PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024
The participants of the XXV International Scientific and Practical Conference "Renewable energy and energy effi-ciency in the 21st century" reviewed modern energy-efficient technologies, methods and technical solutions for the use and transformation of various types of renewable en...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/484 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Vidnovluvana energetika |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Vidnovluvana energetika| _version_ | 1871103822111178752 |
|---|---|
| author | Іванченко , І. В. Ivanchenko , I. |
| author_facet | Іванченко , І. В. Ivanchenko , I. |
| author_institution_txt_mv | [
{
"author": "І. В. Іванченко ",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
},
{
"author": "I. Ivanchenko ",
"institution": "Institute of Renewable Energy of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine"
}
] |
| author_sort | Іванченко , І. В. |
| baseUrl_str | https://ve.org.ua/index.php/journal/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2026-07-18T06:32:20Z |
| description | The participants of the XXV International Scientific and Practical Conference "Renewable energy and energy effi-ciency in the 21st century" reviewed modern energy-efficient technologies, methods and technical solutions for the use and transformation of various types of renewable energy sources. The article presents reports dedicated to researching the problems and prospects of renewable energy, in particular complex energy systems based on the use of renewable energy sources. Perspectives of European and domestic energy policies, the implementation of energy management, new models for energy systems with a high share of renewable generation, simulation modeling of the behavior of complex energy systems, modern technologies for the production and distribution of electricity, a comprehensive approach to bal-ancing electricity generation and consumption, and the restoration and development of municipal infrastructure, including utility energy systems, during and post-war periods were discussed. Promising directions for future scientific research were proposed. |
| doi_str_mv | 10.36296/1819-8058.2024.4(79).29-35 |
| first_indexed | 2025-07-17T11:39:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
29
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
УДК 621.311 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2024.4(79)29-35
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОМПЛЕКСНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ
ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ – ПІДСУМКИ ХХV НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ 2024 р.
Отримано 09 жов. 2024 р.; рекомендовано до публікації 27 лист. 2024 р.
Доступно онлайн 11 груд. 2024 р.
Кармазін О. О.1, Іванченко І. В.2
Автор для кореспонденції: Кармазін Олексій,
e-mail: alexey.karmazin@gmail.com
Анотація. Учасниками ХXV Міжнародної науково-практичної
конференції «Відновлювана енергетика та енергоефектив-
ність у ХХІ столітті» розглянуто сучасні енергоефективні технології, методи й технічні рішення вико-
ристання та перетворення різних видів відновлюваних джерел енергії. У статті представлено тези
доповідей, присвячених дослідженням проблем та перспектив відновлюваної енергетики, зокрема ком-
плексних енергетичних систем на основі використання відновлюваних джерел енергії. Було обговорено
перспективи вітчизняної та європейської енергетичної політики, впровадження енергетичного мене-
джменту, нові моделі роботи енергосистем з високою часткою відновлюваної генерації, імітаційне мо-
делювання поведінки комплексних енергосистем, сучасні технології виробництва та розподілу елект-
ричної енергії, комплексний підхід до балансування генерації та споживання електроенергії, відновлення
та розвиток муніципальної інфраструктури, зокрема комунальної енергетики, в період воєнного та
післявоєнного часу. Запропоновано перспективні напрями майбутніх наукових досліджень.
Ключові слова: відновлювані джерела енергії, комплексні енергетичні системи, локальні електроенер-
гетичні системи, балансування, споживання електроенергії, математичне моделювання.
PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWABLE
ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024
Received Oct. 09, 2024; accepted Nov. 27, 2024
Available online Dec. 11, 2024
Karmazin O.1, Ivanchenko I.2
Author for correspondence: Karmazin Oleksii,
e-mail: alexey.karmazin@gmail.com
Abstract. The participants of the XXV International Scientific
and Practical Conference "Renewable energy and energy effi-
ciency in the 21st century" reviewed modern energy-efficient technologies, methods and technical solutions for
the use and transformation of various types of renewable energy sources. The article presents reports dedicated
to researching the problems and prospects of renewable energy, in particular complex energy systems based on
the use of renewable energy sources. Perspectives of European and domestic energy policies, the implementation
of energy management, new models for energy systems with a high share of renewable generation, simulation
modeling of the behavior of complex energy systems, modern technologies for the production and distribution of
electricity, a comprehensive approach to bal-ancing electricity generation and consumption, and the restoration
and development of municipal infrastructure, including utility energy systems, during and post-war periods were
discussed. Promising directions for future scientific research were proposed.
Keywords: renewable energy sources, complex energy systems, local electric power systems, balancing, electricity
con-sumption, mathematical modelling.
1 канд. техн. наук
http://orcid.org/0000-0002-7628-6880
2 інж. І к.
http://orcid.org/0000-0002-5083-4180
1, 2 Інститут відновлюваної енергетики НАН
України, м. Київ, Україна
1 Cand. of Tech. Science
http://orcid.org/0000-0002-7628-6880
2 First category engineer
http://orcid.org/0000-0002-5083-4180
1, 2 Institute of Renewable Energy of the NAS of
Ukraine, Kyiv, Ukraine
30
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
Вступ. ХXV Міжнародна науково-практична конференція
«Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ
столітті» [1] проходила 22–24 травня 2024 року в Києві в
Інституті відновлюваної енергетики Національної акаде-
мії наук України за підтримки Національної академії наук
України, низки наукових та освітніх закладів, громадських
організацій. Конференція надала платформу для науков-
ців, щоб обмінятися знаннями та отримати уявлення про
сучасні технології, методи та технічні рішення у відновлю-
ваній енергетиці. Учасники представляли широкий
спектр зацікавлених сторін, від дослідницьких, освітніх і
академічних кіл до державних організацій.
На обговорення були представлені результати наукових
досліджень у сфері використання відновлюваних дже-
рел енергії (ВДЕ), комплексних енергетичних систем на
основі ВДЕ, сонячної, вітро- та геотермальної енерге-
тики, біо- та гідроенергетичних ресурсів, водневої енер-
гетики в синергії з заходами з енергозбереження та ене-
ргоефективності. Розглядалися вирішення актуальних
проблем екологічно чистого, надійного й енергоефекти-
вного забезпечення електричною та тепловою енергією
споживачів через створення енергосистем, що базу-
ються на використанні нових матеріалів, технологій і су-
часних технічних рішень перетворення різних видів ВДЕ
в різних країнах.
