CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE

The article presents the key provisions of the concept and substantiates the relevance of developing an investment attractiveness map for green hydrogen projects in Ukraine in the context of post-war recovery, energy independence, and integration into the European Green Deal. Drawing on internationa...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
Hauptverfasser:	Mkhitaryan , N., Kudrya , S., Zurian , O.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025
Schlagworte:	renewable energy electrolysis hydrogen energy green hydrogen map investment attractiveness.
Online Zugang:	https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/536
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Vidnovluvana energetika
Завантажити файл:

Institution

Vidnovluvana energetika

_version_	1871103936506626048
author	Mkhitaryan , N. Kudrya , S. Zurian , O.
author_facet	Mkhitaryan , N. Kudrya , S. Zurian , O.
author_institution_txt_mv	[ { "author": "N. Mkhitaryan ", "institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine" }, { "author": "S. Kudrya ", "institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine" }, { "author": "O. Zurian ", "institution": "Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine" } ]
author_sort	Mkhitaryan , N.
baseUrl_str	https://ve.org.ua/index.php/journal/oai
collection	OJS
datestamp_date	2026-07-18T06:32:22Z
description	The article presents the key provisions of the concept and substantiates the relevance of developing an investment attractiveness map for green hydrogen projects in Ukraine in the context of post-war recovery, energy independence, and integration into the European Green Deal. Drawing on international experience, the article outlines the theoretical foundations of investment attractiveness in the field of renewable energy and identifies the key factors influencing the viability of green hydrogen projects. An analysis of Ukraine’s potential confirms the existence of favorable natural and resource conditions for the development of hydrogen energy, particularly the availability of renewable energy sources, undeveloped land, and transit infrastructure. Special attention is given to the methodological aspects of mapping investment attractiveness, including the identification of indicator systems (economic, technical, infrastructural, and social), data sources, and the application of spatial-analytical tools. The importance of mapping at the territorial community level is particularly emphasized, as it provides a foundation for evidence-based management decisions and the formation of local development strategies. This approach makes it possible to identify “growth points” for hydrogen projects, ensure fair investment allocation, and strengthen the role of communities in energy transformation processes. The map is proposed not as a static analytical document but as a dynamic strategic tool capable of aligning the state’s vision with community needs and investor interests. The importance of developing such a map lies in shaping a modern approach to planning and implementing green energy projects in the framework of rebuilding an independent Ukraine.
doi_str_mv	10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161
first_indexed	2025-07-17T11:40:04Z
format	Article
fulltext	151 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика УДК 620.92, 662.769.2 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161 КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ КАРТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ В УКРАЇНІ Отримано 13 черв. 2025 р.; рекомендовано до публікації 27 черв. 2025 р. Доступно онлайн 30 черв. 2025 р. Мхітарян Н. М.1, Кудря С. О.2, Зур’ян О. В.3 Автор для кореспонденції: Зур'ян Олексій, e-mail: alexey_zuryan@ukr.net У статті представлено основні положення концепції та обґрунтовано актуальність створення карти інвести- ційної привабливості проєктів зеленого водню в Україні в контексті повоєнного відновлення, енергети- чної незалежності та інтеграції в Європейський зелений курс. З урахуванням світового досвіду висвіт- лено теоретичні засади інвестиційної привабливості у сфері відновлюваної енергетики та визначено ключові чинники, що впливають на привабливість проєктів зеленого водню. Аналіз потенціалу України засвідчив наявність сприятливих природно-ресурсних умов для розвитку водневої енергетики, зокрема доступу до відновлюваних джерел енергії, вільних територій та транзитної інфраструктури. Увагу приділено методологічним аспектам картографування інвестиційної привабливості, зокрема визна- ченню системи індикаторів (економічних, технічних, інфраструктурних, соціальних), джерелам даних та застосуванню просторово-аналітичних інструментів. Наголошено на важливості деталізації ка- рти на рівні територіальних громад як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та формування локальних стратегій розвитку. Такий підхід дозволяє виявити «точки зростання» для во- дневих проєктів, забезпечити справедливий розподіл інвестицій та посилити роль громад у процесах енергетичної трансформації. Запропоновано розглядати карту не як статичний аналітичний доку- мент, а як динамічний стратегічний інструмент, здатний об’єднати бачення держави, потреби гро- мад та інтереси інвесторів. Важливість розробки карти полягає у формуванні сучасного підходу до пла- нування та реалізації проєктів у сфері зеленої енергетики в умовах відбудови незалежної України. Ключові слова: відновлювана енергетика, електроліз, воднева енергетика, зелений водень, мапа, інве- стиційна привабливість. CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE Received Jun. 13, 2025; accepted Jun. 27, 2025 Available online Jun. 30, 2025 Mkhitaryan N.1, Kudrya S.2, Zurian O.3 Author for correspondence: Zurian Oleksii, e-mail: alexey_zuryan@ukr.net The article presents the key provisions of the concept and sub- stantiates the relevance of developing an investment attractive- ness map for green hydrogen projects in Ukraine in the context of post-war recovery, energy independence, and integration into the European Green Deal. Drawing on international experi- ence, the article outlines the theoretical foundations of investment attractiveness in the field of renewable energy and identifies the key factors influencing the viability of green hydrogen projects. An analysis of Ukraine’s potential confirms the existence of favorable natural and resource conditions for the development of hydrogen energy, par- ticularly the availability of renewable energy sources, undeveloped land, and transit infrastructure. Special 1 чл.-кор. НАН України, д-р техн. наук https://orcid.org/0000-0002-5918-4532 2 чл.