.
ГЕОТЕРМАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 4 73
6. Капица П.Л. Волновое течение тонких слоёв вяз-
кой жидкости / П.Л. Капица // ЖЭТФ. – 1948. – Т. 18, вып.1.
– С. 3-28.
7. Уоллис Г. Одномерные двухфазные течения: Пер. с
англ. / Г.Уоллис – М : Мир, 1972. – 237 с.
8. Сорокин Ю.Л. Исследование устойчивости плё-
ночного режима течения жидкости в вертикальной трубе
при восходящем движении газа / Ю.Л.Сорокин,
А.Г.Кирдяшкин, Б.Г.Покусаев // Хим. и нефт. машинострое-
ние. – 1965. – № 5. – С. 35-38.
9. Тобилевич Н.Ю. Нисходящее движение плёнки
жидкости в вертикальных трубах в противотокес вохдухом
и паром / Н.Ю.Тобилевич, И.И.Сагань, Ю.Г.Поржезинский
// ИФЖ. – 1968. – Т. 15, № 5. – С.855-861.
REFERENCES
1. Ishigai S. Hydrodynamics and heat transfer of vertical
falling liquid films/ S.Ishigai, S.Nakanisi, T.Koizumi, Z.Oyabi //
Bull. JSME — 1972. — Vol, 15.— № 83 — P. 594-602. (eng)
2. Alexseenko S.V. Liquid film wave flow/ Alexseenko
S.V., Nakoryakov V.E., Pokusaev B.G. -Novosibirsk: publishing
house "Nauka", 1992. — 256p. (rus)
3. Nakoryakov V.E. Research of two-phase surfaces tur-
bulent flow/ Nakoryakov V.E., Burdukov A.P., Pokusaev B.G. -
Novosibirsk.: ET RF USSR,— 1973. — 315p. (rus)
4. Gimbutis G. Heat exchange during gravity film flow /
Gimbutis G. — Vilnius: Mokslas, 1988. — 233p. (rus)
5. Voroncov E.G. Heat exchange in liquid contact films/
Voroncov E.G., Tananayko Y.M.. — Kiev: “Technika”, 1978.
— 194p. (rus)
6. Kapicza P.L. Liquid film viscous, thin layer wave flow /
Kapicza P.L. // ETP. — 1948. — volume -18 — pages: 3-28. (rus)
7. Wallis G. Simultaneously two-phase flows: translation
from eng./ Wallis G. -Moscow: “Mir”, 1972. — 237p. (rus)
8. Sorokin Y.L. Research of stability film flow mode in
vertical pipe during oncoming movement of gas/ Sorokin Y.L.,
Kurdiashkin A.G., Pokusaev B.G.// Chemical and petrolium
engineering. — 1965. — № 5. — С. 35-38p. (rus)
9. Tobilevich N.Y. Top-down film flow in vertical pipe
during oncoming movement of gas and steam/ Tobilevich N.Y.,
Sagan I.I., Porjezinskiy Y.G./ RPM. — 1968. — volume 15, №
5. — pages 855-861. (rus).
И.К.Лебедь (Институт возобновляемой энергетики НАН
Украины, Киев)
Экспериментальная установка для исследования гидро-
динамики движения двухфазной среды
Для эффективной эксплуатации оборудования ГеоТЭС к рабо-
чей жидкости геотермального источника (геотермального
теплоносителя) предъявляются повышенные требования. Воз-
никает проблема отделения от рабочей жидкости как твер-
дого, так и газового балласта. В статье обосновывается тех-
нология использования низкопотенциального геотермального
теплоносителя и оборудования для отделения растворенных
газов и сепарации дисперсной жидкости. Библ. 9, рис. 4.
Ключевые слова: геотермальный теплоноситель, сепарация,
геотермальная скважина.
Lebed I. (Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine,
Kyiv)
Experimental assembly (test facility) research of
hydrodynamics of two-phase surface motion
For effective operation of the geothermal power plant equipment
to the working fluid geothermal sources (geothermal heat carrier)
lays increased requirements. This introduces the problem with the
separation solid and gas ballast from the working fluid. In the
article the technology of low-grade geothermal heat carrier and
equipment for the separation of dissolved (liquefied) gases and
separation of the dispersed liquid. References 9, figures 4.
Keywords: geothermal heat carrier, separation, geothermal wells.
SYNOPSES
Extraction of geothermal resources – is a complex technolo-
gical and technical means that provide output of geothermal ener-
gy sources, their transformation and their reinjection of cooled
geothermal fluid.
In these circumstances, to geothermal heat carrier are re-
quired increasing demands. The solid phase that comes from
working fluid can cause the accumulation of sediment on the inner
walls of the heat exchanger and the resulting reduction in its per-
formance or even failure. The gas phase in the geothermal fluids,
is in the form of dissolved gases that accumulate in the under-
ground reservoir mixture of compressed air that is fed into the
well for pumping coolant (gas-lift system). Debit geothermal
wells, in the case of gas-lift system increases, but at the same time
as a result of reduced density. Therefore there is a need for separa-
tion equipment, which is separate gas phase from geothermal coo-
lant.