В умовах збройної агресії проти України, скорочення ро-
бочої потужності об’єктів генерації та істотних руйнувань
електромережевої інфраструктури через масовані об-
стріли, розглянуто задачі відновлення, реконструкції й
розвитку енергетики у воєнний та післявоєнний періоди.
Підкреслено важливість розроблення законодавчих ак-
тів і державних стратегій за всіма напрямами розвитку
енергетики, зокрема відновлюваної та водневої енерге-
тики й енергоефективності.
Завданням цієї статті є огляд тез, присвячених дослі-
дженням можливих сценаріїв розвитку ВДЕ з урахуван-
ням вимог до енергетичного переходу на безвуглецевій
основі, комплексних енергетичних систем на основі ви-
користання ВДЕ.
Як результат представлено тези, в яких досліджено тре-
нди європейської та вітчизняної енергетичної політики,
інновації та наукові досягнення у сфері комплексних
енергосистем й енергоефективності.
Законодавчі пропозиції ЄС спрямовані на досягнення ці-
лей Паризької угоди щодо зміни клімату та скорочення
викидів парникових газів щонайменше на 55 % до 2030
року порівняно з рівнем 1990 року. В прийнятому пакеті
законодавчих пропозицій, відомому під назвою «Fit for
55», запропоновано перегляд Директиви RED II та прий-
няття в подальшому нової директиви RED III, яка має ви-
значати міжгалузеві цілі та заходи, спрямовані на ефекти-
вне використання потенціалу економічно ефективних
відновлюваних джерел енергії в усіх секторах енергетич-
ної системи. Передбачено вищі цільові показники у сек-
торах електроенергетики, будівництва й транспорту, а та-
кож у промисловості та для високоефективного
централізованого опалення й охолодження. Європейська
Комісія (ЄК) представила стратегію REPowerEU як відпо-
відь на проблеми та виклики, що виникли на світовому
енергетичному ринку через повномасштабне вторгнення
росії в Україну. ЄК пропонує збільшити цільовий показник
енергоефективності від 9 до 13 % в межах пакета євро-
пейського законодавства «Fit for 55». Комісія висуває
пропозицію збільшити цільовий показник відновлюва-
них джерел енергії до 45 % (попередній показник 32 %)
загального обсягу до 2030 року в межах пакета. Встанов-
лення цієї загальної та амбітної цілі є основою для реалі-
зації інших ініціатив [2], зокрема запровадження право-
вого зобов’язання встановлювати сонячні панелі на
нових громадських та комерційних будівлях і на нових
житлових будинках, подвоєння швидкості запрова-
дження теплових насосів і заходів з інтеграції геотерма-
льної та сонячної теплової енергії в модернізовані сис-
теми централізованого і комунального опалення,
державами-членами мають бути запроваджені спеціа-
льні зони для відновлюваних джерел енергії зі скорочен-
ням та спрощенням дозвільних процесів. Встановлення
цілі в 10 млн тонн виробництва відновлюваного водню
всередині ЄС і 10 млн тонн імпорту до 2030 року.
Щодо перспектив вітчизняного розвитку енергетики, то
Україна має офіційний документ ‒ нову Енергетичну стра-
тегію України на період до 2050 року, який підтверджує
перспективні плани щодо трансформації власного енер-
гетичного сектору завдяки розвитку відновлюваної та ву-
глецевонейтральної генерації [3]. А саме: збільшення по-
тужності вітрової, сонячної генерації, накопичувачів
енергії, атомної генерації, ТЕЦ та біоенергетичних потуж-
ностей, гідрогенерації. При цьому основні сподівання –
на приватні іноземні та українські інвестиції. Ефективне
впровадження ВДЕ в Україні потребує комплексного під-
ходу, який передбачає інформаційну роботу з громадсь-
кістю, фінансові заохочення та створення сприятливого
середовища для розвитку альтернативних джерел енер-
гії. Як зазначено в [4], більшість громадян недостатньо по-
інформовані та свідомі щодо переваг і важливості цього
процесу, не готові фінансувати цей перехід з власних ко-
штів: 48 % респондентів не готові до жодних додаткових
витрат або дій; 40,4 % громадян готові скоротити власне
споживання електроенергії; 5,8 % опитаних готові пого-
дитися зі збільшенням податків; 4,9 % готові погодитися
із зростанням цін на електроенергію.
У сьогоднішніх реаліях енергетична галузь України пере-
буває в кризових умовах через російську агресію, такий
стан енергетичного сектору вимагає від підприємств пе-
реглянути свій підхід до енергозбереження. Важливим
етапом процесу енергозбереження є впровадження ене-
ргетичного менеджменту, ключовим напрямом якого є
розробка енергетичної стратегії. Енергетична стратегія
спрямована на коригування паливного балансу підпри-
ємства, ефективне використання енергетичних ресурсів з
метою зниження собівартості виробленого товару, підви-
щення конкурентоспроможності [5]. Енергоменедж-
мент – це інструмент управління енергозбереженням на
підприємстві, що дає змогу узгодити його з комплексною
стратегією, яка враховує екологічні проблеми та операти-
вно реагує на появу нових технологій. Побудова ефекти-
вної енергетичної стратегії необхідна насамперед для
адаптації до важких економічних, політичних умов та
31
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
гнучкості бізнесу, для подолання ризиків. У [6] пропону-
ється адаптувати ідеї Е. Вінстона, Д. Фавалоро та Т. Хілі
щодо інтеграцій енергетичних стратегій до конкретного
економічного, регуляторного та геополітичного контек-
сту України. Запропоновано комплексну модель інтегра-
ції енергетичної стратегії, що базується на ретельній ене-
ргетичній оцінці, оптимізації діяльності, динамічному
плануванні дій, винагороді співробітників, орієнтованій
на сталий розвиток та координацію енергоефективності.