-кор. НАН України, д-р техн. наук https://orcid.org/0000-0002-4798-6853 3 д-р техн. наук https://orcid.org/0000-0002-4798-6853 Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Київ, Україна 1 corresponding member of the NAS of Ukraine, Dr. of sciences (Eng.) https://orcid.org/0000-0002-5918-4532 2 corresponding member of the NAS of Ukraine, Dr. of sciences (Eng.) https://orcid.org/0000-0002-4798-6853 3 Dr. of sciences (Eng.) https://orcid.org/0000-0002-4798-6853 Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine 152 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика attention is given to the methodological aspects of mapping investment attractiveness, including the identification of indicator systems (economic, technical, infrastructural, and social), data sources, and the application of spatial- analytical tools. The importance of mapping at the territorial community level is particularly emphasized, as it provides a foundation for evidence-based management decisions and the formation of local development strate- gies. This approach makes it possible to identify “growth points” for hydrogen projects, ensure fair investment allocation, and strengthen the role of communities in energy transformation processes. The map is proposed not as a static analytical document but as a dynamic strategic tool capable of aligning the state’s vision with commu- nity needs and investor interests. The importance of developing such a map lies in shaping a modern approach to planning and implementing green energy projects in the framework of rebuilding an independent Ukraine. Keywords: renewable energy, electrolysis, hydrogen energy, green hydrogen, map, investment attractiveness. Використані позначення та скорочення ЄС – Європейський Союз ВДЕ – відновлювані джерела енергії MCA – багатокритеріальний аналіз (англ. Multi-Criteria Analysis) LCA – оцінка повного життєвого циклу (англ. Life cycle assessment) ESG-підходи – екологічні (Environmental), соціальні (Social) та управлінські (Governance) чинники AH – аналітичний ієрархічний процес (англ. Analytic Hierarchy Process) LCOH – оцінка вартості виробництва водню (англ. Levelized Cost of Hydrogen) WLC – зважене лінійне комбінування (англ. Weighted Linear Combination) Fuzzi Logic – нечітка логіка (англ. Fuzzy Logic) ГІС – геоінформаційні технології GIS – Geographic Information System СЕ – сонячна електростанція ГЕС – гідроелектростанція ВЕС – вітроелектростанція HOTOSM – карта з відкритим доступом (англ. Humanitarian Open Street Map) IEA – Міжнародне енергетичне агентство (англ. International Energy Agency) НКРЕКП – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних по- слуг Вступ. У контексті глобального енергетичного переходу та дедалі більшого попиту на безвуглецеві джерела ене- ргії зелений водень посідає ключову позицію в стратегі- чних планах України. Завдяки потужному потенціалу відновлюваних джерел енергії, розвиненій енергетич- ній інфраструктурі та географічній близькості до ринку ЄС Україна має всі передумови стати одним із лідерів водневої енергетики в регіоні. У 2025 році Інститут від- новлюваної енергетики НАН України розпочав роботу над створенням цифрової Smart карти інвестиційної привабливості проєктів з виробництва зеленого водню, яка стане важливим інструментом для формування вод- невої економіки. Карта поєднає технічні, економічні, со- ціальні та екологічні параметри, необхідні для швидкої й обґрунтованої оцінки інвестиційного потенціалу конк- ретних територій – від великих регіонів до окремих гро- мад. Особливого значення цей проєкт набуває в умовах післявоєнного відновлення України, коли постає пот- реба в модернізації енергетичної системи, стимулю- ванні інвестицій, створенні нових робочих місць і зни- женні вуглецевого сліду. Карта стане не лише інструментом планування, але й елементом довгостро- кової стратегії сталого розвитку, орієнтованої на децен- тралізацію, енергонезалежність та екологічну безпеку. У статті розглядаються мета цієї карти, її основні функціональні компоненти, типи об’єктів, які доцільно не неї наносити, а також особливості побудови картог- рафічної моделі з урахуванням локального рівня (ОТГ), що значно підвищує точність та ефективність ухвалення рішень. Науково-дослідні та прикладні роботи з оцінки інвести- ційної привабливості проєктів зеленого водню активно ведуться як в Україні, так і у світі, що зумовлено зроста- ючою роллю зеленого водню у переході до стійкої ене- ргетики. Перспективи інвестицій у проєкти зеленого во- дню розглядаються в роботах [1–3], де проаналізовано основні чинники, що впливають на рентабельність і ри- зики таких проєктів. Окрему увагу приділено питанням картографування інвестиційної привабливості, що до- зволяє візуалізувати регіональні особливості та потен- ціал розвитку зеленого водню, як зазначено в дослі- дженнях [4–6]. У дослідженнях [7–9] здійснено оцінку економічної ефективності виробництва зеленого водню з урахуванням вартості електроенергії з відновлюваних джерел, капітальних та операційних витрат. Авторами [10–13] проведено комплексний аналіз ринкових та но- рмативно-правових умов, що визначають інвестиційну привабливість водневих проєктів. У роботах [14, 15] ро- зглянуті моделі фінансування та механізми державної підтримки для стимулювання інвестицій у зелену вод- неву енергетику. 153 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика Значний науковий інтерес до оцінки інвестиційної при- вабливості проєктів зеленого водню свідчить про їх стратегічну важливість у глобальному переході до чис- тої енергетики. Розробка методів картографування та комплексних економічних моделей допомагає точніше визначати регіональні можливості й ризики, що сприяє ефективнішому залученню капіталу. Активні дослі- дження у сфері нормативного регулювання і фінансових механізмів підкреслюють потребу у створенні сприятли- вих умов для розвитку водневої інфраструктури. Таким чином, наукова спільнота формує основу для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень у цій перспектив- ній галузі. Постановка завдання. Метою цієї роботи є створення науково обґрунтованого інформаційного забезпе- чення для оптимізації розміщення в Україні підпри- ємств відновлюваної та водневої енергетики. Ство- рення цифрової Smart карти інвестиційної приваб- ливості проєктів з виробництва зеленого водню є над- звичайно важливим завданням, оскільки, незважаючи на війну, вже сьогодні формується підґрунтя для ста- лого післявоєнного відновлення України та її розвитку як енергонезалежної держави. Така карта не лише до- зволяє ідентифікувати регіони з найбільшим потенціа- лом для реалізації водневих проєктів, але й слугує ін- струментом для стратегічного планування залучення інвестицій, ефективного використання ресурсів і підви- щення енергетичної безпеки. Особлива увага до дета- лізації на рівні територіальних громад забезпечує вра- хування локальних умов, що є критично важливим для успішного впровадження проєктів на місцях та справе- дливого регіонального розвитку. Потрібно не просто скласти карту – важливо сформувати сучасне бачення її ролі як інструменту інтеграції національних інтересів, місцевого потенціалу та глобального зеленого пере- ходу. Виклад основного матеріалу Інвестиційна привабливість у сфері відновлюваної ене- ргетики розглядається як сукупність економічних, техно- логічних, регуляторних, екологічних та соціальних чин- ників, що визначають доцільність і вигідність вкладення капіталу в проєкти, пов’язані з виробництвом енергії з відновлюваних джерел. Щодо зеленого водню – тобто водню, виробленого за допомогою електролізу з вико- ристанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) – інвес- тиційна привабливість визначається подвійним рівнем впливу: з одного боку, специфікою інфраструктури ВДЕ, з іншого – особливостями водневих технологій як енер- гетичного носія. Ключовими чинниками, що впливають на привабливість таких інвестицій, є доступ до недорогої відновлюваної електроенергії, розвиток електролізерних технологій, наявність стабільного регуляторного середовища, очіку- вана динаміка ринкового попиту, інфраструктурна дос- тупність (включно з транспортом та зберіганням водню), а також політична та макроекономічна стабільність регіону. З погляду теорії інвестицій, зелений водень ро- зглядається як «довгий актив» з високими початковими витратами та отриманим ефектом окупності, що потре- бує довгострокових прогнозів ринку, сценарного ана- лізу та державних стимулів. Для обґрунтованої оцінки інвестиційної привабливості проєктів зеленого водню важливим етапом є поперед- ній розрахунок технічного та економічного потенціалу відновлюваних джерел енергії на відповідній терито- рії. Саме