Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing
Recent years the attention of many researchers is aimed at the development of new technology for solid fuels gasification, including biomass, which is known as partial gasification, pyrolysis, carbonization, oxidative pyrolysis, autothermal oxidative pyrolysis, partial gasification with inverse blow...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/126 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871102995789250560 |
|---|---|
| author | Klyus, S. Zhovmir, M. Maslyukova, Z. Demchyna, V. |
| author_facet | Klyus, S. Zhovmir, M. Maslyukova, Z. Demchyna, V. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "S. Klyus",
"institution": "Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine"
},
{
"author": "M. Zhovmir",
"institution": "Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine"
},
{
"author": "Z. Maslyukova",
"institution": "Institute of Renewable Energy, NAS of Ukraine"
},
{
"author": "V. Demchyna",
"institution": "Gas Institute, NAS of Ukraine"
}
] |
| author_sort | Klyus, S. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:10Z |
| description | Recent years the attention of many researchers is aimed at the development of new technology for solid fuels gasification, including biomass, which is known as partial gasification, pyrolysis, carbonization, oxidative pyrolysis, autothermal oxidative pyrolysis, partial gasification with inverse blowing and counter moving thermal wave. Technology products are coke residue (biochar) and flammable low-tar gas, whereas at classical completegasification the combustible gas is the only target product.Published data obtained at different regime conditions differ by the yield of gas and biochar, a composition of the gas, which complicate comparison the technology efficiency for fuels processing at different modes of operation. Objectively, this is because direct measurement of some variables (consumption of hot gas, resin content in gas, ultimate fuel, and products composition) are technically complex and expensive. Therefore, on the basis of the limited list of measured values, it is necessary to determine the main parameters of partial fuel gasification and estimate its efficiency. The appropriate procedure is not published yet.It is described method of main parameters calculation for partial gasification of biomass which is based on experimentally measured values of some variables and modified known method for complete gasification. It is based on material balances and thermal balance taking into account exothermic heat of biomass pyrolysis reaction.Initial data are the ultimate fuel composition, yields of biochar, resin, and condensate, the chemical composition of the generator gas. The chemical composition of gas was determined by means of gas chromatograph Agilent 6890 N. The main flammable components of gas at biomass partial gasification are hydrogen, carbon oxide, methane. In addition to methane hydrocarbons available in gas: ethane, ethylene, acetylene, propane, propylene and butane, and their total content by volume more than 30% of methane, and their contribution to the gas heat value is over 60% of methane input. Their presence increases the gas heating value up to 7.5 MJ / Nm3.Making a carbon balance equation the yield of dry gas per 1 kg of fuel can be calculated. Making hydrogen balance the moisture in a gas can be calculated, and from nitrogen balance volume of blowing air can be found. The correctness of all calculations can be checked making the mass balance of substances spent and received at partial fuel gasification.Thermal balance per 1 kg of fuel is made to check equality of the incoming energy with chemical energy of fuel and heat of fuel, air, and exothermal heat of biomass thermal decay to outcoming chemical energy and heat with biochar, resins, gas and moisture, which it contains, as well as heat loss into environment.Based on results of the heat balance the energy efficiency of partial gasification can be calculated as the ratio of the amount of potential (chemical) energy of gas and biochar, which were obtained from 1 kg of fuel to the lower heat value of the fuel.
Results of the main parameters and efficiency calculations for two processes of partial gasification of wood pellets and birch cubes are presented. The yield of biochar from pellets comprises 21%wt, and that from birch cubes is only 12.2%wt. With birch cubes more gas generated, and this gas has higher low heat value. This may indicate that for biochar production the process implemented at partial gasification of pellets is morefavorable, and for gas production – the process of partial gasification birch cubes. Despite this, for the examined processes the efficiency value is almost equal and makes about 90%. |
| first_indexed | 2025-07-17T11:36:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 79
УДК 621.314:662.76.034:536.72
С.В.Клюс1, М.М.Жовмір2, канд.техн.наук, З.В.Маслюкова3 (Інститут відновлюваної енергетики НАН
України, Київ), В.П.Демчина4 (Інститут газу НАН України, Київ)
Визначення основних показників та ефективності часткової газифікації
біомаси в газогенераторі щільного шару з оберненим дуттям
Викладено уточнену методику визначення параметрів процесу часткової газифікації біомаси, складання матеріального і
теплового балансів. Ефективність процесу часткової газифікації характеризується коефіцієнтом корисної дії, який є від-
ношенням теплоти згоряння отриманих кількостей горючого газу та біовугілля до нижчої теплоти згоряння біомаси. Для
досліджених режимів часткової газифікації біомаси коефіцієнт корисної дії становить близько 90%. Бібл. 16, табл. 6.
Ключові слова: біомаса, карбонізація, газифікація, тепловий баланс.
ORCID: 10000-0002-5804-4925; 20000-0001-6514-7474; 30000-0002-4180-7930; 40000-0001-9824-9661
Вступ. Останні роки увага багатьох дослід-
ників націлена на дослідження та впровадження у
практику нової технології газифікації твердого
палива, включаючи біомасу, яка відома під на-
звами: часткова газифікація (карбонізація, окис-
нювальний піроліз, автотермічний окиснюваль-
ний піроліз), процес газифікації з оберненим дут-
тям та зустрічною хвилею, процес зі зворотною
тепловою хвилею, цільовими продуктами якої є
коксовий залишок (карбонізат) і горючий газ із
відносно низьким вмістом смол, тоді як у класи-
чних технологіях газифікації цільовим продуктом
є лише горючий газ. Далі у цій статті цей процес
будемо називати частковою газифікацією з обер-
неним дуттям та зустрічною тепловою хвилею. В
роботах [1, 2] визначалися режимні параметри та
енергетичні показники процесу окиснювального
піролізу окремих видів біомаси і твердих викоп-
них палив, що поглибило розуміння термохіміч-
них перетворень, які протікають у реакторі (га-
зифікаторі). Разом з тим дані різних авторів від-
різняються за режимними умовами, виходом газу
та коксового залишку, складом отримуваного
генераторного (піролізного) газу, що ускладнює
порівняння ефективності технології переробки
палив при різних режимах її реалізації. В ряді
випадків наводяться оціночні дані зі значним ді-
апазоном зміни величин. Об’єктивно це зумовле-
но тим, що безпосередні вимірювання ряду
величин (витрата гарячого генераторного газу,
вміст смол у газі, елементний склад палива та
отримуваних продуктів) є технічно складними і
затратними роботами. Їх виконання навіть у ла-
бораторних умовах є складним завданням. У ви-
робничих умовах на основі обмеженого переліку
вимірюваних величин необхідно визначати осно-
вні характеристики здійснюваного режиму част-
кової газифікації палива (окиснювального піролі-
зу) та його ефективність. У роботі [2] наведено
результати досліджень часткової газифікації біо-
маси з оберненим дуттям та зустрічною тепловою
хвилею як першої стадії двостадійного процесу
повної газифікації біомаси, але автором не опублі-
ковано методик розрахунку показників процесу,
що не дозволяє скористатися ними, а опубліковані
кінцеві результати складання теплового балансу
свідчать про необхідність урахування теплоти ек-
зотермічної реакції піролізу біомаси.