Що ж до залучення відновлюваних джерел енергії до
енергетичної стратегії підприємства, то українським підп-
риємствам варто використовувати сучасні інформаційні
технології, керуватися тенденціями та розвитком альтер-
нативних джерел на нашому ринку й долучати їх до своїх
енергетичних стратегій. Сучасний енергоменеджмент по-
требує розробки методів та алгоритмів оптимізації роз-
витку електричних мереж енергосистем з відновлюва-
ними джерелами енергії з урахуванням технічних і
ресурсних обмежень. Запропонований в [7] алгоритм оп-
тимізації розвитку електричної мережі методом гілок і
границь забезпечує ефективне вирішення поставленого
завдання. Ефективне управління потребує і використання
енергетичного аудиту. Сучасна лабораторія енергетич-
ного аудиту з метою розроблення заходів з енергозбере-
ження створена викладачами Київського політехнічного
інституту ім. Ігоря Сікорського і представлена у [8].
Значна увага учасників конференції була присвячена ро-
зробці нових моделей роботи енергосистеми та іміта-
ційному моделюванню поведінки комплексних енерго-
систем на основі використання ВДЕ. Передусім, це
локальні електроенергетичні системи (ЛЕС) з викорис-
танням комплексних джерел енергії. ЛЕС забезпечують
автономність, сприяють децентралізації виробництва
енергії, забезпечують гнучкість, підвищують надійність
постачання електроенергії, роблять внесок у зниження
вуглецевого викиду [9]. Дослідження показують необ-
хідність розробки робочих резервів, підтримки критич-
них навантажень у кризових ситуаціях, а також стратегій
управління для забезпечення стабільної роботи в ізо-
льованому режимі. Локальні електроенергетичні сис-
теми на основі ВДЕ мають зберігати працездатність і за-
безпечити електропостачання споживачів в автоном-
ному режимі в разі виникнення екстремальних станів і
втрати живлення від електроенергетичної системи
(ЕЕС). Джерелами електроенергії в ЛЕС можуть бути
комплексні джерела енергії: малі гідроелектростанції
(МГЕС), фотоелектричні та вітрові електростанції (ФЕС,
ВЕС), когенераційні установки на біогазі та водні. У стру-
ктурі ЛЕС з ВДЕ передбачається система зберігання ене-
ргії, запаси якої достатні для компенсації нестабільності
генерування та балансування режиму. В ЛЕС використо-
вуються як резерв існуючі в ЕЕС маневрені потужності,
електрохімічні накопичувачі, водневі технології та біога-
зові установки. Застосовується також спосіб узгодження
в ЛЕС графіків генерування і споживання електроенергії
за рахунок активних споживачів. Отже, ЛЕС є складним
електроенергетичним об’єктом, який вимагає інтелек-
туальної системи (ІС) керування на основі сучасного апа-
ратного і програмного забезпечення [10]. Ключовою ха-
рактеристикою ІС є самовідновлення, що визначає
здатність систем розподілу електроенергії автоматично
відновлюватися після збоїв. Це зводить до мінімуму на-
слідки екстремальних подій і автоматично відновлює
навантаження під час таких інцидентів. Запропоноване
у [10] відновлення здійснюється за допомогою методу
реконфігурації мережі, основаному на теорії графів, з
мінімальною кількістю операцій переключення. Само-
відновлення нормального режиму електропостачання
споживачів ЛЕС є дієвим для підвищення надійності,
ефективності та відмовостійкості. Функція відновлення
досягається за допомогою зміни конфігурації електрич-
ної мережі, узгодження графіків генерування і спожи-
вання електроенергії, раціонального використання
джерел енергії і системи збереження енергії. В ЕЕС
ускладнилось підтримування балансу потужності, коли
в ній суттєво виросла частка ВДЕ. Зокрема з розбудовою
фотоелектричних і вітрових електростанцій, які через
свою природну залежність від погодних умов не є гара-
нтованим постачальником електроенергії. Констатуючи
той факт, що наявність в електричних мережах ВДЕ
ускладнює балансування режиму в ЕЕС, у [11] пропону-
ється формувати ЛЕС на основі ВДЕ таким чином, щоб
вони були балансувальними групами в складі ЕЕС. У ро-
боті наведено склад ЛЕС, яка може бути окремою бала-
нсувальною групою в складі ЕЕС. За певних умов, під час
втрати зв’язків з ЕЕС, вона може функціонувати в авто-
номному режимі. Набуває актуальності дослідження
режимів роботи локалізованої ВДЕ-системи електропо-
стачання з загальною (об’єднаною) мережею та ізольо-
вано від неї. Пропонується моделювання переходу до
острівного режиму (островкування) систем зі спільним
використанням вітрової і сонячної генерації, загальної
електромережі, установок зберігання енергії для елект-
ропостачання споживачів з особливими вимогами, як-
от: інформаційно-телекомунікаційні центри, центри об-
робки даних, центри обміну інтернет-трафіку, виробни-
цтво зеленого водню ‒ та інших споживачів з постійним
та/або регульованим добовим графіком споживання
та/або критичною вимогою до якості електропоста-
чання. Моделювання режиму островкування дозволяє
підвищити енергоефективність використання ВДЕ та за-
безпечити побудову оптимальних за складом або хара-
ктеристиками (та/або з урахуванням множинних факто-
рів оптимізації) локалізованих мереж [12]. Викорис-
тання науково обґрунтованих нових можливостей, зок-
рема на базі штучного інтелекту, сформує вимоги до
правил проєктування та побудови оптимізованих енер-
гомереж з урахуванням розділення мереж та перехо-
дом до острівних режимів, які в умовах розподіленої ге-
нерації ВДЕ створюють нові перетини (острови) в
об’єднаній мережі. У [13] досліджено системи комбіно-
ваного енергозабезпечення територіальних громад в
умовах «зеленого» переходу. Запропоновано нові стру-
ктурні моделі формування локальних мікроенергетич-
них систем з власним енерговиробництвом за принци-
пом ресурсно-процесної оптимізації.
Через постійно зростаючий рівень споживання електрич-
ної енергії в усьому світі відбуваються помітні зміни щодо
технологій виробництва та розподілу електричної енергії.