доступність сонячної, вітрової або біоенерге- тичної ресурсної бази визначає можливий обсяг гене- рації електроенергії, що може бути спрямована на електроліз. У разі низького потенціалу ВДЕ інвестиції в проєкти зеленого водню можуть бути технічно або еко- номічно недоцільними. Отже, просторовий аналіз від- новлюваних ресурсів є необхідною умовою як для пе- рвинного відбору перспективних локацій, так і для подальшої деталізації карти інвестиційної привабливо- сті. Особливе значення для інвестиційної оцінки мають зов- нішні ефекти: декарбонізація економіки, зниження ене- ргетичної залежності, підвищення енергетичної безпеки та створення нових робочих місць. Водночас відсутність чітких механізмів монетизації цих ефектів знижує тради- ційні фінансові показники привабливості, що вимагає залучення нових моделей оцінки, як-от багатокритеріа- льний аналіз (MCA), оцінка повного життєвого циклу (LCA), або ESG-підходи (екологічна, соціальна та управ- лінська стійкість). Таким чином, інвестиційна привабливість проєктів зеле- ного водню формується на перетині трьох систем: ринку відновлюваної енергетики, технологій виробництва та використання водню, а також системи державного уп- равління енергетичним переходом. Її оцінка потребує міждисциплінарного підходу, який поєднує енергети- чну економіку, просторовий аналіз і політичну геогра- фію. Для візуалізації теоретичних засад інвестиційної при- вабливості проєктів зеленого водню запропоновано структурно-логічну схему, яка показуватиме взає- мозв’язки між основними блоками, що формують інве- стиційну привабливість (рис. 1). Зелений водень розглядається як один із ключових еле- ментів глобального енергетичного переходу та засіб до- сягнення вуглецевої нейтральності в багатьох країнах. Виробництво водню електролізом води з використан- ням електроенергії відновлюваних джерел не супрово- джується викидами парникових газів і має широкі мож- ливості застосування – від транспорту й промисловості до накопичення енергії та й енергосистем. Україна з огляду на значний потенціал ВДЕ, стратегічну інфрастру- ктуру, вигідне географічне положення та науково-техні- чний потенціал, має низку конкурентних переваг у роз- витку зеленого водневого сектору. 154 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика Рис. 1. Структурно-логічна схема взаємозв’язків між основними блоками, що формують інвестиційну приваб- ливість зеленого водню Fig. 1. Structural and logical diagram of the relationships between the main blocks that form the investment attractive- ness of green hydrogen Найперспективнішими джерелами для виробництва зе- леного водню в Україні є сонячна та вітрова енергія. За оцінками Інституту відновлюваної енергетики НАН Ук- раїни [4], середньорічна кількість сумарної сонячної ра- діації, що потрапляє на 1 м² поверхні, на території Укра- їни перебуває в межах від 1070 кВт·год/м² в її північній частині до 1400 кВт·год/м² і вище на півдні України. Роз- поділ основних кліматичних показників такий: радіацій- ний режим території характеризується зміною тривало- сті сонячного сяйва в середньому за рік від 1690– 1850 год у західних районах Полісся та Лісостепу до 2150–2450 год у Криму та на узбережжях Чорного й Азовського морів. Кількість сумарної радіації – енергії, що потенційно може бути використана на формування всіх природних процесів, – перебуває в межах від 1064,9 кВт·год/м² на рік на заході (Прикарпаття) до 1551,7 кВт·год/м² на півдні Кримського півострова. Величини середніх річних значень радіаційного бала- нсу, тобто сонячної енергії, яка поглинається поверхнею Землі, змінюються по території від 330 кВт·год/м² на Во- лині до 580 кВт·год/м² на узбережжях Чорного й Азов- ського морів та в Криму. Що ж до потенціалу енергії ві- тру, то майже 22 % території суходолу України (132 372 км2) потенційно могли б бути використані під будівництво ВЕС. Найбільше придатних для будівництва ВЕС площ (при КВНП ≥ 0,25) є в Херсонській (31 %), Ми- колаївській (22 %) та Донецькій (19 %) областях. У аква- торії Азовського моря для розташування об’єктів вітро- вої енергетики на фіксованих фундаментах доступно 3285 км2 з глибинами до 15 м; у акваторії Чорного моря для розташування об’єктів вітрової енергетики на фіксо- ваних фундаментах доступно 12 412 км2 з глибинами до 50 м; у акваторії Чорного моря для розташування об’єктів вітрової енергетики на плавучих фундаментах 155 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика доступно 13 038 км2 з глибинами від 50 до 100 м; у аква- торії Чорного моря ) для розташування об’єктів вітрової енергетики на плавучих фундаментах доступно 1338 км2 з глибинами від 100 до 200 м; Виключна мор- ська економічна зона України в межах акваторії Чорного моря – 49 776 км2 з глибиною морського дна понад 200 м. Потенціал установленої потужності ВЕС стано- вить 406 721 МВт для суходолу та 91 676 МВт – для ак- ваторії. Ці цифри значно перевищують поточні потреби внутрішнього споживання електроенергії. Водночас в енергобалансі відновлювані джерела вже мають значну частку – близько 12–14 %, і ця цифра має тенденцію до зростання навіть в умовах війни. Крім сонячної та вітро- вої в Україні також наявні інші види ВДЕ – мала гідрое- нергетика, біоенергетика та геотермальна енергія, які хоча й мають менший потенціал у виробництві електро- енергії, проте можуть локально доповнювати водневі проєкти, особливо в контексті децентралізованих сис- тем або мультиенергетичних кластерів. Важливим чинником, який слід ураховувати під час пла- нування водневого виробництва, є територіальна нерів- номірність розміщення потенціалу ВДЕ. Найвищий рі- вень інсоляції спостерігається на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька обла- сті), а найвищі середньорічні швидкості вітру – у Причо- рномор’ї, Приазов’ї та Карпатському регіоні. Натомість біоенергетичний потенціал є більш вираженим у цент- ральних та західних областях з високою аграрною акти- вністю. Така просторово неоднорідна структура розпо- ділу ресурсів безпосередньо впливає на економічну доцільність і масштаби виробництва зеленого водню, що підкреслює необхідність локалізованого планування і створення інвестиційних карт з урахуванням даних на рівні громад. Загальний потенціал середньорічного виробництва зе- леного водню з урахуванням придатного потенціалу електроенергії ВЕС та СЕС становить близько 54 240 тис. т., зважаючи на морську економічну зону [4]. Дані свідчать, що територія України може стати майданчиком для виробництва відновлюваного во- дню не тільки для власних потреб у чистій енергії, але й для експорту на ринок Євросоюзу. Наявність висо- кого середньорічного технічного потенціалу виробни- цтва зеленого водню забезпечила участь України в єв- ропейській програмі «2x40 GW Green Hydrogen Initiative», відповідно до якої в Україні буде встанов- лено 10 ГВт нових електролізних потужностей: 2 ГВт потужностей електролізерів для внутрішнього ринку і 8 ГВт – для експорту водню трубопроводами до ЄС [14]. У межах доступного потенціалу на виробництво зеленого водню може бути спрямована значна частка потужностей вітроенергетики. Так, лише за проєктом «2x40 ГВт Зеленого переходу» Україна може забезпе- чувати роботу 10 ГВт електролізу на рівні 2030 року, що відповідатиме додатковому зменшенню викидів пар- никових газів. З метою зменшення навантаження та негативного впливу на довкілля для виробництва зеле- ного водню пропонується використовувати стічні води з попереднім їх очищенням. Сумарний обсяг стічних вод (нормативно очищені та нормативно чисті без очи- щення), за статистичними даними, майже в 6 разів пе- ревищує необхідну кількість води для реалізації всього потенціалу зеленого водню. Також для виробництва водню може бути використана морська вода, запас якої в