Постановка задачі. Метою даної роботи є
розроблення методики розрахунку основних па-
раметрів процесу часткової газифікації біомаси за
експериментально визначеними значеннями окре-
мих величин шляхом уточнення відомих методик
для процесів повної газифікації. Для розрахунку
параметрів процесу часткової газифікації (окис-
нювального піролізу) палива з оберненим дуттям
та зустрічною тепловою хвилею приймаємо за
основу метод матеріальних балансів, викладений
© С.В.Клюс, М.М.Жовмір, З.В.Маслюкова, В.П.Демчина, 2016
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 80
у роботах [3–6] стосовно розрахунку газогенера-
торів з оберненим дуттям.
Отримані результати. Вихідними даними
для розрахунку є елементарний склад палива та
хімічний склад отримуваного генераторного (пі-
ролізного) газу. Дані про елементарний хімічний
склад біомаси наводяться у довідковій літературі,
причому відмінність складу сухої беззольної де-
ревини різних порід незначна. Врахуванням фак-
тичного виміряного вмісту золи та вологи за ба-
зою у стані постачання, тобто у стані, в якому
паливо доставлене для споживання (робоча маса
палива), можна розрахувати елементарний склад
біомаси за відомими стандартизованими методиками.
Для класичних газогенераторів оберненого
процесу дані про хімічний склад генераторного
газу можна отримати з довідкової літератури.
Для газогенераторів із частковою газифікацією
біомаси з оберненим дуттям та зустрічною теп-
ловою хвилею дані щодо складу газу карбонізації
бурого вугілля наведені в роботах [8, 9]. При
проектних розрахунках процесів часткової гази-
фікації біомаси можна скористатися експеримен-
тальними даними, що опубліковані в роботах [1,
2, 10], а при випробуваннях та дослідженнях ро-
боти газогенераторів необхідно виконувати ана-
ліз хімічного складу генераторного газу.
В роботі [10] описані результати досліджень
процесу часткової газифікації різних видів біопа-
лива, за якими були визначені оптимальні режи-
мні параметри процесу, за яких газ містив най-
меншу кількість смол, що конденсуються. За оп-
тимальних параметрів проводили карбонізацію
пелет деревинних і кубиків березових та за допо-
могою спеціального пробовідбірника відбирали
на аналіз газ, а потім визначали його склад газо-
вим хроматографом 6890 N фірми Agilent. Експе-
риментальні дані, що характеризують процес ча-
сткової газифікації біомаси, наведені в таблиці 1.
Питомий вихід біовугілля і конденсату віднесено
до 1 кг робочої маси палива. У цій же таблиці 1
(колонки 4 і 5) наведено дані Інституту газу
НАНУ щодо складу газу з деревини, які отримані
на тому ж хроматографі [1]. Як видно з таблиці 1,
склад сухого газу в процесі карбонізації різних
видів деревини відрізняється несуттєво, а його
середні значення можуть бути прийняті за основу
для розрахунків. Нижчу теплоту згоряння сухого
газу визначали розрахунковим методом за стан-
дартною методикою [11].
Таблиця 1. Експериментальні дані часткової газифікації біомаси
Параметри
Пелети дере-
винні 8мм,
Wr=14,2%
Кубики
березові
8 мм, Wr=16,0%
Пелети
деревинні
[1]
Тріска
деревна
Wr=15,0% [1]
Середній
склад сухого
газу
Питома витрата дуттьового повітря q,
нм3/(м2год)
45,0 50,0 – – –
Маса палива mпал, кг 2,138 0,795
Питомий вихід біовугілля mвуг, кг/кг 0,209 0,122
Питомий вихід конденсату mкон, кг/кг 0,321 0,331
Температура процесу, оС 650-750 680-800
Склад сухого газу, % об.
H2 8,71 6,83 11,30 13,35 10,05
N2 47,01 49,02 49,45 48,83 48,58
CO 14,40 17,65 12,59 16,03 15,17
CH4 7,65 7,07 6,71 5,57 6,75
CO2 17,59 14,46 15,84 12,49 15,10
C2H4 0,80 1,43 0,95 0,77 0,98
C2H2 0 0,04 0,34 0,16 0,13
C2H6 1,16 0,85 0,21 0,11 0,58
C3H6 0,42 0,39 0 0 0,20
C3H8 0,10 0,09 0,13 0,07 0,10
C4H10 0,22 0,22 0 0 0,11
H2O 1,94 1,95 2,48 2,62 2,25
Сума 100 100 100 100 100
Нижча теплота згоряння газу, МДж/нм3 7,40 7,58 6,22 6,14 6,84
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 81
У генераторному газі повної газифікації біо-
маси з оберненим дуттям вищі вуглеводні міс-
тяться у незначних кількостях, а тому при розра-
хунках ними нехтували або їх відносили до мета-
ну [3, 5, 6]. З наведених у таблиці 1 власних та
літературних даних [1] видно, що вуглеводневи-
ми компонентами генераторного газу часткової
газифікації біомаси, крім метану, є також етан,
етилен, ацетилен, пропан, пропілен та бутан,
об’ємний вміст яких становить понад 30% від
метану, а їх вклад у теплоту згоряння становить
понад 60% від вкладу метану. Тому важкі вугле-
водні необхідно враховувати у подальших розра-
хунках процесів часткової газифікації біомаси.
Таким чином, маючи дані щодо складу біо-
маси і горючого газу, можна розрахувати основні
параметрів процесу.
Вихід газу. Питомий вихід сухого газу на 1
кг робочої маси палива визначаємо за балансом
вуглецю [3, 6]. Елементарний склад 1 кг робочої
маси палива виражається наступним рівнянням:
1r r r r r rC H O N W A , (1)
де Cr, Hr, Or, Nr, Wr, Ar – вміст вуглецю, водню,
кисню, азоту, вологи, золи на робочу масу пали-
ва, частка за масою.