Значна частина матеріалів конференції присвячена тен-
денціям розвитку розподіленої генерації (РГ). Цьому пи-
танню була приділена увага науковців як академічних кіл,
32
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
так і закладів освіти. Для забезпечення зростання потуж-
ності систем з РГ та підвищення їх конкурентоздатності на
енергетичних ринках, багато дослідників схиляються до
використання віртуальних електростанцій. Ця ідея поля-
гає в об’єднанні різних за характером систем РГ невели-
кої потужності в один віртуальний генератор, який здат-
ний забезпечити ефективний режим експлуатації та
керування [14]. Такі системи можуть бути використані
для об’єднання розрізнених енергоресурсів, як-от тепло-
електроцентралі, вітро- або сонячні електростанції, біога-
зові установки тощо. Поєднання різних за характером си-
стем РГ дозволяє побудувати ефективну модель для
торгівлі електричною енергією. Віртуальні електростанції
можуть працювати в режимі реального часу, використо-
вуючи технологію Smart Grid, забезпечуючи в такий спо-
сіб всі переваги інфраструктури двостороннього зв’язку.
Концепція віртуальних електростанцій розроблена для
того, щоб підвищити роль системних операторів у регу-
люванні загальної потужності через створення відповід-
ної точки з’єднання між компонентами енергосистеми. З
огляду на труднощі, пов’язані з інтеграцією ВДЕ до енер-
госистеми, представлена концепція дозволяє уникнути
проблем зі стабільністю і надійністю системи, а також
сприяти одержанню інших техніко-економічних переваг.
Крім того, поєднуються більшість компонентів енергоси-
стем, до яких можна віднести розподілену генерацію, ак-
тивних споживачів, операторів системи передачі та сис-
теми розподілу, мережеві послуги: контроль реактивної
потужності та усунення аварій, а також використання та-
ких новітніх технологій, як комунікація, управління та оп-
тимізація. Особлива увага була приділена інноваційним
технологіям моніторингу, керування та оптимізації елект-
ричних мереж. Для сучасних розподільних електричних
мереж (РЕМ) характерне постійне підвищення їх склад-
ності, зростання кількості й потужності джерел розподі-
леної генерації. В цих умовах локальні автоматичні регу-
лятори напруги і реактивної потужності не можуть
забезпечити ефективне управління режимами РЕМ. Ди-
намічне змінення режимів РЕМ, пов’язане зі зміною ге-
нерації сонячними й вітровими електростанціями через
зміну рівня інсоляції або швидкості вітру; виведення в
аварійний ремонт електротехнічного обладнання, спри-
чинене, зокрема, руйнацією енергетичної інфраструк-
тури через агресію рф та іншими факторами, потребує за-
стосування централізованих методів керування [15].
Основою для реалізації централізованого керування мо-
жуть слугувати програмні комплекси SCADA. На основі те-
левимірювань та телесигналізації, що надсилаються у
комплекс, уточнюється поточний стан РЕМ, здійснюється
аналіз поточного режиму та його оптимізація. За резуль-
татами оптимізації визначаються впливи на засоби регу-
лювання та передаються відповідні сигнали телекеру-
вання. На створення системи моніторингу розподільних
електричних мереж з використанням мікро-PMU спрямо-
вані дослідження на пілотному майданчику кампусу КПІ
ім. Ігоря Сікорського і в інших місцях у співпраці з опера-
торами розподільних мереж, що дозволить вивчити
вплив розташування мікро-PMU в різних розподільних
мережах. Запропоновано використання даних, отрима-
них від мікро-РМU для підвищення ефективності роботи
мережі [16]. Аналізу особливостей функціонування
розподільних мереж з ВДЕ, серед яких основними є зміна
напрямку перетікання потужності, збільшення струмів
короткого замикання, ускладнення регулювання на-
пруги, зменшення сумарної інерції енергосистеми, прис-
вячена робота представників Київського політехнічного
інституту ім. Ігоря Сікорського [17]. Показано, що одним з
напрямів підвищення ефективності роботи є викорис-
тання накопичувачів енергії. Порівняння основних видів
накопичувачів енергії показало, що за техніко-економіч-
ними показниками конкурентоспроможними є повітряні
накопичувачі енергії, які було використано для підви-
щення ефективності роботи РЕМ з ВДЕ. Запропоновано
конструкцію пневмоелектростанції з використанням ене-
ргії вітру, проведено дослідження характеристик та роз-
робку алгоритма керування. Розглянуто також створення
безпечних цифрових систем передачі електроенергії з
використанням комунікаційних мереж на основі пакетної
її передачі Packet Energy Transfer (PET) [18], розробки від-
мовостійких засобів формування сигналів синхронізації
часу (ССЧ), питання захисту від прямого удару блискавки,
які залишаються актуальною задачею для повітряних лі-
ній електропередачі, трансформаторних підстанцій, сис-
тем дистанційного керування та моніторингу, а також для
інших ключових компонентів Smart Grid. У [19] наведено
результати розробки відмовостійких засобів багатокана-
льного моніторингу синхросигналів, об’єднаних в
комп’ютерно-інтегровану інтелектуальну систему, що пі-
двищує надійність формування ССЧ та забезпечує енер-
гоефективність розумних мереж як в штатних, так і в над-
звичайних ситуаціях. Комп’ютерно-інтегрована
інтелектуальна система також може забезпечити синхро-
сигналами, які відповідають вимогам підвищеної інфор-
маційної безпеки, державні структури, а саме Збройні
сили України, метрологічні служби та інші галузі еконо-
міки. Мережі також вимагають високого рівня захисту від
різних видів загроз, зокрема блискавки. Авторами [20]
проведено аналіз ефективності блискавкозахисту повіт-
ряних ліній електропередачі. Показано, що навіть за ная-
вності екранувальних (грозозахисних) тросів залишається
ризик прямого удару блискавки у фазні провідники пові-
тряних ліній електропередачі. Дано рекомендації щодо
додаткових методів посилення блискавкозахисту елеме-
нтів РЕМ.