контексті виробництва зеленого водню можна вважати практично невичерпним. Використання відно- влюваних джерел енергії дає змогу знизити спожи- вання традиційних вуглеводневих енергоносіїв, що є загальносвітовим пріоритетним напрямом розвитку науки і техніки. Декарбонізація, децентралізація і ди- джиталізація є основними концепціями, без яких не- можливий енергетичний перехід, і розвиток яких спо- нукає до пошуку нових енергоефективних рішень з використанням ВДЕ. Отже, Україна має як природні, так і структурні переду- мови для розвитку водневої економіки. Реалізація цього потенціалу залежить від стратегічного бачення, міжрівневої координації (від держави до громад) та від комплексного просторового аналізу, який дає змогу ідентифікувати найперспективніші регіони для запуску водневих проєктів на засадах реальної ресурсної досту- пності. Картографування інвестиційної привабливості проєктів у сфері зеленої енергетики, зокрема зеленого водню, є міждисциплінарним завданням, що поєднує енергети- чну географію, економічну оцінку, просторовий аналіз і методи багатокритеріального прийняття рішень. Його основною метою є виявлення просторових відміннос- тей у можливостях реалізації водневих проєктів з ураху- ванням не лише технічного потенціалу відновлюваних джерел енергії, а й комплексу соціально-економічних, інфраструктурних та екологічних чинників. Процес побудови таких карт зазвичай базується на за- стосуванні геоінформаційних систем (ГІС), які дозволя- ють інтегрувати та обробляти різнорідні просторові дані в єдиному аналітичному середовищі. На початковому етапі здійснюється збір і нормалізація вхідних даних, які охоплюють потенціал сонячної, вітрової, біоенергетики, щільність населення, наявність електромереж та інже- нерної інфраструктури, транспортну доступність, еконо- мічну активність, наявність вільних промислових або придатних земельних ділянок тощо. Паралельно фор- мується система критеріїв оцінки інвестиційної приваб- ливості, до якої входять техніко-економічні показники (зокрема, оцінка вартості виробництва водню – LCOH), екологічні характеристики (наприклад, рівень антропо- генного навантаження або вразливість довкілля), соціа- льні аспекти (рівень зайнятості, потенціал громадської підтримки), а також інституційні чинники (наявність міс- цевих стратегій розвитку, планів енергетичного пере- ходу, досвіду реалізації проєктів державно-приватного партнерства). На основі зібраної інформації проводиться інтеграція оцінок і просторове ранжування територій. Застосову- ються методи багатокритеріального аналізу, як-от 156 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика аналітичний ієрархічний процес (AHP), зважене лінійне комбінування (WLC), нечітка логіка (fuzzy logic) або їх комбінації. Результати обробки візуалізуються у вигляді карт із градацією рівнів інвестиційної привабливості, що дозволяє виокремити зони з найвищим потенціалом для розвитку водневих проєктів. Візуальна складова до- повнюється кластерним та пороговим аналізом, що дає змогу виділяти як окремі перспективні громади, так і мі- жрегіональні енергетичні кластери. Особливу увагу в методології такого картографування слід приділяти деталізації до рівня територіальних гро- мад. Саме на цьому адміністративному рівні ухвалю- ються рішення про виділення земельних ресурсів, за- тверджуються місцеві стратегії розвитку, формуються бюджети участі, реалізуються енергетичні ініціативи. Врахування локальних особливостей – природних ресу- рсів, стану мереж, соціальної структури та управлінсь- кого потенціалу – дозволяє не лише підвищити точність просторової моделі, а й підготувати її до практичного використання інвесторами, місцевою владою та проєкт- ними розробниками. Отже, картографування інвестиційної привабливості є не лише візуальним способом представлення даних, але й ефективним аналітичним інструментом, що підт- римує стратегічне прийняття рішень та сприяє раціона- льному просторовому плануванню на етапі післявоєн- ної відбудови України. Потенціал виробництва зеленого водню в Україні визна- чається не лише національними стратегіями та загаль- нодержавними енергетичними пріоритетами, але й конкретними умовами на місцях. Просторове розташу- вання, кліматичні характеристики, наявність природних ресурсів та інфраструктурні можливості істотно відрізня- ються між регіонами та навіть окремими територіаль- ними громадами. Це зумовлює регіональну специфіку у формуванні спроможностей для виробництва, збері- гання, транспортування та використання зеленого во- дню. На півдні та сході України спостерігається високий техні- чний потенціал сонячної генерації (з інсоляцією понад 1400–1600 кВт·год/м² на рік), тоді як південні та пів- денно-західні регіони мають сприятливі умови для віт- рової енергетики – середньорічна швидкість вітру на ви- соті 100 м перевищує 7 м/с. Саме такі зони мають перевагу для розміщення водневих електролізерів, які працюватимуть на базі місцевих ВДЕ. Водночас на за- ході та в центрі країни потенціал біоенергетики (насам- перед відходи сільського господарства) є значним, а в Прикарпатті та Закарпатті існує перспективність розви- тку малої гідроенергетики й геотермальних джерел. Хоча частка цих джерел у загальному енергобалансі Ук- раїни поки що невелика, вони відіграють важливу роль у локальних енергетичних системах і можуть забезпе- чити диверсифікацію джерел енергії для водневих проє- ктів. Однак ці природні можливості розподілені по території країни нерівномірно. Це означає, що ефективність проє- ктів зі створення водневої інфраструктури суттєво зале- жить від локальних умов. Територіальні громади стають ключовими гравцями в цьому процесі, оскільки саме на їхньому рівні вирішуються питання просторового плану- вання, виділення земельних ділянок, підключення до інженерної інфраструктури, а також формування лока- льних ініціатив і партнерств із бізнесом та міжнарод- ними організаціями. Децентралізація, що триває в Україні з 2014 року, відк- рила нові можливості для громад у сфері енергетичного самоврядування. Вже сьогодні окремі громади реалізу- ють проєкти з ВДЕ, розробляють енергетичні стратегії, беруть участь у міжнародних водневих ініціативах. Їхня активність, відкритість до інновацій та здатність залу- чати інвестиції безпосередньо впливають на інвести- ційну привабливість території. Таким чином, саме гро- мади можуть стати рушіями впровадження водневої економіки знизу вгору – від локального бачення до ре- гіональної та національної енергетичної трансформації. Для побудови карти інвестиційної привабливості проєк- тів зеленої водневої енергетики необхідно враховувати як дані, так і технології, які передбачають просторову ві- зуалізацію та інтеграцію багатьох чинників. У цьому кон- тексті Геоінформаційні системи (ГІС) є ключовим інстру- ментом, що забезпечує опрацювання, аналіз та візуалізацію просторових даних. Наразі існує декілька типів ГІС-технологій, які можна умовно поділити на від- криті (open-source) та комерційні (закриті) рішення. Серед відкритих систем найпоширенішими є QGIS, GRASS GIS, GeoServer, та Mapbox (у базовій версії). Ці ін- струменти мають велику спільноту користувачів, акти- вну підтримку та широкий набір модулів для просторо- вого аналізу. Основною перевагою відкритих рішень є їх доступність, гнучкість налаштувань та можливість інтег- рації з відкритими джерелами даних (OpenStreetMap, Copernicus, NASA). Водночас недоліком є обмежена фу- нкціональність у частині високотехнологічної аналітики, складна конфігурація для недосвідчених користувачів і відсутність інтегрованої підтримки на рівні організацій- ного використання. Закриті (комерційні) ГІС-платформи, як-от ArcGIS від компанії ESRI, Hexagon GeoMedia, MapInfo, відзнача- ються високою