Із rC кг вуглецю, що міститься в 1 кг пали-
ва, в газ переходить:
г вуг см– – rС C C C , (2)
де вугC , смC – маса вуглецю у біовугіллі та смолі
відповідно у перерахунку на 1 кг робочого пали-
ва.
В свою чергу:
вуг вуг ·tС С m , (3)
см см см·С q m , (4)
де tС – вміст вуглецю у біовугіллі, частка за ма-
сою; смq – вміст вуглецю у смолі, частка за ма-
сою; вугm – маса отриманого біовугілля, кг/кг;
смm – маса отриманої смоли, кг/кг.
В 1 нм3 сухого генераторного газу міститься
вуглецю (кг) [3]:
2
г
(СО СО Σ C H )С
22,4
12 m nm
, (5)
де 12 – молекулярна маса вуглецю; 22,4 нм3 –
об’єм 1 кг·моля газу при 0ºС і 760 мм рт. ст.; CO,
CO2, CmHn – вміст вуглецевмісних газів у генера-
торному газі, частка за об’ємом.
Поділивши кількість вуглецю в паливі, який
перейшов у газ, на вміст вуглецю в 1 нм3 газу,
отримаємо вихід сухого генераторного газу на 1
кг робочої маси палива (нм3/кг) [3]:
вуг см
2
1,867( – – )
(СО СО C H )
r
g
m n
C C C
V
m
. (6)
Густина газу. Густина сухого генераторного
газу (кг/нм3) за нормальних умов визначається в
залежності від його складу за формулою [3]:
2 4 2 4г
2 2 2 6 3 6
3 8 4 10 2 2
1,25СО 0,09Н СН 1,26С Н
1,17С Н 1,34С Н С Н
2,02С Н 2,67С Н 1,98СО 1,25Ν ,
0,72
1,91
(7)
де CO, H2, CH4, C2H4, C2H2, C2H6, C3H6, C3H8,
C4H10, CO2, N2 – вміст відповідних газів у сухому
генераторному газі, частка за об’ємом; числові ко-
ефіцієнти при вмісті компонентів газу означають
густину відповідного газу при 0ºС і 760 мм рт. ст.
Вологість газу. Вологість газу, що виходить
із газогенератора, визначається з балансу водню.
Так, у процесі газифікації водень вноситься з па-
ливом. Тому кількість водяної пари в газі, який
виходить із газогенератора, складається з гігрос-
копічної вологи палива і пірогенетичної вологи,
яка утворилася із водню палива, за вирахуванням
водню у складі смоли і газів. Маса вологи
(кг/нм3), яка міститься в 1 нм3 газу:
г
2
9
0,804( )
1 9
,
2
r r
см см
g
m n
d
W H h m
V
nН C H
(8)
де hсм – вміст водню у смолі, частка за масою;
0,804 – умовна густина водяної пари при 0ºС і
760 мм рт. ст., кг/нм3.
Вихід вологого газу. Загальний об’єм волого-
го газу (нм3/кг), що утворюється з 1 кг робочої
маси палива, складається із об’єму сухого газу і
об’єму водяної пари [3]:
г
' (1 1, 245 )g gV V d . (9)
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 82
Витрата повітря. Витрата повітря на гази-
фікацію 1 кг палива визначається на основі мате-
ріального балансу азоту, який при газифікації
палива переходить із повітря у газ (азотом палива
нехтуємо внаслідок його незначності).
Приймаючи, що вміст азоту в повітрі стано-
вить 0,79 від його об’єму, а виміряна об’ємна ча-
стка азоту в генераторному газі становить N2,
тоді на утворення 1 нм3 газу витрачається повітря
N2/0,79. Відповідно на газифікацію 1 кг робочої
маси палива потрібно забезпечити витрату повіт-
ря (нм3/кг):
2
0, 79
·g
NL V . (10)
Перевірка правильності та достовірності ви-
значення параметрів процесу часткової газифіка-
ції здійснюється шляхом складання матеріально-
го і теплового балансів процесу.
Матеріальний баланс на 1 кг робочої маси
палива. У відповідності із законом збереження
матерії маса речовин, витрачених при газифікації
палива, повинна дорівнювати масі речовин, оде-
ржаних у результаті процесу газифікації. Рівнян-
ня матеріального балансу в розрахунку на 1 кг
робочої маси палива має вигляд:
п г вуг кон см1,000 gL V m m m , (11)
де 1,000 – маса робочого палива; ρп ·L – маса ви-
траченого дуттьового повітря; кг/кг; ρп – густина
дуттьового повітря, кг/нм3; г gV – маса сухого
газу; кг/кг; вуг кон см, ,m m m – маса отриманого ву-
гілля, конденсату і смоли відповідно, кг/кг.
Тепловий баланс на 1 кг робочої маси пали-
ва складають з метою встановлення рівності вхі-
дних у газогенератор потоків потенційної (хіміч-
ної) теплоти палива та теплової енергії палива і
окислювача, теплоти реакції термічного розпаду
біомаси вихідним потокам хімічної теплоти та
фізичної теплоти біовугілля, смол, генераторного
газу та вологи, що в ньому міститься, а також
втрат теплоти в оточуюче середовище. Тепловий
баланс будемо складати за нижчою теплотою
згоряння горючих речовин:
Q1+Q2+Q3+Q4=Q5+Q6+Q7+Q8+Q9+Q10+Q11 , (12)
де у прихідній частині теплового балансу: Q1 –
потенційна (хімічна) теплота палива на робочу
масу, кДж/кг; Q2 – фізична теплота палива,
кДж/кг; Q3 – фізична теплота дуттьового повітря,
кДж/кг; Q4 – теплота реакції термічного розпаду
біомаси, кДж/кг;
у витратній частині теплового балансу: Q5 –
потенційна (хімічна) теплота сухого газу, кДж/кг;
Q6 – фізична теплота сухого газу, кДж/кг; Q7 –
потенційна (хімічна) теплота біовугілля, кДж/кг;
Q8 – фізична теплота біовугілля, кДж/кг; Q9 – фі-
зична теплота водяної пари, кДж/кг; Q10 – потен-
ційна (хімічна) теплота смоли, кДж/кг; Q11 – фі-
зична теплота смоли, кДж/кг; Q12 – втрата тепло-
ти в навколишнє середовище.
Розрахунок статей теплового балансу.