В умовах руйнування централізованої генерації та магіст-
ральних мереж для забезпечення стабільності енергопо-
стачання дієвим є комплексний підхід до балансування
генерації та споживання електроенергії. Сьогодні багато
країн використовують технологію електролізу як для ба-
лансування мережі, так і для збільшення використання
ВДЕ. Наявні дослідження адаптовано до місцевих умов,
щоб сформувати оптимальну модель водневої енергоси-
стеми, інтегрованої з фотоелектричною та вітровою, і до-
поміжним зберіганням енергії звичайними акумулятор-
ними батареями, що забезпечує високу надійність та
ефективність. Можливості аналогічної системи для пів-
денних регіонів України досліджено у [21]. Система скла-
дається з фотоелектричної та вітрової станції, акумулято-
рної батареї, резервного генератора, електролізера,
набору паливних елементів, системи накопичення водню
для зберігання та подальшого використання. За результа-
тами імітаційного моделювання підібрано комбінацію
33
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
параметрів, яка забезпечує позитивний сукупний баланс
по запасах водню, без втрати можливості до балансу-
вання потужностей, аж до повної річної збалансованості
з мінімальними втратами енергії. З огляду на непостійний
характер ВДЕ потрібно розробляти й впроваджувати нові
технологічні рішення для подолання проблем недостат-
ньої потужності чи надлишкового виробництва енергії,
що перевищує споживання або пропускну спроможність
мережі. Авторами [22] пропонується використання тех-
нології Power-to-Heat (PtH), яка видається обнадійливим
рішенням, здатним адаптуватися до потреб, що врахову-
ють специфіку української енергетики. PtH дозволяє пе-
ретворювати надлишкову електроенергію з ВДЕ на теп-
лову енергію, яку можна ефективно використовувати для
потреб опалення та гарячого водопостачання, зокрема в
житловому секторі та промисловості. Такий підхід забез-
печить стабільність і надійність енергосистеми, зменшить
втрати електроенергії та сприятиме подальшій декарбо-
нізації сектору теплопостачання. Важливе значення для
досягнення цілей «зеленого» переходу України має вра-
хування чинників, що впливають на споживання енергії, в
моделі прогнозування попиту на електроенергію [23].
Створенню математичної моделі для визначення основ-
них параметрів системи гібридного живлення для безпе-
ребійного постачання електроенергії споживачу присвя-
чена робота [24]. Створений програмний алгоритм
дозволяє обраховувати параметри водневої системи під
час роботи з джерелами ВДЕ та підібрати відповідне об-
ладнання. Мають розроблятися та використовуватися
методи для аналізу та порівняння продуктивності різних
джерел енергії при паралельному використанні, оціню-
вання частки електроспоживання від ВДЕ. Запропонова-
ний у [25] метод визначає частку електроенергії спожива-
чів, яку вони гарантовано отримують від ВДЕ. В основу
методу покладено математичну модель для визначення
складових перетікань електроенергії у вітках схеми елек-
тричної мережі, в якій використовуються коефіцієнти ро-
зподілу струмів у вітках схеми від вузлів з ВДЕ та вузлові
напруги. Цей метод може бути інструментом підтвер-
дження гарантій походження енергії, що споживається та
реалізується на роздрібному ринку. Оскільки ВДЕ для пе-
редавання генерованої ними електроенергії використо-
вують електричні мережі загального призначення, то ви-
значення їх частки потужності в перетоках до споживачів
дозволяє враховувати вплив ВДЕ на параметри їх режиму
і може використовуватися також під час оперативного
планування балансу електроенергії.
Відновлення та розвиток муніципальної інфраструк-
тури, зокрема комунальної енергетики, в період воєн-
ного та післявоєнного часу потребує аналізу стійкості ін-
фраструктури в екстремальних умовах, з урахуванням
пошкодження і руйнування будівель, викликів та ризи-
ків, породжених війною. Важливо оцінити можливості й
технології енергопостачання в комунальній енергетиці,
що є основним споживачем первинного енергоресурсу,
для забезпечення надійного енергопостачання житло-
вих та громадських будівель і споруд. У [26] представ-
лено широкий комплекс робіт ІТТФ НАН України з но-
вого наукового напряму – фундаментальної теплофізич-
ної інженерії будівель і споруд, включно з науковим на-
повненням та інноваційним забезпеченням заходів з
відновлення та довгострокової стратегії термомодерні-
зації житлових та громадських будівель. Через скоро-
чення виробітку електричної енергії в об’єднаній енер-
госистемі України для забезпечення балансу
електричної потужності в певні періоди диспетчери ви-
мушені застосовувати обмеження щодо споживання
електричної енергії для споживачів. Для уникнення гу-
манітарної кризи на об’єктах критичної інфраструктури
було встановлено дизельні електрогенератори. Однак
їх застосування має певну специфіку, пов’язану з їх екс-
плуатацією та зберіганням пального. Тому більшість під-
приємств як альтернативу розглядають сонячні електро-
станції (СЕС). Відсутність паливної складової, викидів та
шуму під час роботи, низькі експлуатаційні витрати й ви-
сока надійність роблять ці системи досить привабли-
вими навіть з огляду на високі первинні капітальні вкла-
дення та непостійність генерації в часі. Для визначення
можливості використання сонячної енергії як основного
джерела електричної енергії для насосних станцій у [27]
було змодельовано сумісну роботу насосів і СЕС впро-
довж одного року та виконано економічну оцінку ефек-
тивності таких рішень. Використання погодинного мо-
делювання генерації СЕС та роботи насосних агрегатів
дозволило оцінити можливі небаланси між споживан-
ням та генерацією електричної енергії, а також вплив
акумуляторної батареї на величину цих небалансів. Слід
зауважити, що подібні проєкти мають соціальне зна-
чення, оскільки покращують забезпеченість населення
питною водою в умовах воєнного стану. Тому показники
економічної оцінки не можуть мати вирішальне зна-
чення для прийняття рішення щодо доцільності їх реалі-
зації. Перспективним також є використання в Україні те-
плових насосів [28]. Фахівці Інституту транспортних сист-
ем і технологій НАН України представили на обгово-
рення власний досвід розробки і застосування теплових
насосів у різних технічних системах [29], зокрема на про-
мислових підприємствах (у складі енергопарків), у неве-
ликих житлових будинках та котеджах, і навіть – «розу-
мних» теплових насосів. Перспективні напрями
післявоєнного розвитку енергетичної інфраструктури
України розглянуто у [30]. Обґрунтовано недоцільність
відновлення вугільних та ядерних енергетичних потуж-
ностей, натомість пропонується розбудова потужностей
вітрової та сонячної енергетики. Найприйнятнішим, на
думку авторів, для розвитку післявоєнної енергетики в
Україні був би розвиток вітрової (на шельфі біля берегів
Одеської, Миколаївської та Херсонської областей) і со-
нячної (на горбкуватих землях, що мало придатні для
сільського господарства) енергетики з одночасним буді-
вництвом потрібної кількості накопичувачів енергії, а та-
кож морських вітрових установок з розміщенням серед
них плавучих сонячних електростанцій. Взаємодопов-
нюваність енергетичних установок розташованих поруч
морської сонячної та вітрової електростанцій дозволяє
енергетичному комплексу ефективніше використову-
вати кабельне з’єднання, знижуючи цим потребу в інве-
стиціях у розширення енергетичної системи – оптима-
льне рішення для шельфу Чорного моря біля берегів
трьох південних областей України.