The aim of this work is the scientific and technical justifica-
tion based on experimental studies of complex hydrodynamic
processes at downstream and cross movement of gas-liquid and on
this basis to develop methods of calculating energy efficiency
separation apparatus.
The study of gravitational motion of liquid film carried on
the work site, which was the channel without mesh coating and
coated.
As a result of experimental studies of flow pattern obtained
on the working area, which is the element separation device.
To determine the field of sustainable separation device for
installation presented research was carried out hydrodynamic
processes at work sites, which modeled element channel separa-
tion device.
A separation process to intensify and expand the bounda-
ries of the stable range, which remains the most effective plan
of the two-phase flow using vertical channels of capillary-
porous structure.
Стаття надійшла до редакції 31.10.16
Остаточна версія 28.11.16
|
| id | veorgua-article-109 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:00:26Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/7a/07cd415c8c577995f238f36398adcc7a.pdf |
| spelling | veorgua-article-1092026-07-18T06:32:09Z Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion Экспериментальная установка для исследования гидродинамики движения двухфазной среды Експериментальна установка з дослідження гідродинаміки руху двофазного середовища Lebed, I. geothermal heat carrier separation geothermal wells геотермальний теплоносій сепарація геотермальна свердловина геотермальный теплоноситель сепарация геотермальная скважина Extraction of geothermal resources – is a complex technological and technical means that provide an output of geothermal energy sources, their transformation and their reinjection of cooled geothermal fluid.In these circumstances, to geothermal heat carrier are required increasing demands. The solid phase that comes from working fluid can cause the accumulation of sediment on the innerwalls of the heat exchanger and the resulting reduction in its performance or even failure. The gas phase in the geothermal fluids is in the form of dissolved gases that accumulate in the underground reservoir mixture of compressed air that is fed into the well for pumping coolant (gas-lift system). Debit geothermal wells, in the case of the gas-lift system increases, but at the same time as a result of reduced density. Therefore there is a need for separation equipment, which is a separate gas phase from the geothermal coolant.  The aim of this work is the scientific and technical justification based on experimental studies of complex hydrodynamic processes at downstream and cross movement of gas-liquid and onthis basis to develop methods of calculating energy efficiency separation apparatus.The study of the gravitational motion of liquid film carried on the work site, which was the channel without mesh coating and coated.As a result of experimental studies of flow pattern obtained in the working area, which is the element separation device. To determine the field of a sustainable separation device for installation presented research was carried out hydrodynamic processes at work sites, which modeled element channel separationdevice.A separation process to intensify and expand the boundaries of the stable range, which remains the most effective plan of the two-phase flow using vertical channels of capillary-porousstructure. Для эффективной эксплуатации оборудования ГеоТЭС к рабочей жидкости геотермального источника (геотермального теплоносителя) предъявляются повышенные требования. Воз-никает проблема отделения от рабочей жидкости как твердого, так и газового балласта. В статье обосновывается технология использования низкопотенциального геотермальноготеплоносителя и оборудования для отделения растворенных газов и сепарации дисперсной жидкости. Для ефективної експлуатації обладнання ГеоТЕС до робочої рідини геотермального джерела (геотермального теплоносія) ставляться підвищені вимоги. Постає проблема відділення з робочої рідини як твердого, так і газового баласту. У статті обґрунтовується технологія використання низькопотенціального геотермального теплоносія та обладнання для відділення розчинених газів і сепарації дисперсної рідини. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2016-12-14 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/109 Vidnovluvana energetika ; No. 4 (47) (2016): Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika; 68-73 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 4 (47) (2016): Научно-прикладной журнал Возобновляемая энергетика; 68-73 Відновлювана енергетика; № 4 (47) (2016): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 68-73 2664-8172 1819-8058 uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/109/66 Copyright (c) 2016 I. Lebed https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | geothermal heat carrier separation geothermal wells Lebed, I. Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| title | Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| title_alt | Экспериментальная установка для исследования гидродинамики движения двухфазной среды Експериментальна установка з дослідження гідродинаміки руху двофазного середовища |
| title_full | Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| title_fullStr | Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| title_full_unstemmed | Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| title_short | Experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| title_sort | experimental assembly (test facility) research of hydrodynamics of two-phase surface motion |
| topic | geothermal heat carrier separation geothermal wells |
| topic_facet | geothermal heat carrier separation geothermal wells геотермальний теплоносій сепарація геотермальна свердловина геотермальный теплоноситель сепарация геотермальная скважина |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/109 |
| work_keys_str_mv | AT lebedi experimentalassemblytestfacilityresearchofhydrodynamicsoftwophasesurfacemotion AT lebedi éksperimentalʹnaâustanovkadlâissledovaniâgidrodinamikidviženiâdvuhfaznojsredy AT lebedi eksperimentalʹnaustanovkazdoslídžennâgídrodinamíkiruhudvofaznogoseredoviŝa |