1. Потенційна (хімічна) теплота палива на
робочу масу приймається рівною його нижчій
теплоті згоряння р
нQ , яку визначають за елемен-
тарним складом палива за відомою стандартизо-
ваною залежністю [11]:
р
1 пал нQ Q Q . (13)
2. Фізична теплота палива:
2 б бQ = С t , (14)
де бС – теплоємність біопалива, кДж/(кг·оС); бt –
температура біопалива, ºС.
3. Фізична теплота повітря:
п п3Q = LС t , (15)
де пС – теплоємність повітря, кДж/(нм3·°С); пt
– температура дуттьового повітря, °С.
4. Теплота термічного розпаду біомаси 4.Q
За літературними даними реакції термічного
розпаду палив із великим вмістом кисню є екзо-
термічними, а теплота реакції становить біля
1173 кДж/кг [15], а за іншими даними [16] – біля
6% від теплоти згоряння деревини. Для подаль-
ших розрахунків приймаємо, що теплота екзоте-
рмічних реакцій розпаду біомаси становить 5%
від нижчої теплоти згоряння палива на робочу
масу, тобто 4 10,05Q Q .
5. Потенційна (хімічна) теплота сухого газу
визначається за нижчою теплотою згоряння су-
хого генераторного газу Qн
с, яку розраховують за
відомою залежністю [11] на основі виміряного
його хімічного складу та визначеним виходом
сухого газу Vg :
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 83
с
5 газ нgQ Q V Q . (16)
6. Фізична теплота сухого газу:
6 g гΣ( )piQ V t v C , (17)
де гt , °С – температура газу на виході з газоге-
нератора; v – вміст окремих складових газу, час-
тка за об’ємом; piC – теплоємність складових
газу, кДж/(нм3·оС).
7. Потенційна (хімічна) теплота біовугілля:
р
7 вуг вуг н,вуг·Q Q m Q , (18)
де р
н,вугQ – нижча теплота згоряння біовугілля,
розраховується за даними про його елементарний
склад за залежністю, наведеною в [11], або ви-
значена шляхом спалювання проби біовугілля у
калориметричній бомбі, кДж/кг.
8. Фізична теплота біовугілля:
8 вуг вуг вугQ m С t , (19)
де вугС – теплоємність біовугілля, кДж/(кг·оС);
вугt – температура біовугілля, °С.
9. Фізична теплота водяної пари, що містить-
ся у генераторному газі:
9 кон пар пар
22, 4
18
Q m С t , (20)
де парС – теплоємність водяної пари;
кДж/(нм3·оС); парt – температура пари, °С.
10. Потенційна (хімічна) теплота смоли:
10 см смQ m Q , (21)
де смQ – нижча теплота згоряння смоли, що ро-
зраховується за залежністю для рідкого палива
[11] на основі даних про її елементарний склад,
або визначена методом її спалювання у калори-
метричній бомбі, кДж/кг.
11. Фізична теплота смоли:
11 см см смQ m С t , (22)
де смС – теплоємність смоли, кДж/(кг·оС); смt –
температура смоли, оС.
12. Втрати теплоти відбуваються через бічну
циліндричну поверхню газогенератора, кришку
та днище. Зовнішню поверхню газогенератора
умовно розділяють на n зон площею Fi з однако-
вими умовами променевого та конвективного
теплообміну. Для кожної зони визначають пито-
мий тепловий потік втрат теплоти (Вт/м2) конве-
кцією та випромінюванням за відомою залежніс-
тю для складного теплообміну:
4 4
п о
0 к п ( )
100 100
i
i i i i о
T Tq = С + t t
, (23)
де i – ступінь чорноти зовнішньої поверхні
газогенератора в i-й зоні; Со = 5,67 – коефіцієнт
випромінювання абсолютно чорного тіла, Вт/(м2
·К4); кi – коефіцієнт тепловіддачі конвекцією від
поверхні газогенератора в i-й зоні, Вт/(м2 ·К); пiТ ,
п it – температура поверхні газогенератора в i-й
зоні, К, оС; оТ , оt – середня температура навко-
лишнього повітря, К, оС.
Сумарні втрати теплоти через зовнішні пове-
рхні газогенератора віднесені до 1 кг робочої ма-
си палива, кДж/кг:
12 i пал
1
· /
n
i
i
Q q F m
, (24)
де iF – площа зовнішньої поверхні газогенера-
тора в i-й зоні, м2; – тривалість процесу гази-
фікації наважки біопалива, с; палm – маса наваж-
ки робочого палива, що газифікована, кг.
Коефіцієнт корисної дії (ККД) часткової
газифікації. ККД визначаємо як відношення су-
ми потенційної (хімічної) теплоти газу і біову-
гілля, які отримані з 1 кг робочої маси палива, до
нижчої теплоти згоряння палива:
газ вуг
пал
100·Q Q
η
Q
%. (25)
Приклад визначення основних параметрів
процесу часткової газифікації біомаси (пелет
деревних та кубиків березових) за даними дослі-
дів, описаних у роботі [10].
Для розрахунків приймаємо склад деревини
на суху масу за роботою [7] (Сd = 50%; Оd = 42%;
Нd = 6%; Nd = 1%; Аd = 1% ) та розраховуємо
склад палива на робочу масу з урахуванням да-
них [10] про фактичні значення вмісту вологи та
золи у досліджених паливах.
При охолодженні газу утворювався конден-
сат. Конденсат, що отриманий при частковій га-
зифікації кубиків березових, мав прозорий кори-
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 84
чневий колір без маслянистих плівок, а з пелет
деревних (соснових) – мав темний колір із незна-
чними слідами маслянистих речовин. Склад газу і
питомі виходи біовугілля та конденсату приймали за
табл. 1. Склад смол прийняли за джерелом [12]:
(С = 70,41%; О2 = 21,5%; Н2 = 6,79%; N2 = 0,5%;
А = 0,8%). Дані щодо вмісту смоли в генераторному
газі оберненого процесу газифікації деревини
(0,1-1,2 г/нм3) прийняли за джерелом [13].
Вміст вуглецю у біовугіллі приймали залеж-
но від температури карбонізації деревини за
даними [14], що наведені у таблиці 2.
Використовуючи залежності (2)-(10), визна-
чили параметри процесу, які наведені у таблиці 3.
Результати розрахунку матеріальних балансів
наведені в табл. 4.
Необхідні для розрахунку статей теплового
балансу довідкові дані щодо теплоємностей біо-
палива, біовугілля, смоли і газів приймалися за
джерелами [2, 4]. Результати розрахунку тепло-
вих балансів наведені в табл. 5 і 6.