Висновки. Швидкий розвиток технологій розширює мо-
жливості розумної інфраструктури, а декарбонізація,
34
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
цифровізація та децентралізація стають основними ру-
шійними силами змін. За результатами обговорення,
учасниками конференції було визначено основні на-
прями подальших досліджень, зокрема комплексних
енергетичних систем на основі використання ВДЕ:
− розвиток локальних електроенергетичних систем на
основі ВДЕ з інтелектуальною системою керування і
самовідновлення, формування ЛЕС на основі ВДЕ та-
ким чином, щоб вони були балансувальними гру-
пами в складі ЕЕС;
− впровадження систем зберігання енергії на основі
моделювання управління попитом для підвищення
надійності, створення безперервних джерел жив-
лення та нових систем регулювання потужностей;
− вдосконалення методів аналізу надійності енергопо-
стачання, оптимізація графіків генерації та економіч-
ного розподілу ресурсів для зменшення витрат спо-
живачів;
− збереження інвестиційної привабливості та своєча-
сне оновлення регуляторної бази.
Для максимального використання запропонованих роз-
робок та методів щодо комплексних енергетичних сис-
тем на основі використання ВДЕ в Україні необхідно
впровадження нормативно-правової бази для підтри-
мки інтеграції ВДЕ в енергетичну систему, залучення ін-
вестицій у відповідну інфраструктуру, а також прове-
дення досліджень та експериментів для адаптації до
місцевих умов сучасних технологій комплексного вико-
ристання різнотипних джерел енергії, передача досвіду
завдяки такому заходу, як ХXV Міжнародна науково-
практична конференція. Важливим аспектом є також
розробка механізмів стимулювання застосування ком-
плексних джерел енергії у приватному секторі, зокрема
через субсидії, податкові пільги або інші фінансові ін-
струменти, які могли б заохочувати власників житлових
та комерційних будівель до інвестування в ці технології.
Адаптація та інтеграція комплексних енергосистем на
основі використання ВДЕ в енергетичну інфраструктуру
України відкриває нові перспективи для забезпечення
енергетичної безпеки, економічного розвитку та про-
гресу в досягненні цілей сталого розвитку, водночас ро-
блячи внесок у глобальні зусилля з декарбонізації та бо-
ротьби зі зміною клімату.
ПОСИЛАННЯ1
1. Матеріали XXV Міжнародної науково-практичної
конференції «Відновлювана енергетика та енергое-
фективність у XXI столітті». Україна. Київ. 22–24 тра-
вня 2024 року. DOI:
https://doi.org/10.36296/renewable.conf.22-
24.05.2024
2. Гавриленко Я. В., Дерій В. О. Державне стимулю-
вання відновлюваної енергетики. С. 76‒77.
3. Вільчинська Д. В. Стан енергосистеми України сього-
дні. Перспективи та проблеми. С. 143‒144.
1 Посилання під номером 2 і подальшими номерами стосуються збірника тез [1]).
4. Білик І. А. Сприйняття переходу до відновлюваних
джерел енергії в Україні: проблеми та перспек-
тиви. С. 152‒153.
5. Пуцентейло П. Р. Впровадження енергетичного ме-
неджменту на підприємстві як необхідна умова
його енергоефективності та конкурентоспромож-
ності. С. 168‒170.
6. Єпіфанова І. Ю., Ганчук М. Д. Обґрунтування необхід-
ності інтеграцій та адаптації енергетичних стратегій
до українського бізнесу в умовах енергетичної
кризи. С. 181‒183.
7. Баженов В. А. Використання методу гілок і границь
для оптимізації розвитку електричних мереж сучас-
них енергосистем з відновлюваними джерелами
енергії. С. 174‒176.
8. Прокопенко В. В., Закладний О. О. Створення сучас-
ної лабораторії енергетичного аудиту. С. 193‒194.
9. Костенко Г. П., Запорожець А. О., Запорожець Н. В. Під-
ходи до оцінки впливу розподіленої відновлюваної ге-
нерації на резильєнтність енергосистеми. С. 69‒70.
10. Лежнюк П. Д., Ковальчук О. О., Нікіторович Є. О. Са-
мовідновлення електропостачання в локальній еле-
ктроенергеичній системі з відновлюваними джере-
лами електроенергії. С. 57‒59.
11. Лежнюк П. Д., Лиса Т. О. Локальні електроенергети-
чні системи на основі відновлюваних джерел енергії.
С. 177‒178.
12. Хомутов С. В. Моделювання острівного режиму ро-
боти гібридної енергосистеми. С. 91‒93.
13. Каплун В. В. Ресурсно-процесна модель комбінова-
ного енергозабезпечення територіальних громад в
умовах «зеленого» переходу. С. 46‒48.
14. Терзієв В. С. Ефективне використання віртуальних
електричних станцій. С. 145‒146.
15. Слюсар Є. В., Шполянський О. Г. Регулювання на-
пруги і реактивної потужності в розподільній ме-
режі. С. 121‒123.