точністю, розширеним функціоналом і можливістю роботи з великими масивами даних. ArcGIS, наприклад, має потужні аналітичні інструменти для моделювання інвестиційного потенціалу з ураху- ванням десятків параметрів, а також підтримку 3D-мо- делювання, машинного навчання і хмарних рішень. Не- доліками є висока вартість ліцензії, складність локалізації під українські реалії та обмежена відкритість екосистеми. Також важливо розглядати сучасні хмарні рішення – Google Earth Engine, Sentinel Hub, Amazon AWS для гео- просторової аналітики, що дозволяють обробку 157 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика супутникових даних у режимі реального часу. Їхня пере- вага полягає у масштабованості та високій швидкості аналітики. Однак більшість таких систем вимагає склад- ного технічного налаштування та навичок програму- вання. З погляду поставленого завдання – створення інтерак- тивної карти інвестиційної привабливості з високим сту- пенем деталізації по територіальних громадах – опти- мальним підходом є комбіноване використання відкритого ГІС-ядра (наприклад, QGIS) для первинного аналізу та обробки даних і комерційної або хмарної пла- тформи для візуалізації та забезпечення доступу кінце- вим користувачам. Важливою перевагою також є мож- ливість інтеграції таких карт у публічні або адміністративні платформи, зокрема, для планування політик, залучення інвесторів та стратегічного розвитку громад. У сфері відновлюваної енергетики, зокрема у контексті розвитку водневої енергетики, геоінформаційні сис- теми (ГІС) вже давно довели свою ефективність у візу- алізації, аналізі та прийнятті рішень. В Україні протягом останніх років було реалізовано кілька проєктів, що де- монструють потенціал ГІС для енергетичного плану- вання. Одним із найвідоміших прикладів є створення пілотної карти потенціалу відновлюваних джерел ене- ргії під егідою Держенергоефективності за підтримки GIZ. Карта охоплює сонячну, вітрову, біо- та гідроенер- гетику, дозволяючи оцінити загальні ресурси на рівні областей. Проте її головним обмеженням є недостатня деталізація – відсутність просторової інформації на рі- вні територіальних громад та інвестиційних критеріїв [16]. Ще одним українським прикладом є створена Аналіти- ком DiXi Group Андрієм Білоусом на основі статистики НКРЕКП інтерактивна карта об’єктів відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні. Карта об’єднала всі об’єкти, які виробляють електроенергію з відновлюва- них джерел та для яких встановлено «зелений» тариф. Загальна потужність всіх об’єктів становить 1209 МВт. Бі- льшість наземних СЕС, ГЕС (крім великих) та ВЕС було ідентифікувано на супутникових знімках. Хоча ця карта поки що не спеціалізується на водневій енергетиці, її фу- нкціонал дозволяє агрегувати дані щодо місцевої інфра- структури, об’єктів генерації та енергетичного спожи- вання[17]. На європейському рівні варто відзначити проєкт H2Atlas, реалізований Німеччиною у співпраці з африка- нськими країнами. Це високоточна геопросторова плат- форма, що моделює виробничий потенціал зеленого водню з урахуванням десятків шарів – від сонячного та вітрового ресурсу до інфраструктурних обмежень, логі- стики, доступу до води, природоохоронних територій і соціально-політичних чинників. Цей масштабний підхід може бути адаптований в Україні, особливо в контексті відновлення територій та оцінки безпекових ризиків [18]. Подібну логіку покладено і в основу проєкту HyPotential, реалізованого Hydrogen Europe, що створює карту перс- пектив водневого виробництва до 2040 року. Проєкт враховує європейські мережі електропередачі, логіс- тику, промислові вузли та інфраструктуру для транспор- тування водню. Важливо, що цей проєкт інтегрується з іншими наднаціональними ініціативами, зокрема Trans- European Hydrogen Backbone, що забезпечує стратегічну сумісність енергетичних карт у межах ЄС [19, 20]. Водночас локальні рішення в окремих країнах також де- монструють високий рівень розвитку. Наприклад, Польща створила національну H₂-карту в межах держа- вної стратегії водневої економіки. У фокусі цієї карти – промислові зони, об’єкти ВДЕ, джерела викидів СО₂ (для виробництва синього водню), а також інструменти для місцевого самоврядування. Польський приклад є цінним з погляду децентралізованого планування та взаємодії національного та муніципального рівнів [21]. Узагальнюючи ці приклади, можна зробити висновок, що сучасні ГІС-платформи у сфері водневої енергетики не лише відображають технічний потенціал територій, але й слугують стратегічним інструментом планування. Для України, яка одночасно бореться з викликами війни та готується до сталого відновлення, адаптація таких ін- струментів – це шлях до впровадження інтегрованого, обґрунтованого та прозорого процесу розбудови нової енергетичної системи. При цьому надзвичайно важли- вою залишається деталізація інформації до рівня тери- торіальних громад, що забезпечує локальну релевант- ність і реальне управлінське застосування даних. На думку авторів, Концепція геоінформаційної системи (ГІС) карти повинна полягати у створенні динамічного інтерактивного та багаторівневого інструменту з деталі- зацією до рівня територіальних громад. Така карта має на меті надати повноцінну оцінку потенціалу виробниц- тва зеленого водню в Україні з урахуванням природних, інфраструктурних, економічних, правових та ризик-орі- єнтованих чинників. У структурі карти передбачено кілька основних темати- чних шарів. Перший шар відображає природний потен- ціал відновлюваних джерел енергії. Він охоплює показ- ники сонячної енергії – річне сумарне надходження сонячної радіації та потенціал фотоелектричної генера- ції, а також вітрову енергію, яка представлена серед- ньою швидкістю вітру на різних висотах. Додатково вра- ховано водні ресурси з погляду потенціалу малої гідроенергетики, біомасу – наявність аграрних залиш- ків, лісових ресурсів та органічних відходів, а також гео- термальні ресурси через зони з температурними анома- ліями. Наступним є шар інфраструктури та логістики – це елек- тромережі високої напруги, дороги, залізниці, морські порти, газопроводи, водопроводи, точки підключення до мереж, а також промислові зони, зокрема кластерні вузли та brownfield-території, придатні для переоблад- нання під нові водневі об'єкти. 158 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика Третій шар – поточний енергетичний ландшафт – міс- тить існуючі енергогенерувальні об’єкти (ВДЕ, ТЕС, АЕС), потенційні місця для розміщення водневих електролізе- рів, а також об’єкти науково-інноваційної інфраструк- тури, як-от університети й науково-дослідні інститути. Далі карта охоплює соціально-економічні показники: чисельність і густоту населення, рівень економічної та ділової активності, місцеві стратегії розвитку й плани те- риторіальних громад. Це дозволяє оцінити людський потенціал та управлінську спроможність для реалізації інвестиційних проєктів. До правових, адміністративних і земельних аспектів на- лежать межі громад, правовий статус земельних діля- нок, обмеження щодо їх використання, а також наяв- ність державних або обласних програм підтримки інвесторів. Це дає змогу формувати повну картину пра- вового середовища на рівні кожної громади. Окремий шар відображає ризики – як зовнішні, так і вну- трішні. Сюди входять військові загрози, зони тимчасової окупації, ступінь зношеності інфраструктури, ризики при- родних катастроф – повеней, посух, землетрусів. Функціонально карта має розширені можливості: інтер- фейс дозволяє користувачу вибрати конкретну громаду й переглянути всі релевантні дані у вигляді аналітичного профілю з короткою інформацією в спливаючому вікні. Передбачено фільтрацію шарів за типами віднов- люваних джерел, наявністю інфраструктури, рівнем