Таблиця 2. Елементарний склад біовугілля залежно від температури карбонізації [14]
Температура, ºС
Елементний склад біовугілля, % мас.
Ct Н О А
350 73,3 5,0 19,7 2,0
400 77,3 4,7 15,9 2,1
450 81,6 4,3 11,7 2,4
500 85,9 4,0 7,4 2,7
550 88,1 3,6 5,4 2,9
600 90,3 3,3 3,4 3,0
650 91,4 3,0 2,5 3,1
700 92,3 2,8 1,7 3,2
750 92,7 2,5 1,6 3,2
800 93,4 1,8 1,5 3,3
850 93,9 1,6 1,2 3,3
900 94,4 1,2 1,0 3,4
Таблиця 3. Параметри процесу часткової газифікації біомаси
Біомаса
Вихід сухого
газу, Vg, нм3/кг
Питома вага
газу ρг, кг/нм3
Вологість газу
dг, кг/нм3
Вихід вологого
газу '
gV , нм3/кг
Витрати
повітря L,
нм3/кг
Пелети деревинні 0,97 1,22 0,373 1,42 0,58
Кубики березові 1,25 1,22 0,255 1,65 0,78
Таблиця 4. Матеріальний баланс часткової газифікації біомаси
Прихід Витрата
Пелети деревинні
1. Маса робочого палива……………....1,000 кг
2. Маса повітря …………………………0,750 кг
Разом…………………………………….1,750 кг
1. Маса сухого газу ……………...1,183 кг
2. Маса біовугілля ……………….0,209 кг
3. Маса конденсату ……………...0,321 кг
4. Маса смоли…………………….0,0017 кг
Разом……………………..………. 1,714 кг
Нев’язка матеріального балансу 2,0%
Кубики березові
1. Маса робочого палива……………….1,000 кг
2. Маса повітря …………………………1,008 кг
Разом……………………………………..2,008 кг
1. Маса сухого газу ……………...1,525 кг
2. Маса біовугілля ..……………...0,122 кг
3. Маса конденсату ……………...0,331 кг
4. Маса смоли ……………………0,0012 кг
Разом……………………..…… ….1,979 кг
Нев’язка матеріального балансу 1,4%
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 85
Таблиця 5. Тепловий баланс часткової газифікації пелет деревинних
Прихід кДж/кг % Витрата кДж/кг %
Хімічна теплота робочого палива
1Q
15932 94,9 Хімічна теплота сухого газу 5Q 7178 45,2
Фізична теплота палива 2Q 44 0,2 Фізична теплота газу 6Q 436 2,7
Фізична теплота повітря 3Q 15 0,1 Хімічна теплота біовугілля 7Q 7124 44,9
Теплота термічного розпаду біома-
си 4Q
797 4,8 Фізична теплота біовугілля 8Q 289 1,8
Разом 16788 100 Фізична теплота водяної пари 9Q 184 1,2
Нев’язка теплового балансу 5,4%
ККД=89,8%
Хімічна теплота смоли 10Q 51 0,285
Фізична теплота смоли 11Q 2,4 0,015
Втрати теплоти 12Q 614 3,9
Разом 15878 100
Таблиця 6. Тепловий баланс часткової газифікації кубиків березових
Прихід кДж/кг % Витрата кДж/кг %
Хімічна теплота робочого палива 1Q 15140 94,9 Хімічна теплота сухого газу 5Q 9475 60,7
Фізична теплота палива 2Q 44 0,2 Фізична теплота газу 6Q 556 3,6
Фізична теплота повітря 3Q 20,3 0,1 Хімічна теплота біовугілля 7Q 4173 26,7
Теплота термічного розпаду біомаси
4Q
757 4,8 Фізична теплота біовугілля 8Q 196 1,2
Разом 15961 100 Фізична теплота водяної пари 9Q 190 1,2
Нев’язка теплового балансу 2,2%
ККД = 90,1%
Хімічна теплота смоли 10Q 36 0,23
Фізична теплота смоли 11Q 1,7 0,07
Втрати теплоти 12Q 978 6,3
Разом 15606 100
Аналіз статей матеріального балансу пока-
зує, що при частковій газифікації пелет вихід бі-
овугілля становив 21% мас., а з кубиків березо-
вих лише 12,2% мас. від маси палива. З березо-
вих кубиків отримували більше газу, причому
цей газ мав вищу теплоту згоряння. Це може вка-
зувати на те, що для виробництва біовугілля
більш прийнятним є процес, реалізований при
частковій газифікації пелет, а для виробництва
генераторного газу – процес, реалізований при
частковій газифікації кубиків березових.
Незважаючи на викладені відмінності теп-
лових статей теплового балансу для розгляну-
тих процесів часткової газифікації пелет та ку-
биків березових, значення коефіцієнтів корис-
ної дії є близькими за величиною і становлять
біля 90%, що вище, ніж для процесів повної
газифікації біомаси.
Висновки. 1. Уточнено методику визначення
параметрів процесу часткової газифікації біомаси
врахуванням теплоти екзотермічних реакцій тер-
мічного розкладання біомаси.
2. Показано, що при частковій газифікації бі-
омаси отриманий газ, крім метану, має підвище-
ний вміст вищих вуглеводнів – етану, етилену,
ацетилену, пропану та бутану, об’ємний вміст
яких становить понад 30% від вмісту метану, а їх
вклад у теплоту згоряння газу становить понад
60% від вкладу метану, а тому ними не можна
нехтувати при визначенні теплоти згоряння газу.
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 86
Наявність цих компонентів збільшує теплоту
згоряння газу до 7,5 МДж/нм3.
3. Достовірність методики підтверджена
шляхом складання матеріальних і теплових бала-
нсів процесу на основі експериментально визна-
ченого складу газу, виходу біовугілля і конденса-
ту. Нев’язка матеріальних балансів становила
1,4-2,0%, а теплових – 2,2-5,4%.
4. Коефіцієнт корисної дії процесу частко-
вої газифікації біомаси, із врахуванням теплоти
згоряння газу і біовугілля, становить біля 90%,
що значно більше, ніж для класичної повної
газифікації.
1. Карп И.Н., Марцевой Е.П., Пьяных К.Е., Антощук
Т.А., Пьяных К.К. Исследование и внедрение процессов га-
зификации углей и биомассы с целью замещения природно-
го газа // Энерготехнологии и ресурсосбережение. – 2014. –
№ 4. – С. 3–11.