16. Яндульський О. С., Нестерко А. Б., Тимохін О. В., Ти-
мохіна А. О. Моніторинг розподільних електричних
мереж з відновлюваними джерелами енергії на ос-
нові мікро-рмu. С. 63‒64.
17. Яндульський О. С., Троценко Є. О., Касіч М. Ю. Пнев-
моелектростанція на основі відновлюваних джерел
енергії. С. 49‒50.
18. Дубовик В. Г., Буштрук Є. В., Самчинська К. П., Штан-
геєва К. А. Цифровий протокол передачі електричної
енергії. С. 124‒126.
19. Самков О. В., Коваль В. В., Осінський О. Л., Піс-
кун О. М., Самков Б. О., Рябчук Ю. В. Відмовостійкі
засоби формування сигналів синхронізації часу розу-
мних мереж. С. 38‒39.
20. Троценко Є. О., Архипов Я. А. Розумні мережі та за-
хист повітряних ліній електропередачі від блиска-
вки. С. 139‒140.
21. Кузнєцов М. П. Комбіновані енергосистеми з викори-
станням зеленого водню. С. 28‒30.
22. Згуровець О. В., Дерій В. О., Нечаєва Т. П. Викорис-
тання технології Power-to-Heat в Україні: шлях до
35
Відновлювана енергетика. №3/2024 | Комплексні проблеми енергетичних систем на основі НВДЕ
сталого розвитку, енергетичної безпеки та декарбо-
нізації. С. 51‒52.
23. Судариков О. А. Фактори, що впливають на спожи-
вання електроенергії при запровадженні концепції
«зеленого» переходу. С. 108‒109.
24. Гребенюк М. О. Математична модель для фотоелек-
трично-водневої електростанції. С. 136‒137.
25. Гунько І. О., Лежнюк П. Д. Математична модель ви-
значення походження електроенергії споживача від
ВДЕ в електроенергетичній системі. С. 97‒99.
26. Басок Б. І., Базєєв Є. Т. Відновлення, реконструкція та
розвиток комунальної енергетики у воєнний та піс-
лявоєнний періоди. С. 31‒32.
27. Кармазін О. О., Петренко К. В., Іванченко І. В. Вико-
ристання енергії сонця для забезпечення електрич-
ною енергією насосних станцій. С. 60‒62.
28. Білик І. А. Сприйняття переходу до відновлюваних
джерел енергії в Україні: проблеми та перспек-
тиви. С. 152‒153.
29. Скосар В. Ю., Галушко А. Г., Редчиць Д. О., Бури-
лов С. В., Дзензерський В. О. Деякі перспективи роз-
витку і використання теплових насосів. С. 113‒115.
30. Каян В. П., Лебідь О. Г. Перспективні напрями після-
воєнного розвитку енергетичної інфраструктури Ук-
раїни. С. 94‒96.
REFERENCES (by [1]).
1. Materials of the XXV international scientific and practi-
cal conference “Renewable energy and energy effi-
ciency in the XXI century”. May 22–24, 2024, Kyiv. DOI:
https://doi.org/10.36296/renewable.conf.22-
24.05.2024.
2. Y. Havrylenko, V. Derii. State promotion of renewable
energy. Р. 76‒77.
3. D. Vilchynska. State of Ukraine’s energy system today.
Prospects and problems. Р. 143‒144.
4. I. Bilyk. Perception of the transition to renewable en-
ergy sources in Ukraine: problems and prospects. Р.
152‒153.
5. P. R. Putsenteilo. Implementing energy management in
enterprises as a prerequisite for improving energy effi-
ciency and competitiveness. Р. 168‒170.
6. I. Yepifanova, M. Ganchuk. Justification of the need to
integrate and adapt energy strategies to Ukrainian busi-
ness in the context of the energy crisis. Р. 181‒183.
7. V. Bazhenov. Using the method of branches and bound-
aries for optimizing the development of electrical net-
works of modern energy systems with renewable en-
ergy sources. Р. 174‒176.
8. V. V. Prokopenko, O. O. Zakladnyi. Creation of a modern
laboratory of energy audit. P. 193‒194.
9. G. Kostenko, A. Zaporozhets, N. Zaporozhets. Approaches
to assessment of the impact of distributed renewable gen-
eration on the power system resilience. Р. 69‒70.
10. P. Lezhniuk, O. Kovalchuk, E. Nikitorovych. Self-restora-
tion of power supply in a local electric energy system
with renewable energy sources. P. 57‒59.
11. P. Lezhniuk, T. Lysa. Local power systems based on re-
newable energy sources. Р. 177‒178.
12. S. V. Khomutov. Modeling of the island mode of a hybrid
renewable energy system. Р. 91‒93.
13. V. V. Kaplun. Resource-process model of combined en-
ergy supply of territorial communities under the condi-
tions of the «green» transition. Р. 46‒48.
14. V. Terziiev. Effective using of virtual power plants. Р.
145‒146.
15. Y. V. Sliusar, O. G. Shpolianskyi. Voltage and reactive
power regulation in the distribution network. Р. 121‒
123.
16. O. Yandulskyi, A. Nesterko, O. Tymokhin, A. Tymokhina.
Micro pmu based monitoring system for distribution
electric networks with renewable energy sources. Р.
63‒64.
17. O. Yandulskyy, Y. Trotsenko, M. Kasich. Pneumatic
power plant based on renewable energy sources. Р. 49‒
50.
18. V. Dubovyk, Y. Bushtruk, К. Samchynska, К. Shtanhei-
eva. Digital power transmission protocol. Р. 124‒126.
19. O. V. Samkov, V. V. Koval, O. L. Osinskiy, О. М. Piskun,
B. О. Samkov, Y. V. Riabchuk. Resilient means for gener-
ating time synchronization signals of smart grids with in-
creased energy efficiency. Р. 38‒39.
20. Y. Trotsenko, Y. Arkhypov. Smart grids and lightning
protection of overhead power lines. Р. 139‒140.
21. M. Kuznietsov. Hybrid energy systems using "green" hy-
drogen. Р. 28‒30.