ри- зику. Крім цього, реалізовано інтеграцію з дашбордом, де для кожної громади відображається індекс інвести- ційної привабливості зі шкалою від 0 до 1 або за бало- вою системою, а також доступ до методики розрахунку цього індексу. Експертам доступний експорт даних у фо- рматі CSV або Excel для подальшого аналізу. Карта та- кож підтримує моделювання сценаріїв, наприклад пе- редбачення змін у разі побудови нової лінії електропередачі або проведення нових комунікацій. Шар інвестиційної привабливості не відображений ок- ремо в структурі, оскільки він, по суті, є результатом ін- теграції всіх інших шарів, а не окремим типом вихідних даних. Інакше кажучи, інвестиційна привабливість – це синтетичний індикатор, який обчислюється на основі: − природного потенціалу ВДЕ, − доступності інфраструктури, − соціально-економічних умов, − адміністративно-правових обмежень, − рівня ризиків. Інтеграція зазначених компонентів та функціональних можливостей системи реалізована у вигляді картографі- чного інтерфейсу, загальну структуру якого наведено на рис. 2. Рис. 2. Функціональна схема карти інвестиційної привабливості зеленого водню Fig. 2. Functional diagram of the green hydrogen investment attractiveness map Новизна та особливість майбутньої карти України інвес- тиційної привабливості проєктів зеленої водневої енер- гетики полягає в кількох ключових характеристиках, які відрізняють її від більшості аналогічних європейських або світових проєктів. Насамперед, одним із визначальних аспектів є деталі- зація на рівні територіальних громад, а не лише адмі- ністративних областей. Такий підхід дозволяє подола- ти проблему узагальнення, властиву картам регіональ- ного рівня, де просторові оцінки часто усереднюють потенціал і ризики, втрачаючи локальні особливості. Деталізація по громадах забезпечує можливість точ- ного аналізу на місцевому рівні, що є критично важли- вим для прийняття інвестиційних рішень і реалізації децентралізованих моделей розвитку водневої енер- гетики. 159 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика Другим унікальним аспектом є врахування безпекової ситуації та чинників, пов’язаних з повномасштабною війною. Карта міститиме дані про військові ризики, рі- вень пошкодження інфраструктури та пріоритетність відновлення територій. Такий підхід забезпечує актуа- льність і практичну цінність карти в умовах повоєнного відновлення, дозволяючи інвесторам оцінити не лише технічний і економічний, але й безпековий потенціал. Ще одна особливість – акцент на локальну ініціативу та роль об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Карта ві- дображатиме не лише об’єктивні ресурси й інфраструк- туру, а й рівень зацікавленості громад у співпраці з інве- сторами, наявність місцевих стратегій розвитку, участь у пілотних проєктах та відкритість до партнерства. Такий підхід посилює значення людського та інституційного фактора в оцінці інвестиційної привабливості. Нарешті, українська карта орієнтована на інтеграцію з європейськими ініціативами у сфері водневої енерге- тики. Її концепція узгоджується з рамковими докумен- тами, як-от стратегії розвитку ENTSO-E та ініціатива EU Hydrogen Corridor, що відкриває шлях до участі України в європейській водневій архітектурі. Синхронізація з єв- ропейськими стандартами й структурами дозволить за- безпечити технічну сумісність, прозорість і стратегічну привабливість проєктів на національному рівні. Таким чином, поєднання високої просторової деталіза- ції, урахування безпекових і соціально-економічних чинників, орієнтація на локальні ініціативи та відповід- ність європейським стандартам робить цю карту уніка- льним інструментом просторового планування та інвес- тиційного аналізу у сфері зеленої водневої енергетики в Україні. Висновок Дослідження інвестиційної привабливості проєктів зе- леної водневої енергетики в Україні засвідчує актуаль- ність створення багатофакторної ГІС-карти з високою просторовою деталізацією. Така карта може стати важ- ливим аналітичним інструментом для прийняття рішень як на державному рівні, так і в громадах, заохочуючи ін- весторів до розвитку водневої енергетики. Урахування природного, інфраструктурного, соціально-економіч- ного та безпекового потенціалу дозволяє забезпечити цілісний підхід до планування енергетичного майбут- нього країни. Особливу цінність матиме карта, орієнто- вана на громади як основні осередки сталого розвитку в післявоєнній відбудові України. ПОСИЛАННЯ 1. Bade Sh. O., Tomomewo O. S., Meenakshisundaram A., Ferron P., Oni B. A. Economic, social, and regulatory challenges of green hydrogen production and utilization in the US: A review. International Journal of Hydrogen Energy. 2024. Vol. 49. Part D. P. 314–335. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.08.157 2. Velasquez-Jaramillo M., García J.-G., Vasco-Echeverri O. Techno economic model to analyze the prospects of hy- drogen production in Colombia. International Journal of Thermofluids. 2024. Vol. 22. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597 3. Cote E., Salm S. Energy Policy. 2022. Vol. 163. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821 4. Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України / за ред. С. О. Кудрі. К.: Інститут відновлюваної енергетики НАН України, 2024. 56 с. Режим доступу: https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/at- las_2024_publication.pdf 5. Roucham B., Zaghdoud O. Mapping Green Hydrogen and Renewable Energy Research in Extended BRICS: A Bibliometric Approach with a Future Agenda. Hydrogen. 2024. Vol. 6(2). Article 33. DOI: https://doi.org/10.3390/hydrogen6020033 6. Pinto M. C., Gaeta M., Arco E., Boccardo P., Corgnati S. P. Mapping the suitability of North Africa for green hydro- gen production: an ap. Energy, Sustainability and Soci- ety. 2025. Vol. 15. Article 20. DOI: https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4 7. Timmeberg S., Kaltschmitt M. Hydrogen from renewa- bles: supply from North Africa to Central EU as blend in existing pipelines. Potentials and costs // Applied Energy. – 2025. – Vol. 237. – P. 795–809. – DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030 8. Nasser M., Hassan H. Feasibility analysis and Atlas for green hydrogen project in MENA region: Production, cost, and environmental maps. Solar Energy. 2024. Vol. 268. Article 112326. DOI: https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326 9. Touili S., Alami M. A., Azouzoute A., El Hassouani Y., Amrani A. A technical and economical assessment of hy- drogen production potential from solar energy in Mo- rocco. International Journal of Hydrogen Energy. 2018. Vol. 43. P. 22777–22796. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136 10. Rahmouni S., Negrou B., Settou N., Dominguez J., Gouareh A. Prospects of hydrogen production potential from renewable sources in Algeria. International Jour- nal of Hydrogen Energy. 2017. Vol. 42. P. 1383–1395. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2016.07.214 11. Hassan H. Egyptian green hydrogen atlas based on avail- able wind/solar energies: power, hydrogen production, cost, and CO₂ mitigation maps. International Journal of Hydrogen Energy. 2023. Vol. 50B. P. 487–501. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.09.127 12. Vartiainen E., Breyer C., Moser D., Medina E. R., Busto C., Masson G., Jager-Waldau G. True cost of solar hydro- gen. Solar RRL. 2022. Vol. 6(5). Article 2100487. DOI: https://doi.org/10.1002/solr.202100487 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.08.157 https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597 https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821 https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf https://doi.org/10.3390/hydrogen6020033 https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4 https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030 https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2016.07.214 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.09.127 https://doi.org/10.1002/solr.202100487 160 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика 13. Gouareh A., Settou N., Khalfi A. GIS-based analysis of hydrogen production from geothermal electricity using CO₂ as working fluid in Algeria. International Journal of Hydrogen Energy. 2015. Vol. 40. P. 15244–15253. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105 14. Кудря С., Яценко Л., Шинкаренко Л., Ткаленко М. Електролітичне виробництво водню для вітро-во- дневих станцій. Відновлювана енергетика. 2023. № 3(74). С. 92–100. DOI: https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100 15. Кудря С. О., Репкін О. О., Яценко Л. В., Шинкаренко Л. Я., Ткаленко М. А. Концепція дорожньої карти ро- звитку водневої енергетики в Україні на період до 2035 року. Відновлювана енергетика. 2019. № 4. С. 22–28. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2019_4_5 16. Пілотна карта потенціалу відновлюваних джерел енергії в Україні / Держенергоефективності, GIZ. Еле- ктрон. дані. Режим доступу: https://uamap.org.ua/site/login (дата звернення: 10.06.2025). 17. Карта об’єктів відновлюваних джерел енергії. DiXi Group. Електрон. дані. Режим доступу: https://dixigroup.org/ekspert-dixi-group-pidhotuvav- kartu-ob-iektiv-vidnovliuvanykh-dzherel-enerhii/ (дата звернення: 10.06.2025). 18. H₂Atlas Africa. – Fraunhofer Institute for Solar Energy Systems ISE. Електрон. дані. Режим доступу: https://africa.h2atlas.de/africa (дата звернення: 10.06.2025). 19. HyPotential Hydrogen Infrastructure Map / Hydrogen Europe. Електрон. дані. Режим доступу: https://www.h2inframap.eu/ (дата звернення: 10.06.2025). 20. European Hydrogen Backbone Maps / EHB Initiative. Електрон. дані. Режим доступу: https://ehb.eu/page/h2-infrastructure-map (дата зве- рнення: 10.06.2025). 21. Hydrogen Europe – польський національний водне- вий проєкт. Електрон. дані. Режим доступу: https://www.hydrogeneurope.eu/ (дата звернення: 10.06.2025). REFERENCES 1. Bade Sh.O ., Tomomewo O. S., Meenakshisundaram A., Ferron P., Oni B. A. Economic, social, and regulatory challenges of green hydrogen production and utilization in the US: A review. International Journal of Hydrogen Energy. 2024. Vol. 49. Part D. P. 314–335. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.08.157 2. Velasquez-Jaramillo M., García J.-G., Vasco-Echeverri O. Techno economic model to analyze the prospects of hy- drogen production in Colombia. International Journal of Thermofluids. 2024. Vol. 22. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597 3. Cote E., Salm S. Energy Policy. 2022. Vol. 163. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821 4. Atlas of the energy potential of renewable energy sources of Ukraine / ed. by S. O. Kudria. Kyiv: Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sci- ences of Ukraine, 2024. 56 p. Access mode: https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/at- las_2024_publication.pdf 5. Roucham B., Zaghdoud O. Mapping Green Hydrogen and Renewable Energy Research in Extended BRICS: A Bibliometric Approach with a Future Agenda. Hydrogen. 2024. Vol. 6(2). Article 33. DOI: https://doi.org/10.3390/hydrogen6020033 6. Pinto M. C., Gaeta M., Arco E., Boccardo P., Corgnati S. P. Mapping the suitability of North Africa for green hydro- gen production: an application of a multi-criteria spatial decision support system combining GIS and AHP for Tu- nisia. Energy, Sustainability and Society. 2025. Vol. 15. Article 20. DOI: https://doi.org/10.1186/s13705- 025-00512-4 7. Timmeberg S., Kaltschmitt M. Hydrogen from renewa- bles: supply from North Africa to Central EU as blend in existing pipelines. Potentials and costs // Applied En- ergy. – 2025. – Vol. 237. – P. 795–809. – DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030 8. Nasser M., Hassan H. Feasibility analysis and Atlas for green hydrogen project in MENA region: Production, cost, and environmental maps. Solar Energy. 2024. Vol. 268. Article 112326. DOI: https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326 9. Touili S., Alami M. A., Azouzoute A., El Hassouani Y., Amrani A. A technical and economical assessment of hy- drogen production potential from solar energy in Mo- rocco. International Journal of Hydrogen Energy. 2018. Vol. 43. P. 22777–22796. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136 10. Rahmouni S., Negrou B., Settou N., Dominguez J., Gouareh A. Prospects of hydrogen production potential from renewable sources in Algeria. International Jour- nal of Hydrogen Energy. 2017. Vol. 42. P. 1383–1395. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2016.07.214 11. Hassan H. Egyptian green hydrogen atlas based on avail- able wind/solar energies: power, hydrogen production, cost, and CO₂ mitigation maps. International Journal of Hydrogen Energy. 2023. Vol. 50B. P. 487–501. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.09.127 12. Vartiainen E., Breyer C., Moser D., Medina E.R., Busto C., Masson G., Jager-Waldau G. True cost of solar hydro- gen. Solar RRL. 2022. Vol. 6(5). Article 2100487. DOI: https://doi.org/10.1002/solr.202100487 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100 http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2019_4_5 https://uamap.org.ua/site/login https://dixigroup.org/ekspert-dixi-group-pidhotuvav-kartu-ob-iektiv-vidnovliuvanykh-dzherel-enerhii/ https://dixigroup.org/ekspert-dixi-group-pidhotuvav-kartu-ob-iektiv-vidnovliuvanykh-dzherel-enerhii/ https://africa.h2atlas.de/africa https://www.h2inframap.eu/ https://ehb.eu/page/h2-infrastructure-map https://www.hydrogeneurope.eu/ https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.08.157 https://doi.org/10.1016/j.ijft.2024.100597 https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.112821 https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas_2024_publication.pdf https://doi.org/10.3390/hydrogen6020033 https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4 https://doi.org/10.1186/s13705-025-00512-4 https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2019.01.030 https://doi.org/10.1016/j.solener.2024.112326 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2018.10.136 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2016.07.214 https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2023.09.127 https://doi.org/10.1002/solr.202100487 161 Відновлювана енергетика. № 2/2025 \| Гідро-воднева енергетика 13. Gouareh A., Settou N., Khalfi A. GIS-based analysis of hy- drogen production from geothermal electricity using CO₂ as working fluid in Algeria. International Journal of Hydrogen Energy. 2015. Vol. 40. P. 15244–15253. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105 14. Кудря С., Яценко Л., Шинкаренко Л., Ткаленко М. Електролітичне виробництво водню для вітро- водневих станцій. Відновлювана енергетика. 2023. № 3(74). С. 92–100. DOI: https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100 15. Kudrya S. O., Repkin O. O., Yatsenko L. V., Shynkarenko L. Ya., Tkalenko M. A. Concept of a roadmap for the develop- ment of hydrogen energy in Ukraine for the period until 2035. Renewable Energy. 2019. No. 4. P. 22–28. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vien_2019_4_5 16. Pilot map of the potential of renewable energy sources in Ukraine / State Agency for Energy Efficiency, GIZ. Electronic data. Access mode: https://uamap.org.ua/site/login (access date: 10.06.2025). 17. Map of renewable energy sources. DiXi Group. Elec- tronic data. Access mode: https://dixigroup.org/ek- spert-dixi-group-pidhotuvav-kartu-ob-iektiv-vid- novliuvanykh-dzherel-enerhii/ (access date: 10.06.2025). 18. H₂Atlas Africa. – Fraunhofer Institute for Solar Energy Systems ISE. [Electronic resource]. Available at: https://africa.h2atlas.de/africa (accessed: 10.06.2025). 19. HyPotential Hydrogen Infrastructure Map / Hydrogen Europe. [Electronic resource]. Available at: https://www.h2inframap.eu/ (accessed: 10.06.2025). 20. European Hydrogen Backbone Maps / EHB Initiative. [Electronic resource]. Available at: https://ehb.eu/page/h2-infrastructure-map (accessed: 10.06.2025). 21. Hydrogen Europe – Polish national hydrogen project. [Electronic resource]. Available at: https://www.hydro- geneurope.eu/ (accessed: 10.06.2025). https://doi.org/10.1016/j.ijhydene.2015.05.105 https://doi.org/10.36296/1819-8058.2023.3(74).92-100