2. Кремнева К.В. Підвищення ефективності двостадій-
ного процесу газифікації дрібнодисперсної біомаси для ко-
генераційних установок малої потужності: автореф. дис.
Підвищення ефективності двостадійного процесу газифіка-
ції дрібнодисперсної біомаси для когенераційних установок
малої потужності, канд.техн.наук 05.14.06: Кремнева К.В.
Національна металургійна академія України. – Дніпропет-
ровськ, 2015. – 21 с.
3. Токарев Г.Г. Газогенераторные автомобили. – М.:
Машгиз, 1958. – 206 с.
4. Хмельницкий Р.З. Методика расчета показателей га-
зификации твердых топлив. – М.: МЭИ, 1962 – 29 с.
5. Черномордик Б.М. Теория и расчет транспортных га-
зогенераторов. – М.: НКТМ, 1943. – 176 с.
6. Юдушкин Н.Г. Газогенераторные тракторы: Теория,
конструкция и расчет. – М.: Машгиз, 1955. – 242 с.
7. Горбов В.М. Енергетичні палива. − Миколаїв: Вида-
вництво УДМТУ, 2003. – 328 с.
8. Гроо А.А. Интенсификация процессов тепло- и мас-
сообмена при слоевой газификации угля с использованием
обратного дутья: автореф. дисс. Интенсификация процессов
тепло- и массообмена при слоевой газификации угля с ис-
пользованием обратного дутья, канд.техн.наук 05.14.14:
Гроо А. А.; Институт теплофизики им. С.С.Кутателадзе СО
РАН. – Новосибирск, 2007. – 20 с.
9. Исламов С.Р. Энергоэффективное использование бу-
рых углей на основе концепции "Термококс": автореф. дисс.
Энергоэффективное использование бурых углей на основе
концепции "Термококс", докт.техн. наук 05.14.04: Исламов
С. Р.; Сибирский федеральный университет. − Красноярск.
2010. − 32 с.
10. Клюс С.В. Експериментальні дослідження процесів
енерготехнологічного перетворення біомаси в реакторах
щільного шару палива // Відновлювана енергетика. – 2015.
– № 3 – С. 85–92.
11. ДСТУ 3581-97 (ГОСТ 30517-97). Енергозбереження.
Методи визначення теплоти згоряння палива. Загальні по-
ложення. – К. Мінекономрозвитку України, 1999. – 30 с.
12. Левин Э.Д. Теоретические основы производства
древесного угля.− М.: изд. Лесная промышленность,
1980.– 153 с.
13. Братцев А.Н., Кузнєцов В.А., Лернер А.С., Попов
В.Е., Субботин Д.И., Уфимцев А.А., Штенгель С.В. Оп-
ределение содержания смол в синтез-газе, полученном
при воздушно-плазменной газификации древесных отхо-
дов // Энерготехнологии и ресурсосбережение. – 2012. –
№ 5 – С. 33–36.
14. Юдкевич Ю.Д., Васильєв С.Н., Ягодин В.И. Получе-
ние химических продуктов из древесных отходов. – СПб.:
изд. СПб ЛТА, 2002. − 85 с.
15. Лавров Н.В., Шурыгин А.П. Введение в теорию горе-
ния и газификации топлива. – М.: АН СССР, 1962. – 215 с.
16. В.И. Корякин. Термическое разложение древесины.
– М.: Гослесбумиздат, 1962. – 296 с.
REFERENCES
1. Karp I.N., Martsevoy Ye.P., Pyanykh K.Ye., Antoshchuk
T.A., Pyanykh K.K. Research and implementation of coal gasifi-
cation processes and biomass to replace natural gas // Ener-
gotekhnologii i resursosberezhenie. – 2014. – № 4. – Pp. 3–11.
(Rus)
2. Kremneva K.V. Improving the efficicency of two-stage
gasification process for fine biomass low powered cogeneration
plants: Extended abstract of candidate’s thesis 05.14.06:
Improving the efficicency of two-stage gasification process for
fine biomass low powered cogeneration plants: Kremneva K.V.
Natsionalna metalurhiina akademiia Ukrain. – Dnipropetrovsk,
2015. – 21 p. (Ukr)
3. Tokarev G.G. Gasificated vehicles. – М.: Mashgiz, 1958.
– 206 p. (Rus)
4. Khmelnitskiy R.Z. Method of calculation of solid fuel
gasification indicators. – М.: MEI, 1962 – 29 p. (Rus)
5. Chernomordik B.M. Theory and calculation of transport
of gas generators. – М.: NKTM, 1943. – 176 p. (Rus)
6. Yudushkin N.G. Gas generator tractors: The theory,
design and calculation. – М.: Mashgiz, 1955. – 242 p. (Rus)
7. Horbov V.M. Energy fuels. − Mykolaiv: Vydavnytstvo
UDMTU, 2003. – 328 p. (Ukr)
8. Hroo A.A. The intensification of heat and mass transfer
with the layer of coal gasification using a reverse blast: Extended
abstract of candidate’s thesis 05.14.14:. The intensification of
heat and mass transfer with the layer of coal gasification using a
reverse blast: Hroo A.A.; Institut teplofiziki im. S.S.Kutateladze
SO RAN. – Novosibirsk, 2007. – 20 p.
9. Islamov S.R. Energy efficient use of brown coal on the
basis of "TERMOKOKS" concept: Extended abstract of Doc-
tor’s thesis 05.14.04: Energy efficient use of brown coal on the
basis of "TERMOKOKS" concept: Islamov S. R.; Sibirskiy
federalnyy universitet. − Krasnoyarsk. 2010. − 32 p. (Rus)
10. Klius S.V. Experimental studies of energy conversion
processes of biomass in thick layer fuel reactors //
Vidnovliuvana enerhetyka. – 2015. – № 3 – Pp. 85–92. (Ukr)
БІОЕНЕРГЕТИКА ISSN 1819-8058
Відновлювана енергетика. 2016. № 2 87
11. DSTU 3581-97 (HOST 30517-97). Energy saving.
Methods for determining the heat of combustion. General terms.