22. O. Zgurovets, V. Derii, T. Nechaieva. The use of Power-
to-Heat technology in Ukraine: a path to sustainable de-
velopment, energy security and decarbonization. Р. 51‒
52.
23. O. Sudarykov. Factors affecting electricity consumption
when implementing the "green transition" concept. Р.
108‒109.
24. M. O. Hrebeniuk. Mathematical model for photoelectric
‒ hydrogen power plant. Р. 136‒137.
25. I. O. Hunko, P. D. Lezhniuk. The mathematical model for
determining the origin of consumer electricity from re-
newable energy sources in the power system. Р. 97‒99.
26. B. Basok, Y. Bazeev. Restoration, reconstruction and de-
velopment of municipal energy in the war and post-war
periods. Р. 31‒32.
27. O. Karmazin, K. Petrenko, І. Ivanchenko. Using the sun's
energy to provide pumping stations with electrical en-
ergy. Р. 60‒62.
28. I. Bilyk. Perception of the transition to renewable en-
ergy sources in Ukraine: problems and prospects. Р.
152‒153.
29. V. Yu. Skosar, A. G. Galushko, D. O. Redchyts, S. V.
Burylov, V. O. Dzenzerskyy. Some perspectives of the
development and use of heat pumps. Р. 113‒115.
30. V. Kayan, O. Lebid. Prospective directions of the post-
war development of the energy infrastructure of
Ukraine. Р. 94‒96.
|
| id | veorgua-article-484 |
| institution | Vidnovluvana energetika |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2026-07-19T01:14:18Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | veorgua/36/4351248d388f14221ffa068dea3fbf36.pdf |
| spelling | veorgua-article-4842026-07-18T06:32:20Z PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОМПЛЕКСНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ – ПІДСУМКИ ХХV НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 2024 р. Іванченко , І. В. Ivanchenko , I. renewable energy sources, complex energy systems, local electric power systems, balancing, electricity con-sumption, mathematical modelling. відновлювані джерела енергії, комплексні енергетичні системи, локальні електроенергетичні си-стеми, балансування, споживання електроенергії, математичне моделювання. The participants of the XXV International Scientific and Practical Conference "Renewable energy and energy effi-ciency in the 21st century" reviewed modern energy-efficient technologies, methods and technical solutions for the use and transformation of various types of renewable energy sources. The article presents reports dedicated to researching the problems and prospects of renewable energy, in particular complex energy systems based on the use of renewable energy sources. Perspectives of European and domestic energy policies, the implementation of energy management, new models for energy systems with a high share of renewable generation, simulation modeling of the behavior of complex energy systems, modern technologies for the production and distribution of electricity, a comprehensive approach to bal-ancing electricity generation and consumption, and the restoration and development of municipal infrastructure, including utility energy systems, during and post-war periods were discussed. Promising directions for future scientific research were proposed. Анотація. Учасниками ХXV Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті» розглянуто сучасні енергоефективні технології, методи й технічні рішення використання та перетворення різних видів відновлюваних джерел енергії. У статті представлено тези доповідей, присвячених дослідженням проблем та перспектив відновлюваної енергетики, зокрема комплексних енергетичних систем на основі використання відновлюваних джерел енергії. Було обговорено перспективи вітчизняної та європейської енергетичної політики, впровадження енергетичного менеджменту, нові моделі роботи енергосистем з високою часткою відновлюваної генерації, імітаційне моделювання поведінки комплексних енергосистем, сучасні технології виробництва та розподілу електричної енергії, комплексний підхід до балансування генерації та споживання електроенергії, відновлення та розвиток муніципальної інфраструктури, зокрема комунальної енергетики, в період воєнного та післявоєнного часу. Запропоновано перспективні напрями майбутніх наукових досліджень. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2024-12-10 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/484 10.36296/1819-8058.2024.4(79).29-35 Vidnovluvana energetika ; No. 4(79) (2024): Scientific and applied Journal renewable energy ; 29-35 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 4(79) (2024): Scientific and applied Journal renewable energy ; 29-35 Відновлювана енергетика; № 4(79) (2024): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 29-35 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2024.4(79) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/484/393 Copyright (c) 2024 І. В. Іванченко , I. Ivanchenko https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0 |
| spellingShingle | renewable energy sources complex energy systems local electric power systems balancing electricity con-sumption mathematical modelling. Іванченко , І. В. Ivanchenko , I. PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 |
| title | PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 |
| title_alt | ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОМПЛЕКСНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ – ПІДСУМКИ ХХV НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 2024 р. |
| title_full | PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 |
| title_fullStr | PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 |
| title_full_unstemmed | PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 |
| title_short | PROBLEMS AND PROSPECTS OF COMPLEX ENERGY SYSTEMS BASED ON THE USE OF RENEWA-BLE ENERGY SOURCES – RESULTS OF THE XXV SCIENTIFIC AND PRACTICAL CONFERENCE 2024 |
| title_sort | problems and prospects of complex energy systems based on the use of renewa-ble energy sources – results of the xxv scientific and practical conference 2024 |
| topic | renewable energy sources complex energy systems local electric power systems balancing electricity con-sumption mathematical modelling. |
| topic_facet | renewable energy sources complex energy systems local electric power systems balancing electricity con-sumption mathematical modelling. відновлювані джерела енергії комплексні енергетичні системи локальні електроенергетичні си-стеми балансування споживання електроенергії математичне моделювання. |
| url | https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/484 |
| work_keys_str_mv | AT ívančenkoív problemsandprospectsofcomplexenergysystemsbasedontheuseofrenewableenergysourcesresultsofthexxvscientificandpracticalconference2024 AT ivanchenkoi problemsandprospectsofcomplexenergysystemsbasedontheuseofrenewableenergysourcesresultsofthexxvscientificandpracticalconference2024 AT ívančenkoív problemitaperspektivikompleksnihenergetičnihsistemnaosnovívikoristannâvídnovlûvanihdžerelenergíípídsumkihhvnaukovopraktičnoíkonferencíí2024r AT ivanchenkoi problemitaperspektivikompleksnihenergetičnihsistemnaosnovívikoristannâvídnovlûvanihdžerelenergíípídsumkihhvnaukovopraktičnoíkonferencíí2024r |