id	veorgua-article-536
institution	Vidnovluvana energetika
keywords_txt_mv	keywords
language	Ukrainian
last_indexed	2026-07-19T01:16:07Z
publishDate	2025
publisher	Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	veorgua/1f/6481d995deb3651adf24d7074e358b1f.pdf
spelling	veorgua-article-5362026-07-18T06:32:22Z CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ КАРТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ В УКРАЇНІ Mkhitaryan , N. Kudrya , S. Zurian , O. renewable energy, electrolysis, hydrogen energy, green hydrogen, map, investment attractiveness. відновлювана енергетика, електроліз, воднева енергетика, зелений водень, мапа, інвестиційна привабливість. The article presents the key provisions of the concept and substantiates the relevance of developing an investment attractiveness map for green hydrogen projects in Ukraine in the context of post-war recovery, energy independence, and integration into the European Green Deal. Drawing on international experience, the article outlines the theoretical foundations of investment attractiveness in the field of renewable energy and identifies the key factors influencing the viability of green hydrogen projects. An analysis of Ukraine’s potential confirms the existence of favorable natural and resource conditions for the development of hydrogen energy, particularly the availability of renewable energy sources, undeveloped land, and transit infrastructure. Special attention is given to the methodological aspects of mapping investment attractiveness, including the identification of indicator systems (economic, technical, infrastructural, and social), data sources, and the application of spatial-analytical tools. The importance of mapping at the territorial community level is particularly emphasized, as it provides a foundation for evidence-based management decisions and the formation of local development strategies. This approach makes it possible to identify “growth points” for hydrogen projects, ensure fair investment allocation, and strengthen the role of communities in energy transformation processes. The map is proposed not as a static analytical document but as a dynamic strategic tool capable of aligning the state’s vision with community needs and investor interests. The importance of developing such a map lies in shaping a modern approach to planning and implementing green energy projects in the framework of rebuilding an independent Ukraine. У статті представлено основні положення концепції та обґрунтовано актуальність створення карти інвестиційної привабливості проєктів зеленого водню в Україні в контексті повоєнного відновлення, енергетичної незалежності та інтеграції в Європейський зелений курс. З урахуванням світового досвіду висвітлено теоретичні засади інвестиційної привабливості у сфері відновлюваної енергетики та визначено ключові чинники, що впливають на привабливість проєктів зеленого водню. Аналіз потенціалу України засвідчив наявність сприятливих природно-ресурсних умов для розвитку водневої енергетики, зокрема доступу до відновлюваних джерел енергії, вільних територій та транзитної інфраструктури. Увагу приділено методологічним аспектам картографування інвестиційної привабливості, зокрема визначенню системи індикаторів (економічних, технічних, інфраструктурних, соціальних), джерелам даних та застосуванню просторово-аналітичних інструментів. Наголошено на важливості деталізації карти на рівні територіальних громад як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та формування локальних стратегій розвитку. Такий підхід дозволяє виявити «точки зростання» для водневих проєктів, забезпечити справедливий розподіл інвестицій та посилити роль громад у процесах енергетичної трансформації. Запропоновано розглядати карту не як статичний аналітичний документ, а як динамічний стратегічний інструмент, здатний об’єднати бачення держави, потреби громад та інтереси інвесторів. Важливість розробки карти полягає у формуванні сучасного підходу до планування та реалізації проєктів у сфері зеленої енергетики в умовах відбудови незалежної України. Institute of Renewable Energy National Academy of Sciences of Ukraine 2025-06-30 Article Article application/pdf https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/536 10.36296/1819-8058.2025.2(81).151-161 Vidnovluvana energetika ; No. 2(81) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 151-161 Возобновляемая энергетика; ##issue.no## 2(81) (2025): Scientific and applied Journal renewable energy ; 151-161 Відновлювана енергетика; № 2(81) (2025): Науково-прикладний журнал Відновлювана енергетика; 151-161 2664-8172 1819-8058 10.36296/1819-8058.2025.2(81) uk https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/536/444 Copyright (c) 2025 N. Mkhitaryan , S. Kudrya , O. Zurian https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0
spellingShingle	renewable energy electrolysis hydrogen energy green hydrogen map investment attractiveness. Mkhitaryan , N. Kudrya , S. Zurian , O. CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE
title	CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE
title_alt	КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОЇ КАРТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЗЕЛЕНОГО ВОДНЮ В УКРАЇНІ
title_full	CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE
title_fullStr	CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE
title_full_unstemmed	CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE
title_short	CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE
title_sort	concept for developing an interactive map of green hydrogen investment attractiveness in ukraine
topic	renewable energy electrolysis hydrogen energy green hydrogen map investment attractiveness.
topic_facet	renewable energy electrolysis hydrogen energy green hydrogen map investment attractiveness. відновлювана енергетика електроліз воднева енергетика зелений водень мапа інвестиційна привабливість.
url	https://ve.org.ua/index.php/journal/article/view/536
work_keys_str_mv	AT mkhitaryann conceptfordevelopinganinteractivemapofgreenhydrogeninvestmentattractivenessinukraine AT kudryas conceptfordevelopinganinteractivemapofgreenhydrogeninvestmentattractivenessinukraine AT zuriano conceptfordevelopinganinteractivemapofgreenhydrogeninvestmentattractivenessinukraine AT mkhitaryann koncepcíâstvorennâínteraktivnoíkartiínvesticíjnoíprivablivostízelenogovodnûvukraíní AT kudryas koncepcíâstvorennâínteraktivnoíkartiínvesticíjnoíprivablivostízelenogovodnûvukraíní AT zuriano koncepcíâstvorennâínteraktivnoíkartiínvesticíjnoíprivablivostízelenogovodnûvukraíní

CONCEPT FOR DEVELOPING AN INTERACTIVE MAP OF GREEN HYDROGEN INVESTMENT ATTRACTIVENESS IN UKRAINE

Institution

Ähnliche Einträge