– К. Minekonomrozvytku Ukrainy, 1999. – 30 p. (Ukr)
12. Levin E.D. Theoretical basis of the production of
charcoal.− М.: Lesnaya promyshlennost, 1980.− 153 p. (Rus)
13. Brattsev A.N., Kuznєtsov V.A., Lerner A.S., Popov
V.Ye., Subbotin D.I., Ufimtsev A.A., Shtengel S.V. Determination
of tar content in synthesis gas obtained at the air-plasma
gasification of waste wood // Energotekhnologii i
resursosberezhenie. – 2012. – № 5 – Pp. 33–36. (Rus)
14. Yudkevich Yu.D., Vasilєv S.N., Yagodin V.I. Production
of chemical products from wood waste. − SPb.: izd. SPb LTA,
2002. − 85 p. (Rus)
15. Lavrov N.V., Shurygin A.P. Introduction to the theory
of combustion and gasification of fuel. – М.: AN SSSR, 1962. –
215 p. (Rus)
16. Koryakin V.I. Thermal decomposition of wood. – М.:
Goslesbumizdat, 1962. – 296 p. (Rus)
С.В.Клюс, Н.Н.Жовмир, канд.техн.наук, З.В.Маслюкова
(Институт возобновляемой енергетики НАН Украины, Ки-
ев), В.П.Демчина (Институт газа НАН Украины, Киев)
Определение основных показателей и эффективности
частичной газификации биомасы в газогенераторе
плотного слоя с возвратным дутьем
Изложена уточненная методика определения параметров
процесса частичной газификации биомассы, составления ма-
териального и теплового балансов. Эффективность процесса
частичной газификации характеризуется коэффициентом
полезного действия, который представляет собой отношение
теплоты сгорания полученных количеств горючего газа и био-
угля к низшей теплоте сгорания биомассы. Для исследованных
режимов частичной газификации биомассы коэффициент
полезного действия составляет около 90%. Библ. 16, табл. 6.
Ключевые слова: биомасса, карбонизация, газификация, теп-
ловой баланс.
Klius S., Zhovmir M., Maslyukova Z., (Institute of Renewable
Energy, NAS of Ukraine, Kyiv), Demchyna V. (Gas Institute,
NAS of Ukraine, Kyiv)
Evaluation of main parameters and efficiency of partial bio-
mass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing
Improved method of parameters evaluation of partial biomass
gasification, compiling material and heat balances are de-
scribed. Efficiency of partial gasification process is characte-
rized by ratio of heat values of received quantities of combusti-
ble gas and biochar to the low heat value of biomass. For the
studied modes of partial biomass gasification efficiency is about
90%. References 16, tables 6.
Keywords: biomass, carbonation, gasification, heat balance.
SYNOPSES
Recent years attention of many researchers is aimed at
development of new technology fo solid fuels gasification,
including biomass, which is known as: partial gasification, pyro-
lysis, carbonization, oxidative pyrolysis, autothermal oxidative
pyrolysis, partial gasification with inverse blowing and counter
moving thermal wave. Technology products are coke residue
(biochar) and flammable low-tar gas, whereas at classical com-
plete gasification the combustible gas is the only target product.
Published data obtained at different regime conditions, dif-
fer by yield of gas and biochar, composition of gas, which com-
plicate comparison the technology efficiency for fuels processing
at different modes of operation. Objectively, this is because di-
rect measurement of some variables (consumption of hot gas,
resin content in gas, ultimate fuel and products composition) are
technically complex and expensive. Therefore, on the basis of
limited list of measured values it is necessary to determine the
main parameters of partial fuel gasification and estimate its effi-
ciency. Appropriate procedure is not published yet.
It is described method of main parameters calculation for
partial gasification of biomass which is based on experimentally
measured values of some variables and modified known method
for complete gasification. It is based on material balances and
thermal balance taking into account exothermic heat of biomass
pyrolysis reaction.
Initial data are the ultimate fuel composition, yields of bio-
char, resin and condensate, the chemical composition of the ge-
nerator gas. The chemical composition of gas was determined by
means of gas chromatograph Agilent 6890 N. The main flamma-
ble components of gas at biomass partial gasification are hydro-
gen, carbon oxide, methane. In addition to methane hydrocar-
bons available in gas: ethane, ethylene, acetylene, propane, pro-
pylene and butane, and their total content by volume more than
30% of methane, and their contribution to the gas heat value is
over 60% of methane input. Their presence increases the gas
heating value up to 7.5 MJ / Nm3.
Making a carbon balance equation the yield of dry gas per
1 kg of fuel can be calculated. Making hydrogen balance the
moisture in gas can be calculated, and from nitrogen balance
volume of blowing air can be found. The correctness of all cal-
culations can be checked making mass balance of substances
spent and received at partial fuel gasification.
Thermal balance per 1 kg of fuel is made to check equality of
the incoming energy with chemical energy of fuel and heat of fuel,
air, and exothermal heat of biomass thermal decay to outcoming
chemical energy and heat with biochar, resins, gas and moisture,
which it contains, as well as heat loss into environment.
Based on results of the heat balance the energy efficiency
of partial gasification can be calculated as ratio of the amount of
potential (chemical) energy of gas and biochar, which were ob-
tained from 1 kg of fuel, to the lower heat value of fuel.
Results of the main parameters and efficiency calculations
for two processes of partial gasification of wood pellets and
birch cubes are presented. The yield of biochar from pellets
comprises 21%wt, and that from birch cubes is only 12.2%wt.
With birch cubes more gas generated, and this gas has higher
low heat value. This may indicate that for biochar production the
process implemented at partial gasification of pellets is more
favorable, and for gas production – the process of partial gasifi-
cation birch cubes. Despite this for the examined processes the
efficiency value are almost equal and makes about 90%.
Стаття надійшла до редакції 17.03.16
Остаточна версія 21.04.16
|
| id | veorgua-article-126 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:01:10Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/7e/1f9e6c63ea0836baff92a27d5431a87e.pdf |
| spelling | veorgua-article-1262026-07-18T06:32:10Z Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing Определение основных показателей и эффективности частичной газификации биомасы в газогенераторе плотного слоя с возвратным дутьем Визначення основних показників та ефективності часткової газифікації біомаси в газогенераторі щільного шару з оберненим дуттям Klyus, S. Zhovmir, M. Maslyukova, Z. Demchyna, V. biomass carbonation gasification heat balance біомаса карбонізація газифікація тепловий баланс биомасса карбонизация газификация тепловой баланс Recent years the attention of many researchers is aimed at the development of new technology for solid fuels gasification, including biomass, which is known as partial gasification, pyrolysis, carbonization, oxidative pyrolysis, autothermal oxidative pyrolysis, partial gasification with inverse blowing and counter moving thermal wave. Technology products are coke residue (biochar) and flammable low-tar gas, whereas at classical completegasification the combustible gas is the only target product.Published data obtained at different regime conditions differ by the yield of gas and biochar, a composition of the gas, which complicate comparison the technology efficiency for fuels processing at different modes of operation. Objectively, this is because direct measurement of some variables (consumption of hot gas, resin content in gas, ultimate fuel, and products composition) are technically complex and expensive. Therefore, on the basis of the limited list of measured values, it is necessary to determine the main parameters of partial fuel gasification and estimate its efficiency. The appropriate procedure is not published yet.It is described method of main parameters calculation for partial gasification of biomass which is based on experimentally measured values of some variables and modified known method for complete gasification. It is based on material balances and thermal balance taking into account exothermic heat of biomass pyrolysis reaction.Initial data are the ultimate fuel composition, yields of biochar, resin, and condensate, the chemical composition of the generator gas. The chemical composition of gas was determined by means of gas chromatograph Agilent 6890 N. The main flammable components of gas at biomass partial gasification are hydrogen, carbon oxide, methane. In addition to methane hydrocarbons available in gas: ethane, ethylene, acetylene, propane, propylene and butane, and their total content by volume more than 30% of methane, and their contribution to the gas heat value is over 60% of methane input. Their presence increases the gas heating value up to 7.5 MJ / Nm3.Making a carbon balance equation the yield of dry gas per 1 kg of fuel can be calculated. Making hydrogen balance the moisture in a gas can be calculated, and from nitrogen balance volume of blowing air can be found. The correctness of all calculations can be checked making the mass balance of substances spent and received at partial fuel gasification.Thermal balance per 1 kg of fuel is made to check equality of the incoming energy with chemical energy of fuel and heat of fuel, air, and exothermal heat of biomass thermal decay to outcoming chemical energy and heat with biochar, resins, gas and moisture, which it contains, as well as heat loss into environment.Based on results of the heat balance the energy efficiency of partial gasification can be calculated as the ratio of the amount of potential (chemical) energy of gas and biochar, which were obtained from 1 kg of fuel to the lower heat value of the fuel. Results of the main parameters and efficiency calculations for two processes of partial gasification of wood pellets and birch cubes are presented. The yield of biochar from pellets comprises 21%wt, and that from birch cubes is only 12.2%wt. With birch cubes more gas generated, and this gas has higher low heat value. This may indicate that for biochar production the process implemented at partial gasification of pellets is morefavorable, and for gas production – the process of partial gasification birch cubes. Despite this, for the examined processes the efficiency value is almost equal and makes about 90%. Изложена уточненная методика определения параметров процесса частичной газификации биомассы, составления материального и теплового балансов. Эффективность процесса частичной газификации характеризуется коэффициентом полезного действия, который представляет собой отношениетеплоты сгорания полученных количеств горючего газа и биоугля к низшей теплоте сгорания биомассы. Для исследованных режимов частичной газификации биомассы коэффициент полезного действия составляет около 90% Викладено уточнену методику визначення параметрів процесу часткової газифікації біомаси, складання матеріального і теплового балансів. Ефективність процесу часткової газифікації характеризується коефіцієнтом корисної дії, який є відношенням теплоти згоряння отриманих кількостей горючого газу та біовугілля до нижчої теплоти згоряння біомаси. Для досліджених режимів часткової газифікації біомаси коефіцієнт корисної дії становить близько 90%. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2016-03-14 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/126 Vidnovluvana energetika ; No. 2 (45) (2016): Scientific and Applied Journal Vidnovluvana energetika; 79-87 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 2 (45) (2016): Научно-прикладной журнал Возобновляемая энергетика; 79-87 Відновлювана енергетика; № 2 (45) (2016): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 79-87 2664-8172 1819-8058 uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/126/82 Copyright (c) 2016 S. Klyus, M. Zhovmir, Z. Maslyukova, V. Demchyna https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | biomass carbonation gasification heat balance Klyus, S. Zhovmir, M. Maslyukova, Z. Demchyna, V. Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| title | Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| title_alt | Определение основных показателей и эффективности частичной газификации биомасы в газогенераторе плотного слоя с возвратным дутьем Визначення основних показників та ефективності часткової газифікації біомаси в газогенераторі щільного шару з оберненим дуттям |
| title_full | Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| title_fullStr | Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| title_full_unstemmed | Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| title_short | Evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| title_sort | evaluation of main parameters and efficiency of partial biomass gasification in fixed bed gasifier with inverse blowing |
| topic | biomass carbonation gasification heat balance |
| topic_facet | biomass carbonation gasification heat balance біомаса карбонізація газифікація тепловий баланс биомасса карбонизация газификация тепловой баланс |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/126 |
| work_keys_str_mv | AT klyuss evaluationofmainparametersandefficiencyofpartialbiomassgasificationinfixedbedgasifierwithinverseblowing AT zhovmirm evaluationofmainparametersandefficiencyofpartialbiomassgasificationinfixedbedgasifierwithinverseblowing AT maslyukovaz evaluationofmainparametersandefficiencyofpartialbiomassgasificationinfixedbedgasifierwithinverseblowing AT demchynav evaluationofmainparametersandefficiencyofpartialbiomassgasificationinfixedbedgasifierwithinverseblowing AT klyuss opredelenieosnovnyhpokazatelejiéffektivnostičastičnojgazifikaciibiomasyvgazogeneratoreplotnogosloâsvozvratnymdutʹem AT zhovmirm opredelenieosnovnyhpokazatelejiéffektivnostičastičnojgazifikaciibiomasyvgazogeneratoreplotnogosloâsvozvratnymdutʹem AT maslyukovaz opredelenieosnovnyhpokazatelejiéffektivnostičastičnojgazifikaciibiomasyvgazogeneratoreplotnogosloâsvozvratnymdutʹem AT demchynav opredelenieosnovnyhpokazatelejiéffektivnostičastičnojgazifikaciibiomasyvgazogeneratoreplotnogosloâsvozvratnymdutʹem AT klyuss viznačennâosnovnihpokaznikívtaefektivnostíčastkovoígazifíkacííbíomasivgazogeneratoríŝílʹnogošaruzobernenimduttâm AT zhovmirm viznačennâosnovnihpokaznikívtaefektivnostíčastkovoígazifíkacííbíomasivgazogeneratoríŝílʹnogošaruzobernenimduttâm AT maslyukovaz viznačennâosnovnihpokaznikívtaefektivnostíčastkovoígazifíkacííbíomasivgazogeneratoríŝílʹnogošaruzobernenimduttâm AT demchynav viznačennâosnovnihpokaznikívtaefektivnostíčastkovoígazifíkacííbíomasivgazogeneratoríŝílʹnogošaruzobernenimduttâm |